- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Про затвердження Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки
Відповідно до
статей 7,
15,
56 Закону України "Про Національний банк України", з метою визначення порядку застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису, у банківській системі України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки, що додається.
2. Департаменту безпеки (Скомаровський О.А.) після офіційного опублікування довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі.
3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови Національного банку України Смолія Я.В.
4. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
14.08.2017 № 78
(у редакції постанови Правління
Національного банку України
)
ПОЛОЖЕННЯ
про застосування електронного підпису та електронної печатки
I. Загальні положення
1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України
"Про Національний банк України",
"Про електронні довірчі послуги",
"Про електронні документи та електронний документообіг" і визначає організаційно-методологічні умови застосування електронного підпису (далі - ЕП) та електронної печатки під час створення, оброблення та зберігання електронних документів банками України, філіями іноземних банків, платіжними організаціями платіжних систем, учасниками платіжних систем, операторами послуг платіжної інфраструктури (далі - установа), клієнтами установ, контрагентами та комерційними агентами банків.
2. Керівник установи несе відповідальність за організацію застосування ЕП та електронних печаток в установі, якщо інше не встановлено законодавством України.
3. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:
1) електронний підпис Національного банку України (далі - ЕП Національного банку) - удосконалений електронний підпис або удосконалена електронна печатка, що використовується в платіжних системах Національного банку України та інформаційних задачах Національного банку України згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України;
1-1) клієнт установи - клієнт банку або користувач платіжної системи;
( Пункт 3 розділу I доповнено новим підпунктом 1-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
2) контрагент банку - будь-яка юридична чи фізична особа, яка має з банком відносини фінансового характеру. Контрагент може одночасно мати з банком відносини іншого характеру, зокрема трудові;
3) перевірка цілісності - процедура, яка дає змогу виявлення будь-яких змін в електронному документі та змін ЕП після підписання електронного документа;
4) простий електронний підпис (далі - простий ЕП) - будь-який вид ЕП, крім кваліфікованого ЕП, удосконаленого ЕП, ЕП Національного банку;
5) суб'єкти електронної взаємодії - Національний банк України, установи, клієнти установ, контрагенти та комерційні агенти банків.
( Абзац восьмий пункту 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
4. Дія цього Положення поширюється на суб’єктів електронної взаємодії.
5. ЕП є обов’язковим реквізитом електронного документа.
6. Норми цього Положення щодо використання ЕП ніяким чином не можуть тлумачитись як такі, що будь-яким чином обмежують права суб’єктів електронної взаємодії вчиняти правочини в усній формі чи у вигляді паперових документів (змінювати, доповнювати або припиняти дію електронних документів паперовими документами чи в іншій не забороненій законодавством України формі і навпаки).
7. Створення та зберігання електронних документів здійснюється із забезпеченням можливості перевірки їх цілісності та справжності.
( Пункт 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
8. Підписувач, який створює електронний документ з ЕП, цим самим засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа (або його заперечення внесені як окремий реквізит документа) і свідомо застосовував свій ЕП у контексті, передбаченому документом (підписав, затвердив, погодив, завізував, засвідчив, ознайомився).
9. ЕП створюються у послідовності, визначеній застосованою технологією оброблення інформації, якщо електронний документ підписується двома або більше посадовими особами суб’єкта електронної взаємодії чи представниками двох або більше суб’єктів електронної взаємодії. Технологія оброблення інформації розробляється з урахуванням законодавства України.
Створення електронного документа завершується створенням останнього ЕП відповідно до технології створення такого електронного документа.
10. Установи зобов’язані розробити з урахуванням вимог законодавства України внутрішні документи, у яких має передбачатися порядок:
( Абзац перший пункту 10 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
1) створення і засвідчення електронної копії з паперового документа;
2) створення і засвідчення копії на папері з електронного документа;
3) виявлення будь-яких змін в електронному документі;
4) виявлення будь-яких змін ЕП після підписання електронного документа;
5) роботи з удосконаленою електронною печаткою та кваліфікованою електронною печаткою установи.
( Абзац шостий пункту 10 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
Ці внутрішні документи можуть оформлятися у вигляді окремих документів, одного документа або бути частиною/частинами іншого/інших документа/документів.
Уповноважена відповідно до статутних документів установи особа затверджує зазначені документи і установа зобов'язана забезпечити до них безперешкодний доступ клієнтів установ та потенційних клієнтів установ.
11. ЕП має юридичну силу незалежно від технологій, що застосовуються для створення ЕП, якщо відповідає таким умовам:
1) електронні дані, що використовуються для створення ЕП, є унікальними та однозначно пов’язані із підписувачем і не пов’язані з жодною іншою особою;
2) ЕП дає змогу однозначно ідентифікувати підписувача;
3) технологія застосування ЕП забезпечує підписувачу під час підписування контроль електронних даних, які підписуються, та електронних даних, які використовуються для створення ЕП;
4) під час перевірки відповідно до затвердженого в установі порядку не виявлено будь-яких змін в електронному документі;
( Підпункт 4 пункту 11 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
5) під час перевірки відповідно до затвердженого в установі порядку не виявлено будь-яких змін ЕП після підписання електронного документа.
( Підпункт 5 пункту 11 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
12. Національний банк України має право перевіряти дотримання вимог цього Положення, а також здійснювати перевірки інформаційно-телекомунікаційних систем, що використовуються установами для доведення цілісності та справжності електронних документів.
( Пункт 12 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
II. Види електронного підпису та електронної печатки
( Заголовок розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
13. Під час створення, оброблення та зберігання електронних документів застосовуються:
1) кваліфікований ЕП;
2) удосконалений ЕП;
3) ЕП Національного банку;
4) простий ЕП;
5) кваліфікована електронна печатка;
6) удосконалена електронна печатка.
14. Використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між установою і клієнтом установи, який укладається в письмовій формі (у формі паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованими ЕП сторін) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта установи відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Договір має містити умови та порядок (процедуру) визнання суб’єктами електронної взаємодії правочинів у вигляді електронних документів із використанням удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки або простого ЕП відповідно.
Договір має також містити умови щодо розподілу ризиків збитків, що можуть бути заподіяні підписувачам і третім особам у разі використання удосконаленого ЕП або удосконаленої електронної печатки відповідно.
Установа та клієнт установи мають право укласти договір про використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП у формі електронного документа з використанням електронних підписів, щодо яких між клієнтом установи та установою вже укладено договір.
( Абзац четвертий пункту 14 розділу II в редакції Постанови Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
Укладення окремого договору щодо використання кваліфікованого ЕП не вимагається.
15. Установа зобов'язана надати клієнтові установи на його вимогу засвідчену копію на папері з електронного документа в разі здійснення правочину у вигляді електронного документа.
( Пункт 15 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
16. Установа самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду ЕП та електронної печатки з дотриманням вимог законодавства України з питань електронних довірчих послуг, електронного документообігу, цього Положення, нормативно-правових актів Національного банку України.
( Пункт 16 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 100 від 18.05.2022 )
16-1. Створення електронних документів, що згідно із законодавством України підлягають передаванню на архівне зберігання, здійснюється із застосуванням кваліфікованих ЕП та/або кваліфікованих електронних печаток, що забезпечують можливість перевірки відповідних кваліфікованих ЕП та/або кваліфікованих електронних печаток у довгостроковому періоді згідно з вимогами національних стандартів, визначеними в пунктах 11-18 Переліку стандартів, що застосовуються кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг під час надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, що є додатком до вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року № 992 (зі змінами).
................Перейти до повного тексту