1. Ця Інструкція визначає комплекс фітосанітарних заходів щодо виявлення, локалізацію та ліквідацію кільцевої гнилі картоплі.

2. Ця Інструкція є обов’язковою для державних фітосанітарних інспекторів, органів державної влади та осіб.

1. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

вегетаційний період - період року, у якому рослини активно ростуть у даній зоні, місці виробництва або на ділянці виробництва;

вогнище зараження - об’єкт, на якому виявлено кільцеву гниль картоплі. У разі виявлення кільцевої гнилі на полі вогнищем зараження вважається площа всього поля, на присадибних ділянках - площа всієї присадибної ділянки, у сховищах - усе сховище;

кільцева гниль картоплі - небезпечна бактеріальна хвороба картоплі, збудником якої є бактерія Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus (далі - C. michiganensis);

несертифікована картопля - насіннєва картопля, яка використовується фізичними особами для власних потреб;

потенційно заражена картопля - картопля, яка контактувала із зараженою рослиною-господарем, сільськогосподарською технікою, яка обробляла заражені рослини-господарі, місцями зберігання, пакування заражених рослин-господарів;

прихована форма - захворювання рослини, за якого відсутні зовнішні ознаки його прояву;

рослина-господар - рослина, у якій проходить життєвий цикл збудника кільцевої гнилі картоплі та яка здатна переносити його до здорової рослини (картопля та інші види рослин родини пасльонових (Solаnaceae), буряк);

споруда закритого ґрунту - утеплений ґрунт, парник, теплиця.

2. Інші терміни в цій Інструкції вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про карантин рослин", "Про насіння і садивний матеріал" та Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України "Про карантин рослин", контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 (далі - Порядок), Методичних вимогах у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2019 року № 384, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 липня 2019 року за № 829/33800.

1. Морфологічні особливості C. michiganensis.

Розвиток кільцевої гнилі картоплі викликають бактерії C. michiganensis. Бактерії паличкоподібні, не спороносні, об’єднані в ланцюжки або поодинокі, нерухомі, грампозитивні, розміром 0,6-1,4 x 0,3-0,6 мкм. Часто парні (описані як "лікті", бо формують V-подібні групи), а іноді утворюють малі групи неправильної форми, які схожі на китайські ієрогліфи. Оптимальна температура для розмноження бактерії C. michiganensis - від +20 °C до +25 °C.

2. Біологічні особливості C. michiganensis.

Прояв і розвиток кільцевої гнилі картоплі залежать від погодних умов, кількості інфекції у бульбах і стійкості сорту. У вологі роки за помірних температур від +12 °C до +17 °C спостерігається більш слабкий розвиток в’янення рослини або воно настає у більш пізні строки. Однак бульбова форма кільцевої гнилі розвивається дуже інтенсивно та призводить до утворення мокрої гнилі вже під час збирання, особливо на ранніх сортах картоплі. У посушливих умовах та за високих літніх температур від +23 °C до +25 °C в’янення рослин та їх загибель спостерігається у більш ранні строки. За таких умов розвиток хвороби на бульбах можна спостерігати в незначній мірі, однак при цьому збільшується число бульб із прихованою формою хвороби, і як наслідок, зростає ймовірність виникнення та активного розвитку кільцевої гнилі в період зберігання картоплі.

3. Виявлення C. michiganensis здійснюється шляхом проведення інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, фітосанітарної експертизи (аналізів), обстеження та/або моніторингу відповідно до законодавства України.

4. З метою виявлення кільцевої гнилі картоплі та вжиття своєчасних заходів з локалізації та ліквідації вогнищ хвороби регулярно здійснюються обстеження шляхом візуальної перевірки бульб та/або рослин картоплі (Solanum tuberosum) з відбором зразків від насіннєвої та продовольчої картоплі.

Виявлення C. michiganensis проводиться за методами, наведеними у розділі ІV цієї Інструкції. Під час обстеження та/або моніторингу державний фітосанітарний інспектор першочергово звертає увагу на зовнішній прояв симптомів кільцевої гнилі картоплі на бульбах та рослинах картоплі.

Кільцева гниль картоплі проявляється у вигляді в’янення стебел рослин (стеблова форма) і загнивання бульб (розрізняють кільцеву та ямчасту форми).

Стеблова форма кільцевої гнилі картоплі на рослинах найбільше проявляється за посушливого спекотного літа. Листки стають світло-жовтими, потім сіро-зеленими з рідкими мозаїчними жовтими плямами, а потім коричневими. У роки з вологою та прохолодною погодою перебіг хвороби може відбуватися у прихованій формі. За сильного розвитку хвороби перші ознаки з’являються в період цвітіння. Листя уражених рослин поступово жовтіє, скручується вздовж головної жилки, стебла буріють, в’януть, засихають і падають на землю. Під хворою рослиною в ґрунті можна виявити маточну бульбу з ознаками кільцевої гнилі.

За кільцевої форми гнилі уражуються тканини судинної системи бульби. Ураження бульб проходить через столон. Початкову стадію захворювання можна виявити, якщо розрізати картоплину біля основи столону. На зрізі можна помітити склоподібну кремово-жовту зону навколо судинних тканин біля основи столону. На останній стадії розвитку хвороби судинне коло та зона зі зміною кольору розм’якшується, разом з цим на поверхні бульби з’являються червоні або коричневі плями навколо вічок, а також утворюються неправильної форми, часто зіркоподібні, тріщини. Під час стискання бульби з її судинного кільця виділяється сироподібна речовина світло-жовтого кольору. Також може розвинутися потемніння судинного кільця, а симптоми на бульбі на цій стадії схожі на прояв бурої гнилі картоплі (збудник - Ralstonia solanacearum). Згодом загниває серцевина бульби, перетворюючись у в’язку масу з неприємним запахом.

Ознаки ямчастої форми гнилі проявляються на бульбах наприкінці березня. Спочатку загниває м’якоть безпосередньо під шкіркою, згодом гниль збільшується, утворюючи вдавлені ямки. Найбільший розвиток ямчастої форми гнилі відбувається за температури повітря від +18 °C до +20 °C.

Джерелом зараження кільцевою гниллю картоплі є хворі насіннєві бульби, передусім механічно пошкоджені, та заражені неперегнилі рослинні рештки. Хвороба також передається через сільськогосподарське обладнання і сільськогосподарські машини під час контакту їх із зараженими бульбами та рослинами картоплі, тарою, під час догляду за насадженнями картоплі (міжрядний обробіток, видалення картоплиння тощо).

5. Обстеження та/або моніторинг місць вирощування картоплі для виявлення кільцевої гнилі на рослинах картоплі впродовж вегетаційного періоду проводиться відповідно до методики польового оцінювання (апробації) місць вирощування картоплі згідно зі схемами маршруту під час візуальної перевірки насаджень картоплі згідно з додатком 1 до цієї Інструкції в такі строки:

перше - під час масового цвітіння картоплі;

друге - за два - три тижні до збирання картоплі або перед знищенням картоплиння.

Державний фітосанітарний інспектор повинен перевірити насадження картоплі та інших рослин-господарів (томати, баклажани, перець), оглядаючи не менше ніж п’ять відсотків рядків.

Під час обстеження та/або моніторингу насаджень картоплі державний фітосанітарний інспектор для формування зразка репрезентативно (від різних рослин) відбирає об’єднану пробу у кількості 200 шт. частин стебел рослин картоплі для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів):

для виявлення прихованої форми хвороби - від рослин без характерних симптомів, наведених у пункті 4 цього розділу цієї Інструкції;

для виявлення C. michiganensis - від рослин з характерними симптомами, наведеними в пункті 4 цього розділу цієї Інструкції.

6. Обстеження та/або моніторинг насаджень і місць зберігання картоплі здійснюється з такою періодичністю:

щорічно - у господарствах, які вирощують насіннєву картоплю;

не рідше двох разів на рік - у вогнищі зараження;

не рідше ніж один раз на чотири роки - у господарствах із виробництва картоплі для продовольчих цілей, або для переробки.

Обстеження та/або моніторинг може здійснюватися з іншою періодичністю за зверненням юридичної або фізичної особи.

7. Обстеження та/або моніторинг місць зберігання картоплі щодо зараженості C. michiganensis здійснюється з обов’язковим відбором зразків від партій бульб картоплі, що зберігаються насипом, або від упакованих бульб картоплі.

8. Відбір зразків проводиться таким чином:

зразки від картоплі, що зберігається, відбирають через три-чотири тижні після збирання врожаю і за 30-40 днів до садіння (бажано після перебирання або сортування картоплі);

відбирають виїмки бульб та формують об’єднану пробу відповідно до вимог міжнародних та/або національних стандартів з урахуванням вимог законодавства України;

зразки формуються від кожної партії картоплі, сорту, класу насіння, поля із урахуванням мінімального обсягу бульб картоплі для відбору зразків для фітосанітарної експертизи (аналізів) відповідно до додатка 2 до цієї Інструкції. Розмір зразка для фітосанітарної експертизи (аналізу) становить 200 шт. бульб. Візуальна перевірка бульб для виявлення прояву симптомів кільцевої гнилі здійснюється з розрізанням бульби відповідно до методики визначення посівних якостей насіннєвої картоплі (бульбового аналізу).

9. Відбір зразків бульб картоплі для виявлення C. michiganensis здійснюється:

у господарствах, які вирощують насіннєву картоплю,- від кожної партії, сорту, класу насіння, поля. У разі якщо однакові сорт та клас насіння були вирощені на декількох полях, зразок відбирають з кожного поля. Якщо однакові сорт та клас вирощені на різних полях, але зберігаються разом, відбирають один зразок. У разі відбору зразка від партій насіннєвої картоплі відбір здійснюється від кожного сорту, класу, партії;

у господарствах, які вирощують картоплю для продовольчих потреб і переробки,- від кожної партії, сорту, поля. Якщо один і той же сорт має різне походження або вирощений на окремих полях і зберігається окремо, відбирають окремий зразок від кожного сорту, місця зберігання, поля. Якщо картопля вирощена на різних полях і зберігається разом, відбирають один зразок.

10. Документи, що засвідчують придбання насіннєвої картоплі, зберігаються протягом трьох років.

11. Після проведення обстеження та/або моніторингу однієї або декількох земельних ділянок (полів), на яких вирощується картопля, складається документ відповідно до пункту 83 Порядку .

1. Фітосанітарна експертиза (аналізи) з метою виявлення та діагностики збудника кільцевої гнилі картоплі проводиться відповідно до методів, зазначених у ДСТУ 4709:2006 "Карантин рослин. Методи бактеріологічної експертизи", стандарті Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) щодо фітосанітарних заходів РМ 7/59 "Діагностичний протокол для Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus", або інших стандартах, якими їх замінено, інших міжнародних, регіональних, галузевих або національних стандартів, рекомендованих виробниками обладнання або тест-систем, описаних у відповідних наукових статтях чи журналах, інших аналогічних придатних і оцінених методиках, з урахуванням положень законодавства України про карантин рослин.

1. У разі виявлення за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) C. michiganensis державний фітосанітарний інспектор уживає необхідних фітосанітарних заходів (процедур), визначених у цьому розділі цієї Інструкції.

2. Державний фітосанітарний інспектор, ураховуючи біологічні особливості C. michiganensis, повинен визначити фітосанітарні заходи (процедури) з метою попередження проникнення хвороби з вогнища зараження у вільні від неї зони, локалізації та ліквідації виявленого вогнища, а також за можливості встановлення первинного джерела зараження. При цьому необхідно врахувати, що основним шляхом поширення C. michiganensis є насіннєва картопля, садивний матеріал рослин-господарів і несертифікована картопля.

3. Державний фітосанітарний інспектор повинен позначити як заражені:

бульби картоплі чи рослини, партію насіннєвої або продовольчої картоплі, з яких було відібрано зразки;

техніку, транспортні засоби, контейнери, пакувальний матеріал та інші предмети, з якими контактувала або могла контактувати заражена картопля;

сховища або їх частини, у яких зберігалася заражена картопля;

місце вирощування і поле, з яких були зібрані заражені бульби чи рослини, або відібрані зразки.

4. До отримання результатів фітосанітарної експертизи (аналізу) не здійснюється переміщення та/або саджання потенційно зараженої картоплі.

5. Державний фітосанітарний інспектор у разі:

підтвердження за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) зараження картоплі - видає розпорядження про здійснення фітосанітарних заходів (процедур), вимоги до якого визначені у додатку 3 Порядку ;

непідтвердження зараження картоплі C. michiganensis за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) - приймає рішення про припинення застосування фітосанітарних заходів (процедур) і повідомляє юридичну або фізичну особу.

6. У разі підтвердження зараження картоплі C. michiganensis у розпорядженні про запровадження фітосанітарних заходів (процедур) також зазначається:

підстава запровадження фітосанітарних заходів (процедур);

джерело походження зараженої картоплі (за умови можливості його визначення);

межі вогнища зараження;

фітосанітарні заходи (процедури), які здійснюються у вогнищі зараження.

7. З метою виявлення джерела походження зараженої картоплі державний фітосанітарний інспектор перевіряє інформацію щодо походження зараженої картоплі (фітосанітарні, товаротранспортні супровідні документи, сертифікат, що засвідчує посівні якості насіннєвої картоплі, та сертифікат, що засвідчує сортові якості насіннєвої картоплі, супровідні документи на несертифіковану картоплю тощо) та здійснює заходи щодо перевірки місць походження зараженої картоплі.

8. Державний фітосанітарний інспектор при визначенні меж вогнища зараження C. michiganensis враховує:

місця вирощування і зберігання зараженої картоплі;

місця вирощування і зберігання потенційно зараженої картоплі;

площі, які оброблялися сільськогосподарською та іншою технікою, якою оброблялась або на якій перевозилася заражена картопля;

інші предмети, у тому числі й упаковка, які контактували із зараженою картоплею.

9. Фітосанітарні заходи (процедури) щодо кільцевої гнилі картоплі в місцях зберігання здійснюються у вогнищі зараження згідно з додатком 3 до цієї Інструкції та можуть включати:

1) заборону використання зараженої або потенційно зараженої картоплі на насіннєві та продовольчі цілі, а також її обіг;

2) технічну переробку зараженої картоплі, яка здійснюється в разі, якщо зміна її фізичних, хімічних чи біологічних властивостей забезпечить належний рівень фітосанітарного захисту. Така переробка повинна унеможливити ризик поширення C. michiganensis і здійснюватися за наявності:

устаткування для знищення відходів із вжиттям заходів з утилізації відходів згідно з додатком 4 до цієї Інструкції за умови використання методів термічної або хімічної обробки;

системи очищення та дезінфекції транспортних засобів, на яких було доставлено заражену картоплю, і які від’їжджають із переробного підприємства;

відповідного місця утилізації відходів, що забезпечує відсутність витоку відходів зараженої картоплі.

Відходи зараженої картоплі та інші тверді або рідкі відходи, пов’язані із зараженою картоплею, у місцях утилізації відходів знищуються шляхом здійснення заходів з утилізації відходів згідно з додатком 4 до цієї Інструкції.

Дозволяється використання зараженої картоплі на продовольчі цілі та як корму в межах вогнища зараження. У цьому випадку партії зараженої картоплі реалізовуються та упаковуються на спеціально облаштованих майданчиках відповідного об’єкту утилізації відходів, які обладнані системою очищення та дезінфекції транспортних засобів, що виїжджають із таких майданчиків. Використання зараженої картоплі як корму для тварин допускається після її термічної обробки (за температури не менше ніж +60 °C протягом 30 хвилин);