- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ
ЗА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ БЕЗПЕКИ АВІАЦІЇ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО
ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Н А К А З
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 грудня 2005 р.
за N 1546/11826
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної
авіаційної служби
N 684/325/459 від 30.08.2017 )
Про затвердження Правил метеорологічного забезпечення авіації
На виконання пункту 7 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року
N 401, та з метою приведення нормативно-правових актів України до Стандартів і Рекомендованої практики з питань метеорологічного забезпечення авіації Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО)
НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити та ввести в дію з 00.00 UTC 22.02.2006 Правила метеорологічного забезпечення авіації (далі-Правила), що додаються.
2. Державній службі України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Настасієнко В.М.):
2.1. Забезпечити подання цього наказу за встановленим порядком до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.
2.2. Довести ці Правила до відома авіаційних експлуатантів, авіапідприємств, Украероруху, а також до зацікавлених міністерств, підприємств та організацій, що здійснюють авіаційну діяльність.
2.3. До 15.02.2006 привести нормативно-правові акти, що регулюють порядок виконання польотів цивільної авіації та організацію обслуговування повітряного руху в частині метеорологічного забезпечення, у відповідність до цих Правил.
3. Державній гідрометеорологічній службі (Ліпінський В.М.) довести ці Правила до відома організацій, підприємств, установ гідрометслужби, що здійснюють метеозабезпечення авіації, та забезпечити їх вивчення і виконання.
4. Начальнику гідрометеорологічної служби Збройних Сил України (Хозяшев О.М.) довести ці Правила до відома структурних підрозділів служби, що здійснюють авіаційну та метеорологічну діяльність, пов'язану з обслуговуванням польотів.
5. Уважати такими, що не застосовуються на території України з 00.00 UTC 22.02.2006, "Наставление по метеорологическому обеспечению гражданской авиации СССР", затверджене Головою Державного комітету СРСР з гідрометеорології 27.12.89 та першим заступником Міністра цивільної авіації СРСР 03.01.90, розділ 4.4 "Наставления по производству полетов в гражданской авиации СССР", затвердженого наказом Міністра цивільної авіації СРСР від 8 квітня 1985 року
N 77, та вважати таким, що втратив чинність, наказ Укравіатрансу від 13.07.2004 N 397 "Про затвердження та введення в дію схеми поділу районів польотної інформації на сектори для складання прогнозів мінімального тиску QNH та мінімальної температури повітря".
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації Давидова О.М., Голову Державної гідрометеорологічної служби Ліпінського В.М. та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника Кириченка С.О.
В.о. Голови Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації Міністр охорони навколишнього природного середовища України Міністр оборони України ПОГОДЖЕНО: Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва |
А.А.Колісник П.М.Ігнатенко А.С.Гриценко А.Дашкевич |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної служби
України з нагляду за
забезпеченням безпеки
авіації, Міністерства
охорони навколишнього
природного середовища
України, Міністерства
оборони України
14.11.2005 N 851/409/661
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 грудня 2005 р.
за N 1546/11826
ПРАВИЛА
метеорологічного забезпечення авіації
1. Загальні положення
1.1. Правила метеорологічного забезпечення авіації (далі - Правила) встановлюють вимоги щодо організації та здійснення метеорологічного забезпечення авіації.
1.2. Вимоги цих Правил поширюються на юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з метеорологічним забезпеченням польотів повітряних суден цивільної авіації та цивільних експериментальних повітряних суден, виконанням польотів та обслуговуванням повітряного руху.
Метеорологічне забезпечення державної авіації здійснюється відповідно до вимог нормативних документів Міністерства оборони України.
1.3. Порушення вимог цих Правил тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
1.4. Нормативні посилання
Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року
N 401;
Положення про Державну гідрометеорологічну службу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року
N 570;
Положення про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, затверджене Указом Президента України від 16.08.2004
N 912;
Правила польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003
N 293 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.05.2003 за N 346/7667;
Правила ведення радіотелефонного зв'язку та фразеологія радіообміну в повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.06.2004
N 486 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.07.2004 за N 844/9443;
Правила обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004
N 564 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23.07.2004 за N 913/9512;
Doc. 7754. Європейський регіон. Аеронавігаційний план, видання 2001 року;
"Наставление по кодам", том 1.1, ВМО N 306, видання 1995 року;
Технічний регламент Всесвітньої Метеорологічної Організації N 49, том II, "Метеорологическое обслуживание международной аэронавигации", видання 2001 року.
1.5. Терміни та визначення
У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:
аеродром - ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення й руху повітряних суден. Якщо поняття "аеродром" використовується в положеннях, що стосуються планів польотів і порядку сполучення, воно включає також місця, які можуть використовуватись літальними апаратами певних видів, наприклад, вертольотами або аеростатами;
аеродром гірський - аеродром, розташований на місцевості з пересіченим рельєфом і відносними перевищеннями 500 м та більше у радіусі 25 км від контрольної точки аеродрому (КТА), а також аеродром, розташований на висоті 1000 м і більше над рівнем моря;
аеродромна кліматологічна інформація - узагальнені результати спостережень за визначеними метеорологічними елементами на аеродромі, що базуються на статистичних даних;
аеродромна кліматологічна таблиця - таблиця, що містить статистичні дані про результати спостережень за одним або кількома метеорологічними елементами на аеродромі;
аеродром призначення - аеродром, зазначений у плані польоту та в завданні на політ як аеродром наміченої посадки;
аеродром спільного базування - аеродром, на якому базуються цивільні та державні повітряні судна, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. Порядок та умови базування цих повітряних суден визначаються спільним рішенням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій;
аеродром спільного використання - аеродром, на якому здійснюються зліт, посадка, рух та стоянка повітряних суден, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. На такому аеродромі можуть базуватися тільки повітряні судна, що належать власнику аеродрому;
аеродромний метеорологічний орган - розташований на аеродромі орган, призначений для метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден;
аеронавігаційна інформація - інформація, отримана в результаті добірки, аналізу й форматування аеронавігаційних даних;
аспекти людського фактора - принципи, які враховуються у процесі проектування, сертифікації, підготовки кадрів, експлуатаційної діяльності та технічного обслуговування в авіації й направлені на забезпечення безпечної взаємодії між людиною та іншими компонентами системи шляхом належного врахування людських можливостей;
брифінг-офіс - загальна назва пунктів передпольотного інформаційного обслуговування користувачів повітряного простору (ARO, AIS, MET) повідомленнями щодо обслуговування повітряного руху, аеронавігаційною та метеорологічною інформацією;
видимість - максимальна відстань, на якій спостерігаються та розпізнаються неосвітлені об'єкти вдень і світлові орієнтири вночі. При інструментальних спостереженнях за видимість приймається метеорологічна оптична дальність видимості (MOR).
MOR (meteorological optical range) - довжина шляху світлового потоку в атмосфері, на якому він слабшає до 0,05 його початкового значення;
видимість з авіаційною метою - це значення, яке є більшим із значень:
а) максимальної відстані, на якій чорний об'єкт прийнятних розмірів, розташований поблизу землі, можна побачити й розпізнати при його спостереженні на світлому фоні;
б) максимальної відстані, на якій світловий орієнтир силою світла приблизно 1000 кд можна побачити й розпізнати на неосвітленому фоні.
Ці дві відстані мають різні значення в повітрі із заданим коефіцієнтом затухання:
а) це метеорологічна оптична дальність видимості (meteorological optical range - MOR);
б) це видимість, що змінюється в залежності від освітленості фону;
видимість вертикальна - максимальна відстань від поверхні землі до рівня, із якого вертикально униз видно об'єкти на земній поверхні;
висота абсолютна - відстань за вертикаллю від середнього рівня моря до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;
висота відносна - відстань за вертикаллю від зазначеного вихідного рівня до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;
висота нижньої межі хмар - відстань за вертикаллю між поверхнею суші або води та нижньою межею найнижчого шару хмар;
всесвітня система зональних прогнозів (ВСЗП) - всесвітня система, що забезпечує надання всесвітніми центрами зональних прогнозів в однаковій стандартизованій формі авіаційних метеорологічних прогнозів за маршрутами польотів;
всесвітній центр зональних прогнозів (ВЦЗП) - метеорологічний центр, призначений для підготовки та розсилки державам прогнозів особливих явищ погоди та висотних прогнозів у цифровій формі у глобальному масштабі;
дальність видимості на злітно-посадковій смузі (ЗПС) - відстань, у межах якої пілот повітряного судна, що знаходиться на осьовій лінії ЗПС, може бачити маркування покриття ЗПС або вогні, що обмежують ЗПС або позначають її осьову лінію;
дані у вузлах регулярної сітки у цифровій формі - оброблені на ЕОМ метеорологічні дані для групи рівномірно розташованих на карті точок, призначені для передачі від однієї метеорологічної ЕОМ до іншої у кодовій формі, придатній для використання в автоматизованих системах;
диспетчерська зона - частина контрольованого повітряного простору над земною поверхнею до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюються відповідним диспетчерським органом;
диспетчерський район - частина контрольованого повітряного простору, що простягається від межі, встановленої над земною поверхнею, до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюються відповідним диспетчерським органом;
диспетчерський орган підходу - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів повітряних суден, що прибувають або вилітають на (з) один або декілька аеродромів;
експлуатант - юридична або фізична особа, що експлуатує повітряні судна чи надає послуги в цій галузі;
ешелон польоту - поверхня постійного атмосферного тиску, віднесена до встановленої величини тиску 760 мм. рт. ст. (1013,2 гектопаскалів - гПа) та віддалена від інших таких поверхонь на величину встановлених інтервалів тиску;
запасний аеродром - аеродром, до якого може прямувати повітряне судно в разі, якщо неможливо або недоцільно прямувати до аеродрому призначеної посадки чи здійснювати на ньому посадку;
збірник аеронавігаційної інформації - збірник відомостей, що містить довгострокову аеронавігаційну інформацію, яка має важливе значення для аеронавігації;
злітно-посадкова смуга (ЗПС) - визначена прямокутна ділянка аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту повітряних суден;
зона польотної інформації (FIZ) - частина району польотної інформації, у межах якої забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування відповідним органом ОПР;
зона приземлення - ділянка ЗПС за її порогом, призначена для першого торкання ЗПС повітряними суднами, які здійснюють посадку;
інструктаж - усна консультація про фактичні та/або очікувані метеорологічні умови;
консультація (метеорологічна) - обговорення з метеорологом фактичних та/або очікуваних метеорологічних умов, пов'язаних із виконанням польоту; обговорення включає відповіді на питання;
консультативний центр із вулканічного попелу - метеорологічний центр, призначений відповідно до регіональної аеронавігаційної угоди для надання консультативної інформації органам метеорологічного стеження, районним диспетчерським центрам, центрам польотної інформації, всесвітнім центрам зональних прогнозів і міжнародним банкам ОРМЕТ - даних щодо горизонтальної і вертикальної протяжності й прогнозованого переміщення вулканічного попелу в атмосфері після вулканічних вивержень;
координаційний центр пошуку та рятування - орган, що відповідає за сприяння ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби та за координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку та рятування;
кулепілотні спостереження - визначення напрямку та швидкості вітру на висотах за допомогою оптичного приладу, що простежує траєкторію вільного польоту кулі-пілота;
льотне поле - частина аеродрому, на якій розташовані одна або декілька льотних смуг, руліжні доріжки, перони й майданчики спеціального призначення;
метеорологічна інформація - метеорологічне зведення, аналіз, прогноз і будь-яке інше повідомлення, що стосується фактичних або очікуваних метеорологічних умов;
метеорологічне забезпечення авіації - забезпечення метеорологічною інформацією експлуатантів, членів екіпажу повітряних суден, органів обслуговування повітряного руху, пошуково-рятувальної служби, адміністрації аеропорту та інших органів, пов'язаних з обслуговуванням цивільної авіації з метою сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації;
метеорологічне зведення - повідомлення про результати спостережень за метеорологічними умовами, які характеризують стан погоди у визначеному місці та у фіксований час;
метеорологічне спостереження - оцінка одного або декількох метеорологічних елементів та/або явищ погоди;
мінімальна абсолютна висота у секторі - найменша абсолютна висота, яка може бути використана і яка буде забезпечувати мінімальний запас висоти 300 м над усіма об'єктами, що розміщуються у секторі кола радіусом 46 км, у центрі якого розміщується радіонавігаційний засіб;
місцевість гірська - місцевість із пересіченим рельєфом і відносними перевищеннями 500 м і більше у радіусі 25 км, а також місцевість із перевищеннями над рівнем моря 2000 м і більше;
октант - восьма частина небесного склепіння;
обслуговування повітряного руху (ОПР) - комплекс заходів, що забезпечують польотно-інформаційне обслуговування, аварійне сповіщення, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування);
орган обслуговування повітряного руху - орган диспетчерського обслуговування повітряного руху або пункт збору повідомлень щодо обслуговування повітряного руху;
орган метеорологічного стеження - відповідний метеорологічний орган, що здійснює метеорологічне забезпечення районного/допоміжного районного диспетчерського центру обслуговування повітряного руху;
орган пошуково-рятувальної служби - координаційний центр із пошуку та рятування, допоміжний центр із пошуку та рятування або пост аварійного повідомлення, які здійснюють заходи, спрямовані на своєчасне виявлення повітряного судна, що зазнає чи зазнало лиха;
перевищення аеродрому - перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря;
передпольотне інформаційне обслуговування - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення користувачів повітряного простору аеронавігаційною і метеорологічною інформацією, необхідною для підготовки та виконання польоту;
повітряне судно - літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати у тривимірному просторі;
польотна документація (метеорологічна) - написані рукою або надруковані документи, у тому числі карти або бланки, що містять метеорологічну інформацію для польоту;
польотно-інформаційне обслуговування - обслуговування, метою якого є надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів;
польоти на низьких рівнях - польоти, які виконуються на висоті 10000 футів (3050 м) та нижче;
політ за правилами візуальних польотів (ПВП) - політ, що виконується відповідно до правил візуальних польотів;
політ за правилами польотів за приладами (ППП) - політ, що виконується відповідно до правил польотів за приладами;
поріг ЗПС - початок ділянки ЗПС, що може використовуватися для посадки повітряних суден;
прогноз погоди - опис умов погоди, очікуваних у визначений період часу для визначеної зони або частини повітряного простору;
прогноз орієнтовний - прогноз, складений за відсутності інформації про фактичну погоду на аеродромі;
прогностична карта - графічне зображення на карті прогнозу визначеного метеорологічного елементу (елементів) на визначений момент або період часу для визначеної поверхні або частини повітряного простору;
радіомовна передача VOLMET - регулярна радіомовна передача метеорологічної інформації для повітряних суден, що знаходяться в польоті;
район польотної інформації - частина повітряного простору, у межах якого забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та аварійне сповіщення;
районний диспетчерський центр (РДЦ) - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах, що перебувають під його контролем;
район аеродрому - частина повітряного простору над аеродромом та прилеглою до нього місцевістю у встановлених межах у горизонтальній та вертикальній площині. Для аеродромів цивільної авіації, як правило, радіусом 10 км від центру аеродрому (КТА), від земної поверхні до встановленої верхньої межі;
рівень - загальний термін, що належить до положення у вертикальній площині повітряного судна, яке перебуває у польоті, і що означає у відповідних випадках відносну висоту, абсолютну висоту чи ешелон польоту;
сектор польотно-інформаційного обслуговування органу ОПР - сектор РДЦ, ДРДЦ, ДОП, призначений для надання польотно-інформаційного та аварійного обслуговування у повітряному просторі класу G у межах зони польотної інформації;
система якості метеозабезпечення - сукупність правил, процедур і ресурсів для організації та здійснення управління якістю метеорологічного забезпечення, що надається авіаційним користувачам;
система управління якістю - сукупність взаємопов'язаних або взаємодійних елементів, яка спрямовує та контролює діяльність організації щодо якості;
служба аеронавігаційної інформації (САІ) - загальний термін, що позначає сукупність штатних органів аеронавігаційної інформації авіації;
спостереження з борту повітряного судна - оцінка одного або декількох метеорологічних елементів, зроблена з борту повітряного судна, що перебуває в польоті;
стандартна ізобарична поверхня - ізобарична поверхня, що використовується для графічного представлення та аналізу атмосферних умов;
термінальний диспетчерський район - диспетчерський район, який встановлюється в місцях сходження маршрутів ОПР навколо одного або декількох основних аеродромів;
управління якістю - скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості;
хмарність, значима для польотів - хмарність із висотою нижньої межі нижче 1500 м або нижче верхньої межі мінімальної абсолютної висоти в секторі (у залежності від того, що більше).
1.6. Скорочення
------------------------------------------------------------------
|АДВ |- аеродромна диспетчерська вишка; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|АМСЦ |- авіаційна метеорологічна станція (цивільна); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|АМЦ |- авіаційний метеорологічний центр; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|АС КПР |- автоматизована система керування повітряним рухом; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|БАМД |- банк авіаційних метеорологічних даних; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|БПРМ |- ближній привідний радіомаркер; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ВВІ |- вогні високої інтенсивності; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ВМІ |- вогні малої інтенсивності; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ВМО |- Всесвітня метеорологічна організація; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ВСЗП |- Всесвітня система зональних прогнозів; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ВЦЗП |- Всесвітній центр зональних прогнозів; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ДВЧ |- дуже високі частоти (метрові хвилі); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ГМЗ |- гучномовний зв'язок; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ДОП |- диспетчерський орган підходу; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ДРДЦ |- допоміжний районний диспетчерський центр; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ЗПС |- злітно-посадкова смуга; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|КТА |- контрольна точка аеродрому; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|МРЛ |- метеорологічний радіолокатор; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ОГ |- оперативна група; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ОПР |- обслуговування повітряного руху; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ОПС |- основний пункт спостережень; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ПВП |- правила візуальних польотів; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ППП |- правила польотів за приладами; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ПІО |- польотно-інформаційне обслуговування; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|РДЦ |- районний диспетчерський центр; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|САІ |- служба аеронавігаційної інформації; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ЦА |- цивільна авіація; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|AFS |- авіаційна фіксована служба (від англ. Aeronautical |
| |Fixed Service); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|AFTN |- мережа авіаційного фіксованого електрозв'язку (від |
| |англ. Aeronautical Fixed Telecommunication Network); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|AIREP |- повідомлення з борту повітряного судна (від англ. |
| |Air report) (надаються за формою, визначеною ICAO); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|AIREP |- спеціальні повідомлення з борту повітряного судна |
|SPECIAL |про визначені метеорологічні умови, які спостеріга- |
| |ються польоті (надаються за формою, визначеною ICAO);|
|----------+-----------------------------------------------------|
|AIRMET |- інформація про фактичне або очікуване виникнення |
| |визначених явищ погоди за маршрутом польоту, які |
| |можуть вплинути на безпеку польотів повітряних суден |
| |на низьких рівнях; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|AIS |- пункт передпольотного обслуговування |
| |аеронавігаційною інформацією (від англ. Aeronautical |
| |Information Service), який створюється на аеродромі з|
| |метою отримання, аналізу та надання необхідної |
| |аеронавігаційної інформації; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ARO |- пункт збору донесень щодо обслуговування |
| |повітряного руху (від анл. Air Traffic Services |
| |Reporting Office), який створюється з метою отримання|
| |повідомлень щодо обслуговування повітряного руху і |
| |планів польотів, які надаються перед вильотом; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ATIS |- автоматичне термінальне інформаційне обслуговування|
| |(від англ. Automatic Terminal Information Service); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|BUFR |- бінарний код ВМО для передачі графічної та |
| |табличної метеоінформації (від англ. Binary Universal|
| |Form for the Representation of meteorological data); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|СТА |- диспетчерський район (від англ. Control Area); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|FIR |- район польотної інформації (від англ. Flight |
| |Information Region); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|FIZ |- зона польотної інформації (від англ. Flight |
| |Information Zone); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|ICAO |- Міжнародна організація цивільної авіації |
| |(International Civil Aviation Organization); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|GAMET |- зональний прогноз, що складається у вигляді |
| |відкритого тексту для польотів на низьких рівнях для |
| |району польотної інформації; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|GRIB |- бінарний код ВМО для передачі даних у вузлах |
| |регулярної сітки; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|GTS |- Глобальна Система Телезв'язку ВМО (від англ. Global|
| |Telecommunication System WMO); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|MET |- пункт передпольотного метеорологічного |
| |обслуговування (від англ. Meteorological Service); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|METAR |- регулярне авіаційне метеорологічне зведення про |
| |погоду на аеродромі в кодовій формі ВМО; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|NOTAM |- повідомлення, що розсилається засобами |
| |електрозв'язку і містить інформацію про введення у |
| |дію, стан або зміну будь-якого аеронавігаційного |
| |обладнання, обслуговування і правил, або інформацію |
| |про небезпеку, своєчасне попередження про які має |
| |важливе значення для персоналу, пов'язаного з |
| |виконанням польотів; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|QFE |- кодове позначення тиску на рівні аеродрому або |
| |порога ЗПС (від англ. Question Field Elevation - |
| |Field Elevation Pressure (Q-code); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|QNH |- кодове позначення тиску, приведеного до середнього |
| |рівня моря (від англ. Question Normal Height - Sea |
| |Level Pressure (Q-code) за стандартною атмосферою; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|RETIM |- супутникова система розповсюдження метеоданих, |
| |компонент GTS ВМО; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|SADIS |- міжнародна супутникова система розповсюдження |
| |інформації з авіаційною метою; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|SIGMET |- інформація про фактичне або очікуване виникнення |
| |визначених явищ погоди за маршрутом польоту, що |
| |можуть уплинути на безпеку польотів повітряних суден;|
|----------+-----------------------------------------------------|
|SPECI |- спеціальне авіаційне метеорологічне зведення про |
| |погоду на аеродромі в кодовій формі ВМО; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|TAF |- прогноз погоди для аеродрому в кодовій формі ВМО; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|TCAC |- консультативний центр із тропічних циклонів; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|TMA |- термінальний диспетчерський район (від англ. |
| |Terminal Control Area); |
|----------+-----------------------------------------------------|
|VOLMET |- регулярна радіомовна передача метеорологічної |
| |інформації для повітряних суден, що знаходяться в |
| |польоті; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|VAAC |- консультативний центр із вулканічного попелу; |
|----------+-----------------------------------------------------|
|UTC |- всесвітній скоординований час (від англ. Universal |
| |Time Coordinated). |
------------------------------------------------------------------
2. Організація метеорологічного забезпечення авіації
2.1. Основні положення
2.1.1. Метою метеорологічного забезпечення авіації є сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації шляхом надання метеорологічної інформації екіпажам повітряних суден, органам обслуговування повітряного руху, органам пошуково-рятувальної служби й іншим органам, діяльність яких пов'язана з плануванням і забезпеченням польотів, для виконання ними своїх функцій.
2.1.2. Державіаслужба визначає вимоги щодо метеорологічного обслуговування: де, коли та в яких обсягах воно повинно надаватися.
Держгідромет впроваджує методи та практику метеорологічного забезпечення відповідно до вимог цих Правил.
2.1.3. Держгідромет та Державіаслужба спільно розробляють та забезпечують упровадження системи якості, яка включає правила, процедури та ресурси, необхідні для здійснення загального керівництва якістю метеорологічної інформації.
2.1.4. Конкретні види метеорологічної інформації, форми та засоби її доведення на кожному конкретному аеродромі визначаються інструкціями з метеорологічного забезпечення польотів на аеродромі.
2.2. Повідомлення, які потрібно отримати від експлуатантів
2.2.1. Державіаслужба інформує Держгідромет та інші установи, підприємства та організації, що залучені до метеорологічного забезпечення цивільної авіації, про потребу в організації або зміну характеру метеорологічного забезпечення у таких випадках:
а) якщо планується відкриття нових аеропортів, міжнародних або внутрішніх маршрутів та виконання нових видів польотів;
б) якщо до розкладу регулярних рейсів уносяться зміни тривалого характеру;
в) якщо плануються інші зміни, що впливають на характер метеорологічного забезпечення.
2.2.2. Аеропорти, авіапідприємства завчасно сповіщають аеродромні метеорологічні органи про розклад польотів, планування виконання нерегулярних рейсів та авіаційних робіт, затримку, відміну рейсів та виконання їх раніше призначеного часу.
2.3. Метеорологічне забезпечення польотів на аеродромах спільного базування та спільного використання
2.3.1. Метеорологічне забезпечення польотів повітряних суден на аеродромах спільного базування та спільного використання здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів, які регламентують використання аеродромів України, цих Правил та нормативних документів із метеорологічного забезпечення польотів державної авіації.
2.3.2. Безпосереднє метеорологічне забезпечення екіпажів повітряних суден на аеродромах спільного базування здійснюється метеорологічними органами відповідно до їх відомчої належності. При наявності на аеродромі метеорологічного органу лише одного відомства забезпечення польотів здійснюється цим органом без урахування відомчої належності повітряних суден.
Особливості метеорологічного забезпечення на цих аеродромах визначаються інструкціями з метеорологічного забезпечення польотів на аеродромах спільного базування.
2.3.3. Метеорологічне забезпечення екіпажів повітряних суден цивільної авіації на аеродромах спільного використання, що належать Міністерству оборони України, здійснюється метеорологічними органами Збройних Сил України, які розміщені на даних аеродромах, відповідно до вимог керівних документів, що визначають порядок метеорологічного забезпечення державної авіації.
3. Метеорологічні органи, що здійснюють метеорологічне забезпечення авіації, та їх функції
3.1. Призначення метеорологічних органів
3.1.1. Метеорологічне забезпечення екіпажів повітряних суден, органів ОПР, експлуатантів, адміністрації аеропорту та інших органів, пов'язаних з обслуговуванням авіації в аеропортах, здійснюють аеродромні метеорологічні органи відповідно до положень, викладених у цих Правилах.
3.1.2. Метеорологічне забезпечення авіації на маршрутах польотів, районних диспетчерських центрів, центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху здійснюють органи метеорологічного стеження або аеродромні метеорологічні органи, що виконують їх функції, відповідно до положень, викладених у цих Правилах.
3.1.3. До аеродромних метеорологічних органів належать:
а) авіаметеорологічні центри (АМЦ), авіаметеорологічні станції цивільні із синоптичним розділом робіт (АМСЦ I, II і III розрядів), авіаметеорологічні станції цивільні без синоптичної частини (АМСЦ IV розряду) та оперативні групи (ОГ) гідрометеорологічної служби України;
б) метеорологічні підрозділи Збройних Сил України;
в) метеорологічні органи інших підприємств, організацій та установ.
3.2. Функції метеорологічних органів
3.2.1. Аеродромні метеорологічні органи із синоптичним розділом робіт виконують такі функції:
а) проводять спостереження за метеорологічними умовами на аеродромі та забезпечують передачу метеорологічних зведень авіаційним споживачам;
б) складають прогнози погоди й попередження по аеродрому(ах), за необхідності - прогнози по маршруту(ах) та забезпечують їх передачу авіаційним споживачам;
в) забезпечують проведення метеорологічних консультацій, підготовку й надання польотної документації екіпажам повітряних суден та іншим авіаційним споживачам, пов'язаним із виконанням польотів;
г) здійснюють обмін метеорологічною інформацією з іншими метеорологічними органами;
ґ) здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування метеорологічних приладів, що використовуються авіаційним персоналом, організовують їх ремонт і установку;
д) контролюють інформаційну роботу закріплених оперативних підрозділів, залучених до подачі метеорологічної інформації для авіації;
е) вивчають кліматичні умови аеродрому та району польотів, що обслуговуються, забезпечують складання кліматичних описів аеродрому й описів метеорологічної інформації, що надаються на аеродромах до інструкцій з виконання польотів у районах аеродромів;
є) передають інформацію для ДВЧ-радіомовних передач ATIS і VOLMET та здійснюють мовлення ДВЧ-радіомовних передач, що не належать до типу ATIS і VOLMET;
ж) забезпечують проведення консультацій чергової зміни органу ОПР.
3.2.2. Аеродромні метеорологічні органи, які не мають синоптичного розділу робіт, виконують такі функції:
а) проводять спостереження за метеорологічними умовами на аеродромі й забезпечують передачу метеорологічних зведень авіаційним споживачам;
б) забезпечують авіаційних споживачів зведеннями погоди, прогнозами й попередженнями по аеродромах, а також іншою інформацією, отриманою від інших метеорологічних органів.
3.2.3. Органи метеорологічного стеження виконують такі функції:
а) здійснюють стеження за метеорологічними умовами, що впливають на виконання польотів у межах району польотної інформації, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними;
б) надають відповідним органам ОПР прогнози вітру, температури та особливих явищ погоди по маршрутах польотів у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними;
в) готують інформацію SIGMET та іншу інформацію у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними;
г) складають прогнози GAMET, інформацію AIRMET у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними, і забезпечують ними відповідні органи ОПР;
ґ) готують повідомлення у форматі AIREP SPECIAL за даними бортової погоди;
д) розповсюджують складену інформацію SIGMET, AIRMET, AIREP SPECIAL та прогнози GAMET;
е) забезпечують проведення консультацій чергової зміни органу ОПР;
є) взаємодіють з аеродромними метеорологічними органами з питань метеорологічного забезпечення пошуково-рятувальних робіт і забезпечують органи пошуково-рятувальних робіт, центр планування використання повітряного простору й регулювання повітряного руху необхідною інформацією та консультаціями;
ж) аналізують продукцію ВСЗП на предмет її відповідності умовам погоди у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними, та інформують ВЦЗП Лондон про виявлені істотні невідповідності;
з) оповіщають службу аеронавігаційної інформації, а також VAAC Тулуза (Франція) про наявність хмари вулканічного попелу за даними, отриманими з борту повітряного(их) судна(ен) у межах FIR, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними, або у межах суміжних FIR; доводять до відома відповідного РДЦ (ДРДЦ) інформацію SIGMET про вулканічний попіл, що стосується відповідного та суміжних FIR;
и) забезпечують РДЦ (ДРДЦ), службу аеронавігаційної інформації отриманою в установленому порядку інформацією про аварійні викиди радіоактивних матеріалів в атмосферу. Первинна інформація повинна містити дані про місцезнаходження, дату та час аварії, а наступна - також прогноз траєкторії переміщення радіоактивних матеріалів.
3.2.4. Чергова зміна аеродромного метеорологічного органу/органу метеорологічного стеження в оперативному відношенні підпорядковується керівникові польотів органу ОПР.
4. Метеорологічні спостереження та зведення
4.1. Загальні вимоги щодо авіаційних метеорологічних спостережень
4.1.1. На аеродромах цивільної авіації для метеорологічного забезпечення екіпажів повітряних суден, експлуатантів та органів ОПР аеродромні метеорологічні органи проводять авіаційні регулярні та спеціальні спостереження.
АМЦ, АМСЦ, ОГ можуть також проводити неавіаційні метеорологічні спостереження.
4.1.2. На аеродромах і посадкових майданчиках, де створення аеродромних метеорологічних органів недоцільно, спостереження за погодою забезпечують спеціалісти авіації, що пройшли відповідну підготовку.
4.1.3. Метеорологічні спостереження для забезпечення польотів вертольотів на морські судна і морські бурові платформи проводять спеціалісти відповідних підприємств, організацій та відомств, що пройшли відповідну підготовку.
4.1.4. Аеродромні метеорологічні органи проводять регулярні спостереження за погодою на аеродромі через фіксовані проміжки часу за всесвітнім скоординованим часом (UTC). У тих випадках, коли мають місце визначені зміни приземного вітру, видимості, дальності видимості на ЗПС, поточної погоди та/або хмарності, регулярні спостереження на аеродромах доповнюються спеціальними спостереженнями.
Інші нерегулярні спостереження, наприклад, спостереження для зльоту та/або посадки, на запит проводяться за узгодженням між аеродромним метеорологічним органом і відповідним органом ОПР.
4.1.5. Спостереження повинні проводитися на пунктах, які розташовані та обладнані таким чином, щоб забезпечувати надання даних, характерних для ділянок льотного поля, де потрібно проводити спостереження. При цьому з місця візуальних спостережень за видимістю повинен забезпечуватися достатній огляд льотного поля. Склад та розміщення метеорологічних приладів та обладнання повинні відповідати вимогам нормативних документів із цих питань.
Результати вимірювання від метеорологічних датчиків, встановлених на різних ділянках аеродрому, як правило, повинні доводитися до відома основного пункту спостережень (робочого приміщення спостерігача).
4.1.6. На аеродромах із ЗПС, обладнаними для виконання точного заходження на посадку й посадок за приладами за категоріями II та III ICAO (за I категорією - при можливості), встановлюється автоматизована система метеорологічних спостережень, обробки результатів вимірювання, поширення каналами зв'язку й відображення у реальному часі інформації про приземний вітер, видимість, дальність видимості на ЗПС, висоту нижньої межі хмар, температуру повітря/точку роси та атмосферний тиск.
Автоматизовані системи метеорологічних спостережень повинні забезпечувати можливість ручного введення даних спостережень за метеорологічними елементами, які неможливо спостерігати за допомогою автоматичних засобів.
При розробці цих систем враховуються аспекти людського фактора та процедури резервування.
4.1.7. У тих випадках, коли метеорологічна інформація з автоматизованих систем метеорологічних спостережень передається органам ОПР, вона повинна бути складовою частиною даних, наявних у спостерігачів аеродромного метеорологічного органу. При відображенні кожен метеорологічний елемент потрібно супроводжувати відповідним позначенням місця спостереження, для якого є характерним значення цього елемента.
4.1.8. Результати спостережень є основою для складання зведень погоди, які передбачені для поширення на аеродромі та поза його межами.
4.1.9. У зв'язку з мінливістю метеорологічних елементів у просторі й у часі, а також через недосконалість методики спостереження й визначення деяких елементів конкретне значення будь-якого зазначеного елемента необхідно розглядати тільки як максимально наближене до дійсних умов, що мали місце у момент спостережень.
Вимоги щодо точності вимірів і спостережень, бажаної з точки зору експлуатації й досяжної у даний час, наведені у додатку 1 до цих Правил.
4.2. Регулярні спостереження та зведення
4.2.1. Регулярні спостереження на аеродромах проводяться цілодобово в період польотів через 30 хв. у 00 і 30 хв. кожної години, за відсутністю польотів - через 1 год. у 00 хв. кожної години.
В аеропортах із нецілодобовим режимом роботи спостереження проводяться згідно з регламентом роботи аеропорту. Спостереження повинні розпочинатися за 2 години до початку польотів і проводитися протягом усього періоду польотів з урахуванням часу, коли аеродром є запасним. У разі тривалої перерви в роботі аеродрому, яка засвідчується повідомленням NOTAM, спостереження не проводяться.
4.2.2. Повідомлення про результати регулярних спостережень складаються у вигляді:
а) регулярних зведень у кодовій формі METAR для розповсюдження за межі аеродрому складання зведень та на даному аеродромі для передачі відповідним органам ОПР, брифінг - офісам;
б) місцевих регулярних зведень відкритим текстом установленого формату у вигляді MET REPORT (призначених в основному для повітряних суден, що вилітають і прибувають) для розповсюдження органам ОПР та брифінг - офісу тільки на аеродромі складання зведення, а також для радіомовних ДВЧ-передач типу ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET.
Зведення MET REPORT складаються англійською мовою зі скороченнями, прийнятими ICAO, тільки на аеродромах, де використовуються автоматизовані системи метеорологічних спостережень. У зведення MET REPORT включаються значення параметрів вітру з осередненням за 2 хвилини, видимості (за відповідних умов - дальності видимості на ЗПС (RVR)) - за одну хвилину, інших елементів - у момент спостережень.
На аеродромах, де автоматизовані системи метеорологічних спостережень відсутні, місцеві регулярні зведення складаються у кодовій формі METAR, які доповнюються інформацією про особливі метеорологічні явища погоди в зонах заходження на посадку та набору висоти відкритим текстом.
Формат зведень METAR та місцевих регулярних зведень MET REPORT, діапазони та дискретність передачі числових елементів, що містяться у цих зведеннях, наведені у додатку 1 до цих Правил.
4.2.3. На аеродромах, де автоматизовані системи метеорологічних спостережень відсутні, результати місцевих регулярних спостережень відображаються на дисплеях робочих місць диспетчерів управління повітряним рухом у формі зведень METAR, а також надаються для мовлення з використанням ДВЧ-радіомовних передач ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET.
На аеродромах, де не передбачено встановлення технічних засобів відображення та зчитування метеорологічних зведень, вони передаються наявними засобами зв'язку.
Інші користувачі метеорологічних зведень отримують їх наявними засобами зв'язку на даному аеродромі.
4.3. Спеціальні спостереження та спеціальні зведення
4.3.1. Спеціальні спостереження проводяться в доповнення до регулярних при погіршенні або поліпшенні умов погоди, коли один або декілька метеорологічних елементів змінюються відповідно до встановлених критеріїв, визначених аеродромним метеорологічним органом за погодженням із відповідним органом ОПР та авіаційними експлуатантами.
4.3.2. Зведення про результати спеціальних спостережень складаються у вигляді:
а) спеціальних зведень SPECI для поширення за межі аеродрому складання зведень та на даному аеродромі для надання відповідним органам ОПР та брифінг - офісу;
б) місцевих спеціальних зведень відкритим текстом установленого формату у вигляді SPECIAL (призначених в основному для повітряних суден, що вилітають і прибувають) для надання органам ОПР та брифінг - офісу тільки на аеродромі складання зведення, для мовлення з використанням ДВЧ-радіомовних передач типу ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET.
Зведення SPECIAL відкритим текстом англійською мовою із скороченнями, прийнятими ICAO, складаються на аеродромах, де використовуються автоматизовані системи метеорологічних спостережень. У зведення SPECIAL включаються значення параметрів вітру з усередненням за 2 хвилини, видимості (за відповідних умов дальності видимості на ЗПС (RVR)) - за 1 хвилину, інших елементів - на момент спостережень.
4.3.3. На аеродромах, де використання автоматизованих систем метеорологічних спостережень не передбачено, місцеві спеціальні зведення складаються у кодовій формі SPECI, яка доповнюється інформацією про особливі метеорологічні явища погоди в зонах зльоту та заходження на посадку, відкритим текстом.
4.3.4. На аеродромах, де автоматизовані системи метеорологічних спостережень відсутні, результати спеціальних спостережень відображаються на дисплеях диспетчерів управління повітряним рухом у вигляді зведення SPECI, а також надаються для мовлення на ДВЧ-радіомовних передачах ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET. Інші користувачі отримують їх наявними засобами зв'язку на даному аеродромі.
4.3.5. Місцеві спеціальні зведення можна не складати у відношенні:
а) будь-якого елемента, для реєстрації якого орган ОПР має у своєму розпорядженні індикатор або дисплей, аналогічний встановленому на метеорологічній станції, що використовується для спостережень з метою складання місцевих регулярних і спеціальних зведень;
б) дальності видимості на ЗПС, що надається органу ОПР за наявності автоматизованих систем метеорологічних спостережень на погодні дисплеї.
4.3.6. Перелік критеріїв для проведення спеціальних спостережень включає:
а) значення, що найбільш близько відповідають експлуатаційним мінімумам основних експлуатантів, що використовують даний аеродром;
б) наявну додаткову інформацію щодо особливих метеорологічних умов, які виникають у зонах заходження на посадку й набору висоти;
в) значення, які є критеріями для складання спеціальних зведень SPECI.
4.3.7. Зведення SPECI складаються у тих випадках, коли зміни метеорологічних елементів або умов погоди відповідають таким критеріям:
а) середній напрямок приземного вітру змінився на 60 град. (або більше) у порівнянні з напрямком, зазначеним в останньому метеозведенні, причому середня швидкість до/або після зміни складає 5 м/с або більше;
б) середня швидкість приземного вітру змінилася на 5 м/с або більше у порівнянні зі швидкістю, зазначеною в останньому метеозведенні;
в) відхилення від середньої швидкості приземного вітру (пориви) збільшилось на 5 м/с або більше в порівнянні зі швидкістю, яка зазначена в останньому метеозведенні, при цьому середня швидкість вітру до та/або після зміни становить 7 м/с та більше;
г) видимість поліпшилась й досягла або перевищила одне або декілька з таких значень або видимість погіршилась та стала меншою одного або декількох із таких значень:
800, 1500 або 3000 м;
ґ) дальність видимості на ЗПС із робочим курсом поліпшилась й досягла або перевищила одне або декілька з таких значень або дальність видимості на ЗПС погіршилась й стала меншою одного або декількох із таких значень:
150, 350, 600 або 800 м;
д) у випадку початку, припинення або зміни інтенсивності будь-якого з таких явищ погоди або їх сполучень:
опади, що замерзають (переохолоджені);
помірні (видимість 1-2 км) або сильні (видимість менше 1 км) опади (у тому числі зливи);
пилова буря;
піщана буря;
у випадку початку або припинення будь-якого з таких явищ погоди або їх сполучень:
туман, що замерзає (переохолоджений);
пиловий, піщаний або сніговий поземок;
пилова, піщана або снігова низова заметіль;
гроза (з опадами або без опадів);
град;
шквал;
смерч;
е) висота нижньої межі хмар, кількість яких відповідає скороченню BKN або OVC, збільшилась і досягла чи перевищила одне або декілька з таких значень або висота нижньої межі хмар, кількість яких відповідала позначенню BKN або OVC, зменшилася і стала меншою одного або декількох із таких значень:
30, 60, 150 або 300 м;
є) кількість хмар у шарі нижче 300 м змінилася:
від SKC, FEW або SCT до BKN або OVC;
або від BKN або OVC до SKC, FEW або SCT;
ж) вертикальна видимість при затемненому небі поліпшилась і досягла чи перевищила одне або декілька з таких значень або вертикальна видимість погіршилась і стала меншою одного чи декількох із таких значень: 30, 60, 150 або 300 м.
4.3.8. Кількість критеріїв для випуску місцевих спеціальних зведень не повинна істотно перевищувати кількість критеріїв для випуску спеціальних зведень SPECI.
4.3.9. У тих випадках, коли одночасно з погіршенням одного елемента погоди спостерігається поліпшення іншого, випускається єдине спеціальне зведення, що вважається зведенням про погіршення погоди.
4.3.10. Спеціальні зведення про погіршення умов погоди розповсюджуються як на аеродромі, так і за його межі негайно після спостереження. Спеціальні зведення про поліпшення погоди розповсюджуються тільки за умови збереження поліпшення протягом 10 хвилин. У разі потреби у зведення до його розповсюдження вносяться корективи для зазначення умов погоди, що превалювали наприкінці 10-хвилинного періоду. Спеціальне зведення про погіршення одного елемента й одночасно поліпшення іншого слід розповсюджувати відразу після спостереження.
4.3.11. Формат зведень SPECI та місцевих спеціальних зведень SPECIAL, діапазони та дискретність передачі числових елементів, що містяться у цих зведеннях, наведені у додатку 1 до цих Правил.
4.4. Спостереження та метеорологічна інформація для зльоту й посадки повітряних суден
4.4.1. При наявності на диспетчерських пунктах органів ОПР дисплеїв автоматизованих систем виміру та реєстрації метеорологічних елементів дані про поточну погоду, що на них представлені, використовуються органами ОПР для забезпечення зльоту або посадки повітряного судна.
4.4.2. За відсутності автоматизованих систем та коли для зльоту або посадки повітряного судна потрібна остання метеорологічна інформація, вона надається аеродромним метеорологічним органом за запитом диспетчера управління повітряним рухом не пізніше ніж за 2 хвилини із записом у журналі спостережень.
4.5. Узгодження метеорологічними органами й органами ОПР вимог щодо проведення метеорологічних спостережень та надання метеорологічної інформації
Аеродромний метеорологічний орган і відповідний орган ОПР погоджують такі питання:
а) засоби, порядок та форми передачі органам ОПР метеорологічної інформації, включаючи інформацію, що отримується за допомогою метеорологічного радіолокатора (за наявності МРЛ);
б) використання персоналом органів ОПР індикаторів приладів або дисплеїв, їх калібрування та технічне обслуговування;
в) передача від органів ОПР інформації, яка отримується з борту повітряних суден, що виконують зліт або посадку (наприклад, про зсув вітру).
4.6. Спостереження за приземним вітром і повідомлення даних у зведеннях
4.1.6. При проведенні спостережень потрібно визначати середній напрямок приземного вітру відносно географічного меридіана (дійсний вітер) та його середню швидкість, а також значні зміни напрямку й швидкості вітру. Оскільки на практиці приземний вітер неможливо виміряти безпосередньо на ЗПС, спостереження за приземним вітром повинні давати, наскільки це практично можливо, найбільш повне уявлення про вітер, із яким повітряне судно зіткнеться в зонах зльоту та приземлення.
4.6.2. При складанні місцевих зведень погоди, що призначені для розповсюдження на аеродромі й надаються органам ОПР на дисплеї та на їх запит, до напрямку приземного вітру вноситься поправка на магнітне схилення (магнітний вітер).
При додатному магнітному схиленні аеродрому його значення віднімається від усереднених за 2 хв. неокруглених значень напрямку приземного вітру, а при від'ємному - додається.
Величина магнітного схилення аеродрому зазначається в Збірнику аеронавігаційної інформації та інструкціях з виконання польотів на аеродромі.
Державіаслужба визначає критерій магнітного схилення, починаючи з якого повинна вноситися поправка до значень напрямку вітру.
4.6.3. Спостереження за вітром проводяться, як правило, поблизу зони приземлення кожної ЗПС за допомогою датчиків, встановлених на висоті 8-10 м від поверхні землі.
На аеродромах, де передбачено встановлення датчиків в одній точці льотного поля, їх показання повинні повною мірою відображати умови над усією ЗПС.
4.6.4. На аеродромах, де через місцеві умови спостерігаються значні розбіжності в значеннях приземного вітру на різних ділянках ЗПС, встановлюються додаткові датчики вітру. При цьому до регулярних і спеціальних зведень заносяться дані про вітер, отримані від датчика, де швидкість вітру більша.
4.6.5. Засоби відображення параметрів приземного вітру, пов'язані з кожним датчиком, встановлюються у робочому приміщенні спостерігача. Якщо є можливість, аналогічні засоби відображення встановлюються на робочих місцях органів ОПР, що здійснюють диспетчерське обслуговування аеродромного руху.
У тих випадках, коли потрібно встановлювати окремі датчики, їх засоби відображення чітко маркуються із зазначенням ЗПС та/або ділянки ЗПС, що контролюється кожним датчиком.
4.6.6. Результати спостережень за вітром заносяться до місцевих регулярних і спеціальних зведень, зведень METAR/SPECI, а також доводяться до відома органів ОПР за встановленим порядком або надаються за запитом диспетчера управління повітряним рухом. Період усереднення для спостережень за вітром повинен складати:
а) 10 хвилин для зведень METAR/SPECI, проте, якщо в цей 10-хвилинний період має місце помітна нестабільність напрямку та/або швидкості вітру, при визначенні середніх значень потрібно використовувати тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності, і в цьому випадку зазначений часовий інтервал буде відповідно скорочуватися.
Помітна нестабільність має місце у разі, якщо протягом двох хвилин спостерігається різка й стійка зміна напрямку вітру на 30 град. та більше при швидкості вітру 5 м/с та більше до зміни чи після неї або зміна швидкості вітру на 5 м/с та більше;
б) 2 хвилини для місцевих регулярних і спеціальних зведень, для індикаторів вітру, встановлених у місцях розташування пунктів органів ОПР, а також на запит диспетчера управління повітряним рухом.
4.6.7. У місцевих регулярних і спеціальних зведеннях зміна напрямку вітру зазначається в тих випадках, якщо загальна зміна становить 60 град. або більше; такі зміни напрямку видаються як два екстремальні значення напрямку, у межах яких спостерігалася зміна напрямку вітру за останні 10 хвилин. Відхилення від середньої швидкості вітру (пориви), що спостерігалися за останні 10 хвилин, треба зазначати тільки тоді, коли відхилення від середньої швидкості становить 5 м/с або більше. При наявності автоматизованих систем спостережень такі зміни швидкості вітру (пориви) надаються як максимальні й мінімальні значення швидкості. Швидкість вітру менше 1 м/с зазначається як "CALM" - штиль.
4.6.8. В автоматизованих системах метеорологічних спостережень за наявності кількох датчиків необхідно здійснювати 2-хвилинний контроль усереднених значень і значних змін напрямку й швидкості приземного вітру для кожного датчика, показання якого використовуються в місцевих регулярних і спеціальних зведеннях.
4.6.9. За наявності автоматизованих систем метеорологічних спостережень у місцевих регулярних і спеціальних зведеннях спочатку зазначається назва елемента ВІТЕР (WIND), а потім усереднені значення напрямку й швидкості вітру, а також їхні значні відхилення, якщо такі є. Напрямок вітру зазначається у вигляді тризначної цифри, округленої до найближчого десятка градусів; потім йде знак "/", після чого вказуються швидкість вітру й одиниці вимірювання швидкості вітру (метри за секунду).
Якщо спостереження за вітром ведуться з декількох місць уздовж ЗПС, потрібно зазначити місця проведення спостережень. Якщо використовуються кілька ЗПС і спостереження за вітром ведуться стосовно цих ЗПС, то вказуються наявні значення вітру для кожної робочої ЗПС і зазначаються смуги, до яких належать ці значення.
Середній напрямок для мінливого вітру при зміні напрямку в цілому на 60 град. або більше не зазначається у тих випадках, коли:
а) зміна напрямку вітру становить менше 180 град., а середня швидкість менше 2 м/с; у цих випадках вітер зазначається як мінливий із зазначенням двох екстремальних значень напрямку, у межах яких спостерігалася зміна вітру;
б) зміна напрямку вітру складає 180 град. або більше, якщо неможливо визначити середній напрямок вітру, наприклад, при проходженні грози над аеродромом - вітер зазначається як мінливий без посилання на два екстремальні значення, у межах яких спостерігалася зміна вітру.
4.6.10. У зведеннях METAR/SPECI зазначаються:
а) значення вітру, характерне для посадкового курсу робочої ЗПС, за наявності декількох робочих ЗПС - найбільш небезпечне в експлуатаційному відношенні значення;
б) відхилення від середнього напрямку вітру зазначається двома екстремальними величинами напрямку у разі, якщо сумарне відхилення становить 60 град. або більше, але менше 180 град. при середній швидкості вітру 2 м/с та більше;
в) якщо повний діапазон відхилення становить 60 град. або більше, але менше 180 град. при середній швидкості вітру менше 2 м/с, напрямок вітру зазначається як змінний (VRB) без зазначення середнього напрямку вітру;
г) якщо повний діапазон відхилення становить 180 град. або більше, напрямок вітру зазначається як змінний без зазначення середнього напрямку, незалежно від величини швидкості вітру;
ґ) якщо швидкість вітру складає менше 1 м/с, вітер зазначається як штиль у вигляді 00000MPS;
д) якщо швидкість вітру складає 50 м/с або більше, вона зазначається як така, що більше 49 м/с, у вигляді P49MPS;
е) максимальна швидкість вітру зазначається тільки в тому разі, якщо вона перевищує середню швидкість на 5 м/с або більше;
є) мінімальна швидкість вітру не зазначається.
4.6.11. Спостереження за вітром на посадкових майданчиках (постійних та тимчасових) можуть проводитись з використанням флюгерів, вітрових конусів та ручних анемометрів.
4.7. Спостереження за видимістю й повідомлення даних у зведеннях
4.7.1. Спостереження за видимістю проводяться з використанням інструментальних засобів або візуально за встановленими або підібраними денними й нічними орієнтирами видимості, до яких відома відстань від пункту спостереження. Схеми орієнтирів видимості складаються аеродромним метеорологічним органом разом з органом ОПР, затверджуються старшим авіаційним начальником аеродрому і перебувають постійно на пунктах спостережень та відповідних диспетчерських пунктах.
Вимоги щодо розміщення інструментальних засобів вимірювання видимості та щитів-орієнтирів видимості вздовж ЗПС зазначаються в нормативних документах із цих питань.
При визначенні місць спостережень на конкретному аеродромі необхідно враховувати довжину ЗПС та місцеві особливості, які пов'язані з можливим локальним погіршенням видимості.
4.7.2. При візуальних спостереженнях рівень очей спостерігача повинен бути на висоті 1,5-6,0 м від поверхні землі. Метеорологи, які здійснюють візуальні спостереження за видимістю, повинні мати гостроту зору 1,0 на кожне око (із корекцією) та щорічно проходити перевірку зору.
4.7.3. Інструментальні спостереження за видимістю проводяться, як мінімум, при її значеннях 2000 м і менше. У випадках, коли навіть один із посадкових мінімумів аеродрому з видимості (дальності видимості на ЗПС) перевищує 2000 м, інструментальні спостереження проводяться до його значення або до максимального значення видимості, яке визначається технічними характеристиками приладу.
4.7.4. При значеннях видимості 2000 м і менше рішення про перехід від інструментальних до візуальних спостережень приймається спостерігачем у випадку відмови (виходу з ладу) основного та резервного приладів, а також коли показання приладів викликають сумніви внаслідок великих розбіжностей між видимістю, що фіксується приладом, і тією, що спостерігається візуально.
При переході від інструментальних спостережень до візуальних і навпаки, а також при переході від спостережень за основним приладом до спостережень за резервним, спостерігачем робиться запис у журналі спостережень із зазначенням часу і причини переходу.
Про вихід із ладу автоматизованих систем метеорологічних спостережень або автономних датчиків спостережень аеродромний метеорологічний орган терміново повідомляє керівника польотів органу ОПР, що забезпечує аеродромне диспетчерське обслуговування, та орган, що забезпечує аеродром аеронавігаційною інформацією.
4.7.5. При використанні інструментальних засобів повинна забезпечуватися автоматична реєстрація показань приладів. При видимості 2000 м і більше засоби реєстрації можуть відключатися із записом часу відключення в журналі спостережень.
4.7.6. При виконанні на аеродромі лише візуальних спостережень до метеорологічних зведень заноситься одне значення видимості, визначене за встановленими уздовж ЗПС орієнтирами.
При візуальних спостереженнях у сутінках, коли видимість оцінюється як за денними, так і за світловими орієнтирами, до зведень заноситься більше з визначених величин видимості у момент спостережень.
4.7.7. При інструментальних спостереженнях до зведень METAR/SPECI заноситься найменше значення видимості, що виміряне уздовж ЗПС за двома, трьома або чотирма приладами (у залежності від довжини ЗПС). При одночасній роботі декількох ЗПС до зведення заноситься мінімальне значення видимості, виміряне уздовж цих ЗПС на момент спостережень.
У випадках, коли видимість у різних напрямках неоднакова і значення видимості в одному або декількох напрямках на 50% вище мінімального значення видимості, до зведень METAR/SPECI заноситься зареєстрована мінімальна видимість і напрямок, у якому вона спостерігається з місця спостереження, який зазначається одним із восьми румбів за компасом. Різні за напрямками значення видимості зазначаються у тих випадках, коли мінімальна видимість становить менше 1500 м, а видимість в іншому напрямку становить більше 5000 м. Якщо мінімальна видимість спостерігається в декількох напрямках, то зазначається найбільш важливий з експлуатаційної точки зору напрямок.
У випадках, коли видимість змінюється швидко і надати інформацію про значення зміни видимості за напрямками немає можливості, мінімальне значення видимості надається без зазначення напрямку.
За умови різних значень видимості на льотному полі за запитом диспетчера управління повітряним рухом йому передається значення видимості, визначене в напрямку, зазначеному в запиті (за наявності встановлених або підібраних у цьому напрямку орієнтирів видимості або приладів).
4.7.8. У метеорологічних зведеннях видимість зазначають: при видимості менше 800 м - у значеннях, кратних 50 м; при видимості 800 м або більше, але менше 5 км - у значеннях, кратних 100 м; при видимості 5 км або більше, але менше 10 км - у значеннях, кратних 1 км; при видимості 10 км і більше її зазначають як 10 км, за винятком тих випадків, коли метеорологічні умови дозволяють використовувати термін CAVOK.
4.7.9. У місцевих регулярних та спеціальних зведеннях, які складаються за допомогою автоматизованих систем метеорологічних спостережень, видимість зазначається для зони приземлення (посадковий курс), а при погіршенні мінімальної видимості вздовж ЗПС до 800 м та менше - також для середини та кінця ЗПС. При цьому зазначаються одиниці вимірювання та місця спостережень за видимістю.
Якщо використовуються кілька ЗПС, відповідні значення видимості повинні включатися у зведення із зазначенням номерів цих ЗПС.
4.7.10. При використанні автоматизованих систем метеорологічних спостережень вихідні дані повинні оновлюватися на засобах відображення, як мінімум, кожні 60 секунд.
Період усереднення значень видимості повинен становити:
а) 10 хвилин для зведень METAR/SPECI, проте, якщо протягом 10-хвилинного періоду, що безпосередньо передує спостереженню, має місце помітна нестабільність значень видимості, при визначенні середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності.
Помітна нестабільність має місце у тому випадку, коли протягом принаймні 2 хв. спостерігається різка й стійка зміна видимості, що досягає або перевищує критерії для випуску спеціальних зведень у кодовій формі SPECI, які передбачені пунктом 4.3.7;
б) 1 хвилина для місцевих регулярних і спеціальних зведень.
4.7.11. За відсутності автоматизованих систем спостережень до зведення погоди заноситься інформація про видимість без усереднення (за миттєвими значеннями).
4.7.12. У тих випадках, коли спостереження здійснюються з використанням автоматизованих систем, слід передбачати можливість ручного введення значень видимості.
4.7.13. Видимість з авіаційною метою визначається при використанні автоматизованих систем метеоспостережень, у програмних забезпеченнях яких ця функція реалізована.
4.8. Визначення дальності видимості на ЗПС і повідомлення даних у зведеннях
4.8.1. Визначення дальності видимості на ЗПС здійснюється на всіх ЗПС, що призначені для використання протягом періодів пониженої видимості, а саме:
а) обладнаних для виконання точного заходження на посадку і посадок за приладами за категоріями II та III ICAO;
б) обладнаних для точного заходження на посадку і призначених для виконання заходжень на посадку і посадок за приладами за категорією I ICAO;
в) не обладнаних для точного заходження на посадку і призначених для виконання заходження на посадку і посадок за приладами без категорії, оснащених посадковими вогнями малої інтенсивності або вогнями високої інтенсивності;
г) які використовуються для зльоту та оснащені посадковими вогнями та/або осьовими вогнями високої інтенсивності.
4.8.2. Дані про дальність видимості на ЗПС до зведень METAR/SPECI та місцевих регулярних й спеціальних зведень включаються, коли значення мінімальної видимості уздовж ЗПС менше 1500 м.
Якщо при видимості менше 1500 м в таблицях перерахунків відсутнє значення RVR, у метеорологічних зведеннях у групі "дальність видимості на ЗПС" повторюється значення видимості.
У місцевих регулярних та спеціальних зведеннях значення дальності видимості на ЗПС зазначається до максимальних значень, визначених у залежності від експлуатаційних мінімумів аеродрому та світлосигнального обладнання, а у зведеннях METAR/SPECI - до значень 2000 м включно. Якщо значення RVR виходить за зазначені межі, воно зазначається у зведенні як "P2000" (більше 2000 м).
На аеродромах, які не обладнані світлосигнальними системами ВВІ або ВМІ, дальність видимості на ЗПС не розраховується.
4.8.3. Для оцінки дальності видимості на ЗПС, яка призначена для виконання заходів на посадку й посадок за приладами за категоріями II і III ICAO, використовуються тільки автоматизовані системи метеоспостережень.
4.8.4. При використанні автоматизованих систем метеорологічних спостережень вихідні дані повинні оновлюватися на дисплеях, як мінімум, кожні 60 секунд.
Період усереднення значень дальності видимості на ЗПС повинен складати:
а) 10 хвилин для зведень METAR/SPECI, проте, якщо протягом 10-хвилинного періоду, що безпосередньо передує спостереженню, має місце помітна нестабільність значень дальності видимості на ЗПС, при визначенні середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності.
Помітна нестабільність має місце у тому випадку, коли протягом принаймні 2 хв. спостерігається різка й стійка зміна дальності видимості на ЗПС, що досягає або перевищує критерії для випуску спеціальних зведень у кодовій формі SPECI, які передбачені пунктом 4.3.7;
б) 1 хвилина для місцевих регулярних і спеціальних зведень.
4.8.5. За відсутності автоматизованих систем метеорологічних спостережень до зведення погоди вводиться інформація про дальність видимості на ЗПС, яка розрахована без усереднення за миттєвими значеннями видимості.
4.8.6. Коли для оцінки дальності видимості на ЗПС використовуються інструментальні системи, розрахунки проводяться окремо для кожної наявної ЗПС. Які б значення сили світла вогнів не використовувалися, дальність видимості на ЗПС не повинна розраховуватися за умови, що сила світла вогнів складає 3% або менше від максимальної сили світла вогнів на ЗПС. Для розрахунків використовується така сила вогнів:
а) для ЗПС із увімкнутими вогнями: сила світла вогнів, що фактично використовується на даній ЗПС;
б) для ЗПС із вимкнутими вогнями (або з найменшим регулюванням сили світла в очікуванні відновлення виконання польотів): сила світла вогнів, яка відповідає тій, що переважно експлуатується.
У зведеннях METAR/SPECI зазначається дальність видимості на ЗПС, яка розрахована за тими самими значеннями сили світла вогнів, що використовуються при зльоті й посадці в момент складання зведення без урахування будь-яких тимчасових змін у значенні сили світла вогнів.
4.8.7. У зведеннях METAR/SPECI зазначається значення дальності видимості на ЗПС, характерне для зони приземлення (курсу посадки). За наявності кількох ЗПС до зведень METAR/SPECI заносяться значення дальності видимості на ЗПС для кожної з них та зазначаються ЗПС, до яких належать ці значення.
До місцевих регулярних та спеціальних зведень MET REPORT/SPECIAL включаються значення дальності видимості на ЗПС, репрезентативні для зони приземлення, середини й дальнього кінця ЗПС разом із назвою елемента (RVR), одиниці виміру та місця спостережень, для яких ці значення є репрезентативними. Місця спостереження повинні позначатися як зона приземлення "TDZ" (touch down zone), центральна зона (середина) "MID" (midpoint) і кінець ЗПС "END" (stopend).
У тих випадках, коли використовуються кілька ЗПС, до зведень вводяться значення дальності видимості на ЗПС для кожної з них, із зазначенням їх номера.
При передачі значень дальності видимості на ЗПС відкритим текстом використовуються такі вирази: "в начале ВПП", "на середине ВПП", "в конце ВПП".
На запит диспетчерського складу органів ОПР надається інформація про значення дальності видимості на ЗПС для кожного місця її визначення.
Якщо спостереження за видимістю ведуться з одного місця, дані про дальність видимості на ЗПС надаються за запитом без вказівки місця, до якого вони належать.
4.8.8. У метеорологічних зведеннях дальність видимості зазначають таким чином: при дальності видимості на ЗПС менше 400 м ціна поділки шкали відліку складає 25 м, при дальності видимості на ЗПС від 400 м до 800 м (включно) - 50 м і при дальності видимості на ЗПС більше 800 м - 100 м.
Якщо величина дальності видимості на ЗПС не вкладається в зазначену вище шкалу відліку, вона округлюється в меншу сторону до наступного значення шкали.
Інформація щодо видимості й дальності видимості на ЗПС передається у зведеннях погоди відповідно до таблиці 1.
ІНФОРМАЦІЯ
про видимість та дальність видимості на ЗПС
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------------
| Засоби | У метеорологічних зведеннях повідомляється: |
|спостережень/ | |
|світлосигналь-| |
| ні системи | |
|--------------+-------------------------------------------------------|
|Автоматизовані| вдень | у сутінках | вночі |
|системи |----------------+------------------+-------------------|
|метеоспостере-| видимість |RVR| видимість |RVR| видимість |RVR|
|жень/ВВІ |------------+---+--------------+---+---------------+---|
|або ВМІ |Видимість за|RVR|Видимість за |RVR|Видимість за |RVR|
| |даними | |даними | |даними датчиків| |
| |датчиків | |датчиків | |системи | |
| |системи | |системи | | | |
| |------------+---+--------------+---+---------------+---|
| |Видимість за|RVR|Видимість за |RVR|Розрахункова |RVR|
| |даними | |даними | |видимість за | |
| |датчиків | |датчиків | |вогнями силою | |
| |системи або | |системи або | |світла у | |
| |розрахункова| |розрахункова | |1000 кд* | |
| |видимість за| |видимість за | | | |
| |вогнями | |вогнями силою | | | |
| |силою світла| |світла у | | | |
| |у 1000 кд* | |1000 кд* (що | | | |
| |(що більше) | |більше) | | | |
|--------------+------------+---+--------------+---+---------------+---|
|Автономні |Видимість за|RVR|Видимість за |RVR|Видимість за |RVR|
|прилади / ВВІ |даними | |даними | |даними приладів| |
|або ВМІ |приладів | |приладів | | | |
|--------------+------------+---+--------------+---+---------------+---|
|Щити - |Видимість за|RVR|Видимість за |RVR|Видимість за |RVR|
|орієнтири або |даними щитів| |даними щитів, | |даними | |
|природні |або | |природних | |світлових | |
|орієнтири / |природних | |орієнтирів або| |орієнтирів | |
|ВВІ або ВМІ |орієнтирів | |світлових | | | |
| | | |орієнтирів (що| | | |
| | | |більше) | | | |
|--------------+------------+---+--------------+---+---------------+---|
|Прилади / ВВІ |Видимість за| |Видимість за | |Видимість за | |
|або ВМІ |даними | |даними | |даними приладів| |
|відсутні |приладів | |приладів | | | |
|--------------+------------+---+--------------+---+---------------+---|
|Щити - |Видимість за| |Видимість за | |Видимість за | |
|орієнтири або |даними щитів| |даними щитів, | |даними | |
|природні |або | |природних або | |світлових | |
|орієнтири / |природних | |світлових | |орієнтирів | |
|ВВІ або ВМІ |орієнтирів | |орієнтирів (що| | | |
|відсутні | | |більше) | | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| * Використовується в автоматизованих системах спостережень, в яких|
|реалізовані вимоги щодо визначення видимості з авіаційною метою |
------------------------------------------------------------------------
4.9. Спостереження за явищами погоди та повідомлення даних у зведеннях
4.9.1. Дані спостережень за явищами погоди повинні відображати умови на аеродромі та в його околицях (не далі 8 км від периметру аеродрому). У зведеннях необхідно зазначати явище погоди (або явища), а також, за потребою, їх характеристику, інтенсивність або близькість до аеродрому.
4.9.2. У тих випадках, коли спостереження здійснюються із застосуванням автоматизованих систем спостережень, слід передбачити можливість ручного введення до системи явищ погоди, спостереження за якими не може забезпечуватися автоматизовано.
4.9.3. У регулярних та спеціальних зведеннях використовуються, за потребою, одне або кілька, максимум три, скорочених позначення явищ поточної погоди.
Перелік позначень явищ поточної погоди наведений у додатку 1 до цих Правил.
4.9.4. Явище грози зазначається у зведеннях погоди з моменту, коли спостерігачем на аеродромі зафіксовано перший гуркіт грому. Відстань до грози оцінюється за проміжком часу між блискавкою і наступним громом. Якщо цей проміжок становить 30 секунд і менше (відстань до грози 10 км і менше), гроза оцінюється як "гроза на аэродроме", якщо більше 30 секунд (відстань до грози більше 10 км), гроза оцінюється як "гроза отдаленная" або "гроза в окрестностях района аэродрома".
4.9.5. При передачі інформації про грозу відкритим текстом потрібно вказувати напрямок, в якому спостерігається гроза, та напрямок, в якому вона переміщується. У випадках, коли гроза зафіксована безпосередньо над аеродромом і неможливо визначити напрямок, в якому вона спостерігається, та/або напрямок, в якому вона переміщується, в зведеннях про погоду ця інформація може не вказуватися. Передача відкритим текстом здійснюється на російській мові з прийнятими скороченнями.
Наприклад, "09.05 гроза отдаленная на северо-востоке, смещается на юго-запад" або "21.20 гроза на аэродроме смещается на восток", або "15.20 гроза с градом на аэродроме".
4.9.6. У зведеннях METAR/SPECI гроза на аеродромі кодується як "TS", а віддалена гроза на околицях району аеродрому - "VCTS". Літерне скорочення "TS" використовується для повідомлення грози без опадів, а при грозі зі зливами або градом використовуються літерні скорочення цих явищ, які зазначаються за "TS" без інтервалу.
Характеристики грози: "гроза отдаленная" та "гроза на аэродроме" використовуються тільки у місцевих регулярних й спеціальних зведеннях, що надаються відкритим текстом гучномовним або телефонним зв'язком.
Правила та фразеологія обміну інформацією каналами гучномовного зв'язку між метеорологічними органами та диспетчерськими пунктами ОПР наведені у додатку 2 до цих Правил.
4.10. Спостереження за хмарністю та повідомлення даних у зведеннях
4.10.1. Результати спостережень за хмарністю включають дані про кількість, форму і висоту нижньої межі хмар, яка визначається інструментальним або візуальним способом.
4.10.2. Спостереження за хмарністю, результати яких призначені для введення до місцевих регулярних та спеціальних зведень, повинні бути репрезентативними для зони заходження на посадку, а для зведень METAR/SPECI - для всієї зони аеродрому.
На аеродромах, які обладнані системами точного заходження на посадку, висота нижньої межі хмар вимірюється за допомогою датчиків, встановлених у районі БПРМ.
При відсутності систем точного заходження на посадку можуть використовуватися як ці, так й інші датчики, дані яких відображають умови, характерні для льотного поля.
4.10.3. За умови, коли в шарі хмарності є значні розриви, внаслідок чого висота хмарності не може бути визначена інструментально, а також у випадках відсутності інструментальних засобів вимірювання висота нижньої межі хмар може визначатися за даними екіпажів повітряних суден або спостерігачем візуально.
4.10.4. При визначенні висоти хмар у районі БПРМ, який знаходиться вище або нижче порога ЗПС на 10 м або більше, до визначеного значення вноситься поправка на різницю висот. Поправка віднімається, якщо БПРМ розміщується нижче, і додається, якщо БПРМ розміщується вище порога ЗПС.
При визначенні нижньої межі хмар із споруд, що розташовані у відкритому морі, у зведеннях про погоду висота нижньої межі хмар указується відносно середнього рівня моря.
4.10.5. Якщо за даними екіпажів повітряних суден висота нижньої межі хмар відрізняється від повідомлень в останньому зведенні, за запитом керівника польотів (диспетчера управління повітряним рухом) спостерігач робить контрольний вимір і, за необхідності, складає уточнене зведення.
На аеродромах, де через місцеві особливості між БПРМ і ЗПС виникає низька хмарність, дані про її висоту, що повідомляються екіпажами повітряних суден, включаються до зведень у тих випадках, коли ця висота нижча значень, отриманих за допомогою наземних спостережень. Термін дії повідомлення про висоту нижньої межі хмарності при використанні даних бортової погоди про низьку хмарність між БПРМ та ЗПС визначається черговим синоптиком.
4.10.6. При тумані, опадах або інших явищах, коли стан неба визначити неможливо, результати інструментальних вимірів зазначаються у зведеннях як вертикальна видимість.
4.10.7. У місцевих зведеннях та на погодних дисплеях висота нижньої межі хмар (вертикальна видимість) надається до висоти 150 м включно через 10 м, вище 150 м - через 30 м.
У зведеннях METAR/SPECI висота нижньої межі хмар зазначається у величинах, кратних 30 м до висоти 3000 м та кратних 300 м на висотах більше 3000 м. Вертикальна видимість зазначається тільки до висоти 600 м у величинах, кратних 30 м.
4.10.8. У регулярних і спеціальних зведеннях кількість хмар передається з використанням скорочень "FEW"- кілька, незначна хмарність (1-2 окт.), "SCT"- розсіяна хмарність (3-4 окт.), "BKN" - розірвана, значна хмарність (5-7 окт.), "OVC"- суцільна хмарність (8 окт.).
Якщо хмари відсутні і вертикальна видимість не обмежена, а скорочення "CAVOK" для опису умов погоди у зведеннях не підходить, використовується термін "SKC" (ясно).
У випадках, коли відсутні хмари, що мають істотне значення для польотів (купчасто-дощові - CB та потужні купчасті значної вертикальної протяжності - TCU), нижче 1500 м або нижче найбільшої мінімальної абсолютної висоти в секторі, залежно від того, що з цих величин більше, і вертикальна видимість необмежена, а скорочення "CAVOK" і "SKC" для опису умов погоди не підходить, використовується скорочення "NSC" (значима хмарність відсутня).
4.10.9. У тих випадках, коли спостерігається декілька шарів хмар або хмарність у вигляді окремих масивів, кількість і висота нижньої межі хмар указуються у такому порядку:
а) найнижчий шар або масив, незалежно від кількості, зазначається відповідно як FEW, SCT, BKN або OVC;
б) наступний шар або масив, що покриває більш 2/8 небозводу, зазначається відповідно як SCT, BKN або OVC;
в) наступний, більш високий шар або масив, що покриває більше 4/8 небозводу, зазначається відповідно як BKN або OVC;
г) купчасто-дощові (СВ) та/або потужно-купчасті хмари значної вертикальної протяжності (TCU), коли вони спостерігаються, але не відображені в інформації, що викладена вище в підпунктах "а" - "в".
Форма хмар указується тільки для купчасто-дощових і потужно-купчастих хмар. У тих випадках, коли окремий прошарок (масив) хмар складається з купчасто-дощових і потужно-купчастих хмар із загальною нижньою межею, форму хмар слід указувати у зведенні тільки як купчасто-дощові хмари.
4.10.10. При використанні для визначення висоти нижньої межі хмар автоматизованих систем метеоспостережень необхідно передбачити можливість ручного введення даних про кількість хмар, у відповідних випадках їх форму разом із відносними висотами тих шарів або масивів, що безпосередньо не вимірюються.
4.11. Спостереження за температурою та вологістю повітря і повідомлення даних у зведеннях
4.11.1. Спостереження за температурою та вологістю повітря повинні бути характерними для ЗПС.
4.11.2. Температура повітря й температура точки роси повідомляються з точністю до найближчого цілого числа градусів Цельсія, при цьому, якщо значення містить 0,5 град.С, воно округляється в сторону підвищення температури до найближчого цілого числа градусів Цельсія, наприклад: +2,5 град.С округляється до +3 град.С, а -2,5 град.С округляється до -2 град.С.
4.11.3. Дані про температуру повітря і точку роси, що включаються до кодованих зведень, зазначаються двома цифрами (значенням менше 10 повинен передувати "0"), перед від'ємним значенням ставиться літера "М".
4.11.4. При використанні автоматизованих систем спостережень у місцевих регулярних і спеціальних зведеннях температура повітря позначається літерою "Т", а температура точки роси скороченням - "DP". При температурі нижче 0 град.С перед її значенням ставиться скорочення "MS".
4.12. Спостереження за значеннями тиску й повідомлення даних у зведеннях
4.12.1. Атмосферний тиск вимірюється, а значення QNH та QFE обчислюються (з урахуванням усіх поправок) до десятої долі гектопаскаля (гПа) або десятої долі міліметра ртутного стовпчика (мм. рт. ст).
Атмосферний тиск QFE визначається відносно перевищення порога ЗПС.
4.12.2. Якщо барометр встановлено на рівні 2 м і більше (вище або нижче) порога ЗПС, при розрахунках тиску QFE до виміряного значення тиску вводиться поправка на різницю висот.
Дані про різницю висот між місцем установки барометра ("нулем" ртутного барометра) і відповідним порогом ЗПС надаються аеродромному метеорологічному органові аеродромною службою аеропорту.
4.12.3. У зведеннях METAR/SPECI обчислене значення QNH (тиск, приведений до середнього рівня моря за стандартною атмосферою) округляється в меншу сторону до цілого гектопаскаля.
4.12.4. Аеродромні метеорологічні органи надають диспетчерському органові підходу та аеродромній диспетчерській вишці інформацію про фактичні значення атмосферного тиску QNH на регулярній основі, а про фактичний атмосферний тиск QFE - згідно з домовленістю на місцях на регулярній основі або за запитом.
Районний диспетчерський центр забезпечується даними про фактичний тиск QNH на аеродромах та прогнозований мінімальний тиск QNH у межах FIR.
4.12.5. До місцевих регулярних і спеціальних зведень заноситься інформація про тиск QNH та QFE в гектопаскалях (гПа). При потребі, яка визначається за узгодженням з органами ОПР на конкретному аеродромі, місцеві зведення можуть доповнюватися даними щодо атмосферного тиску QFE на рівні порога ЗПС посадкового курсу в міліметрах ртутного стовпчика. Ці величини округляються в менший бік до найближчого цілого гектопаскаля і зазначаються чотирма цифрами із зазначенням одиниць вимірювання.
4.13. Спостереження за вітром на висотах
4.13.1. Спостереження за вітром на висотах за допомогою куль-пілотів проводяться аеродромним метеорологічним органом у період польотів через кожні 3 години, а також за необхідності. За даними спостережень визначаються напрямок і швидкість вітру на висоті 100 м і на рівні аеродромного кола польотів.
За відсутності даних кулепілотних спостережень на аеродромі можуть використовуватися дані аерологічних станцій та кулепілотні спостереження інших метеорологічних органів, розташованих у радіусі до 10 км від аеродрому, а також дані про вітер, отримані з бортів повітряних суден.
4.13.2. Кулепілотні спостереження не проводяться при одній або декількох із зазначених нижче умов:
а) хмарність або вертикальна видимість нижче 150 м;
б) швидкість приземного вітру більше 15 м/с;
в) температура повітря нижче -30 град.С або вище +40 град.С;
г) спостерігаються опади в рідкій або змішаній фазі, що унеможливлюють використання оптичного теодоліта;
ґ) при грозі на аеродромі.
4.13.3. Випуск куль - пілотів на аеродромі проводиться за узгодженням з органом ОПР.
4.13.4. При неможливості визначення характеристик вітру на висоті кола інструментальним засобом аеродромні метеорологічні органи із синоптичною частиною забезпечують надання прогностичних даних.
4.14. Радіолокаційні спостереження
4.14.1. На аеродромах, обладнаних метеорологічними радіолокаторами (МРЛ), проводяться радіолокаційні спостереження за просторовим розподілом хмар, небезпечними конвективними явищами, зонами опадів, їх переміщенням та еволюцією.
4.14.2. У період польотів радіолокаційні спостереження проводяться щогодини, в інший час - через три години. При виявленні у зоні заходження на посадку або наборі висоти осередків із грозо-градонебезпечними купчасто-дощовими хмарами або інтенсивними зливовими опадами спостереження у радіусі 100 км проводяться в режимі "Шторм" через 30 хв., а при автоматизованій обробці радіолокаційної інформації - через 10-15 хв.
4.14.3. Результати щогодинних спостережень оформляються у вигляді радіолокаційних карт, а положення осередків уточнюється за результатами спостережень, проведених між щогодинними термінами. Зазначена інформація включається як додаткова до місцевих регулярних і спеціальних зведень, а також до зведень, що передаються відкритим текстом, черговому синоптику і диспетчерам управління повітряним рухом. Інтерпретація та представлення даних на радіолокаційних картах проводяться відповідно до керівних документів з проведення спостережень та використання інформації МРЛ.
4.14.4. За наявності градових, грозових або сильних зливових осередків у радіусі 100 км від аеродрому у зведеннях, що передаються відкритим текстом, зазначаються такі дані:
а) характер осередку;
б) місце розташування осередку:
азимут (сектор);
відстань між пунктом розташування МРЛ та ближнім до нього краєм радіовідбиття;
напрямок переміщення осередку у румбах і швидкість у км/год;
тенденція зміни поля радіовідбиття (тільки при автоматизованих спостереженнях).
4.14.5. На аеродромах, не обладнаних МРЛ, може використовуватися інформація МРЛ, що розташовані на відстані до 50 км від аеродрому.
4.14.6. За наявності на аеродромі грозопеленгатора його дані можуть використовуватися для уточнення місця розташування грозових осередків. При грозовій діяльності, що очікується або спостерігається, грозопеленгатор повинен працювати в безупинному режимі. За наявності на аеродромі грозопеленгатора та МРЛ дані грозопеленгатора наносяться на радіолокаційну карту.
4.14.7. Якщо в зоні огляду МРЛ не спостерігається радіовідбиття від потужної купчастої й купчасто-дощової хмарності і синоптична ситуація унеможливлює її утворення, радіолокаційні спостереження проводяться в синоптичні терміни і додатково за вказівкою синоптика.
4.15. Додаткова інформація та повідомлення даних у зведеннях
4.15.1. До місцевих регулярних та спеціальних зведень, зведень METAR/SPECI та до зведень, що передаються відкритим текстом, до групи додаткової інформації включається інформація про перераховані нижче нещодавні (RE) метеорологічні явища/умови погоди, тобто явища/умови, які спостерігалися на аеродромі в період перед строком спостереження, але не в строк спостереження (строк спостереження - це 10 хвилин, що передують часу, за який складене зведення):
а) опади, що замерзають (переохолоджені) - REFZDZ, REFZRA;
б) туман, що замерзає (переохолоджений) - REFZFG;
в) помірні або сильні опади (у тому числі зливи) - REDZ, RERA, RESN, RESG, REPL, RESHRA; RESHSN, RESHGR, RESHGS, RETSRA, RETSSN, RETSPL, RETSGR, RETSGS;
г) снігова низова заметіль - REBLSN;
ґ) пилова або піщана буря - REDS, RESS;
д) гроза - RETS;
е) шквал - RESQ;
є) смерч - REFC.
Максимальна кількість груп із нещодавніми явищами складає три.
4.15.2. У групу додаткової інформації включається інформація про фактичний зсув вітру у вигляді: "WS RWY 12" (зсув вітру на ЗПС 12) або "WS ALL RWY" (зсув вітру на всіх ЗПС).
4.15.3. До місцевих регулярних та спеціальних зведень заносяться як додаткова інформація дані про наявність особливих явищ/умов погоди у районі аеродрому, особливо в зоні заходження на посадку та набору висоти, які можуть бути отримані з борту повітряного судна, від метеостанцій штормового кільця для конкретного аеродрому. До особливих явищ належать:
а) гроза - TS;
б) помірна або сильна турбулентність - MOD TURB, SEV TURB;
в) град - GR;
г) лінія сильного шквалу - SEV SQL;
ґ) слабке, помірне або сильне обледеніння - FBL ICE, MOD ICE, SEV ICE;
д) опади, що замерзають (переохолоджені) - FZDZ, FZRA;
е) піщана або пилова бурі - SS, DS;
є) сильні гірські хвилі - SEV MTW;
ж) снігова низова заметіль - BLSN;
з) смерч - FC.
Період збереження отриманої від екіпажів інформації про турбулентність та обледеніння визначається синоптиком залежно від синоптичної ситуації (метеоумов), якщо не надходить нова інформація.
Там, де це практично можливо, зазначена інформація повинна доповнюватися даними про вертикальну потужність, про напрямок і швидкість переміщення небезпечного явища, а також даними про закриття штучних перешкод, гір.
Інформація про штучні перешкоди, про закриття яких необхідно повідомляти у зведеннях погоди, надається аеродромному метеорологічному органові відповідальними особами, які визначаються старшим авіаційним начальником на конкретному аеродромі.
4.15.4. У зведеннях, що передаються відкритим текстом, наявна додаткова інформація про особливі погодні умови/явища, зазначена в пункті 4.15.3, передається російською мовою. Наприклад, помірна турбулентність і обледеніння в хмарах у зоні набору висоти вказується як "умеренная турбулентность и обледенение в облаках при наборе".
4.15.5. У тих випадках, коли спостереження здійснюються із застосуванням автоматизованих систем метеорологічних спостережень, передбачається можливість ручного введення додаткової інформації, що стосується особливих метеорологічних явищ/умов.
4.15.6. До регулярних та спеціальних зведень, що передаються у кодованому вигляді та відкритим текстом, необхідно включати інформацію про стан ЗПС, надану аеродромною службою. Для прискорення проходження інформації з урахування місцевих особливостей вона може передаватися диспетчером АДВ або керівником польотів.
Дані про стан ЗПС записуються у спеціальному журналі із зазначенням, ким та коли вони були надані.
Інформація про стан ЗПС заноситься до зведень METAR/SPECI у кодованому вигляді.
4.16. Зміст зведень
4.16.1. Регулярні і спеціальні зведення містять таку інформацію, викладену в зазначеному порядку:
а) покажчик типу зведення: для кодованих зведень - формат METAR або SPECI; для місцевих зведень - формат MET REPORT або SPECIAL; для зведень відкритим текстом - назва зведення, наприклад: "погода ...";
б) індекс місця розташування аеродрому для кодованих та місцевих зведень або назва аеродрому для зведення, що передається відкритим текстом;
в) дата, строк спостереження;
г) напрямок (у місцевих зведеннях з урахуванням магнітного схилення) та швидкість приземного вітру;
ґ) видимість;
д) дальність видимості на ЗПС (за наявності);
е) поточна погода;
є) кількість, форма (тільки для купчасто-дощових і потужно-купчастих хмар значної вертикальної протяжності над аеродромом) і висота нижньої межі хмар або вертикальна видимість;
ж) температура повітря та температура точки роси;
з) атмосферний тиск QNH; у місцевих зведеннях та зведеннях, що передаються відкритим текстом, додатково зазначається тиск QFE;
и) додаткова інформація;
і) інформація про стан ЗПС;
ї) прогноз для посадки типу "TREND" (за наявності).
4.16.2. Якщо під час спостережень одночасно мають місце такі умови: видимість 10 км і більше, повна відсутність хмар нижче 1500 м або нижче верхньої межі мінімальної абсолютної висоти в секторі (залежно від того, що більше) і відсутність купчасто-дощових хмар та відсутність важливих для авіації явищ погоди, зазначених у регулярних та спеціальних зведеннях, інформація про видимість, дальність видимості на ЗПС, поточну погоду, кількість, форму й висоту хмар замінюється у метеорологічних зведеннях терміном "CAVOK" ("погода хорошая").
На період проведення аерофотозйомок місцевості, а також у зведеннях METAR/SPECI для гірських аеродромів термін "CAVOK" не використовується.
5. Спостереження та повідомлення з борту повітряних суден
5.1. Призначення спостережень із борту повітряних суден
Метеорологічні спостереження, що проводяться з борту повітряних суден, використовуються для одержання інформації про метеорологічні умови над районами, недостатньо освітленими звичайними наземними спостереженнями, а також для одержання інформації про наявність сильної турбулентності, обледеніння, зсуву вітру та інших явищ, що можуть обумовити несприятливий вплив на безпеку польотів повітряних суден.
5.2. Види спостережень з борту повітряних суден
Проводяться такі види спостережень з борту:
а) регулярні спостереження на етапах набору висоти й польоту за маршрутом (у повітряному просторі, який контролюється органами ОПР України, не проводяться);
б) спеціальні та інші нерегулярні спостереження на будь-якому етапі польоту.
5.3. Передача даних спостережень з борту повітряних суден
5.3.1. Дані спостережень із борту повітряних суден передаються лінією передачі даних "повітря-земля". У тих випадках, коли лінія передачі даних "повітря-земля" не забезпечується або її застосування не є доцільним, дані спостережень із борту повітряних суден повідомляються за допомогою засобів мовного зв'язку.
5.3.2. Дані спостережень із борту повітряного судна під час польоту передаються екіпажем повітряного судна диспетчерові управління повітряним рухом для наступної передачі їх метеорологічному органові в міру можливості в найкоротший термін.
5.4. Регулярні спостереження з борту повітряних суден
5.4.1. При застосуванні залежного автоматичного спостереження (ADS) автоматизовані регулярні спостереження проводяться кожні 15 хв. на етапі польоту за маршрутом і кожні 30 секунд на етапі набору висоти протягом перших 10 хв. польоту.
5.4.2. При використанні мовного зв'язку регулярні спостереження з борту на етапі польоту за маршрутом проводяться відносно тих пунктів і інтервалів подачі повідомлень у системі обслуговування повітряного руху, де згідно з відповідними правилами ОПР надсилаються повідомлення про місце розташування повітряного судна.
5.5. Спеціальні спостереження з борту повітряних суден
5.5.1. Спеціальні спостереження з борту повітряних суден проводяться у тих випадках, коли мають місце або спостерігаються такі умови або явища погоди:
а) сильна турбулентність;
б) сильне обледеніння;
в) грози з градом або без граду, що затемнені, замасковані у хмарності, часті (на значному просторі) або що утворюють лінію зі шквалами;
г) сильні гірські хвилі;
ґ) сильні пилові або піщані бурі;
д) хмари вулканічного попелу;
е) вулканічна діяльність, що передує виверженню, або вулканічне виверження.
Крім того, при польотах на білязвукових і понадзвукових швидкостях:
а) помірна турбулентність;
б) град;
в) купчасто-дощові хмари.
5.5.2. Органи ОПР після отримання спеціальних повідомлень з борту повітряних суден із використанням мовного зв'язку негайно передають їх метеорологічним органам, що здійснюють їх метеорологічне забезпечення.
5.6. Інші нерегулярні спостереження з борту повітряних суден
5.6.1. У тих випадках, коли мають місце інші метеорологічні умови, не зазначені в пункті 5.5.1 (наприклад, зсув вітру), які з точки зору командира повітряного судна можуть вплинути на безпеку польотів або помітно вплинути на ефективність польотів інших повітряних суден, командир повітряного судна сповіщає про це відповідний орган ОПР у найкоротший термін.
Обледеніння, турбулентність, зсув вітру є явищами, які у даний час не можуть достатньо добре спостерігатися із землі і єдиним доказом їх наявності є дані спостережень із борту повітряного судна.
5.6.2. У повідомленні з борту повітряного судна про зсув вітру, що спостерігається на етапі набору висоти та заходження на посадку, слід указувати тип повітряного судна.
5.6.3. У тих випадках, коли попередженнями передбачається зсув вітру на етапі набору висоти або заходження на посадку, але фактично він не спостерігається, командирові повітряного судна треба повідомляти про це відповідному органу ОПР, у міру можливості, у найкоротший термін.
5.6.4. Метеорологічні органи, за необхідності, запитують дані спостережень із борту повітряного судна на будь-якому етапі польоту через органи ОПР.
5.7. Зміст донесень із борту повітряних суден
5.7.1. При використанні мовного зв'язку спеціальні донесення з борту містять такі елементи:
------------------------------------------------------------------
|Покажчик типу |Спеціальне донесення з борту повідомляється|
|повідомлення |як AIREP SPECIAL; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|Розпізнавальний |Наприклад, "AEW 901"; |
|індекс повітряного | |
|судна | |
|--------------------+-------------------------------------------|
|Місце розташування |Зазначається місце розташування за широтою:|
| |вказуються слово "North", далі градуси; |
| |мінути - чотиризначним числом; за довготою |
| |слово "West", далі градуси; мінути - |
| |п'ятизначним числом, наприклад, "North 4940|
| |East 03120" або пункт обов'язкових донесень|
| |(траверз пункту); наприклад: "KANIV" або на|
| |траверзі "ABEAM KANIV"; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|Ешелон або абсолютна|Ешелон зазначається трьома цифрами, |
|висота польоту |наприклад: "FLIGHT LEVEL 390", висота |
| |польоту - в метрах, наприклад: "9600 |
| |METRES"; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|Час |Зазначається у годинах і хвилинах UTC - |
| |чотирма цифрами. Вказаний час повинен |
| |відповідати фактичному часу прольоту |
| |повітряного судна конкретного місця, а не |
| |часу підготовки або передачі донесення, |
| |наприклад: "1305Z"; |
|----------------------------------------------------------------|
|Метеорологічні явища, що потребують передачі спеціального |
|донесення з борту: |
|----------------------------------------------------------------|
|Сильна |Сильна турбулентність зазначається як |
|турбулентність |"SEVERE TURBULENCE"; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|Сильне обледеніння |Сильне обледеніння зазначається як "SEVERE |
| |ICING"; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|Сильна гірська хвиля|Сильна гірська хвиля зазначається як |
| |"SEVERE MOUNTAIN WAVE"; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|Гроза: | |
|--------------------+-------------------------------------------|
|без граду |Гроза без граду зазначається як |
| |"THUNDERSTORM"; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|з градом |Гроза з градом зазначається як |
| |"THUNDERSTORM WITH HAIL". |
|----------------------------------------------------------------|
| Повідомляється тільки про ті грози, які: |
|----------------------------------------------------------------|
|затемнені імлою або |затемнені імлою або димом зазначаються як |
|димом |"OBSCURE"; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|замасковані у |замасковані у хмарності зазначаються як |
|хмарності |"EMBEDDED"; |
|часті (на значному |часті (на значному просторі) грози |
|просторі) або |зазначаються як "FREQUENT"; |
|ті, що утворюють |грози, які утворюють лінію шквалу, |
|лінію шквалу |зазначаються як "SQUAL LINE THUNDERSTORM"; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|Сильні пилові бурі |Сильна пилова буря зазначається як буря |
| |"HEAVY DUSTSTORM"; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|Сильні піщані бурі |Сильна піщана буря зазначається як "HEAVY |
| |SANDSTORM"; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|Хмари вулканічного |Хмари вулканічного попелу зазначаються як |
|попелу |"VOLCANIC ASH CLOUD"; |
|--------------------+-------------------------------------------|
|Вулканічна |Зазначається як "PRE-ERUPTION VOLCANIC, |
|діяльність, що |ERUPTION ACTIVITY або VOLCANIC ERUPTION". |
|передує виверженню, | |
|або вулканічне | |
|виверження | |
------------------------------------------------------------------
5.8. Реєстрація, оформлення та обмін даними спостережень із борту повітряних суден
5.8.1. Повідомлення з борту повітряних суден, отримані метеорологічним органом через органи ОПР, реєструються ним у спеціальному журналі у тому вигляді, в якому вони були отримані.
5.8.2. Результати спеціальних спостережень із борту повітряного судна, що отримані аеродромними метеорологічними органами, складаються у вигляді телеграми бортової погоди відкритим текстом російською мовою і направляються органам метеорологічного стеження або АМСЦ (АМЦ), що виконують їх функції.
5.8.3. У разі, якщо орган метеорологічного стеження або АМСЦ (АМЦ), що виконує його функції, отримує спеціальне донесення з борту, але за висновками синоптика явище, яке було причиною цього донесення, не буде тривалим, а тому не вимагає випуску інформації SIGMET, дане донесення оформляється у вигляді спеціального повідомлення у форматі AIREP SPECIAL англійською мовою зі скороченнями, прийнятими в ICAO.
Вказівки щодо використання термінів при описі особливих явищ погоди та купчасто-дощової хмарності наведені в таблицях 5 та 6 додатка 3 до цих Правил.
Спеціальні донесення з борту у форматі AIREP SPECIAL негайно направляються до Київського БАМД і ВЦЗП Лондон. Спеціальні донесення стосовно хмар вулканічного попелу негайно направляються до VAAC Тулуза.
Формат повідомлення AIREP SPECIAL містить таку інформацію, розташовану в такому порядку:
ІНДЕКС ТИПУ ПОВІДОМЛЕННЯ: зазначається позначення ARS, що відповідає спеціальному повідомленню з борту;
РОЗПІЗНАВАЛЬНИЙ ІНДЕКС ПОВІТРЯНОГО СУДНА: зазначається радіотелефонний позивний повітряного судна (наприклад, "AEW901");
ЯВИЩА, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ПЕРЕДАЧІ СПЕЦІАЛЬНОГО ДОНЕСЕННЯ З БОРТУ ПОВІТРЯНОГО СУДНА:
зареєстроване явище передається в такий спосіб:
а) сильна турбулентність як SEV TURB;
б) сильне обледеніння як SEV ICE;
в) сильна гірська хвиля як SEV MTW;
г) гроза без граду як TS;
ґ) гроза з градом як TS GR;
д) сильна пилова буря або сильна піщана буря як HVY SS або HVY DS;
е) хмара вулканічного попелу як VA CLD;
є) вулканічна діяльність, що передує виверженню, або вулканічне виверження як VA;
ЧАС: зазначається в годинах та хвилинах UTC - 4 цифри. Зазначений час повинен відповідати фактичному часові прольоту повітряним судном конкретного місця, а не часові складання чи передачі донесення, наприклад, "1305Z";
МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ: зазначається місце розташування за широтою: вказуються буква N, далі градуси й мінути - чотиризначним числом і за довготою: буква Е, далі градуси і мінути - п'ятизначним числом, наприклад, "N 4940 E03120";
ЕШЕЛОН ПОЛЬОТУ АБО АБСОЛЮТНА ВИСОТА ПОЛЬОТУ: при повідомленні ешелону польоту вказуються літери FL, після яких зазначаються три цифри, наприклад, "FL310" або висота польоту - у метрах, наприклад, "1500 М".
Приклад
Повідомлення AIREP SPECIAL
"ARS AEW901 SEV TURB OBS AT1305Z N4940 E03120 FL390"
Зміст повідомлення: спеціальне повідомлення на основі даних, отриманих із борту повітряного судна, рейс 901 Аеросвіт. Повідомлення стосується сильної турбулентності, яка була відмічена о 13 годині 05 хвилин за всесвітнім скоординованим часом на ешелоні 390, місце розташування повітряного судна - 49 градусів 40 мінут північної широти, 31 градус 20 мінут східної довготи.
6. Авіаційні прогнози погоди
6.1. Інтерпретація й використання прогнозів
6.1.1. У зв'язку з мінливістю метеорологічних елементів у просторі і в часі, а також через недосконалість методики прогнозування й визначення деяких елементів авіаційний споживач прогнозу розглядає конкретне значення будь-якого зазначеного в прогнозі елемента лише як найбільш ймовірне значення, яке даний елемент може мати протягом періоду дії прогнозу. Так само, коли в прогнозі зазначається час виникнення якогось явища або зміни елемента, він розглядається як найбільш ймовірний час.
Точність прогнозів, бажана з точки зору експлуатації, наведена у додатку 4 до цих Правил.
6.1.2. Складання метеорологічним органом нового прогнозу, наприклад, регулярного прогнозу по аеродрому, означає, що будь-який раніше складений однотипний прогноз для того самого місця і на той самий період дії (або частина його) автоматично анулюється.
6.2. Прогнози по аеродрому
6.2.1. Прогнози по аеродрому складаються аеродромними метеорологічними органами або іншими метеорологічними органами із синоптичним розділом роботи.
6.2.2. Прогнози по аеродрому складаються в установлені терміни за всесвітнім скоординованим часом (UTC) у вигляді стислого повідомлення про очікувані метеорологічні умови на аеродромі протягом визначеного періоду часу.
6.2.3. Прогнози по аеродрому й корективи до них складаються в кодовій формі TAF і містять таку інформацію в такому порядку:
а) покажчик типу прогнозу;
б) покажчик місця розташування;
в) дата й час випуску прогнозу;
г) покажчик відсутнього прогнозу, якщо це підходить;
ґ) дата та період дії прогнозу;
д) покажчик анульованого прогнозу, якщо це підходить;
е) приземний вітер;
є) видимість;
ж) явища погоди;
з) хмарність;
и) очікувані значні зміни одного, кількох або всіх елементів протягом періоду дії;
і) температура повітря.
Кодова форма TAF, покажчики зміни та часу у прогнозах TAF, зразки прогнозів по аеродромах та діапазони і дискретність передачі числових елементів, що містяться в прогнозах TAF, наведені у додатку 4 до цих Правил.
Інформація про хмарність у прогнозах TAF повинна обмежуватися даними про хмарність, значиму для виконання польотів, тобто нижче 1500 м або нижче найбільшої мінімальної абсолютної висоти сектора в залежності від того, що більше, а також даними про купчасто-дощові хмари, якщо вони прогнозуються.
За умови цих обмежень у тих випадках, коли відсутні купчасто-дощові хмари і відсутня хмарність нижче 1500 м або нижче найбільшої мінімальної абсолютної висоти в секторі аеродрому, в залежності від того, яке зі значень більше, і коли скорочення CAVOK та SKC не використовується, в прогнозі слід використовувати скорочення NSC.
У прогнозах TAF, які використовуються для проведення аерофотозйомок місцевості, а також на гірських аеродромах, термін "CAVOK" не використовується.
6.2.4. Метеорологічні органи, що складають прогнози по аеродрому, здійснюють постійний контроль за прогнозами і, при потребі, оперативно вносять до них відповідні корективи. Об'єм тексту прогнозів і кількість зазначених у них змін повинні зводитися до мінімуму.
6.2.5. Внесення корективів або груп змін до прогнозу визначається за такими критеріями:
а) середній напрямок вітру біля поверхні землі зміниться на 60 град. або більше, порівняно із зазначеним раніше, при цьому середня швидкість до та/або після зміни складе 5 м/с або більше;
б) середня швидкість вітру та/або його пориви зміняться на 5 м/с або більше порівняно із зазначеними раніше, якщо середня швидкість до та/або після зміни складе 7 м/с або більше;
в) відповідно до прогнозу видимість поліпшиться і досягне або перевищить одне або декілька з таких значень або відповідно до прогнозу видимість погіршиться й стане меншою за один або декілька з таких значень:
600, 800, 1500 м або 3000 м; на аеродромах із ЗПС точного заходження на посадку за II та III категоріями додатково використовуються значення 150, 350 м;
5000 м - у разі виконання значної кількості польотів за правилами візуальних польотів;
г) прогнозується початок або припинення, або зміна інтенсивності будь-якого з таких явищ погоди або їх сполучень:
опади, що замерзають (переохолоджені);
помірні (при видимості 1-2 км) або сильні (при видимості менше 1000 м) опади (включаючи зливи);
пилова буря;
піщана буря;
інші явища погоди за умови, якщо вони спричинять значну зміну видимості (відповідно до міжнародного авіаційного коду TAF).
Прогнозується початок або припинення будь-якого з таких явищ погоди чи їх сполучень:
туман, що замерзає (переохолоджений - може привести до утворення ожеледі);
пиловий, піщаний або сніговий поземок;
низова пилова, піщана або снігова заметіль;
гроза (з опадами або без опадів);
град;
шквал;
смерч;
ґ) відповідно до прогнозу висота нижньої межі нижнього шару або масиву хмар протяжністю BKN або OVC збільшиться і досягне чи перевищить одне або декілька з таких значень або відповідно до прогнозу висота нижньої межі нижнього шару або масиву хмар протяжністю BKN або OVC зменшиться й стане менше одного чи декількох із таких значень:
60 м, 150 м або 300 м; на аеродромах із ЗПС точного заходження на посадку за категоріями II та III ICAO додатково використовуються значення 30 м;
450 м - у разі виконання значної кількості польотів за правилами візуальних польотів;
д) відповідно до прогнозу кількість хмар шару або масиву хмар нижче 450 м зміниться:
від SKC, FEW або SCT до BKN або OVC; або
від BKN або OVC до SKC, FEW або SCT;
е) прогнозується розвиток або руйнування купчасто-дощових хмар;
є) відповідно до прогнозу вертикальна видимість поліпшиться і досягне або перевищить одне чи декілька з таких значень або відповідно до прогнозу вертикальна видимість погіршиться й стане меншою за одне чи декілька з таких значень:
60 м, 150 м або 300 м; на аеродромах із ЗПС точного заходження на посадку за категоріями II та III ICAO додатково використовуються значення 30 м.
У разі значних змін хмарності зазначаються всі групи хмарності, включаючи шари або масиви хмар, зміна яких не очікується. Кількість груп не повинна перевищувати трьох, за винятком того випадку, коли прогнозується купчасто-дощова хмарність.
У разі значної зміни видимості також указується явище, що викликає погіршення видимості.
6.2.6. Стандартний період дії регулярних прогнозів по аеродрому TAF складає 9 і 18 годин. Періодами 9-годинних прогнозів повинні бути: 00-09, 03-12, 06-15, 09-18, 12-21, 15-24, 18-03, 21-06 UTC, для 18-годинних відповідно: 00-18, 06-24, 12-06, 18-12 UTC.
Перелік аеродромів, для яких складаються 9-18-годинні прогнози TAF, установлюється Державіаслужбою.
Для аеродромів, на яких не виконуються міжнародні польоти і інформація яких не передається на міжнародний обмін, період дії прогнозу може складати 6 годин.
Регулярні прогнози по аеродрому з періодом дії 6-9 годин складаються та передаються на обмін кожні 3 години із завчасністю не менше 1 години до початку періоду їх дії, починаючи з 00.00 UTC, а з періодом дії 18 годин - кожні 6 годин із завчасністю не менше 8 годин до початку періоду їх дії.
Прогнози погоди з періодом дії на 18 годин - це прогнози TAF на 24 години, скорочені за рахунок пропуску інформації на перші шість годин.
6.2.7. В аеропортах із нецілодобовим режимом роботи прогнози складаються у період роботи аеропорту, тому початок періоду дії першого прогнозу по аеродрому й кінець дії останнього прогнозу можуть відхилятися від стандартного часу. Завчасність випуску першого прогнозу може складати менше 1 години до початку терміну дії.
6.2.8. Прогнози по аеродрому TAF, на якому відсутній аеродромний метеорологічний орган із синоптичним розділом робіт, складаються метеорологічним органом, відповідальним за прогностичне забезпечення цього аеродрому, за умови надходження до нього зведень про фактичну погоду на цьому аеродромі за 1 годину до часу складання прогнозу.
6.2.9. За відсутності зведень про фактичну погоду на аеродромі перший прогноз погоди TAF по зазначеному аеродрому складається як орієнтовний. У разі подальшої відсутності даних про фактичну погоду на аеродромі прогнози TAF не складаються.
6.2.10. Прогнози TAF, які не можуть постійно оновлюватися та коригуватися внаслідок відсутності даних про фактичну погоду на аеродромі, повинні анулюватися за формою, установленою у таблиці 1 додатка 4 до цих Правил.
6.3. Прогнози для посадки типу TREND
6.3.1. Прогнози для посадки типу TREND складаються для екіпажів повітряних суден, що перебувають у межах однієї години часу польоту від аеродрому призначення, а також для задоволення вимог авіаційних споживачів на аеродромі.
Прогнози типу TREND складаються аеродромними метеорологічними органами із синоптичним розділом робіт. На аеродромах, де відсутні метеорологічні органи із синоптичним розділом робіт, прогнози для посадки складаються за запитом диспетчерів управління повітряним рухом метеорологічним органом, що здійснює прогностичне забезпечення на даному аеродромі, за умови наявності оперативного зв'язку між метеорологічним органом, що складає прогноз, і аеродромним метеорологічним органом, що проводить спостереження за погодою на аеродромі.
6.3.2. Прогноз типу TREND складається із короткого опису суттєвих змін метеорологічних умов на даному аеродромі, який додається до місцевих регулярних і спеціальних зведень, зведень METAR/SPECI та розповсюджується на аеродромі та поза його межі разом із ними.
Період дії прогнозу TREND складає 2 години, починаючи зі строку складення зведення.
6.3.3. У прогнозі TREND зазначаються суттєві зміни одного або кількох із таких елементів: приземного вітру, видимості, явищ погоди й хмарності; при цьому тільки тих елементів, які, як очікується, зміняться відповідно до критеріїв, зазначених у пункті 6.2.5.
Якщо в найближчі 2 години не очікуються значні зміни метеорологічних умов на аеродромі, про це у зведеннях METAR зазначається за допомогою терміна "NOSIG", а при передачі відкритим текстом російською мовою використовується вираз "без существенных изменений".
Використання покажчиків змін елементів погоди в прогнозах TREND наведені у додатку 1 до цих Правил.
6.3.4. Порядок викладення елементів, термінологія, одиниці вимірювання, що використовуються в частині прогнозу для посадки типу "TREND", є аналогічними відповідним компонентам зведення, до якого він додається.
6.4. Прогнози за маршрутами польотів
Прогнози для забезпечення польотів повітряних суден за маршрутами містять такі дані:
а) назва метеорологічного органу, що склав прогноз;
б) маршрут польоту, для якого складено прогноз;
в) дата, період дії прогнозу;
г) стисла характеристика синоптичної ситуації;
ґ) вітер біля поверхні землі;
д) вітер та температура повітря на висотах;
е) видимість біля поверхні землі та явища, що її погіршують;
є) хмарність;
ж) особливі явища погоди;
з) висота рівня 0 град.С;
и) мінімальний прогнозований тиск, приведений до рівня моря за стандартною атмосферою (QNH);
і) мінімальна прогнозована температура повітря біля поверхні землі;
ї) висота тропопаузи;
й) за наявності струминної течії - висота осі течії, напрямок та швидкість максимального вітру.
При цьому дані, зазначені в підпунктах "ї", "е", "и", "і", включаються тільки до прогнозів для польотів на низьких рівнях, а дані, зазначені в підпунктах "ї" та "й", - тільки до прогнозів для польотів на середніх та високих рівнях, коли політ буде проходити неподалік або вище зони тропопаузи та/або осі струминної течії.
6.4.2. Особливими явищами погоди для польотів на низьких рівнях, у тому числі для польотів за ПВП є: гроза, град, шквал, смерч, помірна або сильна турбулентність, помірне або сильне обледеніння в хмарах та обледеніння будь-якої інтенсивності в опадах, а також інші явища, що погіршують видимість до значень менше 10 км, гірська хвиля, вулканічний попіл.
Особливими явищами погоди для польотів на високих та середніх рівнях є: гроза (затемнена або замаскована у хмарності) та часті грози, град, лінія шквалу, помірна або сильна турбулентність у хмарах та при ясному небі, помірне та сильне обледеніння у хмарах, сильні піщані або пилові бурі, сильна гірська хвиля, вулканічний попіл.
6.4.3. Основною формою надання прогнозів за маршрутами польотів на високих та середніх рівнях в атмосфері є продукція Всесвітньої системи зональних прогнозів (ВСЗП): прогностичні карти особливих явищ погоди і карти прогнозів вітру й температури повітря на висотах.
За відсутності продукції ВЦЗП для обслуговування польотів можуть використовуватись карти, які випускаються іншими прогностичними центрами, продукція яких відповідає вимогам ICAO, ВМО та цих Правил.
У тих випадках, коли польотна документація про особливі явища погоди не може бути надана у формі карт, аеродромний метеорологічний орган або інший метеорологічний орган надає її споживачам у формі таблиці.
6.4.4. Для польотів за ППП та ПВП на низьких рівнях прогнози надаються у формі зональних прогнозів GAMET або таблиць ТА відкритим текстом з прийнятими скороченнями російською або англійською мовою.
Прогностичні карти особливих явищ погоди для низького та середнього рівнів, які складаються національними прогностичними центрами та центрами інших держав, продукція яких відповідає вимогам ICAO, ВМО та цих Правил, можуть використовуватися для забезпечення польотів на ешелонах разом з прогнозами вітру і температури повітря на висотах, які випускаються за даними ВЦЗП.
Зразки прогностичних авіаційних карт, прогнозів погоди за маршрутом польоту у формі таблиць, а також пояснювальні таблиці з описом їх елементів наведені у
додатку 3 до цих Правил.
6.5. Зональні прогнози для польотів на низьких рівнях GAMET
6.5.1. Для метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден за маршрутами польотів на низьких рівнях для відповідного району польотної інформації (FIR) складаються прогнози у форматі зонального прогнозу GAMET відкритим текстом англійською мовою зі скороченнями та числовими величинами, що прийняті в ICAO.
6.5.2. Зональні прогнози GAMET складаються органами метеорологічного стеження або АМСЦ (АМЦ), що виконують їх функції, 4 рази на добу на періоди: 00.00-06.00, 06.00-12.00, 12.00-18.00, 18.00-24.00 із завчасністю не менше ніж за 1 годину до початку терміну дії прогнозу для шару від поверхні землі до абсолютної висоти переходу (3050 м).
6.5.3. Зміст і порядок підготовки зональних прогнозів GAMET:
Розділ I містить дані про явища (умови) погоди за маршрутом (районом) польоту, які є небезпечними для польоту на низьких рівнях і які використовуються для підготовки інформації AIRМET.
Розділ II містить додаткову інформацію, яка необхідна для польотів на низьких рівнях.
Зональний прогноз GAMET складається у такому порядку:
а) покажчик місця розташування органу ОПР, що обслуговує відповідний FIR, для якого складається зональний прогноз для польотів на низьких рівнях, наприклад, "UKLV";
б) умовне позначення повідомлення з використанням скорочення "GAMET";
в) група "дата-час", де зазначається період дії у UTC, наприклад, "VALID 220600/221200";
г) покажчик місця розташування метеорологічного органу, що підготував повідомлення, за яким зазначають дефіс для розділення преамбули від тексту, наприклад,"UKNN - ";
ґ) назва FIR, для якого складається зональний прогноз, наприклад, "LVIV FIR";
д) покажчик початку першого розділу зонального прогнозу з використанням скорочення "SECN I";
е) напрямок та середня швидкість приземного вітру на значному просторі 15 м/с та більше, наприклад, "SFC WSPD: 10/12 320/16 MPS";
є) видимість біля поверхні землі на значному просторі менше 5000 м, із зазначенням явищ погоди, що зумовлюють погіршення видимості відповідно до міжнародного авіаційного коду TAF, наприклад, "SFC VIS: 06/08 2000 М BR N OF N49";
ж) особливі явища погоди, включаючи грози та/або сильні піщані й пилові бурі (за винятком явищ, у відношенні до яких уже складені інформації SIGMET), наприклад, "SIGWX: 12/13 ISOL TS";
з) гірське затемнення, наприклад, "MT OBSC: MT PASSES N OF N48 OBSC";
и) розірвана або суцільна хмарність на значному просторі з висотою нижньої межі менше 300 м над рівнем землі (AGL) або над середнім рівнем моря (AMSL) та/або утворення будь-яких купчасто-дощових (СВ) або потужно-купчастих хмар значної вертикальної протяжності (TCU), з зазначенням висоти їх нижньої й верхньої межі, наприклад, "SIG CLD: 06/09 OVC 250/350 M AGL N OF N49";
і) обледеніння (за винятком такого, що виникає в конвективних хмарах, та сильного обледеніння, стосовно якого уже складена інформація SIGMET), наприклад, "ICE: MOD 1000/1800 M AGL";
ї) турбулентність (за винятком такої, що виникає у конвективних хмарах, та сильної турбулентності, стосовно якої уже складена інформація SIGMET), наприклад, "TURB: MOD GND/ 600 M AGL";
й) гірська хвиля (за винятком сильної гірської хвилі, у відношенні до якої уже складена інформація SIGMET), наприклад, "MTW: MOD ABV 1500 M AMSL N OF N48";
к) інформація SIGMET, що стосується відповідного району польотної інформації FIR або його частини, стосовно якої діє зональний прогноз, наприклад, "SIGMET APPLICABLE: 1, 2";
л) указівка початку другого розділу зонального прогнозу з використанням скорочення "SECN II";
м) центри високого або низького тиску та фронти, їх очікуване переміщення й розвиток, наприклад, "PSYS: 06 L995 HPA N4930 E02400 MOV NE 20 KMH WKN";
н) приземний вітер, середня швидкість якого не перевищує 15 м/с на значному просторі, із зазначенням поривів, наприклад, "SFC WIND: 06/09 180/05MPS, 09/12 240/08G13MPS";
о) вітер і температура повітря для таких абсолютних висот: 300, 600, 1500, 3000 м, наприклад, "WND/T: 300 M AMSL 220/60 KMH PS05 600 M AMSL 240/70 KMH PS02 1500 M AMSL 250/80 KMH МS03 3000 M AMSL 250/100 KMH MS08";
п) інформація про хмарність, яка не увійшла до підпункту "и", із зазначенням кількості, форми і висот нижньої і верхньої меж хмар над рівнем землі (AGL) або над середнім рівнем моря (AMSL), наприклад, "CLD: BKN SC 750/2400 M AGL";
р) висота рівня(ів) нульової ізотерми в градусах Цельсія над середнім рівнем моря (AMSL), якщо він/вони нижче верхньої межі повітряного простору, для якого складається прогноз, наприклад, "FZLVL: 1000 M AMSL";
с) прогнозоване мінімальне значення QNH (у гектопаскалях та мм. рт. ст.) протягом періоду дії прогнозу в межах FIR, наприклад, "MNM QNH 1005 HPA/753 MM HG";
т) прогнозоване мінімальне значення температури повітря біля поверхні землі у межах FIR протягом періоду дії прогнозу, наприклад, "MNM SFC T: PS05";
у) стан моря та температура поверхні моря (за необхідності), наприклад, "SEA: T15 HGT 5M".
6.5.4. У прогнозах GAMET швидкість приземного вітру зазначається у метрах за секунду (м/с), швидкість вітру на висотах - у кілометрах за годину (км/год), висота нижньої та верхньої межі хмар, рівні турбулентності, обледеніння, гірських хвиль та нульової ізотерми - у метрах (м).
6.5.5. У відповідних випадках до зонального прогнозу GAMET вносяться всі елементи прогнозу, які описані у підпунктах "е" - "к" і "м" - "р" пункту 6.5.3, що містять також інформацію про місце розташування особливих явищ та умов погоди з посиланням на географічні координати та/або географічні назви, відомі у міжнародному масштабі, за необхідності, про рівні (шари) в атмосфері, де вони спостерігаються.
Якщо вплив особливих явищ та умов погоди, передбачених прогнозом, розповсюджується до висоти 1500 м і нижче, то для деталізації місцеположення можуть використовуватися назви секторів FIZ, а якщо вона перевищує 1500 м, то назви секторів FIR.
При повідомленні про географічні координати точок необхідно дотримуватися правила, за яким кожна точка описується координатами широти та довготи у цілих градусах або у градусах і мінутах у формі: N (S) nn [nn] W (E) nnn [nn].
Приклади кодування географічних координат: N 3623 W04515; S1530 E12500; N 42 E023.
6.5.6. У випадках, коли виникнення певних небезпечних явищ не очікується або вони уже внесені до інформації SIGMET, із зонального прогнозу окремі підпункти "е" - "к" пункту 6.5.3 вилучаються.
У випадках, коли небезпечні для польотів на низьких рівнях явища погоди не передбачаються як прогнозом, так й інформацією SIGMET, усі підпункти "е" - "к" пункту 6.5.3 заміняються терміном "HAZARDOUS WX NIL".
6.5.7. У випадках, коли небезпечні для польотів на низьких рівнях явища (умови) погоди, зазначення яких передбачається розділом I, не увійшли до тексту прогнозу GAMET, а явище (умови) спостерігається або очікується, складається відповідна інформація AIRMET. Зазначене попередження (інформація AIRMET) є доповненням до прогнозу GAMET, тому не потребує складання корективу до прогнозу GAMET.
Зональний прогноз GAMET направляється органам ОПР, що здійснюють польотно-інформаційне обслуговування, до Київського банку авіаційних метеорологічних даних, а також на міжнародний обмін до Віденського банку авіаційних метеорологічних даних та ВЦЗП Лондон відповідно до процедур, встановлених ICAO для європейського регіону.
Приклад
Зональний прогноз GAMET
UKHV GAMET VALID 151200/151800 UKHH-
KHARKIV FIR
SECN I
SIG WX: 13/18 ISOL TS
SIG CLD: OCNL CB 800/ABV 3000 M AGL
TURB: MOD GND/300 M AGL
SECN II
PSYS: 12 L 1000 HPA N5130 E03130 MOV NE 30 KMH WKN
SFC WIND: 220/08G13 MPS
WND/T: 300 M AMSL 230/30 KMH PS20 600 M AMSL 240/40 KMH
РS18 1500 M AMSL 240/50 KMH PS10 3000 M AMSL 250/80 KMH МS01
FZLVL: 2800 M AMSL
MNM QNH 1005 HPA /753 MM HG
MNM SFC T: PS21
Зміст: зональний прогноз для польотів на низьких рівнях GAMET складений для Харківського району польотної інформації UKHV метеорологічним органом UKHH; повідомлення дійсне з 12.00 UTC до 18.00 UTC 15 числа поточного місяця.
Розділ I
------------------------------------------------------------------
|Особливі явища погоди |між 13.00 UTC і 18.00 UTC ізольовані |
| |грози без граду; |
|-------------------------+--------------------------------------|
|Значима хмарність |випадкові купчасто-дощові хмари з |
| |нижньою межею 800 м і верхньою межею |
| |вище 3000 м над рівнем землі; |
|-------------------------+--------------------------------------|
|Турбулентність |помірна турбулентність у шарі від |
| |рівня землі до 300 м. |
------------------------------------------------------------------
Розділ II
------------------------------------------------------------------
|Баричні системи |на 12.00 UTC центр циклону з тиском |
| |1000 гектопаскалів у точці з |
| |координатами 51 градус 30 мінут |
| |північної широти і 31 градус 30 мінут |
| |східної довготи; передбачається |
| |переміщення його у північно-східному |
| |напрямку зі швидкістю 30 км/год; |
| |циклон заповнюється; |
|-------------------------+--------------------------------------|
|Приземний вітер |напрямок вітру 220 градусів, швидкість|
| |вітру 8 метрів за секунду з поривами |
| |13 метрів за секунду; |
|-------------------------+--------------------------------------|
|Вітер і температура |на висоті 300 м над середнім рівнем |
| |моря: напрямок вітру 230 градусів, |
| |швидкість вітру 30 км/год, температура|
| |плюс 20 градусів Цельсія; |
| |на висоті 600 м над середнім рівнем |
| |моря: напрямок вітру 240 градусів, |
| |швидкість вітру 40 км/год, температура|
| |плюс 18 градусів Цельсія; |
| |на висоті 1500 м над середнім рівнем |
| |моря: напрямок вітру 240 градусів, |
| |швидкість вітру 50 км/год, температура|
| |плюс 10 градусів Цельсія; |
| |на висоті 3000 м над середнім рівнем |
| |моря: напрямок вітру 250 градусів, |
| |швидкість вітру 80 км/год, |
| |температура мінус 1 градус Цельсія; |
|-------------------------+--------------------------------------|
|Висота нульової ізотерми |2800 м над середнім рівнем моря; |
|-------------------------+--------------------------------------|
|Мінімальне значення тиску|1005 гектопаскалів / 753 мм.рт.ст.; |
|QNH | |
|-------------------------+--------------------------------------|
|Мінімальне значення |плюс 21 градус Цельсія. |
|температури повітря біля | |
|поверхні землі | |
------------------------------------------------------------------
6.5.8. У випадках, коли небезпечні для польотів на низьких рівнях явища/умови погоди були передбачені частиною I зонального прогнозу GAMET, проте явища/умови, що прогнозувались, не виникли у зазначений термін, більше не очікується або очікується меншої інтенсивності, складається коректив GAMET АМD, в якому змінюється(ються) тільки відповідний(і) метеорологічний(і) елемент(и).
Корективи до прогнозів (GAMET AMD) складаються також за умови, коли прогнозоване мінімальне значення QNH перебільшує фактичне значення QNH на 1 гПа, а також за умов, коли фактична температура є нижчою за мінімальну прогнозовану на 5 град.С при температурах -10 град.С та нижче у межах FIR.
Приклад
Коректив до зонального прогнозу GAMET:
UKHV GAMET AMD VALID 151400/151800 UKHH-
KHARKIV FIR
SECN I
SIG WX: ISOL TS
SIG CLD: OCNL СВ 800/ABV 3000 M AGL
TURB: MOD GND/300 M AGL
SECN II
PSYS: 12 L 1000 HPA N5130 E03130 MOV NE 30 KMH WKN
SFC WIND: 220/08G13 MPS
WND/T: 300 M AMSL 230/30 KMH PS20 600 M AMSL 240/40 KMH
PS18 1500 M AMSL 240/50 KMH PS10 3000 M AMSL 250/80 KMH MS01
FZLVL: 2800 M AMSL
MNM QNH: 1004 HPA /753 MM HG
MNM SFC T: PS21
Зміст: коректив до зонального прогнозу для польотів на низьких рівнях GAMET складений для Харківського району польотної інформації UKHV метеорологічним органом UKHH; повідомлення дійсне з 14.00 UTC до 18.00 UTC 15 числа поточного місяця.
Розшифровка корективу до прогнозу GAMET аналогічна розшифровці прогнозу GAMET у попередньому прикладі, за винятком зміни прогнозу MNM QNH, що викликало складання корективу.
Мінімальне значення тиску QNH 1004 гПа / 753 мм. рт. ст.
7. Попередження по аеродрому, попередження про зсув вітру та інформація SIGMET і AIRMET
7.1. Попередження по аеродрому
7.1.1. У попередженнях по аеродрому відкритим текстом російською або англійською мовою (для автоматизованих систем метеоспостережень) зазначається стисла інформація про метеорологічні умови, що можуть несприятливо вплинути на повітряні судна на землі, у тому числі і на повітряні судна на місцях стоянки, а також на аеродромне обладнання, технічні засоби та служби аеропорту.
Попередження по аеродрому складаються аеродромним метеорологічним органом із синоптичним розділом робіт і передаються аеродромним службам та іншим зацікавленим користувачам.
7.1.2. Попередження по аеродрому випускається у зв'язку з фактичним або очікуваним виникненням одного або декількох таких явищ та умов погоди:
а) грози;
б) граду;
в) сильного снігу тривалістю більше 2-х годин;
г) переохолоджених (що замерзають) опадів та переохолодженого туману, що може привести до утворення ожеледі;
ґ) піщаної або пилової бурі;
д) вітру зі швидкістю 15 м/с і більше (з урахуванням поривів) незалежно від напрямку;
е) шквалу, смерчу;
є) зниження температури повітря до -25 град.С і нижче або її підвищення до +30 град.С і вище;
ж) інею та паморозі (за необхідності, що визначається на конкретному аеродромі).
7.1.3. Перелік явищ, умови погоди та критерії для подання попереджень по аеродрому можуть бути доповнені та уточнені за погодженням між метеорологічним органом, органом ОПР і службами аеропорту.
7.1.4. Якщо небезпечне явище (метеорологічні умови) погоди вже спостерігається, то в попередженні уточнюється період його збереження. Якщо очікується, що небезпечне явище (метеорологічні умови) буде спостерігатися і далі зазначеного у попередженні часу його закінчення, складається нове попередження на збереження зазначеного явища (умов) погоди.
7.1.5. Період дії попередження не повинен перевищувати 6 годин, бажано, щоб він не перевищував 4 години.
7.1.6. Попередження відміняється за умови, коли зазначені у ньому небезпечні явища/умови погоди більше не спостерігаються та/або коли не очікується, що вони виникнуть на аеродромі.
Приклади попереджень по аеродрому наведені нижче.
Приклад 1
ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ ПО АЭРОДРОМУ БОРИСПОЛЬ N 1
ДЕЙСТВИТЕЛЬНО 071030/071200
ОЖИДАЕТСЯ ПЕРЕОХЛАЖДЕННЫЙ ДОЖДЬ (ГОЛОЛЕД)=
(UKBB AD WRNG 1 VALID 071030/071200 FZRA FCST=)
Приклад 2
ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ ПО АЭРОДРОМУ БОРИСПОЛЬ N 1
ДЕЙСТВИТЕЛЬНО 151330/151530
НАБЛЮДАЕТСЯ И ПРОГНОЗИРУЕТСЯ ГРОЗА=
(UKBB AD WRNG 1 VALID 151330/1511530 TS OBS AND FCST=)
Приклад 3
ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ ПО АЭРОДРОМУ БОРИСПОЛЬ N 2
ДЕЙСТВИТЕЛЬНО 151430/151530
ОТМЕНЯЕТСЯ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ N 1 НА ПЕРИОД ДЕЙСТВИЯ 151330/151530=
(UKBB AD WRNG 2 VALID 151430/151530 CNL AD WRNG 151330/151530=)
7.2. Попередження про зсув вітру
7.2.1. Попередження про зсув вітру складається у формі відкритого тексту російською та англійською (за наявності автоматизованих систем метеоспостережень) мовою і містить стислу інформацію про фактичний або очікуваний зсув вітру, який може несприятливо вплинути на повітряне судно на траєкторії заходження на посадку або зльоту чи при заходженні на посадку по колу в межах між рівнем ЗПС і 500 м над цим рівнем, а також на повітряне судно на ЗПС під час пробігу після посадки або розбігу при зльоті.
У тих випадках, коли відомо, що місцеві орографічні умови викликають значний зсув вітру на висотах більше 500 м над рівнем ЗПС, висота 500 м не вважається граничною.
7.2.2. Дані про наявність зсуву вітру на аеродромі можна отримати:
а) на підставі повідомлень із борту повітряного судна на етапі набору висоти або заходження на посадку;
б) за допомогою додаткових датчиків для вимірів вітру, які встановлені поблизу ЗПС на щоглах або вежах;
в) на підставі даних, отриманих від відповідного наземного обладнання, що дозволяє вимірювати зсув вітру (наприклад, доплерівські радіолокатори).
7.2.3. Інформація про наявний зсув вітру включається як додаткова до місцевих регулярних і спеціальних зведень для розповсюдження на аеродромі та у зведення METAR/SPECI.
7.2.4. У тих випадках, коли екіпаж повітряного судна повідомив про наявність зсуву вітру, зазначена інформація надається для розповсюдження на аеродромі без зміни та з зазначенням типу повітряного судна й часу спостереження наявного зсуву вітру, наприклад, "Предупреждение о сдвиге ветра: Умеренный сдвиг ветра на конечном этапе захода на посадку ВПП28 сообщил в 13.10 Боинг 747" ("WS WRNG: MOD WS FNA RWY 28 REP AT 13.10 B747").
У повідомленнях про зсув вітру екіпаж повітряного судна може використовувати такі терміни, як "умеренный" (MOD), "сильный" (SEV) або "очень сильный" (VERY SEV) , які в значній мірі залежать від його суб'єктивної оцінки фактичного зсуву вітру. Такі донесення з борту необхідно включати у попередження про зсув вітру без змін.
Після отримання повідомлень про зсув вітру як із борту повітряного судна, що прибуває, так і з борту, що вилітає, можуть складатися два різних попередження про зсув вітру: одне - для повітряних суден, що прилітають, друге - для повітряних суден, що вилітають.
7.2.5. Попередження про зсув вітру, що спостерігається, автоматично скасовується після закінчення 30-хвилинного періоду з моменту його випуску, якщо не надходить нова інформація, яка підтверджує наявність зсуву вітру.
7.2.6. Попередження про очікуваний зсув вітру складається аеродромним метеорологічним органом із синоптичним розділом робіт на підставі аналізу аеросиноптичного матеріалу, якщо метеорологічні умови та/або синоптична ситуація сприяють виникненню помірного або сильного зсуву вітру.
Попередження передається органам ОПР для мовлення на ATIS та ДВЧ - радіомовні передачі, що не належать до типу VOLMET або ATIS у складі місцевих регулярних та спеціальних зведень, наприклад, "Предупреждение о сдвиге ветра N 1 Действительно 211800/212000 - Ожидается сильный сдвиг ветра на ВПП 26" ("WS WRNG 01 VALID 211800/212000: SEV WS FCST RWY 26")".
7.2.7. У тих випадках, коли діє попередження про очікуваний зсув вітру, а фактично він не спостерігається, екіпаж повідомляє про це диспетчера, який передає повідомлення аеродромному метеорологічному органові. Рішення про скасування попередження приймає синоптик.
Попередження про очікуваний зсув вітру скасовується синоптиком при зміні синоптичної ситуації та/або метеорологічних умов, наприклад, "Предупреджение о сдвиге ветра N 1 на период действия 211800/212000 отменяется" "("WS WRNG 02 VALID 211900/212000: CNL WS WRNG 1 211800/212000")".
7.3 Інформація SIGMET
7.3.1. Інформація SIGMET складається органами метеорологічного стеження або АМСЦ (АМЦ), що виконують їх функції, і є стислим описом фактичних та/або очікуваних визначених явищ погоди за маршрутом польоту, а також еволюції у часі і просторі явищ погоди, які можуть вплинути на безпеку польотів повітряних суден.
До інформації SIGMET включається тільки одне з таких явищ із використанням скорочень:
а) на дозвукових крейсерських ешелонах (до 13 км):
Гроза:
затемнена OBSC TS;
замаскована у хмарності EMBD TS;
часті грози FRQ TS;
по лінії шквалу SQL TS;
затемнена з градом OBSC TSGR;
замаскована у хмарності з градом EMBD TSGR;
часті грози з градом FRQ TSGR;
лінія шквалу з градом SQL TSGR;
Турбулентність:
сильна турбулентність SEV TURB;
Обледеніння:
сильне обледеніння SEV ICE;
сильне обледеніння внаслідок SEV ICE (FZRA);
переохолодженого дощу
Гірська хвиля:
сильна гірська хвиля SEV MTW;
Пилова буря:
сильна пилова буря HVY DS;
Піщана буря:
сильна піщана буря HVY SS;
Вулканічний попіл: VA (+назва вулкана,
вулканічний попіл якщо вона відома);
(незалежно від висоти)
Тропічний циклон: ТС (+назва циклону);
тропічний циклон із
середньою за 10 хвилин швидкістю
приземного вітру 63 км/год
(34 вузли) і більше.
б) на білязвукових ешелонах і понадзвукових крейсерських ешелонах (вище 13 км):
Турбулентність:
помірна турбулентність MOD TURB;
сильна турбулентність SEV TURB;
Купчасто - дощові хмари:
ізольовані купчасто-дощові хмари ISOL CB;
випадкові купчасто-дощові хмари OCNL CB;
часті купчасто-дощові хмари FRQ CB;
Град:
град GR;
Вулканічний попіл: VA (+ назва
вулканічний попіл вулкана,
(незалежно від висоти) якщо вона відома).
Вказівки щодо використання скорочень при описі особливих явищ погоди та купчасто-дощової хмарності наведені в таблицях 5 та 6 додатка 3 до цих Правил.
7.3.2. Інформація SIGMET не містить зайвого описового матеріалу. До опису явищ погоди, у відношенні яких складається інформація SIGMET, не входить ніякий додатковий описовий матеріал, окрім зазначеного в пункті 7.3.1.
7.3.3. В інформації SIGMET, що стосується гроз або тропічних циклонів, не зазначаються пов'язані з ними турбулентність та обледеніння.
7.3.4. Інформація SIGMET анулюється тоді, коли явище більше не спостерігається або коли не очікується, що воно виникне у даному районі.
Інформація SIGMET про вулканічний попіл анулюється після отримання підтвердження від відповідного центру VAAC щодо відсутності попелу в атмосфері відповідного FIR.
7.3.5. Між органом метеорологічного стеження або АМСЦ (АМЦ), що виконує його функції, та відповідним РДЦ здійснюється тісна взаємодія з метою забезпечення узгодженості інформації про вулканічний попіл, що включається до інформації SIGMET та повідомлення NOTAM.
7.3.6. Формат інформації SIGMET містить інформацію, розташовану в такому порядку:
a) покажчик місця розташування органу ОПР, що обслуговує район польотної інформації - FIR, у межах якого діє інформація SIGMET, наприклад, "UKBV";
б) умовне позначення інформації і порядковий номер, який зазначається цифрами, що виражають порядкову кількість інформації SIGMET, складену для FIR з 00.01 UTC поточної доби, наприклад, "SIGMET 5";
в) група "дата-час", що зазначає період дії у UTC, наприклад, "VALID 221215/221600";
г) покажчик місця розташування метеорологічного органу, який підготував інформацію, за яким зазначається дефіс для відокремлення преамбули від тексту, наприклад, "UKBB-";
ґ) індекс місцеположення та назва FIR або сектору(ів), в межах якого(их) складається інформація SIGMET, наприклад, "UKBV KYIV FIR" або "UKBV KYIV CTA MOW";
д) явище й опис явища, що обумовило складання інформації SIGMET, відповідно до підпункту, приведеного у пункті 7.3.1, у кожну інформацію SIGMET заноситься лише одне з наведених явищ погоди, наприклад, "FRQ TS";
е) указівкою про те, що явище є фактичним, передбачається його продовження або воно є прогнозованим, визначається скороченнями "OBS" або "OBS AND FCST", або "FCST" і, за необхідності, час спостереження в UTC, наприклад, "OBS AT1130Z";
є) місце розташування (із зазначенням широти й довготи в градусах і мінутах або назви міжнародно-відомих пунктів або географічних місць) і, за необхідності, рівень в ешелонах польоту, наприклад, "FCST S OF N50 TOP FL300".
У разі, якщо вертикальні межі особливих явищ погоди перебувають нижче абсолютної висоти переходу (3050 м), їх слід зазначати у значеннях висоти в метрах над рівнем землі (AGL) або над середнім рівнем моря (AMSL), наприклад, "FCST N OF N49 BTN 2400M AGL AND FL120"; "OBS N48E032 AT 1500 M AMSL";
ж) фактичне або очікуване переміщення, із зазначенням одного з восьми румбів компаса, виражене в кілометрах за годину; наприклад, "MOV E 30 KMH" або вказівка про його стаціонарне положення, наприклад, "STNR";
з) очікувана зміна інтенсивності з використанням скорочень "INTSF" (посилення), "WKN" (ослаблення) або "NC" (без зміни);
и) тільки для інформації SIGMET, що стосується хмар вулканічного попелу та тропічних циклонів (за наявності консультативних повідомлень VAAC та TCAC):
прогнозоване місцезнаходження хмари вулканічного попелу або тропічного циклону в кінці періоду дії SIGMET;
орієнтовний прогноз даних на термін, що перевищує період дії, встановлений у підпункті "в", про траєкторію хмари вулканічного попелу (за даними VAAC) та місцезнаходження центру тропічного циклону (за даними TCAC).
Приклади консультативних повідомлень про вулканічний попіл та тропічний циклон та інформації SIGMET про тропічний циклон та вулканічний попіл наведені в додатку 5 до цих Правил.
7.3.7. Інформацію SIGMET для дозвукових повітряних суден позначають "SIGMET", а повідомлення, що містять інформацію SIGMET для понадзвукових літаків, що знаходяться в польоті на білязвукових або понадзвукових швидкостях, позначають "SIGMET SST".
7.3.8. Для інформації "SIGMET" і "SIGMET SST" використовуються окремі серії порядкових номерів.
7.3.9. Період дії інформації SIGMET не повинен перевищувати 6 годин, бажано, щоб він не перевищував 4 годин. У випадках складання інформації SIGMET про вулканічний попіл або тропічний циклон період дії SIGMET складає не менше 6 годин.
7.3.10. Інформація SIGMET, що стосується очікуваного виникнення явищ погоди, перерахованих у пункті 7.3.1, за винятком хмари вулканічного попелу, складається не раніше ніж за 6 год., а бажано не раніше ніж за 4 год. до очікуваного часу виникнення даного явища.
Приклад 1
Інформація SIGMET
UKNV SIGMET 2 VALID 181040/181400 UKNN-
UKNV NATIONAL FIR FRQ TS FCST S OF N50 TOP FL 300 MOV NW
40 KMH WKN=
Зміст: друга за поточну добу інформація SIGMET складена для району польотної інформації NATIONAL FIR Національного РДЦ ОПР (що позначається літерним скороченням - UKNV) метеорологічним органом - UKNN; дійсна з 10.40 UTC до 14.00 UTC вісімнадцятого числа даного місяця; прогнозуються часті грози, на південь від 50 градуса північної широти, верхня межа на ешелоні польоту 300, будуть переміщуватися на північний захід зі швидкістю 40 км/год., інтенсивність їх буде слабшати.
Приклад 2
Скасування інформації SIGMET
UKNV SIGMET 3 VALID 181200/181400 UKNN-
UKNV NATIONAL FIR CNL SIGMET 2 181040/181400=
Зміст: третя за поточну добу інформація SIGMET складена для району польотної інформації NATIONAL FIR Національного РДЦ ОПР (що позначається літерним скороченням - UKNV) метеорологічним органом - UKNN; дійсна з 12.00 UTC до 14.00 UTC вісімнадцятого числа поточного місяця: скасовується SIGMET 2, складений на період із 10.40 UTC до 14.00 UTC вісімнадцятого числа поточного місяця.
7.3.11. Інформація SIGMET стосовно хмар вулканічного попелу складається за даними бортової погоди та/або консультативної інформації, яка надається відповідним VAAC стосовно місцеположення, розміру та напряму прогнозованого переміщення хмари вулканічного попелу.
7.3.12. Інформація SIGMET стосовно наявності у межах FIR хмар вулканічного попелу складається негайно після отримання даних бортової погоди.
За відсутності консультативної інформації VAAC у SIGMET, за можливості, зазначаються напрямок та швидкість переміщення хмари вулканічного попелу.
Після надходження консультативної інформації VAAC складається новий SIGMET з уточненням місцеположення, розміру та напряму прогнозованого переміщення вулканічного попелу.
Приклад
Інформація SIGMET про вулканічний попіл, складена за даними бортової погоди:
UKBV SIGMET 1 VALID 020350/020950 UKBB -
UKBV KYIV FIR VA MT ETNA LOC N3744 E01500 VA CLD OBS AT
0322Z S OF N50 AND W OF E031 FL300 MOV UNKNOWN =
Зміст: перша за поточну добу інформація SIGMET складена для району польотної інформації KYIV FIR Київського РДЦ ОПР (що позначається літерним скороченням - UKBV) метеорологічним органом - UKBB; дійсна з 03.50 UTC до 09.50 UTC другого числа даного місяця; вулканічний попіл гори Етна, що розташована у місці з координатами 37 градусів 44 мінути північної широти та 15 градусів 00 мінут східної довготи. Хмари вулканічного попелу спостерігалися о 03.22 UTC на південь від 50 градуса північної широти та на захід від 31 градуса східної довготи на ешелоні польоту 300, переміщення невідоме.
7.3.13. На підставі отриманої від VAAC консультативної інформації SIGMET стосовно хмар вулканічного попелу, які, як очікується, будуть впливати на район польотної інформації, складається, як тільки це стає практично можливим, максимум за 12 год до початку періоду дії SIGMET.
Інформацію SIGMET про хмару вулканічного попелу, за необхідності, слід оновлювати не рідше ніж через кожні 6 годин.
Приклад
Інформація SIGMET про вулканічний попіл, складена з використанням даних VAAC:
UKBV SIGMET 1 VALID 030000/030600 UKBB-
UKBV KYIV FIR VA ERUPTION MT GRIMSVOTN LOC N6416W01716
VA CLD FCST FL200/550 N OF N5130 E OF E02900 MOV SE 40KM
FCST 0600Z VA CLD APRX WHOLE FIR AREA
OTLK 1200Z VA CLD APRX E OF E03400=
Зміст: перша за поточну добу інформація SIGMET складена для району польотної інформації KYIV FIR Київського РДЦ ОПР (що позначається літерним скороченням - UKBV) метеорологічним органом - UKBB; дійсна з 00.00 UTC до 06.00 UTC третього числа даного місяця; викид вулканічного попелу горою Грімсвотн, що розташована у місці з координатами 64 градуси 16 мінут північної широти та 17 градусів 16 мінут західної довготи, прогнозується хмара вулканічного попелу між ешелонами польотів 220 та 550 на північ від 51 градуса 30 мінут північної широти та на схід від 29 градуса східної довготи; очікується, що хмара вулканічного попелу буде переміщатися в південно-східному напрямі зі швидкістю 40 км/год. На 06 год. хмара вулканічного попелу приблизно розповсюдиться по всьому району польотної інформації.
Тенденція: очікується, що на 12.00 UTC третього числа хмара вулканічного попелу буде перебувати приблизно на схід від 34 градуса східної довготи.
7.3.14. Інформація SIGMET, у тому числі щодо хмар вулканічного попелу, направляється органам ОПР, що здійснюють польотно-інформаційне обслуговування, до Київського банку авіаційних метеорологічних даних, на міжнародний обмін до Віденського банку авіаційних метеорологічних даних та ВЦЗП Лондон відповідно до процедур, встановлених ICAO для європейського регіону.
7.4. Інформація AIRMET
7.4.1. Інформація AIRMET складається органами метеорологічного стеження або АМСЦ (АМЦ), що виконують їх функції, для шару від поверхні землі до абсолютної висоти переходу (3050 м).
AIRMET є стислим описом фактичних та/або очікуваних визначених явищ погоди за маршрутом польоту, що не увійшли до зональних прогнозів GAMET, складених відповідно до положень пункту 6.5, а також еволюції у часі і просторі явищ погоди, які можуть вплинути на безпеку польотів на низьких рівнях.
AIRMET складається відкритим текстом англійською мовою із скороченнями.
Ця інформація зазначається з використанням одного з таких скорочень:
------------------------------------------------------------------
|Швидкість приземного вітру: | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|середня швидкість приземного |SFC WSPD (+швидкість вітру й |
|вітру на значному просторі |одиниці виміру); |
|15 м/с (60 км/год) та більше | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Видимість біля поверхні землі: | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|видимість на значному просторі |SFC VIS (+видимість) (+одне з |
|менше 5 км |нижченаведених явищ погоди або |
| |їх комбінацій: |
|-------------------------------+--------------------------------|
|включно явище(а) погоди, яке |BR, DS, DU, DZ, FC, FG, FU, GR, |
|погіршує(ють) видимість |GS, HZ, IC, PL, PО, RA, SA, SG, |
| |SN, SS, SQ або VA); |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Грози: | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|ізольовані грози без граду |ISOL TS; |
|-------------------------------+--------------------------------|
|випадкові грози без граду |OCNL TS; |
|-------------------------------+--------------------------------|
|ізольовані грози з градом |ISOL TSGR; |
|-------------------------------+--------------------------------|
|випадкові грози з градом |OCNL TSGR; |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Гірське затемнення: | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|затемнені гори |MT OBSC; |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Хмарність: | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|розірвана або суцільна | |
|хмарність на значному просторі | |
|з нижньою межею хмар нижче | |
|300 м над рівнем землі | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|розірвана |BKN CLD (+ висота нижньої й |
| |верхньої межі хмар та одиниці |
| |виміру); |
|-------------------------------+--------------------------------|
|суцільна |OVC CLD (+ висота нижньої і |
| |верхньої межі хмар та одиниці |
| |виміру); |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Купчасто-дощові хмари: | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|ізольовані |ISOL CB; |
|-------------------------------+--------------------------------|
|випадкові |OCNL CB; |
|-------------------------------+--------------------------------|
|часті |FRQ CB; |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Потужно-купчасті хмари значної | |
|вертикальної протяжності: | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|ізольовані |ISOL TCU; |
|-------------------------------+--------------------------------|
|випадкові |OCNL TCU; |
|-------------------------------+--------------------------------|
|часті |FRQ TCU; |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Турбулентність: | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|помірна турбулентність (за |MOD TURB; |
|винятком турбулентності, що | |
|виникає в конвективних хмарах) | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Обледеніння: | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|помірне обледеніння (за |MOD ICE; |
|винятком обледеніння, що | |
|виникає в конвективних хмарах) | |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Гірська хвиля: помірна гірська |MOD MTW. |
|хвиля | |
------------------------------------------------------------------
Вказівки щодо використання скорочень при описі особливих явищ погоди та купчасто-дощової хмарності наведені в таблицях 5 та 6 додатка 3 до цих Правил.
7.4.2. Інформація AIRMET не містить зайвого описового матеріалу. До опису явищ погоди, у відношенні до яких складається інформація AIRMET, не входить ніякий додатковий описовий матеріал, окрім зазначеного в пункті 7.4.1. Інформація AIRMET, що стосується гроз або купчасто-дощових хмар, не містить посилань на пов'язані з ними турбулентність та обледеніння.
7.4.3. Інформація AIRMET анулюється тоді, коли явища більше не спостерігаються або коли не очікується, що вони виникнуть у даному районі.
7.4.4. Формат інформації AIRMET містить інформацію, розташовану в такому порядку:
а) покажчик місця розташування органу ОПР, що обслуговує відповідний FIR, в межах якого діє інформація AIRMET, наприклад, "UKBV";
б) умовне позначення інформації та порядковий номер, який визначає їх порядкову кількість, що складені для FIR з 00.01 UTC поточної доби, наприклад, "AIRMET 2";
в) група "дата-час", що зазначає період дії у UTC, наприклад, "VALID 221215/221600";
г) покажчик місця розташування метеорологічного органу, що підготував інформацію, за яким зазначається дефіс для розподілу преамбули й тексту, наприклад, "UKВВ-";
ґ) індекс місцеположення та назва FIR, для якого складається інформація AIRMET, наприклад, "UKBV KYIV FIR";
д) явище й опис явища, що обумовило складання інформації AIRMET відповідно до переліку, наведеного у пункті 7.4.1, наприклад, "MOD ICE";
е) вказівка про те, що явище є фактичним, передбачається його продовження або воно є прогнозованим, визначається скороченнями "OBS" або "OBS AND FCST" або "FCST" і, за необхідності, час спостереження в UTC, наприклад, "OBS AT 1435Z";
є) місце розташування (із зазначенням широти і довготи в градусах і мінутах або назви відомих міжнародних пунктів або географічних місць) і, за необхідності, рівень у значеннях висоти над рівнем землі (AGL) або над середнім рівнем моря (AMSL), наприклад, "OBS AND FCST N OF N50 GND/600M AGL" або "FCST MT REGIONS ABV 800M AMSL";
ж) фактичне або очікуване переміщення із зазначенням одного з восьми компасних румбів або стаціонарне місце розташування, наприклад, "STNR" або "MOV NE 20KMH";
з) очікувана зміна інтенсивності з використанням скорочення "INTSF" (посилення), "WKN" (послаблення) або "NC" (без змін).
7.4.5. Період дії інформації AIRMET не повинен перевищувати 6 годин; бажано, щоб він не перевищував 4 год.
7.4.6. Інформація AIRMET направляється органам ОПР, що здійснюють польотно-інформаційне обслуговування, до Київського банку авіаметеорологічних даних, а також на міжнародний обмін до Віденського банку авіаметеорологічних даних та ВЦЗП Лондон відповідно до процедур, встановлених ICAO для європейського регіону.
Приклад 1
Інформація AIRMET
UKNV AIRMET 2 VALID 151410/151800 UKNN-
UKNV NATIONAL FIR MOD ICE FCST W OF E030 200/1200M AGL MOV NE 20 KMH NC=
Зміст: друга за поточну добу інформація AIRMET складена для району польотної інформації - NATIONAL FIR Національного РДЦ ОПР (що позначається літерним скороченням - UKNV) метеорологічним органом - UKNN; повідомлення дійсне з 14.10 UTC до 18.00 UTC п'ятнадцятого числа даного місяця: помірне обледеніння прогнозується на захід від 30 градуса східної довготи від 200 до 1200 м над рівнем землі; очікується його переміщення на північний схід зі швидкістю 20 км/год, інтенсивність не зміниться.
Приклад 2
Скасування інформації AIRMET
UKNV AIRMET 3 VALID 151600/151800 UKNN-
UKNV NATIONAL FIR CNL AIRMET 2 151410/151800
Зміст: третя за поточну добу інформація AIRMET складена для району польотної інформації - KYIV FIR Київського РДЦ ОПР (що позначається літерним скороченням - UKBV) метеорологічним органом - UKNN; повідомлення дійсне з 16.00 UTC до 18.00 UTC п'ятнадцятого числа даного місяця: скасовується AIRMET 2, складений на період дії з 14.10 UTC до 18.00 UTC п'ятнадцятого числа даного місяця.
7.5. Оцінка справджуваності прогнозів та попереджень
Оцінці підлягають усі оперативні прогнози по аеродрому, двогодинні прогнози для посадки типу TREND, попередження по аеродромах. Зональні прогнози GAMET, інформація SIGMET і AIRMET підлягають оцінці за вимогою експлуатантів у випадках порушень у льотній роботі.
8. Авіаційна кліматологічна інформація
8.1. Підготовка кліматологічних описів
8.1.1. Аеродромні метеорологічні органи з синоптичною частиною забезпечують підготовку кліматологічних описів аеродромів і районів польотів у вигляді табличного та узагальненого описового матеріалу, які потрібні для планування польотів.
8.1.2. Авіаційна кліматологічна інформація повинна ґрунтуватися на спостереженнях, що проводяться протягом принаймні п'яти років. При наданні авіаційної інформації слід зазначати період спостережень.
8.1.3. У кліматологічних описах зазначаються:
а) основні кліматологічні характеристики та їх сезонні зміни;
б) середні, максимальні й мінімальні значення основних метеорологічних елементів;
в) повторюваність виникнення небезпечних явищ погоди, що впливають на виконання польотів, наприклад, грози, граду, турбулентності, обледеніння та ін.;
г) повторюваність виникнення визначених значень одного метеорологічного елемента або сполучень двох і більше елементів (наприклад, сполучення обмеженої видимості і низької хмарності);
ґ) типові синоптичні ситуації, пов'язані з ними метеорологічні умови й вплив топографії на ці умови.
8.1.4. Таблиці, що використовуються в аеродромному кліматологічному описі, мають містити дані про приземний вітер, видимість, кількість і висоту хмар, температуру й атмосферний тиск. До опису додається топографічна карта району аеродрому із зазначенням секторів, в яких під впливом місцевих умов можуть виникати низька хмарність і обмежена видимість.
8.1.5. Дані або таблиці з кліматологічного опису наводяться в інструкціях з виконання польотів на аеродромі.
Кліматологічні характеристики або, як мінімум, таблиці до них повинні створюватися на електронних носіях інформації і надаватися до САІ та іншим експлуатантам за їх запитом на узгоджених умовах.
9. Метеорологічне обслуговування екіпажів повітряних суден
9.1. Організація обслуговування екіпажів повітряних суден
9.1.1. Екіпажі повітряних суден забезпечуються метеорологічною інформацією перед вильотом і під час польоту. Ця інформація повинна відповідати часу, висоті і географічній протяжності маршруту (району) польоту.
9.1.2. Інформація, призначена для забезпечення польоту за маршрутом, має бути достатньою для польоту до аеродрому першої посадки та запасного аеродрому, визначеного екіпажем. Вона повинна бути підготовлена якомога раніше, але не пізніше ніж за годину до запланованого часу вильоту.
У виняткових випадках, коли на аеродромі першої посадки не може бути забезпечене надання інформації для подальшого польоту, вона надається екіпажеві на аеродромі вильоту.
9.1.3. Забезпечення експлуатантів та членів льотних екіпажів метеорологічною інформацією, необхідною для самостійної підготовки та виконання польоту, здійснюють аеродромні метеорологічні органи або пункти МЕТ брифінг-офісів, які:
а) отримують і аналізують повноту та якість оперативної метеорологічної інформації;
б) готують і видають екіпажам повітряних суден польотну метеорологічну документацію;
в) забезпечують проведення метеорологічної консультації у разі запиту екіпажів повітряних суден.
Перелік аеродромів, на яких організовуються брифінг-офіси, визначається Державіаслужбою.
9.1.4. Забезпечення метеорологічною інформацією екіпажів повітряних суден, що вилітають, здійснюється на підставі добового розкладу польотів і/або заявок експлуатантів.
У заявці, що повинна надходити від експлуатанта до аеродромного метеорологічного органу або пункту МЕТ брифінг-офісу не пізніше ніж за 3 години від запланованого часу вильоту, зазначається така інформація:
а) номер рейсу;
б) запланований час вильоту;
в) запланований час прибуття на аеродром призначення і запланований час прибуття на проміжний аеродром та вильоту з нього;
г) маршрут польоту;
ґ) запасні аеродроми;
д) ешелон або висота польоту;
е) тип польоту (за ППП або ПВП).
9.1.5. На тих аеродромах вильоту, де відсутні аеродромні метеорологічні органи із синоптичною частиною або пункти МЕТ брифінг-офісів, інформація, яка потрібна для забезпечення польотів, надходить від метеорологічних органів, відповідальних за прогностичне забезпечення на даному аеродромі.
9.1.6. Екіпажі повітряних суден, що перебувають у польоті, забезпечуються метеорологічною інформацією через органи ОПР.
9.2. Забезпечення метеорологічною інформацією екіпажів повітряних суден у період підготовки до польоту
9.2.1. Підготовка екіпажів повітряних суден до польоту полягає у самостійному вивченні метеорологічних умов та отриманні екіпажем необхідної інформації про фактичні та очікувані метеорологічні умови за маршрутом (районом) польоту і на аеродромах.
9.2.2. Для самостійної підготовки екіпажів до вильоту використовуються автоматизовані системи передпольотної інформації, спеціальні вітрини або стенди.
9.2.3. При наявності в аеропорту автоматизованих систем передпольотної інформації експлуатантам та членам льотного екіпажу може надаватися уніфікований термінал доступу до метеорологічної та аеронавігаційної інформації.
9.2.4. Екіпажам повітряних суден, представникам експлуатантів або іншому уповноваженому ними персоналу, пов'язаному з підготовкою до польоту, надається така метеорологічна інформація:
а) зведення METAR і SPECI по аеродрому вильоту, аеродромах посадки та запасних, у тому числі прогноз для посадки типу TREND;
б) прогнози TAF та корективи до них по аеродрому вильоту, аеродромах посадки та запасних;
в) попередження по аеродрому вильоту;
г) прогнози вітру та температури повітря, а також вологості (за наявності) на висотах;
ґ) прогноз особливих явищ (умов) погоди по маршруту польоту або зональні прогнози GAMET;
д) інформація AIRMET;
е) інформація SIGMET по всьому маршруту польоту, а також спеціальні повідомлення з борту AIREP SPECIAL (за наявності);
є) інформація SIGMET про хмари вулканічного попелу та тропічні циклони за маршрутом польоту (за наявності);
ж) приземні синоптичні карти;
з) інформація МРЛ;
и) дані з метеорологічних супутників Землі;
і) консультативна інформація про вулканічний попіл та тропічні циклони, яка стосується маршруту польоту.
9.2.5. Метеорологічна консультація проводиться за запитом екіпажів повітряних суден, представників експлуатантів та/або іншого уповноваженого ними персоналу, пов'язаного з виконанням польотів.
У випадку, коли на аеродромі метеорологічна консультація не може бути надана, вона забезпечується телефоном чи іншими засобами зв'язку метеорологічним органом, який здійснює прогностичне забезпечення польотів на даному аеродромі.
Консультації екіпажів та/або персоналу, пов'язаного з виконанням польотів іноземних повітряних суден, проводяться англійською мовою, якщо немає домовленості про використання російської мови.
При проведенні консультації екіпаж та/або персонал, пов'язаний з виконанням польотів, забезпечуються останньою інформацією про фактичні та очікувані метеорологічні умови по заданому маршруту польоту, на аеродромі наміченої посадки та запасних. При цьому особлива увага звертається на фактичне або очікуване виникнення, місцезнаходження та розвиток по вертикалі купчасто-дощових хмар, турбулентності, обледеніння тощо. Зазначені дані можуть бути використані або як пояснення та доповнення до інформації, що надається як польотна документація, або замість польотної документації.
Для проведення консультації використовується будь-яка або вся інформація, зазначена в пункті 9.2.4.
9.2.6. Для забезпечення польотів за ПВП при консультації особлива увага звертається на фактичне або очікуване виникнення будь-яких явищ, що можуть погіршити видимість до значень менше 5 км, фактичну або очікувану появу хмар, що можуть вплинути на виконання польоту, а також на тенденцію зміни атмосферного тиску QNH та температури повітря біля поверхні землі за маршрутом (районом) польоту.
9.2.7. Після отримання метеорологічної інформації перед вильотом член льотного екіпажу, представник експлуатанта або інший уповноважений ним персонал розписуються у журналі (відомості) реєстрації про надання йому метеорологічної інформації для підготовки до вильоту. При цьому в журналі (відомості) зазначаються номер рейсу, час самостійної метеопідготовки або метеоконсультації, час вильоту, номер(и) метеорологічної документації, із якою ознайомився або отримав екіпаж (персонал, пов'язаний з виконанням польотів).
У разі затримки вильоту більше ніж на годину необхідно уточнити метеорологічні умови, у разі потреби - отримати оновлену польотну документацію та зробити повторний запис у журналі (відомості) реєстрації.
За наявності на аеродромі вильоту автоматизованих систем передпольотної підготовки, що дозволяють забезпечувати екіпажі метеорологічною польотною документацією без участі синоптика, вищезазначені положення пункту не використовуються.
9.3. Польотна документація
9.3.1. Польотна документація повинна містити:
а) прогностичні дані про вітер та температуру повітря на висотах у картографічній формі або у вигляді таблиць форми ТА, а також, за наявності, прогностичні дані про вологість повітря на висотах;
б) прогностичні дані про особливі явища за маршрутом польоту, прогноз висоти тропопаузи й струминних течій, включно корективи, за наявності, в картографічній формі або у вигляді таблиць форми ТА;
в) прогнози погоди TAF по аеродрому вильоту, посадки та запасних аеродромах;
г) зведення METAR і SPECI (за наявності) по аеродрому вильоту, посадки і запасних аеродромах;
ґ) інформацію SIGMET, спеціальні повідомлення з борту AIREP SPECIAL за маршрутом польоту (за наявності);
д) інформацію SIGMET про хмари вулканічного попелу та тропічні циклони за маршрутом польоту (за наявності);
е) зональні прогнози GAMET;
є) інформацію AIRMET (за наявності).
Зразки карт і форм польотної документації наводяться у
додатку 3 до цих Правил.
9.3.2. При польотах на середніх і високих рівнях тривалістю більше 2 годин екіпажу надається інформація, зазначена у підпунктах "а" - "д" пункту 9.3.1.
При польотах тривалістю 2 години і менше за домовленістю з експлуатантами документація для польоту надається в обмеженому обсязі, що передбачає, як мінімум, прогнози погоди та зведення про погоду по аеродромах посадки, запасних, а також інформацію SIGMET (за наявності) за маршрутом польоту.
9.3.3. При польотах на низьких рівнях екіпажам, як правило, надаються зональні прогнози GAMET та інформація SIGMET, AIRMET (за наявності). За вимогою екіпажу польотна документація доповнюється іншими видами інформації, зазначеними у пункті 9.3.1.
9.3.4. Для підготовки польотної документації використовується інформація Всесвітніх центрів зональних прогнозів (ВЦЗП) та оперативна метеорологічна інформація (ОРМЕТ). Документація для польоту надається у вигляді карт, літеро-цифрових повідомлень ОРМЕТ або у формі таблиці ТА.
9.3.5. Польотна документація надається, по можливості, ближче до часу вильоту. За необхідності та можливості польотна документація поновлюється письмово або усно перед тим, як надати її членам льотного екіпажу.
При затримці вильоту метеорологічний орган на запит екіпажу ПС або персоналу, що пов'язаний з виконанням польотів, надає останню метеорологічну інформацію наявними засобами зв'язку.
Коли метеорологічний орган має фактичну інформацію чи прогнозує синоптичну ситуацію, за якою метеорологічні умови у районі аеродрому призначення суттєво відрізняються від прогнозу по аеродрому призначення, що наданий у складі польотної документації, він звертає увагу членів екіпажу на наявні розбіжності. При цьому вони фіксуються на копії польотної документації, що архівується.
9.3.6. Комплект карт, що використовуються в польотній документації, містить карту особливих явищ погоди для відповідного рівня і карти прогнозів вітру й температури повітря на стандартних ешелонах польотів, близьких до висоти польоту.
9.3.7. Якщо прогностична карта не охоплює весь маршрут польоту, на ту частину маршруту, що залишилася поза межами карти, екіпажу додатково видається прогностична карта суміжного району або прогноз погодних умов за маршрутом у формі таблиці ТА.
9.3.8. Для екіпажів, що виконують міжнародні польоти, документація готується англійською мовою і надається незалежно від тривалості польоту.
9.3.9. Копії польотної документації, виданої екіпажам повітряних суден, зберігаються протягом 30 діб. Зазначена інформація надається на запит у випадках проведення розслідування авіаційних подій або інцидентів і зберігається до їх завершення.
Зразки карт і форм польотної документації наводяться у
додатку 3 до цих Правил.
9.4. Метеорологічне забезпечення польотів на низьких рівнях
9.4.1. Екіпажі повітряних суден, що здійснюють польоти на низьких рівнях у межах FIR України на абсолютній висоті переходу (3050 м) та нижче, в тому числі при виконанні авіаційних робіт, забезпечуються зональними прогнозами GAMET, корективами до них, інформацією SIGMET, AIRMET та іншою інформацією, підготовленою згідно з вимогами пунктів 6.4-6.5, 7.3-7.4 цих Правил.
9.4.2. Під час польоту необхідна екіпажам повітряних суден метеорологічна інформація надається диспетчером сектору ПІО відповідного РДЦ, ДРДЦ, ДОП.
9.4.3. При підготовці до вильоту екіпажі повітряних суден забезпечуються метеорологічною інформацією, необхідною для виконання польоту відповідно до положень, викладених у пункті 9.2 цих Правил.
9.4.4. При вильоті з аеродрому, посадкового майданчика тощо, де метеорологічний орган відсутній, екіпаж повітряного судна отримує необхідну метеорологічну інформацію у диспетчера сектору ПІО.
Дані спостережень за погодою з місця вильоту екіпаж повідомляє диспетчерові відповідного сектору польотно-інформаційного обслуговування для передачі метеорологічному органу, відповідальному за прогностичне забезпечення польотів у цьому FIR(FIZ).
9.4.5. У процесі польоту екіпаж повітряного судна зобов'язаний стежити за змінами погоди і при зустрічі з небезпечними явищами/умовами погоди, перелік яких зазначений у пункті 6.4.2, негайно повідомляти про них відповідний сектор польотно-інформаційного обслуговування для передачі метеорологічному органу, відповідальному за прогностичне забезпечення польотів у цьому FIR (FIZ).
9.5. Метеорологічне забезпечення польотів вертольотів із борту морських суден і морських бурових платформ
9.5.1. Метеорологічне забезпечення польотів вертольотів над акваторіями морів у повітряному просторі України проводиться відповідно до вимог, викладених у пункті 9.4 цих Правил.
9.5.2. Вильоти вертольотів із борту морських суден і платформ забезпечуються прогнозами погоди для району (маршруту) польотів на підставі заявок, що надходять із борту морського судна (платформи) на адресу відповідного метеорологічного органу. Текст заявки складається й передається до суднової радіостанції командиром вертольота не пізніше ніж за чотири години до початку польотів. У заявці зазначаються час початку й закінчення польотів, географічні координати району польотів (маршрут), мінімум командира вертольота, а також стан погоди в місці перебування морського судна (платформи).
За необхідності розробляються схеми зв'язку між суднами (платформами) і метеорологічними органами, що обслуговують польоти вертольотів.
9.5.3. Після подання заявки й до кінця польотів забезпечується передача на адресу метеорологічного органу щогодинних даних про стан погоди в районі перебування морського судна (платформи), які повинні містити зведення про напрямок і швидкість вітру, видимість, явища погоди, кількість, форму й висоту нижньої межі хмар, температуру повітря й атмосферний тиск.
9.5.4. Спостереження за погодою проводяться посадовими особами, яких визначає власник судна (платформи) і які пройшли спеціальну підготовку.
9.5.5. У проміжках між щогодинними строками проводяться позачергові (спеціальні) спостереження, що оформляються у вигляді зведення погоди, якщо:
а) швидкість вітру збільшується вище встановлених граничних значень;
б) видимість та/або висота нижньої межі хмар знижуються до значень нижче мінімуму командира вертольота;
в) спостерігається обледеніння будь-якої інтенсивності в опадах, помірна, сильна турбулентність (за даними з борту вертольота).
9.5.6. Зведення, що містять дані регулярних і спеціальних спостережень, передаються на борт вертольота, а також на адресу метеорологічного органу, що забезпечує складання прогнозів.
9.5.7. Якщо між строками щогодинних спостережень мало місце припинення явищ і умов, що обумовили проведення спеціального спостереження, телеграма про їх припинення на адресу метеорологічного органу не передається. Інформацією про припинення явищ/умов буде зведення за черговий строк спостережень.
9.5.8. Дані спостережень зазначаються в телеграмі з тією самою послідовністю, що використовується у зведеннях METAR.
9.6. Метеорологічне забезпечення польотів у гірській місцевості
9.6.1. У прогнозах погоди для гірських аеродромів в усіх випадках повинні зазначатися дані про хмарність, якщо очікується поява такої хмарності на висотах 2000 м і нижче над рівнем аеродрому. У прогнозах за маршрутами польотів, крім цього, зазначаються дані про орографічну турбулентність та товщину шару атмосфери, в якому вона очікується.
Перелік гірських аеродромів та маршрутів польотів у гірській місцевості визначає Державіаслужба.
9.6.2. У прогнозах за маршрутами польотів, які використовуються для забезпечення польотів у гірській місцевості, метеорологічні дані зазначаються у висотах над середнім рівнем моря.
9.6.3. При проведенні консультацій екіпажів повітряних суден особлива увага приділяється можливості формування гроз і турбулентності, закриття хмарами гір і перевалів, утворення туманів і низької хмарності на гірських схилах і в долинах, виникнення місцевих вітрів.
9.7. Метеорологічне забезпечення польотів експериментальної авіації та навчальних польотів цивільної авіації
9.7.1. Метеорологічне забезпечення польотів експериментальних повітряних суден та навчальних польотів цивільної авіації здійснюється аеродромними метеорологічними органами відповідно до їх відомчої належності згідно з вимогами цих Правил.
9.7.2. Прогнози погоди для зон випробувальних та навчальних польотів складаються відкритим текстом із прийнятими скороченнями на період проведення зазначених польотів кожні 3 години з періодом дії 6 годин та завчасністю не менше 1 години до початку польотів.
9.7.3. Прогнози погоди по зонах випробувальних та навчальних польотів містять стислу характеристику синоптичної ситуації; містять дані про напрямок та швидкість приземного вітру та вітру на висотах, температуру повітря на висотах, видимість у поверхні землі та явища погоди, що її погіршують, особливі явища погоди в зоні випробувальних польотів, кількість, форму, нижню й верхню межі всіх прошарків хмар, висоту ізотерми 0 град.С, за необхідності - висоту тропопаузи, за наявності струминної течії - висоту її осі, напрямок та швидкість максимального вітру, значення мінімального прогнозованого тиску за стандартною атмосферою, приведеного до середнього рівня моря, мінімальної та максимальної температури біля поверхні землі (за потребою).
9.7.4. У складних умовах погоди перед проведенням польотів проводиться розвідка погоди, під час якої визначається просторовий розподіл хмарності, видимості під шарами хмар та в прошарках між хмарами, наявність небезпечних для авіації явищ погоди (обледеніння, турбулентності, електризації), параметри вітру та температури у вертикальному розрізі атмосфери. При відсутності літака-розвідника погоди зазначені вище умови погоди визначаються наявними засобами та синоптичними методами.
9.7.5. Під час постановки завдання на випробувальний політ або навчальний політ та під час передпольотної консультації екіпажу, який буде його виконувати, черговий синоптик, крім зазначеної у пункті 9.2.4 інформації, додатково надає інформацію щодо фактичної та прогнозованої просторової мінливості нижньої межі хмар, видимості, вітру на висотах, наявності струминних течій та висоти тропопаузи при польотах на верхніх рівнях, відхилення температури повітря на основних ізобаричних поверхнях від стандартної атмосфери, а також щодо закриття штучних перешкод та об'єктів хмарами, туманом або опадами та барометричної тенденції біля поверхні землі при польотах на низьких рівнях.
9.7.6. У період проведення випробувальних та навчальних польотів черговий синоптик аеродромного метеорологічного органу забезпечує постійне стеження за умовами погоди у зонах випробувальних польотів.
При потребі синоптик оперативно складає коректив до прогнозу по зонах випробувальних польотів та/або складає відкритим текстом попередження на наявні або очікувані явища погоди, перелік яких узгоджується з користувачами.
10. Забезпечення метеорологічною інформацією органів обслуговування повітряного руху та пошуково-рятувальної служби
10.1. Інформація для органів обслуговування повітряного руху
10.1.1. Метеорологічна інформація для органів обслуговування повітряного руху надається аеродромними метеорологічними органами та/або органами метеорологічного стеження відповідно до положень цього розділу.
10.1.2. Метеорологічна інформація, яка надається для органів ОПР, за призначенням поділяється на такі типи:
а) інформація для виконання функцій, пов'язаних з обслуговуванням повітряного руху (управлінням повітряним рухом);
б) інформація для виконання функцій, пов'язаних із польотно-інформаційним обслуговуванням;
в) інформація для виконання функцій, пов'язаних із плануванням використання повітряного простору та регулювання повітряного руху.
10.1.3. Відповідно до зазначених у пункті 10.1.2 функцій метеорологічні органи забезпечують відповідні органи ОПР, у міру потреби, такою оперативною метеорологічною інформацією:
а) TAF, METAR, SPECI у кодових формах ВМО;
б) AIRMET, AIREP SPECIAL, GAMET, MET REPORT, SPECIAL, SIGMET у форматах ICAO;
в) консультативними повідомленнями про вулканічний попіл та продукцією ВЦЗП у кодових формах ВМО або у форматах ICAO;
г) попередженнями по аеродрому, попередженнями про зсув вітру, місцевими регулярними й спеціальними зведеннями, прогнозами вітру та температури повітря на висотах, прогнозами та фактичними даними про особливі явища погоди у національних формах;
г) параметрами поточної погоди на аеродромі у режимі реального часу у формах відображення на погодних дисплеях систем автоматизованих метеорологічних авіаційних спостережень;
д) інформацією про небезпечні явища погоди по маршрутах польотів та аеросиноптичним матеріалом за даними спостережень аерологічних, метеорологічних станцій та МРЛ в узгоджених формах.
Оперативна авіаметеорологічна інформація надається у формах, які передбачаються цими Правилами. При потребі передавання повідомлень відкритим текстом використовуються передбачені цими Правилами скорочення та числові значення, які не потребують роз'яснення.
Метеорологічні органи доводять до відома органів ОПР інформацію за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати її відображення, зчитування та/або друкування. Метеорологічні органи додатково забезпечують органи ОПР метеорологічною інформацією за запитом.
Конкретні види метеорологічної інформації, форми та засоби її доведення до відома РДЦ/ДРДЦ та секторів ПІО визначаються в інструкціях з метеорологічного забезпечення РДЦ/ДРДЦ.
10.1.4. Крім інформації, що надається метеорологічними органами, у роботі органів ОПР використовуються повідомлення з борту, що містять дані про метеорологічні умови за маршрутом польоту, а також у зонах зльоту й заходження на посадку.
10.1.5. Метеорологічний орган за домовленістю з відповідним органом ОПР забезпечує проведення метеорологічних консультацій, інструктажу або надає потрібну інформацію для самостійної підготовки чергової зміни органу ОПР, який він обслуговує.
При проведенні консультації, інструктажу, як правило, повідомляється, а для самостійної підготовки надається така інформація:
а) загальна характеристика синоптичної ситуації у контрольованому районі ОПР;
б) фактичні й очікувані метеорологічні умови на базовому аеродромі та аеродромах, повітряних трасах і в районах польотів зони відповідальності органу ОПР;
в) прогнозований напрямок переміщення радіозондів, що можуть бути випущені в період роботи зміни і відповідно до очікуваних повітряних потоків можуть перетинати район польотів від поверхні землі до 12 км;
г) фактичні значення атмосферного тиску QNH на аеродромі(ах) та тенденцію його зміни для диспетчерської зони аеродромної диспетчерської вишки, диспетчерського органу підходу;
ґ) прогнозований мінімальний тиск QNH у межах FIR для РДЦ/секторів польотно-інформаційного обслуговування;
д) технічний стан метеорологічного обладнання, засобів зв'язку, готовність чергової зміни метеорологічного органу до роботи.
Метеоролог, що проводить метеорологічну консультацію або інструктаж, одержує від керівника польотів інформацію про особливості роботи органів ОПР та інших аеродромних служб на період чергування.
10.1.6. Аеродромні метеорологічні органи надають, при потребі, органам обслуговування аеродромного руху - аеродромним диспетчерським вишкам (АДВ) таку метеорологічну інформацію:
а) місцеві регулярні та спеціальні зведення на своєму аеродромі, а також прогноз для посадки типу TREND (за наявності);
б) прогнози погоди TAF, корективи до них та попередження на своєму аеродромі;
в) попередження про зсув вітру на своєму аеродромі;
г) дані МРЛ про осередки небезпечних конвективних явищ при роботі в режимі "Шторм" (за наявності);
ґ) дані про вітер на висоті 100 м (за наявності) та висоті кола;
д) будь-яку додаткову інформацію за домовленістю.
10.1.7. Аеродромні метеорологічні органи надають, при потребі, диспетчерським органам підходу (ДОП) або органу (сектору) ОПР, що надає диспетчерське обслуговування підходу, таку метеорологічну інформацію:
а) місцеві регулярні та спеціальні зведення, а також прогноз для посадки TREND (за наявності) по аеродрому(ах), що розташовані у межах TMA;
б) прогнози по аеродрому(ах) TAF, що розташовані у межах TMA, а також корективи до них;
в) попередження по аеродрому(ах) TMA;
г) попередження про зсув вітру на аеродромі(ах) TMA;
ґ) дані МРЛ про осередки небезпечних конвективних явищ при роботі в режимі "Шторм" (за наявності);
д) інформацію SIGMET, AIRMET, AIREP SPECIAL, якщо вона має відношення до даного TMA;
е) будь-яку додаткову інформацію за домовленістю.
10.1.8. При наявності у органів ОПР терміналів для відображення даних від автоматизованої системи метеорологічних спостережень органам ОПР додатково до інформації, передбаченої пунктами 10.2.1 та 10.2.2, доводяться до їх відома результати спостережень за параметрами поточної погоди у реальному масштабі часу.
10.1.9. Забезпечення метеорологічною інформацією РДЦ/ДРДЦ здійснюється органами метеорологічного стеження або АМСЦ (АМЦ), що виконують їх функції.
10.1.10. До РДЦ/ДРДЦ, за необхідності, надається така інформація:
а) зведення METAR і SPECI (у тому числі TREND), прогнози TAF із корективами до них по своєму аеродрому та по аеродромах, розташованих у межах FIR, а також по аеродромах суміжних FIR, за домовленістю;
б) прогнози вітру й температури повітря на висотах із корективами до них (у картографічній або іншій формах);
в) прогнози особливих явищ погоди за маршрутами польотів із корективами до них (у картографічній або іншій формах);
г) інформація SIGMET і AIRMET для FIR, а також для суміжних FIR за домовленістю;
ґ) спеціальні повідомлення з борту повітряного судна у формі AIREP SPECIAL для конкретного FIR та за запитом для суміжних районів польотної інформації;
д) зональні прогнози у форматі GAMET для FIR; для суміжних FIR - за запитом;
е) дані МРЛ про осередки небезпечних конвективних явищ;
є) інформація про аварійний викид радіоактивних матеріалів в атмосферу, отримана за встановленим порядком (за наявності);
ж) інформація про вулканічний попіл, якщо SIGMET ще не випущено;
з) інша метеорологічна інформація за запитом РДЦ для задоволення потреб екіпажів повітряних суден, що перебувають в польоті. Якщо метеорологічний орган не має у своєму розпорядженні інформації, що запитується, він повинен отримати її від іншого метеорологічного органу.
Інформація, яка передбачена для надання згідно з підпунктами "б" та "в" пункту 10.1.10, має бути, як правило, продукцією ВСЗП.
10.1.11. Для метеорологічного забезпечення органів ОПР, що здійснюють польотно-інформаційне обслуговування у межах зони польотної інформації, надається така інформація:
а) зональні прогнози GAMET та корективи до них для відповідного FIR, а також для суміжних FIR у межах повітряного простору України;
б) SIGMET та AIRMET для відповідного та суміжних FIR (за наявності);
в) зведення METAR/SPECI та прогнози TAF аеродромів відповідного FIR;
г) дані про вулканічну діяльність, яка передує виверженню, вулканічні виверження, а також хмари вулканічного попелу, що можуть впливати на виконання польотів у повітряному просторі України (за наявності);
ґ) інформація про аварійний викид радіоактивних матеріалів в атмосферу для відповідного FIR (за наявності);
д) інформація станцій штормового кільця про небезпечні явища погоди;
е) будь-яка додаткова інформація за домовленістю.
10.1.12. Метеорологічні органи, що здійснюють метеорологічне забезпечення АС КПР, доводять до відома органів ОПР інформацію за допомогою технічних засобів, що дають змогу проводити її відображення, зчитування, обробку та зберігання.
10.1.13. Украероцентр забезпечується:
а) прогнозами особливих явищ погоди, вітру й температури повітря на висотах (у картографічній або іншій формах), а також інформацією SIGMET для районів польотної інформації України;
б) зведеннями METAR і прогнозами TAF по аеродромах України й сусідніх держав;
в) метеорологічними консультаціями;
г) іншою метеорологічною інформацією.
10.2. Інформація для пошуково-рятувальної служби
10.2.1. Забезпечення метеорологічною інформацією органів пошуково-рятувальної служби: координаційного центру пошуку та рятування цивільної авіації та служби пошуково-рятувального забезпечення польотів авіапідприємств, аеропортів, авіакомпаній здійснюють призначені метеорологічні органи згідно з планом проведення пошуково-рятувальних операцій, які підтримують зв'язок з пошуково-рятувальною службою протягом усієї пошуково-рятувальної операції.
10.2.2. Інформація, яка необхідна для проведення пошуково-рятувальних операцій, надається за запитом відповідних органів, передбачених у пункті 10.3.1, та містить зведення про метеорологічні умови, що мали місце тоді, коли було відомо останнє місцезнаходження зниклого повітряного судна, а також зведення про метеорологічні умови за наміченим маршрутом даного повітряного судна із зазначенням:
а) особливих явищ погоди за маршрутом польоту;
б) кількості й форми хмар (зокрема, купчасто-дощових), висоти нижньої та верхньої межі хмар;
в) видимості та явищ, що погіршують видимість;
г) приземного вітру й вітру на висотах;
ґ) наявності снігового покриву або води;
д) атмосферного тиску, приведеного до середнього рівня моря за стандартною атмосферою.
10.2.3. За запитом координаційного центру пошуку та рятування цивільної авіації та служби пошуково-рятувального забезпечення польотів авіапідприємств, аеропортів, авіакомпаній призначений метеорологічний орган повинен ужити заходів для одержання детальних зведень про польотну інформацію, що була надана екіпажу зниклого безвісти повітряного судна, у тому числі про всі корективи до прогнозу, передані на борт повітряного судна, що перебувало в польоті.
Для сприяння проведенню пошуково-рятувальних операцій призначений метеорологічний орган повинен надати за запитом повну інформацію про фактичні й прогнозовані метеорологічні умови за маршрутами або районами польотів у зоні пошуку.
10.2.4. За запитом органів пошуково-рятувальної служби назначений метеорологічний орган повинен забезпечувати (або вживати заходи для забезпечення) необхідною метеорологічною інформацією надводні судна, що виконують пошуково-рятувальні операції.
10.3. Дії метеорологічного органу у випадку аварійної ситуації
Після отримання від відповідного органу ОПР аварійного оповіщення аеродромний метеорологічний орган проводить позачергові спостереження за погодою в повному обсязі, необхідному для складання місцевого зведення про погоду, із позачерговим випуском кулі-пілота (при наявності на аеродромі даного виду спостережень).
Збереження всієї метеорологічної документації, що має відношення до аварійної ситуації, забезпечується до кінця розслідування цієї ситуації якнайменше протягом 30 днів.
У зв'язку з аварійною ситуацією будь-яка метеорологічна інформація за запитом органу ОПР надається відповідними метеорологічними органами у найкоротший термін.
11. Розповсюдження метеорологічної інформації з авіаційною метою
11.1. Забезпечення метеорологічних органів метеорологічною інформацією
11.1.1. Метеорологічні органи, що здійснюють обслуговування авіації, забезпечуються метеорологічними та аерологічними даними у кодованих формах або у вигляді карт, а також прогностичною продукцією, у тому числі продукцією ВЦЗП, оперативними метеорологічними даними (далі-OPMET-даними: TAF, METAR, SPECI, SIGMET, AIRMET, AIREP, AIREP SPECIAL, GAMET), необхідними для виконання їх функціональних обов'язків.
Отримання цієї інформації здійснюється з використанням наземних каналів зв'язку, супутникових систем SADIS, RETIM та інших засобів, рекомендованих ICAO, ВМО.
11.1.2. Забезпечення метеорологічних органів гідрометеорологічної служби, залучених до метеорологічного забезпечення авіації, ОРМЕТ-даними, метеорологічною та аерологічною інформацією у вигляді кодованих даних або карт, а також прогностичною продукцією, у тому числі продукцією ВЦЗП, здійснюється Українським Гідрометцентром (УкрГМЦ).
11.1.3. Забезпечення Головного Гідрометцентру Генерального штабу Збройних Сил України метеоінформацією здійснюється відповідно до угоди між Гідрометслужбою Збройних Сил України та УкрГМЦ.
11.1.4. Метеорологічні органи інших підприємств, установ, організацій отримують необхідну для виконання ними їх функцій метеорологічну інформацію та продукцію на узгоджених умовах наземними каналами зв'язку, супутниковими системами SADIS, RETIM та іншими засобами, рекомендованими ICAO, ВМО.
11.2. Обмін ОРМЕТ-даними між аеродромами
11.2.1. Обміну між аеродромами у межах країни та міжнародному обміну підлягає оперативна метеорологічна інформація (OPMET-дані). Передачу ОРМЕТ-даних до Віденського банку метеорологічних даних забезпечує УкрГМЦ через центр фіксованого зв'язку Украероруху на узгоджених умовах відповідно до процедур, установлених ICAO для європейського регіону.
Перелік аеродромів, ОРМЕТ-дані яких передаються до Віденського банку авіаметеорологічних даних на міжнародний обмін, визначається Державіаслужбою.
11.2.2. Між УкрГМЦ та регіональним вузлом телезв'язку ВМО (ГРМЦ, Москва) забезпечується обмін ОРМЕТ-даними з використанням наземних каналів GTS відповідно до процедур, встановлених ВМО, що зазначені в додатку 6 до цих Правил.
11.2.3. Оперативна метеорологічна інформація повинна надаватися для обміну з мінімальною затримкою.
Метеорологічні зведення про фактичну погоду на аеродромі мають бути передані для обміну не пізніше ніж за 5 хвилин після проведення спостереження. Інформація SIGMET, AIRMET та спеціальні зведення про погіршення фактичної погоди на аеродромі передаються негайно.
11.2.4. За поданням метеорологічних органів, що здійснюють метеорологічне забезпечення авіації, УкрГМЦ та Украерорух щорічно розробляють план передачі ОРМЕТ-даних, який коригується залежно від потреб експлуатантів та затверджується Держгідрометом і Державіаслужбою.
11.2.5. Метеорологічна інформація, що підлягає обміну в межах країни та для міжнародного обміну, зберігається в Київському банку авіаметеорологічних даних (БАМД) УкрГМЦ і є доступною на узгоджених умовах для експлуатантів та інших авіаційних споживачів через наземні канали GTS або AFTN.
11.2.6. При забезпеченні польотів метеорологічна інформація запитується в БАМД - Київському або європейських (Відень, Брюссель), а у випадках, коли необхідна метеоінформація відсутня у банках, - за адресним запитом, що направляється каналами AFTN безпосередньо до аеродрому, на який планується виліт, із таким розрахунком, щоб забезпечити надходження потрібної інформації із завчасністю не менше 2 годин до запланованого часу вильоту.
11.3. Розповсюдження метеорологічної інформації на аеродромі
11.3.1. Для проведення авіаметеорологічних спостережень та передачі їх результатів на аеродромі аеродромному метеорологічному органу для використання надаються лінії зв'язку їх власниками.
11.3.2. Засоби зв'язку між метеорологічними органами і диспетчерськими пунктами органів ОПР, відповідальними за обслуговування повітряного руху в районі аеродрому та районного диспетчерського обслуговування, організовуються органами обслуговування повітряного руху. Ці засоби повинні обов'язково включати гучномовний та/або телефонний зв'язок, що забезпечує можливість встановлення зв'язку з відповідними об'єктами в межах 15 сек.
11.3.3. При передачі авіаційної метеорологічної інформації гучномовними каналами зв'язку використовуються встановлені правила й фразеологія відповідно до додатка 2 до цих Правил.
11.3.4. Інформація, що передається з використанням автоматизованих комп'ютерних систем зв'язку, повинна зберігатися в електронних копіях протягом 30 днів.
11.3.5. Для документування метеорологічної інформації, що передається радіоканалами метеомовлення або засобами зв'язку, а також відповідними каналами повітряного та наземного електрозв'язку від метеорологічних органів до органів ОПР, забезпечується її контрольний звуковий запис відповідно до встановлених вимог Інструкції з організації та здійснення об'єктивного контролю при обслуговуванні повітряного руху та виробничій діяльності цивільної авіації України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2003
N 872 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.12.2003 за N 1103/8424.
11.4. Розповсюдження метеорологічної інформації для повітряних суден у польоті через радіомовні передачі
11.4.1. Для забезпечення польотно-інформаційного обслуговування екіпажів повітряних суден інформацією про стан погоди на аеродромах Украерорухом організовуються та забезпечуються ДВЧ - радіомовні передачі ATIS та VOLMET.
Необхідна метеорологічна інформація для здійснення передач ATIS надається метеорологічними органами у вигляді місцевих регулярних та спеціальних зведень. Необхідна метеорологічна інформація для здійснення передач VOLMET надається метеорологічними органами у вигляді зведень METAR.
11.4.2. Радіомовні передачі ATIS забезпечуються у період польотів на тих аеродромах, де треба знизити навантаження на ДВЧ-канали двостороннього зв'язку ОПР "повітря-земля" і містять метеорологічну та аеронавігаційну інформацію.
11.4.3. Радіомовні повідомлення ATIS, що містять інформацію як для повітряних суден, що вилітають, так і для повітряних суден, що прилітають, передбачають наявність елементів інформації у такому порядку:
а) назва аеродрому;
б) індекс маршрутів прильоту/вильоту;
в) час спостереження за UTC;
г) вид передбачуваного заходження (заходів) на посадку;
ґ) ЗПС, яка (які) використовується(ються); стан аеродромної системи аварійного гальмування, що становить потенційну небезпеку, якщо така є;
д) особливі умови на поверхні ЗПС і, якщо доцільно, умови гальмування/коефіцієнт зчеплення;
е) якщо доцільно, затримка в зоні чекання;
є) ешелон переходу у відповідному випадку;
ж) інша важлива оперативна інформація;
з) напрямок і швидкість приземного вітру, у тому числі значні зміни (у відповідних випадках напрямок з урахуванням магнітного схилення);
и) видимість і, у відповідному випадку, дальність видимості на ЗПС (RVR)*;
і) явища погоди, їх інтенсивність або близькість*;
ї) кількість хмар, висота нижньої межі, форма (лише для СВ, TCU) або вертикальна видимість*;
й) температура повітря;
к) температура точки роси;
л) дані для установки (установок) висотоміра - атмосферний тиск (QNH, QFE);
м) будь-яка наявна інформація про особливі метеорологічні явища у зонах заходження на посадку й набирання висоти включно, зсув вітру та інформація про нещодавні явища погоди, які впливають на виконання польотів;
н) прогноз для посадки типу "TREND";
о) особливі вказівки ATIS.
---------------
* Ці елементи замінюються словом "CAVOK" згідно з вимогами пункту 4.16.2 цих Правил.
11.4.4. Безперервні передачі VOLMET ведуться з використанням ДВЧ-радіомовних каналів і призначені для трансляції регулярних зведень погоди по аеродромах і прогнозів на посадку. Загальна кількість аеродромів, інформація яких передбачається для мовлення, не повинна перевищувати десяти.
11.4.5. Радіомовні передачі VOLMET можуть призупинятися на термін, який визначається експлуатаційною потребою за узгодженням із Державіаслужбою. У цьому разі передача метеорологічної інформації екіпажам повітряних суден, що перебувають в польоті, здійснюється органами ОПР.
11.4.6. ДВЧ-радіомовні передачі, які не належать до типу VOLMET та ATIS, організовуються в аеропортах I, II, III класу, де недоцільно створювати ATIS.
Вони призначені для трансляції російською мовою метеорологічних зведень METAR/SPECI та додаткової інформації в зонах заходження на посадку, зльоту й набирання висоти або зведень MET REPORT/SPECIAL за наявності на аеродромі автоматизованих систем метеорологічних спостережень.
Начитування інформації для ДВЧ-радіомовної передачі забезпечується персоналом аеродромних метеорологічних органів у такій послідовності:
а) назва аеродрому;
б) час спостереження за UTC;
в) напрямок і швидкість приземного вітру, у тому числі значні зміни (у відповідних випадках напрямок з урахуванням магнітного схилення);
г) напрямок і швидкість вітру на висоті 100 метрів (за наявності) та висоті кола;
ґ) видимість і, у відповідному випадку, дальність видимості на ЗПС (RVR)*;
д) явища погоди, їх інтенсивність або близькість*;
е) кількість хмар, висота нижньої межі, форма (лише для СВ, TCU) або вертикальна видимість*;
є) температура повітря;
ж) температура точки роси;
з) дані для установки (установок) висотоміра - атмосферний тиск (QNH, QFE);
и) додаткова наявна інформація про нещодавні явища погоди, які впливають на виконання польотів, та особливі метеорологічні явища в зонах заходження на посадку, зльоту й набирання висоти, у тому числі зсув вітру;
і) інформація про стан ЗПС і робочий курс посадки включно;
ї) прогноз для посадки типу "TREND".
---------------
* Ці елементи замінюються словом "CAVOK" згідно з вимогами пункту 4.16.2 цих Правил.
Заступник Голови Державіаслужби Заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України Т.в.о. начальника гідрометеорологічної служби Збройних Сил України |
В.М.Настасієнко А.В.Гриценко Р.Р.Мусін |
Додаток 1
до пунктів 4.1.9, 4.2.2,
4.3.11, 4.9.3, 6.3.3
Правил метеорологічного
забезпечення авіації
ІНСТРУКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
із складання зведень погоди по аеродрому
Точність виміру або спостереження, бажана з точки зору експлуатації і досяжна в даний час
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------
| Елемент, що |Точність виміру або |Досяжна точність виміру або|
| підлягає | спостереження, | спостереження (1994) ** |
| спостереженню |бажана з точки зору | |
| | експлуатації * | |
|---------------+--------------------+---------------------------|
|Середнє |Напрямок: +-10 град.|Напрямок: +-5 град. |
|значення |Швидкість: +-0,5 м/с|Швидкість: +-0,5 м/с |
|приземного |до 5 м/с, |до 10 м/с, |
|вітру |+-10% понад 5 м/с |+-5% понад 10 м/с |
|---------------+--------------------+---------------------------|
|Відхилення від |+-1 м/с з |див. вище |
|середнього |урахуванням | |
|значення |повздовжніх і бічних| |
|приземного |складових | |
|вітру | | |
|---------------+--------------------+---------------------------|
|Видимість |+-50 м до 600 м |+-50 м до 500 м |
| |+-10% від 600 до |10% від 500 до 2000 м |
| |1500 м |+-20% понад 2000 м до 10 км|
| |+-20% понад 1500 м | |
|---------------+--------------------+---------------------------|
|Дальність |+-10 м до 400 м |+-25 м до 150 м |
|видимості на |+-25 м від 400 |+-50 м від 150 до 500 м |
|ЗПС |до 800 м |10% понад 500 м до 2000 м |
| |+-10% понад 800 м | |
|---------------+--------------------+---------------------------|
|Кількість хмар |+-1 октант |Спостерігач може |
| | |забезпечити точність |
| | |спостереження +-1 октант у |
| | |точці спостереження вдень. |
| | |Уночі та в умовах, коли |
| | |атмосферні явища заважають |
| | |проведенню спостережень за |
| | |хмарами, можуть існувати |
| | |труднощі із досягненням |
| | |такої точності |
|---------------+--------------------+---------------------------|
|Висота хмар |+-10 м до 100 м |+-10 м до 1000 м |
| |+-10% понад 100 м |+-30 м понад 1000 м |
| | |до 3000 м |
|---------------+--------------------+---------------------------|
|Температура |+-1 град.С |+-0,2 град.С |
|повітря і | | |
|температура | | |
|точки роси | | |
|---------------+--------------------+---------------------------|
|Значення тиску |+-0,5 гПа |+-0,3 гПа |
|(QNH, QFE) | | |
------------------------------------------------------------------
---------------
* Бажана з точки зору експлуатації точність не розглядається як експлуатаційна вимога, а розуміється як висловлений експлуатантом намір.
** Зазначена точність досягається за допомогою приладів (за винятком визначення кількості хмар); розуміється, що її неможливо досягти при візуальних спостереженнях.
ДІАПАЗОНИ ТА ДИСКРЕТНІСТЬ
передачі числових елементів, що містяться у місцевих метеорологічних зведеннях
Таблиця 2
------------------------------------------------------------------
| Елемент, передбачений | Діапазон | Дискретність |
| розділом 4 | | передачі |
|----------------------------+---------------+-------------------|
|ЗПС: (безрозмірна величина) | 01-36 | 1 |
|----------------------------+---------------+-------------------|
|Напрямок вітру: | 010-360 | 10 |
|магнітні град. | | |
|----------------------------+---------------+-------------------|
|Швидкість вітру: М/С | 1-100* | 1 |
|----------------------------+---------------+-------------------|
|Видимість: М | 0-800 | 50 |
| М | 800-5000 | 100 |
| КМ | 5-10 | 1 |
|----------------------------+---------------+-------------------|
|RVR: М | 0-400 | 25 |
| М | 400-800 | 50 |
| | 800-2000 | 100 |
|----------------------------+---------------+-------------------|
|Вертикальна видимість: М | 0-150 | 10 |
| | 150-600 | 30 |
|----------------------------+---------------+-------------------|
|Хмари, висота нижньої межі: | 0-150 | 10 |
|М | >150 | 30 |
|----------------------------+---------------+-------------------|
|Температура повітря; | - 80 - +60 | 1 |
|температура точки роси: | | |
|град.C | | |
|----------------------------+---------------+-------------------|
|QNH,QFE: гПа | 0500-1100 | 1 |
|----------------------------------------------------------------|
| * Для авіації не потрібно повідомляти про швидкість |
|приземного вітру 50 м/с і більше; проте, у разі необхідності, з |
|неаеронавігаційною метою повідомляється про швидкість вітру до |
|100 м/с. |
------------------------------------------------------------------
ДІАПАЗОНИ ТА ДИСКРЕТНІСТЬ
передачі числових елементів, що містяться у метеорологічних зведеннях у кодових формах METAR/SPECI
Таблиця 3
------------------------------------------------------------------
| Елемент, передбачений розділом 4 | Діапазон | Дискретність |
| | | передачі |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|ЗПС: (безрозмірна величина) | 01-36 | 1 |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|Напрямок вітру: дійсні град. | 000-360 | 10 |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|Швидкість вітру: М/С | 00-100* | 1 |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|Видимість: М |0000-0800 | 50 |
| М |0800-5000 | 100 |
| М |5000-9000 | 1000 |
| М |9000-9999 | 999 |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|RVR: М |0000-0400 | 25 |
| М |0400-0800 | 50 |
| М |0800-2000 | 100 |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|Вертикальна видимість: у значеннях,| 000-020 | 1 |
|кратних 30 м | | |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|Висота нижньої межі хмар: у | 000-100 | 1 |
|значеннях, кратних 30 м | >100 | 10 |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|Температура повітря; температура | -80 - +60| 1 |
|точки роси: град. С | | |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|QNH: гПа |0850-1100 | 1 |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|Температура води на поверхні моря: | -10 - +40| 1 |
|град.С | | |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|Стан моря: (безрозмірна величина) | 0-9 | 1 |
|-----------------------------------+----------+-----------------|
|Стан ЗПС|Позначення ЗПС: | 01-36; | 1 |
| |(безрозмірна величина) | 51-86; | |
| | | 88; 99 | |
| |--------------------------+----------+-----------------|
| |Відкладення на | 0-9 | 1 |
| |ЗПС:(безрозмірна | | |
| |величина) | | |
| |--------------------------+----------+-----------------|
| |Ступінь забруднення ЗПС: |1; 2; 5; 9| - |
| |(безрозмірна величина) | | |
| |--------------------------+----------+-----------------|
| |Товщина відкладень: | 00-90; | 1 |
| |(безрозмірна величина) | 92-99 | |
| |--------------------------+----------+-----------------|
| |Коефіцієнт зчеплення: |00-90; 99 | 1 |
| |(безрозмірна величина) | | |
| |Ефективність гальмування: |91-95; 99 | 1 |
| |(безрозмірна величина) | | |
------------------------------------------------------------------
--------------
* Для авіації не потрібно повідомляти про швидкість приземного вітру 50 м/с і більше; проте, у разі необхідності, з неаеронавігаційною метою повідомляється про швидкість вітру до 100 м/с.
1. Зразок складання місцевих регулярних (MET REPORT) та місцевих спеціальних (SPECIAL) метеорологічних зведень з використанням автоматизованих систем метеорологічних спостережень
................Перейти до повного тексту