- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Інструкція
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної
політики України
30.12.2003 N 474 ( z0095-04 )
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 січня 2004 р.
за N 96/8695
ІНСТРУКЦІЯ
з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м'ясному скотарстві
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
аграрної політики та продовольства
N 50 від 10.02.2017 )
1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція розроблена на виконання Закону України
"Про племінну справу у тваринництві" і визначає порядок ведення форм племінного обліку, що застосовуються в молочному і молочно-м'ясному скотарстві, з метою організації точного, систематичного обліку продуктивності, походження кожної тварини, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи.
1.2. Племінний облік - визначення та внесення до інформаційних баз даних (автоматизованих систем документів з племінної справи) суб’єктами племінної справи у тваринництві даних про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин з метою ведення племінної справи у тваринництві.
( Пункт 1.2 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства
N 50 від 10.02.2017 )
1.3. Племінний облік узгоджується з бухгалтерським обліком і складається з таких елементів: ідентифікації (присвоєння клички та ідентифікаційного номера), зважування, запису інформації про тварину у відповідні форми племінного обліку.
1.4. На підставі даних племінного обліку формується інформація на кожну тварину, стадо, генеалогічну групу, породу, масив худоби окремих регіонів та країни в цілому. Ця інформація використовується для здійснення господарського, зоотехнічного та економічного аналізів, розробки селекційних програм формування й якісного удосконалення конкретних стад, селекційних і генеалогічних груп, масивів, типів і порід.
1.5. Форми племінного обліку ведуть суб'єкти племінної справи у тваринництві всіх форм власності до вибуття тварин, після чого передають на зберігання до архіву.
1.6. Племінний облік у молочному і молочно-м'ясному скотарстві ведуть за такими формами:
форма N 3-врх "Журнал з відтворення стада великої рогатої худоби за 20 ____ р.", затверджена наказом "Про затвердження Інструкції з бонітування великої рогатої худоби м'ясних порід, Інструкції з ведення племінного обліку в м'ясному скотарстві та зразків форм племінного обліку в м'ясному скотарстві" Мінагрополітики України від 06.06.2002
N 154, який зареєстрований у Мін'юсті України 19.06.2002 за N 516/6804;
1.7. Форми призначені для накопичення первинної інформації, яка потім заноситься в автоматизовану базу даних, що використовується для ведення селекційно-племінної роботи.
1.8. Якщо у господарстві використовують автоматизовану систему управління молочним скотарством, то племінний облік ведуть та роздруковують за позиціями, що зазначені у затверджених формах.
2. Загальні вимоги до заповнення форм племінного обліку
2.1. Усі графи у формах заповнюються чітко та розбірливо. При заповненні форм племінного обліку необхідні виправлення здійснюють тільки чітким перекресленням попередньої інформації. Не допускається зафарбування, підтирання даних та примітки.
2.2. Кожна з ознак, що є у формах, записується певним числом цифр у залежності від точності зважування чи вимірювання.
Записуються:
жива маса племінних тварин і молодняку (кг) - з точністю до 1 кілограма;
результати вимірювання тварин (см) - з точністю до 1 сантиметра;
надій молока за закінчену лактацію (кг) - з точністю до 1 кілограма;
кількість молочного жиру/білка (кг) - з точністю до 1 кілограма;
добовий надій молока (кг) - з точністю до однієї десятої кілограма (один знак після коми);
вміст у молоці жиру/білка (%) - з точністю до однієї десятої процента (один знак після коми);
усі відносні показники (%) - з точністю до однієї десятої (один знак після коми).
3. Визначення показників для заповнення форм племінного обліку
Визначення показників для заповнення форм племінного обліку та проведення зоотехнічних і селекційних заходів відбувається у певному віці тварин та з періодичністю відповідно до технологічної карти проведення селекційно-зоотехнічних операцій (додаток) та Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід.
3.1. Визначення показників, що характеризують розвиток тварини
3.1.1. Жива маса тварин визначається шляхом зважування на вагах. Результати заносяться до форм племінного обліку на дату зважування або в перерахунку на відповідну дату. Перерахунок на дату здійснюється методом лінійної інтерполяції через середньодобові прирости. Середньодобовий приріст визначається за формулою:
W - W
2 1
R = ---------,
T - T
2 1
де R - середньодобовий приріст;
W і W - жива маса на початку і в кінці періоду, кг;
1 2
T і T - вік на початку і в кінці періоду, днів.
1 2
3.1.2. У тварин визначають такі проміри:
висоту у холці - відстань від найвищої точки холки по прямій до землі;
висоту в крижах - відстань від найвищої точки крижової кістки до землі;
глибину грудей - відстань від холки до грудної кістки за вертикаллю, дотично до заднього кута лопатки;
ширину грудей - в найширшому місці за вертикаллю, дотичної до заднього кута лопатки;
ширину в сідничних горбах - відстань за горизонталлю між зовнішніми виступами сідничних горбів;
косу довжину тулуба - відстань між переднім краєм плечелопаткового суглоба і внутрішнім виступом сідничних горбів;
обхват грудей за лопатками - обхват за вертикаллю, дотично до заднього кута лопатки;
обхват сім'яників - обхват мошонки в самому найширшому місці;
обхват п'ясті - обхват в самому тонкому місці п'ясної кістки.
3.2. Визначення показників, що характеризують продуктивність тварини
3.2.1. Молочну продуктивність корів визначають на основі даних проведення контрольного доїння корів.
Початком лактації вважається перший день після отелення, а закінченням - останній день доїння.
Контрольне доїння корів проводять не рідше одного разу на місяць, починаючи з обіднього (3-разове доїння) або вечірнього (2-разове доїння).
Перше контрольне доїння проводять через 10-20 днів після отелення, а останнє - за 20-10 днів до очікуваного запуску. Вміст жиру і білка в молоці контролюють щомісяця, відбір контрольної проби молока для визначення вмісту жиру та білка проводять протягом доби від різних надоїв пропорційно до кількості надоєного молока під час контрольного доїння.
Під час контрольного доїння визначають:
кількість молока за доїння (кг) шляхом зважування або вимірювання у літрах, перераховуючи у кілограми множенням об'єму на середню щільність молока - 1,027;
надій молока:
за добу - це сума разових надоїв (кг) за добу;
за місяць - це добуток надою за добу (кг) і числа дійних днів за місяць або інший інтервал (але не більше 50 днів) між контрольними доїннями;
за лактацію - це сума надоїв (кг) за усі місяці лактації.
Якщо у календарному місяці отелення або запуску корови контрольне доїння не проводили, то надій за цей період визначають множенням контрольного надою (кг) за найближчу контрольну добу на відповідне число дійних днів.
3.2.2. Кількість молочного жиру/молочного білка (кг) за 305 днів або скорочену закінчену лактацію обчислюють за сумою добутків місячного надою (кг) на вміст жиру або білка в молоці (%), поділеною на 100.
Середній вміст жиру і білка в молоці (%) за лактацію дорівнює кількості молочного жиру і молочного білка, помноженій на 100 і поділеній на надій за 305 днів або скорочену закінчену лактацію.
3.3. Визначення показників, що характеризують якість молока
Проводиться у лабораторіях підприємств (лабораторій) з оцінки якості тваринницької продукції.
З метою визначення якісних показників молока проводиться відбір контрольної проби протягом доби від різних надоїв пропорційно до кількості надоєного молока.
3.3.1. Проведення відбору контрольної проби молока здійснюють за допомогою вимірювальних приладів:
градуйованої піпетки;
дозованого шприца.
Відбір контрольної проби молока проводиться у пронумеровані пробні стаканчики, номер стаканчика є номером контрольної проби і зазначається у формах племінного обліку (форма
N 4-мол). Перед початком контрольного доїння в кожний пробний стаканчик вносять спеціальний консервувальний засіб.
Для відбору проби частина молока від одного надою переливається в окрему ємність і ретельно перемішується, після чого проба відбирається з даної ємності вимірювальним приладом пропорційно до надою.
3.3.2. Проведення відбору середньої контрольної проби молока проводиться за умови, якщо об'єму пробного стаканчика недостатньо, таким чином:
взята проба молока протягом доби зливається в окрему ємність;
добре перемішується і з неї береться середня контрольна проба молока, але не менше 50 мл. При цьому в документах племінного обліку середня контрольна проба позначається літерою "С".
3.3.3. Мінімальний об'єм проби від першого доїння має відповідати тій кількості, що дає змогу визначити в контрольній пробі компоненти молока.
3.3.4. Після кожного відбору молока пробний стаканчик закривають кришкою та легкими поштовхами перемішують вміст і вставляють у штатив. На штатив наноситься маркування, що складається з коду підприємства та порядкового номера ящика. Відібрані проби зберігають у холодному приміщенні і по закінченні контрольного доїння негайно відправляють на місце збору проб або в лабораторію.
4. Заповнення форм племінного обліку в молочному та молочно-м'ясному скотарстві
4.1. Форма N 1-мол
"Картка племінного бугая" (далі - картка бугая) - це основний документ індивідуального племінного обліку від народження до кінця господарського використання тварини, призначений для накопичення всебічної інформації про тварину, що характеризує індивідуальні та племінні якості бугая, його родовід, лінійну належність, інтенсивність використання у відтворенні. Картка бугая є основним документом для запису тварини до державної книги племінних тварин (далі - ДКПТ).
До складу
форми входять таблиці, що несуть певну інформацію.
4.1.1. Картка бугая заповнюється на всіх бугаїв-плідників.
кличку, ідентифікаційний номер, марку і номер у ДКПТ;
породу і породність, що визначається відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід;
лінію, що визначається за лінією батька;
родину, що визначається за родиною матері;
число, місяць, рік народження бугая - у графі "Дата народження";
господарство, область - у графі "Місце народження";
число, місяць, рік надходження бугая в господарство - у графі "Дата надходження";
масть тварини - у графі "Масть";
дані імуногенетичного тестування - у графі "Генетичні дослідження";
назву господарства або власника тварини - у графі "Власник".
4.1.2. У табл. I "Походження" заноситься інформація про предків до третього покоління включно.
У таблиці зазначають:
кличку, ідентифікаційний номер, марку і номер у ДКПТ;
породу та породність;
лінію, родину, вік, живу масу та дані імуногенетичного тестування матері і батька;
рік, номер та кількість днів лактації матері, продуктивність за 305 днів лактації (надій, вміст та кількість жиру і білка в молоці) до другого покоління - у розділі "Продуктивність за 305 днів";
метод і рік оцінки батька, число дочок і стад, повторюваність, вік у лактаціях, результати оцінки типу будови тіла - у графі "ОТ", середні показники продуктивності дочок за надоєм, вмістом та кількістю жиру і білка в молоці, племінну цінність (ПЦ) до другого покоління - у розділі "Оцінка за якістю потомства";
клас за результатами бонітування - словами "еліта-рекорд", "еліта", перший, другий.
4.1.3. У табл. II "Розвиток тварини" зазначається інформація про живу масу тварини при народженні, у віці 3, 6, 9, 12, 18 місяців, при першому використанні, у 2, 3, 4, 5, 6 років і старше.
4.1.4. У табл. III "Проміри тварини" зазначають проміри тварини у віці 12, 18 місяців, 2, 3, 4, 5 років на основі даних форми
N 8-мол та вади екстер'єру.
У правому нижньому куті розміщують фотографію (за наявності) або абрис тварини, вказують прикмети.
4.1.5. У табл. IV "Оцінка бугая за якістю потомства" зазначають:
рік, метод оцінки, номер лактації дочок;
число стад, поголів'я дочок і ровесниць;
повторюваність, середню продуктивність дочок за 305 днів лактації, племінну цінність та розряд племінної цінності.
4.1.6. У табл. V "Властивості вимені" зазначається інформація про властивості вимені (матері, матері батька та дочок бугая) номер лактації, середні показники разового надою, часу доїння, інтенсивності молоковіддачі.
4.1.7. У табл. VI "Відтворювальна здатність" зазначається інформація про показники відтворювальної здатності бугая.
4.1.8. У табл. VII "Оцінка за тип будови тіла" зазначають суму балів за результатами оцінки тварини за певними ознаками у віці 6, 12 місяців, 2, 3, 4, 5 років.
4.1.9. У табл. VIII "Визначення комплексного класу" зазначається інформація про вік тварини при оцінці (для молодняку - в місяцях, для дорослих - у роках) та результати оцінки.
У таблиці зазначають:
кількість балів за показниками - тип будови тіла, жива маса, інтенсивність росту (для молочно-м'ясних порід), походження (оцінка за комплексний клас матері та розряд племінної цінності батька);
загальну суму балів та комплексний клас.
4.1.10. У табл. IX "Переміщення тварини" зазначається інформація про те, звідки і куди прибула тварина, коли і в якому віці, її жива маса та мета переміщення.
4.1.11. У графу "Участь у виставках" записують нагороди за участь в регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.
4.1.12. У графі "Наказ про запис до ДКПТ" зазначають дату підписання наказу про запис тварин до ДКПТ.
4.1.13. У графі "Примітки селекціонера" зазначають інформацію про призначення бугая і роки його використання.
4.1.14. У графу "Дата та причини вибуття" записують число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком тощо).
4.2. Форма N 2-мол
"Картка племінної корови" (далі - картка корови) - це основний документ індивідуального племінного обліку від народження до кінця господарського використання тварини, призначений для накопичення всебічної інформації про тварину, що характеризує індивідуальні та племінні якості корови. Картка корови є основним документом для запису тварин до ДКПТ.
Картку племінної корови заповнюють на тварину після переведення ремонтної телиці до групи нетелей або одразу після отелення (не пізніше 2-3-ї доби після отелення) і ведуть до їх вибуття.
Якщо у господарстві використовують автоматизовану систему управління молочним скотарством, то картки на корів, що вибули, обов'язково друкують для передання до архіву.
систематизують (за алфавітом кличок чи ідентифікаційними номерами), переплітають у заводські книги та нумерують;
складають список вибувших корів і розміщують на титульній сторінці книг та заносять до алфавітного покажчика.
До складу форми входять таблиці, що несуть певну інформацію.
4.2.1. Картка корови ведеться на всіх корів основного стада аналогічно до картки бугая.
4.2.2. У табл. I "Походження" зазначається інформація за позиціями, як для бугая, форма
N 1-мол.
4.2.3. У табл. II "Розвиток тварини" зазначається інформація про живу масу тварини при народженні, у віці 3, 6, 9, 12, 15, 18 місяців та при першому осіменінні.
4.2.4. У табл. III "Проміри тварини" зазначають проміри тварини у віці 12, 18 місяців, за першим, другим, третім отеленням і старше та вади екстер'єру.
У правому нижньому куті розміщують фотографію (за наявності) або абрис тварини, вказують прикмети.
4.2.5. У табл. V "Контроль молочної продуктивності тварини за місяцями" зазначається інформація про продуктивність тварини (кількість одержаного молока та вміст у ньому жиру та білка) щомісяця за кожен рік використання.
4.2.6. У табл. VI "Відтворювальна здатність" зазначається інформація про плідне осіменіння тварини (номер осіменіння, дата, кличка та номер бугая), дати запуску та отелення, тривалість сухостійного та сервіс-періоду.
Показники відтворювально-лактаційного циклу:
сервіс-період (СП) - від дати останнього отелення до дати запліднення;
період лактації (ПЛ) - від дати останнього отелення до дати запуску;
період сухостою (ПС) - від дати запуску до дати отелення.
4.2.7. У табл. VI "Продуктивність і жива маса корови" зазначається інформація про номер лактації, її тривалість, продуктивність за всю лактацію та 305 днів лактації (надій, вміст та кількість жиру і білка в молоці), живу масу корови.
4.2.8. У табл. VII "Приплід" зазначається інформація про стать та ідентифікаційний номер приплоду.
4.2.9. У табл. VIII "Оцінка за тип будови тіла" зазначають суму балів про результати оцінки тварини за певними ознаками: телиць (нетелей) - у віці 6, 12, 18 місяців, корів - за 1, 2, 3 отеленням і старше.
4.2.10. У табл. IX "Визначення комплексного класу" зазначається інформація про вік тварини при оцінці (для телиць (нетелей) - у місяцях, для корів - в отеленнях), результати оцінки, сума балів та комплексний клас.
У таблиці зазначають:
кількість балів за:
а) тип будови тіла, живу масу, походження (оцінка за комплексний клас матері та розряд племінної цінності батька) - для корів та телиць (нетелей);
б) молочну продуктивність та інтенсивність молоковіддачі - для корів;
суму балів та комплексний клас.
4.2.11. У табл. X "Середня продуктивність корови за ряд лактацій" зазначається інформація про число врахованих лактацій, середні показники надою, вмісту та кількості жиру і білка в молоці за 305 днів лактації.
4.2.12. У табл. XI "Продуктивність дочок корови за 305 днів лактації" зазначається інформація про дочок - кличка та ідентифікаційний номер, номер лактації, надій, вміст та кількість жиру і білка в молоці, комплексний клас.
4.2.13. У табл. XII "Оцінка властивостей вимені" зазначається інформація про номер лактації, форму вимені тварини, оцінку вимені (записуються результати оцінки в балах, за послідовністю: вим'я, передня частина, задня частина, дійки), разовий надій, час доїння, інтенсивність молоковіддачі.
4.2.14. У табл. XIII "Переміщення тварини" зазначається інформація про те, звідки і куди прибула тварина, коли і в якому віці, її жива маса та мета переміщення.
4.2.15. У графу "Участь у виставках" записують нагороди за участь у регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.
4.2.16. У графі "Наказ про запис до ДКПТ" зазначають дату підписання наказу про запис тварин до ДКПТ.
4.2.17. У графі "Стан здоров'я тварини" зазначають інформацію про перенесені хвороби.
4.2.18. У графі "Примітки селекціонера" зазначають інформацію про призначення корови і роки її використання у певному стаді.
4.2.19. У графу "Дата та причини вибуття" записують число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком тощо).
кличку та ідентифікаційний номер;
дату народження, стать, породу, породність, живу масу при народженні;
інформацію про батьків (кличка, ідентифікаційний номер, продуктивність та клас матері, розряд племінної цінності батька);
оцінка тварини за походженням;
результати зважування за місяцями календарного року;
живу масу у віці 3, 6, 9, 12, 15, 18, 24 місяці;
результати оцінки за тип будови тіла та живу масу у віці 6, 12 та 18 місяців;
вік (у вигляді дробу - у чисельнику зазначаються дні, у знаменнику зазначаються повні місяці) та живу масу при першому осіменінні;
................Перейти до повного тексту