Відповідно до Закону України "Про природні монополії" , Бюджетного кодексу України та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 липня 2012 року № 869 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів (за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період) на плановий та два бюджетні періоди, що настають за плановим"

Затвердити План діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2017 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2018-2019 роки) , що додається.

Здійснення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, нафтогазового комплексу, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; забезпечення прозорості і відкритості діяльності та створення конкурентного середовища на ринках природних монополій та на суміжних ринках у сферах електроенергетики, нафтогазового комплексу, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення та перероблення та захоронення побутових відходів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики на цих ринках на основі збалансування інтересів держави, суб'єктів господарювання та споживачів; захист прав споживачів товарів (послуг) на ринках, що перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках у сферах електроенергетики, нафтогазового комплексу, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення та перероблення та захоронення побутових відходів.

З 01 січня 2014 року набув чинності Закон України від 24.10.2013 № 663-VII "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", згідно з яким розпочато процес реформування ринку електричної енергії в Україні. Положення Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" спрямовані на імплементацію "Другого Енергетичного пакету ЄС". При цьому зазначений Закон України не в повній мірі відповідає чинним нормам європейського законодавства, а саме "Третьому Енергетичному пакету ЄС".

Приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та підписання Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода), передбачають імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики у національне законодавство, зокрема, Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС та Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мереж транспортування електричної енергії, яким скасовується Регламент (ЄС) 1228/2003. У цьому контексті передбачається проведення реформи ринку електричної енергії шляхом створення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку електричної енергії, спрямованих на забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, мінімізації витрат на послуги постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище.

З метою належного виконання зобов'язань України в рамках Енергетичного Співтовариства разом із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства робоча група, утворена при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості та до складу якої входить представник НКРЕКП, підготувала проект Закону України "Про ринок електричної енергії", який враховує вимоги Третього пакету енергетичного законодавства ЄС. Відповідно до Третього пакету енергетичного законодавства ЄС цим законопроектом, зокрема, передбачено положення щодо:

- лібералізації ринку (відхід від моделі "єдиного" покупця), створення нових сегментів ринку (ринок двосторонніх договорів, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг);

- відокремлення видів діяльності оператора системи передачі та операторів системи розподілу;

- розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж та міжнародної координації цього питання;

- спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;

- запровадження концепції універсальних послуг та постачання "останньої надії";

- захисту прав споживачів тощо.

Даний законопроект схвалено Кабінетом Міністрів України та подано до Верховної Ради України (реєстр. № 4493). У вищезазначеному законопроекті передбачено розробку та прийняття значного переліку нормативних документів, що регламентуватимуть роботу ринку електричної енергії, а саме: правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу системи розподілу, кодексу комерційного обліку, правил постачання електричної енергії споживачам, правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, типових договорів, методик ціно- та тарифоутворення тощо. На виконання Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" у 2014 році Комісія розпочала роботу над деякими з цих документів. У разі прийняття нового закону про ринок електричної енергії вторинне законодавство має бути доопрацьовано.

Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою передбачено також проведення реформи ринку природного газу шляхом створення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту споживачів та безпеки постачання природного газу, а також інтеграції із ринками природного газу сторін Енергетичного Співтовариства, шляхом створення регіонального ринку.

З прийняттям у 2015 році Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закон України) ґрунтовно змінено правила функціонування газового ринку. Закон України визначає засади створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС, у тому числі передбачених Директивою 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламентом 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу.Закон України передбачає:

- правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу;

- створення нормативної бази діяльності на ринку природного газу;

- забезпечення недискримінаційного доступу до ринку природного газу його суб'єктів та всіх споживачів;

- створення в Україні повноцінного ринку природного газу, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу;

- розроблення цілого пакета нових підзаконних нормативно-правових актів.

Цей Закон носить прогресивний характер та спрямований на реформування галузі. Прийняття зазначеного Закону - це крок, який інтегрує Україну до європейського енергетичного ринку.

Разом з тим, важливу роль для забезпечення функціонування лібералізованого внутрішнього ринку природного газу було покладено на Регулятора у частині розробки та прийнятті у вкрай стислі терміни нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

Для досягнення цієї мети при НКРЕКП було створено ряд постійно діючих робочих груп з розробки вторинного законодавства, яке повинно було реалізувати положення цього Закону.

Саме завдяки цьому при розробці проектів регуляторних актів Регулятором були збалансовані інтереси всіх суб'єктів ринку природного газу.

За результатами п'ятимісячної плідної співпраці НКРЕКП у встановлені терміни було розроблено та 30.09.2015 затверджено нормативно-правові акти, передбачені Законом, зокрема постанови:

- № 2493 "Про затвердження Кодексу газотранспортної системи";

- № 2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем";

- № 2495 "Про затвердження Кодексу газосховищ та критеріїв, згідно з якими до певного газосховища застосовується режим договірного доступу або режим регульованого доступу";

- № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу";

- № 2497 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу";

- № 2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу";

- № 2499 "Про затвердження Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу";

- № 2501 "Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії";

- № 2500 "Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам";

- № 2516 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки";

- № 2517 "Про затвердження Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання".

Варто зазначити, що вищезазначені документи встановлюють правила роботи нової моделі ринку природного газу та взаємовідносин між його суб'єктами.Кодексами газотранспортної системи та газорозподільних систем запроваджується процедура балансування, що передбачає проведення комплексу заходів із врегулювання обсягів, поданих замовником послуг транспортування на точці входу та відібраними з газотранспортної системи на точці виходу.

Правилами постачання природного газу створено рівні умови діяльності для усіх постачальників природного газу, а також сформовано чітку процедуру зміни постачальника споживачем, що робить ринок природного газу більш гнучким та створює ринкові механізми визначення ціни на природний газ.

Методика визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання запроваджує ефективне та прозоре регулювання у сфері транспортування природного газу на основі тарифної системи "вхід-вихід".

З метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG), а саме EIC-код. Процедура присвоєння кодів передбачена як Кодексом газотранспортної системи, так і Кодексом газорозподільних систем.

Також, НКРЕКП були прийняті постанови від 24.12.2015 № 3054 "Про затвердження Методології встановлення плати за приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем" та від 14.04.2016 № 632 "Про встановлення граничного рівня плати за приєднання, що є стандартним, до газорозподільних систем на 2016 рік". Зазначеними актами визначені основні вимоги та умови розрахунку плати за приєднання об'єктів замовника до газорозподільної або газотранспортної системи.

З 2011 року розпочалась реформа комунального сектора України, пов'язана з передачею повноважень щодо регулювання сектором з місцевого на національний рівень. Тривалий період регулювання комунального сектора органами місцевого самоврядування значно загострив проблему неефективності функціонування сектора, адже той факт, що практично всі об'єкти централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення перебувають у комунальній власності міських та районних рад зумовлює неминучий конфлікт інтересів, коли один і той самий суб'єкт володіє, управляє і при цьому ж здійснює регулювання суб'єкта природних монополій та суміжних ринків.

Перехід до моделі державного регулювання сектора комунальних послуг покликаний забезпечити розвиток конкуренції у сфері комунальних послуг, запровадити ефективні механізми:

- формування тарифів на послуги у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення;

- контроль за діяльністю суб'єктів природних монополій та суб'єктів на суміжних ринках;

- захист прав споживачів, принципи стимулювання енергозбереження та підвищення якості та надійності надання послуг.

На сьогоднішній день велика кількість нормативно-правових актів не відповідає вимогам чинного законодавства у зв'язку з постійною зміною законодавства.

З метою створення необхідних умов для сталого розвитку та ефективного функціонування сфери комунальних послуг перед НКРЕКП постали задачі щодо подальшого вдосконалення законодавства. Особливо актуальною є задача розробки нормативно-правових актів, які забезпечать ефективність діяльності всіх учасників відносин у сфері комунальних послуг, дієвий моніторинг та контроль в цій сфері, прозорість механізмів тарифоутворення, гарантування якості та надійності послуг.

Станом на 01.08.2016 НКРЕКП здійснює регулювання діяльності 144 ліцензіатів у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, 700 ліцензіатів (з урахуванням суб'єктів господарської діяльності, що мають ліцензії на право провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії) або 246 ліцензіатів (без урахування суб'єктів господарської діяльності, що мають ліцензії на право провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії).

Для ефективної роботи ринку поводження з побутовими відходами необхідно створити правові, економічні та організаційні передумови для зміни існуючої моделі ринку на нову, шляхом внесення змін до чинного законодавства. Прийняття проектів законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (від 19.02.2016 реєстр. № 2966-д), "Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії" (від 16.06.2016 реєстр. № 4835), "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування розміщення побутових відходів)" (від 16.06.2016 реєстр. № 4836) та "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання деяких видів екологічного податку)" (від 16.06.2016 реєстр. № 4837) створить необхідні передумови, що дозволять НКРЕКП застосовувати усі інструменти державного регулювання сфер перероблення та захоронення побутових відходів (ліцензування, встановлення тарифів, формування інвестиційних програм, захист прав споживачів), стимулювати створення галузі перероблення побутових відходів, відхід від їх захоронення, наділить органи державної влади та органи місцевого самоврядування необхідними повноваженнями та фінансовими ресурсами для створення ефективної моделі ринку поводження з побутовими відходами.