Гнійно-септичні захворювання новонароджених та породіль є надзвичайно актуальною проблемою в охороні здоров'я матерів та дітей, а також одним із основних чинників у структурі материнської та дитячої смертності.

Виникненню гнійно-септичних захворювань сприяють численні джерела і фактори передачі інфекції, поліморфізм збудників, серед яких переважають умовно-патогенні мікроорганізми із набутими додатково патогенними властивостями (токсичність, інвазивність, стійкість до лікарських препаратів, антисептиків, дезінфектантів та ін.), незрілість захисних механізмів організму новонародженого і зниження їх у породіллі, порушення санітарно-протиепідемічного режиму.

Поряд із високим ступенем небезпеки для життя новонароджених та породіль ця група захворювань є прямою загрозою для виникнення групових захворювань та спалахів внутрішньолікарняних інфекцій.

З метою удосконалення профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію з організації проведення комплексу профілактичних заходів у акушерських стаціонарах (додається).

1.2. Інструкцію з організації та проведення епідеміологічного нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями в акушерських стаціонарах (додається).

1.3. Інструкцію з лабораторного контролю якості проведення протиепідемічних заходів та стеження за внутрішньолікарняними інфекціями в акушерських стаціонарах (додається).

1.4. Інструкцію про порядок обробки рук, операційного поля під час пологів та акушерських операцій (додається).

1.5. Порядок проведення розслідування та ліквідації спалахів внутрішньолікарняних інфекцій серед роділь, породіль та новонароджених в акушерських стаціонарах (додається).

1.6. Перелік показань переведення захворілих новонароджених та недоношених дітей з акушерського стаціонару у відділення патології новонароджених (додається).

1.7. Примірне положення про лікаря-епідеміолога акушерського стаціонару (додається).

1.8. Примірне положення про комісію з питань організації профілактичних заходів щодо виникнення внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської та Головного управління охорони здоров'я і медичного забезпечення Київської міських державних адміністрацій:

2.1. Розробити та затвердити комплексні плани заходів щодо зниження захворюваності на гнійно-запальні інфекції новонароджених та породіль відповідно до конкретних умов.

2.2. Здійснювати контроль за ходом виконання цього наказу, заслуховувати питання про хід реалізації заходів на колегіях органів охорони здоров'я.

2.3. Організувати та забезпечити умови для впровадження та виконання заходів з питань профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах.

2.4. Забезпечити облік та реєстрацію внутрішньолікарняних інфекцій серед роділь, породіль та новонароджених згідно з переліком нозологічних форм.

2.5. Організувати і провести семінари з питань епідеміологічного нагляду та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у акушерських стаціонарах, забезпечити систематичну підготовку медичних кадрів із вказаних питань.

2.6. Забезпечити впровадження мікробіологічного моніторингу в акушерських стаціонарах.

3. Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на водному, повітряному, залізничному транспорті:

3.1. Забезпечити дієвий контроль за додержанням санітарно-протиепідемічного режиму в акушерських стаціонарах.

3.2. Здійснювати методичне керівництво роботою лікарів-епідеміологів акушерських стаціонарів з питань організації епідемічного нагляду та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

4. Управлінню організації медичної допомоги дітям і матерям (Моісеєнко Р.О.) при розробці нормативів надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим урахувати нові вимоги організації протиепідемічного режиму і перинатальних технологій в акушерських стаціонарах.

5. Вважати такими, що не застосовуються на території України:

5.1. Наказ МОЗ СРСР від 09.01.86 N 55 "Об организации работы родильных домов (отделений)".

5.2. Наказ МОЗ СРСР від 28.12.89 N 691 "О профилактике внутрибольничных инфекций в акушерских стационарах".

6. Вважати такими, що втратили чинність: Методичні рекомендації щодо санітарно-протиепідемічних заходів в родопомічних закладах, затверджені наказом МОЗ України від 05.01.96 N 4 "Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні".

7. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Н.Г.Гойду.

Внутрішньолікарняна інфекція - захворювання мікробного походження, що виникло у хворого під час його знаходження в лікарні або після виписки, або будь-яке інфекційне захворювання співробітника лікарні, що розвинулося внаслідок його роботи в даному закладі незалежно від часу появи симптомів захворювання.

Внутрішньолікарняна інфекція (ВЛІ) характеризується тяжким клінічним перебігом та високою летальністю. Контингентом підвищеного ризику щодо виникнення ВЛІ є новонароджені та породіллі, особливо у відділеннях інтенсивної терапії. Основними причинами виникнення ВЛІ є незрілість захисних механізмів організму новонародженого та зниження їх у породіль, порушення правил асептики та антисептики в акушерських стаціонарах, інфікування госпітальною мікрофлорою, якій характерна стійкість до антибактеріальних препаратів.

Головним джерелом госпітальних штамів мікроорганізмів є хворі (діти, їх матері та медичний персонал) та носії інфекції. Механізмами поширення ВЛІ (внутрішньолікарняних штамів) є: контактний (головні фактори передачі - руки медичного персоналу, медична апаратура, засоби догляду за новонародженими тощо), фекально-оральний (молочні суміші, контаміновані розчини для пиття, зонди), повітряно-крапельний, трансфузійний та інші.

1.1. Відповідальність за організацію виконання заходів щодо попередження виникнення внутрішньолікарняних інфекцій та здійснення інфекційного контролю в акушерському стаціонарі несе головний лікар лікарняного закладу.

1.2. Безпосередньо у відділеннях відповідальність за організацію проведення комплексу профілактичних заходів покладається на завідуючих відділеннями.

1.3. До штатного розкладу лікувально-профілактичного закладу з кількістю ліжкового фонду від 100 і більше вводиться 0,5 посади лікаря-епідеміолога (згідно з наказом МОЗ України від 23.02.2000 N 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я").

1.4. В акушерському стаціонарі наказом головного лікаря лікувально-профілактичного закладу створюється комісія, яка координує і організовує проведення комплексу профілактичних заходів виникнення ВЛІ в акушерських стаціонарах.

1.5. Завідуючі відділеннями, лікар-епідеміолог, старші медичні сестри відділень забезпечують своєчасне виявлення, повну реєстрацію та облік всіх форм ВЛІ.

1.6. Акушерський стаціонар необхідно закривати не менш 1 разу на рік для проведення планової заключної дезінфекції та поточного ремонту приміщення. Закриття акушерського стаціонару по поверхах не допускається.

1.7. У містах чисельністю населення 500 тис. і більше доцільне створення спеціалізованого акушерського стаціонару (інфекційного профілю) у складі багатопрофільних лікувальних закладів.

1.8. Відкриття акушерського стаціонару здійснюється за дозволом органів держсанепіднагляду після проведення санітарно-бактеріологічного контролю.

1.9. Орієнтовний норматив роботи пологового ліжка (пологове, відділення патології вагітних та післяпологове) становить 290 днів у рік.

1.10. З метою профілактики ВЛІ в акушерських стаціонарах необхідно дотримуватись нормативів структурного розподілу розрахункової кількості ліжок:

1.10.1. Приймально-оглядове відділення.

1.10.2. Патології вагітності (30% розрахункової кількості ліжок стаціонару).

1.10.3. Пологове фізіологічне відділення:

- індивідуальні пологові палати - 20% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення, але не менше 2-х ліжок;

- пологові палати (зали) на 1 і 2 ліжка - 8% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення, але не менше 2-х ліжок;

- допологові палати - 4% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення і відділення патології вагітності;

- палати інтенсивної терапії - 4% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення і відділення патології вагітності;

- післяопераційні палати - 1 ліжко в акушерських відділеннях пологових будинків з розрахунковою місткістю до 100 ліжок, 2 ліжка при розрахунковій місткості більше 100 ліжок.

1.10.4. Післяпологове фізіологічне з відділенням новонароджених - 30-40% розрахункової кількості ліжок стаціонару:

- післяпологові палати для спільного перебування породіль та новонароджених - 80-90% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення;

- післяпологові палати для окремого перебування породіль та новонароджених - 10-20% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення;

- резервні післяпологові палати - 10% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення;

- палати для новонароджених - 10-20% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення;

- резервні палати для новонароджених - 10% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення.

1.10.5. Післяпологове обсерваційне відділення - 30-40% розрахункової кількості стаціонару:

- індивідуальна пологова палата - не менше 10-15% розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділенні;

- пологова палата на 1 ліжко - 4-5% розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділенні;

- допологова палата на 1 ліжко - 6-10% розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділенні;

- пологовий бокс - 5% розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділенні, але не менше одного (при приймальному відділенні);

- післяпологові палати для спільного перебування породіль та новонароджених - 50% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах;

- післяпологові палати для окремого перебування породіль та новонароджених - 50% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах;

- резервні післяпологові палати - 30% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення;

- резервні палати для новонароджених - 30% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення.

1.10.6. Площі інших допоміжних приміщень зазначені в офіційному виданні "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я". ДБН В.2.2-10-2001". (Розрахункова кількість ліжок (100%) дорівнює сумі ліжок відділення патології вагітності, післяпологових фізіологічного та обсерваційного відділень. Резервні ліжка в післяпологових фізіологічному та обсерваційному відділеннях не входять в розрахункову кількість ліжок пологового відділення).

1.11. Розміщення акушерських стаціонарів в пристосованих приміщеннях або в інших відділеннях лікарні на період проведення планової заключної дезінфекції забороняється.

2.1. Працівники акушерських стаціонарів входять до переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення яких встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 N 559.

2.2. Обстеження медичного персоналу акушерського стаціонару здійснюється згідно з наказом МОЗ України від 23.07.2002 N 280 "Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб".

2.3. Результати обстеження, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі клінічних, лабораторних, функціональних та інших досліджень), обов'язково заносяться до особистої медичної книжки встановленого зразка. Особиста медична книжка заповнюється відповідно до вимог наказу МОЗ України від 11.03.98 N 66 "Про затвердження форми первинного обліку N 1 - ОМК та Інструкції щодо порядку її ведення", зареєстрованого Міністерством юстиції 26.03.98 за N 210/2650.

2.4. У разі виявлення стоматологічної та отоларингологічної патології здійснюється обстеження на стафілококо- та стрептококоносійство. У разі виявлення з носоглотки обстежених штаму стафілокока, який має стійкість до метициліну або бета-гемолітичного стрептокока, працівник повинен бути обов'язково адекватно пролікований антибактеріальними препаратами.

2.5. Персоналу акушерських стаціонарів з метою профілактики інфекційних захворювань рекомендовано здійснювати профілактичне щеплення проти вірусного гепатиту B. За відсутності даних про щеплення проти дифтерії та туберкульозу, вони проводяться за календарем щеплень згідно з наказом МОЗ України від 31.10.2000 N 276 "Про проведення профілактичних щеплень в Україні".

З метою профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій, зумовлених патогенами, що передаються через кров (гепатит B, C, D, G та інші, ВІЛ) під час приймання пологів або інших маніпуляцій, пов'язаних з ризиком забруднення кров'ю або іншими біосубстратами, працівникам акушерських стаціонарів слід дотримуватись універсальних правил безпеки. Кожного пацієнта слід розглядати як потенційне джерело збудників інфекцій, що передаються через кров.

3.1. Персонал щоденно перед початком роботи повинен одягати чистий одяг (халат або костюм, шкарпетки, взуття, що піддається дезінфекції).

3.2. Персонал забезпечується особистими двосекційними шафами для зберігання власного одягу та взуття, одягу для роботи, а також змінного взуття.

3.3. У пологовому та операційному залі персонал працює в шапочці, рукавичках, масках та окулярах. У відділеннях новонароджених маски та окуляри використовують при проведенні інвазивних втручань. Маска обов'язково повинна вкривати ніс і рот.

За наявності епідемічного неблагополуччя щодо інфекцій з крапельним механізмом передачі маски носять у всіх відділеннях, 4-х шарові маркіровані маски змінюють кожні 4 години.

3.4. Білизну, інструменти, шприци та ін. для прийому пологів застосовувати одноразового використання.

Забезпечення білизною акушерських стаціонарів здійснюється відповідно до наказу МОЗ України від 21.12.92 N 187 "Про затвердження табелів оснащення м'яким інвентарем лікарень, диспансерів, пологових будинків, медико-санітарних частин, поліклінік, амбулаторій".

3.5. В акушерському стаціонарі слід використовувати дезінфектанти, антисептики, миючі та відбілюючі засоби, технічні засоби знезараження повітря та інвентарю, які дозволені для застосування МОЗ України.

3.6. Знезараження об'єктів навколишнього середовища, виробів медичного призначення необхідно здійснювати згідно режимам дезінфекції об'єктів в акушерських стаціонарах (таблиця 3 додатка 2).

3.7. Акушерські стаціонари забезпечуються окремим маркірованим інвентарем для прибирання приміщень.

3.8. Порядок отримання дозволу на присутність чоловіка (близьких родичів) роділлі під час пологів у пологовому залі затверджується головним лікарем лікарняного закладу. За наявності цього дозволу доцільно допускати в пологовий зал родичів (не більше 2-х осіб), про що черговий лікар робить відповідний запис в історії пологів. Вони забезпечуються халатом, косинкою, маскою, бахілами.

3.9. Виписка з акушерського стаціонару за умови фізіологічного перебігу пологів та післяпологового періоду здійснюється на 4-5 добу після пологів.

3.10. Відомості про виписаних новонародженого та породіллю з акушерського стаціонару подаються в дитячі поліклініки та жіночі консультації в той же день.

3.11. Патронажне відвідування дитини вдома здійснюється протягом перших 3-х діб після виписки із стаціонару дільничним лікарем-педіатром з наступним патронажем дільничною медичною сестрою.

3.12. Лікар акушер-гінеколог жіночої консультації (або акушерка) здійснює активний дворазовий патронаж породіль вдома (на 2-3 та 7 добу після виписки), а після оперативного розродження - крім того за показаннями.

3.13. Персонал акушерського стаціонару несе відповідальність за невиконання вимог нормативних актів, санітарних норм та гігієнічних правил згідно з чинним законодавством України.

4.1. Загальні положення

4.1.1. У відділеннях акушерського стаціонару щоденно проводиться вологе прибирання із застосуванням миючих засобів 3 рази на добу і 1 разу на добу - дезінфікуючих засобів. Інвентар для прибирання після обробки приміщення знезаражується.

4.1.2. Після прибирання або дезінфекції з метою знезараження повітря здійснюється ультрафіолетове опромінення на 1 годину з наступним провітрюванням приміщення.

4.1.3. Використані під час огляду жінок, а також при проведенні маніпуляцій інструменти та інші вироби медичного призначення підлягають дезінфекції за загальноприйнятою схемою (таблиця 3 додатка 2).

4.1.4. Перед і після проведення кожної маніпуляції слід ретельно вимити руки. Піхвові дослідження здійснюють в рукавичках одноразового використання.

4.2. Приймально-оглядове відділення

4.2.1. У приймально-оглядовому відділенні необхідно передбачити кімнату-фільтр для розмежування потоку пацієнтів до фізіологічного та обсерваційного відділень. Це відділення не може використовуватись для госпіталізації гінекологічних хворих.

4.2.2. Після опитування вагітної жінки акушерка вимірює їй температуру тіла, оглядає шкіру на наявність гнійничкових захворювань, корости, зів на наявність запалення, волосся голови на наявність педикульозу. Акушерка приймально-оглядового відділення працює в рукавичках одноразового використання.

На підставі даних обмінної карти, опитування та огляду вагітної жінки приймається рішення про її госпіталізацію у фізіологічне або обсерваційне відділення. Огляд вагітної здійснюють на тапчані, застеленому клейонкою та індивідуальною пелюшкою. Після огляду кожної роділлі пелюшку замінюють, а клейонку знезаражують. Термометри та шпателі після використання занурюють у дезрозчин.

4.2.3. При проведенні санітарної обробки вагітної бриття волосся на лобку вагітної проводити недоцільно. При необхідності волосся в межах операційного поля підстригти ножицями.

4.2.4. Випорожнення кишечнику здійснюється при відсутності протипоказань (клізма бажано одноразового використання). Унітаз після використання піддають знезараженню, одноразові паперові круги після використання знищуються.

4.2.5. Вагітна жінка приймає душ, використовуючи тверде мило в одноразовій упаковці, мочалку з індивідуального пакета, стерильний рушник. Після прийняття душу жінка одягає сорочку, халат та продезінфіковані тапочки. Дозволяється користуватися особистим новим взуттям та предметами особистої гігієни.

4.2.6. Використану під час приймання вагітної чи роділлі білизну збирають в поліетиленовий або прогумований мішок і виносять в окрему кімнату для використаної білизни.

4.2.7. Після проведення маніпуляцій руки знезаражують (згідно з Інструкцією, затвердженою цим наказом).

4.2.8. Інструменти, вироби з полімерних матеріалів, гуми, використані при огляді жінки, відразу ж занурюються у розчин дезінфектанту і після відповідної експозиції передаються для передстерилізаційної обробки та стерилізації.

4.2.9. Приймально-оглядове відділення повинно мати протипедикульозну укладку та інструкцію з її застосування. До укладки входять: клейончаста і бавовняна торби для збирання речей породіллі, оцинковане відро або лоток для спалювання або знезараження волосся, клейончаста пелерина, гумові рукавички, ножиці, густий гребінець (бажано металевий), машинка для стриження волосся, спиртівка, косинки (не менше 2), вата, лупа, столовий оцет або 5-10% оцтова кислота, протипедикульозні препарати (бензилбензоат або нітіфор та ін.), препарати для дезінсекції білизни та приміщення (А-Пар, Спрегаль, Локодин та ін.).

4.2.10. Роділь із відділення патології вагітності переводять для пологів через приймально-оглядове відділення з повним обсягом санітарної обробки.

4.2.11. Прибирати приміщення приймально-оглядового відділення необхідно 3 рази на добу (не рідше одного разу на добу з використанням дезінфікуючих і двічі на добу - з використанням миючих засобів).

4.2.12. Стіни і підлога душової кімнати після приймання кожної роділлі миються з використанням 0,5% миючого розчину, а гумовий килимок знезаражується.

4.2.13. Інвентар для прибирання (відра, тази, ганчірки) після обробки приміщення знезаражують.

4.3. Пологове відділення

4.3.1. Допологові палати розгортають із розрахунку 12% ліжок післяпологового фізіологічного відділення. Площа 9 кв. м на 1 ліжко, на 2 ліжка - 14 кв.м.

4.3.2. Пологові палати (зали) розгортають з розрахунку 8% ліжок післяпологового фізіологічного відділення, але не менше 2 ліжок. Площа на 1 ліжко 29 кв. м, на 2 ліжка - 41 кв. м.

4.3.4. Палати інтенсивної терапії - 4% розрахункової кількості ліжок післяпологового відділення і відділення патології вагітних. Площа 13 кв. м на 1 ліжко.

4.3.5. Післяопераційні палати на 1 ліжко в акушерських відділеннях лікарень (пологових будинках) з розрахунковою місткістю до 100 ліжок включно, 2 ліжка - якщо більше 100 ліжок.

4.3.6. При наявності двох і більше допологових палат необхідно дотримуватись циклічності їх заповнення.

4.3.7. У допологовій палаті ліжка повинні стояти незаправлені, їх готують безпосередньо перед прийняттям роділлі. На знезаражене ліжко слід покласти продезінфікований камерним способом матрац, подушку в стерильній наволочці, стерильне простирадло, знезаражену клейонку, стерильну підкладну пелюшку. Матрац і подушка повинні бути в суцільно зашитих клейончастих чохлах без пошкоджень останніх. Клейончасті чохли знезаражують, протираючи або зрошуючи дезінфектантом.

4.3.8. Дослідження вагітної здійснюється у спеціально обладнаній кімнаті з використанням стерильних гумових рукавичок.

4.3.9. Перед переведенням роділлі у пологовий зал їй проводять туалет зовнішніх статевих органів розчином антисептика.

4.3.10. Після переведення роділлі в пологовий зал постільну білизну необхідно зібрати в клейончастий або поліетиленовий мішок і негайно винести із відділення. Клейончасті чохли матраца і подушки, ліжко підлягають знезараженню шляхом протирання або зрошення розчином дезінфектанту. Ліжко залишається вільним до переведення в пологовий зал усіх роділь, після чого в палаті проводиться генеральне прибирання та заключна дезінфекція.

4.3.11. Вологе прибирання в допологовій палаті проводиться із застосуванням миючих засобів 3 рази на добу і 1 разу на добу - дезінфікуючих засобів. Інвентар для прибирання після обробки приміщення знезаражується. Після прибирання або дезінфекції з метою знезараження повітря застосовувати ультрафіолетове опромінення на 1 годину з наступним провітрюванням приміщення.

4.3.12. Двері в пологовий зал слід тримати постійно закритими. Особи, що не беруть участі в прийомі пологів, в пологовий зал не допускаються.

4.3.13. За наявності двох і більше пологових залів прийом пологів в них здійснюється почергово. Кожен пологовий зал працює не більше двох діб, після чого в ньому необхідно провести генеральне прибирання і заключну дезінфекцію. Поточне прибирання проводиться в перервах між пологами.

За наявності одного пологового залу пологи проводяться почергово на різних пологових ліжках, які відокремлені пересувною ширмою.

У боксованому пологовому блоці пологи проводяться почергово в окремих боксах.

4.3.14. У пологовій палаті на роділлю одягають стерильну сорочку, бахіли, зав'язують на голові косинку, вкладають на пологове ліжко, покрите стерильною клейонкою і підкладною пелюшкою. У пологах застосовуються одноразові пакети для прийому пологів.

4.3.15. Медичний персонал, що бере участь у прийомі пологів, миє руки (Інструкція, затверджена цим наказом), одягає стерильний халат, шапочку, 4-х шарову маску, окуляри, гумові рукавички.

4.3.16. Медичний персонал інших відділень, студенти, лікарі та середній медичний персонал, що проходять курси підвищення кваліфікації (не більш ніж 7 осіб), перед входом у пологовий блок одягають стерильні халати, змінне взуття, косинки, маски, які повинні знаходитись в окремих біксах перед входом у відділення.

4.3.17. Новонародженого приймають у продезінфікований, зігрітий і вкритий стерильною пелюшкою маркірований лоток. За відсутності протипоказань його необхідно викласти на живіт матері "шкіра до шкіри" після перев'язування пуповини. Контакт "шкіра до шкіри" триває не менш 30 хвилин. Після цього дитину необхідно прикрити або частково завернути в пелюшку, зберігаючи контакт з матір'ю.

У пологовому залі при відсутності протипоказань протягом перших 30 хвилин після народження новонародженого прикладають до грудей матері.

4.3.18. Для первинної обробки дитини використовують стерильний матеріал та інструментарій з індивідуальної укладки (бажано одноразового використання). Акушерка повинна помити руки, одягнути стерильні рукавички і провести первинну обробку пуповини новонародженого. Основу пуповини обробляють 70 град. етиловим спиртом або антисептиком, накривають стерильною марлевою серветкою. При вторинній обробці пуповини доцільно використовувати скобки в стерильній упаковці. Можлива обробка культі пуповини плівкоутворюючими аерозольними антисептиками, використання яких дозволено МОЗ України, згідно з доданою до них інструкцією (наказ МОЗ України від 05.01.96 N 4.

4.3.19. Одразу після обробки пуповини проводять туалет шкіри: стерильними тампонами, змоченими стерильною рослинною олією з індивідуального для кожної дитини флакона, відкритого безпосередньо перед обробкою, знімають первородну змазку, слиз, меконій. Кожний тампон змочують одноразово, після використання його викидають. Якщо дитина дуже забруднена меконієм, її спочатку обмивають під проточною теплою водою з милом, шкіру просушують стерильною пелюшкою.

4.3.20. Для відсмоктування слизу у новонародженого використовують стерильні балони та катетери (бажано одноразові).

4.3.21. Профілактику гонобленореї проводити 1% еритроміциновою або 1% тетрацикліновою мазями для очей (закладання мазі за повіки дитини).

4.3.22. Після зважування та сповивання новонародженого сповивальний стіл і ваги, лотки для прийому новонароджених, наркозні маски, катетери для відсмоктування слизу та інші предмети первинної допомоги новонародженому підлягають дезінфекції.

4.3.23. Медичний інструментарій, використаний при прийомі пологів, підлягає дезінфекції і після цього передстерилізаційній обробці та стерилізації. Лотки для послідів, грілки, міхури для льоду також після використання дезінфікують.

4.3.24. Плацентарну кров і міхури з льодом слід зберігати окремо в спеціальних холодильниках, посліди - в окремих морозильних камерах. Утилізація послідів здійснюється шляхом спалювання в спеціальних печах або захоронення у спеціально відведених місцях.

4.3.25. Білизну, використану під час прийому пологів, необхідно зібрати у поліетиленовий або клейончастий мішок і негайно винести з відділення до спеціального приміщення.

4.3.26. Використаний під час пологів перев'язувальний матеріал викидається у знезаражену миску і одразу після пологів виноситься із пологового залу. Перев'язувальний матеріал підлягає знезараженню, потім - утилізації шляхом спалення, пелюшки - пранню, миска - дезінфекції розчином дезінфектанту з послідуючим промиванням гарячою водою та сушкою.

4.3.27. У пологовому відділенні каталки для перевезення роділь і породіль повинні бути промаркеровані. Після кожного використання вони протираються стерильною ганчіркою, змоченою у дезінфікуючому розчині.

4.3.28. Після закінчення пологів пологове ліжко, матрац і подушка, що обшиті клейонкою, протираються ганчіркою, змоченою у дезінфікуючому розчині.

При проведенні дезінфекції стерильна ганчірка змочується деззасобом один раз (повторно дезрозчином її не змочують) і використовується лише для одного предмету, для інших предметів використовують іншу ганчірку. Використані ганчірки збираються і передаються в пральню для прання, після чого проводиться їх обробка в автоклаві.

4.3.29. Генеральне прибирання передпологових палат і пологових залів здійснюється за умови відсутності пацієнтів. Знезараження підлоги, кранів та раковин, столів, пологових ліжок із використанням дезінфікуючих засобів слід проводити не рідше одного разу на добу.

4.3.30. У боксованому пологовому залі після пологів обробку боксу необхідно проводити за типом заключної дезінфекції.

4.4. Післяпологове фізіологічне відділення

4.4.1. Кількість ліжок післяпологового фізіологічного відділення для породіль та новонароджених становить 30% розрахункової кількості ліжок акушерського стаціонару.

4.4.2. У розрахунковій кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення необхідно враховувати 10% резервних ліжок.

4.4.3. Фізіологічне післяпологове відділення створюється як відділення спільного перебування матері та дитини.

4.4.4. Кількість ліжок післяпологових палат для спільного перебування становлять 80-90% розрахункової кількості ліжок післяпологових палат відділення.

4.4.5. Площа палати на 1 ліжко зі шлюзом, вбиральнею і душовою - 16 кв. м, палати на 1 ліжко з 1 ліжечком - 19 кв. м, палати на 2 ліжка - 21 кв. м, на 2 ліжка з 2 ліжечками - 30 кв. м.

4.4.6. Палати для спільного перебування розраховуються на 1 пару матері і новонародженого, але не більш ніж 2 пари. Заселення палат необхідно здійснювати протягом однієї доби. Бажана наявність у кожній палаті туалету і душової. Допускається використання палат з умивальником без туалету.

4.4.7. Палата спільного перебування матері та дитини оснащується медичними вагами для зважування новонароджених, сповивальним столом, тумбочкою (на кожне ліжко) для зберігання білизни, лотка з медикаментами, що використовуються для догляду за шкірою та слизовими оболонками новонародженого (стерильна рослинна олія, стерильна вода для промивання очей, розфасовані для одноразового використання), ганчірки і дезінфікуючий засіб для обробки поверхні сповивальних столів, пам'ятка (інструкція) для матерів, в якій наведені основні правила догляду за новонародженими, їх годуванням, дотримання санітарно-гігієнічного режиму.

4.4.8. При спільному перебуванні матері та дитини перший туалет і догляд новонародженого протягом першої доби здійснює медична сестра, водночас навчає матір правилам догляду за новонародженим. Руки необхідно мити перед і після огляду кожної дитини.

Контроль за залишками пуповини здійснює лікар-неонатолог, а після того як пуповина відпаде, обробку пуповинного кільця проводить медична сестра. Під час проведення обробки пуповини та інвазивних маніпуляцій у новонародженого персонал повинен одягати стерильні халат і рукавички.

4.4.9. За бажанням породіллі допустимо використання для новонародженого підгузників промислового виготовлення, які мають сертифікат якості.

4.4.10. Дитину до грудей матері необхідно прикладати по "вимозі" дитини з метою профілактики лактостазу у роділлі. При виникненні лактостазу зціджування молока проводить акушерка або медична сестра із дотриманням правил асептики.

4.4.11. Для догодовування новонародженого незалежно від умов перебування його (спільно чи окремо від матері) використовують тільки грудне молоко матері, за винятком випадків, обумовлених і визначених лікарем-неонатологом медичними протипоказаннями грудного вигодовування.

4.4.12. Для напування новонароджених, яке здійснюється лише за призначенням лікаря-неонатолога, використовується стерильний 5% розчин глюкози, призначений для одноразового використання та відповідно розфасований.

4.4.13. Профілактика післяпологового лактаційного маститу проводиться біфідумбактерином, симбітером. Стерильні марлеві тампони, просочені біфідумбактерином (по 2 дози) наносять на ділянку соска та ареоли за 20-30 хвилин до годування новонародженого протягом всього часу перебування породіллі в стаціонарі.

4.4.14. При наявності протипоказань для спільного перебування матері та дитини вони перебувають в окремих палатах післяпологового відділення.

4.4.15. Перед переведенням породіллі з пологового відділення ліжка в палатах слід застелити чистою постільною білизною. Постільну білизну змінюють раз у 3 дні, а при забрудненні лохіями, кров'ю тощо - по мірі забруднення. Рушник для рук, натільну білизну змінюють кожного дня. Підкладні пелюшки замінюють по мірі забруднення, але не менш ніж 6 разів на добу, можливе використання одноразових прокладок промислового виробництва. Для догляду за молочними залозами застосовуються стерильні серветки одноразового використання, які замінюються після кожного годування дитини.

4.4.16. Туалет зовнішніх статевих органів здійснюється в спеціально обладнаній санітарній кімнаті.

4.4.17. За показаннями туалет зовнішніх статевих органів і молочних залоз породіль повинна здійснювати акушерка в палаті або в маніпуляційній кімнаті з дотриманням правил асептики та антисептики. Клейонку тапчана, гінекологічне крісло після кожної жінки слід протирати ганчіркою, зволоженою розчином дезінфектанту.

4.4.18. Використаний маніпуляційний інструментарій занурюють в розчин дезінфектанту, потім проводять передстерилізаційну очистку та стерилізацію.

4.4.19. Використану білизну збирають у баки з кришками або педальні відра з вставленими в них бавовняними, клейончастими чи поліетиленовими мішками-чохлами. Використану білизну в мішках санітарка доставляє в кімнату для проведення сортування і зберігання брудної білизни.

4.4.20. Вологе прибирання приміщень необхідно здійснювати тричі на добу: двічі з використанням миючого засобу і 1 раз - з використанням дезінфікуючого засобу. Після прибирання необхідне провітрювання: в зимовий період 15 хвилин, а в літній 30 хвилин.

При переведенні до іншого відділення або після виписки всіх породіль в палаті здійснюють прибирання за типом заключної дезінфекції.

4.4.21. Кількість ліжок палат з окремим перебуванням матері та дитини в післяпологовому фізіологічному відділенні становлять 20-30% розрахункової кількості ліжок відділення.

4.4.22. Площа палати на 1 ліжко з шлюзом, вбиральнею і душовою для породіль - 16 кв. м, на 2 ліжка - 21 кв. м.

4.4.23. Палати заповняють циклічно, синхронно з палатами (боксами) дитячого відділення протягом 3-х діб.

4.4.24. Протипоказання для спільного перебування матері та дитини визначаються лікарями акушерами-гінекологами та неонатологами.

4.4.25. Протипоказання для спільного перебування матері та дитини з боку матері:

- тяжкі форми пізніх гестозів;

- екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації;

- стан після операційних втручань з тяжкими порушеннями гомеостазу;

- гострі інфекційні захворювання;

- наявність розривів промежини III ступеня.

4.4.26. Протипоказання для спільного перебування матері та дитини з боку новонародженого:

- недоношеність III-IV ступеня;

- внутрішньоутробна гіпотрофія плоду III ступеня;

- асфіксія при народженні (помірного і важкого ступенів);

- родова травма із порушеннями функцій життєво важливих систем;

- важкі вроджені вади;

- гемолітична хвороба важкого ступеня;

- синдром дихальних розладів II та III ступенів.

4.4.26. Санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим відділення відповідає режиму фізіологічного післяпологового відділення із спільним перебуванням матері та дитини.

4.5. Відділення новонароджених

4.5.1. Площа палати для новонароджених розрахована на 1 ліжечко - 9 кв. м, на 2 ліжечка - 12 кв. м, на 2 кувези - 12 кв. м, ізолятор на 1 ліжечко - 11 кв. м, реанімаційна палата для новонароджених - 16 кв. м.

4.5.2. Протягом усього періоду знаходження дітей в пологовому відділенні для догляду за ними використовувати лише стерильну білизну. У післяпологовому відділенні можливе використання підгузників промислового виробництва.

4.5.3. Для догляду за залишками пуповини, пуповинною культею, шкірою та слизовими оболонками дитини використовують лише стерильні ватні або ватно-марлеві тампони, перев'язувальний матеріал та інструменти. Невикористаний стерильний матеріал з укладки підлягає повторній стерилізації.

4.5.4. Перед початком сповивання медична сестра повинна одягнути водонепроникний фартух, обробити його ганчіркою, зволоженою дезінфекційним розчином або халат одноразового використання, протерти поверхні "стерильного" і "нестерильного" сповивальних столів. На "стерильний" сповивальний столик розстеляють стерильну пелюшку.

4.5.5. Новонародженого необхідно розгортати на "нестерильному" столику або в ліжку, звільнити його від зовнішньої пелюшки. Пелюшку, що прилягає до тіла, розгорнути, але не знімати (торкатися тіла дитини не можна, бо руки медичного персоналу обсіяні мікроорганізмами від зовнішньої пелюшки).

Далі медична сестра повинна продезінфікувати руки, після чого взяти дитину і покласти на стерильну пелюшку. Внутрішню пелюшку, в якій знаходилась новонароджена дитина, залишити на "нестерильному" столику (або ліжку) і до неї знезараженими руками не торкатися.

4.5.6. Підмивання дитини слід здійснювати під проточною водою так, щоб тіло не торкалося поверхні раковини. Підмиту дитину необхідно витерти стерильною пелюшкою, після чого медична сестра повторно повинна продезінфікувати руки і сповити дитину. Якщо здійснюється лікарський огляд, лікар проводить знезараження рук і фонендоскопа перед оглядом кожної дитини.

4.5.7. З "нестерильного" столика (із ліжка) слід забрати пелюшку, що залишилась, провести дезінфекцію чохла матрацу або замінити гамачок і потім туди покласти дитину.

4.5.8. Купати новонароджених можна тільки за призначенням лікаря. Емальовані ванночки або тази двічі обробляють дезінфектантом, споліскують свіжоприготовленим розчином перманганату калію (1:10000) і лише після цього наливають теплу воду. Після купання кожної дитини ванночку (таз) дезінфікують і ополіскують проточною водою.

4.5.9. Адаптовані молочні суміші, розчини для пиття використовуються для новонароджених тільки за призначенням лікаря-неонатолога.

4.5.10. Годувати кількох новонароджених з однієї пляшечки (навіть при заміні сосок) категорично забороняється. Залишки молочних сумішей в пляшечці після годування дитини виливаються.

4.5.11. Під час пролонгованого годування через зонд використовується лише пастеризоване материнське молоко або адаптовані молочні суміші, об'єм яких в інфузійній системі або в шприцевих дозаторах не повинен перевищувати за часом введення 3 години.

4.5.12. Пляшечки від молока, розчинів для пиття збираються і повертаються в кімнату для приготування молочних сумішей.

4.5.13. Не можна використовувати пляшечки для годування новонароджених з іншою метою (для зберігання медичних препаратів тощо).

4.5.14. У палаті новонароджених не рідше 4 разів на добу необхідно проводити вологе прибирання (під час годування немовлят в материнських палатах): 2 рази із застосуванням миючого засобу, 2 рази - із застосуванням дезінфектантів. Після прибирання обов'язково проводять опромінення повітря бактерицидними лампами протягом 30 хвилин та провітрюють палати.

4.5.15. Кувези дезінфікуються після перебування в них дітей, а при тривалому терміні перебування дитини - кожні 2 доби. Перед дезінфекцією кувези слід відключити від електромережі, спорожнити водяний бачок зволожувача, замінити марлеві фільтри. Дезінфекцію кувезу необхідно здійснювати поза межами дитячої палати (згідно з інструкцією виробника кувезу): в спеціальному і добре провітрюваному приміщенні відповідно до вимог інструкції з експлуатації кувезу даної конструкції.

4.5.16. Використані пелюшки поміщають у клейончасті або поліетиленові мішки, які після завершення сповивання всіх дітей виносять із відділення.

4.5.17. Балончики, катетери, газовідвідні трубки, медичний інструментарій, якщо вони не одноразового використання, після застосування занурюють в окремі ємкості з розчином дезінфектанту, після чого проводять їх передстерилізаційну обробку та стерилізацію.

4.5.18. Лікувати дітей з ознаками інфекції у відділенні новонароджених та переводити їх в обсерваційне відділення акушерського стаціонару забороняється. Вони повинні бути переведені з пологового стаціонару з моменту встановлення діагнозу в стаціонари відповідного профілю.

4.5.19. Після виписки дітей постільні речі підлягають камерній дезінфекції. У палаті (боксі) слід провести заключну дезінфекцію, включити на 1 годину бактерицидні лампи, провітрити приміщення.

4.5.20. Кімнати для виписки, окремо для фізіологічного та обсерваційного відділень, повинні знаходитись поза відділенням новонароджених. Після виписування всіх дітей у кімнаті необхідно провести заключну дезінфекцію.

4.6. Кімната для приготування молочних сумішей

4.6.1. Молочні суміші готуються для новонароджених, яким лікарем-неонатологом визначені протипоказання грудного вигодовування.

4.6.2. У фізіологічному відділенні акушерського стаціонару виділяється приміщення для приготування молочних сумішей, в якому працює спеціально навчена медична сестра.

4.6.3. Молочна кімната повинна мати електричну або газову плиту, два столи для чистого та використаного посуду, два холодильники, повітряний стерилізатор, шафу для зберігання підготовленого посуду.

4.6.4. Медична сестра молочної кімнати повинна помити руки теплою водою з милом, витерти їх стерильною серветкою, після чого молочні суміші, розфасовані в пляшечках по 1 порції, перед годуванням новонароджених доставити у палати для новонароджених.

4.6.5. Пляшечки від молока, розчинів для пиття миються гарячою проточною водою із знежирюючими засобами за допомогою спеціальної щітки, добре споліскуються, після чого стерилізуються при 180 +-2 град. C протягом 60 хвилин.

4.6.6. Використані соски необхідно промити під проточною гарячою водою і прокип'ятити протягом 30 хвилин в спеціально виділеній емальованій каструлі, після чого, не знімаючи кришки, злити воду і зберігати їх до використання у тій же ємкості не більше 24 годин.

4.7. Обсерваційне відділення

4.7.1. Кількість ліжок обсерваційного відділення становить 30-40% розрахункової кількості ліжок акушерських відділень лікарень (пологових будинків).

4.7.2. У розрахунковій кількості ліжок обсерваційного відділення додатково необхідно враховувати 10% резервних ліжок.

4.7.3. Госпіталізації до обсерваційного акушерського відділення підлягають вагітні та роділлі, які мають наступні ускладнення:

- гострі респіраторні захворювання (грип, ангіна тощо), прояви екстрагенітальних запальних захворювань (пневмонія тощо) у разі відсутності в населеному пункті спеціалізованого акушерського стаціонару;

- гарячковий стан (температура тіла вище 37,5 град. C) при відсутності клінічно виражених інших симптомів;

- тривалий безводний період (вилив навколоплідних вод за 12 і більше годин до прибуття в стаціонар);

- внутрішньоутробна загибель плоду;

- грибкові та інші захворювання волосся та шкіри (дерматит, екзема та ін.);

- гнійно-запальні ураження шкіри, підшкірно-жирової клітковини;

- гострий та підгострий тромбофлебіт;

- гострий пієлонефрит, інші інфекційні захворювання сечовидільної системи в стадії загострення;

- інфекції, що пов'язані з високим ризиком внутрішньоутробного або інтранатального зараження плоду та високої загрози зараження медичного персоналу (ВІЛ-інфекція, сифіліс, вірусні гепатити B, C, D, гонорея при відсутності спеціалізованого інфекційного пологового будинку або відділення);

- інфекції, що пов'язані з високим ризиком внутрішньоутробного або інтранатального зараження плоду та меншого ступеня загрози для медичного персоналу (токсоплазмоз, лістеріоз, цитомегалія, генітальний герпес і ін. при відсутності спеціалізованого інфекційного пологового будинку або відділення);

- туберкульоз будь-якої локалізації при відсутності спеціалізованого інфекційного пологового будинку або відділення;

- діарея;

- ранній післяпологовий період (24 години) у разі пологів поза акушерським стаціонаром;

- остеомієліт;

- нориці;

- відсутність медичної документації (обмінна карта) або неповне обстеження вагітної в умовах жіночої консультації;

- злоякісні новоутворення.

4.7.4. Переведенню до обсерваційного відділення з інших відділень підлягають вагітні, роділлі та породіллі за наступними показаннями:

- підвищення температури тіла до 38 град. C і вище (при триразовому вимірюванні через кожну годину);

- лихоманка невизначеного генезу (температура тіла до 37,5 град. C), що тривала більше однієї доби;

- встановлений діагноз післяпологового запального захворювання (ендометрит, раньова інфекція та ін.);

- прояви екстрагенітальних запальних захворювань, що не потребують переведення до спеціалізованого стаціонару (ГРВІ, ангіна, герпес та ін.).

4.7.5. Госпіталізації до обсерваційного акушерського відділення підлягають новонароджені за наступними показаннями:

- новонароджені, що народились у цьому відділенні;

- матері, які переведені із фізіологічного післяпологового відділення до обсерваційного;

- новонароджені, що народились поза акушерським стаціонаром;

- переведені із пологового блоку з клінікою вродженої інфекції.

4.7.6. У разі переведення новонародженого до обсерваційного відділення разом з ним переводу підлягає і його матір.

4.7.7. Посуд для годування новонароджених з обсерваційного відділення попередньо замочують на 15 хвилин у 2% розчині питної соди, кип'ятять у спеціально виділеній каструлі не менше 15 хвилин безпосередньо у відділенні, після чого передають у кімнату для приготування молочних сумішей.

4.7.8. Оснащення та організація роботи обсерваційного відділення повинні відповідати основним принципам фізіологічного відділення. Палати для вагітних і роділь в обсерваційному відділенні повинні бути профільовані за нозологічними формами захворювань. У палаті розміщувати не більше ніж 2 породіллі. Неприпустимо розміщення вагітних і породіль в одній палаті.

4.7.9. При необхідності переходу до обсерваційного відділення медичний персонал змінює халат, надіває бахіли. Для цього біля входу повинна бути вішалка з чистими халатами та бікс із бахілами.

4.7.10. Породіллі з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів (дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, менінгококова інфекція, сифіліс, ВІЛ-інфекція та ін.) підлягають госпіталізації до спеціалізованого акушерського стаціонару (інфекційного профілю) або окремого боксу.

4.7.11. Медичний персонал, який здійснює прийом пологів та догляд в післяпологовому періоді за ВІЛ-інфікованою породіллею і новонародженим повинен дотримуватись правил особистої безпеки (робота в рукавичках при проведенні усіх маніпуляцій, при прийомі пологів - використання захисних окулярів або екранів) в зв'язку із небезпекою зараження ВІЛ і вірусами гепатитів з парентеральним шляхом передачі, що виникає під час аварійних ситуацій (порізи, уколи інструментами, які контаміновані кров'ю та іншими біологічними рідинами від ВІЛ-інфікованих пацієнтів, а також попадання крові і біологічних рідин на слизову оболонку ротової порожнини, носа та очей).

4.7.12. Порядок здійснення маніпуляцій ВІЛ-інфікованим пацієнткам та догляд за ними визначено в наказах МОЗ України від 25.05.2000 N 120 "Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД" та від 15.12.2000 N 344 "Про затвердження методичних рекомендацій з удосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД".

4.7.13. При народженні дітей з аномаліями розвитку, ознаками внутрішньоутробної інфекції та гіпоксії плода, а також у разі народження мертвого плоду, хронічних або гострих запальних захворювань породіллі, при безводному проміжку більше 12 годин послід направляється на морфологічні та мікробіологічні дослідження.

4.7.14. Прибирання палат відділення проводити не рідше 4 разів на добу, двічі із застосуванням 0,5% миючого розчину, двічі - із застосуванням деззасобів. Після кожного прибирання проводиться опромінення повітря бактерицидними лампами протягом 1 години та провітрювання палат.

4.7.15. Використаний медичний інструментарій підлягає попередній дезінфекції, після чого проводиться передстерилізаційна очистка і стерилізація.

4.7.16. Після виписки породіль та новонароджених проводиться заключна дезінфекція палат з обов'язковою камерною обробкою постільної білизни.

4.8. Відділення патології вагітності

4.8.1. Санітарно-протиепідемічний режим повинен відповідати режиму фізіологічного пологового відділення.

4.8.2. У палатах повинно бути не більше 4-х ліжок.

4.9. Порядок збору використаної білизни, обробки транспорту, зберігання чистої білизни

4.9.1. Використану білизну слід негайно видалити із відділення через спеціальні шахти для сортування в спеціально виділеному приміщенні поза функціональними підрозділами акушерського стаціонару.

4.9.2. Розбирання, перелік та комплектування використаної білизни проводити у спеціальному халаті, гумових рукавичках, шапочці, окремому взутті. Розібрану білизну необхідно складати у бавовняний мішок, який, у свою чергу, необхідно помістити у клейончастий мішок і в такому вигляді доставити до пральні. Пересуватися по відділенню в одязі, що використовується при цьому, не дозволено.

4.9.3. Після передачі білизни в пральню у приміщенні проводиться прибирання із використанням дезінфікуючих засобів, не менше ніж на одну годину включається бактерицидна лампа. Санітарний одяг здається для прання.

4.9.4. Транспорт після перевезення використаної білизни підлягає дезінфекції, яку проводить персонал пологового будинку шляхом зрошення дезінфектантом із розприскувача на спеціально виділеній території пральні.

Для обробки транспорту необхідно мати ганчірку, деззасоби (зважені і упаковані порціями), тару для приготування розчинів дезінфектанту, розприскувач, спецодяг, засоби індивідуального захисту. Після зрошення дезінфектантом автотранспорту витримують необхідну експозицію 15 хв., після чого транспорт висушують ганчіркою.

4.9.5. У пральні пологового будинку слід виділити окремі ємкості для замочування і окреме обладнання для прання білизни для новонароджених та породіль. Білизну акушерського стаціонару необхідно прати окремо від білизни інших відділень багатопрофільної лікарні. Не допускається використання синтетичних миючих засобів для прання білизни для новонароджених.

У комунальній пральні прання білизни акушерського стаціонару необхідно здійснювати у спеціально виділені дні.

Потоки чистої і брудної білизни під час обробки та прання не повинні перехрещуватись.

4.9.6. Отриману після прання білизну необхідно складати у випраний і прокип'ячений тканинний мішок, який, у свою чергу, помістити в продезінфікований клейончастий або прогумований мішок. У відділення білизна потрапляє у внутрішньому мішку, із якого її необхідно витягти і розмістити на спеціальних стелажах в кімнаті для зберігання чистої білизни. Використані мішки передаються у приміщення для сортування брудної білизни і підлягають подальшому пранню.

4.9.7. Перед отриманням і роздаванням чистої білизни сестра-господарка повинна помити руки теплою водою з милом, одягнути чистий халат, фартух.

4.9.8. У пральні чисту після прання білизну слід сортувати за видом і зберігати на спеціально виділеному стелажі. Чисту білизну зберігають на полицях шаф у вигляді комплектів по 30-50 штук, загорнутих у простирадла. Тут же, у спеціально виділеному місці, зберігають і постільні речі, доставлені після дезінфекції.

4.9.9. Випрану натільну білизну для роділь і породіль, рушники, серветки для молочних залоз, підкладні пелюшки, білизну для новонароджених необхідно комплектувати в індивідуальні пакети і стерилізувати при 132 +-2 град. C і тиску 0,2 МПа протягом 20 хвилин.

4.10. Обробка взуття

4.10.1. В акушерських стаціонарах слід використовувати індивідуальне змінне взуття лише із нетканих матеріалів, дозволяється використання особистого взуття.

4.10.2. Змінне взуття підлягає камерній дезінфекції відповідно до режиму, наведеному у таблиці 3 додатка 2.

4.10.3. У разі неможливості камерної обробки в носок взуття закладають вату або ганчір'я, змочене 10% розчином формаліну, складають в клейончастий або щільний поліетиленовий мішок, зав'язують і витримують протягом двох годин, після чого ганчірку (вату) виймають і внутрішню поверхню взуття насичують 10% розчином аміаку. Через 30 хвилин взуття провітрюють і зберігають у спеціально виділеній шафі (тумбочці).

4.11. Пологовий зал сімейного типу

4.11.1. Пологовий зал сімейного типу є підрозділом акушерського стаціонару.

4.11.2. В організації діяльності пологового залу необхідно дотримуватись діючих галузевих нормативних документів.

4.11.3. Керівництво здійснює завідуючий пологовим відділенням.

4.11.4. Приміщення для організації пологового залу сімейного типу повинне бути просторим з наявністю індивідуального санітарного блоку, бажане його розміщення у відносній близькості від традиційного пологового залу і операційної, але мати окремий вхід і вихід. Бажано мати підвищену звукоізоляцію. Внутрішній інтер'єр повинен бути наближений до домашнього, крім ліжка для породіллі, повинен бути куточок для членів сім'ї.

4.11.5. Медичне обладнання, медикаменти необхідно розмістити у віддаленні від роділлі та членів сім'ї.

4.11.6. Показання для прийому пологів у пологовому залі сімейного типу:

- фізіологічне протікання цієї вагітності;

- відсутність тяжкої екстрагенітальної патології;

- фізіологічні пологи.

4.11.7. Детальний порядок прийому пологів у пологовому залі сімейного типу розробляється в кожному лікарняному закладі, враховуючи специфіку, профіль та обсяг надання медичної допомоги у ньому.

Епідеміологічний нагляд за внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ) - це система моніторингу за динамікою епідемічного процесу щодо внутрішньолікарняних інфекцій (захворюваність, летальність, носійство), факторами та умовами, що впливають на їх виникнення та розповсюдження, а також аналіз і узагальнення одержаної інформації для розробки профілактичних та протиепідемічних заходів.

1.1. Епідеміологічний нагляд за ВЛІ, загальне методичне керівництво і контроль за проведенням протиепідемічних та профілактичних заходів в лікувально-профілактичних закладах здійснюється органами держсанепіднагляду.

1.2. Відповідальність за організацію проведення епідеміологічного нагляду в акушерському стаціонарі несе головний лікар ЛПЗ та головний державний санітарний лікар адміністративної території.

1.3. Постійний епідеміологічний нагляд та організацію проведення протиепідемічних і профілактичних заходів, включаючи аналіз бактеріологічних досліджень, оперативний та ретроспективний аналіз епідситуації в лікувальному закладі здійснює лікар-епідеміолог акушерського стаціонару або спеціально підготовлений з питань епіднагляду за ВЛІ фахівець, який призначається наказом головного лікаря.

1.4. В епідеміологічному нагляді беруть участь лікувально-профілактичні заклади: акушерські та гінекологічні стаціонари, дитячі поліклініки та стаціонари, жіночі консультації, хірургічні кабінети та відділення, прозектура та ін., оскільки внутрішньолікарняні інфекції новонароджених та роділь розвиваються і виявляються не тільки в акушерських стаціонарах, а й після виписки та характеризуються різноманітністю клінічних проявів.

1.5. Епідеміологічний нагляд за ВЛІ в акушерських стаціонарах передбачає:

- виявлення, облік і реєстрацію всіх випадків гнійно-запальних захворювань (ГЗЗ);

- виявлення груп і факторів ризику щодо виникнення ВЛІ;

- виявлення передумов і передвісників ускладнення епідемічної ситуації;

- аналіз даних мікробіологічного моніторингу, включаючи видовий склад колонізуючих агентів, збудників гнійно-запальних інфекцій у новонароджених, породіль, медичного персоналу, мікроорганізмів, які контамінують об'єкти довкілля стаціонару, антибіотикорезистентність виділених штамів;

- аналіз захворюваності на гнійно-запальні інфекції серед новонароджених та породіль;

- аналіз захворюваності на гнійно-запальні інфекції у медичного персоналу;

- оцінка і прогнозування епідемічної ситуації щодо розвитку ВЛІ;

оцінка ефективності профілактичних заходів, що проводяться.

2.1. За внутрішньолікарняні інфекції (санітарно-епідемічну ситуацію в акушерському стаціонарі) слід вважати гнійно-запальні захворювання (ГЗЗ) новонароджених та породіль, які виникли протягом перебування в акушерському стаціонарі або протягом 7 діб після виписки з нього (максимальний інкубаційний період).

2.2. Груповим захворюванням або спалахом ВЛІ слід вважати виникнення 3-х і більше внутрішньолікарняних захворювань, які сталися в межах коливань одного інкубаційного періоду та пов'язані з одним джерелом інфекцій і спільними факторами передачі.

2.3. На кожен випадок ГЗЗ у стаціонарі (відділенні) одразу після його встановлення подається екстрене повідомлення в санітарно-епідеміологічну станцію відповідної території (ф. 058/о), а також здійснюється запис у журналі реєстрації інфекційних хворих (ф. 060/о) стаціонару (відділення).

2.4. Реєструвати випадки внутрішньоутробної інфекції (ВУІ) необхідно кожний окремо.

2.5. Облік та реєстрацію ГЗЗ слід здійснювати за наступним переліком захворювань:

2.5.1. У новонароджених:

- кон'юнктивіт і дакріоцистит;

- піодермія;

- флебіт пуповинної вени;

- панарицій, пароніхій;

- омфаліт;

- отит;

- імпетіго (пухирчатка), пемфігус, везикулопустульоз;

- псевдофурункульоз;

- мастит;

- ентероколіт;

- пневмонія;

- абсцес;

- флегмона;

- менінгіт, менінгоенцефаліт;

- остеомієліт;

- сепсис, септицемія;

- постін'єкційні інфекції;

- сальмонельоз;

- вірусні гепатити B, C;

- інші інфекційні захворювання;

- грип, ОРЗ.

2.5.2. У породіль:

- післяопераційні інфекції акушерської рани, у тому числі нагноєння і розходження швів;

- ендометрит;

- перитоніт, у т.ч. після кесарева розтину;

- сепсис;

- мастит;

- постін'єкційні інфекції;

- грип, ОРЗ;

- пневмонія;

- цистит, уретрит, пієлонефрит;

- сальмонельози;

- вірусні гепатити B, C, A;

- інші інфекційні захворювання.

2.6. Якщо ГЗЗ у новонароджених і у породіль виникло після виписки із стаціонару, то екстрене повідомлення подається дитячою поліклінікою, жіночою консультацією та іншими стаціонарами за місцем проживання в адміністративно-територіальну санітарно-епідеміологічну станцію протягом 12 годин з моменту виявлення захворювання.

2.7. Санітарно-епідеміологічна станція протягом 12 годин повинна передати інформацію про виявлене інфекційне захворювання новонароджених та породіль в акушерський стаціонар за місцем пологів для організації та проведення протиепідемічних заходів.

2.8. Не пізніше наступного дня з моменту отримання екстреного повідомлення лікар-епідеміолог територіальної СЕС та співробітник пологового будинку (відділення), що відповідальний за протиепідемічний режим, повинні провести детальне епідеміологічне розслідування щодо виявлення можливого джерела інфекції, шляхів та факторів передачі, організувати і здійснити заходи з метою попередження подальшого розповсюдження захворювання.

2.9. У разі виникнення ВЛІ лікар-епідеміолог акушерського стаціонару лікарняного закладу із завідувачами структурними підрозділами повинні:

- провести активне виявлення причин виникнення ВЛІ шляхом здійснення оперативного і ретроспективного аналізу документації;

- контролювати подальше виявлення і щоденну (оперативну) реєстрацію всіх форм гнійно-септичних інфекцій;

- виявити випадки порушення санепідрежиму;

- проаналізувати результати бактеріологічних досліджень, отримані протягом попередніх 3-х місяців;

- незвичайних реакцій на введення імунобіологічних і інших препаратів, розслідувати причини їх виникнення та інформувати керівництво закладу з метою прийняття невідкладних заходів.

2.10. Епідеміологічний діагноз виставляється окремо по кожному випадку ГЗЗ у стаціонарі.

2.11. Епідеміологічне розслідування включає: постановку діагнозу ВЛІ, розкриття причин, умов та механізмів виникнення епідемічного процесу, його специфічних рис, внутрішніх зв'язків та закономірностей шляхом опитування роділлі, інших членів сім'ї, а також із ряду звітних документів (історія пологів, історія розвитку новонароджених, обмінна карта пологового будинку, історія хвороби, карта амбулаторного хворого). Крім того, проводиться аналіз даних мікробіологічного моніторингу в акушерському стаціонарі.

Епідеміологічний аналіз захворюваності передбачає вивчення рівня, структури та динаміки захворюваності на ВЛІ для оцінки епідемічної ситуації в акушерському відділенні. Згідно даних аналізу розробляється комплекс протиепідемічних заходів. Оперативний та ретроспективний аналіз передбачає вивчення захворюваності на ВЛІ за локалізацією патологічного процесу, етіологією та термінами їх розвитку, а також біологічних властивостей, перш за все антибіотикорезистентності, штамів, що виділяються.

3.1. Оперативний (поточний) аналіз захворюваності на ВЛІ проводиться на основі даних щоденної реєстрації всіх випадків ГЗЗ за первинним діагнозом.

3.2. У ході оперативного аналізу захворюваності проводиться оцінка поточного епідемічного стану в стаціонарі і вирішується питання про благополуччя або ускладнення в епідситуації та адекватність проведених заходів або необхідності їх посилення.

3.3. Оперативний аналіз захворюваності ВЛІ проводиться з урахуванням:

- клінічної форми ГЗЗ;

- терміну виникнення захворювання;

- етіології захворювання;

- результатів бактеріологічного дослідження матеріалу від здорових новонароджених;

- результатів бактеріологічного дослідження змивів з епідемічно значимих об'єктів довкілля стаціонару;

- факторів перинатального ризику з боку матері і дитини;

- методів інвазивного втручання;

- біологічних властивостей, в т.ч. антибіотикорезистентності штамів мікроорганізмів, які виділялися;

- кількості та асортименту антимікробних препаратів, які застосовувалися;

- складу акушерської бригади, що приймала пологи;

- дати пологів;

- дати виписки або переводу в інший стаціонар;

- переміщення в межах стаціонару (з палати в палату, з відділення у відділення);

- тривалості перебування в стаціонарі;

- тривалості антибіотикотерапії, якщо така призначалась, із зазначенням назви препаратів, дозування прийому та методів введення.

3.4. Ретроспективний аналіз захворювання на ВЛІ новонароджених та породіль проводиться шляхом визначення наступних критеріїв:

- багатолітньої динаміки захворюваності, її тенденції (зростання, зниження, стабілізації) та темпу;

- даних помісячного та річного рівнів захворюваності;

- порівняльної характеристики захворюваності у відділеннях;

- структури захворюваності за локалізацією патологічного процесу та етіологічного фактора;

- аналізу видового складу мікроорганізмів, якими колонізуються немовлята;

- аналізу видового складу мікроорганізмів, які виділяються з об'єктів довкілля стаціонару;

- антибіотикорезистентності виділених штамів мікроорганізмів;

- аналізу оперативних втручань в пологах і частоти ВЛІ, пов'язаних з ними;

- співвідношення легких та тяжких форм ГЗЗ;

- захворюваності за термінами клінічних проявів (під час перебування в стаціонарі і після виписки);

- питомої ваги групових захворювань та аналізу захворюваності під час спалаху;

- аналізу летальності з урахуванням локалізації патологічного процесу та етіології;

- аналізу санепідстану лікарняного закладу.

3.5. При проведенні аналізу захворюваності новонароджених слід віддиференціювати ВЛІ від випадків реалізації внутрішньоутробної інфекції.

3.6. Після проведення ретроспективного аналізу захворюваності новонароджених та породіль необхідно визначити:

- закономірності епідемічного процесу;

- основні джерела інфекцій;

- головні фактори передачі;

- розробити профілактичні та протиепідемічні заходи, які відповідають конкретній епідемічній ситуації в даному акушерському стаціонарі;

- осіб, що могли стати джерелом збудника інфекцій. Негайно здійснити заходи, які спрямовані на обмеження їх ролі в розповсюдженні ВЛІ. Джерелами інфекції є хворі новонароджені, породіллі і медичний персонал з патологією носоглотки (гайморити, синусити та ін.), сечовивідного та шлунково-кишкового трактів, (гастроентерит, ентероколіт), шкіри та підшкірної клітковини (гнійно-запальні процеси), прилади та інструментарій, які не підлягають термічній обробці.

3.7. Епідеміологічний аналіз передбачає також виявлення осіб з хронічними інфекціями за результатами диспансеризації медичного персоналу та своєчасності їх лікування.

Мікробіологічний моніторинг - це один із основних компонентів епідеміологічного нагляду, який дає змогу визначити етіологічну структуру ВЛІ, виявити появу та циркуляцію госпітального штаму і дати оцінку якості протиепідемічного режиму.

4.1. Мікробіологічний моніторинг здійснюється лікувально-профілактичними закладами, адміністративно-територіальними СЕС, дезінфекційними станціями.

4.2. Мікробіологічний контроль стерильності проводиться лікувально-профілактичними закладами (у разі наявності баклабораторії) 1 раз на місяць, санітарно-епідеміологічними або дезінфекційними станціями - 1 раз в квартал.

4.3. Постійному бактеріологічному дослідженню підлягають тільки епідемічно значущі об'єкти довкілля:

- лікарські форми для ін'єкцій, які готуються в аптеках ЛПЗ;

- лікарські форми для обробки слизових оболонок та догляду за шкірою новонароджених;

- частини апаратів штучного дихання або тих, що використовуються для інтенсивної терапії;

- розчини для напування новонароджених;

- шовний матеріал;

- матеріал для перев'язування;

- хірургічні рукавички;

- набори для первинної та вторинної обробки новонароджених;

- матеріали для новонароджених в стерильних біксах;

- матеріали для операційних в стерильних біксах;

- індивідуальні комплекти для прийому пологів;

- зонди, катетери;

- інші вироби медичного призначення.

4.4. Стерильні матеріали та інструментарій досліджується лише у разі його неодноразового використання. Інструменти одноразового використання та матеріали, що закуповуються як стерильні, не підлягають постійному мікробіологічному обстеженню, якщо не виникає підозра на їх роль у виникненні ВЛІ.

4.5. Санітарно-бактеріологічні дослідження об'єктів навколишнього середовища проводяться в наступних випадках:

- за епідемічними показаннями;

- періодичний контроль дотримання санітарно-протиепідемічного режиму в пологовому стаціонарі 1 раз в 3 місяці;

- з метою контролю якості заключної дезінфекції перед відкриттям акушерського стаціонару.

4.6. Під час розшифровки етіологічної структури ВЛІ новонароджених та породіль необхідно враховувати результати лабораторних досліджень в акушерському стаціонарі та відомості, які надходять від дитячих поліклінік та стаціонарів, жіночих консультацій, гінекологічних та хірургічних стаціонарів, прозектури.

4.7. Відомості про мікробіологічне підтвердження або зміни в діагнозі протягом 12 годин необхідно передати у територіальну СЕС з метою послідуючої інформації акушерських стаціонарів.

4.8. Мікробіологічний моніторинг передбачає визначення мікроорганізмів, що циркулюють в стаціонарі на основі результатів бактеріологічного обстеження новонароджених та породіль з діагнозом ГЗЗ, здорових новонароджених, медичного персоналу (хворих та носіїв), а також результатів санітарно-бактеріологічних досліджень.

4.9. При виявленні ВЛІ та виділенні збудника інфекції доцільно провести внутрішньовидове типування, визначення епідемічних маркерів: антибіотикограму, серо-, біо- або фаговарів, плазмідний профіль.

4.10. У разі виявлення змін у спектрі домінуючих видів мікроорганізмів, що викликають ВЛІ, а також змін профілю їх антибіотикорезистентності необхідно внести корективи в уже складену систему профілактичних та протиепідемічних заходів з метою попередження і забезпечення зниження захворюваності на ВЛІ.

5.1. Необхідно визначити фактори ризику розвитку внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених:

5.1.1. Перинатальні фактори ризику розвитку внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених:

- обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез матері (тривале безпліддя, екстрагенітальна патологія, самовільне переривання вагітності);

- ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання вагітності, запальні урогенітальні захворювання, гострі респіраторні захворювання, екстрагенітальна патологія);

- перинатальна персистенція цитомегаловірусу, вірусу гепатиту B, герпес-вірусу, ентеровірусів, ротавірусів в організмі матері, плода та новонародженого;

- інтра- та рання постнатальна колонізація новонародженого госпітальними штамами бактерій, що циркулюють у пологовому закладі.

5.1.2. Інтранатальні фактори ризику розвитку внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених:

- ускладнення пологів (патологічні пологи, прееклампсія, еклампсія, акушерські втручання, кесарів розтин, гостра інтранатальна гіпоксія).

5.1.3. Постнатальні фактори ризику розвитку внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених:

- заходи реанімації та інтенсивної терапії у новонароджених (інтубація, штучна вентиляція легень, інфузійна терапія, катетеризація магістральних судин, харчування через зонд);

- передчасне народження;

- перинатальна асфіксія;

- знаходження новонародженого в акушерському стаціонарі окремо від матері;

- відсутність материнського молока;

- застосування катетерів, зондів, шприців багаторазового використання тощо;

- інфекційні ускладнення у породіль, післяопераційні інфекції, сепсис;

- порушення санітарно-гігієнічних вимог до режиму годування хворих і недоношених новонароджених.

5.2. У разі наявності 2-3 і більше факторів ризику у новонародженої дитини необхідно проводити індивідуальний контроль мікрофлори організму, а при потребі - корекцію порушень мікробіоценозу кишечнику бактерійними препаратами (біфідумбактерин, лактобактерин, симбітер та ін.).

5.3. Спостереження за клінічними особливостями постнатальної адаптації новонароджених з групи ризику щодо ВЛІ та частотою виникнення у них патологічних станів необхідно проводити у співставленні з результатами мікробіологічного моніторингу.

6.1. Постійний нагляд за санітарно-технічним станом акушерського стаціонару, попередження виникнення передумов епідемічного неблагополуччя, якими є аварійні чи інші ситуації, що сприяють контамінації мікроорганізмами абіотичних об'єктів навколишнього середовища стаціонару.

6.2. Своєчасно виявлення ситуацій, що є передвісниками епідемічного неблагополуччя:

- наявність колонізації умовно-патогенними мікроорганізмами організму новонароджених, породіль, роділь, персоналу без формування їх нагноєння;

- виникнення серед циркулюючих в акушерському стаціонарі штамів домінуючих видів грамнегативних мікроорганізмів (синьогнійна паличка, клебсієла, протей, ентеробактер тощо), а також золотистих стафілококів з маркерами госпітальних штамів (множинна стійкість до антибіотиків, у тому числі до метициліну) або підвищення середньорічної частоти висіву певних видів мікроорганізмів;

- зростання частоти виявлення умовно-патогенних мікроорганізмів на епідемічно значимих предметах довкілля в пологовому залі, дитячих палатах, операційних (більш 15% від кількості відібраних змивів);

- перевищення допустимих рівнів бактеріального обсіменіння повітря в приміщеннях акушерського стаціонару;

- виникнення навіть одного випадку гнійно-септичних інфекцій з наявними клінічними ознаками.

6.3. Виникненню передумов та передвісників епідемічного неблагополуччя сприяють:

- порушення в постачанні гарячої і холодної води;

- аварії у водопровідній і каналізаційній мережах;

- перебої в постачанні білизни;

- порушення строків знезараження м'якого інвентарю камерним способом;

- перебої у постачанні дезінфектантів, а також заниження їх концентрації у робочих розчинах;

- порушення енергозабезпечення та теплопостачання;

- порушення експлуатації систем припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування повітря;

- перебої у роботі технічних засобів знезараження повітря;

- перевантаження палат;

- відсутність повного набору приміщень, необхідних для функціонування акушерського стаціонару;

- змішування потоків породіль обсерваційного та фізіологічного відділень, а також із хворими гінекологічного профілю;

- порушення графіку циклічності заповнення і заключної дезінфекції палат.

6.4. Про виявленні вищезазначених порушень слід інформувати головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, який, в свою чергу, повинен інформувати головного державного санітарного лікаря адміністративної території, а також організувати проведення заходів щодо негайного їх усунення.

6.5. Санацію постійних і резидентних бактеріоносіїв S.aureus проводити в плановому порядку препаратами направленої дії, що зареєстровані в Україні. Щоденно проводити санацію медичного персоналу недоцільно. Через 1-2 тижні після проведеної санації необхідно провести бактеріологічний контроль її якості.

6.6. За наявності епідемічних показань проводиться позачергове обстеження медичного персоналу:

- слизових оболонок передніх відділів носу на носійство S.aureus, якщо етіологічним агентом спалаху (групового захворювання) є стафілокок;

- матеріалу із зіву при стрептококовій етіології захворювань;

- при захворюваннях, що викликані грамнегативними мікроорганізмами або ентерококами, слід виявляти осіб з в'ялим перебігом патології нирок (пієлонефрити) і кишковими захворюваннями;

- фекалій при спалахах сальмонельозів та інших кишкових інфекцій;

- виділень з носоглотки при спалахах, обумовлених грибами роду Кандида.

6.7. Бактеріологічні дослідження здійснюється бактеріологічними лабораторіями пологового будинку, а у разі їх відсутності бактеріологічними лабораторіями СЕС.

6.9. З метою визначення домінуючих видів УПМ, які колонізують новонароджених, проводять мікробіологічний контроль за становленням кишкової мікрофлори здорових доношених новонароджених 4-6 діб життя. Дослідження здійснюють 1 раз на квартал шляхом одноразового (або протягом одного циклу функціонування палат, що складає 5-7 діб) обстеження 10 дітей. Проводять дослідження фекалій новонароджених з визначенням титру біфідобактерій, лактобактерій, видового та кількісного складу мікроорганізмів. Дослідженню підлягають також шкіряні покрови цих же новонароджених методом "пелюшкового тесту".

6.10. У випадках, коли 40% і більше штамів, виділених під час разового обстеження об'єктів довкілля, від медичного персоналу та колонізованих новонароджених ідентичні за видом, необхідно здійснити ідентифікацію в середині виду з визначенням біовару, серовару, фаготипу, а також профілю їх антибіотикорезистентності.

Далі необхідно провести співставлення зі штамами, виділеними від новонароджених, що хворіли на ГЗЗ під час перебування у стаціонарі (якщо такі мали місце протягом 3 місяців перед виникненням встановленого ГЗЗ).

Подібність штамів, виділених від новонароджених, медичного персоналу та з об'єктів довкілля за біохімічними, серологічними характеристиками і антибіотикограмою, свідчить про формування госпітального штаму в даному стаціонарі (відділенні) і потребує проведення протиепідемічних заходів, а також корекції мікрофлори у новонароджених бактерійними препаратами.

6.11. При первинному зверненні вагітної в жіночу консультацію необхідно провести обстеження на HBsAg. Позитивні результати скринінгу необхідно підтвердити в конфірматорному тесті. При підтвердженому носійстві HBsAg слід провести подальше обстеження вагітної на маркери гепатиту.

6.12. Новонароджені, які народилися від матерів носіїв HBsAg, підлягають вакцинації згідно до діючого календаря профілактичних щеплень (наказ МОЗ України від 31.10.2000 N 276 "Про проведення профілактичних щеплень в Україні").

6.14. Роділлям, що входять до груп ризику щодо пери- та інтранатального інфікування плода та новонародженого мікробіологічне обстеження здійснюється за висновками лікаря акушерського стаціонару. У таких випадках обстеженню підлягають:

- навколоплідні води, які відбирають шляхом трансвагінальної пункції плідного міхура наприкінці першого періоду пологів для здійснення бактеріологічного та цитологічного дослідження;

- вагінальний вміст - для бактеріологічного та бактеріоскопічного дослідження відбирають в кінці першого періоду родів;

- послід - для бактеріологічного, вірусологічного та гістологічного дослідження.

6.16. У новонароджених, в яких виявлено 3 і більше факторів ризику, мікробіологічний контроль за мікрофлорою здійснюється на 3-5 добу життя. Дослідженню підлягають фекалії, змиви з носоглотки та пуповинної культі.

6.17. Проводять співставлення біологічних властивостей, включаючи чутливість до антибактеріальних препаратів, штамів мікроорганізмів, виділених з навколоплідних вод, вагінального вмісту матері зі штамами, виділеними від новонароджених з метою визначення етіології бактеріальної інфекції, можливого часу інфікування новонародженого, підстав для діагнозу ВЛІ.

6.18. Результати бактеріологічних досліджень, які проводились лабораторією лікарняного закладу, поліклініки після виписки із акушерського стаціонару передаються в адміністративно-територіальну СЕС.

Протиепідемічні заходи спрямовані на переривання встановленого епідемічного неблагополуччя.

7.1. Новонароджених, роділь та породіль при виявленні ГЗЗ переводять у спеціалізовані лікарні (відділення) з моменту встановлення діагнозу.

7.2. Роділлі та новонароджені, що знаходилися у контакті із хворими, залишаються в тій же палаті. Госпіталізація в цю палату нових пацієнтів не дозволяється до закінчення карантину.

7.3. Одразу після виписки контактних з хворим на ГЗЗ передається інформація із акушерського стаціонару в територіальну дитячу поліклініку та жіночу консультацію, які здійснюють щоденний контроль протягом 10 діб.

7.4. При виявленні випадку ГЗЗ серед контактних осіб проводиться епідеміологічна діагностика.

7.5. При наявності передумов, що негативно впливають на стан протиепідемічного режиму в лікарняному закладі, головний державний санітарний лікар виносить постанову про припинення експлуатації акушерського стаціонару до усунення виявлених недоліків.

8.1. Оцінка ефективності проведених заходів проводиться на основі стану епідемічних обставин в акушерському стаціонарі. Оцінюватись може як комплекс проведених заходів, так і окремі заходи. Ефективність окремих заходів доцільно вивчати при апробаціях нових форм та методів роботи, дослідженні окремих методик та препаратів.

8.2. Дані епідеміологічного нагляду являються основою для планування та проведення ефективної, науково обгрунтованої системи профілактичних і протиепідемічних заходів, які направлені на зниження ВЛІ в акушерських стаціонарах.

Інструкція призначена для бактеріологічних лабораторій лікувально-профілактичних закладів, санітарно-епідеміологічних, дезінфекційних станцій

1.1. Лабораторний контроль якості проведення комплексу санітарно-гігієнічних заходів в акушерських стаціонарах включає в себе санітарно-бактеріологічні дослідження епідемічно значимих об'єктів довкілля та бактеріологічні дослідження біологічного матеріалу.

1.2. Санітарно-бактеріологічний контроль комплексу санітарно-гігієнічних заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах проводиться лабораторіями санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій в порядку здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду не рідше ніж 1 раз на квартал. Позачерговий санітарно-бактеріологічний контроль проводять за епідемічними показаннями, а також з метою оцінки якості виконаних профілактичних заходів при відкритті акушерського стаціонару.

1.3. Лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ) забезпечують мікробіологічне стеження за видовим складом та біологічними властивостями, перш за все антибіотикорезистентністю, збудників внутрішньолікарняних інфекцій та штамів мікроорганізмів, що циркулюють в стаціонарі, а також поточний контроль за дотриманням протиепідемічного режиму (контроль мікробного забруднення об'єктів довкілля (змиви з епідемічно значущих об'єктів), повітря один раз на місяць, контроль стерильності інструментів, перев'язочного матеріалу, операційної білизни, рук хірургічного персоналу, операційного поля 1 раз на місяць).

Бактеріологічному дослідженню підлягають: матеріал від хворих новонароджених, породіль, роділь в залежності від нозологічної форми інфекції (кров, ліквор, сеча, виділення з ран, таке інше). Дослідження біологічного матеріалу та санітарно-бактеріологічний контроль проводиться в бактеріологічних лабораторіях ЛПЗ або при їх відсутності в баклабораторіях СЕС.

1.4. Для підтвердження внутрішньоутробного інфікування в пологовому залі для мікробіологічних досліджень відбираються:

- навколоплідні води;

- шлунковий вміст новонароджених груп ризику.

1.5. Лабораторії, що проводять дослідження, повинні відповідати вимогам ДСП 9.9.5-080-02, мати дозвіл режимної комісії на роботу, оформлений згідно вимог ДСП 9.9.5-064-2000, і акредитовані в системі МОЗ України у встановленому порядку.

1.6. Поточний санітарно-бактеріологічний контроль з метою моніторингу за видовим складом та біологічними властивостями мікроорганізмів, що циркулюють в стаціонарі, проводиться в операційних блоках, пологових залах, процедурних, палатах "мати-дитина", дитячих, відділеннях і палатах інтенсивної терапії, післяпологових відділеннях, маніпуляційних, перев'язувальних, післяопераційних палатах, асептичних відділеннях (блоках), палатах, палатах для новонароджених, кімнатах для вторинної обробки новонароджених, кімнатах для приготування молочних сумішей, прийомних відділеннях, санітарних пропускниках, централізованих стерилізаційних.

1.6.1. Орієнтовний перелік епідемічно значимих об'єктів, що підлягають санітарно-бактеріологічному контролю:

- пологовий зал: лоток, підготовлений до прийому новонародженого; балон і катетер для відсмоктування слизу у немовляти; шланг вакуум-екстрактора, щітки для миття рук, руки акушерки, фартух акушерки, шланг і маска наркозного апарату, частини апаратів штучної вентиляції легень - зволожувач усередині і ті, що контактують із слизовими оболонками новонароджених, насадка і шланг кисневої підводки. На стерильність - набір для первинної та вторинної обробки немовляти, індивідуальний комплект для породіль, комплект для акушерки, якщо не використовуються одноразові набори промислового виробництва;

- палати немовлят: зонди і балони для відсмоктування слизу, руки дитячої сестри, фартух дитячої сестри, дитяча білизна, щітки для миття рук, насадка і шланг кисневої підводки, олія для обробки немовлят, очні краплі, питні розчини, молочні суміші і питні розчини, стерильні ватяні кульки і марлеві серветки (на стерильність), частини апарату штучної вентиляції легень, насадка і шланг кисневої підводки;

- передопераційна й операційна: внутрішня поверхні мисок для обробки рук хірургів, чисті щітки для миття рук; фартухи; маска і шланг наркозного апарату; шланг вакуум-насоса; операційне поле; руки хірурга після обробки. На стерильність - шовний матеріал, підготовлений для оперативних втручань, шприци, голки, стерильні розчини, стерильні рукавички членів операційної бригади;

- кімната для приготування молочних сумішей: дитяче харчування; руки медичної сестри; лійки, соски, внутрішня поверхня каструлі для виготовлення сумішей, внутрішня поверхня холодильників. На стерильність - марлеві серветки для закупорювання підготовлених пляшечок; лійки, соски, стерильні пляшечки для молочних сумішей;

- післяпологова палата: грудні залози та руки породіллі перед годуванням;

- приймальне відділення: руки акушерки, мочалки чисті, пелюшка, щітки для миття рук.

1.6.2. Крім того, санітарно-бактеріологічному контролю підлягають (вибірково) посуд харчоблоку та буфетів роздаточних відділень.

1.6.3. При відсутності у приміщеннях, особливо в операційних блоках і пологових залах, вентиляційної системи, яка забезпечує не менш ніж 8-кратний обмін повітря, поточному бактеріологічному дослідженню підлягають проби повітря.

1.7. Відібраний матеріал повинен бути доставлений до лабораторії не пізніше 2 годин після відбору, упакований і оформлений згідно вимог нормативних документів. Направлення на бактеріологічне (санітарно-бактеріологічне) дослідження оформляється за формами медичної облікової документації N 204/0, 205/0, затверджених наказом МОЗ України від 04.01.2001 N 1 "Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів".

1.8. Усі штами мікроорганізмів, що виділені з крові, ліквору, при групових захворюваннях, спалахах, а також при летальних випадках, повинні бути надіслані до лабораторії вищого рівня для підтвердження результату і подальшого аналізу.

1.9. Робота із штамами здійснюється згідно вимог "Положения о порядке учета, хранения, обращения, отпуска и пересылки культур бактерий, вирусов, риккетсий, грибов, простейших, микоплазм, бактерийных токсинов, ядов биологического происхождения".

1.10. Імунобіологічні препарати, що використовуються при проведенні досліджень, повинні бути зареєстровані, дозволені для використання в Україні, мати документи, що засвідчують їх якість і зберігатися згідно з нопмативних документів про застосування.

1.11. Дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні, використовуються, відповідно до режимів, які регламентовані методичними вказівками, і в установленому порядку затверджені Головним державним санітарним лікарем України.

1.12. Загальні вимоги щодо приготування поживних середовищ, реактивів та індикаторів визначені в ГОСТ 10444.1-84.

2.1. Порядок проведення досліджень виділень верхніх дихальних шляхів

2.1.1. Забір матеріалу проводять із носа та зіву сухим стерильним тампоном натщесерце або не раніше 2-3 годин після прийому їжі окремими тампонами. Посів матеріалу на поживні середовища проводять не пізніше 2 годин після забору одним із 2 запропонованих методів:

- прямий посів тампоном на середовища ЖСА або Байд-Паркер;

- взятий сухим тампоном матеріал в лабораторії вміщують в пробірку з 5 куб. см стерильного фізіологічного розчину, ретельно струшують, перемішують, наносять 0,1 куб. см на одне з вищеназваних поживних середовищ і розтирають шпателем.

++++ зливний ріст;

+++ суцільний ріст ізольованих колоній;

++ значний ріст (до 100 колоній);

+ одиничні колонії (10-25).

2.1.3. Для визначення масивності обсіменіння верхніх дихальних шляхів в разі висіву 0,1 куб. см змивної рідини підраховують кількість колоній, що виросли на чашці, ідентичних за морфологією та пігментоутворенням, та перераховують кількість мікроорганізмів, що знімаються на тампон.

2.2. Дослідження фекалій вагітних жінок та новонароджених групи ризику

2.2.1. Забір матеріалу для мікробіологічного обстеження жінок групи ризику проводять безпосередньо в приймальному відділенні. Мікробіологічний контроль за мікрофлорою новонароджених, у яких виявлено 2-3 фактори ризику, здійснюють на 3-5 добу життя.

2.2.2. Засівають фекалії за методом Гоулда на поживні середовища Ендо, 5% кров'яний агар, ЖСА, Сабуро та на середовище збагачення для патогенних ентеробактерій.

2.2.3. Хід дослідження і ідентифікація виділених культур проводиться згідно МУ 04-723/3, 1984 р., МР N 2500-81. Для ідентифікації доцільно використовувати діагностичні набори, зареєстровані в Україні.

2.2.4. При дослідженні фекалій на дріжджеподібні гриби роду Candida 0,1 г матеріалу вносять в 5 куб. см фізіологічного розчину і 0,1 куб. см суспензії висівають на чашку з середовищем Сабуро, рівномірно розтираючи шпателем. Посіви інкубують при температурі 37 +-1 град. C протягом 24 годин, а потім при 22 +-1 град. C до 5 діб. Колонії грибів роду Candida круглі, гладенькі, сметаноподібної консистенції. Для виділення чистої культури підозрілі колонії відсівають на скошений агар Сабуро або в чашки по секторах і через 72 годин росту в термостаті проводиться подальша їх ідентифікація.

При посіві на картопляний агар петлею (прорізуючи агар до основи чашки) визначається характерна для грибів роду Candida філаментація (утворення псевдоміцелію), яка вивчається під малим збільшенням мікроскопу.

Ферментативні властивості культур вивчаються на пептонній воді з 1-2% вуглеводів - глюкоза, лактоза, сахароза та мальтоза в присутності індикатору (pH 6,0-6,5).

2.2.5. Ферментативні властивості грибів роду Candida, які найчастіше зустрічаються, наведені в таблиці.

З метою прискореного визначення C. albicans може бути використана здатність клітин вказаного виду протягом 2 годин росту при 37 +-1 град. C в 0,5 куб. см сироватки крові (людської або нормальної конячої) утворювати псевдоміцелій у вигляді відростків, що не характерно для інших видів грибів.

2.3. Дослідження вагінального вмісту вагітних жінок та матерів, що входять до груп ризику

2.3.1. Забір матеріалу для бактеріологічного дослідження проводять ватним тампоном, паралельно лікар акушер-гінеколог готує мазки для мікроскопії (не менш як 2), використовуючи для цього окремі стерильні тампони або стерильні гінекологічні інструменти. Мазки висушують при кімнатній температурі, покривають чистим предметним склом або поміщають в чашку Петрі і направляють в лабораторію. Зберігання вологого мазка стиснутого між двома стеклами неприпустимо.

2.3.2. В лабораторії мазки фарбують за Грамом та продивляються під мікроскопом, відмічають ступінь обсіменіння, відношення до фарбування за Грамом та морфологічні особливості.

2.3.3. Досліджуваний матеріал, взятий тампоном, вносять у пробірку з 5 куб. см стерильного фізіологічного розчину, тампон ретельно струшують, перемішують і наносять по 0,1 куб. см на 5% кров'яний агар, середовище Ендо та Сабуро і розтирають шпателем.

2.3.4. Ідентифікацію виділених мікроорганізмів проводять згідно цієї Інструкції.

2.4. Дослідження змивів з пуповинної культі

2.4.1. При появі гнійно-запального процесу взяття матеріалу з пуповини проводять з дотриманням правил асептики. Шкіру навколо пуповини попередньо обробляють спиртом або іншим антисептиком, гній видаляють стерильною серветкою. Взяття матеріалу проводять двома стерильними тампонами обертальними рухами від центру до периферії. Один з них використовують для мікроскопії, а інший для посіву.

2.4.2. Матеріал, взятий одним із тампонів, наносять на стерильне предметне скло, красять за Грамом та розглядають під мікроскопом, відмічаючи морфологічну характеристику мікроорганізмів (грампозитивні та грамнегативні палички, коки та ін.).

Матеріал, взятий іншим тампоном, засівають на чашку з 5% кров'яним агаром, на середовище для контролю стерильності та глюкозний бульйон. Посів на чашку проводять методом "тампон-петля": тампоном проводиться доріжка по діаметру чашки, потім іншою стороною в зворотному напрямку засівається ще одна доріжка, паралельна першій. Після цього матеріал розсівають по чашці при допомозі петлі штрихами, перпендикулярними до "доріжок". Посіви інкубують при 37 +-1 град. C протягом 18-24 годин. При виявленні росту проводять відсів окремих колоній на елективні середовища з метою їх ідентифікації. При відсутності росту в першу добу посіви залишають в термостаті, щоденно продивляючись і при виявленні росту також проводять відповідні відсіви. Висновок про відсутність росту видають через 5 діб інкубації.

2.4.3. У висновку вказують, які види мікроорганізмів виділені і в якій кількості (слабкий, помірний та масивний ріст на твердому поживному середовищі). При виділенні асоціації мікроорганізмів у висновку перераховують усі види мікроорганізмів і відмічають переважний ріст якогось мікроорганізму. Помірний та значний ріст (не менше 50 КУО) мікроорганізму свідчить про етіологічну роль.

2.5. Дослідження навколоплідних вод

2.5.1. Навколоплідні води відбирають шляхом пункції з дотриманням правил асептики у кількості 2-3 куб. см.

2.5.2. Проводять кількісний посів по 0,1 та 0,01 куб. см на 5% кров'яний агар. Чашки інкубують при 37 +-1 град. C протягом 18-24 годин, підраховують число колоній, що виросли, та перераховують на 1 куб. см навколоплідних вод.

2.6. Дослідження шлункового вмісту новонароджених з груп ризику

2.6.1. Шлунковий вміст новонароджених з груп ризику відбирається по показаннях з дотриманням правил асептики у кількості 1-2 куб. см відразу після народження.

2.6.2. Матеріал засівається по 0,1 куб. см на поверхню чашки з середовищем Ендо, ретельно розтирається шпателем або за Гоулдом. Після інкубації при 37 +-1 град. C протягом 18-24 годин колонії, що виросли вивчають та підраховують.

2.7. Мікробіологічний контроль становлення мікрофлори новонароджених

2.7.1. Мікробіологічний контроль за становленням нормальної мікрофлори здорових доношених новонароджених на 3-5 добу життя здійснюється вибірково один раз на квартал шляхом одноразового (або протягом двох - трьох днів) обстеження 10-12 дітей.

2.7.2. Проводиться кількісне дослідження фекалій новонароджених з визначенням титру біфідо-, лактобактерій, видового складу та кількості ентеробактерій та коків з урахуванням гемолізуючих форм, кількості грибів роду Candida.

2.8. Мікробіологічні дослідження секційного матеріалу

2.8.1. Мікробіологічні дослідження секційного матеріалу проводять у летальних випадках при гнійно-запалювальних захворюваннях, викликаних умовно-патогенними бактеріями. В залежності від клінічного діагнозу та патолого-анатомічних знахідок в процесі розтину матеріалом для мікробіологічних досліджень можуть бути шматочки органів та тканин, кров, гній, ексудат тощо.

2.8.2. Головною вимогою для отримання достовірних результатів та їх правильної інтерпретації є якнайшвидше, не пізніше 12 годин після смерті хворого, відбір матеріалу, навіть після зберігання трупу при пониженій температурі. Матеріал для мікробіологічного дослідження відбирає персонал моргу (лікар та його помічник) з дотриманням вимог асептики.

Проби крові відбирають з лівого шлуночка серця шприцом або пастерівською піпеткою.

Безпосередньо після взяття крові у кількості 5-10 куб. см засівають у флакони з подвійним середовищем та середовищем для контролю стерильності. Краї флакону при посіві обпалюють над полум'ям пальника.

Пункцію та біопсію проводять після обробки досліджуваної ділянки 3% перекису водню і наступного видалення антисептику стерильним фізіологічним розчином. З дотриманням правил асептики 2-3 шматочка органів або тканин величиною 0,5-1 куб. см поміщають у стерильні чашки Петрі або пробірки.