Відповідно до статті 50 Закону України "Про ринок електричної енергії" та статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 13 грудня 2012 року № 1627 "Про затвердження Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02 січня 2013 року за № 20/22552 (зі змінами).

3. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр".

4. Операторам систем розподілу при формуванні інвестиційних програм на 2019 рік керуватись планами розвитку електричних мереж напругою 35-154 кВ та визначення обсягів реконструкції електричних мереж напругою 0,4-10 кВ, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

1.1. Цей Порядок поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали або мають намір отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (далі - оператори систем розподілу), та установлює процедуру формування, подання, розгляду, схвалення та виконання планів розвитку систем розподілу (далі - ПРСР) та інвестиційних програм (далі - ІП) операторів систем розподілу.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

базовий період - період дії ІП, який передує прогнозному періоду ІП, тривалістю, як правило, календарний рік;

захід ІП - належним чином обґрунтована, запланована до виконання закупівля товарів та робіт протягом прогнозного періоду ІП (календарний рік), що пов'язана виключно з провадженням оператором системи розподілу своєї господарської діяльності з розподілу електричної енергії;

звітний період - період дії ІП, за який оператор системи розподілу звітує про виконання ІП (щокварталу наростаючим підсумком та за підсумками календарного року);

інвестиційна програма (ІП) - оформлені з урахуванням вимог цього Порядку зобов’язання оператора системи розподілу щодо виконання у визначені терміни та за рахунок відповідних джерел фінансування комплексу заходів ІП, спрямованих, зокрема, на підвищення рівня надійності, безпеки, економічності та забезпечення ефективного функціонування активів оператора системи розподілу; розвиток системи розподілу; поліпшення якості надання послуг з розподілу електричної енергії; зниження технологічних витрат електричної енергії;

перехідний захід ІП - запланований до виконання захід ІП, що виконується протягом двох або більше років, та пов'язаний з обґрунтованою оператором системи розподілу необхідністю виконання заходу ІП етапами;

план розвитку системи розподілу (ПРСР) - документ, який містить необхідні прогнозні обсяги нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення системи розподілу відповідного оператора системи розподілу на наступні 5 календарних років, розроблений з урахуванням Плану розвитку системи передачі на наступні 10 років, та визначає потребу в майбутніх інвестиціях та план виконання відповідних заходів для забезпечення енергоефективності та надійності функціонування системи розподілу з дотриманням установлених показників якості надання послуг з розподілу електричної енергії;

прогнозний період ПРСР - п'ятирічний період, протягом якого оператор системи розподілу планує розвиток системи розподілу;

прогнозний період ІП (далі - прогнозний період) - період, протягом якого оператор системи розподілу зобов'язаний виконати заходи ІП (як правило, перший календарний рік прогнозного періоду ПРСР).

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії", Кодексі систем розподілу, затвердженому постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (далі – КСР).

1.3. Оператор системи розподілу зобов'язаний використовувати кошти, визначені як джерело фінансування ІП, виключно на її виконання відповідно до графіка виконання заходів по кварталах, визначеного ІП.

1.4. Розгляду питання про схвалення ПРСР та ІП передують їх відкриті обговорення на місцях згідно з Порядком проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866.

1.5. Регулятор приймає рішення про схвалення ПРСР та ІП або внесення змін до них на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, після розгляду та опрацювання Регулятором ПРСР та ІП або запропонованих змін до них та поданих матеріалів згідно з вимогами цього Порядку.

2.1. Оператор системи розподілу розробляє ПРСР з дотриманням вимог розділу III КСР, цього Порядку, протоколів нарад Регулятора щодо підходів до формування ПРСР на відповідний прогнозний період ПРСР та подає його Регулятору за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

2.2. ПРСР має містити, зокрема:

1) інформацію про обладнання оператора системи розподілу щодо показників SAIDI на початок базового періоду з урахуванням даних форми звітності № 11-НКРЕКП-якість-розподіл (квартальна) "Звіт щодо показників надійності електропостачання", затвердженої постановою НКРЕКП від 12 червня 2018 року № 374, відсортовану за показником SAIDI від найвищого до найнижчого, з визначенням переліку заходів для виконання цільового завдання щодо досягнення показника SAIDI у першому році прогнозного періоду ПРСР, розрахованого відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175;

2) запланований для виконання впродовж прогнозного періоду ПРСР перелік заходів з урахуванням інформації, визначеної в підпункті 1 цього пункту, та з урахуванням заходів з підвищення енергоефективності, передбачених Законом України "Про енергетичну ефективність";

3) інформацію щодо місць розміщення пристроїв фіксації/аналізу показників якості електричної енергії та планів щодо їх встановлення, а також перелік об’єктів/обладнання електромереж оператора системи розподілу, в точках вимірювання яких показники якості електричної енергії не відповідають встановленим стандартам, відповідно до звіту за результатами проведеного моніторингу якості електричної енергії в системі розподілу, із зазначенням заходів та термінів їх виконання для забезпечення покращення цих показників з урахуванням вимог пункту 6.3.7 глави 6.3 розділу VI КСР;

4) інформацію щодо переліку скарг/звернень/претензій щодо незадовільної якості електричної енергії, визнаних обґрунтованими та вирішення яких потребує проведення складних робіт, актуальних станом на момент подання ПРСР, з урахуванням даних форми звітності № 10-НКРЕКП-якість-розподіл (річна) "Звіт щодо усунення причин незадовільної якості електричної енергії за скаргами споживачів", затвердженої постановою НКРЕКП від 12 червня 2018 року № 374, з визначенням переліку заходів та термінів їх виконання для забезпечення покращення показників якості електричної енергії;

5) інформацію щодо проєктно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт для заходів, зазначених у підпункті 2 цього пункту (будівельно-монтажні роботи, як правило, виконуються в наступному році після проєктно-вишукувальних робіт);

6) перелік та технічні дані основного обладнання трансформаторних підстанцій 20 кВ та вище;

7) перелік заходів щодо підвищення рівня напруги;

8) пояснювальну записку з обґрунтуванням необхідності проведення робіт по кожному розділу ПРСР, яка, у тому числі, повинна містити:

мету, обґрунтування необхідності та доцільності виконання запланованих заходів (робіт) у прогнозному періоді ПРСР;

посилання на нормативно-правові акти, які регламентують необхідність виконання таких заходів (робіт);

інформацію про схвалену, затверджену, погоджену належним чином проєктно-кошторисну документацію (за наявності);

інформацію щодо проведення експертизи проєктно-кошторисної документації (за наявності);

інформацію щодо заходів (робіт) із зазначенням їх етапів (обсягів) виконання, що заплановані до виконання у прогнозному періоді ПРСР (по заходах, що мають перехідний характер, зазначаються етапи (обсяги) виконання за роками із урахуванням фактичного виконання).

2.3. Інформація в ПРСР, ІП та звітах щодо їх виконання, викладена у числовому форматі, зазначається з точністю до двох цифр після коми, а якщо ціла частина числа дорівнює нулю, з точністю до двох значущих цифр після коми.

2.4. До ПРСР (як правило, для заходів першого року прогнозного періоду ПРСР) додаються відповідні обґрунтовуючі матеріали, що, зокрема, можуть містити акти, експертні звіти (висновки) щодо необхідності заміни відповідного обладнання, технічні паспорти, протоколи замірів (акти, відомості тощо), проєктну документацію.

2.5. Оператор системи розподілу розробляє ІП з урахуванням відповідного ПРСР, згідно з вимогами цього Порядку та протоколів нарад Регулятора щодо підходів до формування ІП на відповідний прогнозний період, та подає її Регулятору за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку відповідно до затвердженого Регулятором графіка.

2.6. Неподання або подання оператором системи розподілу ПРСР та/або ІП, що не відповідають вимогам цього Порядку та інших нормативно-правових актів, є порушенням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1470.

2.7. Оператор системи розподілу формує джерела фінансування ПРСР та ІП з таких статей:

амортизація;

прибуток на виробничі інвестиції або прибуток (обов'язкові реінвестиції);

запланований обсяг надходжень за перетоки реактивної електричної енергії;

частина від запланованого на прогнозний період обсягу прибутку, пов'язаного зі зменшенням фактичних технологічних витрат електричної енергії (для операторів систем розподілу, до яких застосовується методологія тарифоутворення "витрати +"), що виникають при її розподілі електричними мережами, порівняно з прогнозованими, розрахованого за фактичним балансом електричної енергії попереднього періоду та прогнозною ціною закупівлі технологічних витрат електричної енергії у прогнозному періоді. Фактичний баланс електричної енергії попереднього періоду розраховується відповідно до фактичних даних, наданих у формі звітності № 2а-НКРЕКП-розподіл електричної енергії (місячна) "Звітні дані про обсяги розподілу електричної енергії та технологічні витрати електричної енергії за 1 та 2 класами напруги", затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, за друге півріччя року, який передує базовому, та перше півріччя базового року (далі - дохід від небалансу ТВЕ).

Додатковими джерелами фінансування ПРСР/ІП можуть бути: прибуток (додаткові реінвестиції), плата за приєднання, залучені кошти (кредити, фінансова допомога), кошти, отримані від здійснення діяльності, пов'язаної та не пов'язаної з розподілом електричної енергії, дохід від небалансу ТВЕ, прибуток від надання послуг комерційного обліку електричної енергії та інші джерела відповідно до вимог чинного законодавства.

2.8. Оператор системи розподілу формує ІП відповідно до розділів, визначених цим Порядком, із зазначенням обсягу фінансування по кожному з розділів (без урахування податку на додану вартість (далі - ПДВ)). ІП має містити:

1) інформацію про прогнозний загальний техніко-економічний стан оператора системи розподілу на дату закінчення чинної ІП з урахуванням виконання її заходів;

2) загальний перелік заходів по кожному розділу ІП, запланованих на прогнозний період;

3) детальний перелік заходів ІП, запланованих до виконання на прогнозний період, з урахуванням наскрізної пріоритезації заходів у межах розділів ІП, з розбивкою на етапи (квартали) з фінансуванням відповідно до планових квартальних обсягів надходжень коштів. При визначенні пріоритезації заходів необхідно враховувати те, що пріоритетнішим є захід, виконання якого є важливішим та/або має більший вплив на забезпечення підвищення рівня надійності, безпеки, економічності, зниження технологічних витрат електричної енергії та поліпшення якості надання послуг з розподілу електричної енергії, та не враховувати заходи зі створення трансформаторної потужності для реалізації стандартних приєднань, що включаються до ІП без зазначення конкретного місця встановлення (згідно з типовими проєктами за відповідними потужностями з урахуванням статистичних даних тощо);

4) пояснювальну записку з обґрунтуванням необхідності виконання заходів по кожному розділу ІП;

5) джерела фінансування ІП;

6) прогноз оператора системи розподілу щодо зниження технологічних витрат та втрат електричної енергії за результатами реалізації ІП.

2.9. Пояснювальна записка до ІП повинна бути структурованою, сформованою відповідно до вимог цього Порядку та складатись із вступу та детального опису кожного заходу у розрізі розділів ІП.

2.9.1. Вступ повинен містити:

1) інформацію про проведення відкритого обговорення на місцях з посиланням на відповідний протокол, щодо відповідності заходів ІП поданому ПРСР та розробленому Плану заходів щодо підвищення достовірності даних для здійснення моніторингу якості послуг тощо;

2) інформацію щодо місць розміщення пристроїв фіксації/аналізу показників якості електричної енергії та планів щодо їх встановлення, а також перелік об’єктів/обладнання електромереж оператора системи розподілу, в точках вимірювання яких показники якості електричної енергії не відповідають встановленим стандартам, відповідно до звіту за результатами проведеного моніторингу якості електричної енергії в системі розподілу, із зазначенням заходів та термінів їх виконання для забезпечення покращення цих показників з урахуванням вимог пункту 6.3.7 глави 6.3 розділу VI КСР;

3) інформацію щодо технологічних порушень, що виникли протягом останніх трьох років на обладнанні оператора системи розподілу в мережах 35 кВ та вище та не усунуті станом на момент подання ІП на прогнозний період, із зазначенням організаційних причин виникнення зазначених порушень, зокрема внаслідок помилкових дій персоналу. При цьому зазначаються заплановані до виконання роботи, зокрема заходи ІП на прогнозний період;

4) інформацію щодо переліку об’єктів електромереж оператора системи розподілу з найбільшими показниками SAIDI з урахуванням вимог, визначених у цій главі, відсортовану за показником SAIDI від найвищого до найнижчого, з визначенням переліку заходів та термінів їх виконання для забезпечення зниження цих показників;

5) інформацію щодо переліку скарг/звернень/претензій щодо незадовільної якості електричної енергії, визнаних обґрунтованими та вирішення яких потребує проведення складних робіт, актуальних станом на момент подання ІП, з урахуванням даних форми звітності № 10-НКРЕКП-якість-розподіл (річна) "Звіт щодо усунення причин незадовільної якості електричної енергії за скаргами споживачів", затвердженої постановою НКРЕКП від 12 червня 2018 року № 374, з визначенням переліку заходів та термінів їх виконання для забезпечення покращення показників якості електричної енергії;

6) інформацію щодо фактичних та прогнозних витрат електричної енергії в системі розподілу та заходів, направлених на їх зниження, за результатами реалізації ІП;

7) інформацію щодо результатів виконання заходів на підставі розроблених у попередні періоди ТЕО (у тому числі з підвищення енергоефективності роботи розподільчих мереж/компенсації реактивної потужності) та заплановані заходи щодо подальшої їх реалізації з детальним графіком виконання цих заходів;

8) інформацію щодо виконання оператором системи розподілу заходів у частині забезпечення необхідного рівня потужності кінцевих користувачів, з урахуванням створення резерву потужності для забезпечення перспективного зростання споживання відповідно до вимог чинних нормативних документів, зокрема ДБН, та заплановані заходи щодо подальшої їх реалізації з графіком виконання цих заходів;

9) інформацію щодо впровадження, розвитку та модернізації вузлів та автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії оператора системи розподілу;

10) визначення загальних критеріїв пріоритезації заходів для включення до ІП;

11) інформацію щодо заходів, що передбачають підвищення рівня середньої напруги.

2.9.2. Детальний опис кожного заходу у розрізі розділів ІП має бути оформлений у вигляді таблиці 7 додатка 2 до цього Порядку та містити, зокрема, таку інформацію:

1) назву та порядковий номер заходу ІП відповідно до таблиці 6 додатка 2 до цього Порядку. Назва заходу ІП повинна відповідати розробленій проєктно-кошторисній документації (за наявності) та має містити характер дій, що плануються до виконання (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, розроблення проєктно-кошторисної документації, улаштування, встановлення тощо);

2) характер робіт, що плануються до виконання (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, розроблення проєктно-кошторисної документації, закупівля тощо), та запланований термін виконання цього заходу;

3) пріоритетність заходу в межах розділу ІП із зазначенням основних критеріїв її визначення;

4) посилання на сторінку та пункт схваленого ПРСР (із зазначенням передбаченого терміну виконання), План заходів щодо підвищення достовірності даних для здійснення моніторингу якості послуг, програму модернізації вузлів обліку електричної енергії по точках комерційного обліку всіх типів, по яких оператор системи розподілу є стороною, відповідальною за точку комерційного обліку, яка погоджена Адміністратором комерційного обліку, та інші документи (концепції, програми, плани, нормативно-правові акти тощо), що передбачають виконання заходу;

5) посилання на обґрунтовуючі матеріали, що підтверджують необхідність виконання заходу, зокрема:

акти, експертні звіти (висновки) щодо необхідності заміни відповідного обладнання, протоколи замірів (акти, відомості тощо), протоколи випробувань та вимірювань, розпорядчі документи органів державного нагляду/контролю та результати розгляду скарг, на підставі яких захід включається до ІП, цінові (комерційні) пропозиції (прайси), результати публічної закупівлі з указанням відповідного ідентифікатора закупівлі у вигляді гіперпосилання, тощо;

технічне завдання на проєктування, затверджене в установленому порядку;

схвалену, затверджену, погоджену належним чином проєктно-кошторисну документацію та відповідний наказ про її затвердження із зазначенням відповідної кошторисної вартості;

експертний висновок щодо розгляду проєктно-кошторисної документації із зазначенням відповідної кошторисної вартості;

6) інформацію щодо існуючого технічного стану відповідних об'єктів та їх складових частин із зазначенням останньої дати проведення ремонтних робіт, терміну їх експлуатації, типу та характеристик згідно з технічними паспортами;

7) обґрунтування необхідності та доцільності виконання заходу ІП із зазначенням очікуваного результату виконання цього заходу. До заходів ІП, за необхідності, мають бути додані схемні рішення, інші графічні та табличні матеріали, що підтверджують необхідність та доцільність виконання заходу;

8) опис робіт із зазначенням фізичних обсягів та вартості, що заплановані до виконання у прогнозному періоді, та основних техніко-економічних показників проєктів (із зазначенням, зокрема, типу та кількості основного обладнання та матеріалів, що плануються до заміни/встановлення). По заходах, що передбачають демонтаж обладнання/матеріалів, необхідно зазначати інформацію щодо кількості обладнання/матеріалів, що підлягає демонтажу згідно з актами технічного стану, відповідно до розробленої проєктно-кошторисної документації та кількості обладнання/матеріалів, що пропонується до встановлення на заміну демонтованих, із зазначенням інформації щодо подальшого застосування обладнання, що демонтується з причин, не пов’язаних із незадовільним технічним станом. По заходах, що мають перехідний характер, також зазначаються етапи виконання (план-графік, діаграма Ганта), фізичні обсяги та фінансування по роках із урахуванням фактичного виконання). Для заходів ІП також зазначаються відповідні цілі та показники (індикатори), що будуть досягнуті за результатом їх виконання, та орієнтовний термін проведення відповідної процедури закупівлі.

9) опис та розрахунок запланованого економічного ефекту від впровадження заходу (робіт) ІП.

2.10. Оператор системи розподілу додає до кожного заходу ІП обґрунтовуючі матеріали, що, зокрема мають містити:

1) проєктно-кошторисну документацію з виконання відповідних робіт, розроблену та затверджену відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому обсяги робіт та ресурсів (матеріалів, обладнання тощо) у кошторисній документації повинні бути підтверджені відповідними обсягами у затвердженій проєктній частині;

2) експертні висновки щодо розгляду проєктно-кошторисної документації відповідно до вимог чинного законодавства;

3) накази про затвердження відповідної проєктно-кошторисної документації;

4) акти, експертні звіти (висновки) щодо необхідності заміни відповідного обладнання, програмних засобів, технічні паспорти, протоколи замірів (акти, відомості тощо), протоколи випробувань та вимірювань, відповідні технічні завдання на проєктування, затверджені в установленому порядку із зазначенням стадії проєктування (ТЕО, проєкт, робочий проєкт тощо), та інші матеріали;

5) цінові (комерційні) пропозиції (прайси) виробників або їх офіційних представників в Україні, результати публічної закупівлі (за наявності) (по заходах із впровадження та розвитку інформаційних технологій з указанням каталожних номерів відповідного обладнання та програмного забезпечення). При цьому оператор системи розподілу, як правило, надає 2-3 альтернативні цінові (комерційні) пропозиції із детальною специфікацією по складових відповідного обладнання, програмних засобів тощо;

6) відповідні програми/концепції розвитку, що містять перелік запланованих за роками заходів.

2.11. При формуванні ІП на прогнозний період оператор системи розподілу повинен передбачити виконання перехідних заходів з попередніх періодів.

Кількість перехідних заходів у складі ІП може бути, як правило, не більше трьох, за виключенням заходів, виконання яких протягом прогнозного періоду є неможливим через режимні обмеження, що підтверджується наданням відповідних документів та розрахунків.

2.12. Оператор системи розподілу може передбачити в ІП кошти для розробки проєктів на виконання робіт, що заплановані до реалізації, як правило, в наступному календарному році. Вартість проєктно-вишукувальних робіт визначається відповідно до чинних нормативно-правових актів та кошторисів на виконання цих проєктно-вишукувальних робіт.

2.13. Оператор системи розподілу визначає обсяги інвестицій виходячи з технічного стану основних фондів, підтвердженого технічним оглядом та відповідною технічною документацією, та інших активів оператора системи розподілу, принципів економічної доцільності запровадження відповідних заходів, а також з урахуванням впливів цих заходів на рівень тарифів на розподіл електричної енергії.