Кабінет Міністрів України та Уряд Йорданського Хашимітського Королівства, далі "Договірні Сторони",

будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року,

бажаючи укласти Угоду, яка б доповнювала вищезгадану Конвенцію, з метою встановлення повітряного сполучення між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством і за їхніми межами,

домовились про таке:

У цій Угоді, якщо контекст не передбачає інше:

a. термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, яка відкрита для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року, та містить будь-який Додаток, прийнятий згідно зі статтею 90 цієї Конвенції, або будь-яку поправку до Додатків або Конвенції відповідно до статей 90 та 94 у тій мірі, в якій ці Додатки або поправки прийняті обома Договірними Сторонами;

b. термін "авіаційні власті" щодо України означає Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, а щодо Уряду Йорданського Хашимітського Королівства - Управління цивільної авіації, Міністра транспорту і (або) будь-який орган, уповноважений здійснювати функції, які в цей час виконуються згаданими властями;

c. термін "територія" щодо держави має значення відповідно до статті 2 Конвенції;

d. термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначене та отримало дозвіл відповідно до статті 3 цієї Угоди;

e. термін "повітряне сполучення" означає повітряне сполучення, яке здійснюється повітряним судном з метою перевезення пасажирів, вантажів і пошти. Термін "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають значення відповідно до статті 96 Конвенції;

f. термін "бортове обладнання", "бортові запаси" та "запасні частини" мають значення відповідно до Додатка 9 до Конвенції;

g. термін "ємність" щодо повітряного судна означає комерційне завантаження цього повітряного судна на маршруті або частині маршруту;

h. термін "ємність" щодо договірної лінії означає ємність повітряного судна, яке використовується на такій лінії, помножену на частоту польотів, здійснених цим повітряним судном протягом певного періоду на маршруті або частині маршруту;

i. термін "договірні лінії" та "встановлені маршрути" означає міжнародні повітряні лінії, регулярна експлуатація яких здійснюється за маршрутами, визначеними у додатку до цієї Угоди. Додаток до цієї Угоди є її невід'ємною частиною;

j. термін "стандарт" означає будь-які вимоги до фізичних характеристик, конфігурації, матеріальної частини, технічних характеристик, персоналу або правила, однакове застосування яких визнається необхідним для забезпечення безпеки або регулярності міжнародної аеронавігації та яких будуть дотримуватись Договірні Сторони відповідно до Конвенції; у випадку неможливості дотримання стандарту Договірні Сторони в обов'язковому порядку направляють в Міжнародну організацію цивільної авіації повідомлення у відповідності зі статтею 38 Конвенції.

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, зазначені в цій Угоді, з метою встановлення регулярних міжнародних повітряних сполучень за маршрутами, визначеними відповідним розділом додатка до цієї Угоди. Такі сполучення та маршрути далі іменуються відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути". Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, при здійсненні повітряних сполучень за встановленими маршрутами користується такими правами:

a. правом здійснювати політ без посадки через територію держави іншої Договірної Сторони;

b. правом здійснювати зупинки з некомерційними цілями на території держави іншої Договірної Сторони;

c. правом здійснювати зупинки на території держави іншої Договірної Сторони в пунктах на встановлених маршрутах з метою прийняття на борт та(або) або зняття з нього міжнародного комерційного завантаження - пасажирів, вантаж і пошту, які перевозяться на територію держави іншої Договірної Сторони чи третьої країни або відправляються з неї чи території третьої країни.

2. Зазначене в пункті 1 цієї статті не розглядається як право призначеного авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони приймати на борт пасажирів, вантаж і пошту для перевезення до інших пунктів на території держави цієї іншої Договірної Сторони за винагороду або на умовах оренди.

1. Кожна Договірна Сторона має право призначити одне чи декілька авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами та письмово повідомити про це іншу Договірну Сторону.

2. Після одержання такого призначення авіаційні власті іншої Договірної Сторони з дотриманням положень пунктів 4 та 5 цієї статті без затримки надають призначеному авіапідприємству або авіапідприємствам відповідний дозвіл на виконання польотів.

3. Кожна Договірна Сторона має право відкликати призначення авіапідприємства та призначити інше авіапідприємство, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.

4. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно та обґрунтовано застосовуються цими властями для виконання міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень Конвенції.

5. Кожна Договірна Сторона має право відмовити в наданні дозволу на виконання польотів згідно з пунктом 2 цієї статті або встановити такі умови, які вона може вважати необхідними для користування призначеним авіапідприємством правами, зазначеними в статті 2 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли зазначена Договірна Сторона не має задовільних доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, яка призначає авіапідприємство, або громадянам її держави.

6. Коли авіапідприємство таким чином призначене та отримало дозвіл, воно може в будь-який час розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що тариф, встановлений відповідно до положень статті 11 цієї Угоди, введений в дію на такій лінії.

7. Кожна Договірна Сторона має право скасувати дозвіл на виконання польотів або тимчасово припинити користування правами, зазначеними у цій Угоді, авіапідприємством або авіапідприємствами, призначеними іншою Договірною Стороною, або встановити такі умови, які вона вважає необхідними для користування цими правами:

a. у будь-якому випадку, коли вона не має задовільних доказів того, що переважне володіння цим авіапідприємством або авіапідприємствами і фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначила авіапідприємство або авіапідприємства, або громадянам її держави; або

b. у випадку, коли згадане авіапідприємство або авіапідприємствами не в змозі дотримуватися законів і правил держави Договірної Сторони, яка надає ці права; або

c. у випадку, коли авіапідприємство не в змозі здійснювати перевезення відповідно до умов, передбачених цією Угодою.

8. Якщо негайне скасування, обмеження або встановлення умов, зазначених у пункті 7 цієї статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів та правил, таке право буде використано тільки після консультації з іншою Договірною Стороною.

1. Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін надається справедлива та рівна можливість експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами.

2. При здійсненні повітряних сполучень авіапідприємства кожної Договірної Сторони будуть брати до уваги інтереси авіапідприємств іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити перевезенням, які останні здійснюють за цими ж маршрутами або на їх частині.

3. Договірні лінії, які експлуатуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, повинні відповідати суспільним потребам щодо перевезень за встановленими маршрутами та мати головною метою надання такої ємності, яка при розумному коефіцієнті завантаження повітряного судна відповідала б існуючим і обґрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу і пошти, що розпочинаються на території держави Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство, або здійснюються на територію її держави. Перевезення пасажирів, вантажу та пошти, що прийняті на борт і вивантажені в пунктах на встановлених маршрутах, на територію третіх країн здійснюється відповідно до загальних принципів, згідно з якими ємність залежить від:

a. потреб у перевезеннях на територію або з території держави Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство;

b. потреб у перевезеннях зони, через яку проходить договірна лінія, з урахуванням інших повітряних перевезень, що здійснюються авіапідприємствами держави, яка знаходиться в цій зоні;

c. потреб у наскрізних перевезеннях.

1. Частота перевезень та розклад руху на договірних лініях повинні встановлюватися за взаємною згодою між призначеними авіапідприємствами та надаватися авіаційним властям на затвердження не менше ніж за тридцять (30) днів до запропонованої дати початку перевезень. У разі відсутності домовленостей між двома призначеними авіапідприємствами питання повинно бути передано на розгляд авіаційним властям Договірних Сторін.

2. Між двома призначеними авіапідприємствами повинна бути укладена комерційна угода щодо експлуатації договірних ліній. Комерційна угода надається для затвердження відповідним авіаційним властям.

1. Законодавство держави однієї Договірної Сторони, які регулюють вхід на територію її держави або вихід з неї повітряних суден, зайнятих у міжнародній аеронавігації, або експлуатацію та навігацію таких повітряних суден під час їхнього перебування в межах території її держави, застосовуються до повітряних суден призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони та дотримуються ними під час входу на територію її держави, відправлення з неї або перебування в її межах.

2. Законодавство держави однієї Договірної Сторони, які регулюють прибуття на територію її держави або відправлення з неї пасажирів, екіпажу чи вантажу, який перевозиться повітряним судном, зокрема, правила щодо в'їзду, імміграції, паспортних, митних і санітарних заходів застосовуються до пасажирів, екіпажу або осіб, які діють від їхнього імені, а також стосовно вантажу повітряних суден будь-якого авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, під час їхнього перебування в межах території держави першої Договірної Сторони.

3. На основі взаємності не вимагаються візи для в'їзду, перебування та виїзду екіпажів повітряних суден, які експлуатуються призначеним авіапідприємством або авіапідприємствами Договірних Сторін, за умови, що вони відправляються наступним рейсом за зворотним маршрутом. Це також стосується випадків, коли екіпаж внаслідок захворювання або технічного стану повітряного судна залишається в країні та відправляється наступним рейсом за зворотним маршрутом.

Посвідчення про придатність до польотів, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією з Договірних Сторін та строк дії яких не вичерпаний, визнаються дійсними іншою Договірною Стороною з метою експлуатації договірних ліній. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право відмовитися визнати дійсними з метою здійснення польотів над територією своєї держави посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані громадянам її держави чи визнані дійсними іншою державою.

1. Кожна Договірна Сторона може у будь-який час направити запит з проханням провести консультації стосовно стандартів з безпеки польотів, прийнятих іншою Договірною Стороною щодо аеронавігаційних засобів, екіпажів, повітряних суден та їхньої експлуатації. Такі консультації розпочнуться протягом тридцяти (30) днів з дати запиту.

2. Якщо після проведення таких консультацій одна Договірна Сторона виявить, що інша Договірна Сторона не дотримується та належним чином не застосовує в областях, які зазначені в пункті 1 цієї статті, стандарти з безпеки польотів, встановлені на той час згідно з Конвенцією, перша Договірна Сторона повідомить іншу Договірну Сторону про виявлені недоліки та заходи, які необхідно вжити для приведення у відповідність з зазначеними стандартами. Інша Договірна Сторона повинна усунути виявлені недоліки протягом погодженого періоду.

3. У відповідності зі статтею 16 Конвенції Договірні Сторони погоджуються з тим, що повітряні судна, які експлуатуються призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони для здійснення перевезень на територію держави іншої Договірної Сторони або з неї, при перебуванні на території держави іншої Договірної Сторони можуть бути об'єктом для проведення уповноваженими представниками іншої Договірної Сторони огляду за умови, що це не призведе до необґрунтованої затримки рейсу. Визнаючи дійсність документів стосовно повітряного судна, свідоцтв членів екіпажу згідно із статтею 33 Конвенції, при проведенні огляду можуть бути перевірені зазначені документи та свідоцтва, стан повітряного судна та його обладнання на відповідність стандартам, встановленим відповідно до Конвенції на момент проведення огляду.

4. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право призупинити дозвіл на виконання польотів авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, або змінити його умови, якщо це викликано необхідністю забезпечення безпеки польотів.

5. Будь-які дії однієї Договірної Сторони по відношенню до призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони припиняються, як тільки недоліки, виявлені при проведенні огляду, усунені.

1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями з міжнародного права Договірні Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання становить невід'ємну частину цієї Угоди.

2. Не обмежуючи загальну застосовність своїх прав і зобов'язань з міжнародного права, Договірні Сторони будуть, зокрема, діяти згідно з положеннями Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, прийнятої в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, прийнятої в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 року, та будь-якої іншої багатосторонньої угоди з питань авіаційної безпеки, учасниками якої вони є.

3. Договірні Сторони надаватимуть одна одній на прохання всю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти повітряних суден, безпеки пасажирів та екіпажу, аеропортів і аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

4. Договірні Сторони будуть діяти відповідно до положень з авіаційної безпеки, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації та визначених як Додатки до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, у тій мірі, в якій ці положення застосовані до Договірних Сторін; вони будуть вимагати, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих ними, або експлуатанти повітряних суден, які постійно базуються чи мають основне місце діяльності на території її держави, та експлуатанти аеропортів на території її держави дотримувались таких положень з авіаційної безпеки.

5. Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що інша Договірна Сторона може зажадати від таких експлуатантів повітряних суден дотримання зазначених у пункті 4 цієї статті положень з авіаційної безпеки, які вимагаються іншою Договірною Стороною щодо прибуття на територію її держави, відправлення з неї або перебування в її межах. Кожна Договірна Сторона повинна забезпечити вжиття відповідних ефективних заходів у межах території своєї держави для захисту повітряних суден та огляду пасажирів, екіпажу, поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів до та під час посадки або завантаження.