1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 4 від 05.01.96
м.Київ
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 310 від 08.05.2014 )
Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я N 59 від 10.02.2003 N 620 від 29.12.2003 )
У період демографічної кризи збереження життя кожної новонародженої дитини набуває великого значення. Негативний вплив екзогенних і ендогенних факторів ще в утробі матері призводить до того, що на момент народження на кожні 1000 дітей біля 200 мають ті чи інші захворювання або вади розвитку. Питома вага неонатальної смертності в малюковій складає в останні роки 50-52%.
Медичну допомогу дітям в період новонародженості забезпечує неонатологічна служба, яка складається з неонатальних відділень в акушерських стаціонарах та спеціалізованих відділень новонароджених (патології, недоношених, хірургії, інтенсивної терапії з виїзними неонатологічними бригадами) в багатопрофільних обласних (міських) дитячих лікарнях. Створюються відділення інтенсивної терапії новонароджених в пологових будинках. Більшість самостійних пологових стаціонарів забезпечені цілодобовим чергуванням неонатологів. Завершується введення посад неонатологів на рівні ЦРЛ.
Медичну допомогу новонародженим в Україні надають близько 1500 неонатологів, що складає 2.3 на 1000 живих новонароджених. Є достатній науковий потенціал. Функціонує 4 кафедри неонатології: в Київському і Харківському інститутах удосконалення лікарів та на факультетах удосконалення лікарів Дніпропетровської медичної академії. Донецького медичного університету, науковий відділ в Українському Науково-дослідному інституті педіатрії, акушерства та гінекології, що дає можливість проводити наукову роботу та підвищення кваліфікації неонатологів.
Однак, в організації та забезпеченні медичної допомоги новонародженим є ряд недоліків та невирішених проблем. Більшість неонатологічних відділень недостатньо забезпечені медичною апаратурою та іншим обладнанням.
В деяких областях ще не створені відділення інтенсивної терапії новонароджених, як через відсутність приміщень, необхідної апаратури, так і через відсутність відповідно підготовленого персоналу (лікарів, медичних сестер).
Повільно впроваджуються нові сучасні форми і методи догляду за новонародженими. Невиправдано стримується спільне перебування матерів і новонароджених, як в акушерських стаціонарах, так і в спеціалізованих неонатологічних відділеннях, що не дає змоги дотримуватись всіх вимог, схвалених ВООЗ, стосовно природнього вигодовування немовлят. Внаслідок цього та на фоні грубих порушень санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів реєструється зростання випадків гнійно-септичних захворювань серед новонароджених, які часто набувають форми внутрішньолікарняних спалахів.
Критерії оцінки стану новонароджених та комплекс реанімаційних заходів не відповідають сучасним вимогам. Ефективна система первинної респіраторної реанімації новонароджених, яка застосовується в країнах Північної Америки та Західної Європи, впроваджена в Україні в поодиноких родопомічних закладах.
Аналіз причин захворюваності новонароджених проводиться поверхово, без залучення співробітників профільних кафедр. У структурі причин неонатальної смертності велика питома вага таких, що можуть бути ліквідовані, або, принаймні, зменшені шляхом підвищення якості медичної допомоги.
З метою удосконалення організації медичної допомоги новонародженим та підвищення її якості
НАКАЗУЮ:
1.0. Затвердити:
1.1. Інструкцію про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні) (додається).
1.2. Положення про відділення неонатального догляду та лікування новонароджених акушерського стаціонару (додається).
1.3. Положення про відділення інтенсивної терапії новонароджених пологового будинку (додається).
1.4. Положення про відділення патології новонароджених дитячої лікарні (додається).
1.5. Положення про відділення недоношених новонароджених дитячої лікарні (додається).
1.6. Положення про регіональне (обласне, міське) відділення інтенсивної терапії новонароджених (додається).
1.7. Положення про виїзну неонатологічну бригаду невідкладної допомоги та інтенсивного лікування (додається).
1.8. Інструктивно-методичні рекомендації щодо первинної реанімації новонароджених (додаються).
1.9. Методичні рекомендації щодо принципів вигодовування дітей в акушерських стаціонарах (додаються).
1.10. Методичні рекомендації щодо догляду за новонародженими в акушерських стаціонарах (додаються).
1.11. Методичні рекомендації щодо догляду за новонародженими в обсерваційних післяпологових відділеннях (додаються).
1.12. Методичні рекомендації щодо санітарно-протиепідемічних заходів в родопомічних закладах (додаються).
2.0. Пропонувати Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
2.1. Забезпечити неухильне виконання протиепідемічних заходів і належного санітарно-гігієнічного режиму в родопомічних та дитячих лікувально-профілактичних закладах і організувати діяльність всіх підрозділів неонатальної служби згідно з затвердженими положеннями. Дані питання щорічно заслуховувати на колегіях органів охорони здоров'я.
2.2. Вишукати можливість пріорітетного забезпечення неонатальних відділень необхідною медичною апаратурою та обладнанням, лікарськими засобами та предметами догляду за новонародженими.
2.3. Зареєструвати в акушерських відділеннях ЦРЛ не менше 1.0 посади лікаря-неонатолога незалежно від кількості пологів.
2.4. Завершити організацію регіональних відділень інтенсивної терапії новонароджених з виїзними неонатологічними бригадами невідкладної допомоги.
2.5. Завершити впровадження нових форм і методів утримання і догляду за новонародженими (спільне перебування матері і новонародженого, дотримання принципів грудного вигодовування та інше).
2.6. Забезпечити глибоке вивчення причин захворюваності і смертності новонароджених дітей з залученням профільних кафедр вищих медичних учбових закладів з розробкою конкретних заходів по їх зниженню.
2.7. Організувати регулярне проведення семінарів і заліків з питань санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів для медичного персоналу родопомічних і дитячих лікувально-профілактичних закладів.
2.8. Встановлювати лікарям та медичним сестрам неонатологічних відділень (палат) надбавки до схемних посадових окладів, в зв'язку із складністю їх роботи, в розмірах визначених діючим законодавством.
2.9. Забезпечити протягом 1996-1997 рр. укомплектування кадрами неонатологів відповідних лікувальних закладів.
2.10. Завершити на протязі 1996-1997 рр.формування дитячої патологоанатомічної служби, впровадити обов'язкове морфологічне обстеження мертвонароджених, померлих новонароджених та плодів, плацент від породіль з групи перинатального ризику з метою прогнозування і діагностики перинатальної патології.
3.0. Генеральному директору ДУО "Політехмед" Девку В.Ф. прискорити реалізацію програм вітчизняного виробництва медичної апаратури, обладнання, інструментарію, які використовуються в роботі неонатальних відділень.
4.0. Начальнику Управління науки Горбаню Є.М. забезпечити пріоритетний розвиток наукових досліджень, спрямованих на зниження захворюваності і смертності новонароджених.
5.0. Начальнику Головного управління навчальних закладів і кадрів Вороненку Ю.В. забезпечити підготовку в інтернатурі за спеціальністю "педіатрія" лікарів-неонатологів, які направлені на відповідні посади, за індивідуальними планами.
6.0. Начальнику Головного санепідуправління Моісеєвій А.В. спільно з територіальними закладами і установами державної санепідслужби забезпечити дійовий нагляд за станом санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів в акушерських стаціонарах і неонатальних відділеннях.
7.0. Начальнику Головного управління медичної допомоги дітям і матерям Гойді Н.Г.:
7.1. Систематично перевіряти хід виконання даного наказу органами і закладами охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, областей і міст України з наступним заслуховуванням на колегіях і апаратних нарадах в Міністерстві охорони здоров'я.
7.2. На протязі 1996 року створити комп'ютерну базу даних матеріально-технічного стану та кадрового потенціалу всіх пологових і неонатальних стаціонарів.
7.3. До 01.05.96 р. опрацювати пропозиції і обгрунтувати доцільність створення реєстру народжуваності в Україні.
7.4. Спільно з Головним санепідуправлінням (Моісеєва А.В.) і профільними науково-дослідними інститутами регулярно аналізувати стан захворюваності і смертності новонароджених від гнійно-септичних захворювань, на його основі розробляти профілактичні і лікувальні методичні та інструктивні рекомендації.
8.0. Вважати такими, що не застосовуються на території України, накази МОЗ СРСР:
1. Від 09.01.1986 року N 55 "Об организации работы родильных домов (отделений)" в частині догляду та лікування новонароджених, розслідування і ліквідації групових інфекційних захворювань дітей в пологових будинках (відділеннях).
2. Від 20.04.1983 року N 440 "О дополнительных мерах по совершенствованию медицинской помощи новорожденным детям"
3. Від 28.12.1989 року N 691 "О профилактике внутрибольничных инфекций в акушерских стационарах" в частині епідеміологічного нагляду, проведення бактеріологічного контролю якості протиепідемічних заходів та дезинфекції різних об'єктів пологових будинків.
4. Від 15.01.1990 року N 22 "Об организации выездной реанимационной неонатальной бригады".
Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Богатирьову Р.В.
В.о.Міністра охорони здоров'я України А.М.Сердюк
( Інструкція втратила чинність на підставі Наказу МОЗ N 620 від 29.12.2003 ) ( Положення втратило чинність на підставі Наказу МОЗ N 620 від 29.12.2003 ) ( Положення втратило чинність на підставі Наказу МОЗ N 620 від 29.12.2003 )
Затверджено
наказом Міністерства
охорони здоров'я
від 05.01.1996 N 4
П О Л О Ж Е Н Н Я
про відділення патології новонароджених дитячої лікарні
Відділення патології новонароджених є структурним підрозділом лікувально-профілактичного (переважно дитячого) закладу.
1. Основні завдання відділення:
- надання кваліфікованої медичної допомоги хворим доношеним новонародженим;
- санітарно-просвітня робота з матерями;
- проведення організаційно-методичної роботи і підвищення кваліфікації лікарів з основних питань неонатології;
- аналіз захворюваності і смертності новонароджених у своєму відділенні і регіоні.
2. Відповідно до поставлених завдань і профілю персонал відділення зобов'язаний забезпечувати медичну допомогу доношеним (гестаційний вік > 37 тижнів, маса тіла >= 2500 г) новонародженим, що перенесли важку форму асфіксії, родової травми, з внутрішньоутробною гіпотрофією II-III ступенів, затримкою внутрішньоутробного розвитку, ізоімунним конфліктом та високим рівнем гіпербілірубінемії різної етіології, патологією обміну речовин, внутрішньоутробною інфекцією, респіраторно-вірусними інфекціями, сепсисом, менінгітом та іншим. Новонароджені з встановленим діагнозом кишечної інфекції поступають в дитячу інфекційну лікарню, а при її відсутності в мельцерівські бокси багатопрофільної дитячої лікарні.
Новонароджені із зазначеними захворюваннями переводяться з акушерських стаціонарів у відділення патології на 2-3 день життя, а з гнійно-запальними та інфекційними захворюваннями - одразу ж після визначення діагнозу.
3. В відділеннях патології новонароджених матері і діти перебувають спільно в одній палаті. Раціонально створити окремі відділення (або бокси) для новонароджених, що переводяться з акушерських стаціонарів і тих, що поступають з дому. Слід виділити окремі бокси (відділення) для новонароджених з гнійно-запальними та інфекційними захворюваннями. Відділення для патології новонароджених повинне бути ізольоване від інших служб дитячої лікарні.
В боксах новонароджених доцільно розміщувати відповідно до часу і місця їх захворювання, віку та епідеміологічного стану акушерського стаціонару, де народилась дитина.
У відділеннях необхідно суворо дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму.
4. Необхідний набір приміщень:
- приймально-оглядове приміщення;
- палати-бокси;
- палати та ізолятори;
- процедурний кабінет;
- кімната для виписування;
- фізіотерапевтичний кабінет;
- кімнати для збирання і пастеризації молока;
- кімната старшої медичної сестри та для зберігання медикаментів;
- кімната для лікарів та завідуючого відділенням;
- кімната для зберігання чистої білизни;
- кімната для зберігання брудної білизни;
- кімната для дезинфекції кувезів, дихальних та інших апаратів;
- буфетна, санітарні та туалетні кімнати;
- допоміжні приміщення: кімнати для переодягання та зберігання верхнього одягу персоналу, матерів, учбові кімнати для проведення занять з персоналом, матерями, студентами, прогулянок з дітьми тощо.
5. Штатний розклад рекомендовано встановлювати з такого розрахунку:
завідуючий відділенням - 1.0 посада на 30 ліжок; лікарі-неонатологи - 1.0 посада на кожні 15 ліжок; медичні сестри: а) 4.5 посади на кожні 6 ліжок; б) 2.0 посади маніпуляційних сестер; в) 1.0 посади старшої медичної сестри на 30 ліжок; г) 4.5 посади молодших сестер на 10 ліжок.
6. Консультативну допомогу новонародженим у відділенні забезпечують відповідні суміжні спеціалісти.
7. Для забезпечення належного діагностичного обстеження в дитячих лікарнях доцільно організувати окреме діагностичне відділення для новонароджених з відповідними штатами або ж в загальнолікарняних діагностичних відділеннях виділяти окремі години і апарати для обслуговування новонароджених.
8. Очолює відділення новонароджених завідуючий, який призначається і звільнюється головним лікарем. Він керує діяльністю відділення і безпосередньо підпорядковується головному лікарю та його заступникові з лікувальної роботи.
На посаду завідуючого слід призначати висококваліфікованого неонатолога, не менше як з 3-річним досвідом роботи з новонародженими, який пройшов курси спеціалізації з неонатології та має організаторські здібності.
Завідуючий зобов'язаний:
- організовувати роботу відділення та дотримання необхідних режимів;
- своєчасно приймати новонароджених з пологових будинків, поліклініки, дільниці, організовувати їх обстеження та лікування;
- забезпечувати необхідні консультації суміжних спеціалістів;
- проводити з медичним персоналом заняття з актуальних проблем неонатології, дотримання необхідних санітарно-протиепідемічних правил;
- організовувати та проводити щомісячні клініко-патологоанатомічні та клінічні конференції;
- організовувати і контролювати навчання матерів.
9. Відділення патології неонатологічного центру є організаційно-методичним та консультативним центром в області або місті, що надає медичну допомогу хворим доношеним новонародженим.
Співробітники відділення патології разом з неонатологом області (міста):
- узагальнюють і аналізують діяльність лікувально-профілактичних закладів з питань медичного обслуговування новонароджених;
- надають консультативну допомогу;
- розробляють та запроваджують нові заходи подальшого розвитку та вдосконалення медичної допомоги новонародженим;
- разом з профільними кафедрами організовують і проводять науково-практичні конференції, семінари, експертну оцінку історій та ін.
Робота відділення патології доношених новонароджених проводиться в тісній співдружності з відповідними відділеннями акушерських стаціонарів, дитячих поліклінік.
За роботу відділення патології новонароджених несе відповідальність завідуючий відділенням.
Затверджено
наказом Міністерства
охорони здоров'я
від 05.01.1996 N 4
П О Л О Ж Е Н Н Я
про відділення для недоношених новонароджених дитячої лікарні
Відділення недоношених новонароджених є структурним підрозділом лікувально-профілактичного (переважно дитячого) закладу.
1. Основні завдання відділення:
- забезпечення кваліфікованої медичної допомоги та догляду за недоношеними новонародженими відповідно до їх гестаційного віку та захворювання;
- проведення організаційно-методичної роботи і підвищення кваліфікації неонатологів з основних питань лікування та виходжування немовлят, що народились передчасно;
- аналіз захворюваності і смертності недоношених новонароджених у своєму регіоні;
- організація спадкоємності між етапами, на яких надається допомога недоношеним.
2. Відповідно до поставлених завдань персонал відділення недоношених новонароджених дитячих лікарень повинен забезпечувати інтенсивний догляд та лікування недоношених новонароджених з гестаційним віком < 37 тижнів, масою тіла < 2500 г.
Недоношені новонароджені переводяться з пологових будинків у відділення недоношених дитячих лікарень на 3 - 5 день життя, а з гнійно-запальними та інфекційними захворюваннями - з моменту визначення діагнозу.
3. Відділення для недоношених новонароджених повинне бути ізольоване від інших служб лікарні, мати окремі бокси, ізолятори. В боксах дітей слід розміщувати відповідно до їх віку, захворювання, акушерського стаціонару, спільно з матерями.
У відділенні слід суворо дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму.
4. Необхідний набір приміщення:
- приймально-оглядове приміщення;
- палати-бокси;
- палати-ізолятори;
- процедурний кабінет;
- виписна кімната;
- фізіотерапевтичний кабінет;
- дві кімнати для збирання і пастеризації молока;
- кімната старшої медичної сестри та для зберігання медикаментів;
- кімната для лікарів та завідуючого відділенням;
- кімната для зберігання чистої білизни;
- кімната для зберігання брудної білизни;
- кімната для дезінфекції кувезів та інших апаратів;
- буфетна, санітарні та туалетні кімнати;
- допоміжні приміщення, кімнати для перевдягання та збереження верхнього одягу персоналу, матерів, для проведення занять з матерями, персоналом, студентами, прогулянок з дітьми, тощо.
5. Штатний розклад рекомендовано встановлювати з такого розрахунку:
завідуючий відділенням - 1 посада на 30 ліжок, лікарі-неонатологи - 1 посада на кожні 10 ліжок; медичні сестри: а) 4.5 посади на кожні 4 ліжка; б) 2.0 посади маніпуляційних сестер; в) 1.0 посада старшої медичної сестри на 30 ліжок; г) 4.5 посади молодших медсестер на 10 ліжок.
Для виходжування недоношених дітей з малою вагою слід з дозволу органів охорони здоров'я встановлювати необхідну додаткову кількість посад медичних сестер, при необхідності - індивідуальний цілодобовий пост на 1 дитину.
6. Консультативну допомогу недоношеним новонародженим забезпечують відповідні спеціалісти дитячої лікарні.
7. Відділення недоношених новонароджених очолює завідуючий, який призначається та звільнюється головним лікарем. Він керує діяльністю відділення і безпосередньо підпорядковується головному лікарю та його заступникові з лікувальної роботи.
На посаду завідуючого призначається висококваліфікований неонатолог з досвідом роботи з недоношеними новонародженими не менше 3-х років, що пройшов курси спеціалізації з неонатології і має організаторські здібності.
Завідуючий зобов'язаний:
- організовувати роботу відділення та дотримання необхідних режимів;
- своєчасно приймати недоношених новонароджених з пологових будинків, організовувати їм обстеження та лікування;
- забезпечувати необхідні консультації суміжних спеціалістів;
- проводити з медичним персоналом заняття з основних питань фізіології та патології недоношених новонароджених;
- забезпечувати дотримання у відділенні правил санітарно-протиепідемічного режиму;
- організовувати та проводити клініко-патолого-анатомічні та клінічні конференції;
- організовувати і контролювати навчання матерів.
8. Відділення недоношених новонароджених дитячих лікарень є організаційно-методичним та консультативним центром з питань організації та надання медичної допомоги новонародженим, що народились передчасно.
Співробітники відділення недоношених новонароджених разом з головним неонатологом області (міста) :
- узагальнюють та аналізують діяльність лікувально-профілактичних закладів з питань медичного обслуговування недоношених новонароджених;
- надають консультативну допомогу недоношеним новонародженим в інших лікувальних закладах;
- розробляють та запроваджують нові заходи подальшого розвитку та вдосконалення медичної допомоги недоношеним новонародженим;
- разом з профільними кафедрами проводять науково-практичні конференції, семінари.
Робота відділення недоношених новонароджених проводиться у тісній співдружності з акушерськими стаціонарами, особливо з тими, які спеціалізуються на прийманні передчасних пологів.
За роботу відділення недоношених новонароджених несе відповідальність завідуючий відділенням.
Затверджено
наказом Міністерства
охорони здоров'я
від 05.01.1996 N 4
П О Л О Ж Е Н Н Я
про регіональне (обласне, міське) відділення інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН)
Регіональне обласне (міське) ВІТН новонароджених є структурним підрозділом лікувально-профілактичних закладів.
1. Основні завдання ВІТН:
- проведення інтенсивної терапії та реанімаційних заходів у новонароджених (доношених і недоношених);
- надання консультативної допомоги та транспортування новонароджених з акушерських, дитячих стаціонарів;
- проведення організаційно-методичної роботи і підвищення кваліфікації неонатологів з основних питань реанімації та інтенсивної терапії новонароджених.
2. Відповідно до поставлених завдань і профілю відділення його персонал зобов'язаний:
- забезпечувати реанімаційну допомогу та інтенсивне лікування новонароджених, що знаходяться в критичному стані;
- проводити (при необхідності) консультації тяжкохворих новонароджених в інших відділеннях;
- брати участь у конференціях, семінарах з питань реанімації та інтенсивної терапії.
3. Відділення інтенсивної допомоги новонароджених повинне бути відокремлене від інших відділень, на 1 ліжко мати не менше 10 кв.м. площі. У відділеннях необхідно суворо дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму.
4. Загальну кількість ліжок в обласному (міському) ВІТН планувати з розрахунку 1 ліжко на 1000 живих новонароджених.
5. Штатний розклад рекомендовано встановлювати з такого розрахунку: завідуючий відділенням - 1 посада на 12 ліжок; лікарі - дитячі анестезіологи - 5.0 посад на кожні 6 ліжок; медичні сестри: старша медична сестра - 1.0 посади на 12 ліжок; 4.5 посади на кожні 2 ліжка або 2.25 посади на ліжко; 4.5 посади маніпуляційних медсестер; молодших медсестер - 4.5 посади на 6 ліжок; лікарів-лаборантів - 5.0 посади на 6 ліжок; лаборантів з середньою освітою - 5.0 посади на 6 ліжок; інженер по ремонту медичної техніки - 1 посада.
6. Відділення повинно мати такі приміщення:
- прийомно-оглядове*;
- палати*;
- операційну*;
- кімнату для готування інфузійних розчинів (маніпуляційна)*;
- кімнати для зберігання та пастеризації молока*;
- кімнату для дезінфекції апаратів, обладнання*;
- кімнату для готового до експлуатації чистого обладнання, апаратів;
- кімнату для зберігання стерильних катетерів, клізм і ін.*;
- кімнату для зберігання чистої білизни*;
- кімнату для зберігання брудної білизни;
- кімнату для лікарів та кабінет завідуючого відділенням;
- кімнату старшої медсестри та зберігання медикаментів*;
- кімнату для медсестер*;
- експрес-лабораторії з 3-х кімнат:
а) для миття і зберігання посуду; б) проведення клінічних досліджень; в) біохімічних досліджень;
- кімнату для перевдягання та зберігання одягу персоналу*;
- підсобні приміщення: для зберігання лабораторних реактивів, запасних частин, апаратів та іншого обладнання і огляду персоналу перед виходом на роботу, кімнату для медтехніка і кімнату відпочинку водія реанімобіля;
- кімнату для диспетчера реанімаційної бригади.
7. Для консультації новонароджених запрошуються спеціалісти даної лікарні або інших лікувальних закладів (хірург, невропатолог, нейрохірург, окуліст та інші).
8. Відділення інтенсивної терапії новонароджених очолює завідуючий, що призначається і звільняється головним лікарем і безпосередньо підпорядковується головному лікарю та його заступникові з лікувальної роботи. На посаду завідуючого призначають неонатолога, що пройшов курси спеціалізації на кафедрі дитячої анестезіології або дитячого анестезіолога, що пройшов курси спеціалізації з неонатології.
* Примітка. Наявність приміщення обов'язкова.
Завідуючий зобов'язаний:
- відповідно до рекомендацій організовувати роботу відділення і дотримання необхідних режимів;
- забезпечувати своєчасне обстеження і лікування дітей;
- організовувати і контролювати роботу виїзної неонатологічної бригади невідкладної допомоги та інтенсивного лікування, своєчасну консультацію та госпіталізацію у ВІТН;
- організовувати і проводити конференції і семінари з актуальних проблем інтенсивної терапії новонароджених;
- своєчасно подавати заявку на поповнення відділення необхідним обладнанням та запасними частинами;
- разом з заступником по лікувальній роботі, завідуючим патолого-анатомічним відділенням проводити патолого-анатомічні конференції.
9. У ВІТН слід госпіталізувати доношених новонароджених віком до 28 днів життя, а недоношених з масою тіла при народженні менше 1800 г до 2-х місяців життя, переважно з дихальною недостатністю II-III ступенів, геморагічним, інфекційно-токсичним, опіковим та іншим шоком, гострою нирковою недостатністю, судомним синдромом, важкою формою гіпербілірубінемії, водно-сольових порушень; дітей, що перенесли в родах важку гіпоксію і мають синдром поліорганної недостатності з порушенням пасажу в травній системі, для передопераційної підготовки та післяопераційного виходжування та інше.
Недоцільно переводити в регіональне відділення інтенсивної терапії дитячої лікарні новонароджених з грубими вадами розвитку, які на сучасному рівні не корегуються, новонароджених у термінальній фазі будь-якого захворювання.
Регіональне обласне (міське) відділення інтенсивної терапії новонароджених повинно працювати в тісному взаємозв'язку з акушерськими стаціонарами та спеціалізованими відділеннями новонароджених.
За роботу відділення інтенсивної терапії новонароджених несе відповідальність завідуючий відділенням.
Затверджено
наказом Міністерства
охорони здоров'я
від 05.01.1996 N 4
П О Л О Ж Е Н Н Я
про виїзну неонатологічну бригаду невідкладної допомоги та інтенсивного лікування.
1. Виїзна неонатологічна бригада невідкладної допомоги та інтенсивного лікування (ВНБНДІЛ) створюється обласними (міськими) відділами охорони здоров'я і являє собою структурну одиницю регіонального обласного (міського) відділення реанімації новонароджених.
2. Основні завдання ВНБНДІЛ:
- надання консультативної допомоги та проведення інтенсивної терапії новонародженим в акушерських та дитячих стаціонарах;
- транспортування новонароджених у відділення інтенсивної терапії новонароджених;
- надання реанімаційної допомоги та проведення інтенсивної терапії новонародженим під час транспортування.
3. Для роботи ВНБНДІЛ використовуються спеціально обладнані автомашини, які можуть забезпечити необхідний температурний та аерорежим, проведення в дорозі інтенсивної терапії, включаючи штучне дихання.
4. ВНБНДІЛ працює цілодобово і має в своєму штаті 5 лікарів - дитячих анестезіологів, які мають досвід практичної роботи з новонародженими, пройшли спеціалізацію з інтенсивної терапії новонароджених; 4,5 посади фельдшерів (медсестер), що мають спеціалізацію з неонатології; 4,5 посади молодшого медичного персоналу; 4,5 посади водіїв, підготовлених до роботи на спеціалізованій машині; 1,0 посади медичного реєстратора-диспетчера, який вдень приймає виклики бригади по телефону і веде облік роботи ВНБНДІЛ. Вночі виклики приймаються черговим персоналом відділення інтенсивної терапії новонароджених.
5. Виїзна неонатологічна бригада невідкладної допомоги та інтенсивної терапії підпорядковується завідуючому відділенням інтенсивної терапії новонароджених і входить у штати цього відділення. Основним принципом функціонування ВНБНДІЛ є взаємозаміна персоналу бригади і відділення інтенсивної терапії новонароджених.
6. Транспортування новонароджених, які не потребують реанімаційного забезпечення та інтенсивної терапії в дорозі може здійснювати фельдшер, що має досвід роботи з новонародженими і пройшов спеціалізацію з неонатології.
7. Для дотримання правил санітарно-протиепідемічного режиму в машині ВНБНДІЛ відділення інтенсивної терапії виділяє кварцові опромінювачі, дезинфікуючі засоби тощо.
Молодший медичний персонал ВНБНДІЛ проводить дезинфекцію кувезу, реанімаційного столика, дихальних та інших апаратів після кожного використання. Два рази на добу проводиться кварцове опромінення салону та обладнання машини на протязі не менше 30 хвилин з наступним провітрюванням.
8. Не допускається використання машин ВНБНДІЛ для інших цілей.
9. Для забезпечення транспортування немовлят з пологових будинків їх санітарні пропускники повинні бути обладнані рейками для транспортних кувезів і виносною електричною розеткою для підзарядки акумулятора.
10. Переведення новонароджених в регіональне відділення інтенсивної терапії може здійснюватись при необхідності з перших годин життя з детальною випискою із історії пологів та історії хвороби новонароджених, даних клініко-лабораторного обстеження, динаміки стану і проведеної терапії.
11. Показання для переведення дітей у відділення інтенсивної терапії новонароджених:
- дихальна недостатність II-III ступенів інфекційної і неінфекційної природи, особливо при необхідності проведення штучної вентиляції на протязі більш як 24 години;
- гостра серцево-судинна недостатність (шок) різної етіології (після стабілізації основних показників гемодинаміки);
- геморагічний синдром, що потребує гематологічного обстеження;
- тяжкі водно-сольові порушення;
- гостра ниркова недостатність;
- високий рівень гіпербілірубінемії, що потребує проведення екстракорпоральних методів детоксикації, а також для продовження інших методів інтенсивної терапії;
- новонароджені, що перенесли тяжку форму асфіксії, родової травми, при наявності синдрому поліорганної недостатності;
- новонароджені, що потребують повного парентерального годування на протязі більше 24 годин;
- новонароджені з підозрою на хірургічну патологію і тяжкими порушеннями основних життєзабезпечуючих систем;
- новонароджені, які потребують передопераційної підготовки та виходжування після складних хірургічних втручань.
Недоцільно переводити з акушерських стаціонарів, інших відділень новонароджених дітей з грубими вадами розвитку, які не підлягають корекції, а також новонароджених в термінальній фазі будь-якого захворювання.
12. Перелік необхідного устаткування реанімаційного автомобіля для транспортування новонароджених.
Основне устаткування:
- транспортний кувез з амортизацією;
- апарат для штучної вентиляції;
- системи моніторного спостереження (ЕКГ, частота дихання, температура);
- відсмоктувач;
- система подання кисню (балони, редуктори, ротаметри, шланги);
- набір для інтубації (ларингоскоп, інтубаційні трубки діаметром 2.5-3.0-3.5 мм, перехідники, дихальний мішок Амбу, Пенлон або інший);
- скриньки з медикаментами, інструментами та іншим обладнанням;
- набір для проведення обмінного переливання крові, венесекції, катетеризації магістральних судин, люмбальної, плевральної пункції, плеврального дренажу;
- переносний ультразвуковий апарат.
Додаткове устаткування:
- перфюзори (2-3 штуки);
- переносний апноє-монітор;
- переносний вимірювач артеріального тиску;
- переносний пульсоксиметр;
- інгалятор (інжекторний);
- білірубінометр транскутаний;
- стерильний перев'язочний матеріал у біксах (ватні кульки, серветки).
ПЕРЕЛІК
необхідних для ВНБНДІЛ медикаментів
1. Адреналін-гідрохлорид 0,1 % розчин - 1,0 в ампулі.
2. Атропін-сульфат 0,1% розчин - 1,0 в ампулі.
3. Дексаметазон 0,1% розчин - 5,0 в ампулі або преднізолон-гемісукцинат для ін'єкцій 0,030г в ампулі.
4. Супрастин 2% розчин - 1,0 в ампулі або піпольфен 2,5% розчин - 2,0 в ампулі.
5. Строфантин 0,05% розчин - 1,0 в ампулі.
6. Глюкоза 5% і 10% розчин - 50,0 мл у флаконі.
7. Глюкоза 20% розчин - 20,0 мл в ампулі.
8. Кальцію глюконат 10% розчин - 10,0 мл в ампулі.
9. Натрій оксибутират 20% розчин - 20,0 мл в ампулі.
10. Седуксен 0,5% розчин - 2,0 мл в ампулі.
11. Манітол 10 (15)% розчин - 50,0 мл у флаконі.
12. Унітіол 5% розчин - 5,0 мл в ампулі.
13. Еуфілін 2,4% розчин - 10,0 мл в ампулі.
14. Лазикс 1% розчин - 2,0 мл в ампулі.
15. Допамін 4% розчин - 5,0 мл в ампулі.
16. Есенціале 0,15% розчин - 5,0 мл в ампулі.
17. Антибіотики для внутрішнього введення.
18. Вода дистильована - 10,0 мл в ампулі.
19. Етиловий спирт 96 град. - 100,0 мл.
20. Контрикал по 10000 ОД у флаконі.
21. Розчин йоду 3% - 10,0 мл у флаконі.
22. Гепарин 5,0 мл по 1000 ОД у флаконі.
23. Протамін-сульфат 1% розчин - 2,0 мл в ампулі.
24. Перекис водню 3% розчин - 10,0 мл в ампулі.
25. Сірчанокисла магнезія 25% розчин - 10,0 мл в ампулі.
26. Фенобарбітал 10% розчин - 10,0 мл в ампулі.
27. Натрію гідрокарбонату 4% розчин - 50,0 у флаконі.
28. Етимізол 1% - 3,0 в ампулі.
29. Анальгін 50% - 2,0 в ампулі.
Затверджено
наказом Міністерства
охорони здоров'я
від 05.01.1996 N 4
ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПЕРВИННОЇ РЕАНІМАЦІЇ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Від своєчасності та якості проведення реанімаційних заходів в пологовому залі залежить рівень смертності та інвалідизації новонароджених, що народились в асфіксії.
Всі члени бригади, що працюють в пологовому залі (неонатолог, реаніматолог, акушер-гінеколог і акушерка), повинні досконало володіти методикою первинної реанімації і мати відповідні сертифікати.
У проведенні реанімаційних заходів необхідна участь двох, а в деяких випадках трьох фахівців одночасно.
Неонатолог при цілодобовому чергуванні повинен бути присутній у пологовому залі при всіх пологах до народження дитини. Підібрати, змонтувати і перевірити функціонування реанімаційного обладнання необхідно перед кожними пологами, оскільки народження немовляти в стані асфіксії може виявитись непередбаченим.
Підготовка обладнання.
1. Включити джерело променевого тепла, щоб зігріти реанімаційний столик (температура на ньому має бути 36-37 град.C).
2. Перевірити систему подачі кисню: наявність кисню, тиск, наявність з'єднувальних шлангів.
3. Згорнути з пелюшки валик під плечі.
4. Підготувати обладнання для відсмоктування вмісту з верхніх дихальних шляхів. Використовують гумовий балон. Електромеханічні відсмоктувачі повинні створювати розрідження не більше 100 см водяного стовпчика.
5. Підготувати шлунковий зонд, лейкопластир, ножиці.
6. Змонтувати набір для штучної вентиляції легень (типа Амбу). Розмір маски підбирається в залежності від того, народження доношеної чи недоношеної дитини очікується. Реанімаційний мішок може бути анестезіологічним та самозаповнюючим. В останньому випадку до мішка приєднують кисневий резервуар для забезпечення вентиляції 90-100% киснем. Приєднавши до мішка маску і джерело кисню, затискують долонею маску і стискують мішок. Перевіряють відчуття тиску дихальної суміші на долоню та функціонування запобіжного клапана.

................
Перейти до повного тексту