На виконання пунктів 29 та 44 Заходів, спрямованих на забезпечення цілей, визначених Основними концептуальними підходами до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 N 155, та з метою захисту майнових інтересів акціонерів під час здійснення операцій розпорядження майном господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків,

1. Затвердити Положення про порядок здійснення контролю за розпорядженням майном господарських товариств (додається).

2. Директору Департаменту з питань управління корпоративними правами держави у відкритих акціонерних товариствах Гудзю А.А. та директору Юридичного департаменту Підгайному А.П. забезпечити в установленому порядку державну реєстрацію Положення в Міністерстві юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Голови Фонду Григоренка Є.М.

1. Це Положення розроблене на виконання Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 N 155, відповідно до Цивільногота Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про Державну програму приватизації", постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 N 791 "Про управління корпоративними правами держави" та інших нормативно-правових актів.

2. Це Положення визначає порядок розпорядження основними засобами та іншими необоротними активами (далі - майном) господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше 50 відсотків, в частині продажу, списання, обміну, передачі в оренду, безоплатної передачі, консервації (розконсервації), внесків до статутних фондів інших юридичних осіб майна господарських товариств (далі - операції розпорядження майном).

3. Дія цього Положення поширюється на господарські товариства, в тому числі холдингові, державні (національні) компанії, функції управління корпоративними правами держави, у статутних фондах яких здійснює Фонд державного майна України або уповноважений ним орган виконавчої влади (далі - Орган управління корпоративними правами).

4. Для господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить менше 50 відсотків плюс 1 акція, норми цього Положення мають рекомендаційний характер.

5. Господарське товариство без згоди органів управління, на які відповідно до статуту та цього Положення покладено повноваження щодо розпорядження майном, не має права здійснювати операції розпорядження майном.

6. Порядок розпорядження майном господарських товариств, контрольні пакети акцій яких знаходяться у власності контролюючого підприємства (Компанії), визначається статутом Компанії і статутами дочірніх підприємств.

7. Компанії з метою дієвого контролю за ефективністю використання дочірніми підприємствами майна та підвищення ефективності управління корпоративними правами компаній у статутних фондах інших господарських товариств розробляють та надають Органу управління корпоративними правами для затвердження свої Положення про розпорядження та використання майна компанії і підприємств, що входять до її складу.

8. В період до проведення перших загальних зборів акціонерів та набуття в процесі приватизації прав власності на акції господарського товариства іншими акціонерами, питання з розпорядження майном підлягають розгляду Фондом державного майна України на засіданні постійно діючої комісії з питань прийняття рішень, які належать до компетенції вищого органу ВАТ (наказ ФДМУ від 22.02.2001 N 276), або іншими органами виконавчої влади, що здійснюють управління державними корпоративними правами.

9. Якщо рішення щодо операцій розпорядження майном приймається загальними зборами товариства, згода на здійснення відповідної операції розпорядження оформляється окремим дорученням (довіреністю) відповідальному представнику держави, який братиме участь на загальних зборах.

10. Орган управління корпоративними правами не погоджує операції розпорядження майном у разі, якщо вони можуть призвести до збитків товариства, до зменшення власного капіталу, є недостатньо обїрунтованими чи не відповідають вимогам цього Положення, крім випадків, розпорядження майном на виконання рішень уряду.

11. Рішення щодо операцій розпорядження майном оформлюються Органом управління корпоративними правами за встановленою формою згідно з додатком N 1 цього Положення.

12. Проведення незалежної оцінки майна, яке є предметом операцій розпорядження майном, здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 N 1891.

13. Орган управління корпоративними правами та органи управління товариства, у разі необхідності, можуть погоджувати з галузевими міністерствами чи іншими центральними органами виконавчої влади проведення відповідних операцій розпорядження майном.

14. У разі порушення провадження у справі про банкрутство підприємства та введення процедури розпорядження майном, Орган управління корпоративними правами держави приймає рішення щодо операцій розпорядження майном за погодженням з розпорядником майна.

15. В процесі реструктуризації господарського товариства операції розпорядження здійснюються в порядку, визначеному Положенням про порядок реструктуризації підприємств, затвердженим наказом ФДМУ від 12.04.2002 N 667.

16. Передача майна товариства в заставу здійснюється

відповідно до норм, визначених Законами України "Про заставу", "Про іпотеку" та наказом ФДМУ від 06.02.2001 N 163 "Про погодження органами приватизації умов договорів застави майна".

17. З метою розгляду та підготовки висновків і пропозицій щодо проведення операцій розпорядження майном на підприємстві наказом керівника підприємства створюється постійно діюча комісія з питань розпорядження майном господарського товариства (далі - Комісія).

18. Комісія створюється в складі:

- голови Комісії - керівника підприємства або його заступника;

- членів Комісії:

головного бухгалтера або уповноваженого ним працівника бухгалтерії (на підприємствах, де штатним розписом посаду головного бухгалтера не передбачено, - особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

керівників структурних підрозділів;

матеріально відповідальних осіб за місцем розміщення необоротних активів.

19. Комісія проводить аналіз використання наявних необоротних активів, виявляє непрофільні та/або такі, які тривалий час не використовуються у виробництві, з метою проведення операцій розпорядження майном в порядку, визначеному цим Положенням та чинним законодавством.

20. На підставі річної інвентаризації майна на підприємстві та проведеного аналізу Комісія готує і подає виконавчому органу для затвердження план використання майна (технічного переозброєння, реконструкції, введення нових потужностей, списання, реалізації тощо) на наступний фінансовий рік.

21. До обов'язків постійно діючої Комісії належать:

- огляд кожного об'єкта (предмета);

- встановлення придатності об'єкта до відновлення і подальшої експлуатації, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію, а також дані бухгалтерського обліку;

- встановлення причин, які призвели до списання об'єкта;

- встановлення осіб, з вини яких мав місце передчасний вихід матеріальних цінностей з ладу (якщо такі є);

- встановлення можливості використання окремих частин чи матеріалів зі списаного об'єкта і визначення їх вартості, виходячи з вартості подібних частин та матеріалів;

- здійснення контролю за вилученням, після списання цінностей, придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначенням їх кількості, ваги та їх здаванням на відповідний склад;

- надання пропозицій щодо подальшого використання майна;

- складання та затвердження за результатами перевірки відповідних актів.

22. Виконавчий орган товариства на підставі пропозицій та висновків Комісії, в межах норм, визначених законодавством та цим Положенням, готує проект рішення щодо операцій розпорядження майном, погоджує його з наглядовою радою та направляє Органу управління корпоративними правами для прийняття відповідного рішення.

23. Комісія надає пропозиції про реалізацію майна, у разі недоцільності консервації основних засобів сьогодні, попередні періоди та в майбутньому (обладнання морально застаріло, має значний фізичний знос, утримання його потребує значних коштів та негативно впливає на собівартість та ціноутворення).

24. Реалізація майна товариства здійснюється на конкурентних засадах - через біржі, на аукціоні або за конкурсом.

25. Кошти, отримані від реалізації необоротних активів, є власністю господарського товариства. Напрями використання коштів, отриманих від реалізації зазначених активів, визначаються органом управління товариства, який приймає відповідне рішення.

26. Господарські товариства з метою прийняття рішення щодо реалізації майна подають до Органу управління корпоративними правами такі документи:

- лист-звернення з техніко-економічним обїрунтуванням доцільності реалізації майна;

- витяг з протоколу засідання виконавчого органу та наглядової ради щодо розгляду питань, зазначених у зверненні товариства;

- копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке реалізується;

- фінансова звітність станом на останню звітну дату (форма N 1 "Баланс" , форма N 3 "Звіт про рух грошових коштів" з розшифровкою статей 180, 190, 200, форма N 5 "Примітки до річної фінансової звітності" (розділи I-V);

- довідка про вартість відчужуваного майна згідно з даними бухгалтерського обліку;

- акт про інвентаризацію основних засобів;

- акт про технічний стан майна;

- звіт про оцінку майна;

- рецензія звіту про оцінку майна;

- довідка виконавчого органу товариства про відсутність обмежень щодо розпорядження майном.

27. За результатами відчуження майна до Органу управління корпоративними правами надається звіт за формою згідно з додатком N 2 Положення.

28. Основні засоби господарського товариства можуть бути обмінені на основні засоби, що перебувають у власності інших суб'єктів господарювання.

29. Різниця між вартістю основних засобів, визначена незалежною оцінкою активів, які обмінюються, компенсується товариству (або іншій стороні) шляхом перерахування грошових коштів у сумі, яка дорівнює різниці у вартості активів, у терміни, визначені договором міни.

30. Господарські товариства з метою прийняття рішення щодо обміну майна подають до Органу управління корпоративними правами такі документи:

- письмове звернення з техніко-економічним обїрунтуванням доцільності обміну майна;

- згода другої сторони на обмін;

- витяг з протоколу виконавчого органу та наглядової ради щодо обміну майна;

- довідка про вартість майна, яке підлягає обміну, згідно з даними бухгалтерського обліку;

- фінансова звітність станом на останню звітну дату (форма N 1 "Баланс", форма N 3 "Звіт про рух грошових коштів" з розшифровкою статей 180, 190, 200, форма N 5 "Примітки до річної фінансової звітності" (розділи I-V);

- акт про інвентаризацію основних засобів, які підлягають обміну;

- акт про технічний стан основних засобів, якими обмінюються;

- звіти про оцінку майна;

- рецензія звіту про оцінку майна;

- копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яким обмінюються;

- довідка виконавчого органу товариства про відсутність обмежень щодо розпорядження майном, яким обмінюються.

31. У місячний термін після прийняття Органом управління корпоративними правами рішення щодо обміну майна виконавчим органом товариства оформлюються договір міни та акт приймання-передачі майна.

32. За результатами обміну майна до Органу управління корпоративними правами надається звіт за формою згідно з додатком N 3 Положення.

33. Майно господарського товариства може бути безоплатно передано у разі прийняття відповідними органами управління товариства рішення про:

- передачу майна до комунальної власності територіальної громади;

- надання благодійної допомоги;

- передачу іншим організаціям, установам, підприємствам.

34. Підставою для здійснення передачі майна до комунальної власності є рішення відповідних органів місцевого самоврядування (територіальної громади).

35. Господарські товариства з метою прийняття рішення щодо безоплатної передачі майна подають до Органу управління корпоративними правами такі документи:

- письмове звернення з обґрунтуванням доцільності безоплатної передачі майна;

- витяг з протоколу виконавчого органу та наглядової ради товариства щодо безоплатної передачі майна;

- перелік майна, яке передається безоплатно, із зазначенням таких даних: рік будівництва або випуску, місцезнаходження, стисла характеристика, інвентарний N, первісна та балансова (залишкова) вартість;

- копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке є об'єктом безоплатної передачі;

- рішення (згода) органів місцевого самоврядування, в разі передачі майна до комунальної власності;

- фінансова звітність станом на останню звітну дату (форма N 1 "Баланс", форма N 3 "Звіт про рух грошових коштів" з розшифровкою статей 180, 190, 200, форма N 5 "Примітки до річної фінансової звітності" (розділи I-V);

- довідка виконавчого органу товариства про відсутність обмежень щодо розпорядження майном.

36. У місячний термін після прийняття рішення щодо безоплатної передачі майна виконавчим органом оформлюються відповідні цивільні угоди та акти приймання-передачі майна.

37. Звіт за результатами безоплатної передачі майна надається до Органу управління корпоративними правами звіт за формою згідно з додатком N 4 Положення.

38. Майно господарського товариства (крім списаного) може бути передано в якості внеску до статутних фондів, юридичних осіб, створених за участю товариства, в обмін на корпоративні права.

39. Рішенням щодо передачі майна в якості внеску до статутних фондів юридичних осіб можуть бути визначені додаткові умови розпорядження таким майном.

40. Господарським товариством, в межах його корпоративних прав, ведеться контроль за діяльністю створеною за його участю юридичної особи. За результатами фінансово-господарської діяльності здійснюється аналіз виконання основних вимог бізнес-плану та робиться висновок про доцільність подальшого функціонування господарського товариства і надаються пропозиції більш ефективного використання його майна.

41. Господарські товариства з метою прийняття рішення щодо передачі майна господарських товариств в якості внеску до статутних фондів юридичних осіб подають до Органу управління корпоративними правами такі документи:

- лист-звернення про наміри здійснення майнових внесків до статутних фондів інших юридичних осіб;

- бізнес-план, який повинен містити техніко-економічне обїрунтування мети та доцільності заснування іншої юридичної особи, розрахунок прогнозованого економічного ефекту;

- проект установчих документів нової юридичної особи. Установчими документами нового суб'єкта господарювання передбачається одержання господарським товариством його корпоративних прав у розмірі не менш ніж 50% та його контроль над діяльністю нової юридичної особи;

- перелік майна, що пропонується передати як внесок до статутного капіталу господарського товариства, із зазначенням дати введення їх в експлуатацію, інвентарного N, первісної та балансової (залишкової) вартості;

- копія документа, що підтверджує право власності господарського товариства на нерухоме майно, яке передбачається внести до статутного фонду;

- звіт про оцінку майна, яке передбачається внести до статутного фонду;

- рецензія звіту про оцінку майна;

- фінансова звітність станом на останню звітну дату (форма N 1 "Баланс", форма N 5 "Примітки до річної фінансової звітності" (форма I-V);

- довідка виконавчого органу товариства про відсутність обмежень щодо розпорядження майном, яке передбачається внести до статутного фонду юридичної особи, що створюється.

42. У разі створення підприємств з іноземними інвестиціями до переліку, зазначеного у пункті 41, додатково надаються:

- документ, що підтверджує реєстрацію іноземного інвестора в країні місцезнаходження. Цей документ повинен бути нотаріально засвідчений, перекладений українською мовою і легалізований у встановленому порядку;

- довідка від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок іноземного інвестора в країні його місцезнаходження, перекладена на українську мову і легалізована в установленому порядку.

43. Якщо проектом установчих документів нової юридичної особи, до статутного фонду якої передається майно, передбачено одержання господарським товариством її корпоративних прав в розмірі менше 50 відсотків, Орган управління корпоративними правами дає доручення відповідальному представнику держави, який братиме участь у загальних зборах акціонерів, голосувати проти створення юридичної особи на таких умовах та здійснення майнового внеску до статутного фонду.

44. Після прийняття рішення про створення нової юридичної особи, її реєстрації в установленому порядку, призначення особи, якій надається право розпорядчого підпису, відкриття спеціального рахунку для перерахування грошових коштів (якщо такий внесок передбачений установчими документами) оформляється акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного фонду створюваного товариства.

45. Акт приймання-передачі майна складається в довільній формі і повинен обов'язково містити таку інформацію:

- перелік та опис майна, що передається;

- технічні параметри;

- вартість майна, визначену в установленому порядку.

46. За результатами передачі майна як внеску до статутних фондів юридичних осіб до Органу управління корпоративними правами надається звіт за формою згідно з додатком N 5 Положення.

47. Необоротні активи списуються з балансу підприємства у разі, коли відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним, а також, коли вони не можуть бути в установленому порядку реалізовані.

48. Списанню підлягають матеріальні цінності як такі, що:

- непридатні до використання внаслідок фізичного зносу, форс-мажорних обставин (аварій, стихійного лиха, пожежі, крадіжки, є будівлями, спорудами, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів або зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого використання);

- виявленні в результаті інвентаризації як нестача;

- морально застаріли;

- у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переобладнанням підприємств, цехів або інших об'єктів.

49. Нарахування повного зносу не може бути підставою для списання необоротних активів, якщо вони придатні для експлуатації.

50. В акті на списання, який складається Комісією, висвітлюються причини вибуття об'єкта (стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів) та обґрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення.

51. При списанні матеріальних цінностей, які вибули внаслідок аварії, до акта про списання додається копія акта про аварію з поясненням причин, які викликали аварію, та вказуються заходи, прийняті стосовно винних осіб.

52. Після прийняття рішення про списання матеріальних цінностей акти на списання, складені Комісією, затверджуються керівником підприємства.

53. Розбирання, демонтаж основних засобів до затвердження актів (отримання дозволу) на списання не допускаються.

54. Після ліквідації (списання) майна оприбутковуються ті його частини (деталі, вузли), які можуть бути використані під час капітальних, середніх та інших ремонтів аналогічних засобів виробництва.

55. Основні засоби, що списані і не підлягають реалізації, можуть бути реалізовані як вторинна сировина (брухт) після їх ліквідації.

56. Комісії під час ліквідації (списання) основних засобів, що вміщують дорогоцінні метали, необхідно дотримуватись вимог Положення про порядок приймання і переробки відходів і лому дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння у вигляді відходів та лому, затвердженого спільним наказом Мінфіну, Мінекономіки, НБУ від 23.06.94 N 54/11/161/91/15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 08.07.94 N 158/367.

57. Господарські товариства з метою прийняття рішення щодо списання майна подають до Органу управління корпоративними правами такі документи:

- звернення господарського товариства з обїрунтуванням доцільності списання майна;

- витяг з протоколу засідання виконавчого органу та наглядової ради щодо погодження проведення зазначених у зверненні товариства операцій;

- копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке підлягає списанню;

- довідка про вартість відчужуваного майна згідно з даними бухгалтерського обліку;

- акт на списання майна, складений Комісією;

- акт про інвентаризацію основних засобів;

- акт про технічний стан майна;

- довідка виконавчого органу товариства про відсутність обмежень щодо розпорядження майном, яке підлягає списанню.

58. За результатами списання майна до Органу управління корпоративними правами надається звіт за формою згідно з додатком N 6 Положення.

59. Об'єктом оренди може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке належить до необоротних активів, щодо яких немає обмежень у частині його оренди.

60. Повноваження в частині розгляду та укладання договорів оренди майна покладаються на органи управління господарського товариства (виконавчий орган, наглядову раду, загальні збори) відповідно до статуту та законодавства.

61. Орган управління корпоративними правами розглядає питання оренди майна та погоджує договори оренди у разі, якщо затвердження таких договорів (з врахуванням вартості майна, що передається в оренду) віднесено до компетенції вищого органу господарського товариства.

62. При передачі майна в оренду (або при перегляді умов договору) орендодавець:

- проводить інвентаризацію майна, що не задіяне у виробничому процесі, і може надаватися в оренду;

- проводить незалежну оцінку об'єкта оренди для визначення його вартості. Розрахунок орендної плати та умови страхування, що обумовлюються в договорі, визначаються на підставі незалежної оцінки об'єкта оренди;

- складає опис об'єкта, що надається в оренду (як додаток до договору оренди). Опис вміщує такі дані орендодавця про основні фонди: NN п/п, найменування, кількість, інвентарний N, рік випуску, рік введення в експлуатацію, первісну вартість основних фондів, залишкову вартість, % зносу, амортизаційні відрахування за рік (місяць);

- складає акт технічного стану об'єктів оренди, вказується (уточнюється) комплектність об'єкта, підкреслюються ознаки виробничої потужності, продуктивності, точності, враховується забезпечення метрологічних рівнів та характеристик тощо.

63. Умовами надання об'єкта в оренду можуть бути обов'язкове збереження та розвиток рівня, зазначеного в акті технічного стану об'єкта оренди, його наукового і виробничого потенціалу. Орендарем та орендодавцем обумовлюється відповідальність сторін за поліпшення певних якостей об'єкта як при оренді, так і в разі погіршення або втрати тих якостей (особливостей), які визначали певні характеристики устаткування, технології тощо.

64. Умовами надання в оренду основних засобів, що підлягають реконструкції, відновленню, капітальному ремонту, можуть бути зобов'язання орендаря щодо здійснення вказаних поліпшень в установленому порядку (згідно з затвердженою технічною та кошторисною документаціями) та в строки, що встановлюються термінами оренди.

65. Розмір орендної плати, обумовлений договором, має покривати витрати товариства на утримання, обслуговування і відновлення об'єктів оренди.

66. Договір оренди укладається у письмовій формі у 3-х примірниках та повинен відповідати вимогам чинного законодавства України, з урахуванням вищезазначених істотних вимог, та містити:

- найменування та місцезнаходження сторін, їх підпорядкування;

- об'єкт оренди (склад і вартість майна);

- термін, на який укладається договір оренди;

- розмір орендної плати;

- порядок використання амортизаційних відрахувань;

- відновлення орендованого майна та умови його повернення;

- відповідальність сторін;

- умови страхування об'єктів оренди;

- умови експлуатації, технічного обслуговування, модернізації об'єкта оренди, забезпечення пожежної безпеки та його технічного стану;

- інші умови за згодою сторін;

- дата і місце укладання договору;

- юридична адреса та реквізити сторін.

67. Необоротні активи, надані в оренду, повинні використовуватися тільки за призначенням, що обумовлено договором оренди.

68. При передачі в оренду повітряних суден авіапідприємств та авіакомпаній необхідно враховувати норми, визначені Інструкцією про порядок передачі в оренду повітряних суден авіакомпаній та авіапідприємств державної форми власності та відкритих акціонерних товариств (ВАТ), всі акції яких або їх частка перебувають у державній власності, затвердженою наказом Міністерства транспорту України від 10.08.2001 N 530.

69. Передача у фрахт, оренду, лізинг морських суден здійснюється відповідно до вимог Кодексу торговельного мореплавства України.

70. Господарські товариства з метою прийняття рішення щодо передачі майна в оренду подають до Органу управління корпоративними правами такі документи: