Відповідно до статей 7, 15, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 9, 35, 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою імплементації положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги до кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (зі змінами) щодо розрахунку коефіцієнта левериджу Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Положення про порядок розрахунку банками України та банківськими групами значення коефіцієнта левериджу (далі - Положення), що додається.

2. Банкам України:

1) розробити внутрішньобанківське положення щодо порядку розрахунку значення коефіцієнта левериджу до 31 березня 2025 року (включно);

2) здійснити розрахунок у тестовому режимі значення коефіцієнта левериджу згідно з вимогами Положення станом на 01 квітня, 01 травня, 01 червня, 01 липня 2025 року та надати інформацію про результати такого розрахунку до Національного банку України за встановленою ним формою не пізніше 15 квітня, 15 травня, 16 червня, 15 липня 2025 року відповідно;

3) затвердити та запровадити внутрішньобанківське положення щодо порядку розрахунку значення коефіцієнта левериджу до 31 липня 2025 року (включно);

4) здійснювати розрахунок значення коефіцієнта левериджу згідно з вимогами Положення починаючи зі звітної дати станом на 01 серпня 2025 року.

3. Відповідальним особам банківських груп:

1) розробити внутрішньогрупові документи щодо порядку розрахунку значення коефіцієнта левериджу до 30 червня 2025 року (включно);

2) здійснити розрахунок у тестовому режимі значення коефіцієнта левериджу згідно з вимогами Положення станом на 01 липня, 01 жовтня 2025 року, 01 січня 2026 року та надати інформацію про результати такого розрахунку до Національного банку України за встановленою ним формою не пізніше 10 вересня, 10 грудня 2025 року, 10 березня 2026 року відповідно;

3) затвердити та запровадити внутрішньогрупові документи щодо порядку розрахунку значення коефіцієнта левериджу до 31 березня 2026 року (включно);

4) здійснювати розрахунок значення коефіцієнта левериджу згідно з вимогами Положення починаючи зі звітної дати станом на 01 квітня 2026 року.

4. Департаменту методології регулювання діяльності банків (Оксана Присяженко) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.

5. Постанова набирає чинності з 05 серпня 2024 року.

Інд. 22

1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України".

Підходи, визначені цим Положенням, ґрунтуються на нормах Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги до кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (зі змінами), а також ураховують принципи і рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду щодо коефіцієнта левериджу, визначені в документі "Базель III: Остаточні посткризові реформи [Basel III: Finalising post-crisis reform (грудень 2017 року)]".

2. Терміни та скорочення в цьому Положенні вживаються в такому значенні:

1) актив - актив, що обліковується за активним балансовим рахунком Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами) (далі - План рахунків);

2) базовий актив деривативного контракту (далі - базовий актив) - уживається в значенні, визначеному в частині першій статті 32 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (далі - Закон про ринки капіталу);

3) базовий показник деривативного контракту (далі - базовий показник) - уживається в значенні, визначеному в частині другій статті 32 Закону про ринки капіталу;

4) групова основа - підхід до розрахунку розміру експозиції за деривативом та/або розміру надбавки за кредитний ризик контрагента за операціями репо / зворотного репо, що передбачає здійснення розрахунку за всіма деривативами та/або за всіма операціями репо / зворотного репо, які є предметом угоди щодо неттінгу з контрагентом, згідно з вимогами цього Положення;

5) деривативний контракт - уживається в значенні, визначеному в частині першій статті 31 Закону про ринки капіталу;

6) деривативні фінансові інструменти (далі - деривативи) - уживається в значенні, визначеному в пункті 13 частини першої статті 2 Закону про ринки капіталу;

7) детермінована умовна сума (deterministic notional amount) - умовна сума деривативу, яка є змінною та її прогнозовану суму можна достовірно визначити з огляду на умови, визначені в деривативному контракті;

8) ДК1 - додатковий капітал 1 рівня;

9) експортні кредити - кредити, надані за зовнішньо-економічними договорами (контрактами), укладеними з українським експортером;

10) Інструкція № 368 - Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами);

11) коефіцієнт кредитної конверсії (CCF) - уживається в значенні, визначеному в підпункті 14 пункту 5 розділу I Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2016 року № 351 (зі змінами) (далі - Положення № 351);

12) консолідація грошових коштів (сash pooling) - механізм об’єднання дебетових та/або кредитових залишків коштів клієнта / декількох клієнтів, що обліковуються за балансовими рахунками з обліку коштів на вимогу, на окремому рахунку (консолідованому рахунку) з метою управління ліквідністю та грошовими потоками цього клієнта / цих клієнтів згідно з умовами договору / договорів банківських рахунків, укладених з цим клієнтом / цими клієнтами;

13) контрагент - будь-яка юридична чи фізична особа, яка має з банком / учасником банківської групи відносини фінансового характеру, а також одночасно може мати відносини іншого характеру, включаючи трудові;

14) ліквідаційний неттінг - уживається в значенні, визначеному в частині другій статті 40 Закону про ринки капіталу;

15) маржинальна угода - договір, укладений між сторонами деривативного контракту, умови якого визначають порядок передавання однією стороною іншій стороні гарантійного покриття в сумі, розмір якої залежить від зміни значення базового показника (початкова, додаткова, варіаційна маржа);

16) маржинальний поріг (margin threshold) - розмір максимальної суми незабезпечених зобов’язань за деривативним контрактом, перевищення якого призводить до передавання гарантійного покриття однією стороною (боржником) іншій стороні (кредитору);

17) мінімальна сума переказу (minimum transfer amount) - мінімальна сума гарантійного покриття, яку згідно з маржинальною угодою одна сторона за деривативним контрактом зобов’язується перерахувати на вимогу іншої сторони внаслідок зміни значення базового показника в разі перевищення маржинального порогу;

18) МСФЗ 9 - міжнародний стандарт фінансової звітності 9 "Фінансові інструменти";

19) надбавка за кредитний ризик контрагента (add-on) - компонент розрахунку сукупних активів та позабалансових зобов’язань, який відображає розмір втрат (збитків) банку / учасника банківської групи за операцією репо / зворотного репо внаслідок дефолту контрагента, що виникають понад розмір експозиції за активом за такою операцією, розрахований згідно з розділом IV цього Положення;

20) неттінг - уживається в значенні, визначеному в пункті 28 частини першої статті 2 Закону про ринки капіталу;

21) нетто-зобов’язання - сума грошового зобов’язання, що підлягає сплаті однією із сторін угоди щодо неттінгу (сума зобов’язань якої є більшою) іншій стороні такої угоди (сума зобов’язань якої є меншою) та визначається як різниця між сумами зобов’язань таких сторін;

22) ОК1 - основний капітал 1 рівня;

23) позабалансове зобов’язання - фінансове зобов’язання та активи в довірчому управлінні, що обліковуються за активними позабалансовими рахунками Плану рахунків;

24) Положення № 196 - Положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2023 року № 196 (зі змінами);

25) Положення № 254 - Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20 червня 2012 року № 254, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за № 1178/21490 (зі змінами);

26) Положення № 346 - Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902 (зі змінами);

27) потенційний майбутній розмір експозиції (potential future exposure) - компонент розрахунку розміру експозиції за деривативом, який відображає майбутню потенційну зміну вартості деривативу, розрахований згідно з розділом III цього Положення;

28) поточна вартість заміщення (сurrent replacement cost) - компонент розрахунку розміру експозиції за деривативом, який відображає розмір втрат (збитків) унаслідок негайного припинення всіх наявних вимог / зобов’язань за деривативом / деривативами на дату розрахунку з контрагентом, розрахований згідно з розділом III цього Положення;

29) поточна ринкова ціна деривативу (сurrent market value) - позитивний або від’ємний результат переоцінки за деривативом у разі зміни його справедливої вартості;

30) специфічний ризик втрати напряму (specific wrong-way risk) - ймовірність виникнення додаткових збитків або втрат або додаткового недоотримання запланованих доходів у разі позитивної кореляції між розміром вимог банку / учасника банківської групи до контрагента за деривативом та ймовірністю дефолту цього контрагента в майбутньому, яка виникає з огляду на умови деривативного контракту;

31) справедлива вартість - уживається в значенні, визначеному в підпункті 31 пункту 3 розділу I Інструкції з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 лютого 2018 року № 14 (зі змінами);

32) стохастична умовна сума (stochastic notional amount) - умовна сума деривативу, яка є змінною та її прогнозовану суму не можна достовірно визначити з огляду на умови, визначені в деривативному контракті;

33) товар - біржовий товар у значенні, визначеному в Законі України "Про товарні біржі", та дорогоцінні метали;

34) угода щодо неттінгу (master netting agreement) - генеральна угода або інший документ, положення якого містять умови та порядок проведення неттінгу зобов’язань за деривативами, операціями репо / зворотного репо між банком / учасником банківської групи та контрагентом;

35) умовна сума деривативу (notional amount) - сума, яка визначається залежно від базового активу / базового показника та використовується для визначення платежів за деривативом, якими обмінюються сторони відповідно до умов деривативного контракту;

36) учасник клірингу - банк / учасник банківської групи, який уклав з особою, яка провадить клірингову діяльність, договір про клірингове обслуговування для здійснення клірингу прав та зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів, деривативів, вчинених у власних інтересах банку / учасника банківської групи та/або в інтересах його клієнтів;

37) фінансове зобов’язання - уживається в значенні, визначеному в підпункті 26 пункту 5 розділу I Положення № 351;

38) центральний контрагент - особа, яка провадить діяльність центрального контрагента відповідно до вимог статті 60 Закону про ринки капіталу.

Інші терміни, що використовуються в цьому Положенні, вживаються в значеннях, визначених законами України, нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк) та міжнародними стандартами фінансової звітності.

3. Це Положення встановлює порядок розрахунку для банків України та банківських груп (кредитно-інвестиційної підгрупи) значення коефіцієнта левериджу.

Мінімальне значення коефіцієнта левериджу та вимоги щодо його дотримання встановлюються Інструкцією № 368 / Положенням № 254.

4. Банк / відповідальна особа банківської групи (далі - банк) розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківське положення / внутрішньогрупові документи щодо розрахунку значення коефіцієнта левериджу (далі - внутрішньобанківське положення), яке визначає процес розрахунку значення коефіцієнта левериджу, регламентує інші питання, що пов’язані з отриманням інформації для цілей такого розрахунку, та враховує вимоги цього Положення.

Внутрішньобанківське положення має щонайменше містити:

1) методику розрахунку значення коефіцієнта левериджу з урахуванням встановленого в банку / банківській групі управлінського та аналітичного обліку операцій;

2) підходи, що застосовуються банком згідно з цим Положенням для розрахунку сукупних активів і позабалансових зобов’язань, включаючи:

перелік активів, щодо яких прийнято рішення управлінського персоналу / колегіального органу банку (у письмовій формі) не включати їх до розрахунку сукупних активів та позабалансових зобов’язань;

спосіб розрахунку розміру експозиції за позабалансовим зобов’язанням;

3) процедури, порядок та строки отримання банком інформації, потрібної для проведення перевірки угод щодо неттінгу, щодо їх відповідності вимогам цього Положення, періодичність і терміни здійснення заходів з моніторингу актуальності висновків проведених перевірок;

4) механізми внутрішнього контролю за відповідністю, достовірністю, повнотою розрахунку значення коефіцієнта левериджу згідно з вимогами цього Положення.

5. Відповідність внутрішньобанківського положення та розрахунку банком значення коефіцієнта левериджу вимогам цього Положення є предметом оцінки Національним банком під час здійснення банківського нагляду.

Внутрішньобанківське положення подається Національному банку на його запит, а також уповноваженим Національним банком особам під час здійснення інспекційної перевірки.

Неподання внутрішньобанківського положення для ознайомлення на запит Національного банку або уповноважених Національним банком осіб під час здійснення інспекційної перевірки є підставою для застосування до банку заходів впливу згідно з Положенням № 346.

Відсутність у банку / банківській групі внутрішньобанківського положення є підставою для прийняття Національним банком рішення про неналежну організацію системи внутрішнього контролю, а також застосування заходів впливу згідно з Положенням № 346.

6. Значення коефіцієнта левериджу розраховується:

1) банком - щодня, ґрунтуючись на даних бухгалтерського обліку банку та додаткових даних;

2) відповідальною особою банківської групи - щокварталу, ґрунтуючись на даних субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи банківської групи та додаткових даних.

7. Значення коефіцієнта левериджу розраховується за такою формулою:

де LR - значення коефіцієнта левериджу;

Капітал 1 рівня - величина капіталу 1 рівня згідно з вимогами Положення № 196 / Положення № 254;

Сукупні активи та позабалансові зобов’язання - величина, розрахована відповідно до пункту 8 розділу І цього Положення в гривні / гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до кожної з іноземних валют, установленим Національним банком на дату розрахунку.

8. Банк визначає сукупні активи та позабалансові зобов’язання як суму таких складових:

1) сукупного розміру експозицій за активами (крім деривативів), розрахованих згідно з розділом II цього Положення;

2) сукупного розміру експозицій за деривативами, розрахованих згідно з розділом III цього Положення;

3) сукупного розміру надбавок за кредитний ризик контрагента за операціями репо / зворотного репо, розрахованих згідно з розділом IV цього Положення;

4) сукупного розміру експозицій за позабалансовими зобов’язаннями (крім деривативів), розрахованих згідно з розділом V цього Положення.

9. Банк здійснює розрахунок складових сукупних активів та позабалансових зобов’язань із дотриманням таких вимог:

1) зменшення активів / позабалансових зобов’язань на суму отриманої / отриманого застави / забезпечення на підставі права довірчої власності не допускається, крім випадків, визначених у цьому Положенні;

2) згортання активів / позабалансових зобов’язань із зобов’язаннями не допускається, крім випадків, визначених у цьому Положенні.

10. Банк має право не включати до розрахунку сукупних активів та позабалансових зобов’язань:

1) суму вирахувань з ОК1 та ДК1, здійснених згідно з Положенням № 196 / Положенням № 254, за:

активами, які не мають матеріальної форми;

вкладеннями у власні інструменти ОК1 / ДК1 та в інструменти ОК1 / ДК1 установи фінансового сектору;

відстроченими податковими активами;

непокритим кредитним ризиком;

непрофільними активами;

2) балансову вартість / частину балансової вартості активу та/або фінансового зобов’язання в національній валюті (гривні), що пов’язано з наданням експортного кредиту, повністю забезпечену забезпеченням, що відповідає принципам прийнятності забезпечення, визначеним Положенням № 351, у вигляді гарантій / резервних акредитивів Кабінету Міністрів України в національній валюті (гривні), наданих відповідно до закону України про Державний бюджет України на відповідний рік у порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України, - якщо до активу / фінансового зобов’язання в національній валюті (гривні) за операцією з Кабінетом Міністрів України застосовується вага ризику 0% під час зваження за ступенем кредитного ризику згідно з Інструкцією № 368;

3) балансову вартість / частину балансової вартості активу та/або фінансового зобов’язання, що пов’язано з наданням експортного кредиту, повністю забезпечену забезпеченням, що відповідає принципам прийнятності забезпечення, визначеним Положенням № 351, у вигляді гарантій / резервних акредитивів центральних органів виконавчої влади іншої країни, ніж Україна, - якщо до активу / фінансового зобов’язання за операцією з центральним органом виконавчої влади такої країни застосовується вага ризику 0% під час зваження за ступенем кредитного ризику згідно з Інструкцією № 368;

4) балансову вартість активу, що виник унаслідок здійснення банком / учасником банківської групи, який є учасником клірингу, операції з центральним контрагентом щодо цінних паперів / деривативів на користь клієнта, за умови, якщо немає в банку / учасника банківської групи зобов’язання здійснити відшкодування збитків клієнту за такими операціями в разі невиконання центральним контрагентом своїх зобов’язань;

5) балансову вартість активу, що виник унаслідок здійснення банком / учасником банківської групи розрахунків за операціями Центрального депозитарію цінних паперів;

6) балансову вартість активу, що перебуває в довірчому управлінні банку / учасника банківської групи на підставі договору управління майном, який відповідає одночасно таким умовам:

обліковується на позабалансовому рахунку;

не відповідає критеріям визнання згідно з МСФЗ 9;

не підлягає включенню до консолідованої фінансової звітності згідно з вимогами міжнародного стандарту фінансової звітності 10 "Консолідована фінансова звітність".

11. Банк визначає розмір експозиції за активом (крім деривативу) із дотриманням вимог пункту 9 розділу I цього Положення та таких додаткових вимог:

1) розмір експозиції за активом дорівнює балансовій вартості активу;

2) активи та зобов’язання за рахунками клієнтів, щодо яких застосовується консолідація грошових коштів, можуть згортатися за дотримання умов, установлених у пункті 12 розділу II цього Положення;

3) активи та зобов’язання за операціями репо / зворотного репо не згортаються, за винятком згортання дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості за цими операціями з одним контрагентом за дотримання вимог, установлених у пункті 13 розділу II цього Положення.

12. Банк має право згортати активи та зобов’язання за рахунками клієнта / декількох клієнтів, щодо яких застосовується консолідація грошових коштів згідно з умовами договору / договорів банківських рахунків, укладеного / укладених з цим клієнтом / цими клієнтами, за одночасного дотримання таких умов:

1) банк / учасник банківської групи щодня перераховує дебетові та кредитові залишки за рахунками клієнта / декількох клієнтів на окремий рахунок (консолідований рахунок), у зв’язку з чим залишок коштів за включеними до консолідації рахунками на кінець дня дорівнює нулю та вимоги / зобов’язання за цими рахунками вважаються погашеними;

2) умовами договору / договорів банківських рахунків, укладеного / укладених між банком / учасником банківської групи та клієнтом / декількома клієнтами, щодо яких застосовується консолідація грошових коштів, визначено безумовне право банку / учасника банківської групи на здійснення перерахування залишків коштів за рахунками клієнта / декількох клієнтів на окремий рахунок (консолідований рахунок) у встановлений договором / договорами проміжок часу;

3) банк / учасник банківської групи здійснює нарахування процентів та/або комісії за рахунками клієнта / декількох клієнтів, щодо яких застосовується консолідація грошових коштів, на основі сукупних дебетових / кредитових залишків за балансовими рахунками клієнта / декількох клієнтів, що включені до консолідації.

13. Банк має право згортати балансову вартість дебіторської заборгованості з балансовою вартістю кредиторської заборгованості за операціями репо / зворотного репо з одним контрагентом за одночасного дотримання таких вимог:

1) дати розрахунку за дебіторською заборгованістю та за кредиторською заборгованістю за всіма операціями репо / зворотного репо з контрагентом збігаються;

2) юридично забезпечено право банку на згортання дебіторської та кредиторської заборгованості до настання події дефолту / неплатоспроможності / банкрутства контрагента, а також у разі їх настання;

3) сторони за операціями репо / зворотного репо мають намір здійснити розрахунки на нетто-основі або здійснити взаємне погашення зобов’язань одночасно.

14. Банк розраховує розмір експозиції за деривативами із застосуванням одного з таких підходів:

1) на індивідуальній основі згідно з пунктом 21 розділу III цього Положення, що передбачає розрахунок розміру експозиції за кожним деривативом окремо, - якщо деривативи не є предметом угоди щодо неттінгу або не дотримано вимог, установлених у пункті 15 розділу III цього Положення;

2) на груповій основі згідно з пунктом 22 розділу III цього Положення, що передбачає розрахунок розміру експозиції сукупно за всіма деривативами, які є предметом угоди щодо неттінгу з контрагентом, - якщо деривативи є предметом угоди щодо неттінгу та дотримано вимоги, установлені в пункті 15 розділу III цього Положення.

15. Банк має право розраховувати розмір експозиції за деривативами на груповій основі за умови одночасного дотримання таких вимог:

1) припинення зобов’язань за деривативами здійснюється згідно з угодою щодо неттінгу, укладеною між банком / учасником банківської групи та контрагентом;

2) угода щодо неттінгу передбачає, що:

проведення неттінгу, ліквідаційного неттінгу зобов’язань за деривативами здійснюється у спосіб, визначений Законом про ринки капіталу, або якщо контрагент є нерезидентом та угода щодо неттінгу укладена відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України, - у спосіб, визначений законодавством цієї країни;

наслідком проведення неттінгу, ліквідаційного неттінгу є припинення всіх первісних зобов’язань сторін за деривативами та їх заміна новим нетто-зобов’язанням, на підставі якого здійснюються остаточні розрахунки між сторонами угоди щодо неттінгу;

3) угода щодо неттінгу не містить:

будь-яких умов / підстав, за яких сума вимог та зобов’язань банку / учасника банківської групи може перевищувати суму його вимог / зобов’язань, визначених за результатами проведення неттінгу, ліквідаційного неттінгу, включаючи випадок неплатоспроможності контрагента;

положень, які передбачають право однієї сторони за угодою не виконувати зобов’язань за угодою або здійснити їх в обмеженому розмірі в разі невиконання зобов’язань за угодою іншою стороною, включаючи випадок, коли сторона, яка не виконала зобов’язань, вважатиметься кредитором у разі зарахування зустрічних однорідних вимог за угодою на дату такого невиконання (walk-away clause);