Товари та переміщення, зазначені у додатку I, виключаються зі статистики зовнішньої торгівлі.

Для даних, отриманих з митних записів про торговельні потоки, використовують такі коди:

1 - коли реєструють імпорт,

2 - коли реєструють експорт.

1. Референтний період означає календарний рік і місяць, у якому здійснюється імпорт або експорт товарів.

2. Якщо митна декларація є джерелом записів про імпорт та експорт, референтний період означає календарний рік і місяць прийняття декларації митними органами.

3. Дані щодо референтного періоду складаються з шестизначного числового коду, у якому перші чотири цифри позначають рік, а дві останні цифри позначають місяць.

1. Статистична вартість повинна ґрунтуватися на вартості товарів на момент і в місці перетину товарами кордону держави-члена, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру при прибутті до неї (імпорт) або вибутті з неї (експорт).

Статистична вартість повинна розрахуватися на основі вартості товарів, зазначеної в параграфі 2, та, за необхідності, коригуватися на транспортні та страхові витрати згідно з параграфом 4.

2. З огляду на принципи оцінювання, встановлені в Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (угода про митну вартість СОТ), вартість товарів, що експортуються або імпортуються, повинна бути:

(a) у випадку продажу або купівлі - ціною, фактично сплаченою або належною до сплати за імпортовані або експортовані товари, за винятком умовної або фіктивної вартості;

(b) в інших випадках - ціною, яка була б сплачена у випадку продажу або купівлі.

Митна вартість застосовується, якщо вона визначена згідно з Митним кодексом для товарів, випущених у вільний обіг.

3. Вартість товарів, що беруть участь у переробних операціях, визначається за валовим методом таким чином:

(a) вартість товарів до перероблення визначається для товарів, призначених для перероблення;

(b) вартість товарів до перероблення плюс додана вартість перероблення визначається для товарів, що пройшли перероблення.

4. Вартість, зазначена в параграфах 2 і 3, за необхідності коригується так, щоб статистична вартість містила виключно та повністю транспортні та страхові витрати, що були понесені задля доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави-члена, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру (для імпорту вартість типу CIF, для експорту вартість типу FOB).

5. Статистична вартість повинна бути виражена в національній валюті держави-члена, на території якої подають митну декларацію. Якщо для вираження статистичної вартості в національній валюті необхідна конвертація, у якості курсу обміну повинен використовуватися:

(a) курс, застосовний згідно з положеннями щодо конвертації валюти, встановленими в Митному кодексі на момент прийняття митної декларації; або, якщо це неможливо,

(b) референтний курс, застосовний на момент імпорту або експорту товарів, що встановлюється Європейським Центральним Банком для держав-членів, які знаходяться в просторі євро, або офіційний курс, що встановлюється державами-членами, які не перебувають у просторі євро.

Дані щодо кількості вказують таким чином:

(a) маса нетто, виражена в кілограмах, яка є масою товарів за вирахуванням паковання будь-якого типу; та

(b) якщо застосовно, додаткова одиниця, виражена відповідною одиницею вимірювання згідно з чинною Комбінованою номенклатурою.

1. Дані щодо держав-членів, які здійснюють імпорт та експорт, повинні мати коди відповідно до номенклатури країн і територій для статистики зовнішньої торгівлі Європейського Союзу та статистики торгівлі між державами-членами, як встановлено Комісією, далі - Геономенклатура.

2. У даних щодо держави-члена, на території якої подають митну декларацію, зазначають державу-члена, до митної адміністрації якої подається митна декларація, або якщо застосована спрощена процедура, як означено в Митному кодексі - державу-члена, до митної адміністрації якої подається додаткова декларація, включно з відповідним записом в обліку декларанта, якщо це дозволено митними органами.

3. До імпорту застосовуються такі положення:

Якщо товари випускають для вільного обігу або поміщують під процедуру кінцевого споживання, державою-членом призначення є держава-член, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру. Однак, якщо на момент складання митної декларації відомо, що товар відправлятимуть до іншої держави-члена після випуску, така держава-член є державою-членом призначення.

Якщо товари поміщують під митну процедуру перероблення на митній території, державою-членом призначення є держава-член, у якій здійснюють першу операцію з перероблення.

Без обмеження підпараграфів 1 і 2 цього параграфа, з метою передачі даних, зазначених у статті 7(2) Регламенту (ЄС) № 471/2009, державою-членом призначення для обміну даними є держава-член, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру.

4. До експорту застосовуються такі положення

Державою-членом фактичного експорту є держава-член, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру.

Однак, якщо відомо, що товари були доставлені з іншої держави-члена до держави-члена, у якій товари перебувають на момент їх випуску в митну процедуру, така інша держава-член є

державою-членом фактичного експорту за умови, що

(i) товари були доставлені з цієї іншої держави-члена лише, тільки щоб за декларувати їх для експорту, та

(ii) експортер не зареєстрований у державі-члені, у якій товари знаходяться на момент їх поміщення під митну процедуру, та

(iii) прибуття до держави-члена, у якій товари перебувають на момент їх поміщення під митну процедуру, не було придбанням товарів у Союзі чи операцією, що вважається таким придбанням, як зазначено в Директиві Ради 2006/112/ЄС (-1).

Якщо товари експортують після митної процедури перероблення на митній території, держава-член, у якій відбувалася остання операція з перероблення, є державою-членом фактичного експорту.

Без обмеження підпараграфів 1, 2 і 3 цього параграфа, з метою передачі даних, зазначених у статті 7(2) Регламенту (ЄС) № 471/2009, держава-член фактичного експорту для обміну даними є державою-членом, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру.

1. Дані щодо країн-партнерів кодуються згідно з чинною Геономенклатурою.

2. Щодо імпорту, у даних про країну походження зазначається країна, у якій товари виробляються повністю або здійснюється їх останнє істотне перетворення згідно з положеннями Митного кодексу, що встановлюють правила непреференційного походження.

Щодо імпорту, у даних про країну постачання/ відправлення зазначають державу-члена або третю країну, з якої товари були спершу відправлені до держави-члена, у якій товари перебувають на момент їх поміщення під митну процедуру, якщо не відбулося ні комерційної операції (напр., продажу або перероблення), ні зупинки, непов’язаної з транспортуванням товарів, у будь-якій проміжній державі-члені або третій країні. Якщо відбулася така зупинка або комерційна операція, у даних зазначають останню проміжну державу-члена або третю країну.

3. Щодо експорту, у даних про останню відому країну призначення зазначають останню третю країну, до якої товари мають бути поставлені, як відомо на момент їх випуску в митну процедуру або схваленого митними органами оброблення.

Дані про товари повинні кодуватися:

(a) при здійсненні імпорту - згідно з кодом товарів підпозиції Taric;

(b) при здійсненні експорту - згідно з кодом товарів підпозиції Комбінованої номенклатури.

1. Статистична процедура повинна визначати різні характеристики, які використовуються для класифікації торговельних операцій, зокрема, залежно від їх поміщення під митну процедуру.

2. Код статистичної процедури є кодом, отриманим, якщо застосовно, з чотиризначного коду, який позначає задекларовану процедуру згідно з Митним кодексом. Використовуються такі коди:

1 - звичайний імпорт або експорт,

2 - імпорт або експорт, на який поширюється митна процедура перероблення на митній території,

3 - імпорт або експорт, на який поширюється митна процедура перероблення за межами митної території,

9 - імпорт або експорт, не зареєстрований з митних декларацій.

1. Характер операції повинен визначати різні характеристики, необхідні для визначення обсягу торгівлі товарами на основі митних декларацій, щоб узгодити торговельну статистику для цілей платіжного балансу та національних рахунків, і для інших статистично значущих характеристик.

2. Дані щодо характеристики операції повинні кодуватися згідно з положеннями додатка II. Держави-члени повинні застосовувати коди у стовпці А або комбінацію кодів у стовпці А та їх підрозділів у стовпці В, що вказані в зазначеному додатку.

1. Дані щодо преференційного режиму мають відображати тарифний режим, на який вказує код преференції відповідно до класифікації, встановленої у Митному кодексі.

2. Дані повинні стосуватися преференційного режиму, який застосовують або надають митні органи.

1. Дані про вид транспорту на кордоні та внутрішній вид транспорту повинні кодуватися, як визначено в додатку III.

Вид транспорту на кордоні означає активний транспортний засіб, за допомогою якого, як вважається, при експорті товари залишають статистичну територію Європейського Союзу, а при імпорті - прибувають на статистичну територію Європейського Союзу.

Внутрішній вид транспорту, якщо застосовно, означає активний внутрішній транспортний засіб, за допомогою якого товар доставляють до місця прибуття у випадку імпорту, або, як вважається, за допомогою якого вони залишають місце відправлення у випадку експорту.

2. До даних щодо контейнерів застосовуються такі коди:

0 - якщо товари не транспортують у контейнерах при перетині кордону статистичної території Європейського Союзу,

1 - якщо товари транспортують у контейнерах при перетині кордону статистичної території Європейського Союзу.

Дані про торговця - це відповідний ідентифікаційний номер, присвоєний імпортеру, у випадку імпорту, та експортеру, у випадку експорту.

Дані про валюту інвойсування повинні бути отримані, якщо застосовно, з митних декларацій та повинні кодуватися таким чином:

0 - якщо валюта виражена в національній валюті держав-членів, що не належать до простору євро,

1 - якщо валюта виражена в євро,

2 - якщо валюта виражена в доларах США,

3 - якщо валюта виражена у валюті, іншій ніж національна валюта держав-членів, що не належать до простору євро, євро або долар США.

1. Національні статистичні органи повинні складати річну статистику торгівлі за характеристиками бізнесу.

2. Статистичними одиницями є підприємства, як означено в додатку до Регламенту Ради (ЄЕС) № 696/93 (-2).

3. Статистичні одиниці формують шляхом зв’язування ідентифікаційного номера торговця відповідно до статті 13 з юридичною одиницею Реєстру підприємств згідно зі змінною 1.7а, зазначеною в додатку до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 177/2008 (-3).

4. Для забезпечення ідентифікації торговця та управління зв’язком з Реєстром підприємств національні статистичні органи повинні мати доступ до реєстраційних та ідентифікаційних даних економічних операторів, які надаються згідно з митними положеннями Європейського союзу. Органи, відповідальні за присвоєння реєстраційного та ідентифікаційного номера економічного оператора (номера EORI), повинні, на вимогу національних статистичних органів, надавати доступ до наявних у електронній системі даних, пов’язаних з номером EORI, як зазначено у статті 7 Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/2447 (-4).

5. Необхідно складати такі характеристики:

(a) напрям торговельного потоку;

(b) статистична вартість;

(c) країна-партнер;

(d) код товарів на рівні секції або на двозначному рівні, як визначено в додатку до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 451/2008 (-5);

(e) кількість підприємств;

(f) діяльність, що здійснюється підприємством, на рівні секції або на двозначному рівні статистичної класифікації видів економічної діяльності (NACE), як встановлено в додатку I до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1893/2006 (-6);

(g) категорія за розміром, вимірюваний як кількість працівників згідно з означеннями характеристик структурної статистики підприємств, як встановлено в додатку I до Регламенту Комісії (ЄС) № 250/2009 (-7).

6. Необхідно скласти такі набори даних:

(a) коефіцієнти відповідності між торговельним реєстром і реєстром підприємств;

(b) торгівля за видами діяльності та категорією підприємства за розміром;

(c) частка найбільших підприємств за обсягом торгівлі за видами діяльності;

(d) торгівля за країнами-партнерами та видами діяльності;

(e) торгівля за кількістю країн-партнерів і видами діяльності;

(f) торгівля за товарами та видами діяльності.

7. Першим референтним роком, за який необхідно складати річні статистичні дані, є 2010 рік. Надалі держави-члени повинні надавати дані за кожен календарний рік.

8. Статистичні дані повинні бути передані протягом 18 місяців після закінчення референтного року.

9. Держави-члени повинні забезпечити надання статистики таким чином, щоб через її розповсюдження Комісією (Євростатом) неможливо було ідентифікувати підприємство або торговця. Національні статистичні органи повинні вказати, які дані підпадають під дію положення про конфіденційність.

1. Національні статистичні органи повинні складати річну статистику з розподілом за валютою інвойсування.

3. Статистика повинна містити такі характеристики:

(a) напрям торговельного потоку;

(b) статистична вартість;

(c) валюта інвойсування згідно з кодуванням у статті 14;

(d) загальний розподіл і розподіл за продуктом відповідно до секцій і розділів чинної Міжнародної стандартної торговельної класифікації (SITC) із зазначенням таких кодів:

1 - сировина без нафти за секціями 0-4, за винятком розділу 33 SITC,

2 - нафта за розділом 33 SITC,

3 - промислова продукція за секціями 5-8 SITC.

3. Першим референтним роком, за який необхідно складати річну статистику, є 2010 рік. Надалі держави-члени повинні складати дані за кожен другий календарний рік.

4. Статистика повинна бути передана до Комісії (Євростату) протягом трьох місяців після закінчення референтного року.

5. Джерелом даних повинна бути інформація, отримана з митних декларацій згідно зі статтею 4(1) Регламенту (ЄС) № 471/2009. Однак, якщо валюта інвойсування у випадку експорту не вказана в митній декларації, держави-члени повинні провести спостереження для складання даних щодо експорту з розподілом за валютою інвойсування, що дає змогу отримати статистику з точними результатами.

1. Для цілей цієї статті:

(a) "промислове підприємство" означає сукупність машин, апаратури, приладів, обладнання, інструментів і матеріалів, що разом утворюють великі стаціонарні одиниці, які виробляють товари або надають послуги;

(b) "складова частина" означає постачення для промислового підприємства, що складається з товарів, які всі разом належать до тієї самої глави КН;

(c) код товарів складової частини формується таким чином:

(i) перші чотири знаки повинні бути 9880;

(ii) п’ятий і шостий знаки повинні відповідати главі КН, до якої належать товари, що утворюють складову частину;

(iii) сьомий та восьмий знаки повинні бути 0.

2. Держави-члени можуть складати статистику експорту на рівні складових частин за умови, що загальна статистична вартість конкретного промислового підприємства перевищує 3 мільйони євро, якщо воно не є комплексним промисловим підприємством для повторного використання. Складання даних про кількість є необов’язковим.