Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів", підпункту 74 пункту 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614,

1. Затвердити такі, що додаються:

Типову форму стандартного плану моніторингу;

Вимоги до заповнення Типової форми стандартного плану моніторингу;

Типову форму спрощеного плану моніторингу;

Вимоги до заповнення Типової форми спрощеного плану моніторингу;

Типову форму звіту оператора;

Вимоги до заповнення Типової форми звіту оператора;

Типову форму верифікаційного звіту;

Вимоги до заповнення Типової форми верифікаційного звіту;

Типову форму звіту про вдосконалення;

Вимоги до заповнення Типової форми звіту про вдосконалення.

2. Департаменту кліматичної політики та збереження озонового шару (Олександр АРТЕМЕНКО) в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції СТАВЧУК Ірину.

1. Перелік версій плану моніторингу

У кожній версії плану моніторингу (далі - ПМ) оператор повинен вказати її номер та дату.

Оператор має визначитися з тим, чи є зміни істотними або неістотними, та здійснювати оновлення номера версії ПМ. Внесення неістотних змін до ПМ, які не потребують затвердження Міндовкіллям, призводить до зміни значення в номері версії після крапки. Внесення істотних змін до ПМ, які потребують затвердження Міндовкіллям, призводить до зміни значення в номері версії ПМ до крапки.

Моніторинг викидів парникових газів (далі - ПГ) від установки завжди повинен проводитися відповідно до останньої затвердженої версії ПМ, за винятком випадків, коли ПМ із змінами був поданий Міндовкіллю та знаходиться в стані очікування затвердження. Відповідно до пункту 15 Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 960 (далі - ПМЗ), в таких випадках моніторинг повинен здійснюватися з використанням останнього затвердженого ПМ, і, паралельно, з використанням ПМ із змінами, поданого Міндовкіллю для затвердження.

Оператор вказує у відповідному рядку своє повне найменування / прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), код за ЄДРПОУ, назву виду економічної діяльності та код за КВЕД, місцезнаходження / місце проживання (вулиця, номер будинку, населений пункт, район, область, поштовий індекс), номер телефону, факс, електронну адресу.

Оператор вказує у відповідних рядках назву установки, номер державної реєстрації установки в Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (далі - Єдиний реєстр), місце розташування, населений пункт, район, область, географічні координати.

3.1. Посадова особа, відповідальна за моніторинг

Оператор вказує у відповідних рядках посаду, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), номер телефону та електронну адресу посадової особи, відповідальної за моніторинг.

3.2. Заступник посадової особи, відповідальної за моніторинг

Оператор вказує у відповідних рядках посаду, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), номер телефону та електронну адресу заступника посадової особи, відповідальної за моніторинг.

1.1. Характеристика установки та видів її діяльності

Оператор повинен навести короткий опис установки, включаючи її призначення, види діяльності, що призводять до викидів ПГ, згідно з Переліком видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 880 (далі - Перелік видів діяльності), основне технічне обладнання, яке використовується в межах кожного виду діяльності. Опис також має містити нетехнічну стислу характеристику установки.

В описі має бути визначена будь-яка частина установки, яка не експлуатується оператором, та/або частина установки, на яку не поширюється моніторинг, звітність та верифікація (далі - МЗВ), та надані відповідні пояснення.

1.2. Діаграма матеріальних потоків

Оператор повинен надати діаграму матеріальних потоків, яка відображає взаємозв’язки між джерелами викидів, матеріальними потоками і доповнює опис установки та видів її діяльності, наведений у підпункті 1.1 пункту 1 розділу III Типової форми стандартного плану моніторингу (далі - Типова форма). Оператор має навести посилання на діаграму, включаючи ім’я файлу та дату, і додати його до ПМ при поданні Міндовкіллю.

1.3. Види діяльності на установці

Оператор повинен перелічити усі види діяльності (далі - ВД), що здійснюються на установці, згідно з Переліком видів діяльності. У відповідних графах таблиці оператор вказує ідентифікаційний номер виду діяльності, його назву, загальну встановлену потужність для виду діяльності, одиниці виміру потужності та ПГ.

Потужність для виду діяльності спалювання палива означає номінальну теплову потужність, що є величиною витрат палива при спалюванні за умов максимального безперервного завантаження установки, помноженою на теплотворну здатність палива, та виражену у мегаватах теплової енергії.

Потужність для інших видів діяльності розраховується у тоннах виробленої продукції на добу за умов максимального безперервного завантаження установки.

Оператор повинен переконатися, що межі установки визначені вірно та у відповідності до пункту 18 ПМЗ .

1.4. Оцінка річних викидів парникових газів від установки

Оператор повинен вказати у відповідних рядках усереднені показники викидів ПГ від установки і класифікувати установку відповідно до категорій, визначених згідно з абзацами третім - п’ятим пункту 17 ПМЗ .

Відповідна категорія буде застосовуватись для визначення вимог до рівнів точності, що використовуються у пункті 1 розділу V Типової форми.

Оператор вказує усереднені верифіковані річні викиди ПГ попередніх звітних періодів або, у разі відсутності чи недоречності цих даних, консервативну оцінку середніх річних викидів за виключенням викидів СО2, що походять від біомаси.

Якщо зміна значення усереднених верифікованих річних викидів ПГ попередніх звітних періодів не призводить до зміни у категорії установки, це не вважається істотними змінами у ПМ. Якщо оператор при зміні категорії установки не переходить до застосування нижчого рівня точності, такі зміни також вважаються неістотними. Оновлення цього значення призводить до зміни версії ПМ згідно з пунктом 1 розділу I Типової форми.

1.5. Установка з низькими викидами парникових газів або проста установка

У відповідному рядку оператор надає відповідь "Так", якщо установка відповідає критеріям установки із низькими викидами або простої установки відповідно до пунктів 50 і 52 ПМЗ відповідно.

Якщо обрано відповідь "Так", оператор має право використовувати Типову форму спрощеного ПМ, що зазвичай передбачає застосування тільки стандартної методики на основі розрахунків.

1.6. Обґрунтування оцінки річних викидів парникових газів

Оператор повинен надати коротке обґрунтування розрахунків, якщо середнє значення річних викидів ПГ базується не на верифікованих звітах, а розраховувалося на основі консервативної оцінки або прогнозних значеннях, наприклад, для нових установок.

2.1. Застосована методика моніторингу викидів парникових газів

Оператор повинен вказати методику моніторингу, яка застосовується, зазначивши "Так" або "Ні" у відповідних рядках. Згідно з пунктом 19 ПМЗ викиди ПГ можуть бути визначені з використанням як методики на основі розрахунків, так і методики на основі неперервних вимірювань, за винятком випадків, коли ПМЗ передбачає застосування чітко визначеної методики.

Оператор в межах однієї установки має право поєднувати різні методики для різних джерел викидів ПГ та матеріальних потоків за умови надання обґрунтування того, що це не призведе до недоврахування або подвійного обліку викидів ПГ.

Оператор має право застосовувати альтернативну методику для окремих матеріальних потоків або джерел викидів ПГ у разі одночасного дотримання низки умов відповідно до пункту 22 ПМЗ .

2.2. Список джерел викидів парникових газів

Оператор повинен надати перелік джерел викидів ПГ (ДВ). Ці дані мають стосуватися видів діяльності, що здійснюються на установці.

У відповідних графах таблиці оператор вказує ідентифікаційний номер джерела викидів ПГ, його назву та ідентифікаційний номер виду діяльності, в якій задіяне джерело викидів ПГ.

Посилання на вид діяльності в останній графі таблиці відноситься до діяльності відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 розділу III Типової форми. Якщо джерело викидів ПГ відноситься до декількох видів діяльності, потрібно вказати їх через кому, наприклад, "ВД1, ВД2", або через діапазон, наприклад, "ВД1 - ВД3".

2.3. Список точок викидів парникових газів

Оператор повинен надати перелік точок викидів ПГ (ТВ)-1 та навести для кожної з них короткий опис. Ідентифікаційний номер точки викидів ПГ та її опис наводиться у першій та другій графах таблиці.

У третій графі таблиці вказується один чи декілька видів діяльності (ВД) із зазначених у підпункті 1.3 пункту 1 розділу III Типової форми, що відносяться до даної точки викидів, у четвертій графі ідентифікаційний номер джерела викидів ПГ із зазначених у підпункті 2.2 пункту 2 розділу ІІІ Типової форми, що відноситься до точки викидів, у п’ятій графі - ПГ (СО2 та/або N2O).

У разі наявності декількох видів діяльності потрібно вказати їх через кому, наприклад: "ВД1, ВД2" або через діапазон, наприклад: "ВД1 - ВД3".

2.4. Точки вимірювання, де встановлені системи неперервних вимірювань

Цей пункт заповнюється тільки при застосуванні оператором методики на основі неперервних вимірювань. Заповнення не потрібно, якщо у підпункті 2.1 пункту 2 розділу III Типової форми не було зазначено, що застосовуватиметься саме ця методика.

Якщо застосовується методика на основі неперервних вимірювань, оператор повинен навести і описати всі точки вимірювання (ТВим), де викиди ПГ вимірюються автоматизованими системами неперервних вимірювань викидів (далі - СНВВ).

Для кожної точки вимірювання у відповідних графах таблиці вказується її ідентифікаційний номер, опис, ідентифікаційний номер точки викидів ПГ, оцінка ПГ та категорія джерела викидів ПГ.

Оператор класифікує джерело викидів ПГ відповідно до категорій, визначених згідно з абзацами одинадцятим та дванадцятим пункту 17 ПМЗ.

2.5. Матеріальні потоки на установці

Оператор повинен надати перелік всіх матеріальних потоків (П), моніторинг яких здійснюється на установці за допомогою методики на основі розрахунків (стандартної методики або балансу мас).

Для кожного матеріального потоку у першій - третій графах таблиці вказується його ідентифікаційний номер, назва та тип.

Матеріальні потоки можуть мати такі назви як, наприклад, "природний газ", "мазут", "вугілля".

Для кожного матеріального потоку оператор вказує один із таких типів:

спалювання - стандартизовані комерційні види палива;

спалювання - інші газоподібні та рідкі види палива;

спалювання - тверді види палива;

спалювання - газопереробка;

спалювання - газ, спалений у факелі;

спалювання - очищення газів - карбонати (Meтод A);

спалювання - очищення газів - гіпс (Meтод Б);

переробка нафти - баланс мас;

переробка нафти - регенерація каталізатора каталітичного крекінгу;

переробка нафти - виробництво водню;

кокс - паливо як вхідний матеріал;

кокс - карбонат як вхідний матеріал (Метод А);

кокс - оксид як вихідний матеріал (Метод Б);

кокс - баланс мас;

металева руда - карбонат як вхідний матеріал;

металева руда - баланс мас;

чавун та сталь - паливо як вхідний матеріал;

чавун та сталь - карбонат як вхідний матеріал;

чавун та сталь - баланс мас;

виробництво або обробка залізовмісних сплавів - баланс мас.

виробництво або обробка залізовмісних сплавів - викиди від технологічних процесів;

цементний клінкер - вхідний матеріал печі (Метод А);

цементний клінкер - вихід клінкеру (Метод Б);

цементний клінкер - пил клінкерної печі;

цементний клінкер - органічний (некарбонатний) вуглець;

вапно/доломіт/магнезит - карбонати (Метод А);

вапно/доломіт/магнезит - оксиди лужноземельних металів (Метод Б);

вапно/доломіт/магнезит - пічний пил (Метод Б);

виробництво аміаку;

інше (вказати).

При застосуванні методики балансу мас назва типу матеріального потоку повинна містити словосполучення "баланс мас", наприклад, "Цементний клінкер - баланс мас".

У четвертій - шостій графах таблиці мають бути наведені ідентифікаційні номери видів діяльності, джерел викидів ПГ та точок викидів, яким відповідає кожний матеріальний потік. Якщо до одного матеріального потоку відносяться декілька видів діяльності або джерел викидів, потрібно навести їх через кому, наприклад, "ВД1, ВД2" чи "ДВ01, ДВ02" або через діапазон, наприклад: "ВД1 - ВД3" чи "ДВ01 - ДВ03".

2.6. Оцінка обсягу викидів парникових газів та визначення категорій матеріальних потоків

У відповідній графі таблиці для кожного матеріального потоку оператор вказує його ідентифікаційний номер, назву, тип, оцінку викидів ПГ, можливу та фактичну категорію матеріального потоку.

Ідентифікаційний номер матеріального потоку, його назва та тип матеріального потоку повинні відповідати переліку, наведеному у підпункті 2.5 пункту 2 розділу III Типової форми.

При застосуванні методики на основі розрахунків оператор повинен класифікувати кожний матеріальний потік, порівнюючи викиди ПГ, пов’язані з кожним матеріальним потоком, з сумарними викидами ПГ, в одну з наступних категорій згідно з абзацами сьомим - дев’ятим пункту 17 ПМЗ :

незначні матеріальні потоки;

мінімальні матеріальні потоки;

значні матеріальні потоки.

Якщо окремий матеріальний потік за своїм обсягом не перевищує межу категорій "незначний" або "мінімальний", але сукупні викиди ПГ всіх потоків цієї категорії перевищують таку межу, то лише частина матеріальних потоків, сукупний обсяг яких не перевищує відповідної межі, може бути зазначена у відповідній категорії. Для решти потоків застосовується категорія рівнем вище. В зв’язку з цим, для кожного матеріального потоку спочатку визначається категорія, що була би можливою, якщо потік оцінювався окремо без урахування категорій інших потоків (п’ята графа таблиці "Можлива категорія матеріального потоку"). Після цього визначається категорія, що фактично застосовується з урахуванням обмеження сукупного обсягу викидів ПГ всіх потоків цієї категорії (шоста графа таблиці "Фактична категорія матеріального потоку").

Для категоризації матеріальних потоків при застосуванні методики балансу мас слід брати до уваги тільки абсолютні значення викидів ПГ, пов’язаних з відповідними матеріальними потоками. Зокрема, якщо матеріальний потік є вихідним потоком у балансі мас та має від’ємне значення викидів ПГ (із знаком "мінус"), для цілей категоризації матеріальних потоків враховується його абсолютне значення (із знаком "плюс"). Таким чином, при застосуванні методики балансу мас сума абсолютних значень СО2 від матеріальних потоків, розрахована для цілей категоризації матеріальних потоків, буде перевищувати загальний обсяг викидів від установки.

1. Розрахунок викидів СО2 на установці

1.1. Опис методики на основі розрахунків для моніторингу викидів CO2 (якщо використовується)

У випадку використання методики на основі розрахунків оператор повинен надати короткий опис методики, включаючи формули, які використовуються для визначення викидів CO2.

Якщо опис занадто великий, наприклад, якщо застосовуються складні формули, оператор може надати опис в окремому документі. У такому випадку слід навести посилання на файл, що містить зазначений опис, включаючи ім’я файлу та дату.

Зазначений опис також має засвідчити, яким чином наведена методика та інформація, представлена в інших пунктах ПМ, сукупно використовуються для розрахунку викидів ПГ.

1.2. Список засобів вимірювальної техніки для визначення даних про діяльність

Оператор повинен навести дані щодо усіх засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), які будуть використовуватися для визначення викидів ПГ від кожного матеріального потоку при використанні методики на основі розрахунків. ЗВТ, що використовуються для неперервних вимірювань викидів, повинні бути вказані у підпункті 1.3 пункту 1 розділу VI Типової форми.

В першій графі таблиці вказується ідентифікаційний номер ЗВТ, що використовується в схемі матеріальних потоків (підпункт 1.2 пункту 1 розділу III Типової форми).

В другій графі таблиці вказується тип ЗВТ. Прикладами типу ЗВТ можуть бути наступні:

роторний витратомір;

турбінний витратомір;

діафрагмовий витратомір;

сопловий витратомір;

труба Вентурі;

ультразвуковий витратомір;

вихровий витратомір;

витратомір Коріоліса;

витратомір шестеренчастий;

мостові ваги;

конвеєрні стрічкові ваги.

В третій графі таблиці вказується, де саме на установці розміщено ЗВТ, і як він позначається у внутрішніх документах оператора.

У четвертій - шостій графах таблиці наводиться інформація щодо діапазону вимірювань.

При використанні витратомірів газу у четвертій графі таблиці вказується "м-3/год", якщо перерахунок з урахуванням тиску та температури здійснюється безпосередньо в приладі. Якщо такий перерахунок здійснюється окремим приладом, у цій графі потрібно вказати "м-3", а відповідні ЗВТ, що використовуються для визначення тиску, температури, перерахунку об’єму, вказати окремо.

Для кожного ЗВТ у сьомій графі таблиці наводиться невизначеність (похибка), включаючи діапазон, для якого встановлено значення невизначеності, як зазначено в документах ЗВТ. У деяких випадках невизначеність може бути вказана у документах ЗВТ для кількох діапазонів. У такому випадку потрібно вказати усі діапазони для цього ЗВТ.

Типовий діапазон вимірювань, що наводиться у восьмій та дев’ятій графах таблиці, означає діапазон, в якому відповідний ЗВТ зазвичай використовується у вимірювальній системі на установці.

Всі ЗВТ повинні бути чітко ідентифіковані оператором за допомогою, наприклад, серійного номера ЗВТ. Заміна ЗВТ (наприклад, планова або внаслідок пошкодження) не вважається істотною зміною ПМ відповідно до пункту 14 ПМЗ .

1.3. Назва та посилання на документ з розрахунками для оцінки невизначеності

Оператор повинен надати документ з розрахунками оцінки невизначеності, що підтверджують дотримання застосовуваних рівнів точності відповідно до вимог, передбачених у ПМЗ.

Відповідно до підпункту 3 пункту 53 ПМЗ оператори установок з низькими обсягами викидів ПГ та оператори простих установок не надають Міндовкіллю оцінку невизначеності.

Оператор має навести посилання на документ з розрахунками оцінки невизначеності, включаючи ім’я файлу, що його містить, і дату.

1.4. Перелік джерел інформації

Оператор повинен навести всі відповідні джерела інформації (далі - III), з яких отримуються значення за замовчуванням для розрахункових коефіцієнтів відповідно до пункту 34 ПМЗ . У відповідних рядках для кожного джерела інформації наводиться його ідентифікаційний номер та опис.

Зазвичай такими джерелами інформації є додаток 3 до ПМЗ та Керівні принципи для національних інвентаризацій парникових газів Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (далі - МГЕЗК).

У випадках, коли значення за замовчуванням змінюються на щорічній основі, оператор повинен вказати джерело, яке буде використано для отримання значень у динаміці, наприклад, Національний звіт (кадастр) антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами ПГ, інтернет сторінка Міндовкілля тощо.

1.5. Лабораторії і методи, які використовуються для визначення розрахункових коефіцієнтів на основі аналізів (якщо використовуються)

Оператор повинен у відповідних графах таблиці надати інформацію щодо кожної лабораторії, включаючи її ідентифікаційний номер, найменування, параметри, що вимірюються, навести посилання та короткий опис методів, які використовуються для аналізу палива та матеріалів з метою визначення всіх розрахункових коефіцієнтів відповідно до обраного рівня точності.

У п’ятій графі таблиці оператор зазначає "Так" чи "Ні" у відповідь на питання "Чи акредитована лабораторія відповідно до ДСТУ ISO/IEC 17025:2019?".

Якщо лабораторія не акредитована відповідно до ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT), оператор у шостій графі таблиці надає посилання на окремий документ, що містить обґрунтоване підтвердження відповідності лабораторії вимогам щодо управління якістю та технічної компетентності відповідно до пункту 38 ПМЗ . Посилання має включати ім’я файлу, що містить цей документ, і дату.

В разі використання потокових газових хроматографів, екстракційних або неекстракційних газоаналізаторів необхідно дотримуватись вимог абзацу третього пункту 35 ПМЗ .

1.6. Опис письмових процедур для лабораторних аналізів (якщо використовуються)

Оператор повинен надати інформацію щодо письмових процедур з аналізу параметрів, зазначених у підпункті 1.5 пункту 1 розділу IV Типової форми.

Оператор вказує назву процедури; посилання на процедуру; посилання на схему/діаграму, якщо вона застосовується; посаду особи або підрозділ, відповідальний за впровадження процедури, та дані, які отримуються при виконанні процедури, або дані, які врегульовуються процедурою; короткий опис процедури, який дозволяє оператору, Міндовкіллю та верифікатору встановити основні параметри та операції, які мають бути виконані; місцезнаходження відповідних записів та інформації; назви інформаційних технологій, у випадку їх застосування; перелік стандартів, якщо вони застосовуються.

Якщо декілька процедур використовуються для аналогічних цілей, але для різних матеріальних потоків або параметрів, оператор має надати інформацію щодо загальної процедури, яка охоплює спільні елементи та контроль якості методів, що застосовуються.

Оператор може зробити посилання на окремі допоміжні процедури або надати окремо інформацію про кожну відповідну процедуру, використовуючи той самий формат.

1.7. Опис письмових процедур щодо плану відбору проб для аналізів (якщо використовуються)

Процедури, наведені оператором, повинні охоплювати елементи плану відбору проб відповідно до вимог пункту 36 ПМЗ . Опис процедури подається Міндовкіллю разом з ПМ.

Оператор вказує назву процедури; посилання на процедуру; посилання на схему/діаграму, якщо вона застосовується; посаду особи або підрозділ, відповідальний за впровадження процедури; короткий опис процедури; місцезнаходження відповідних записів та інформації; назви інформаційних технологій, у випадку їх застосування; перелік стандартів, якщо вони застосовуються.

Якщо декілька процедур використовуються для аналогічних цілей, але для різних матеріальних потоків або параметрів, оператор має надати інформацію щодо загальної процедури, яка охоплює спільні елементи та контроль якості методів, що застосовуються.

Оператор може зробити посилання на окремі допоміжні процедури або надати окремо інформацію про кожну відповідну процедуру, використовуючи той самий формат.

1.8. Опис письмових процедур, які використовуються для перегляду відповідності плану відбору проб (якщо використовуються)

Оператор повинен описати процедуру перегляду відповідності та внесення змін до плану відбору проб відповідно до абзацу третього пункту 36 ПМЗ .

Оператор вказує назву процедури; посилання на процедуру; посилання на схему/діаграму, якщо вона застосовується; посаду особи або підрозділ, відповідальний за впровадження процедури; короткий опис процедури; місцезнаходження відповідних записів та інформації; назви інформаційних технологій, у випадку їх застосування; перелік стандартів, якщо вони застосовуються.

Оператор може зробити посилання на окремі допоміжні процедури або надати окремо інформацію про кожну відповідну процедуру, використовуючи той самий формат.

1.9. Опис письмових процедур, які використовуються для оцінки запасів, пов’язаних із матеріальними потоками (якщо використовуються)

Якщо це доречно, оператор має описати процедуру, яка використовується для оцінки змін запасів для будь-якого матеріального потоку, який контролюється з урахуванням змін у запасах (визначається у підпункті 1.1 пункту 1 розділу V Типової форми).

Оператор вказує назву процедури; посилання на процедуру; посилання на схему/діаграму, якщо вона застосовується; посаду особи або підрозділ, відповідальний за впровадження процедури; короткий опис процедури; місцезнаходження відповідних записів та інформації; назви інформаційних технологій, у випадку їх застосування; перелік стандартів, якщо вони застосовуються.

Оператор може зробити посилання на окремі допоміжні процедури або надати окремо інформацію про кожну відповідну процедуру, використовуючи той самий формат.

1.10. Опис письмової процедури, яка застосовується для ведення обліку ЗВТ, що використовуються для визначення даних про діяльність

Зазначена процедура застосовується, коли оператор для визначення даних про діяльність щодо одного або декількох матеріальних потоків використовує вимірювальну систему під своїм контролем.

Оператор вказує назву процедури; посилання на процедуру; посилання на схему/діаграму, якщо вона застосовується; посаду особи або підрозділ, відповідальний за впровадження процедури; короткий опис процедури, яка застосовується для обліку ЗВТ, встановлених на установці, що використовуються для визначення даних про діяльність; місцезнаходження відповідних записів та інформації; назви інформаційних технологій, у випадку їх застосування; перелік стандартів, якщо вони застосовуються.

1. Рівні точності для даних про діяльність та розрахункових коефіцієнтів

У цьому пункті оператор повинен надати опис даних для кожного матеріального потоку з переліку потоків, наведеного у підпункті 2.5 пункту 2 розділу III Типової форми.

Оператор надає інформацію для кожного матеріального потоку окремо, використовуючи той самий формат.

У перших трьох рядках загальної частини оператор вказує ідентифікаційний номер матеріального потоку, його назву та категорію. У таблиці нижче зазначається тип матеріального потоку відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 розділу III Типової форми, застосована методика, параметр, до якого застосовується невизначеність.

У рядку "Застосована методика" оператор вказує "Стандартна методика" або "Баланс мас", а також номер та назву методики, наведені у Методичних рекомендаціях з оцінки викидів парникових газів за видами діяльності установок, затверджених Міндовкіллям.

У рядку "Параметр, до якого застосовується невизначеність" оператор вказує параметр, який вимірюється для визначення даних про діяльність, наприклад, "Обсяг палива" або "Обсяг продукції", а також його одиниці виміру, зазначивши у дужках: "[т]" або "[тис.м-3]".

1.1. Метод визначення даних про діяльність

Дані про діяльність щодо матеріального потоку можуть бути визначені таким чином:

за допомогою вимірювання безпосередньо перед або після процесу, що призводить до викидів ПГ (в залежності від застосованої методики). Це, наприклад, може бути постійне вимірювання потоку палива, що подається у процес спалювання. В такому випадку для отримання даних про діяльність немає необхідності враховувати зміни у запасах палива, сировини чи продукції на складі;

за допомогою розрахунку на основі даних щодо обсягу надходження або відпуску палива або сировини (наприклад, окремих поставок) та змін у запасах на складі.

З врахуванням цього, при зазначенні методу визначення даних про діяльність оператор має вказати у відповідному рядку або "Безпосереднє вимірювання (перед або після процесу)" або "Розрахунок з урахуванням змін у запасах на складі".

Якщо вибрано "Розрахунок з урахуванням змін у запасах на складі" як метод визначення даних про діяльність установки, оператор повинен передбачити і у підпункті 1.9 пункту 1 розділу IV Типової форми надати інформацію щодо письмової процедури чи процедур, які використовуються для оцінки запасів, пов’язаних із матеріальними потоками.

При заповнені рядка "Вимірювальна система під контролем" потрібно вказати "Оператор", якщо вимірювальна система знаходиться під власним контролем або "Торговельний партнер", якщо вона знаходиться поза власним контролем оператора. Оператор може використовувати дані вимірювальної системи поза його контролем лише за умови дотримання вимог абзацу першого пункту 31 ПМЗ .

У рядку "Оператор є власником вимірювальної системи?" необхідно зазначити "Так" або "Ні".

Рядок "Чи використовуються рахунки для визначення обсягу палива або сировини?" застосовується лише, якщо оператор не є власником вимірювальної системи. Відповідь може бути "Так" або "Ні".

У рядку "Чи торговельний партнер - постачальник палива/сировини і оператор є незалежними?", тобто не пов’язаними відносинами контролю, оператор надає відповідь "Так" або "Ні". Оператор має право використовувати обсяги, зазначені в рахунках, лише у випадку відповіді "Так" відповідно до абзацу третього пункту 31 ПМЗ.

1.2. Ідентифікаційні номери ЗВТ, що використовуються

Оператор повинен вказати ідентифікаційні номери ЗВТ, що використовуються, відповідно до їх визначення у підпункті 1.2 пункту 1 розділу IV Типової форми.

У відповідному рядку оператор пояснює необхідність застосовування більш ніж одного ЗВТ, якщо це має місце, або, за потреби, надає інші пояснення щодо особливостей використання ЗВТ. Наприклад, додатковий прилад може бути необхідним для вирахування частини палива, що спрямовується за межі установки. Зважувальні прилади також можуть використовуватись поперемінно.

1.3. Рівень точності для даних про діяльність відповідно до вимог ПМЗ

Оператор повинен вказати у відповідних рядках належний рівень точності для визначення даних про діяльність, що вимагається відповідно до ПМЗ, та навести відповідний поріг невизначе-ності для зазначеного рівня точності. Наприклад, для спалювання палива при застосуванні рівня точності 4 невизначеність не повинна перевищувати ±1,5 %.

Належний рівень точності визначається з урахуванням категорії установки та категорії матеріального потоку відповідно до пункту 26 ПМЗ . Загальним правилом є застосування найвищого рівня точності, зазначеного у додатку 2 до ПМЗ для установок категорії А, та найвищого рівня точності, зазначеного у додатку 1 до ПМЗ для установок категорій Б та В.

1.4. Рівень точності для даних про діяльність, який застосовано

Оператор повинен вказати у відповідних рядках рівень точності, який фактично застосовано для визначення даних про діяльність, та навести поріг невизначеності для зазначеного рівня точності.

Слід звернути увагу, що фактично застосований рівень точності може відрізняться від належного рівня точності, зазначеного у підпункті 1.3 пункту 1 розділу V Типової форми. Зокрема, в ПМЗ передбачено низку випадків, коли оператор має право застосовувати нижчі рівні точності або взагалі не застосовувати рівні точності. Наприклад, відповідно до абзацу дев’ятого пункту 26 ПМЗ для визначення даних про діяльність мінімального матеріального потоку оператор має право застосовувати консервативну оцінку замість застосування рівня точності, крім випадків, коли в рамках звичайної виробничої діяльності оператор отримує дані, що відповідають певному рівню точності.

Якщо рівні точності не застосовуються (наприклад, для мінімального матеріального потоку або матеріального потоку із біомаси), оператор вказує замість рівня точності "н/з", а замість порогу невизначеності "Без застосування рівнів точності".

1.5. Досягнута невизначеність

Оператор повинен вказати у відповідному рядку фактичне значення невизначеності, яке досягнуто для визначення даних про діяльність та вказано в оцінці невизначеності, та, за необхідності, надати коментар.

Якщо ЗВТ є законодавчо регульованим засобом вимірювальної техніки, це значення дорівнює максимально допустимій похибці при експлуатації, встановленій законодавством про метрологію для цього ЗВТ.

Можливості застосування спрощень при оцінці невизначеності наведені у пунктах 29, 30 ПМЗ .

Оператор може використовувати підпункт 1.8 пункту 1 розділу V Типової форми для опису, як саме було отримано досягнуту невизначеність, або для надання посилання на документ з оцінкою невизначеності, включаючи ім’я файлу та дату.

1.6. Розрахункові коефіцієнти

Оператор повинен надати у таблиці інформацію щодо належного рівня точності, що вимагається, рівня точності, що фактично застосовано, та навести опис застосованого рівня точності для кожного розрахункового коефіцієнта, що використовується для даного матеріального потоку: нижчої теплотворної здатності, коефіцієнта викидів (для змішаного палива чи матеріалу - попереднього коефіцієнта викидів), коефіцієнта окислення, коефіцієнта перетворення, вмісту вуглецю, частки біомаси (для змішаного палива чи матеріалу).

Належний рівень точності визначається для кожного розрахункового коефіцієнта з урахуванням категорії установки та категорії матеріального потоку відповідно до пункту 26 ПМ З . Загальним правилом є застосування найвищого рівня точності, зазначеного у додатку 2 до ПМЗ для установок категорії А, та найвищого рівня точності, зазначеного у додатку 1 до ПМЗ для установок категорій Б та В.

Відповідно до абзацу першого пункту 33 ПМЗ розрахункові коефіцієнти можуть бути визначені як значення за замовчуванням або як значення на основі лабораторних аналізів. Вибір одного з цих варіантів визначається застосованим рівнем точності.

Опис рівня точності повинен відповідати одному з наведених нижче варіантів.

"Значення за замовчуванням Типу І" - це або стандартні коефіцієнти, вказані у додатку 3 до ПМЗ (тобто значення, встановлені МГЕЗК), або інші постійні значення відповідно до абзаців третього і четвертого пункту 34 ПМЗ , а саме: значення, гарантовані постачальником або встановлені в результаті аналізів, проведених у минулому, але чинних до поточного часу. Зокрема, для визначення коефіцієнта окислення або коефіцієнта перетворення для будь-якого матеріального потоку оператор має право застосовувати значення за замовчуванням Типу І (відповідно до пункту 41 ПМЗ ), яке становить 1.

"Значення за замовчуванням Типу ІІ" - це або національні коефіцієнти викидів ПГ, визначені відповідно до абзацу п’ятого пункту 34 ПМЗ , тобто значення, які були використані для Національного звіту (кадастру) антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами ПГ, поданого Україною до Секретаріату Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (далі - РКЗК ООН) та опублікованого на його сайті, або деталізовані довідкові значення розрахункових коефіцієнтів, опубліковані Міндовкіллям, або інші довідкові значення із джерел, які погоджені з Міндовкіллям.

"Непрямі дані" - значення, засновані на емпіричних кореляціях, які визначені з належним використанням лабораторних аналізів, проведених, принаймні, один раз на рік. Оскільки ці аналізи проводяться лише один раз на рік, цей рівень вважається рівнем з нижчою точністю порівняно з рівнем, що досягається, коли має місце повномасштабне застосування лабораторних аналізів. Непрямі методи можуть бути засновані, зокрема, на вимірюваннях густини конкретних рідин або газів, включаючи методи, загальноприйняті у переробці нафти та металургії, та нижчої теплотворної здатності (далі - НТЗ) для конкретних типів вугілля.

"Дані документів постачальників" - НТЗ може ґрунтуватися на даних документів про поставку (рахунок, паспорт фізико-хімічних показників природного газу тощо), наданих постачальником палива, якщо таке значення було отримано на основі національних або міжнародних стандартів.

"Лабораторні аналізи" - для цього випадку повністю застосовуються вимоги пунктів 35-39 ПМЗ щодо здійснення моніторингу та звітності.

"Частка біомаси Типу І" - для визначення частки біомаси використовується один із методів, наведених нижче, які вважаються рівноцінними:

значення за замовчуванням або метод оцінки у відповідності до абзацу сьомого пункту 42 ПМЗ ;

значення, визначені відповідно до абзацу восьмого пункту 42 ПМЗ , тобто можливо або припустити відсутність біомаси (частка біомаси дорівнює нулю), або використовувати метод оцінки, запропонований оператором та затверджений Міндовкіллям.

"Частка біомаси Типу ІІ" - частка біомаси визначається відповідно до абзацу шостого пункту 42 ПМЗ , тобто шляхом проведення лабораторних аналізів. У цьому випадку застосування відповідних стандартів та аналітичних методів має бути обґрунтовано і затверджено Міндовкіллям.

Відповідно до абзацу десятого пункту 26 ПМЗ для коефіцієнта окислення та коефіцієнта перетворення оператор повинен застосовувати щонайменше найнижчий рівень точності із зазначених у додатку 1 до ПМЗ .

1.7. Інформація щодо розрахункових коефіцієнтів

Для кожного розрахункового коефіцієнта, що перелічені у підпункті 1.6 пункту 1 розділу V Типової форми, залежно від обраного рівня точності (значення за замовчуванням або значення на основі лабораторних аналізів) оператор повинен надати у відповідних рядках таблиці дані щодо застосованого рівня точності, значення за замовчуванням, одиниці виміру, джерела інформації, ідентифікаційного номера лабораторії, посилання на план відбору проб, періодичність відбору проб.