Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила безпеки при заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів (далі - Правила), що додаються.

2. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности при заготовке и переработке лома и отходов черных металлов", затверджені Мінчорметом СРСР від 11.03.87 і Держгіртехнаглядом СРСР від 31.03.87.

3. Наказ набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

4. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Дунаса С.В.

Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, що заготовляють і переробляють брухт та відходи чорних і кольорових металів, а також на всіх суб'єктів господарювання, які пов'язані з проектуванням, будівництвом, реконструкцією, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом і експлуатацією устаткування при заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів (далі - підприємства).

2.1. Проектування, будівництво, реконструкція і експлуатація підприємств (цехів або дільниць) по заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів та їх устаткування повинні здійснюватись відповідно до Санітарних норм і правил СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания" (далі - СНиП 2.09.02-85*), Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП 173-96), та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

2.2. Не допускається будівництво (реконструкція, технічне переоснащення) виробничих об'єктів підприємств (цехів або дільниць) по заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів без попередньої експертизи проектної документації на її відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці у порядку, передбаченому Положенням про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 (НПАОП 0.00-4.20-94).

2.3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією) підприємств (цехів або дільниць) по заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів здійснюється відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 534) .

2.4. Підприємство, яке розпочинає (продовжує) виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, повинно отримати дозвіл відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (НПАОП 0.00-4.05-2003).

2.5. Основні принципи управління охороною праці на підприємствах по заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів повинні відповідати нормативно-правовим актам з охорони праці.

2.6. Усі підприємства повинні мати затверджені роботодавцем інструкції з охорони праці.

Інструкції з охорони праці повинні відповідати вимогам Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

У кожному структурному підрозділі підприємства повинен бути затверджений перелік інструкцій з охорони праці.

2.7. На підприємстві (в цеху або на дільниці по заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів) повинні бути затверджені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій відповідно до Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99).

2.8. Порядок навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників на підприємстві здійснюється відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

Працівники, які у встановленому порядку не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.

2.9. Для усіх працівників при прийнятті на роботу і за місцем роботи необхідно забезпечити проходження інструктажів з пожежної безпеки відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

2.10. Працівники віком до вісімнадцяти років і жінки не допускаються до робіт на підприємстві (в цеху або на дільниці по заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів), передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385, і Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260, а також до підіймання та переміщення вантажів вручну вище меж, зазначених у Граничних нормах підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194, та Граничних нормах підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

2.11. У кожному цеху (дільниці) повинен бути складений перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений роботодавцем.

2.12. Роботи з підвищеною небезпекою необхідно проводити за нарядом-допуском встановленої форми. Наряд-допуск, що видається відповідальному виконавцю робіт перед початком робіт підвищеної небезпеки, повинен бути оформлений відповідно до вимог "Положения о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР", затвердженого наказом Міністерства металургії СРСР 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90).

У наряді-допуску, виданому на проведення робіт підвищеної небезпеки, повинен бути зазначений повний обсяг організаційних та технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне проведення робіт у конкретних умовах.

Перелік посад керівників та фахівців, які мають право видавати наряди-допуски, повинен затверджуватися уповноваженою посадовою особою підприємства.

2.13. Порядок видачі, зберігання і користування засобами індивідуального захисту повинен відповідати вимогам Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).

Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не мають відповідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.

2.14. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також запобіжними пристосуваннями відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.08.2008 N 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за N 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08), а також мийними і знешкоджувальними засобами згідно з нормами чинного законодавства.

2.15. Працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами згідно з нормами чинного законодавства.

2.16. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до порядку і строків, встановлених Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

2.17. Роботодавець повинен згідно зі статтею 5 Закону України "Про охорону праці" ознайомити працівників під підпис з умовами праці на підприємстві, наявністю на робочому місці, де вони будуть працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунено, та можливими наслідками їх впливу на здоров'я, а також з їх правами на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

2.18. На підприємствах незалежно від форм власності при настанні нещасного випадку необхідно організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).

3.1. На плавильні агрегати, ковші, інші агрегати та устаткування, а також будови, споруди і димові труби повинні бути складені технічні паспорти згідно з ГОСТ 2.601-2006 "ЕСКД. Эксплуатационные документы" (далі - ГОСТ 2.601-2006). Ведення зазначених паспортів покладається на уповноважену особу.

3.2. Безпосередньо біля агрегату чи на місці перебування працівників, що його обслуговують, повинні бути вивішені чітко виконані схеми розміщення і технологічні зв'язки агрегатів та трубопроводів горючих газів, мазуту, кисню, повітря, пари, води тощо. Запірні пристрої повинні бути пронумеровані.

3.3. На кожному підприємстві (в цеху або на дільниці) по заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів розпорядженням по підприємству повинні бути призначені відповідальні особи, які мають право видавати наряди-допуски на виконання робіт у газонебезпечних умовах та робіт з підвищеною небезпекою згідно з НПАОП 27.0-4.02-90. Також повинні бути призначені відповідальні за технічний стан та безпечну експлуатацію: електрообладнання, вантажопідіймального устаткування, газового господарства, кисневого устаткування, промислових будов, споруд та димових труб, транспортних засобів.

3.4. На кожному підприємстві (в цеху або на дільниці) по заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів повинні бути складені та затверджені роботодавцем: перелік газонебезпечних місць та газонебезпечних робіт, перелік робіт підвищеної небезпеки, перелік механізмів та устаткування, експлуатацію яких треба проводити із застосуванням нарядів-допусків.

3.5. Будова, експлуатація і ремонт електротехнічних установок повинні здійснюватися відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).

3.6. Змащення рухомих частин механізмів, агрегатів та іншого устаткування повинно бути централізованим. Ручне змащення діючих машин і механізмів дозволяється тільки під час зупинки устаткування.

3.7. Фарбування агрегатів і устаткування та інші лакофарбувальні роботи повинні виконуватися відповідно до ГОСТ 12.3.005-75 "ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.005-75). Концентрації токсичних речовин на робочих місцях не повинні перевищувати норм, зазначених у ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

3.8. Будова і експлуатація вантажопідіймальних кранів, електроталів, лебідок, а також допоміжних вантажозахоплювальних пристроїв і тари повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07), Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 59/595 (НПАОП 0.00-5.07-94), Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596 (НПАОП 0.00-5.06-94), та Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 58/594 (НПАОП 0.00-5.20-94).

3.9. У цехах (дільницях), де застосовуються вантажопідіймальні крани, у технологічній інструкції повинні бути передбачені заходи з охорони праці працівників відповідно до вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.95 N 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 372/908 (далі - НПАОП 0.00-5.04-95), Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.03.96 N 45, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.03.96 за N 143/1168 (далі - НПАОП 0.00-5.18-96).

У кабіні крана повинна бути вивішена схема з нанесеними на ній технологічними майданчиками, проходами для працівників. Умови праці в кабіні крана повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), та Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99).

3.10. Усі роботи, пов'язані з перебуванням працівників у закритих ємностях, тунелях, колодязях, повинні виконуватися за нарядом-допуском, оформленим відповідно до вимог НПАОП 27.0-4.02-90.

3.11. У місцях утворення пилу, аерозолей, олій і інших шкідливих виділень повинні бути передбачені місцева витяжна вентиляція чи гідрозрошення або вжиті інші відповідні заходи, що забезпечують вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не вище граничнодопустимих концентрацій згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

3.12. Заземлення, занулення, захисні заходи електробезпеки спорудження повинні відповідати ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты" (далі - ГОСТ 12.1.019-79).

3.13. У цехах (дільницях), де застосовуються легкозаймисті і горючі речовини, повинно забезпечуватися централізоване транспортування і роздача їх у місця споживання.

При використанні невеликих кількостей зазначених речовин допускається перенесення їх у спеціально призначеній для цього тарі. Тара повинна бути справною і щільно закриватися.

3.14. Входи в тунелі з комунікаціями, підвали й інші небезпечні місця повинні бути закриті на запірні пристрої.

3.15. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

На діючих газопроводах, у колодязях, тунелях, підземних колекторах не допускається робити зварювання, різання без відключення газопроводів і їх продувки, вентиляції тунелів, колодязів. При проведенні цих робіт необхідно передбачити заходи щодо забезпечення безпеки працівників.

3.16. Проектування, монтаж і експлуатація киснепроводів і пристроїв, пов'язаних з використанням кисню, повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.20-98 та вимогам нормативно-правових актів.

3.17. При заготівлі та переробці брухту чорних та кольорових металів на працівників можуть впливати такі шкідливі фактори:

тверді і газоподібні токсичні речовини. Кількість і склад токсичних речовин залежить від використовуваних матеріалів. У зону дихання працівників можуть надходити токсичні речовини, що містять у складі твердої фази різні метали (залізо, хром, нікель, мідь, титан, алюміній тощо), їх окисні та інші сполуки, а також газоподібні токсичні речовини (фтористий водень, окис вуглецю, окисли азоту). Вплив на організм твердих та газоподібних токсичних речовин може стати причиною хронічних і професійних захворювань;

випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне). При відсутності захисту можливе ураження органів зору;

теплове (інфрачервоне) випромінювання матеріалів, що підлягають газовій різці. Контакт із нагрітим металом може викликати опіки;

іскри, бризки і викиди розплавленого металу можуть стати причиною опіків;

електромагнітні поля. Характер їх впливу на організм визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу;

ультразвук, джерелами якого є ультразвукові генератори, електроди. Дія ультразвуку залежить від його спектральної характеристики, інтенсивності і тривалості впливу;

шум, джерелами якого є копрові установки, вентилятори, пневмопроводи, джерела живлення. Вплив шуму на організм залежить від спектральної характеристики і рівня звукового тиску;

локальна вібрація, джерелом якої є пневматичні інструменти та установки дроблення металобрухту;

напруга в електричному колі, замикання якого може пройти через тіло людини;

іонізація повітря робочої зони з утворенням позитивно та негативно заряджених іонів;

статичне навантаження. У результаті перенапруги можуть виникати захворювання нервово-м'язового апарату плечового пояса.

3.18. Організація робочого місця повинна забезпечувати умови праці, що відповідають вимогам ГОСТ 12.1.005-88.

3.19. Для створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці на підприємстві (в цехах або на дільницях) по заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів необхідно передбачити такі заходи:

ефективну аерацію будівель;

облаштування вентиляційних і аспіраційних пристроїв, повітряне та повітряно-водяне душування робочих зон і робочих місць;

кондиціювання повітря;

захист від джерел тепловипромінювання, електричних, електромагнітних і магнітних полів, ультразвуку, шуму;

широке використання засобів колективного та індивідуального захисту;

нормальну освітленість;

систематичне та ретельне прибирання приміщень.

3.20. Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99.

3.21. Властивості засобів захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация" (далі - ГОСТ 12.4.011-89).

3.22. Припустимі рівні звукового тиску на робочих місцях не повинні перевищувати встановлених ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83).

3.23. Штучне освітлення робочих місць повинно відповідати вимогам Державних будівельних норм ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006), та Державних санітарних правил ДСП 3.3.1.038-99 "Державні санітарні правила. Підприємства чорної металургії.", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 38 (далі - ДСП 3.3.1.038-99).

3.24. Освітленість у місцях завантаження брухту в агрегати і на підлозі бійних залів копрів повинна становити не менше 150 лк.

3.25. Освітленість при газовому різанні сталевого брухту на підлозі повинна бути не менше 200 лк при показнику осліпленості не більше 40.

3.26. Фасади щитів у машинних залах і пульти управління повинні мати освітленість у площині розташування приладів 150 лк.

3.27. Піднімальні крани необхідно обладнати підкрановим освітленням, що забезпечує усунення затемнення, створеного конструкцією крана.

3.28. Освітлення усередині ємностей необхідно здійснювати за допомогою світильників спрямованого світла, розташованих зовні об'єкта, що розрізається, чи за допомогою ручних переносних ламп напругою не більше 12 В.

3.29. Вібрація на робочих місцях не повинна перевищувати граничних значень згідно з ДСН 3.3.6.039-99 і ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.012-90).

3.30. Контроль за станом повітряного середовища повинен здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.

3.31. Вимір шуму слід проводити один раз на рік відповідно до ГОСТ 12.1.028-80 "ССБТ. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума. Орентировочный метод" (далі - ГОСТ 12.1.028-80) та згідно з ДСН 3.3.6.037-99, а також після ремонтів устаткування.

3.32. Вимір освітленості повинен проводитися при здачі освітлювальних установок в експлуатацію і в подальшому не рідше двох разів на рік відповідно до ДСТУ Б В.2.2-6-97 "Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості" (далі - ДСТУ Б В.2.2-6-97).

3.33. Санітарно-побутові і допоміжні приміщення повинні відповідати вимогам Санітарних норм і правил СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" (далі - СНиП 2.09.04-87).

3.34. Працівники повинні бути забезпечені питною водою.

Для користування питною водою повинні влаштовуватися фонтанчики, що з'єднані з водопостачальною мережею чи бачками. Питні бачки повинні бути виготовлені з матеріалів, які легко очищуються й дезінфікуються, мають кришки, що щільно закриваються, замикаються на замок і встановлюються на висоті 1 м від підлоги. Вода в бачках повинна щодня замінюватися свіжою. Бачки повинні регулярно промиватися кип'ятком і підлягати дезінфекції. При охолодженні води льодом повинна виключатися можливість забруднення води від потрапляння в неї льоду.

3.35. Душові або лазні повинні бути забезпечені гарячою й холодною водою з розрахунку 500 л на одну душову сітку на годину та мати змішувальні пристрої з регулювальними кранами.

Обладнання та експлуатація бойлерних установок і баків для нагрівання води повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017.

У побутових приміщеннях роздягальні та душові повинні мати таку пропускну спроможність, щоб працівники в найбільш численній зміні витрачали на миття й переодягнення не більше 45 хвилин.

На роботах, пов'язаних із забрудненням тіла, крім 400 г мила, що видаються кожному працівнику, біля умивальників повинно бути в достатній кількості мило для миття під час роботи та після її закінчення.

На роботах, де можливе потрапляння на шкіру шкідливих речовин, працівникам повинні видаватися профілактичні пасти та мазі, а також речовини для змащення шкіри.

3.36. Якість питної води, води для душу, умивальників повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (далі - ДСанПіН N 383-96).

3.37. Обладнання систем водопостачання і каналізації повинно відповідати вимогам Санітарних норм і правил СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения" (далі - СНиП 2.04.02-84), СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения" (далі - СНиП 2.04.03-85), СНиП 2.09.04-87, а також ДСП 173-96.

3.38. Джерела водопостачання, які використовуються для постачання господарсько-питних водопроводів, повинні відповідати ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора".

3.39. Стічні води, що містять у собі шкідливі речовини, до надходження в зовнішню каналізаційну мережу повинні бути очищені відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691.

3.40. Утилізація відходів шкідливих речовин проводиться відповідно до Державних санітарних правил і норм ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення, чорної металургії, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29 (далі - ДСП 3.3.1.038-99) (далі - ДСанПіН 2.2.7.029-99).

3.41. Приміщення машинних залів і розподільних пристроїв повинні бути обладнані примусовою вентиляцією з подачею чистого повітря та з підігрівом його в холодну пору. Вентиляція цих приміщень повинна запобігати надлишковому тиску повітря. Машинні зали пакетувальних і брикетувальних установок, гідравлічних ножиць і установок ламки чавуну оснащуються загальною вентиляцією, що забезпечує стан повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.

3.42. Системи вентиляції та опалення будівель і споруд повинні відповідати вимогам ДСП 173-96 та Санітарних норм і правил СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91).

3.43. При заготівлі і переробці брухту на відкритому повітрі для працівників повинні бути передбачені кімнати для сушіння одягу та спеціальні приміщення для обігрівання, обладнані вентиляцією і опаленням, згідно з ДСН 3.3.6.042-99.

3.44. Для працівників, зайнятих на переробці металобрухту, який містить свинець, інші шкідливі речовини, повинні бути відведені індивідуальні шафи окремо для спецодягу і чистого одягу.

3.45. Для зберігання запасів деталей і устаткування в цехах повинні бути передбачені складські приміщення, оснащені вантажопідіймальними засобами і під'їзними коліями.

3.46. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).

3.47. Використання джерел іонізуючого випромінювання підприємством має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (далі - НП 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 (НРБУ-97), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).

3.48. Загальні вимоги електробезпеки устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования". Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.019-79.

4.1. Вимоги до території підприємств (цехів, дільниць)

4.1.1. Площа земельної ділянки для здійснення операцій з металобрухтом повинна відповідати вимогам статті 5 Закону України "Про металобрухт" і бути не менш як 500 кв.м для операцій з брухтом кольорових металів і не менш як 1000 кв.м для операцій з брухтом чорних металів.

4.1.2. Для цехів, що проектуються, наближення залізничних колій до виробничих будівель, складських споруд тощо повинно відповідати ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм" (далі - ГОСТ 9238-83).

4.1.3. У діючих цехах за неможливості доведення габаритів до нормативних величин повинна бути влаштована сигналізація, що попереджає про порушення габаритів (світлова, звукова чи світлозвукова).

4.1.4. У місцях масового переходу працівників через залізничні колії повинні бути влаштовані перехідні містки або тунелі. Переходи повинні мати настили, покладені врівень з головками рейок, і бути обладнані відповідними огородженнями і сигналами. У цехах повинна бути вивішена схема пішохідного руху по території підприємства.

Перехід працівників через залізничні колії у невстановлених місцях не дозволяється.

4.1.5. Автомобільні дороги і пішохідні доріжки на території підприємств повинні бути заасфальтовані; в літню пору року їх необхідно поливати водою, а в зимову - очищати від льоду і снігу. Під час ожеледиці дороги і доріжки необхідно посипати піском або дрібним шлаком. Неасфальтовані дільниці території підприємств повинні бути озеленені.

Не допускається захаращувати території підприємств, пішохідні доріжки, робочі місця і зони.

Вибоїни і нерівності покриття на території підприємств не допускаються.

Тимчасові канави та ями на території підприємств необхідно перекрити або обгородити.

4.1.6. Територія підприємств повинна утримуватися в чистоті. На підприємствах повинен бути встановлений графік прибирання будівельних конструкцій, устаткування, робочих майданчиків, проходів і проїздів.

Територія підприємств та всі переходи через залізничні колії повинні освітлюватися відповідно до норм освітленості згідно з ДБН В.2.5-28-2006.

4.1.7. Швидкість і порядок руху залізничного, автомобільного і іншого безрейкового транспорту по території і всередині будинків цехів (дільниць) повинні встановлюватися адміністрацією підприємства відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 (далі - Правила дорожнього руху), і регламентуватися покажчиками і дорожніми знаками.

4.1.8. При експлуатації електро- і автонавантажувачів необхідно передбачити заходи, що забезпечують безпеку працівників. Для підприємств, що будуються, слід передбачати стоянки автомобілів, що прибувають на підприємства, в цехи (дільниці) для здачі металобрухту, перед в'їзними воротами важелів. У місцях розвантаження і складування повинні бути передбачені майданчики, що знаходяться за межами пішохідних тротуарів і проїзних доріг.

4.1.9. Під час ремонтів чи будівельних робіт траншеї, тимчасові ями, канави повинні бути обладнані поручнями висотою не менше 1 м, у темний час вони повинні бути освітлені і позначені дорожніми знаками безпеки.

4.1.10. Земельні ділянки відповідно до статті 5 Закону України "Про металобрухт" повинні мати бетонне або тверде покриття, яке унеможливлює проникнення в ґрунт шкідливих речовин.

4.1.11. При в'їздах транспортних засобів на територію підприємства, цеху (дільниці) повинні бути вивішені схеми їх проїзду на вантажно-розвантажувальні майданчики. Місця вивантаження і навантаження повинні бути позначені.

4.1.12. Заготовлений металобрухт повинен складуватися на спеціально відведених майданчиках, підготовлених заздалегідь, таким чином, щоб металобрухт не розсипався, не захаращував проходи і проїзди.

4.1.13. У місцях постійного навантаження і розвантаження вагонів кранами повинні бути обладнані спеціальні естакади (майданчики) з настилом, розташованим на одному рівні з бортами вагонів, і вивішені схеми стропування негабаритного вантажу. Естакада повинна мати огородження.

4.1.14. Територія копрових подвір'їв повинна бути огороджена та обладнана знаками безпеки, плакатами і попереджувальною сигналізацією.

4.1.15. На підприємствах, що будуються, і тих, що знаходяться на реконструкції, копри повинні бути розташовані не ближче ніж за 100 м від робочих, допоміжних приміщень і доріг, на яких здійснюється рух.

Віконні створи виробничих та допоміжних будівель, розташованих від копрів на відстані менше ніж 100 м (що розміщені у бік копрів), повинні загороджуватися міцними сітками, а дверні створи розташовуватися з боку, протилежного від копра.

4.1.16. На території підприємства необхідно передбачити тимчасове сховище для зберігання радіоактивно забруднених фрагментів металобрухту, що вилучаються з обігу, а також окремий металевий контейнер із зображенням на ньому знака "Радіаційна небезпека" (ГОСТ 17925-72 "Знак радиационной опасности") для транспортування вилучених радіоактивних фрагментів металобрухту відповідно до вимог Державних санітарно-екологічних правил і норм з радіаційної безпеки при проведенні операцій з металобрухтом.

4.2. Вимоги до будівель та споруд

4.2.1. Виробничі і допоміжні будівлі, споруди і склади повинні відповідати ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", НАПБ А.01.001-2004 і бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.

4.2.2. На підприємствах, у цехах (на дільницях) повинні бути спеціальні майданчики для складування необхідного змінного і запасного устаткування.

4.2.3. Прибирання пилу та сміття всередині будівель необхідно проводити механізовано.

4.2.4. У цехах, що будуються, повинно передбачатися механізоване збирання пилу і сміття усередині будівель, а також збирання пилу й льоду з дахів виробничих будівель.

4.2.5. Відкривання віконних і ліхтарних плетінь і фрамуг повинно бути керованим дистанційно чи вручну з робочого майданчика.

Скло віконних прорізів повинно очищатися від пилу і кіптяви в міру забруднення, але не рідше одного разу на півріччя.

4.2.6. Робочі майданчики та підлоги в цехах повинні бути рівними та відповідати вимогам СНиП 2.03.13-88 "Полы". Прибирання робочих місць у виробничих приміщеннях повинно виконуватися щозміни. Нагромадження пилу на кришках, перекриттях, майданчиках, конструкціях і устаткуванні не допускається.

4.2.7. Приміщення чи майданчики, на яких установлюються газифікатори різних типів, де зберігаються ємності з рідким киснем чи розміщується і монтується кисневе устаткування, повинні відповідати таким вимогам:

не допускається застосування асфальтових і дерев'яних підлог;

запобіжники, вимикачі і рубильники слід розташовувати поза приміщенням;

арматура електричних ламп повинна бути герметичною;

допускається тільки центральне водяне опалення;

повинна бути обладнана природна вентиляція, а при недостатній природній вентиляції слід передбачити штучну вентиляцію згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91;

не допускається палити чи запалювати вогонь у приміщеннях або на майданчиках;

при вході в приміщення повинні бути покладені заземлені мідні листи, ручки дверей повинні бути заземлені для зняття з них статичної електрики;

на видному місці повинні бути вивішені плакати "Обережно. Кисень!", "Не палити!";

усередині приміщення повинні бути вогнегасники, при вході - шухляда з піском і дошка з протипожежним інвентарем;

до роботи не допускаються працівники в промасленому спецодягу, а також із забрудненими жиром або мастилом руками.

4.2.8. Робочий майданчик преса, настил навколо завантажувального короба і прес-камери повинні бути покриті рифленими сталевими листами.

4.2.9. У приміщенні, де розташовані преси, стіни приміщення з боку підходу кранів повинні бути захищені сталевим листом.

4.2.10. Вимоги безпеки до конструкції огородження копра повинні відповідати ГОСТ 12.2.055-81 "ССБТ. Оборудование для переработки лома и отходов черных и цветных металлов. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.055-81).

4.2.11. Прорізи в огородженні повинні закриватися воротами чи опускними шторами, обладнаними блокувальними пристроями, що виключають можливість підйому копрової баби при відкритих прорізах. На копрах баштового типу допускаються лабіринтові огородження.

4.2.12. Шатро копра повинно бути огороджено міцними стінками на висоту не менше 3/4 максимального підйому копрової баби. Огородження повинно бути стальним чи дерев'яним з брусків і шпал товщиною не менше ніж 150 мм.

Нижня частина огорожі (стін) копра висотою 4 м повинна мати подвійні стінки огородження з брусків товщиною 300 мм або з бетону, захищеного стальною бронею.

4.2.13. Міцність огорожі шатра і дверей повинна забезпечувати неможливість пробивання їх уламками металобрухту.

4.2.14. Нагорі піраміди копра повинна бути влаштована покрівля і майданчик для безпечного обслуговування тросового блока тощо. Для підіймання на майданчик повинні бути встановлені сходи, і на них, починаючи з висоти 3 м, через кожні 0,6 м повинні бути влаштовані металеві дуги, що запобігають можливому падінню працівника, який піднімається або спускається.

4.2.15. Не рідше двох разів на рік повинна перевірятися стійкість і міцність конструкцій копра шляхом огляду елементів, наявності відхилень від вертикального положення і визначення ступеня зносу окремих частин. Результати перевірок повинні заноситися в паспорт чи формуляр копра, складений за ГОСТ 2.601-2006.

4.2.16. Транспортні прорізи в опалюваних будівлях слід обладнати повітряно-тепловими завісами, а в неопалюваних - повітряними завісами, включення яких повинно бути зблоковано з відкриттям воріт.

5.1. Заготівля, сортування, завантаження, вивантаження, складування брухту і відходів

5.1.1. Усі роботи щодо приймання, сортування, розвантаження і обробки металевого брухту повинні виконуватися в суворій відповідності до вимог цих Правил, відповідних стандартів та нормативно-правових актів:

для брухту і відходів кольорових металів - згідно зі стандартом "Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови" (далі - ДСТУ 3211-95);

для брухту і відходів чорних металів - згідно з державним стандартом "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови" (далі - ДСТУ 4121-2002);

для брухту і відходів чорних і кольорових металів - згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України від 23.10.2007 N 127/595, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 за N 1258/14525, НПАОП 0.00-5.04-95, НПАОП 0.00-5.18-96.

5.1.2. Сортування металобрухту повинно бути механізованим.

5.1.3. Розбирання металобрухту зі складів, штабелів варто починати зверху. Не допускається витягати окремі шматки брухту з-під завалів.

5.1.4. Максимальна висота складованого металобрухту повинна бути на 2 м нижче верхнього положення вантажозахватного механізму вантажопідіймального крана.

5.1.5. Складування виливниць повинно виконуватися в перев'язку. Укладання більше трьох рядів по висоті не допускається. Штабель повинен бути стійкий.

5.1.6. Порожнисті предмети брухту (труби, циліндри) повинні бути звільнені від стороннього вмісту і доступні для огляду внутрішньої поверхні.

5.1.7. Кожна партія металобрухту, що одержується від постачальників, повинна супроводжуватися документом, що засвідчує усі види його небезпечності (піротехнічну, хімічну, радіаційну, екологічну).

5.1.8. Кожна партія металобрухту, що відправляється заводам-споживачам, також повинна супроводжуватися документами, що засвідчують усі види його небезпечності відповідно до ДСТУ 4121-2002 та ДСТУ 3211-95.

5.1.9. Для піротехнічного, хімічного, радіаційного, екологічного контролю, відбирання і усунення з брухту предметів, що містять небезпечні речовини, на підприємствах, у цехах і на майданчиках у кожній зміні повинна працювати уповноважена особа, яка пройшла навчання за всіма видами контролю відповідно до нормативно-правових актів.

5.1.10. Роботи, пов'язані з перенесенням, навантаженням і розвантаженням небезпечних предметів і транспортуванням їх до місця зберігання брухту, повинні здійснюватися тільки вдень під керівництвом уповноваженої особи.

5.1.11. Роботи з добору і відділення кольорових металів від чорних, їх сортування, транспортування, складування і навантаження повинні провадитись з дотриманням заходів безпеки для працівників.

5.1.12. Відділення кольорових металів від вибухонебезпечного брухту (предметів) повинно здійснюватися за нарядом-допуском, оформленим згідно з НПАОП 27.0-4.02-90.

5.1.13. Не дозволяється здійснювати добір і вилучення кольорових металів з металобрухту безпосередньо у вагоні.

5.1.14. Скидання металобрухту в приямки, на майданчики слід робити з висоти не більше 500 мм.

5.1.15. Маневри з вагонами, навантаження і вивантаження яких не закінчено, допускається робити тільки за узгодженням з особою, відповідальною за вантажно-розвантажувальні роботи.

5.1.16. Операції з очищення вагонів, відкривання і закривання люків, бортів, дверей залізничних вагонів повинні здійснюватися відповідно до нормативно-правових актів.

5.1.17. Під состави, подані для навантаження чи розвантаження, повинні бути покладені гальмові башмаки. Після закінчення розвантажувальних чи навантажувальних робіт залізничні колії повинні бути очищені.

5.2. Газове різання брухту

5.2.1. Роботи з газового розрізання металобрухту повинні виконуватися відповідно до НАПБ А.01.001-2004, НПАОП 0.00-1.20-98 та вимог нормативно-правових актів.

5.2.2. Газопостачання цехів і дільниць для виробництва газокисневого різання металобрухту із застосуванням природного і зрідженого газів, а також рідкого пального (гасу) повинно здійснюватися:

при числі постійних робочих постів більше десяти - по газокиснепроводах чи від розподільних рамп;

при числі робочих постів до десяти, якщо пристрій газокиснепроводів нераціональний, - від балонів з киснем, пальним чи газом, бачків з рідким паливом.

5.2.3. Газове різання, а також застосування відкритого вогню від інших джерел допускаються на відстані по горизонталі не менше, м:

від розподільних газокисневих рамп - 10;

від окремих балонів з киснем і з пальним газом - 5;

від газопроводів газоподібних насаджень, розміщених у металевих шафах, - 3.

5.2.4. Робочі майданчики для газового різання металобрухту повинні бути обладнані підйомно-транспортними засобами.