З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 8 вересня 2009 року N 717 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року N 895" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року N 895 "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність названої постанови Кабінету Міністрів України, опублікованої в газеті "Урядовий кур'єр" від 1 вересня 2009 року N 158.

Пунктом 1 постанови N 895 Кабінет Міністрів України встановив, що під час формування показників податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року віднесення до складу валових витрат сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отриманого від перерахунку заборгованості в іноземній валюті відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є виправданим для платників цього податку лише стосовно погашеної платником податку заборгованості в іноземній валюті ( абзац перший) ; у такому ж порядку враховуються у складі валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отримані від перерахунку іноземної валюти, яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі ( абзац другий) .

У зв'язку з цим пунктом 2 цієї постанови Державній податковій адміністрації України доручено у разі відмови платника податку на прибуток здійснювати уточнення у податковій звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року сум від'ємного значення об'єкта оподаткування, сформованого за рахунок перерахунку непогашеної заборгованості в іноземній валюті, провести протягом місяця з дня надходження такої звітності перевірку достовірності визначення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток за цей період, а також провести роз'яснювальну роботу серед платників податку на прибуток щодо застосування зазначеної постанови.

Названа постанова Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції України, виходячи з такого.

Конституцією України проголошено, що система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92) ; кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина перша статті 67) .

Таким чином, Конституцією України закріплено принцип законодавчого визначення видів податків і зборів, порядку і розмірів їх стягнення, оскільки лише в разі встановлення їх законом у платника податків виникає зобов'язання щодо сплати відповідних податків і зборів.

На цьому наголошував і Конституційний Суд України у низці своїх рішень. Так, у пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року N 3-рп/2001 у справі про податки відзначено, що "за Конституцією України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67); система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92); прийняття законів належить до повноважень парламенту - Верховної Ради України (пункт 3 частини першої статті 85) як єдиного законодавчого органу в Україні (стаття 75)". У Рішенні від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 у справі про податкову заставу Конституційний Суд України наголосив, що "встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключно прерогативою закону" (абзац четвертий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення) .

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, висловленою в Рішенні від 1 квітня 2008 року N 4-рп/2008 у справі про Регламент Верховної Ради України, "у частині першій статті 92 Основного Закону України закріплений принцип пріоритету (верховенства) закону в системі інших нормативно-правових актів, за допомогою якого здійснюється правове регулювання найважливіших суспільних відносин. Перелік питань, що мають регулюватися виключно законами України, передбачений цією нормою, має імперативний характер, а це означає, що всі рішення щодо них повинні прийматися у формі закону".

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, конституційні приписи щодо обов'язковості закріплення у законі порядку сплати податків і зборів поширюються і на податок на прибуток підприємств.

Згідно з правовою позицією єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, висловленою у Рішенні від 23 червня 2009 року N 15-рп/2009 у справі про тимчасову надбавку до діючих ставок ввізного мита, загальновизнаними елементами правового механізму регулювання податків і зборів (обов'язкових платежів) є суб'єкт або платник податку, об'єкт оподаткування, одиниця оподаткування, джерело сплати податку, податкова ставка, податковий період, строки та порядок сплати податку, податкова квота, податкові пільги.

Платники податку на прибуток підприємств, об'єкт оподаткування (прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань), порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів, порядок оподаткування операцій особливого виду, ставка податку та порядок ведення податкового обліку визначені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підпунктом 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 цього Закону врегульовано питання порядку оподаткування і сплати податку на прибуток з операцій в іноземній валюті, що є елементом правового механізму регулювання податку на прибуток. Зокрема, цим підпунктом встановлено, що непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діяв на такий день, а платники податку повинні визначити прибуток або збиток від операції з умовного продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті. При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).