Конституційний Суд України у складі суддів:

Бринцева Василя Дмитровича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Лилака Дмитра Дмитровича - доповідача,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні питання про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток" від 26 серпня 2009 року N 895 (Урядовий кур'єр, 2009 р., 1 вересня).

Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), Постанову Кабінету Міністрів України "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток" від 26 серпня 2009 року N 895 (далі - Постанова).

Пунктом 1 Постанови Кабінет Міністрів України встановив, що під час формування показників податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року віднесення до складу валових витрат сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отриманого від перерахунку заборгованості в іноземній валюті відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон), є виправданим для платників цього податку лише стосовно погашеної платником податку заборгованості в іноземній валюті ( абзац перший) ; у такому самому порядку враховуються у складі валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отримані від перерахунку іноземної валюти, яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі ( абзац другий) .

Пунктом 2 Постанови Державній податковій адміністрації України доручено у разі відмови платника податку на прибуток здійснювати уточнення у податковій звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року сум від'ємного значення об'єкта оподаткування, сформованого за рахунок перерахунку непогашеної заборгованості в іноземній валюті, провести протягом місяця з дня надходження такої звітності перевірку достовірності визначення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток за цей період, а також провести роз'яснювальну роботу серед платників податку на прибуток щодо застосування Постанови.

Президент України вважає Постанову неконституційною через те, що відповідно до Основного Закону України система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92) ; кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина перша ст атті 67) . Конст итуцією України закріплено принцип законодавчого визначення видів податків і зборів, порядку і розмірів їх стягнення, оскільки лише в разі встановлення їх законом у платника податків виникає зобов'язання щодо сплати відповідних податків і зборів.

Глава держави зазначає, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), а тому конституційні приписи стосовно обов'язковості закріплення у законі порядку сплати податків і зборів поширюються і на податок на прибуток підприємств.

Президент України також вважає, що Кабінет Міністрів України, видавши Постанову, яка не відповідає Конституції України, порушив інші норми Основного Закону держави, а саме: частину другу статті 8, за якою Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; частину другу статті 6, частину другу статті 19, які зобов'язують органи виконавчої влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; частину третю статті 113, за якою Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується, зокрема, Конституцією України; частину першу статті 117, згідно з якою Кабінет Міністрів України видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.