Відповідно до ст. 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" і ст. 1 і 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на виконання рішення колегії МОЗ України від 21.04.99 N 6 "Стан захворюваності населення України на інфекційні хвороби, які керуються засобами імунопрофілактики, та забезпечення населення імунобіологічними препаратами", з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України та попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики,

1. Затвердити:

1.1. Календар профілактичних щеплень в Україні (додається).

1.2. Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень (додається).

1.3. Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень (додається).

1.4. Строки розвитку поствакцинальних реакцій та ускладнень на щеплення, які проводяться на ендемічних та ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями (додається).

1.5. Форму подачі інформації про випадок побічної дії (ускладнення) після застосування імунобіологічних препаратів (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на залізничному, повітряному та водному транспорті забезпечити неухильне проведення на підпорядкованих адміністративних територіях профілактичних щеплень згідно з затвердженими документами та належний їх облік у закладах та установах охорони здоров'я.

3. Вважати таким, що втратив чинність, наказ МОЗ України від 25.01.96 N 14 "Про затвердження Календаря профілактичних щеплень, Переліку протипоказань до щеплень, Основних положень про організацію та проведення профілактичних щеплень, форми подачі інформації про випадок побічної дії (ускладнення) після застосування імунобіологічних препаратів, Переліку можливих ускладнень і термінів їх виникнення після щеплень, що підлягають подальшому розслідуванню", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.02.96 за N 66/1091.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на Головного державного санітарного лікаря України - першого заступника Міністра Бобильову О.О., заступника Міністра Картиша А.П.

До календаря профілактичних щеплень включено три розділи: щеплення за віком, щеплення, які проводяться на ендемічних та ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями, рекомендовані щеплення.

1 Ревакцинації в 7 і 14 років підлягають діти з негативною реакцією на пробу Манту. Неприпустиме поєднання в один день щеплення проти туберкульозу з іншими парентеральними маніпуляціями.

Для вакцинації недоношених дітей з масою тіла більше 2000 г, а також дітей, не щеплених у пологовому будинку через наявність медичних протипоказань, необхідно застосовувати вакцину БЦЖ-М.

Діти, які не були щеплені в пологовому будинку через медичні протипоказання, підлягають обов'язковій вакцинації в дитячих поліклініках після зняття протипоказань. Після виповнення дитині двохмісячного віку перед виконанням щеплення БЦЖ слід провести пробу Манту і здійснювати щеплення у випадку негативного результату проби.

Дітям з негативною реакцією на пробу Манту з 2 ТО при відсутності післявакцинного (БЦЖ) рубчика слід здійснювати додаткове щеплення через 2 роки після вакцинації або через 2 роки після ревакцинації БЦЖ.

2 Для вакцинації проти гепатиту В може застосовуватися альтернативна схема - 0, 1, 6 місяців життя дитини.

Новонароджені, які народились від матерів - носіїв HbsAg, вакцинуються за схемою - 0 (перші 12 годин життя), 1, 6, 12 місяців життя дитини.

При порушенні строку початку вакцинації проти вірусного гепатиту В інтервали між введеннями цієї вакцини зберігаються. Дозволяється поєднання з щепленням проти дифтерії, кашлюку, правця та поліомієліту при наявності комбінованої вакцини, щеплення проводиться за схемою - 3, 4, 5 місяців від народження дитини.

Вакцинації підлягають також дорослі: медичні працівники (студенти середніх та вищих медичних учбових закладів), які професійно мають контакт з кров'ю, її препаратами та здійснюють парентеральні маніпуляції.

3 Інтервал між першим і другим, другим і третім щепленням дорівнює 30 днів. Інтервал між третім і четвертим щепленням повинен становити не менше 12 місяців і не більше 2 років.

Щеплення дітей до 4 років поза строками календаря призначаються з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотириразову вакцинацію до 3 років 11 місяців і 29 днів.

Другу, третю та четверту ревакцинації проводять у 11, 14 та 18 років АДП-М-анатоксином. Дітям, щепленим проти правця з приводу травми протягом останніх двох років, ревакцинацію у 11 років проводять АД-М-анатоксином.

Діти до 6 років 11 місяців 29 днів, які мають протипоказання до введення АКДП-вакцини або перехворіли на кашлюк, щеплюються АДП-анатоксином. Вакцинація проводиться триразово (первинний вакцинний комплекс) з інтервалами між першим і другим щепленням 30 днів, між другим і третім - 9 - 12 місяців.

Щеплення дітей після 6 років поза строками календаря проводиться АДП-М-анатоксином чотириразово (первинний вакцинний комплекс): інтервал між першим і другим, другим і третім щепленнями дорівнює 30 днів. Четверте щеплення проводиться через 6 - 9 місяців після третьої імунізації.

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, що раніше були щеплені, треба здійснювати АД-М-анатоксином через 5 років після останнього щеплення. Подальші планові ревакцинації дорослих проводяться з інтервалом 10 років АДП-М-анатоксином.

Підлітки та дорослі, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо імунізації, прищеплюються АДП-М-анатоксином триразово (інтервал між першим і другим щепленням має становити 30 - 45 днів, між другим і третім - 6 - 12 місяців).

Ревакцинації здійснюються не раніше ніж через 3 роки після останнього щеплення проти дифтерії та правця.

Для активної імунізації проти правця осіб старше 60 років, не щеплених останні 10 років, використовувати скорочену схему вакцинації (одноразове щеплення АП-анатоксином у подвійній дозі - 20 оз/мл з обов'язковою ревакцинацією через 12 місяців дозою 10 оз/мл) та в подальшому кожні 10 років без обмеження віку.

4 Для імунізації застосовується оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ). Інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ) може використовуватися для перших двох щеплень і при протипоказах до ОПВ - для будь-якого щеплення. Дитина, яка вакцинована проти поліомієліту без порушень календаря щеплень і отримала загалом 4 дози ІПВ, подальшій імунізації проти поліомієліту підлягає лише за епідпоказаннями.

Після щеплення ОПВ пропонується обмежити ін'єкції, парентеральні втручання, планові операції протягом 2 тижнів.

5 Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться моновакцинами або тривакциною у віці 12 - 15 місяців. Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи, щеплення можна починати в будь-якому віці.

Другу дозу вакцини проти кору, паротиту та краснухи рекомендовано вводити дітям у віці 6 років. Особи, які не отримали своєчасно другу дозу, повинні бути ревакциновані у 11 років. Особи, що не були раніше вакциновані або не отримали ревакцинацію, можуть бути щеплені за епідпоказами в будь-якому віці до 30 років.

Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протипоказанням до щеплення тривакциною. Якщо в анамнезі перенесені дві з названих хвороб, щеплення треба проводити лише моновакциною проти тієї інфекції, на яку дитина не хворіла. При наявності моновакцини проти краснухи в першу чергу треба щепити дівчат 15-річного віку. Жінки дітородного віку, що не хворіли на краснуху і не були проти неї щеплені, можуть отримувати індивідуальні щеплення за власним бажанням згідно з інструкцією до вакцини.

1. За 1 - 2 тижні до вакцинації бажано призначити полівітаміни, які вміщують вітамін А.

2. Вакцинація проводиться під наглядом лікаря-педіатра або дитячого лікаря-інфекціоніста в амбулаторно-поліклінічних чи стаціонарних умовах.

3. У поствакцинальному періоді здійснюється патронаж дитини медичним працівником на 3 - 4-й та 10 - 11-й дні.

4. Жива оральна поліовакцина не призначається членам родини ВІЛ-інфікованого та особам, що мають тісний контакт з ВІЛ-інфікованим, у зв'язку зі значним ризиком виникнення вакциноасоційованого поліомієліту у ВІЛ-інфікованої особи.

5. Щеплення дитини, яка народжена ВІЛ-інфікованою матір'ю, проти туберкульозу та поліомієліту (живою оральною вакциною) проводиться після зняття діагнозу ВІЛ-інфекції у дитини. Вакцинація проти поліомієліту проводиться, якщо дитина не була щеплена раніше інактивованою поліомієлітною вакциною.