- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
Угода
між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про повітряне сполучення
Дата підписання: 14.06.1994
Дата набрання чинності: 15.11.1995
Уряд України та Уряд Великого Герцогства Люксембург,
бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між їх відповідними територіями і за їх межами,
бажаючи забезпечити найвищий рівень безпеки польотів і авіаційної безпеки при здійсненні міжнародних повітряних перевезень,
погодились про таке:
СТАТТЯ 1
ВИЗНАЧЕННЯ
У цій Угоді, якщо контекст не передбачає інше, термін:
(a) "авіаційні власті" означає: щодо України - Міністра транспорту України, а щодо Люксембурга - Міністра, що є відповідальним за цивільну авіацію, або в обох випадках - будь-який інший керівний орган або особу, які уповноважені здійснювати функції, які в цей час виконуються згаданими властями;
(b) "договірні лінії" означає регулярні повітряні сполучення за маршрутами, вказаними у Додатку до цієї Угоди для перевезень пасажирів, вантажу та пошти, окремо або комбіновано;
(c) "Угода" означає цю Угоду, її Додаток та будь-які поправки до них;
(d) "Конвенція" означає
Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року, та включає будь-який
Додаток, прийнятий згідно з Статтею 90 цієї Конвенції, і будь-яку поправку до Додатків або Конвенції згідно з її Статтями 90 і 94 у тій мірі, у якій ці Додатки і поправки прийняті або ратифіковані обома Договірними Сторонами;
(e) "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначене та отримало дозвіл відповідно до Статті 3 цієї Угоди;
(f) "тарифи" означає ціни, що сплачуються за перевезення пасажирів, багажу та вантажу і умови, згідно з якими ці ціни застосовуються, включаючи ціни та умови за агентські та інші додаткові послуги, але за винятком винагороди за перевезення пошти та її умов;
(g) "повітряні сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" і "зупинка з некомерційними цілями" мають значення відповідно до Статті
96 Конвенції;
(h) "територія" має значення, вказане у Статті
2 Конвенції.
СТАТТЯ 2
НАДАННЯ ПРАВ
1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні для здійснення міжнародних повітряних сполучень авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, такі права:
(a) здійснювати політ через територію іншої Договірної Сторони без посадки;
(b) здійснювати зупинки на згаданій території з некомерційними цілями;
(c) здійснювати зупинки на згаданій території під час експлуатації маршрутів, визначених у Додатку, з метою приймання на борт і зняття завантаження, що перевозиться, - пасажирів, вантажу і пошти, окремо або комбіновано.
2. Зазначене в пункті 1 цієї статті не буде розглядатися як привілей призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони приймати на борт на території іншої Договірної Сторони для перевезення за винагороду чи на умовах оренди пасажирів, вантажу та пошти до іншого пункту на території цієї іншої Договірної Сторони.
СТАТТЯ 3
ПРИЗНАЧЕННЯ І НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА ЕКСПЛУАТАЦІЮ
1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне чи декілька авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, або відкликати чи змінити такі призначення, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.
2. Після отримання такого призначення та згідно з положеннями Статті 4 цієї Угоди авіаційні власті іншої Договірної Сторони без затримки нададуть авіапідприємству чи авіапідприємствам, що таким чином призначені, відповідний дозвіл на експлуатацію договірних ліній, на які ці авіапідприємства призначені.
3. Після отримання такого дозволу авіапідприємство у будь-який час може розпочати експлуатацію договірних ліній цілком або частково за умови, що авіапідприємство дотримується положень цієї Угоди, зокрема, що тарифи встановлені відповідно до положень Статті 11 цієї Угоди.
СТАТТЯ 4
СКАСУВАННЯ ТА ОБМЕЖЕННЯ ДОЗВОЛУ НА ЕКСПЛУАТАЦІЮ
1. Авіаційні власті кожної Договірної Сторони матимуть право не надавати дозвіл на експлуатацію, згаданий у Статті 3 цієї Угоди, авіапідприємству, призначеному іншою Договірною Стороною, скасувати чи призупинити такий дозвіл або встановити умови, тимчасові або постійні:
(a) у випадку неспроможності цього авіапідприємства довести авіаційним властям цієї Договірної Сторони свою придатність або готовність виконувати закони і правила, які нормально і обґрунтовано застосовуються цими властями згідно з
Конвенцією;
(b) у випадку, коли це авіапідприємство не дотримується законів і правил цієї Договірної Сторони;
(c) у випадку, якщо авіаційні власті не мають задовільних доказів того, що переважне володіння цим авіапідприємством та фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначає авіапідприємство; та
(d) у випадку, коли авіапідприємство іншим чином не може здійснювати експлуатацію відповідно до умов, передбачених згідно з цією Угодою.
2. Якщо негайна дія не є суттєвою для запобігання подальшим порушенням законів і правил, зазначених вище, права, перелічені у пункті 1 цієї Статті, будуть використані лише після консультацій з авіаційними властями іншої Договірної Сторони згідно зі Статтею 14 цієї Угоди.
СТАТТЯ 5
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНІВ І ПРАВИЛ
1. Закони, правила та процедури однієї Договірної Сторони, щодо допуску на її територію, перебування на ній і виходу з неї повітряних суден, зайнятих у міжнародній аеронавігації, та щодо експлуатації або навігації таких повітряних суден будуть дотримуватися авіапідприємством чи авіапідприємствами іншої Договірної Сторони при прибутті на згадану територію, відправленні з неї та під час перебування в її межах.
2. Закони і правила однієї Договірної Сторони, що стосуються в'їзду, огляду, транзиту, імміграції, паспортів, митниці та карантину, будуть дотримуватися авіапідприємством чи авіапідприємствами іншої Договірної Сторони та їх екіпажами, пасажирами, або поширюватися на вантаж і пошту при транзиті через територію такої Договірної Сторони, прибутті на неї, відправленні з неї та під час перебування в її межах.
3. Жодна з Договірних Сторін не буде надавати переваги своєму власному або будь-якому іншому авіапідприємству у порівнянні з авіапідприємством іншої Договірної Сторони, яке здійснює ті ж самі міжнародні повітряні сполучення, у застосуванні її митних, імміграційних, карантинних та інших подібних правил.
4. Пасажири, багаж і вантаж прямого транзиту через територію будь-якої Договірної Сторони, які не залишають відведеної для такої мети зони аеропорту, будуть підлягати лише спрощеному контролю. Вантаж і багаж прямого транзиту будуть звільнятися від сплати мит та інших подібних податків.
СТАТТЯ 6
ВИЗНАННЯ ПОСВІДЧЕНЬ І СВІДОЦТВ (БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ)
1. Посвідчення про придатність до польотів і посвідчення про кваліфікацію, які видані або визнані дійсними однією Договірною Стороною, та строк дії яких не вичерпаний, будуть визнані дійсними іншою Договірною Стороною з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах за умови, що такі посвідчення чи свідоцтва були видані або визнані дійсними згідно зі стандартами, встановленими по
Конвенції та у відповідності до неї. Кожна Договірна Сторона, однак, при польотах над своєю власною територією залишає за собою право відмовити у визнанні дійсними посвідчень про кваліфікацію та свідоцтв, виданих її власним громадянам іншою Договірною Стороною.
2. Кожна Договірна Сторона може запитати консультацій відносно стандартів з безпеки польотів, які встановлюються іншою Договірною Стороною щодо аеронавігаційних засобів, авіаекіпажів, повітряних суден, та щодо експлуатації призначених авіапідприємств. Якщо після таких консультацій одна Договірна Сторона вважає, що інша Договірна Сторона не ефективно встановлює і впроваджує стандарти з безпеки польотів і вимоги у цих сферах, котрі по крайній мірі еквівалентні мінімальним стандартам, що можуть встановлюватися згідно з
Конвенцією, інша Договірна Сторона буде повідомлена про такі зауваження та кроки, які вважаються необхідними, щоб досягти відповідності цим мінімальним стандартам; інша Договірна Сторона вживе відповідних заходів, щоб виправити ситуацію. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право відмовити у наданні дозволу на експлуатацію, скасувати чи обмежити цей дозвіл або технічний дозвіл авіапідприємства або авіапідприємств, призначених іншою Договірною Стороною, у випадку, коли інша Договірна Сторона не вживає відповідних заходів у розумний період.
СТАТТЯ 7
АВІАЦІЙНА БЕЗПЕКА
1. Згідно зі своїми правами і зобов'язаннями з міжнародного права Договірні Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання складає невід'ємну частину цієї Угоди. Не обмежуючи загальну застосовність своїх прав та зобов'язань з міжнародного права, Договірні Сторони будуть діяти, зокрема, відповідно до положень
Конвенції про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден, підписаної в Токіо 14 вересня 1963 року,
Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, підписаної в Гаазі 16 грудня 1970 року,
Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаної в Монреалі 23 вересня 1971 року.
2. Договірні Сторони будуть подавати на прохання усю необхідну допомогу одна одній для запобігання незаконному захопленню цивільних повітряних суден та іншим протиправним діям, спрямованим проти безпеки таких повітряних суден, їх пасажирів та екіпажів, аеропортів та аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.
3. Договірні Сторони у своїх відносинах будуть діяти відповідно до положень з авіаційної безпеки, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації та визначених як
Додатки до
Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, у тій мірі, у якій такі положення з безпеки застосовні до Договірних Сторін; вони вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден їх реєстрації, експлуатанти повітряних суден, які постійно базуються чи мають основне місце діяльності на їх території, або експлуатанти міжнародних аеропортів на їх території діяли відповідно до таких положень з авіаційної безпеки.
4. Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що інша Договірна Сторона може зажадати від таких експлуатантів повітряних суден дотримання згаданих у пункті 3 цієї Статті положень з авіаційної безпеки, котрі передбачені іншою Договірною Стороною щодо входу на її територію, виходу з неї або щодо перебування в межах території цієї іншої Договірної Сторони.
Кожна Договірна Сторона забезпечить вживання необхідних заходів, що є ефективними в межах її території, для захисту повітряних суден і огляду пасажирів, екіпажу, поклажі, багажу, вантажу і бортових запасів перед та під час приймання на борт чи навантаження. Кожна Договірна Сторона також доброзичливо розгляне будь-яке прохання іншої Договірної Сторони щодо вживання спеціальних заходів безпеки у випадку конкретної загрози.
5. У випадку дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільних повітряних суден, або інших протиправних дій, спрямованих проти безпеки таких повітряних суден, їх пасажирів та екіпажу, аеропортів або аеронавігаційних засобів, Договірні Сторони будуть подавати допомогу одна одній шляхом полегшення зв'язку та вживання відповідних заходів, спрямованих на швидке і безпечне усунення таких дій чи загрози дій.
6. Якщо одна Договірна Сторона має проблеми щодо положень цієї Статті з авіаційної безпеки, авіаційні власті будь-якої Договірної Сторони можуть запитати негайних консультацій з авіаційними властями іншої Договірної Сторони.
СТАТТЯ 8
МИТА ТА ІНШІ ПОДАТКИ
1. Кожна Договірна Сторона буде звільняти на основі взаємності призначене авіапідприємство чи авіапідприємства іншої Договірної Сторони у повній мірі, що є можливою згідно з її національним законодавством, від усіх імпортних обмежень, сплати мит, акцизних податків, зборів за огляд та інших державних мит і податків щодо повітряних суден, палива, мастильних масел, технічних запасів, що споживаються, запасних частин, включаючи двигуни, комплектного бортового обладнання, бортових запасів (включаючи напої, тютюнові та інші продукти, призначені для продажу пасажирам в обмежених кількостях під час польоту) та інших товарів, що призначені для використання або використовуються у зв'язку з експлуатацією або обслуговуванням повітряних суден призначеного авіапідприємства або авіапідприємств такої іншої Договірної Сторони, які експлуатують договірні лінії.
2. Звільнення, надані цією Статтею, будуть застосовуватися до товарів, зазначених у пункті 1 цієї Статті, які:
(a) ввезені на територію однієї Договірної Сторони призначеним авіапідприємством чи авіапідприємствами іншої Договірної Сторони або за їх дорученням;
(b) заходяться на борту повітряних суден призначеного авіапідприємства або авіапідприємств однієї Договірної Сторони при прибутті на територію іншої Договірної Сторони або відправленні з неї;
(c) прийняті на борт повітряного судна призначеного авіапідприємства чи авіапідприємств однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони і призначені для використання під час експлуатації договірних ліній;
................Перейти до повного тексту