Відповідно до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та частини 5 пункту 3 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258, із змінами, внесеними Указом Президента України від 11 квітня 2007 року N 291, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про трудовий арбітраж (додається).

2. Керівникам структурних підрозділів Національної служби посередництва і примирення забезпечити дотримання норм Положення про трудовий арбітраж в процесі реалізації повноважень Національної служби посередництва і примирення, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258, із змінами, внесеними Указом Президента України від 11 квітня 2007 року N 291.

3. Визнати таким, що втратив чинність наказ Національної служби посередництва і примирення від 23 червня 2004 року N 91.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Положення про трудовий арбітраж (далі - Положення) розроблене відповідно до статей 2, 3, 7, 11 - 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17.11.1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 11 квітня 2007 року N 291.

1.2. Положення регулює порядок утворення та діяльності трудових арбітражів і встановлює вимоги щодо розгляду вимог найманих працівників або профспілки з метою вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

1.3. Основним завданням трудового арбітражу є вирішення по суті спору між сторонами колективного трудового спору (конфлікту).

1.4. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

арбітр - це підготовлена НСПП особа, яка в разі залучення її сторонами колективного трудового спору (конфлікту) для участі в роботі трудового арбітражу, набуває статусу члена трудового арбітражу і має право розгляду колективного трудового спору (конфлікту) з метою прийняття рішення по його суті;

колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;

комерційна таємниця підприємства - відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам;

Національна служба посередництва і примирення (далі - НСПП) - постійно діючий державний орган, який сприяє поліпшенню соціально-трудових відносин та запобігає виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), прогнозує їх та сприяє своєчасному їх вирішенню, здійснює посередництво для вирішення таких спорів (конфліктів);

регламент роботи трудового арбітражу по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (далі - регламент трудового арбітражу) - документ, яким визначається порядок проведення засідань трудового арбітражу, процедура розгляду висунутих найманими працівниками (профспілкою) вимог, порядок прийняття рішень трудового арбітражу та доведення їх до виконавців, а також функції членів трудового арбітражу, які випливають з їх повноважень, встановлених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про трудовий арбітраж, затвердженим НСПП, інші питання, пов'язані з вирішенням колективних трудових спорів (конфліктів) трудовим арбітражем;

сторони колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник;

сторони колективного трудового спору (конфлікту) на галузевому рівні - наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї галузі (професії) декількох адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

сторони колективного трудового спору (конфлікту) на національному рівні - наймані працівники однієї або декількох галузей (професій) чи профспілки або їх об'єднання чи інші уповноважені найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи (представники) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України;

сторони колективного трудового спору (конфлікту) на територіальному рівні - наймані працівники підприємств, установ, організацій декількох галузей (професій) однієї адміністративно-територіальної одиниці чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

трудовий арбітраж - орган, який складається із залучених сторонами колективного трудового спору (конфлікту) фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

1.5. До трудового арбітражу можуть за згодою сторін передаватися спори, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

- встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

- укладення чи зміни колективного договору, угоди;

- виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

- невиконання законодавства про працю.

1.6. Трудовий арбітраж утворюється і здійснює свою діяльність на основі принципів:

1) законності;

2) незалежності членів трудового арбітражу та підкорення їх тільки законові;

3) рівності сторін колективного трудового спору (конфлікту) перед законом і трудовим арбітражем;

4) всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів;

5) змагальності сторін та свободи в наданні ними в трудовому арбітражі своїх доказів і у доведенні перед трудовим арбітражем їх переконливості;

6) добровільної згоди членів трудового арбітражу на їхнє призначення;

7) арбітрування, тобто сприяння досягнення угоди між сторонами;

8) гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці, або коли є обґрунтовані заперечення однієї із сторін;

9) обов'язковості виконання рішень трудового арбітражу, якщо сторони колективного трудового спору (конфлікту) попередньо про це домовились;

10) сприяння сторонам у досягненні ними угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) на будь-якій стадії розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем.

1.7. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" НСПП координує роботу трудового арбітражу.

1.8. У своїй діяльності трудовий арбітраж керується Конституцією України, Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами і цим Положенням.

2.1. Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) або незалежного посередника у триденний строк у разі:

неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "а" і "б" статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";

виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "в" і "г" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

2.2. Трудовий арбітраж утворюється шляхом прийняття кожною із сторін відповідного рішення та підписання спільної угоди про утворення трудового арбітражу. В угоді про утворення трудового арбітражу визначається порядок організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи трудового арбітражу і порядок оплати праці членів трудового арбітражу.

2.3. Склад трудового арбітражу формується шляхом призначення угодою між сторонами колективного трудового спору членів трудового арбітражу.

Трудовий арбітраж може розглядати справи в складі трьох членів трудового арбітражу або в будь-якій непарній кількості членів трудового арбітражу.

Сторони колективного трудового спору (конфлікту) для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад трудового арбітражу.

За всіх умов трудовий арбітраж може розглядати справи в будь-якій непарній кількості членів трудового арбітражу.

Якщо сторони не погодили кількісний склад трудового арбітражу, то розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється трудовим арбітражем у складі трьох членів трудового арбітражу.

До складу трудового арбітражу також можуть входити народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування й інші особи.

2.4. Формування складу трудового арбітражу здійснюється в порядку, погодженому сторонами колективного трудового спору (конфлікту), з врахуванням цього Положення, Положення про арбітра.

Арбітр пропонується для участі в роботі трудового арбітражу НСПП, її відділеннями в Автономній Республіці Крим та областях за письмовою заявою однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту).

Порядок залучення за зверненням сторін колективного трудового спору (конфлікту) трудових арбітрів до участі в роботі трудового арбітражу визначається Положенням про арбітра, яке затверджується НСПП.

2.5. Членами трудового арбітражу не можуть бути представники сторін колективного трудового спору (конфлікту). Членом трудового арбітражу може бути призначена особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.

2.6. Член трудового арбітражу не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення підлягає відводу чи самовідводу:

якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;

якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;

на його прохання або за спільним рішенням сторін;

у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення члена трудового арбітражу до справи, про яке сторона дізналася після його призначення;

якщо член трудового арбітражу бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

2.7. У разі звернення до особи за отриманням згоди на призначення її членом трудового арбітражу ця особа повинна повідомити про наявність обставин, які є підставами для відводу чи самовідводу відповідно до цього Положення.

Член трудового арбітражу повинен без зволікання повідомити сторони про підстави його відводу чи самовідводу, зазначені у пунктах 2.5. і 2.6. цього Положення, що виникли після початку трудового арбітражу, та заявити самовідвід.

За наявності підстав, зазначених у пунктах 2.5. і 2.6. цього Положення, сторона може заявити про відвід призначеного нею члена трудового арбітражу лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного нею члена трудового арбітражу, стали відомі цій стороні після його призначення. Сторони можуть погоджувати процедуру відводу члена трудового арбітражу у трудовому арбітражі.

Письмова мотивована заява про відвід члена трудового арбітражу має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу члена трудового арбітражу.

У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід члена трудового арбітражу вирішується головою трудового арбітражу залежно від причин пропуску строку.

Заява сторони про відвід подається голові трудового арбітражу. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу члена трудового арбітражу член трудового арбітражу є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.

Якщо інша сторона не погоджується з відводом члена трудового арбітражу, вона має право протягом трьох днів подати голові трудового арбітражу свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується головою трудового арбітражу спільно з іншими членами трудового арбітражу, призначеними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов'язковим для сторін.

Незалежно від заперечень сторони член трудового арбітражу, якому заявлений відвід, не може брати участі у справі.

2.8. Повноваження члена трудового арбітражу припиняються:

за погодженням сторін;

у разі відводу чи самовідводу відповідно до цього Положення.

2.9. Повноваження трудового арбітражу припиняються після прийняття ним рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

2.10. У своїй діяльності члени трудового арбітражу забезпечують дотримання норм Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", цього Положення, Положення про арбітра (члена трудового арбітражу), Правил етики арбітра (члена трудового арбітражу) та Регламенту роботи трудового арбітражу по розгляду і вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).

У разі невиконання або неналежного виконання членом трудового арбітражу своїх обов'язків без поважних причин він несе відповідальність, передбачену статтею 29 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

2.11. У разі, якщо повноваження члена трудового арбітражу припинені відповідно до цього Положення, інший член трудового арбітражу призначається згідно з правилами, які застосовувалися при призначенні члена трудового арбітражу, який замінюється.

2.12. У трудовому арбітражі сторони та члени трудового арбітражу укладають між собою угоди, в яких обумовлюються взаємні права і обов'язки та інші питання.

2.13. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) після прийняття рішення про утворення трудового арбітражу розглядають питання про обов'язковість рішення трудового арбітражу. В разі домовленості сторін колективного трудового спору (конфлікту) про обов'язковість рішення трудового арбітражу ця домовленість оформляється відповідною угодою.

3.1. Правила розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем визначаються Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", цим Положенням та Регламентом роботи трудового арбітражу по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту), що затверджується НСПП.

З питань, не врегульованих Регламентом роботи трудового арбітражу по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) щодо правил розгляду колективного трудового спору (конфлікту), трудовий арбітраж застосовує норми Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та може визначити власні правила розгляду лише в тій частині, що не суперечить принципам організації та діяльності трудового арбітражу, які визначені Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

3.2. Трудовий арбітраж зобов'язаний використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством.

Трудовий арбітраж зобов'язаний вживати передбачені законами заходи щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

3.3. Сторони колективного трудового спору під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) мають рівні права.

Завдання трудового арбітражу при розгляді конкретного трудового спору (конфлікту) - встановити порушені норми права і захистити порушені права.

Наявність права та необхідність його захисту можуть бути виявлені лише в результаті розгляду спору трудовим арбітражем, а сторонам колективного трудового спору (конфлікту) мають бути надані рівні можливості у відстоюванні своєї правоти.

Трудовий арбітраж зобов'язаний забезпечити рівність можливостей сторін колективного трудового спору (конфлікту) у доказовій діяльності.