У порядку інформації доводяться до відома відповіді Вищого Арбітражного Суду України на запити щодо застосування при вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства.

1. При вирішенні спорів, пов'язаних з приватизацією державного майна, виник ряд питань, які наводяться нижче разом з відповідями на них.

1.1. Який порядок обчислення 10% коштів від вартості об'єкту малої приватизації, що сплачуються товариству покупців - членів трудового колективу, якщо воно не стало переможцем конкурсу або аукціону, а вартість об'єкту повністю чи частково сплачувалась майновими сертифікатами, земельними бонами тощо.

Стаття 11 Указу Президента України від 30.12.94 N 827 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" не ставить право товариства покупців на одержання 10% коштів, що надійшли за проданий об'єкт малої приватизації, у залежність від форми оплати придбаного об'єкта.

У відповідності з пунктом 3 статті 1 Закону України "Про приватизаційні папери" одним із обов'язкових реквізитів приватизаційного паперу є його номінальне значення у вартісному (тобто - грошовому) обчисленні. Отже належні товариству покупців 10% коштів, одержаних за проданий об'єкт, обчислюються, виходячи з загальної ціни продажу у грошовому вираженні, включаючи і вартість вкладених приватизаційних паперів у їх номінальному значенні.

1.2. Якщо покупець не розрахувався за придбаний об'єкт малої приватизації, хто сплачуватиме товариству покупців належні йому 10% з ціни продажу об'єкта?

Частиною другою статті 11 названого вище Указу Президента України передбачено право товариства покупців, яке не стало переможцем аукціону або конкурсу, одержати 10% з ціни продажу об'єкта з відповідного позабюджетного фонду приватизації або з рахунка орендодавця приміщення (бюджету місцевого самоврядування), а не від покупця. Тому та обставина, що покупець не розрахувався за придбаний об'єкт малої приватизації, не повинна ущемляти майнові інтереси товариства покупців.

1.3.

Чи вправі покупець, який запропонував на аукціоні найвищу ціну за об'єкт, виставлений на продаж, вимагати від продавця укладення договору купівлі-продажу, якщо ліцітатор з будь-яких причин зняв об'єкт з продажу?

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право власності на придбаний об'єкт переходить до покупця з моменту удару молотка ліцітатора і з цього моменту покупець вправі вимагати від продавця укладення відповідного договору. Якщо до удару молотка ліцітатора останній зняв об'єкт з продажу, слід вважати, що продаж не відбувся, тому відсутні і покупець, і предмет договору купівлі-продажу, а отже і підстави для укладення договору.

2. На питання, що виникають у процесі розгляду справ про визнання боржників банкрутами, Вищий Арбітражний Суд України дав наведені нижче відповіді.

2.1. Чи може фізична особа - член споживчого товариства, створеного у відповідності з Законом України "Про споживчу кооперацію", бути визнаною арбітражним судом кредитором у справі про банкрутство споживчого товариства стосовно свого пайового внеску та нарахованих на нього дивідендів?

У відповідності зі статтею 6 Закону України "Про споживчу кооперацію" член споживчого товариства, у тому числі індивідуальний, несе відповідальність за зобов'язаннями споживчого товариства у межах сплаченого ним обов'язкового пайового внесу. Повернення пайового внеску членам споживчого товариства передбачено лише у разі ліквідації останнього (стаття 18 зазначеного вище Закону). Тому у арбітражного суду відсутні правові підстави для визнання члена споживчого товариства кредитором стосовно сплати пайового внеску.

Що ж до інших майнових вимог індивідуального члена споживчого товариства, то вони можуть бути визнані арбітражним судом на підставі статті 10 Закону України "Про банкрутство" з урахуванням правового характеру взаємовідносин сторін та поданих доказів.

2.2. Чи можна визнати боржника банкрутом у випадку, коли кредитор не подав арбітражному суду аудиторський висновок?

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про банкрутство" (в редакції Закону України "Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України" від 14.03.95) проведення аудиту обов'язкове у разі звернення боржника з заявою про визнання його банкрутом. Що до кредитора, то призначення аудиту за його рахунок можливе лише за наявності згоди на це як кредитора, так і боржника. У разі незгоди кредитора відшкодовувати вартість аудиту його вимоги підлягають розгляду на загальних підставах, що не виключає визнання боржника банкрутом.

3. У зв'язку з виникненням питань щодо правомірності тих чи інших дій нотаріусів Вищий Арбітражний Суд України повідомив таке.

3.1. Чи має право нотаріус вчиняти виконавчий напис на підставі нотаріально посвідченого договору застави (стаття 20 Закону України "Про заставу"), якщо цей договір посвідчено нотаріусом за бажанням сторін?