ЗАКОН УКРАЇНИ
Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 11, ст. 78)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1595-III від 23.03.2000, ВВР, 2000, № 24, ст.186
№ 663-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 26, ст.193
№ 860-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 37, ст.300
№ 3028-IV від 01.11.2005, ВВР, 2006, № 4, ст.55
№ 252-VI від 10.04.2008, ВВР, 2008, № 23, ст.215
№ 4496-VI від 13.03.2012, ВВР, 2013, № 2, ст.4
№ 5060-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 28, ст.295
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№ 2530-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 41, ст.320
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 2801-IX від 01.12.2022
№ 4017-IX від 10.10.2024 )
( У тексті Закону слова "Міністерство економіки України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" у відповідному відмінку згідно із Законом № 860-IV від 22.05.2003 )
( У тексті Закону слово "Служба" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" у відповідному відмінку;
слова "митний орган України" та "митний орган" в усіх відмінках і числах замінено словами "орган доходів і зборів" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
( У тексті Закону слова "орган доходів і зборів" в усіх відмінках і числах замінено словами "митний орган" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Цим Законом з метою запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника регулюються засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи.
( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінівУ цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) безпосередньо конкуруючий товар - товар, який безпосередньо конкурує з товаром, що є об’єктом спеціального розслідування;
2) експортер - суб’єкт господарсько-правових відносин, який вивозить з країни експорту товар (товари);
3) загроза заподіяння значної шкоди - неминуча загроза заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику. Визначення значної шкоди повинно базуватися на фактах, а не на голослівних твердженнях, припущеннях або маловірогідній можливості;
( Пункт 3 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
4) сторона заінтересована - будь-яка особа, яка повідомила центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики (далі - Міністерство) про свою заінтересованість в участі у спеціальному розслідуванні відповідно до частини другої статті 9 цього Закону та яка бере активну участь у спеціальному розслідуванні шляхом подання в письмовій формі доказів або іншої інформації, достатньої для цілей цього розслідування. Заінтересованими сторонами можуть бути:
іноземний виробник, експортер або імпортер товару, що є об’єктом розслідування, або об’єднання (асоціація), більшість членів якого становлять іноземні виробники, експортери або імпортери товару, що є об’єктом спеціального розслідування;
компетентні органи країни експорту товару, що є об’єктом розслідування;
національний товаровиробник, виробник або оптовий продавець подібного товару в Україні;
об’єднання (асоціація), більшість членів якого виробляє або продає оптом подібний товар в Україні;
професійна спілка, що об’єднує працівників підприємств, які виробляють або продають оптом подібний товар в Україні;
споживачі, об’єднання споживачів;
( Пункт 4 статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
органи виконавчої влади в Україні в межах їх компетенції;
( Пункт четвертий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1595-III від 23.03.2000, № 663-IV від 03.04.2003 )
5) значна шкода - погіршення виробничого, торговельного або фінансового становища національного товаровиробника, що призводить до значного загального спаду в національному виробництві певного товару;
6) імпорт - ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), призначеного для споживання в цій країні імпорту;
7) імпортер - суб’єкт господарсько-правових відносин, який декларує надходження на митну територію України товару (товарів);
8) компетентні органи - органи державної влади країни експорту або країни походження (митного союзу або економічного угруповання), які забезпечують у межах своїх повноважень проведення її зовнішньої та (або) зовнішньоекономічної політики;
9) країна експорту - країна походження товару, що імпортується в Україну. Країною експорту може вважатися також країна-посередник (митний союз або економічне угруповання), за винятком випадків, коли зазначений товар перевозиться транзитом через цю країну, в ній не виробляється або в цій країні немає порівнянної ціни для цього товару;
10) країна походження - країна (митний союз або економічне угруповання), в якій товар було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці;
11) національний товаровиробник - сукупність виробників подібного чи безпосередньо конкуруючого товару або тих із них, сукупне виробництво яких становить основну частину всього обсягу виробництва в Україні цього товару;
12) період розслідування - період, за який Міністерством досліджується динаміка зростання обсягу імпорту товару, що є об’єктом розслідування, та виробниче, торговельне і фінансове становище національного товаровиробника;
( Пункт 12 статті 1 в редакції Закону № 3028-IV від 01.11.2005 )
13) товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об’єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об’єктом розслідування;
14) продаж - передача майна однією особою у власність або користування та (або) у володіння та (або) у розпорядження іншій особі, зокрема, передача згідно з угодами купівлі-продажу, оренди майна, іншими цивільно-правовими угодами, а також у разі заміни одного зобов’язання іншим або зміни умов виконання зобов’язань;
15) спеціальне розслідування - розслідування фактів зростання імпорту в Україну, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару;
16) товар - будь-яка продукція, призначена для продажу.
Стаття 2. Сфера застосування цього Закону1. Цей Закон застосовується до операцій, пов’язаних з імпортом будь-якого товару незалежно від країни його походження та експорту.
( Частина перша статті 2 в редакції Закону № 3028-IV від 01.11.2005 )
2. Цей Закон не виключає застосування разом із спеціальними заходами інших заходів:передбачених актами законодавства, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
у рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) і Світової організації торгівлі (далі - СОТ).
Стаття 3. Мова провадження в розслідуваннях1. Провадження в розслідуваннях відповідно до цього Закону здійснюється державною мовою України.
2. Відомості, письмові докази та інша інформація, подані Міністерству, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) відповідно до цього Закону, враховуються ними у процесі розслідування за умови викладення їх державною мовою України.
( Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 4. Строки1. Строки, в межах яких вчиняються всі дії відповідно до цього Закону, встановлюються цим Законом або визначаються Комісією чи Міністерством. Право на вчинення дій втрачається після закінчення зазначених строків. Документи, подані після закінчення цих строків, залишаються без розгляду. Комісія чи Міністерство можуть прийняти рішення про продовження або поновлення строків за наявності достатніх для цього підстав.
2. Строки, встановлені цим Законом або визначені Міністерством чи Комісією, обчислюються роками, місяцями і днями.
Строк може визначатися також посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
3. Строки обчислюються відповідно до правил, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру" та цим Законом.
( Абзац перший частини третьої статті 4 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується відповідного числа останнього місяця цього строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, цей строк закінчується в останній день цього місяця.
( Абзац третій частини третьої статті 4 виключено на підставі Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
( Абзац четвертий частини третьої статті 4 виключено на підставі Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
( Абзац п’ятий частини третьої статті 4 виключено на підставі Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
( Абзац шостий частини третьої статті 4 виключено на підставі Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення документи подано відповідно Міністерству, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи Комісії та зареєстровано в установленому порядку.
( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Розділ II
ЗАЯВА, ІНФОРМУВАННЯ ПРО ФАКТИ ЗРОСТАННЯ ІМПОРТУ В УКРАЇНУ, ЩО ЗАПОДІЮЄ ЗНАЧНУ ШКОДУ АБО ЗАГРОЖУЄ ЗАПОДІЯННЯМ ЗНАЧНОЇ ШКОДИ НАЦІОНАЛЬНОМУ ТОВАРОВИРОБНИКУ, ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАСІДАНЬ КОМІСІЇ
Стаття 5. Інформування про факти зростання імпорту в Україну, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику1. У разі, якщо тенденція зростання обсягів імпорту в Україну може викликати необхідність застосування передбачених цим Законом заходів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідний орган виконавчої влади в Україні інформують про це Міністерство. Міністерство може за власною ініціативою зібрати таку інформацію.2. Інформація, яка направляється Міністерству відповідно до частини першої цієї статті, повинна містити обгрунтовані докази наявності факторів, перелічених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 13 цього Закону.
3. Міністерство подає інформацію, одержану відповідно до частини першої цієї статті, та (або) копії заяви, зазначеної у статті 6 цього Закону, Кабінету Міністрів України та членам Комісії у п’ятиденний строк від дати одержання інформації та (або) заяви.
( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 6. ЗаяваНаціональний товаровиробник може подати до Міністерства заяву, що містить клопотання про застосування щодо імпорту в Україну заходів, передбачених цим Законом. Така заява повинна містити обгрунтовані докази наявності факторів, перелічених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 13 цього Закону.
Стаття 7. Повноваження Комісії щодо захисту національного товаровиробника від зростаючого імпорту1. Порядок створення та роботи Комісії визначається Законом України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту".
Перше засідання Комісії проводиться не пізніше ніж через місяць від дати одержання Міністерством інформації, зазначеної у статті 5 цього Закону, та (або) копії заяви, зазначеної у статті 6.
( Абзац другий частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
Наступні засідання Комісії, у тому числі під час проведення спеціального розслідування та протягом строку застосування спеціальних заходів, проводяться в міру необхідності з урахуванням строків, установлених цим Законом.
2. На засіданнях Комісії розглядаються питання про:наявність факту імпорту в Україну, зростання обсягів такого імпорту, методи, які дають змогу встановити цей факт, товар, що є об’єктом розгляду, а також методи визначення можливого заподіяння значної шкоди, її розміри, наявність загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару, наявність причинно-наслідкового зв’язку між імпортом та заподіянням значної шкоди чи загрозою заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару;
строки та умови імпорту в Україну, тенденції зростання його обсягів і різноманітні аспекти економічної та торговельної ситуації щодо такого імпорту;
застосування передбачених цим Законом заходів у зв’язку з виявленими обставинами;
інше на виконання цього Закону.
На засіданнях Комісії приймаються рішення з питань:
( Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
порушення або відмови в порушенні спеціального розслідування щодо імпорту товару;
( Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту товару, який є об’єктом розслідування;
( Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
застосування заходів нагляду за імпортом товару, який є об’єктом розслідування;
( Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
застосування спеціальних заходів щодо імпорту товару, який є об’єктом розслідування;
( Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
припинення спеціального розслідування без застосування спеціальних заходів;
( Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
лібералізації спеціальних заходів щодо імпорту товару;
( Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
перегляду спеціальних заходів щодо імпорту товару;
( Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
скасування спеціальних заходів щодо імпорту товару;
( Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
інших на виконання цього Закону.
( Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
У разі потреби рішення Комісії із зазначених у цій частині питань може прийматися в робочому порядку шляхом візування членами Комісії проекту відповідного рішення, якщо інше не передбачено цим Законом. У цьому разі голова Комісії або його заступник інформує членів Комісії та пропонує їм викласти у письмовій формі свою точку зору у визначений ним строк, протягом якого вона може бути врахована. Цей строк, як правило, не може бути меншим ніж п’ять і більшим ніж десять днів.
Розділ III
ПОРУШЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
Стаття 8. Загальні положення щодо проведення спеціального розслідування1. Спеціальне розслідування проводиться з метою визначення на основі факторів, зазначених у статті 13 цього Закону, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну.2. Період розслідування становить, як правило, від одного до трьох років. В окремих випадках цей строк може перевищувати три роки.Строки періоду розслідування визначаються Міністерством.
( Частина друга статті 8 в редакції Закону № 3028-IV від 01.11.2005 )
3. Строк проведення спеціального розслідування не повинен перевищувати 270 днів від дати його порушення. За надзвичайних обставин цей строк може бути продовжено Комісією до 330 днів. У цьому разі Міністерство публікує про це відповідне повідомлення в друкованому органі Кабінету Міністрів України (далі - газета).Стаття 9. Спеціальне розслідування1. Комісія розглядає:заяву та (або) інформацію, які подаються Міністерством відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону;
докази, наведені в заяві, або об’єктивну інформацію, доступну для розгляду в Комісії, щодо зростання імпорту в Україну товару та заподіяння значної шкоди або наявності загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту.
Якщо за результатами такого розгляду Комісія дійшла висновку про достатність доказів зростання імпорту в Україну, внаслідок чого може мати місце заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія приймає рішення про порушення спеціального розслідування і доручає Міністерству провести таке розслідування та опублікувати інформацію про порушення спеціального розслідування у газеті. Це рішення приймається Комісією простою більшістю голосів.
Якщо Комісія встановлює, що докази є недостатніми для порушення спеціального розслідування, вона приймає рішення про недоцільність порушення такого розслідування і доручає Міністерству поінформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідний орган виконавчої влади в Україні або національного товаровиробника про свої висновки. Це рішення приймається Комісією двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів.
Рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви, зазначених у статтях 5 і 6 цього Закону.
2. Міністерство розпочинає розслідування та у строк до п’яти днів від дати прийняття Комісією рішення, зазначеного у частині першій цієї статті, публікує в газеті відповідне повідомлення, яке повинно містити:1) інформацію про порушення спеціального розслідування;
2) інформацію про товар, імпорт якого в Україну є об’єктом спеціального розслідування;
( Пункт 3 частини другої статті 9 виключено на підставі Закону № 3028-IV від 01.11.2005 )
4) короткий виклад (далі - резюме) відомостей, які є підставою для порушення спеціального розслідування;
5) інформацію про те, що корисна для спеціального розслідування інформація може передаватися до Міністерства;
6) строки, протягом яких заінтересовані сторони можуть:
подати свої письмово викладені коментарі та іншу необхідну інформацію, включаючи докази на свою користь;
вимагати проведення слухань у Міністерстві відповідно до частини четвертої цієї статті;
7) адресу Міністерства, куди повинна направлятися вся кореспонденція.
3. Міністерство має право вимагати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та інших органів виконавчої влади в Україні, заінтересованих сторін надання інформації, необхідної для проведення спеціального розслідування. Така вимога є обов’язковою для органів виконавчої влади та заінтересованих сторін і підлягає виконанню ними у строк, встановлений Міністерством.
З метою визначення достатності доказів, що містяться в інформації, яка подається до Міністерства протягом проведення спеціального розслідування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншим органом виконавчої влади в Україні, заінтересованими сторонами, Міністерство повинно проводити перевірки такої інформації.
4. Заінтересовані сторони мають право звертатися письмово у строки, зазначені у повідомленні про порушення спеціального розслідування, до Міністерства з вимогою щодо проведення у Міністерстві за їх участю слухань з питань спеціального розслідування:1) у разі якщо ними доведено, що спеціальне розслідування зачіпає їх інтереси, а його результати можуть вплинути на їх діяльність;
2) за умови, що є особливі причини для проведення зазначених слухань.
5. Заінтересовані сторони, що беруть участь у слуханнях з питань спеціального розслідування, можуть подавати Міністерству додаткову інформацію протягом проведення цих слухань. Інформація, надана заінтересованими сторонами в усній формі під час слухань, враховується Міністерством у процесі спеціального розслідування за умови, що вона буде подана у письмовій формі не пізніше ніж на п’ятий день від дати закінчення слухань.6. Заінтересовані сторони можуть за письмовим запитом ознайомитися з усією інформацією, поданою іншою заінтересованою стороною, за винятком службових документів Міністерства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та Комісії, якщо ця інформація:
1) стосується захисту їх інтересів;
2) не є конфіденційною відповідно до статті 12 цього Закону;
3) використовується для цілей спеціального розслідування.
Заінтересовані сторони можуть подати коментарі до цієї інформації, які враховуються Міністерством за умови, що вони є достатньо обгрунтованими та подані до Міністерства протягом встановлених строків.
Інформація та докази, що надаються Міністерству однією із заінтересованих сторін під час спеціального розслідування, направляються цією заінтересованою стороною всім іншим заінтересованим сторонам. У разі, якщо інформація та докази не направляються Міністерству або заінтересованим сторонам або якщо цю інформацію та докази неможливо перевірити, такі інформація та докази не враховуються Міністерством у процесі спеціального розслідування.
7. Якщо Міністерством встановлено, що заінтересована сторона подала недостовірну або помилкову інформацію, Міністерство не враховує таку інформацію і може використати фактичні дані, які є в його розпорядженні.Якщо інформація, яка запитується Міністерством, не подається у строк, визначений цим Законом або встановлений Міністерством на виконання цього Закону, або якщо виникають значні труднощі у проведенні спеціального розслідування, Міністерство робить висновки на підставі фактичних даних, які є в його розпорядженні. Ці висновки Міністерство подає на розгляд Комісії.
8. Комісія за висновками Міністерства може прийняти рішення про припинення спеціального розслідування. Зазначене рішення приймається Комісією кваліфікованою більшістю голосів не пізніше ніж через 30 днів від дати подання Міністерством висновків, зазначених у частині сьомій цієї статті, та має грунтуватися на недостатності доказів стосовно необхідності проведення такого розслідування. Цим рішенням Комісія доручає Міністерству:
1) підготувати звіт про результати проведеного спеціального розслідування;
2) поінформувати Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та заінтересовані сторони про припинення спеціального розслідування;
3) опублікувати в газеті відповідне повідомлення про зазначене рішення.
9. Під час проведення спеціального розслідування Комісією може бути прийнято рішення про застосування попередніх спеціальних заходів та (або) заходів нагляду відповідно до статті 11 та розділу IV цього Закону.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 10. Процедура прийняття рішення про застосування спеціальних заходів1. Для завершення спеціального розслідування Міністерство подає Комісії звіт про його результати.2. Під час розгляду на засіданні Комісії звіту про результати спеціального розслідування Комісія може прийняти рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V цього Закону.3. Комісія приймає рішення про застосування спеціальних заходів після вивчення всіх доказів стосовно зростання імпорту в Україну та встановлення:факту (фактів) заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди;
наявності причинно-наслідкового зв’язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виникненням загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару;
( Абзац третій частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.
Стаття 11. Застосування попередніх спеціальних заходів1. Не раніше ніж через 45 днів від дати порушення спеціального розслідування Комісія може простою більшістю голосів прийняти рішення про застосування попередніх спеціальних заходів за наявності таких умов:1) Комісією прийнято рішення про порушення відповідного розслідування згідно із статтями 8 і 9 цього Закону;
2) у зв’язку з цим у газеті було опубліковано повідомлення про порушення спеціального розслідування;
3) заінтересованим сторонам була надана можливість подати Міністерству коментарі та іншу необхідну інформацію;
4) Міністерством попередньо встановлено, що існують обставини, коли зволікання із застосуванням попередніх спеціальних заходів може призвести до заподіяння шкоди, наслідки якої буде важко усунути в подальшому;
( Пункт 4 частини першої статті 11 в редакції Закону № 3028-IV від 01.11.2005 )
5) Міністерством попередньо встановлено, що фактичні дані, які є в його розпорядженні, містять достатньо доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди;
( Пункт 5 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3028-IV від 01.11.2005 )
6) Міністерством зроблено висновок про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів.
Міністерство публікує відповідне повідомлення в газеті про це рішення.
2. Строк застосування попередніх спеціальних заходів не може перевищувати 200 днів та не може перевищувати строку проведення спеціального розслідування.
3. Попередні спеціальні заходи відповідно до цього Закону застосовуються шляхом запровадження справляння спеціального мита.У відповідному рішенні Комісії про застосування попередніх спеціальних заходів визначається ставка спеціального мита, що сплачується імпортером товару в Україну. Зазначене мито сплачується незалежно від інших податків і зборів (обов’язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в Україну.
( Абзац другий частини третьої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4496-VI від 13.03.2012 )
Сплата спеціального мита здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов’язання, якщо інше не встановлено законодавством України. Кошти на депозит можуть вноситися за місцем знаходження митних органів, які здійснюють митне оформлення товару, що є об’єктом відповідного спеціального розслідування. Порядок внесення цих коштів на депозит встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наприкінці строку застосування попередніх спеціальних заходів Міністерство подає Комісії звіт та висновки про результати їх застосування.
( Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
4. Попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну скасовуються у випадку:
1) прийняття відповідно до частини п’ятої цієї статті рішення про те, що внаслідок імпорту в Україну товару, що є об’єктом спеціального розслідування, не заподіяно значну шкоду або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;
2) або прийняття рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V цього Закону.
Застосування попередніх спеціальних заходів припиняється від дати набрання чинності відповідними рішеннями Комісії, зазначеними у цій частині.
5. У разі, якщо Комісія дійшла висновку, що значну шкоду не заподіяно або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія на своєму засіданні приймає рішення про:1) скасування попередніх спеціальних заходів.
Таке рішення повинно передбачати скасування справляння спеціального мита;
2) продовження Міністерством спеціального розслідування.
Ці рішення приймаються на засіданні Комісії кваліфікованою більшістю голосів.
Міністерство публікує відповідне повідомлення в газеті про ці рішення.
6. Рішення Комісії, зазначені у частині п’ятій цієї статті, можуть передбачати повернення імпортеру сплачених сум спеціального мита.Імпортер подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про повернення сплачених сум спеціального мита протягом 30 днів від дати прийняття рішень Комісії відповідно до частини п’ятої цієї статті. У цій заяві зазначаються митні органи, які здійснювали митне оформлення товару, що обкладався спеціальним митом. До заяви додаються документи, які підтверджують ввезення в Україну цього товару та його митне оформлення протягом строку дії попередніх спеціальних заходів від дати, коли за рішенням Комісії відповідно до частини третьої цієї статті належним чином сплачувалася сума спеціального мита.
Заява про повернення сплачених сум спеціального мита є належно обгрунтованою за умов, що в ній міститься точна інформація про сплачені суми спеціального мита і вона супроводжується всіма митними документами про розрахунки та сплату цих сум. Якщо ця заява не містить зазначеної інформації, вона повертається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заявнику після її розгляду з мотивованим поясненням.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, терміново направляє Міністерству фінансів України оригінал зазначеної заяви разом з доданими до неї документами, а їх копії - Комісії та Міністерству.
Повернення зазначених сум спеціального мита здійснюється Міністерством фінансів України протягом 90 днів від дати прийняття Комісією відповідного рішення. Якщо заінтересований імпортер не завершив у строки, визначені у цій частині, оформлення документів про повернення сплачених сум спеціального мита, ці суми не підлягають поверненню.
( Частина шоста статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )