Відповідно до статей 7, 15, 55-1, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 20, 21, 28, 29, 47 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", з метою встановлення умов та порядку сертифікації осіб на право здійснення тимчасової адміністрації відповідного виду небанківських фінансових установ Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про сертифікацію осіб на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27 травня 2005 року № 4081 "Про затвердження Положення про порядок сертифікації осіб на право здійснення тимчасової адміністрації фінансових установ", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 червня 2005 року за № 654/10934;

2) пункт 3 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27 березня 2008 року № 416 "Про затвердження Положення про особливості застосування заходів впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації та про внесення змін до деяких нормативно-правових актів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2008 року за № 481/15172;

3) пункт 2 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15 жовтня 2009 року № 753 "Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2009 року за № 1022/17038;

4) розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 01 грудня 2011 року № 718 "Про затвердження змін до Положення про порядок сертифікації осіб на право здійснення тимчасової адміністрації фінансових установ", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1542/20280;

5) пункт 46 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 27 листопада 2012 року № 2421 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2012 року за № 2172/22484.

3. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

1. Це Положення розроблене на виконання вимог Законів України "Про Національний банк України", "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (далі - Закон про фінансові послуги), "Про страхування" (далі - Закон про страхування), "Про кредитні спілки" (далі - Закон про кредитні спілки), "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон про адміністративну процедуру) та інших законів України і нормативно-правових актів Національного банку України, з метою визначення порядку та умов сертифікації осіб на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи (страховика, кредитної спілки) та встановлення кваліфікаційних вимог до осіб, які можуть призначатися для виконання функцій тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

1) відкликання сертифіката Національного банку України на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи - позбавлення особи права бути допущеною до виконання функцій тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки у випадках, передбачених законодавством України, та в порядку, визначеному цим Положенням, про що Національним банком України (далі - Національний банк) уноситься запис до електронного реєстру осіб, яким видано сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи (далі - Реєстр);

2) видача сертифіката Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи - надання права особі в порядку, визначеному цим Положенням, бути допущеною до виконання функцій тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки, про що Національним банком уноситься запис до Реєстру;

3) електронний реєстр осіб, яким видано сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи, - комплекс організаційно-технічних засобів, який забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання та отримання відомостей про осіб, які отримали/яким відкликано сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи, яка є страховиком або кредитною спілкою;

4) заявник - фізична особа (незалежний експерт, службовець Національного банку), яка самостійно або через уповноваженого представника звертається до Національного банку із заявою про видачу сертифіката Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи;

5) кваліфіковане бюро кредитних історій - бюро кредитних історій (інший суб’єкт, до функцій якого належать збирання, оброблення, зберігання і використання інформації, що становить кредитну історію), найбільше за кількістю кредитних історій, наявних у відповідній країні, яке поширює свою діяльність на країну, в якій постійно проживає особа;

6) керівник із ліцензування - керівник структурного підрозділу Національного банку, відповідального за ліцензування фінансових установ, його заступник, керівник підрозділу в складі зазначеного структурного підрозділу Національного банку, його заступник або особи, які виконують їх обов’язки;

7) сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи (далі - Сертифікат) - запис у Реєстрі, який засвідчує відповідність особи, яка може призначатися для виконання функцій тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки кваліфікаційним вимогам, установленим у цьому Положенні, та право особи бути допущеною до виконання функцій тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки;

8) сертифікація - процедура визначення відповідності заявника вимогам, установленим цим Положенням;

9) уповноважена особа Національного банку - член Правління Національного банку або керівник з ліцензування, на якого покладені повноваження щодо прийняття визначених цим Положенням рішень;

10) уповноважений представник - фізична особа, яка має право на вчинення відповідних дій від імені фізичної особи, яка має намір звернутися до Національного банку для видачі Сертифіката, на підставі довіреності або іншого документа щодо надання таких повноважень відповідно до законодавства України;

11) член Правління Національного банку - Голова або перший заступник, або заступник Голови Національного банку, який здійснює загальне керівництво та контролює діяльність структурного підрозділу Національного банку, відповідального за ліцензування фінансових установ.

Інші терміни в цьому Положенні вживаються в значеннях, наведених у Законі про фінансові послуги, Законі про адміністративну процедуру та в інших законах України, нормативно-правових актах Національного банку з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг.

2-1. Відносини щодо прийняття, набрання чинності та припинення дії адміністративних актів, визначених у цьому Положенні, регулюються Законом про адміністративну процедуру з урахуванням особливостей, встановлених Законом про страхування та Законом про кредитні спілки.

2-2. Національний банк здійснює адміністративне провадження в межах процедур, зазначених у цьому Положенні, в порядку, визначеному в розділі IV Положення про порядок здійснення адміністративного провадження, загальні вимоги до документів і порядок їх подання до Національного банку України в межах окремих процедур, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року № 200 (зі змінами) (далі - Положення № 200), з урахуванням особливостей, визначених цим Положенням.

2-3. Повідомлення про процедурні рішення, прийняті під час здійснення адміністративного провадження, визначеного цим Положенням, здійснюються Національним банком із дотриманням вимог, визначених у статті 32 Закону про адміністративну процедуру, з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами.

3. Національний банк під час вчинення дій та прийняття рішень, передбачених цим Положенням:

1) керується принципами, визначеними в статті 21 Закону про фінансові послуги;

2) оцінює факти, правочини, обставини та події з точки зору їх економічного, правового та фактичного змісту, враховує обставини та умови конкретної ситуації, а також оцінює осіб на підставі комплексного та всебічного аналізу:

інформації та документів, поданих до Національного банку в межах передбаченої цим Положенням процедури та/або наявних у Національного банку (уключаючи інформацію та документи, отримані в результаті здійснення ним державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових і супровідних послуг);

інформації, отриманої Національним банком під час перевірки/уточнення даних, що містяться в поданих до Національного банку документах;

інформації з офіційних та відкритих джерел.

4. Заявник:

1) подає до Національного банку документи в межах процедур, переліків та вимог, визначених у цьому Положенні;

2) має право додати до заяви про видачу Сертифіката (додаток 1 до цього Положення) додаткові документи, не передбачені цим Положенням, разом з письмовим обґрунтуванням доцільності подання додаткових документів для розгляду Національним банком питання щодо видачі Сертифіката;

3) несе відповідальність відповідно до законодавства України за повноту, достовірність відомостей та справжність документів (їх копій), що подаються до Національного банку згідно з цим Положенням.

5. Документи, включаючи заяву про видачу Сертифіката, що подаються заявником до Національного банку відповідно до цього Положення, мають викладатися державною мовою та не містити виправлень і неточностей.

Заявник або його уповноважений представник пронумеровує, прошиває та засвідчує сторінки документів у встановленому цим Положенням порядку.

6. Документи, складені іноземною мовою, подаються до Національного банку в перекладі на українську мову (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально). Не перекладаються на українську мову документи, складені іноземною мовою, у разі одночасного наведення їх тексту українською мовою.

7. Документи, видані в іноземній країні, крім документів, зазначених в абзаці другому підпункту 4, абзаці четвертому підпункту 5 та в абзаці третьому підпункту 6 пункту 42 розділу V цього Положення, для подання до Національного банку повинні легалізовуватися в установленому законодавством України порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

8. Заявник у разі неможливості дотримання визначених у пункті 7 розділу II цього Положення вимог щодо оформлення документів, виданих в іноземній країні, з незалежних від нього причин подає до Національного банку відповідні обґрунтовані пояснення.

Національний банк розглядає документи, видані в іноземній країні, оформлені без дотримання визначених у пункті 7 розділу II цього Положення вимог, якщо визнає пояснення заявника обґрунтованими.

9. Документи щодо особи, видані в іноземній країні та легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, подаються заявником до Національного банку за підписом самої особи або її уповноваженого представника.

10. Документи, отримані з електронних джерел, засвідчуються підписом особи, щодо якої такі документи видані, або її уповноваженого на такі дії представника.

11. Заявник подає у випадках, установлених цим Положенням, до Національного банку копію документа, засвідчену в такому порядку та з урахуванням вимог законодавства України:

1) копія документа, виданого уповноваженим державним органом, засвідчується органом, який видав цей документ, або нотаріально;

2) копії документів, зазначених у підпунктах 2-6 пункту 42 розділу V цього Положення, засвідчуються підписом фізичної особи-заявника або її уповноваженого на такі дії представника. Засвідчення копії відповідного документа підписом фізичної особи - заявника або її уповноваженого на такі дії представника не вимагається, якщо заявник (уповноважений представник заявника) за своїм бажанням подав до Національного банку нотаріально засвідчену копію відповідного документа;

3) копія документа юридичної особи засвідчується підписом її уповноваженого на такі дії представника.

12. Пакет документів, що подається заявником до Національного банку відповідно до цього Положення (далі - пакет документів), має містити документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала документи від імені заявника.

13. Заявник подає до Національного банку оригінал документа, що визначає повноваження уповноваженого представника, або його копію, засвідчену відповідно до пункту 11 розділу II цього Положення.

15. Заявник має право визначити себе або свого уповноваженого представника як контактну особу для здійснення офіційної комунікації з Національним банком засобами електронної пошти, зазначивши про це в заяві про видачу Сертифіката та вказавши адресу електронної пошти для такої комунікації. Заявник письмово повідомляє Національний банк про припинення офіційної комунікації засобами електронної пошти.

16. Документи, визначені в цьому Положенні, подаються до Національного банку в один із таких способів:

1) на паперових носіях з одночасним поданням електронних копій цих документів без накладання кваліфікованого електронного підпису (далі - електронні копії документів).

Електронні копії документів подаються на цифрових носіях інформації (USB-флешнакопичувачах) або засобами електронного зв’язку, які Національний банк використовує для електронного документообігу;

2) у формі електронного документа, підписаного шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), або електронної копії документа, засвідченої КЕП, - на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку nbu@bank.gov.ua або іншими засобами електронного зв’язку, які Національний банк використовує для електронного документообігу.

Документи в окремих випадках, визначених у цьому Положенні, та на вимогу Національного банку також подаються в електронній формі у форматі xlsx або іншому форматі.

Електронні копії документів мають створюватися у вигляді файлів, які містять скановані з паперових носіїв зображення документів.

Сканування з паперових носіїв зображень документів здійснюється з урахуванням таких вимог:

документ сканується у файл формату pdf;

сканована копія кожного окремого документа зберігається як окремий файл; файл повинен мати коротку назву латинськими літерами, що відображає зміст і реквізити документа;

документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;

роздільна здатність сканування має бути не нижче ніж 300 dpi.

17. Дані, наведені в документах на паперових носіях, мають перевагу в разі наявності розбіжностей між даними, що містяться в документах на паперових носіях і їх електронних копіях. Національний банк має право вимагати від заявника надання пояснень щодо розбіжностей між документами на паперових носіях та їх електронними копіями, а також усунення цих розбіжностей.

18. Заявник має право не подавати до Національного банку документи, що раніше подавалися до Національного банку, за умови, що такі документи є дійсними та оформленими згідно з вимогами цього Положення, а інформація, яка в них міститься, є актуальною.

Заявник з метою врахування таких документів під час розгляду пакета документів для видачі Сертифіката подає до Національного банку разом із заявою про видачу Сертифіката клопотання, в якому наводить перелік раніше поданих документів із зазначенням їх назв, дат видачі, органів (осіб), що їх видали, інформацію про те, у складі якого пакета документів документи раніше подавалися до Національного банку, а також запевнення, що ці документи є дійсними, а інформація, яка в них міститься, є актуальною.

19. Вимоги, передбачені в пункті 18 розділу II цього Положення, не поширюються на документи, що:

1) підтверджують статус особи на певну дату;

2) мають обмежений строк дії.

20. Національний банк має право вимагати від заявника подання документів, не поданих заявником згідно з пунктом 18 розділу II цього Положення, якщо строк зберігання раніше поданих документів закінчився або документи передані до архівної установи.

21. Документ, що не має визначеного строку дії, може подаватися до Національного банку, якщо його видано в Україні не раніше ніж за один місяць до дати подання до Національного банку або за три місяці до дати подання, якщо документ був виданий в іноземній країні.

22. Заявник у разі неможливості подання документа, визначеного цим Положенням, із незалежних від нього причин подає до Національного банку разом із заявою про видачу Сертифіката обґрунтоване пояснення щодо неможливості подання такого документа, а також підтвердні документи (їх копії)/інформацію.

23. Національний банк розміщує на сторінці свого офіційного Інтернет-представництва форми документів, які згідно з цим Положенням подаються до Національного банку в електронній формі у форматі xlsx або іншому форматі, визначеному Національним банком.

34. Рішення про:

1) видачу або про відмову у видачі заявнику Сертифіката - приймає Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі - Комітет з нагляду за фінансовими установами) протягом 30 робочих днів із дня отримання Національним банком заяви про видачу Сертифіката;

2) унесення змін до Реєстру - приймає уповноважена особа Національного банку протягом 20 календарних днів із дня отримання заяви про внесення змін до Реєстру.

34-1. Керівник із ліцензування приймає процедурні рішення в межах процедур, визначених цим Положенням, до початку розгляду Комітетом з нагляду за фінансовими установами питання щодо видачі або відмови у видачі заявнику Сертифіката/відкликання Сертифіката, а також після прийняття відповідного рішення. Такі процедурні рішення оформляються листом із наведенням обґрунтування в письмовій формі за підписом керівника із ліцензування.

34-2. Уповноважена особа Національного банку приймає процедурні рішення під час розгляду справи про унесення змін до Реєстру, а також після прийняття відповідного рішення. Такі процедурні рішення оформляються листом із наведенням обґрунтування в письмовій формі за підписом уповноваженої особи Національного банку.

34-3. Комітет з нагляду за фінансовими установами приймає процедурні рішення в межах процедур, визначених цим Положенням, після початку розгляду питання про видачу або відмову у видачі заявнику Сертифіката/відкликання Сертифіката безпосередньо Комітетом з нагляду за фінансовими установами.

34-4. Уповноважена особа Національного банку має право вчиняти процедурні дії під час адміністративного провадження щодо прийняття рішень, визначених цим Положенням, до початку розгляду питання про вирішення адміністративної справи безпосередньо Комітетом з нагляду за фінансовими установами (якщо адміністративна справа розглядається Комітетом з нагляду за фінансовими установами) та/або під час розгляду справи про унесення змін до Реєстру.

34-5. Комітет з нагляду за фінансовими установами має право вчиняти процедурні дії під час адміністративного провадження щодо прийняття рішень, визначених цим Положенням, після початку розгляду питання про вирішення адміністративної справи безпосередньо Комітетом з нагляду за фінансовими установами.

37. Розгляд Національним банком поданих заявником відповідно до цього Положення заяви про видачу Сертифіката та доданих до неї документів здійснюється безоплатно. Отримання особою Сертифіката не потребує внесення плати за його видачу.

39. Заявник для видачі йому Сертифіката повинен відповідати вимогам щодо професійної придатності, установленим у пункті 40 розділу IV цього Положення, та мати бездоганну ділову репутацію.

40. Вимогами щодо професійної придатності заявника є:

1) наявність вищої освіти в галузі економіки чи права;

2) наявність сукупного досвіду роботи у фінансових установах, органах, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, або у сфері надання аудиторських, юридичних або консультаційних послуг з питань функціонування ринків фінансових послуг - не менше трьох років;

3) наявність знань, професійного та управлінського досвіду в обсязі, необхідному для належного виконання покладених на нього обов’язків тимчасового адміністратора страховика, кредитної спілки.

41. Заявник для видачі йому Сертифіката та фізична особа, якій видано Сертифікат, повинні мати бездоганну ділову репутацію.

Ознаки небездоганної ділової репутації визначені в нормативно-правовому акті Національного банку з питань авторизації надавачів фінансових послуг.

Національний банк визнає ділову репутацію заявника небездоганною за наявності принаймні однієї з ознак, визначених у нормативно-правовому акті Національного банку з питань авторизації надавачів фінансових послуг.

Заявник має право подати клопотання про незастосування до заявника ознак небездоганної ділової репутації відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань авторизації надавачів фінансових послуг.