- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
Угода
між Україною та Швейцарською Конфедерацією про регулярне повітряне сполучення
Дата підписання: Дата набрання чинності: | 21.07.1993 25.03.1997 |
Зауважуючи, що Україна і Швейцарія
бажаючи розвивати міжнародне співробітництво в галузі повітряного транспорту, та
бажаючи створити необхідну підставу для здійснення регулярних повітряних сполучень,
Уряд України та федеральна Рада Швейцарії
призначили своїх представників, які, маючи на це належні повноваження, погодились про таке:
Стаття 1
Визначення
1. Для потреби цієї Угоди та Додатку до неї:
a. Термін "Конвенція" означає
Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року, та включає будь-який додаток, прийнятий згідно з статтею 90 цієї Конвенції, та будь-яку зміну додатків або Конвенції, прийняту згідно з статтями 90 і 94 та за умови, що ці додатки та зміни застосовані обома Договірними Сторонами;
b. Термін "авіаційні влади" означає щодо України - Міністерство транспорту в особі Державної адміністрації авіаційного транспорту України, а щодо Швейцарії - Федеральне бюро цивільної авіації або в обох випадках - будь-яку особу чи орган, уповноважені на цей час здійснювати функції згаданих влад;
c. Термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке будь-яка з Договірних Сторін призначила відповідно до Статті 6 цієї Угоди для здійснення договірних повітряних сполучень;
d. Термін "тариф" означає ціни, сплачувані за перевезення пасажирів, багажу і вантажу та умови застосування цих цін, включаючи сплату комісійних та іншої додаткової винагороди для агентства чи продажу перевізних документів, але виключаючи винагороду за перевезення пошти та її умови.
2. Додаток складає невід'ємну частину цієї Угоди. Усі посилання на Угоду припускатимуть Додаток, якщо не визначено інше.
Стаття 2
Надання прав
1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою здійснення повітряних сполучень по маршрутах, визначених у Додатку. Такі сполучення та маршрути надалі іменуються "договірні лінії" та "встановлені маршрути" відповідно.
2. Відповідно до положень цієї Угоди, авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, здійснюючи міжнародні повітряні сполучення, користуватиметься:
a. правом польоту без посадки через територію іншої Договірної Сторони;
b. правом здійснювати зупинки на згаданій території з некомерційними цілями;
c. правом приймати на борт та вивантажувати на згаданій території у пунктах, визначених у Додатку до цієї Угоди, пасажирів, багаж, вантаж та пошту, прямуючих до або з пунктів на території іншої Договірної Сторони;
d. правом приймати на борт та вивантажувати на території третіх країн у пунктах, визначених у Додатку до цієї Угоди, пасажирів, багаж, вантаж та пошту, прямуючих до або з пунктів на території іншої Договірної Сторони, зазначених у Додатку до цієї Угоди.
3. Вказане в цій Статті не розглядатиметься як привілей призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони приймати на борт на території іншої Договірної Сторони пасажирів, багаж, вантаж та пошту, які перевозяться за винагороду або за наймом до іншого пункту на території цієї іншої Договірної Сторони.
4. Якщо у випадку військового конфлікту, політичної нестабільності чи змін або особливих чи надзвичайних обставин призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони не може здійснювати сполучення за своїм звичайним маршрутом, інша Договірна Сторона буде використовувати усі можливості для полегшення подальшого здійснення такого сполучення за допомогою слушних змін цих маршрутів, включаючи надання на цей час прав, які можуть бути необхідні для полегшення існуючих перевезень.
Стаття 3
Користування правами
1. Призначені авіапідприємства користуватимуться справедливими та різними можливостями експлуатувати договірні лінії між територіями Договірних Сторін.
2. Призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони враховуватиме інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не завдати шкоди перевезенням на договірних лініях, які здійснює останнє авіапідприємство.
3. Головною метою перевезень на договірних лініях буде забезпечення ємності, яка відповідає попиту на перевезення між територією Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство та пунктами на встановлених маршрутах.
4. Право кожного з призначених авіапідприємств перевозити міжнародне комерційне завантаження між територією іншої Договірної Сторони та територіями третіх країн буде реалізовано відповідно до загальних принципів нормального розвитку, який обидві Договірні Сторони визнають, та за умови, що ємність буде відповідати:
a. попиту на перевезення з та на територію Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство;
b. попиту на перевезення у зонах, через які здійснюються сполучення, з урахуванням місцевих та регіональних перевезень;
c. вимогам економічної експлуатації договірних ліній.
5. Жодна з Договірних Сторін не обмежуватиме в односторонньому порядку дій призначеного авіапідприємства іншої за винятком випадків згідно з умовами цієї Угоди або такими стандартними умовами, які можуть бути передбачені
Конвенцією.
Стаття 4
Застосування законів та правил
1. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють вхід на та вихід з її території повітряного судна, яке займане у міжнародній аеронавігації, або польоти такого повітряного судна над цією територією, будуть застосовуватись до призначених авіапідприємств іншої Договірної Сторони.
2. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють прибуття на перебування у межах та відправлення з її території пасажирів, екіпажу, багажу, вантажу або пошти, а саме, правила щодо регулювання в'їзду, виїзду, еміграції та імміграції, а також митні та санітарні заходи, будуть застосовуватись до пасажирів, екіпажу, багажу, вантажу або пошти, які перевозяться повітряними суднами призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, під час їх перебування у межах згаданої території.
3. Жодна з Договірних Сторін не може надавати будь-яку перевагу своєму власному авіапідприємству у порівнянні з призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони щодо застосування законів та правил, передбачених цією Статтею.
Стаття 5
Авіаційна безпека
1. Відповідно до своїх прав та зобов'язань у межах міжнародного права Договірні Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання є невід'ємною частиною цієї Угоди. Не обмежуючи більшість своїх прав і зобов'язань у межах міжнародного права, Договірні Сторони діятимуть, зокрема, відповідно до положень
Конвенції про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден, підписаної в Токіо 14 вересня 1963 року,
Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряного судна, підписаної в Гаазі 16 грудня 1970 року, та
Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаної в Монреалі 23 вересня 1971 року, її додаткового
Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, та будь-якої іншої конвенції чи протоколу щодо безпеки цивільної авіації, до яких можуть приєднатися обидві Договірні Сторони.
2. Договірні Сторони надаватимуть одна одній за запитом усіляку необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільного повітряного судна та іншим незаконним актам, спрямованим проти безпеки такого повітряного судна, його пасажирів та екіпажу, аеропортів та аеронавігаційних засобів та будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.
3. Договірні Сторони у своїх відносинах будуть діяти відповідно до положень з авіаційної безпеки, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації та визначених як Додатки до
Конвенції в тій мірі, в якій ці положення з безпеки застосовні до Договірних Сторін; вони вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден їх реєстрації або експлуатанти повітряних суден, основне місце діяльності або постійне місце базування яких знаходиться на їх території, та експлуатанти аеропортів, що знаходиться на їх території, діяли б відповідно до таких положень з авіаційної безпеки.
4. Кожна Договірна Сторона згодна з тим, що до експлуатантів повітряних суден може бути висунута вимога додержуватись згаданих у пункті 3 цієї Статті положень з авіаційної безпеки, які вимагаються іншою Договірною Стороною для допуску на відправлення з або перебування у межах території цієї іншої Договірної Сторони. Кожна Договірна Сторона забезпечуватиме виконання належних заходів у межах її території для захисту повітряного судна та перевірки пасажирів, екіпажу, поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів до та під час посадки чи навантаження. Кожна Договірна Сторона також буде доброзичливо розглядати будь-який запит іншої Договірної Сторони щодо прийняття обґрунтованих спеціальних заходів безпеки у відповідь на конкретну загрозу.
5. У випадку дій чи загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільних повітряних суден, або інших протиправних дій, спрямованих проти безпеки цих повітряних суден, їх пасажирів та екіпажу, аеропортів або аеронавігаційних засобів, Договірні Сторони допомагатимуть одна одній полегшенням зв'язку та іншими відповідними заходами, спрямованими на швидке та безпечне усунення таких дій або загрози дій.
Стаття 6
Призначення та надання дозволу на виконання польотів
1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне авіапідприємство з метою експлуатації договірних ліній. Таке призначення буде здійснено шляхом обміну письмовими повідомленнями між авіаційними владами обох Договірних Сторін.
2. Авіаційні влади, які одержали повідомлення про призначення, відповідно до положень пунктів 3 та 4 цієї Статті негайно нададуть призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони необхідний дозвіл на виконання польотів.
3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно застосовуються згаданими владами під час здійснення міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень
Конвенції.
4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити у наданні дозволу на польоти, зазначеного у пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме за потрібне висунути при користуванні правами, передбаченими Статтею 2 цієї Угоди. У будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, котра призначила авіапідприємство, або її громадянам.
5. Після одержання дозволу на польоти, передбаченого пунктом 2 цієї Статті, призначене авіапідприємство в будь-який час може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що тарифи, встановлені згідно з положеннями Статті 13 цієї Угоди, введені в дію.
Стаття 7
Скасування та тимчасове припинення дозволу на польоти
1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати або тимчасово припинити користування призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони правами, вказаними у Статті 2 цієї Угоди, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме за потрібне висунути при користуванні цими правами, якщо:
a. згадане авіапідприємство не в змозі довести, що переважне володіння та фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам, або
b. згадане авіапідприємство не додержується або припускає серйозні порушення законів та правил Договірної Сторони, яка надає ці права, або
c. згадане авіапідприємство не в змозі експлуатувати договірні лінії відповідно до умов цієї Угоди.
2. Таке право буде використано тільки після консультації з іншою Договірною Стороною, якщо негайне скасування, тимчасове припинення або визначення умов, передбачених пунктом 1 цієї Статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів і правил.
Стаття 8
Визнання посвідчень та свідоцтв
1. Посвідчення про придатність до польотів, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані чинними однією з Договірних Сторін, визнаватимуться чинними іншою Договірною Стороною протягом усього строку їх дії.
2. Кожна Договірна Сторона, між тим, зберігає за собою право не визнавати чинними при польотах над своєю територією посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, видані або визнані чинними іншою Договірною Стороною або будь-якою іншою державою стосовно її громадян.
Стаття 9
Звільнення від мит та зборів
1. Повітряне судно призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони, яке здійснює міжнародні сполучення, а також його комплектне обладнання, запаси палива та мастильних матеріалів, бортові запаси, включаючи харчові продукти, напої та тютюнові вироби, які знаходяться на борту такого повітряного судна, після прибуття на територію іншої Договірної Сторони звільнятимуться від усіх мит або зборів за умови, що це обладнання та запаси залишаються на борту повітряного судна до їх вивозу у зворотньому напрямку.
................Перейти до повного тексту