1.1. Ця Інструкція розроблена на основі Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - Правила).

1.2. На кожній дільниці робіт вантажопідіймальних кранів, для обв'язування, зачіплювання або підвішування вантажів суб'єкт господарювання повинен призначити стропальників із числа працівників, які досягли 18 років та пройшли навчання в установленому порядку.

1.3. На промислових підприємствах для підвішування на гак крана вантажів без попередньої обв'язки (вантажі, які мають петлі, римболти, цапфи, а також ті, що знаходяться в ковшах, баддях, контейнерах або іншій тарі) або коли вантажі захоплюються напівавтоматичними захоплювальними пристроями, можуть допускатися робітники основних професій, додатково навчені за скороченою програмою стропальника. До цих робітників пред'являються ті ж вимоги, що й до стропальників.

1.4. Перед допуском до роботи стропальників проводиться перевірка знань нормативно-правових актів з охорони праці у порядку, встановленому Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511.

1.5. Кількість стропальників, які обслуговують один кран, визначається суб'єктом господарювання. При призначенні двох і більше стропальників один з них призначається старшим.

1.6. У тих випадках, коли зона, яка обслуговується краном, повністю не оглядається з кабіни кранівника, для передачі сигналів стропальника кранівнику працівником, відповідальним за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, призначається сигнальник з числа атестованих стропальників.

1.7. Стропальник у своїй роботі підпорядковується працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

1.8. Допущений до самостійної роботи стропальник повинен:

а) мати поняття про будову крана, який він обслуговує, та знати його вантажопідіймальність; стропальники, які обслуговують стрілові самохідні крани, повинні вміти визначати їх вантажопідіймальність в залежності від вильоту стріли та положення додаткових опор;

б) вміти підбирати необхідні для роботи стропи (по вантажопідіймальності, числу віток, довжині та куту нахилу віток стропа до вертикалі) та інші вантажозахоплювальні пристрої в залежності від маси та характеру вантажу, який переміщується;

в) вміти визначати пригодність стропів та інших знімних вантажозахоплювальних пристроїв та тари;

г) вміти проводити правильну обв'язку та підвішування вантажу на гак;

д) знати норми заповнення тари;

е) знати та застосовувати в роботі установлений на підприємстві порядок подачі сигналів кранівнику;

є) знати порядок та габарити складування вантажів;

ж) знати порядок безпечного проведення робіт стріловими самохідними кранами поблизу ліній електропередачі;

з) знати порядок звільнення від дії електроструму осіб, які потрапили під напругу, способи надання їм першої медичної допомоги;

и) знати дану Типову інструкцію.

1.9. Стропальник повинен знати місце знаходження рубильника, через який подається напруга на головні тролейні проводи або гнучкий кабель, який живить електричний кран, та вміти відключити кран від електричної мережі в необхідних випадках.

2.1. Перед початком роботи стропальник повинен:

а) підібрати вантажозахоплювальні пристрої, відповідні масі та характеру вантажу, який підіймається; стропи повинні підбиратися з урахуванням числа віток та довжини, так щоб кут між вітками не перевищував 90 градусів;

б) перевірити справність вантажозахоплювальних пристроїв та тари, наявність на них клейм або бірок з позначенням номера, дати виготовлення та вантажопідіймальності, а також наявність на тарі напису про її призначення та власну масу;

в) перевірити освітлення робочого місця; при недостатній освітленості стропальник, не приступаючи до роботи, повинен доповісти про це працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

3.1. Стропальник може приступати до роботи тільки після отримання завдання, а у випадку неясності його - після отримання інструктажу від працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

3.2. При обв'язці та зачіплюванні вантажу стропальник повинен керуватися такими вказівками:

а) обв'язку або зачіплювання вантажу слід проводити у відповідності зі схемами стропування вантажів; стропування вантажів, які підіймаються рідко та на які не розроблені схеми їх стропування, слід проводити під керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами;

б) перевірити масу вантажу, який призначений для переміщення краном, за списком вантажів або по маркуванню на вантажі; якщо стропальник не має можливості визначити масу вантажу, то він повинен узнати її у працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами;

в) при обв'язці вантажу канати та ланцюги повинні накладатися на основний масив його (раму, каркас, корпус, станину) без вузлів та петель; під гострі кромки (ребра) вантажів слід підкладати спеціальні підкладки, які захищають стропи від пошкоджень;

г) обв'язувати вантаж належить таким чином, щоб під час його переміщення виключалось падіння окремих його частин (дошки, колоди, прутки) та забезпечувалось стійке положення вантажу при переміщенні, для цього стропування довгомірних вантажів повинно проводитися не менше ніж в двох місцях;

д) зачіплювання залізобетонних виробів, а також інших вантажів, які мають петлі, рими, цапфи, слід проводити за всі передбачені для підіймання у відповідному положенні петлі, рими, цапфи;