Про нову редакцію Програми розвитку туризму в м.Києві до 2010 року

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

VII сесія XXIV скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 20/1229 від 12.02.2004

Про нову редакцію Програми розвитку туризму

в м.Києві до 2010 року

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), пункту 3 статті 8 Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР ), постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.02 N 583 ( 583-2002-п ) "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки", відповідно до рішення Київради від 26.12.02 N 230/390 ( ra_230023-02 ) "Про затвердження Концепції розвитку туризму в м.Києві до 2010 року" та з метою створення конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту м.Києва Київська міська рада В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити нову редакцію Програми розвитку туризму в м. Києві до 2010 року згідно з додатком.

2. Визначити Головне управління комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним за реалізацію Програми розвитку туризму в м. Києві до 2010 року.

3. З метою реалізації Програми розвитку туризму в м. Києві до 2010 року Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечувати реалізацію заходів, передбачених Програмою розвитку туризму в м.Києві до 2010 року, в межах асигнувань, які щороку передбачатимуться в бюджеті міста за відповідними напрямами.

4. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) щорічно подавати Київраді звіт про хід виконання Програми розвитку туризму в м. Києві до 2010 року.

5. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.09.97 N 1501 ( ra1501017-97 ) "Про програму розвитку туризму та готельного господарства в м. Києві до 2010 року", беручи до уваги пункт 1 цього рішення.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань гуманітарної політики і постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київський міський голова О.Омельченко

Додаток

до рішення Київради

від 12.02.2004 N 20/1229

ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В м. КИЄВІ

ДО 2010 РОКУ

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

1. Програма розвитку туризму в м. Києві до 2010 року

2. Термін реалізації програми:

Початок 2004 рік

Закінчення 2010 рік

3. Спрямованість програми

- Соціальна

- Науково-технічна

Промислова

Агропромислова

- Транспорт і зв'язок

- Екологічна

- Регіональна

- Зовнішньоекономічна

- Інша

4. Замовник програми:

Головне управління комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київради (Київської міськдержадміністрації)

5. Підстава для розробки програми:

Рішення Київської міської ради від 26.12.2002 N 230/390 ( ra_230023-02 )

6. Мета програми: перетворення туризму в одну з найбільш прибуткових галузей економіки Києва, що забезпечить значний внесок в соціально-економічний розвиток міста шляхом збільшення дохідної частини бюджету Києва за рахунок податкових та валютних надходжень, припливу інвестицій, збільшення кількості робочих місць, а також створення сприятливих умов для відпочинку мешканців і гостей міста за умов збереження і раціонального використання культурно-історичної та природної спадщини Києва.

7. Очікувані результати від реалізації програми: створення конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення в активному і повноцінному відпочинку, зміцненні здоров'я, залученні до культурних цінностей, розширенні світогляду і контактів населення, а також забезпечення на цій основі комплексного розвитку столиці та її соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та раціональному використанні культурної і природної спадщини Києва та України. Підвищення ролі туризму у формуванні економічних показників міста і країни, зокрема за рахунок збільшення кількості робочих місць, податкових надходжень у міський та державний бюджети, припливу іноземної валюти.

8. Джерела фінансування: кошти бюджетів різних рівнів, підприємств, організацій та установ туристичної галузі, кошти інвесторів та залучені кошти (кредитні ресурси), кошти населення.

9. Вартість програми: 2392,5 млн.грн.

10. Розробники програми: Київський університет туризму, економіки і права, Науковий центр розвитку туризму Державної туристичної адміністрації України.

11. Контроль та координація: Головне управління комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київради (Київської міськдержадміністрації).

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Програма розроблена на виконання рішення III сесії Київради XXIV скликання від 26.12.2002 N 230/390 ( ra_230023-02 ) "Про затвердження Концепції розвитку туризму в м. Києві до 2010 року" та інших нормативних документів, а саме:

- Постанови Кабінету Міністрів України від 15.12.97 N 1409 ( 1409-97-п ) "Про затвердження Державної програми соціально-економічного розвитку міста Києва на період до 2010 року";

- Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 N 583 ( 583-2002-п ) "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки", заходи якої передбачають розробку та виконання комплексних програм розвитку туристичних центрів України;

- Генерального плану міста Києва на період до 2020 року, який затверджено рішенням Київради від 23.12.99 N 171/673 ( ra_171023-99 ) "Про організацію робіт з розробки Генерального плану міста на новий розрахунковий період".

Програма передбачає реалізацію комплексу завдань (додається) за пріоритетними напрямами туризму, що сприятимуть розв'язанню визначених соціально-економічних і науково-технічних проблем, активізації виробничої діяльності туристичних підприємств різних форм власності та поліпшенню їхнього фінансового становища.

Головна мета Програми - перетворення туризму в одну з найбільш прибуткових галузей економіки Києва, що забезпечить значний внесок в соціально-економічний розвиток міста шляхом збільшення дохідної частини бюджету Києва за рахунок податкових та валютних надходжень, припливу інвестицій, збільшення кількості робочих місць, а також створення сприятливих умов для відпочинку мешканців і гостей міста за умов збереження і раціонального використання культурно-історичної та природної спадщини Києва.

Основними цілями Програми є:

- забезпечення сталого розвитку галузі туризму м. Києва;

- підвищення частки очікуваних надходжень від туристичної галузі м. Києва до місцевого бюджету;

- підвищення рівня життя громадян м. Києва та створення додаткових робочих місць;

- забезпечення комфортних умов перебування туристів у столиці;

- розвиток готельного комплексу міста, що забезпечить надання широкого спектра послуг на рівні міжнародних стандартів;

- підвищення іміджу м. Києва як туристичного центру на міжнародному ринку.

Критерії досягнення основних цілей Програми на період 2004-2010 років:

- забезпечення необхідних обсягів туристичних послуг, послуг розміщення, додаткових та інших послуг у розмірі 27,0 млрд.грн.;

- забезпечення надходжень до бюджетів різних рівнів у розмірі 2671,8 млн.грн.;

- створення 11,9 тис. додаткових робочих місць у туристичній галузі м. Києва;

- підвищення рівня зайнятості в туристичній галузі м. Києва з урахуванням інших галузей (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, виробництво товарів народного споживання, заклади харчування та розваг тощо) в 2010 році до 60,1 тис. осіб.

2. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В М. КИЄВІ

Сучасна туристична індустрія є однією з найбільш прибуткових галузей світової економіки. Доходи, отримані від туризму, займають значну частину в бюджетах держав і становлять до 10% валового національного продукту. Показники динаміки росту прибутковості туризму значно випереджають аналогічні показники інших галузей економіки. За даними Всесвітньої туристичної організації, за останні 10 років доходи від туризму зростали щороку на 7,9% при щорічному середньому зростанні кількості туристичних потоків на 4,5%.

Розвиток туризму є стимулом для розвитку інших секторів економіки (транспорту, зв'язку, торгівлі та ін.), сприяє створенню значної кількості робочих місць, збільшенню бази оподаткування і надходжень до державного і місцевих бюджетів.

Туризм загалом є галуззю економіки та сфери послуг, що дає можливість при порівняно невеликих капіталовкладеннях забезпечити економічно рентабельне використання "місцевих ресурсів": історико-культурної спадщини, традицій, природи. Тому для Києва правомірним є вибір туризму як пріоритетного напряму розвитку міста та складової міського середовища.

Київ має вигідне економіко-географічне розташування. Через Київ проходять найважливіші залізничні, автомобільні магістралі та повітряні траси країни, що надзвичайно важливо для розвитку та інтенсифікації зовнішньоекономічних та культурних зв'язків міста.

Розташоване на межі двох природно-кліматичних зон (Полісся та Лісостепу), м. Київ має достатній природно-ресурсний потенціал для розвитку міської агломерації, високу водозабезпеченість, значні можливості для розвитку рекреаційного комплексу і курортного господарства.

Київ має один із найбільших у країні історико-культурний потенціал. На його території розташовано 2148 пам'яток історії та культури. Серед них 39 міжнародного значення, зокрема збудовані у XI-XII ст. Софійський собор та комплекс споруд Києво-Печерського національного історико-культурного заповідника, які внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До реєстру національного культурного надбання включено 380 пам'яток архітектури, 23 пам'ятки археології, 25 пам'яток історії і 9 пам'яток монументального мистецтва.

У місті зосереджено понад 100 музеїв, у тому числі 32 музеї міського підпорядкування (фонд більш як 2 млн. експонатів), 33 театри та театри-студії, 53 культові споруди, 141 бібліотека, 19 концертних організацій і самостійних музичних колективів, цирк.

Київ має два кліматичних курорти загальнодержавного значення - Пуща-Водиця та Конча-Заспа - з проектною потужністю відповідно 13,3 тис. та 14,7 тис. місць, мережа яких представлена 49 об'єктами.

Привабливість м. Києва як об'єкта туризму визначається такими факторами:

- величезна історична і культурна спадщина міста, що нерозривно пов'язана з історією і культурою як українців, так і інших слов'янських народів,

- наявність найбільшого в державі готельно-туристичного комплексу (понад 15% загальної місткості підприємств по Україні),

- наявність бази проведення міжнародних конгресів, симпозіумів, семінарів, виставок, ярмарків, фестивалів,

- великий потенціал для розвитку пізнавального та подієвого туризму,

- найбільший центр православ'я - передумова розвитку релігійного туризму,

- можливість проведення міжнародних змагань з різних видів спорту (спортивно-оздоровчий туризм),

- акваторія Дніпра є основою для розвитку водних видів туризму.

У місті станом на 01.11.2003 функціонують 98 об'єктів розміщення туристів (близько 15,4 тис. місць). Середньорічне завантаження готелів становить 48% і коливається залежно від сезону в межах 25-70%. Туристичною діяльністю займаються понад 1296 фірм (24% від загальної кількості по Україні).

У 2002 році, згідно із статистичною звітністю, Київ відвідали 143 тис. іноземних туристів, 239,5 тис. внутрішніх туристів та 156,1 тис. екскурсантів, а включаючи і музейні екскурсії, - понад 2,5 млн.чол. Кількість відвідувачів музеїв у 2002 році становила 3599 тис.чол.

За останні три роки зафіксовано стабільні темпи зростання в'їзного туризму в м. Києві, що становить 14% на рік (загальний показник по Україні за цей період становив 1,5% на рік).

З метою досягнення основних цілей розвитку туризму в м. Києві Програма охоплює такі напрями діяльності:

- удосконалення нормативно-правової бази туристичної діяльності;

- інтенсифікація туристичної діяльності, спрямованої на приймання туристів;

- розробка та підвищення якості туристичного продукту;

- активізація екскурсійної діяльності;

- розширення мережі та диверсифікація готельних послуг;

- розвиток рекреаційно-курортної діяльності;

- підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів; - модернізація та реконструкція транспортної інфраструктури;

- активізація природоохоронної діяльності;

- впровадження сучасних інформаційно-аналітичних технологій у сферу туризму та удосконалення інформаційного і рекламного забезпечення;

- проведення ефективної інноваційної діяльності та створення наукової бази туризму;

- поліпшення кадрового забезпечення.

Перелік заходів реалізації Програми за напрямами розвитку туризму в м. Києві наведено в Додатку 1.

3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ

ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Державна політика в галузі туризму визначається Верховною Радою України. Держава визначає туризм одним із пріоритетних напрямів національної культури та економіки. Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму визначає Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про туризм" ( 1282-15 ), що набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Київська міська влада створює сприятливі умови для розвитку туристичної діяльності у м. Києві.

З метою підвищення ефективності функціонування галузі туризму в м. Києві створено Міжвідомчу міську раду по туризму та екскурсіях, Федерацію спортивно-оздоровчого туризму м. Києва, Добровільний фонд розвитку туризму м. Києва та ін.

Туристична діяльність у м. Києві регулюється такими нормативно-правовими актами:

- Закони України Про внесення змін до Закону України "Про туризм" - N 1282-IV ( 1282-15 ) від 18.11.2003;

- Про курорти - N 2026-III ( 2026-14 ) від 05.10.2000;

- Про захист прав споживачів - N 1023-XII ( 1023-12 ) від 12.05.1991;

- Про страхування - N 85/96-ВР ( 85/96-ВР ) від 7.03.1996;

- Про столицю України - місто-герой Київ - N 401-XIV ( 401-14 ) від 15.02.1999;

- Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України - N 1602-III ( 1602-14 ) від 23.03.2000;

- Про ліцензування певних видів господарської діяльності - N 1775-III ( 1775-14 ) від 01.06.2000.

Постанова Верховної Ради України:

- Про підсумки парламентських слухань про стан та перспективи розвитку туризму в Україні - N 2068-III ( 2068-14 ) від 02.11.2000.

Укази Президента України:

- Про деякі заходи щодо розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфер України - N 207/2003 ( 207/2003 ) від 11.03.2003;

- Про день туризму - N 1047/98 ( 1047/98 ) від 21.09.1998;

- Про заходи щодо забезпечення реалізації державної політики у галузі туризму - N 1213/2001 ( 1213/2001 ) від 14.12.2001.

Декрет Кабінету Міністрів України:

- Про стандартизацію і сертифікацію - N 46-93 ( 46-93 ) від 10.05.1993.

Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України:

- Про Програму розвитку туризму в Україні до 2005 року - N 702 ( 702-97-п ) від 28.06.1997;

- Про затвердження Переліку населених пунктів, віднесених до курортних - N 1391 ( 1391-97-п ) від 15.12.1997;

- Про Положення про порядок організації направлення дітей на оздоровлення за кордоном - N 263 ( 263-98-п ) від 02.03.1998;

- Про запровадження нового порядку оформлення візових документів для в'їзду в Україну - N 227 ( 227-99-п ) від 20.02.1999;

- Про заходи подальшого розвитку туризму - N 728 ( 728-99-п ) від 29.04.1999;

- Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки - N 583 ( 583-2002-п ) від 29.04.2002;

- Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного та внутрішнього туризму - N 390-р ( 390-2003-р ) від 27.06.2003.

Інші нормативно-правові документи:

- Про затвердження форм державної статистичної звітності з питань туризму та інструкцій щодо їх заповнення (Наказ N 96 ( z0182-98 ) від 04.03.1998 Державного комітету статистики України);

- Про затвердження правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України (Наказ N 96 ( z0320-99 ) від 06.04.1999 Міністерства освіти України);

- Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності (Наказ N 7/62 ( z0103-01 ) від 17.01.2001 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України);

- Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном (Наказ N 155/534 ( z0017-02 ) від 19.12.2001 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства праці та соціальної політики України);

- Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності (Наказ N 121/83 ( z0942-02 ) від 14.11.2002 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державної туристичної адміністрації України).

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного і внутрішнього туризму" ( 390-2003-р ) Головним управлінням комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) розроблено організаційні та рекламно-інформаційні заходи, а саме:

- визначення земельних ділянок для створення відповідної інфраструктури, у тому числі для будівництва готелів, мотелів, гольф-трас, яхт-клубів, аквапарків, парків розваг тощо;

- розробка порядку функціонування пунктів туристичної інформації та забезпечення їх розміщення у центральних районах міста, на залізничних та автовокзалах, в аеропортах та відділеннях зв'язку;

- визначення місць для стоянок і короткотермінових зупинок туристично-екскурсійних автобусів з урахуванням режиму утримання та використання територій зон охорони об'єктів культурної спадщини, музеїв, заповідників;

- забезпечення дотримання обов'язкових санітарно-гігієнічних умов у закладах громадського харчування, розташованих на автомобільних шляхах, у місцях масового відпочинку тощо;

- сприяння запровадженню у місцевих засобах масової інформації спеціальних циклів і рубрик для популяризації внутрішнього туризму, історико-культурної спадщини держави та організація забезпечення їх необхідними інформаційними матеріалами;

- складання переліку туристичних виставок в Україні та за кордоном, де буде представлено Київ у складі єдиного стенду України;

- проведення інформаційних турів для представників українських і зарубіжних засобів масової інформації, вітчизняних та іноземних туристичних компаній, зацікавлених у пропагуванні туристичного продукту України;

- сприяння залученню інвестицій, у тому числі на концесійних засадах, для реалізації таких пріоритетних проектів, як створення тематичного парку "Україна рукотворна";

- підготовка інвестиційних проектів створення гольф-клубів;

- започаткування проведення виставок інвестиційних проектів, пов'язаних із розвитком туристичної та курортно-рекреаційної сфер.

Основними напрямами ефективного нормативно-правового забезпечення та регулювання туризму в м. Києві визначаються:

1. Підготовка пропозицій щодо внесення в установленому порядку змін до законодавчих актів, що регулюють діяльність туристичного і курортно-рекреаційного комплексу, з таких питань:

а) запровадження механізму часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами комерційних банків, які надаються для розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфер;

б) підготовка та обгрунтування пропозицій щодо пільгового кредитування підприємств туристичної та курортно-рекреаційної сфер, що розширюють свою матеріально-технічну базу і створюють турпродукт для залучення туристів до Києва.

2. Розробка системи заходів щодо матеріальної підтримки підприємств туристичної та курортно-рекреаційної сфер, що працюють на прийом туристів встановлення пільгової орендної плати за землю і місцеве майно та пільгових тарифів на комунальні послуги і т.ін.

3. Створення базового комплексу інвестиційних проектів розвитку інфраструктури туризму в м. Києві шляхом збору інформації для обгрунтування розпоряджень виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) і незалежних учасників ринку щодо інвестицій у туристичну галузь столиці.

4. Розробка системи заходів щодо спрощення процедури узгодження інвестиційних проектів будівництва нових готелів та реконструкції існуючих.

5. Внесення пропозицій щодо системи пільгового та дисконтного обслуговування туристів і окремих категорій населення.

6. Здійснення контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності у м. Києві.

7. Підготовка та укладання міжрегіональних,

регіонально-галузевих, міжвідомчих та міжнародних угод про

співпрацю у сфері туризму, спрямованих на подальший розвиток

туристичної діяльності та забезпечення участі в міжнародних

програмах із розвитку туризму.

8. Впровадження системи обов'язкової сертифікації готельних послуг та послуг харчування, які надають суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм їх власності та відомчої приналежності.

9. Організація обміну досвідом щодо розвитку туристичної галузі зі столицями інших країн.

4. ФІНАНСОВЕ ТА РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Виконання заходів Програми (Додаток 1) передбачається за рахунок коштів місцевого бюджету, бюджету районних у м. Києві державних адміністрацій, а також коштів зацікавлених підприємств та інвесторів з підготовкою відповідної проектно-кошторисної документації.

Обсяги фінансування заходів Програми визначаються, відповідно до можливостей бюджету м. Києва та прийнятих інвестиційних пропозицій і програм.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

За загальними показниками м. Київ перебуває в одній категорії з іншими європейськими столицями, проте за основними складовими життєдіяльності населення, за рівнем економічного розвитку та доходами населення, показниками якості життя відстає від столиць високорозвинених європейських країн.

Входження України як повноправної суверенної держави у міжнародний політичний та економічний простір сприяє дальшому розвитку столичних функцій м. Києва, що позитивно позначиться на темпах та пропорціях його економічного і соціального розвитку.

Туристичний розвиток м. Києва має підпорядковуватися подвійній меті:

I. Зберігати і зміцнювати вже досягнуте положення на туристичному ринку. Для цього передбачається створювати додаткову пропозицію, яка б реагувала на зміну споживчого попиту на вже сформований турпродукт. Орієнтація на сегмент ринку ділового, соціального і культурно-пізнавального туризму. При цьому слід враховувати, що створення конкурентних переваг у сфері туризму пов'язане з первинною концентрацією зусиль на прийомі іноземних і вітчизняних туристів, що може бути здійснено тільки за умови створення принципово нової за змістом туристичної пропозиції, яка відрізнятиметься інноваційністю та індивідуальністю.

II. Формувати новий туристичний продукт, що виходив би за рамки традиційного уявлення про туристичну пропозицію Києва і враховував історико-культурну специфіку міста, а також давав можливість істотно урізноманітнювати традиційну пропозицію завдяки її комбінуванню з іншими послугами - подієвий, науковий, інсентів- (заохочувальний), навчальний туризм тощо.

Важливим, пріоритетним напрямом розвитку туристичної діяльності є організація і забезпечення прийому іноземних та вітчизняних туристів. Тому необхідно розробити заохочувальні програми підтримки підприємств туристичної галузі, що працюють на в'їзд до Києва (адже саме через Київ пролягає більша частина туристичних маршрутів по Україні).

Аналіз динаміки мотивацій здійснення туристичних подорожей до м. Києва показує, що в останні роки простежується тенденція збільшення потоку іноземних туристів за такими цілями поїздок: діловий туризм, відпочинок та проведення дозвілля, лікування (майже на 40%).

Враховуючи міжнародний досвід та наявний туристичний потенціал м. Києва, можна зробити висновок про необхідність орієнтації туристичного сектора столиці на розвиток ділового, культурно-пізнавального та спеціалізованих видів туризму.

Діловий туризм може значно пожвавити економіку м. Києва, активізувати зв'язки столиці з регіонами України і зарубіжжя.

Для перетворення м. Києва на центр ділового туризму необхідно вирішити багато завдань: по-перше, пов'язаних зі зміною співвідношення ціна/якість у бік зниження вартісної складової, а по-друге, з вирішенням питань безпеки туристів.

Конгресовий та виставковий туризм дає змогу уникнути такої гострої проблеми в туризмі, як сезонний чинник. Збільшення кількості виставок і ярмарків, проведення міжнародних конгресів, розширення кола їх учасників та створення сучасних конгрес-центрів стане базою для розвитку в м. Києві ділового туризму.

Важливою умовою розвитку конгресового туризму є періодичне видання спеціалізованого довідкового каталога конгрес-послуг у м. Києві. При формуванні ділового сегмента ринку слід враховувати іміджеві фактори, які сприяють ефективності відповідних заходів.

Подальшого розвитку потребує інсентів- (заохочувальний) туризм, що ґрунтується на колективних відвідуваннях м. Києва з екскурсійною метою та на поїздках працівників підприємств і установ у туристичні зони для відпочинку. Перспективність цього виду туризму визначається різноманітною структурою споживчого попиту на туристичні послуги.

Дотримання безпеки при наданні туристсько-екскурсійних послуг потребує своєчасного створення в структурі ГУ МВС України у м. Києві спеціалізованого підрозділу туристичної муніципальної міліції, який відповідатиме за безпеку туристів та здійснюватиме контроль за проведенням екскурсій особами, які мають на це відповідний дозвіл, за поселенням туристів у приватних квартирах особами, що не мають на це відповідного дозволу.

Практика створення таких спеціалізованих підрозділів існує в багатьох країнах світу і рекомендується Всесвітньою туристською організацією.

Культурно-пізнавальний туризм у м. Києві грунтується на неослабному інтересі до величезного пізнавального потенціалу столиці, що охоплює численні пам'ятки архітектури, історії, літератури, археології, включення в програму перебування участь у святах, обрядах і т.ін.

Сучасний етап формування м. Києва як центру культурно-пізнавального туризму обумовлений новаціями в житті суспільства та спадкоємними традиціями. Це ставить високі вимоги до його організації, що має забезпечити створення у м. Києві національного адміністративного, ділового, культурно-освітнього центру, який відповідатиме міжнародним стандартам якості та комфорту міського середовища; збереження унікального архітектурно-ландшафтного комплексу історичного центру м. Києва; вдосконалення функціонально-планувальної організації згідно з сучасними тенденціями та перспективами розвитку туризму; відтворення та реконструкцію історичних містоформуючих ансамблів, що є найбільш привабливими для туристів.

Удосконалення культурно-просвітницького обслуговування як місцевого населення, так і туристів є одним із провідних завдань, що постають сьогодні перед містом-столицею.

Враховуючи значний культурний потенціал м. Києва, слід реформувати в культурно-просвітницькі центри більшість спеціалізованих культурно-просвітніх комплексів, таких як "Софійський музей" (Державний архітектурно-історичний заповідник з філіями - Кирилівським монастирем та Андріївською церквою), Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, "Китаїв" (у межах колишнього монастиря), Київська фортеця та Лисогірський форт, "Церковщина", "Голосіївська пустинь", "Феофанівська пустинь", Видубицький монастир, Пирогівське городище.

Врахування історико-культурної значущості території м. Києва дає можливість обгрунтовано визначити заходи щодо її реконструкції та узгодити процес розвитку міста з вимогами охорони і використання його багатої культурної і природної спадщини. Для цього необхідно підтримувати належний технічний стан пам'яток і об'єктів показу, проводити історико-архітектурну оцінку об'єктів показу, використовувати об'єкти історичної спадщини при формуванні туристичних програм.

Виходячи з головної мети трансформації міського середовища Києва в галузі відтворення сфери туризму, передбачено планувальне закріплення та регулювання 21 туристичної зони поза межами чотирьох великомасштабних рекреаційних зон, а також Вишгородської туристичної зони в перспективних межах міста.

З метою залучення потенційних відвідувачів до ознайомлення з національними традиціями, обрядами, творчістю і культурою необхідно сприяти розвитку етнічного туризму. Найбільш перспективним у цьому напрямі є використання історичних споруд як готових декорацій для проведення заходів, пов'язаних з елементами народної культури і побуту.

Розвиток подієвого туризму грунтується на залученні широкого контингенту туристів, мотивом подорожі яких є події культурного або спортивного життя міста. Розробка і проведення важливих знакових заходів культурного, наукового, спортивного характеру, нових святкових програм, конференцій, конгресів, "круглих столів" привернуть велику кількість учасників і гостей з України, країн близького та далекого зарубіжжя.

Основними спеціалізованими видами туризму, здатними забезпечити резерв туристичного розвитку м. Києва, є науковий, освітній та релігійний туризм.

Залишаються невирішеними питання щодо створення туристичної смуги за міжнародними стандартами для проведення змагань різного рівня, організації міського (районних) клубів туристів та пунктів прокату туристсько-спортивного спорядження. Необхідно активізувати роботу зі створення міських шкіл для підготовки керівників походів, тренерів, інструкторів, суддів туристських змагань. З метою дотримання безпеки туристів потрібно передбачити створення міської аварійно-рятувальної служби.

Подальший розвиток туристичної галузі за рахунок активного розвитку соціального туризму в цілому відповідає інтересам Києва.

Позитивним моментом у розвитку соціального туризму на сучасному етапі може бути визнано те, що зміни, які відбулися останнім часом у економічному і політичному житті м. Києва, дали змогу значно розширити пропозиції у сфері туризму, максимально наблизивши їх до наявного попиту.

Структурна перебудова економіки в цілому дає змогу говорити і про можливість подальшого розвитку туристичної сфери, насамперед шляхом зміни пріоритетів переходу від орієнтації на виключно елітарний туризм до зацікавленості в розвитку недорогих масових видів туризму.

Дитячо-юнацький та молодіжний туризм є ефективним засобом активного відпочинку, естетичного і патріотичного виховання та розвитку людини, що базується на реальному знайомстві з життям, історією, культурою і звичаями регіонів країни.

Розвиток програми "Міжнародні студентські, шкільні і вчительські посвідчення ISIC, ITIC", підготовка і проведення заходів за участю Міжнародної конфедерації студентського туризму і Міжнародної асоціації молодіжного туризму, забезпечення гарантованого рівня міжнародних знижок за послуги та інформацію в столиці мають виключно важливе значення для формування іміджу м. Києва як центру світового туризму. Нині посвідчення ISIC розповсюджуються в 95 країнах світу і надають понад 17 тис. знижок і пільг їх власникам, відкриваючи школярам і студентам доступ до недорогих і різноманітних подорожей. Наприклад, програма ISIC дістала підтримку з боку уряду Москви, завдяки чому власники посвідчень отримали понад 500 знижок і пільг.

Ще одним заходом щодо залучення до туристичного руху молоді столиці має стати створення Асоціації студентського туризму м. Києва.

Потребує вирішення питання розміщення дітей та молоді у дешевих готелях м. Києва з мінімальним сервісом за європейським зразком. Втілення гнучкої системи пільг на послуги харчування, транспортне та культурно-екскурсійне обслуговування сприятиме розвитку системи дитячого та молодіжного туризму.

Налагодженню роботи щодо організації дитячого та молодіжного туризму сприятиме також розробка відповідної Програми туристично-екскурсійного обслуговування дітей та молоді з урахуванням вікових особливостей. Розвитку соціального туризму сприятиме розширення кількості різноманітних маршрутів для школярів та студентів по м. Києву в рамках туристично-екскурсійної експедиції "Україна - моя Батьківщина".

6. ЕКСКУРСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Невід'ємною складовою туристичного продукту є екскурсія. Саме вона визначає пізнавальну сутність будь-якого маршруту, завдяки їй туризм позитивно впливає на особистість, збагачує її новими знаннями, інформацією, враженнями. Науковий підхід до туризму передбачає розгляд кожної подорожі не як простої сукупності екскурсій, а як їх системи.

Екскурсійна справа у м. Києві має глибокі корені та вагомий практичний досвід. За попередні десятиліття у місті було створено унікальну екскурсійну методику, завдяки якій столична екскурсійна школа посіла одне з чільних місць у європейському туризмі. Цю справу потрібно розвивати й удосконалювати.

Фахівцями туристичної галузі розроблено понад 100 типів тематичних екскурсій. Їх наочна конкретність, емоційний вплив на туристів та екскурсантів роблять екскурсію ефективною формою популяризації та пропаганди історико-краєзнавчих знань, національно-культурної спадщини, вигідно вирізняють її з-поміж інших форм пізнавально-просвітницької роботи. У цьому контексті становлять інтерес дані психологічної науки, які свідчать, що людина запам'ятовує почуте на 10%, а побачене - на 50%. Отже, на екскурсіях, якщо виходити з цього посилання, половина побаченого залишається в пам'яті, оскільки підкріплена емоційним сприйняттям.

Основними завданнями розвитку екскурсійної справи в м. Києві мають стати:

- розширення та вдосконалення тематики екскурсій для киян і гостей міста;

- формування мережі заміських транспортних екскурсій;

- розробка стандартизованих пакетів методичної документації на кожну екскурсію (згідно з Міждержавним стандартом ДСТУ 28681. 1-95 "Туристично-екскурсійне обслуговування. Проектування туристичних послуг", уведеним в Україні 01.01.1997);

- розробка комплексної Програми екскурсійного обслуговування школярів і студентів;

- створення екскурсійних програм для різних категорій екскурсантів;

- організація екскурсійно-інформаційних пунктів у різних районах м. Києва;

- визначення та створення місць паркування, стоянок і зупинок екскурсійного транспорту;

- підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації екскурсоводів, їх атестація;

- організація та проведення науково-практичних конференцій і цільових семінарів з екскурсійно-методичної проблематики;

- координація діяльності та підтримка громадських об'єднань екскурсійних працівників;

- організація та проведення щорічних конкурсів на найкращу екскурсію.

Особливо варто зазначити, що в економічному відношенні екскурсія є найбільш рентабельною (11-12%) складовою столичного турпродукту.

7. ГОТЕЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Розвиток туризму значною мірою визначається станом готельного господарства. Київ має найбільшу в Україні мережу готелів. На сьогодні у місті функціонують 98 готелів різних форм власності та відомчої належності: 22 готелі місткістю понад 100 номерів відповідають основним європейським стандартам обслуговування, 41 - невеликі готелі, решта закладів розміщення належить до категорії гуртожитків готельного типу, яких налічується 35. У 43 готелях (відомчих) частину житлових приміщень обладнано під кімнати для приїжджих. Статистичні показники діяльності підприємств готельного господарства м. Києва наведені в таблиці.

Основні показники

фінансово-економічної діяльності підприємств готельного

господарства м. Києва (за формою N 1 - готель)

------------------------------------------------------------------

| Показники | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Кількість готелів | 80 | 86 | 92 | 94 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|у тому числі: ***** | 0 | 0 | 1 | 1 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

| **** | 3 | 3 | 3 | 3 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

| *** | 12 | 16 | 11 | 10 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

| ** | 9 | 13 | 15 | 20 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

| * | 3 | 3 | 3 | 3 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

| без категорії | 53 | 51 | 59 | 57 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Кількість номерів, од. | 6974 | 7037 | 8195 | 8218 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Одночасна місткість, місць | 12935 | 12739| 15289 | 15451|

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Обслуговано приїжджих, чол. |712125 |779120| 884799|923626|

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|у т.ч. іноземців, чол. |125150 |128307| 140439|188948|

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Доходи від основного виду | 138,0 | 176,3| 219,2 | 251,1|

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Доходи від надання додаткових | 8,3 | 53,4 | 71,4 | 67,4 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Інші доходи, млн.грн. | 37,2 | 12,8 | 27,0 | 36,6 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Вкладено у зміцнення | 26,9 | 169,2| 98,0 | 109,6|

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Балансовий прибуток, млн.грн. | 27,9 | 23,8 | 27,3 | 21,3 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Платежі до бюджету, млн.грн. | 45,3 | 63,6 | 63,4 | 92,6 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Готельний збір, млн.грн. | 7,5 | 20,6 | 20,3 | 23,3 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Завантаженість номерного фонду, % | 41,2 | 43,5 | 46,5 | 47,2 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Середній рівень рентабельності, % | 22,1 | 21,0 | 19,0 | 16,7 |

|----------------------------------+-------+------+-------+------|

|Кількість працюючих, чол. | 6333 | 6412 | 6692 | 7194 |

------------------------------------------------------------------

Найгострішою проблемою в готельному господарстві міста є необхідність диверсифікації та спеціалізації пропозицій послуг гостинності. Нині немає статистичних даних щодо використання житлового сектора в туристичних цілях, зокрема даних про здавання житла іноземцям.

Ринкові відносини загострили старі й спричинили нові соціально-економічні проблеми у сфері готельного господарства: недосконале державне регулювання, застаріле технологічне забезпечення, низька якість послуг, нестача кваліфікованих кадрів, недостатня реклама тощо.

Загалом матеріально-технічний стан готелів Києва, за винятком висококласних готелів, не відповідає міжнародним стандартам.

Готельне господарство міста потребує залучення інвестицій. Міська влада вживає заходів для створення сприятливого інвестиційного клімату та активного залучення коштів іноземних інвесторів до розвитку готельного господарства, розбудови інфраструктури міста. Про це свідчать масштабні проекти будівництва нових готелів, ремонт та реконструкція діючих.

Для забезпечення максимальної розрахункової потреби у місцях розміщення туристів Генеральним планом розвитку м. Києва до 2020 року ( ra0370023-02 ) передбачається відповідний приріст місткості мережі готельних закладів.

За світовими стандартами в м. Києві як столиці європейської держави передбачено побудувати до 2010 року 4-5 готелів категорії *****, 10-12 готелів категорії ****, 30 готелів категорії ***.

Протягом 1998-2002 рр. у будівництво нових готелів міста вкладено 43 млн. 180 тис.грн. та 15 млн. 780 тис.дол. США. Виконання робіт на цих об'єктах триває повільними темпами.

У Києві практично відсутні готелі, що належать до міжнародних готельних мереж.

Для задоволення потреб туристів у місті планується сформувати мережу малих готелів ("Малі готелі Києва") та інших типів засобів розміщення.

Потребують відродження на якісно новому рівні кемпінги та мотелі для автотуристів.

Виникає необхідність розроблення правил надання і порядку контролю за якістю готельних послуг у м. Києві.

Вартість готельних послуг у Києві досить висока й постійно зростає, а комфорт та сервіс відстають від міжнародних вимог. Це зумовлено такими економічними чинниками, як інфляція, підвищення цін на комунальні послуги, зростання податкового тиску тощо.

Розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства стримується існуючою недосконалою податковою системою. Зменшення кількості податків і обов'язкових платежів до бюджету дасть змогу знизити ціни на послуги або спрямувати частину податків на розвиток готельних підприємств та підвищення кваліфікації працівників.

Існуючі недоліки в готельному господарстві потребують здійснення серії заходів, а саме:

- запровадження системи обов'язкової сертифікації готельних послуг, що надають суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та відомчої належності;

- проведення маркетингових досліджень з вивчення якості послуг підприємств готельного господарства;

- розроблення комплексу заходів щодо створення і функціонування малих підприємств у сфері готельного господарства;

- розроблення програми створення мережі малих готелів ("Малі готелі Києва");

- розроблення моделі молодіжного готелю;

- забезпечення будівництва засобів розміщення туристичні готелі - 4,3 тис.місць, мотелі-кемпінги - 1,2 тис.місць;

- завершення робіт з реконструкції та будівництва готелів, готельно-офісних центрів і кемпінгів.

8. РЕКРЕАЦІЙНО-КУРОРТНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Київ має цінні курортологічні ресурси - цілісні лісо-озерні природні комплекси з комфортними мікрокліматичними характеристиками. Природні рекреаційні ресурси свідчать про широкий діапазон можливостей щодо здійснення рекреаційно-курортної діяльності в м. Києві.

Основні фонди санаторно-курортних підприємств потребують оновлення, особливо це стосується санаторно-курортних закладів, що відносяться до ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

Лікувальні послуги надає 31 санаторій-профілакторій загальною місткістю 3514 місць із пропускною здатністю 45,3 тис.чол.

За останні 10 років спостерігалася відсутність приросту місткості санаторної мережі.

При плануванні та організації спеціалізованого і масового відпочинку потрібно враховувати зміну величини потоку відпочиваючих протягом щоденного, щотижневого та щорічного циклів рекреації.

За даними рекреаційного обстеження, кількість щоденних відвідувачів територій масового відпочинку в літній період становить до 5% загальної чисельності населення м. Києва.

У межах м. Києва формується широкий діапазон територій масового відпочинку, представлений 16 парками. Місцями проведення дозвілля також є три ботанічні сади (205,7 га), зоопарк (39,5 га), НК "Експоцентр України" (285,1 га), Музей народної архітектури і побуту (147,0 га), ділянка для гольф-клубу в урочищі Оболонь (127,5 га), зони історико-культурних заповідників (18,0 га), загальна площа паркових територій становить 4031,5 га.

На територіях парків і лісопарків міста діють із різною періодичністю 17 пляжних об'єктів. До числа спортивних парків віднесено 25 об'єктів загальною площею 169,9 га.

Лісопаркові території сформовані у межах трьох лісопаркових господарств. Загальна площа лісопаркових територій міста становить 34675,6 га.

Загальна площа територій масового відпочинку міста становить 40,7 тис. га, з урахуванням спортивних парків - 40,9 тис. га.

Існуюча мережа закладів відпочинку дає змогу оздоровлювати протягом року до 130 тис. чол. Процес функціонування сфери відпочинку відображається в ресурсній спеціалізації, ємності територій і місткості закладів відпочинку, пов'язаних зі структурою функціональних рекреаційних потреб населення.

Тенденції розвитку територій спеціалізованого відпочинку розкривають потенційні можливості мережі закладів відпочинку різних видів у межах зон, що склалися, свідчать про необхідність повернення в перспективі до сфери рекреаційного використання об'єктів рекреаційної мережі, що нині використовуються не за призначенням, або перенесення (відтворення) окремих закладів на інших ділянках, як правило, в межах курортів.

Сучасний стан рекреаційно-курортних закладів Києва передбачає насамперед:

- збереження профілю санаторно-курортних закладів за умови їх роздержавлення та приватизації;

- перебазування санаторних закладів для дітей, що розташовані на сельбищних територіях, до курортних зон, де є сприятливіші умови їх функціонування та розвитку;

- модернізацію та реконструкцію рекреаційної мережі та будівництво закладів курортного лікування:

- санаторіїв для дорослих, розрахованих на 1,2 тис. місць;

- санаторіїв для дітей - 0,8 тис. місць;

- санаторіїв-профілакторіїв - 0,5 тис. місць;

- будівництво закладів відпочинку:

- бази, будинки і пансіонати відпочинку - 0,9 тис. місць;

- оздоровчі табори - 2,7 тис. місць.

9. ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА ТУРИЗМУ

Транспортна інфраструктура є однією з найважливіших галузей національної економіки і однією з основних складових функціонування туристичної галузі.

Стратегічною метою розвитку транспортного сектора економіки є забезпечення своєчасного, повного та високоякісного задоволення потреб місцевого населення і туристів у перевезеннях.

Місто Київ розташоване в центрі Європи, на перехресті численних міжнародних транспортних артерій: залізничних, автомобільних, повітряних, водних.

Розвиток Київського залізничного вузла передбачає збільшення обсягів відправлень пасажирів у 1,8 раза.

Програмою створення та функціонування національної мережі транспортних коридорів (МТК) в Україні у районі м. Києва передбачається створення п'яти потужних транспортних комплексів для обслуговування перевезень туристів автомобільним, залізничним та водним транспортом.

Проходження МТК через м. Київ сприятиме збільшенню обсягів відправлень пасажирів та туристів у 5 разів.

З метою забезпечення транспортних потреб бізнес-туристів необхідно розширювати мережу компаній із прокату автомобілів.

Взаємодія двох галузей - транспорту та туризму - дасть змогу кожній з них у короткі терміни вирішити більшість питань, зокрема розбудови туристичної інфраструктури за напрямами національної мережі транспортних коридорів із залученням національних та закордонних інвестицій.

Основними завданнями удосконалення транспортної

інфраструктури мають стати:

- модернізація доріг приміської та міської зони в межах міжнародних транспортних коридорів;

- визначення та облаштування інформаційними знаками місць безкоштовного паркування туристично-екскурсійного транспорту;

- придбання автотранспортних засобів (автобусів, мікроавтобусів, легкових автомобілів) належної якості згідно з міжнародними вимогами до туристичного транспорту;

- створення ефективної та упорядкованої системи роботи київських таксі, що обладнані радіозв'язком та обслуговують переважно туристичні об'єкти;

- модернізація аеропорту "Київ" у напрямі розширення можливостей обслуговування внутрішніх та зарубіжних туристів;

- реконструкція Річкового вокзалу із забезпеченням його відповідною інфраструктурою;

- будівництво в перспективі аеропорту "Рославичі";

- розширення мережі компаній із прокату автомобілів.

10. ПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ

У м. Києві загалом створено законодавчу базу для охорони, використання та відтворення природних ресурсів, енерго- та ресурсозбереження, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Разом з тим природоохоронне законодавство ще не забезпечує повною мірою потреб міста, а механізми його реалізації не розвинені. Недостатньо уваги приділяється охороні земельних ресурсів, раціональному їх використанню. Забруднення атмосферного повітря в м. Києві за окремими показниками перевищує встановлені нормативи більш ніж на 80%. Залишається невирішеною проблема збирання, утилізації, знешкодження та видалення сміття. Зростає засміченість територій побутовими відходами.

Розвиток спортивно-оздоровчого, освітньо-виховного та інших видів туризму відбувається на всіх природоохоронних територіях. Особливо важливою є проблема рекреаційно-туристичного використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду. Ці найцінніші екосистеми й ландшафти повинні найбільш ретельно охоронятися як еталони не зміненої людиною природи і можуть бути джерелом отримання значних фінансових коштів, оскільки саме їхні неповторні ресурси мають найбільшу привабливість для туристичного відпочинку.

Природні умови і ресурси м. Києва з погляду їх придатності для рекреаційного використання мають потенційно високі запаси. Так, питома частка потенційно-рекреаційних територій у структурі земель становить близько 35% площі міста, причому з цієї кількості 64% зайнято лісами, 17% - водоймами, 19% - іншими потенційно рекреаційними територіями. З цих потенційно рекреаційних територій зарезервовано для рекреаційних потреб лише 2,8%, а потреби міста в рекреаційних територіях оцінюються величиною в 10 разів більшою.

На території Києва розташований 91 об'єкт природно-заповідного фонду (загальна його площа становить 9,4 тис. га), у тому числі 14 об'єктів державного значення.

Ефективність запланованих природоохоронних та екологічних заходів у м. Києві для розвитку туризму полягає насамперед у формуванні сприятливого екологічного, соціального та культурного середовища для відпочинку й оздоровлення киян і гостей міста, збереження і збагачення природних ландшафтів та культурної спадщини.

11. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА РЕКЛАМНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У СФЕРІ ТУРИЗМУ

Просування туристичного продукту м. Києва як на внутрішньому українському, так і на міжнародному ринках туристичних послуг неможливе без належного інформаційно-рекламного забезпечення.

Сучасні інформаційні технологи, мережі та системи дають змогу ефективно реалізовувати основні напрями діяльності в сфері туризму, а саме довідкову діяльність; рекламу туристичних можливостей; маркетинг послуг і турпродукту; замовлення і продаж турпродукту і послуг; моніторинг, аналіз та планування туристичної діяльності; розробку турпродукту; автоматизацію роботи суб'єктів туристичної діяльності.

До основних напрямів розвитку інформаційних технологій в туристичній сфері м. Києва слід віднести: інформаційну інфраструктуру; бази даних туристичного профілю; сайти і портали туристичного профілю в мережі Інтернет; електронний маркетинг; рекламну діяльність; автоматизацію діяльності туристичних організацій; автоматизацію управління діяльністю сфери туризму.

Основні проблеми муніципального рівня:

- моніторинг діяльності, централізований збір статистичної інформації, створення загальнодоступної бази статистичних даних, планування розвитку і координація туристичної діяльності;

- узгодження і організація створення загальнодоступних баз даних і довідкових серверів туристичної галузі;

- аналіз існуючих і узгодження використання нових баз даних суміжних галузей;

- створення повнофункціонального сайту на зразок туристичного порталу міста з можливостями пошуку та доступу до сайтів підприємств і організацій туристичного й готельного бізнесу і пов'язаних з цією системою баз даних, рекламна і організаційна підтримка цього порталу в мережі Інтернет;

- узгодження використання зарубіжних інформаційних ресурсів і ресурсів суміжних галузей галузевими інформаційними системами та засобами мережі Інтернет;

- вирішення соціально-правових, нормативних і технологічних питань впровадження електронного маркетингу туристичних можливостей міста в мережах загального користування;

- організація і узгодження діяльності щодо пропагування і реклами туристичних, оздоровчих та рекреаційних можливостей міста в усіх видах внутрішніх і зарубіжних інформаційних засобів;

- організація і узгодження консультаційно-довідкової діяльності по об'єктам і послугам туристичної сфери, а також за допоміжними даними, необхідними туристам і відпочиваючим.

На рівні підприємств і організацій туристичного і готельного бізнесу необхідно створити власні інформаційні системи, які включають:

- бази даних щодо всіх видів туристичних та готельних послуг, які надаються підприємствами і організаціями;

- постійно діючі канали зв'язку з глобальними мережами;

- достатньо розвинену внутрішню локальну інформаційну мережу, а для великих туристичних фірм - власну корпоративну мережу;

- власний повнофункціональний сайт;

- електронний маркетинг туристичних послуг з оформленням та оплатою замовлень та послуг, бронювання і резервування місць у готелях, квитків на транспорт, інших транспортних послуг;

- автоматизовану розробку і планування маршрутів та турів із забезпеченням відповідних послуг;

- глобальну та регіональну рекламу туристичних можливостей і послуг;

- автоматизований бухгалтерський облік і фінансові розрахунки;

- автоматизовані функції планування, менеджменту, управління маркетингом, статистичного обліку;

- добір кваліфікованого персоналу, підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників за прогресивними інформаційними технологіями.

Програмні заходи можна розподілити на три основні групи:

- розвиток інформаційної інфраструктури;

- впровадження автоматизованих інформаційно-аналітичних систем і технологій;

- інформаційно-рекламна діяльність.

12. КАДРОВЕ ТА НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТУРИЗМУ

Пріоритетним напрямом реалізації Програми є безперервна система освіти в туристичній та курортно-рекреаційній сферах міста.

Останніми роками в індустрії туризму відбулися позитивні зміни розробляється та постійно удосконалюється законодавча база туризму, формується туристичний ринок, розвивається система професійної туристичної освіти. Основним досягненням галузевої освіти стало введення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, окремого напряму підготовки фахівців "Туризм". Це підвищує вимоги до професійної підготовки спеціалістів туристичної галузі.

Розвиток туризму, намічений у Програмі, визначатиметься також кадровим забезпеченням. Підготовку фахівців для туристичної галузі України проводять понад 50 вищих навчальних закладів різних форм власності та рівнів акредитації.

За статистичними даними, в 2002 році на підприємствах туристичної галузі працювало 25,1% фахівців із вищою освітою (III-IV рівнів акредитації), 50,4% - з вищою освітою (I-II рівнів акредитації), 24,5% фахівців з іншою освітою. З урахуванням зазначеного співвідношення у 2004 році зайнятість у галузі становитиме: 4,09 тис. осіб з вищою освітою (III-IV рівнів акредитації), 8,22 тис. осіб з вищою освітою (I-II рівнів акредитації), 3,99 тис. осіб з іншою освітою. У 2010 році кадрове забезпечення туристичної галузі становитиме 26,9 тис. осіб.

З урахуванням щорічного середнього приросту робочих місць для фахівців туристичної галузі м. Києва (8,7%) прогнозна потреба у 2004 році у підготовці кадрів становитиме 0,33 тис. осіб із вищою освітою (III-IV рівнів акредитації), 0,66 тис. осіб з вищою освітою (I-II рівнів акредитації), 0,32 тис. осіб з іншою освітою. Ця потреба збільшиться у наступні роки реалізації заходів Програми, оскільки з'явиться додаткова кількість обслуговуваних туристів, приїжджих у готелях і оздоровлюваних у санаторно-курортних закладах за рахунок модернізації існуючих і введення в дію нових об'єктів туризму та поліпшення рівня послуг (графік 12.2). За цих умов також виникне щорічна потреба у перепідготовці та підвищенні кваліфікації фахівців туристичної галузі м. Києва, яка становитиме в середньому на 2004-2006 роки - 1,25 тис. осіб; на 2007 рік - 2,55 тис. осіб; на 2008 рік - 2,66 тис. осіб; на 2009 рік - 3,09 тис. осіб; на 2010 рік - 2,92 тис. осіб.

Аналіз структури, організації, методичної бази навчального процесу провідних вищих навчальних закладів України готельного і туристичного профілю дає змогу окреслити сучасні тенденції розвитку освітньої діяльності в сфері туризму:

- зростає різноманітність форм і видів підготовки спеціалістів;

- склалася стійка тенденція до збільшення кількості осіб, що навчаються за контрактом.

Водночас постала необхідність у створенні системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації екскурсоводів і гідів-перекладачів для підвищення рівня екскурсійного обслуговування в м. Києві.

Високоякісна система спеціальної освіти має відповідати потребам туристичної сфери щодо підготовки і професійного навчання майбутніх працівників галузі. Процес створення і впровадження туристичної освітньої системи передбачає такі основні етапи:

1) аналіз потреб туристичного сектора в кадрах відповідної кваліфікації;

2) спеціалізація навчальних закладів з урахуванням їхнього профілю;

3) підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу; 4) розробка нових навчальних програм;

5) впровадження механізму безперервного контролю за якістю підготовки фахівців;

6) встановлення партнерських стосунків з міжнародними навчальними закладами туристичного профілю.

До головних кадрових проблем існування та подальшого розвитку туристичної сфери належать:

- забезпечення її висококваліфікованими кадрами завдяки реалізації системи "вчити вчителів";

- удосконалення системи перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників туристичної галузі;

- організація сучасних баз практики з підготовки фахівців туристичного профілю в м. Києві;

- організація практики та стажування студентів і спеціалістів за кордоном;

- розробка та впровадження у навчальний процес сучасних технологій.

Для вирішення цих проблем необхідно:

- уніфікувати і звести до єдиного державного стандарту перелік туристичних професій та розробити відповідні диференційовані методики підготовки спеціалістів для роботи в сфері туризму;

- визначити єдині стандарти освітніх програм;

- розробити кваліфікаційні характеристики працівників туристичної галузі;

- сприяти формуванню мережі навчальних закладів усіх рівнів акредитації, що спеціалізуються в галузі підготовки туристичних кадрів;

- створити центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників готелів та ресторанів;

- аналізувати потреби туристичної галузі в спеціалістах відповідного профілю;

- визначити і закріпити за навчальними закладами бази практичної підготовки;

- налагодити систему міжнародного студентського обміну;

- впровадити конкурсні номінації на визначення лідерів туристичної освіти.

З метою ефективної та своєчасної реалізації основних заходів Програми важливим етапом подальшої роботи, є її науковий супровід. Ця робота спрямована на постійний моніторинг основних етапів виконання Програми, розробку відповідних науково обгрунтованих методик і методологій, концепцій та іншої наукової продукції, яка планується для практичного впровадження.

Важливим науковим спрямуванням залишається удосконалення існуючих та розробка нових галузевих нормативів, показників господарської діяльності підприємств туристичної галузі м. Києва, удосконалення системи статистичної та бухгалтерської звітності, моніторинг ринку туристичних послуг та реклами, розробка та впровадження в практику сучасних технологій та ін.

13. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМИ

Від реалізації заходів Програми розвитку туризму в м. Києві до 2010 року очікуються відповідні соціально-економічні результати:

- створення конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення в активному і повноцінному відпочинку, зміцненні здоров'я, залученні до культурних цінностей, розширенні світогляду і контактів населення, забезпечення на цій основі комплексного розвитку столиці та її соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та раціональному використанні культурної і природної спадщини Києва та України;

- підвищення ролі туризму у формуванні економічних показників міста і країни, у тому числі за рахунок збільшення кількості робочих місць, податкових надходжень у міський та державний бюджет, припливу іноземної валюти.

Соціальна ефективність Програми спрямована на забезпечення зайнятості населення (прямої та опосередкованої) м. Києва шляхом збільшення кількості робочих місць (щорічний середній приріст робочих місць становитиме 8,7%), а також на підготовку фахівців відповідної кваліфікації для туристичної галузі. Перспективний розвиток туризму м. Києва (за умови зростання кількості туристичних підприємств, збільшення обсягів надання туристичних послуг) істотно вплине на зайнятість населення. Якщо в 2002 році кількість працівників туристичної галузі становила близько 15 тис. осіб, а зайнятість у туризмі з урахуванням інших галузей (транспорт, торгівля, зв'язок та ін.) та тимчасової зайнятості протягом активного туристського сезону - 75,7 тис. осіб, то вже в 2004 році ці показники становитимуть відповідно 16,31 тис. осіб і 82,26 тис. осіб.

Прогноз зайнятості населення (прямої та опосередкованої)

м. Києва в туристичній галузі (тис.осіб)

Кількість працівників Зайнятість у туризмі

в туристичній галузі з урахуванням інших

галузей

2004 рік 16,31 82,26

2005 рік 17,73 89,42

2006 рік 19,27 97,21

2007 рік 20,95 105,67

2008 рік 22,77 114,87

2009 рік 24,75 124,87

2010 рік 26,91 135,74

Загальна кількість створених робочих місць для фахівців туристичної галузі м. Києва за 7 років реалізації Програми становитиме 11,9 тис., а зайнятість населення в туризмі з урахуванням інших галузей (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, виробництво товарів народного споживання, заклади харчування та розваг тощо) збільшиться на 60,1 тис. осіб.

Економічна ефективність Програми спрямована на збільшення надходжень до бюджету, зростання обсягів туристичних потоків та наданих турпослуг, доцільність вкладення кредитних, інвестиційних і бюджетних коштів у розвиток туристичної галузі м. Києва, яка оцінюється нормою прибутку та терміном окупності.

Загальна сума коштів, необхідних для реалізації заходів Програми до 2010 року, становить 2392,5 млн.грн., у тому числі по джерелах фінансування: кредити та інвестиції - 1888,7 млн.грн., бюджет міста та районних у м. Києві державних адміністрацій - 503,8 млн.грн. При цьому частка джерел фінансування в загальній сумі становить відповідно: 78,9% - кредити та інвестиції, 21,1% - бюджет (фінансування заходів з виконання Програми передбачатиметься при складанні бюджетів на відповідні роки).

Метою використання кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів для реалізації заходів Програми є:

- створення високорентабельних і реконструкція діючих туристичних підприємств м. Києва (готельних комплексів, туристичних фірм, лікувально-оздоровчих та санаторно-курортних комплексів, історико-культурних заповідників, центрів міжнародного туризму, туристично-спортивних центрів тощо) на базі сучасних технологій світового туризму;

- проведення науково-дослідних робіт із метою розробки туристичних схем та зон, видання туристсько-екскурсійних путівників про туристичні можливості м. Києва, розробка та впровадження маршрутів по Києву, проведення маркетингових робіт для розширення існуючих і освоєння нових секторів туристського ринку.

Зростання загального обсягу доходів від туристичної діяльності в м. Києві зумовить збільшення надходжень до бюджету. Так, за розрахунками фахівців, у 2004 році загальні надходження до бюджету від надання туристичних послуг, послуг розміщення та додаткових послуг становитимуть 141,8 млн.грн. Ці надходження протягом 2005-2010 років збільшуватимуться. При цьому загальна сума надходжень до бюджету за рахунок податків на додану вартість, податків на прибуток, інших податкових зобов'язань за весь період реалізації Програми становитиме 2671,8 млн.грн.

Аналіз прогнозованих показників ефективності вказує на поступове зростання протягом 2004-2010 років загальних обсягів туристських потоків, кількості екскурсантів, обслугованих проживаючих у готелях та оздоровлених у санаторно-курортних закладах. На збільшення доходів та надходжень до бюджету позитивно вплине модернізація існуючих і введення в дію нових об'єктів туризму, а також поліпшення рівня послуг.

За період реалізації заходів Програми розвитку туризму м. Києва до 2010 року загальний обсяг доходів і чистого грошового потоку становитиме відповідно 27031,7 млн.грн. і 6041,5 млн.грн., а загальні витрати підприємств з урахуванням інвестиційних та бюджетних коштів на розвиток туризму м. Києва становитимуть 20990,3 млн.грн. Це забезпечить достатній рівень норми прибутку (середнє значення - 25%) та термін окупності вкладених кредитних, інвестиційних і бюджетних коштів (4,1 року).

14. РЕАЛІЗАЦІЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРОГРАМИ

Реалізацію заходів Програми здійснюють відповідальні виконавці на підставі щорічних планів роботи. Координацію і контроль за діяльністю відповідних структур, пов'язаних із виконанням Програми, здійснює Головне управління комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Відповідальний виконавець може на конкурсних засадах залучати інші організації для виконання окремих заходів та їх етапів.

ПРОГНОЗ ПОКАЗНИКІВ

ефективності розвитку туризму м. Києва

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

| | виміру |-----------------------------------------------------------------------------|(2004- |

| | | 2002 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |2010 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Загальний обсяг |тис.осіб | 559,5 | 837,6 | 990,0 | 1170,6 | 1384,8 | 1639,3 | 1941,5 | 2300,5 |10264,3 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|іноземних туристів |тис.осіб | 143,0 | 232,6 | 281,4 | 340,5 | 412,0 | 498,5 | 603,2 | 729,9 |3098,1 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|туристів, які виїжджали за|тис.осіб | 177,0 | 254,3 | 305,2 | 366,2 | 439,4 | 527,3 | 632,8 | 759,3 |3284,5 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|туристів, охоплених |тис.осіб | 239,5 | 350,7 | 403,4 | 463,9 | 533,4 | 613,5 | 705,5 | 811,3 |3881,7 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Кількість екскурсантів |тис.осіб | 156,0 | 208,3 | 278,0 | 371,2 | 495,5 | 661,5 | 883,1 | 1178,9 |4076,5 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Кількість обслугованих |тис.осіб | 923,6 | 986,4 | 1053,5 | 1125,2 | 1201,6 | 1283,3 | 1370,6 | 1463,9 |8484,5 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|вітчизняних |тис.осіб | 734,7 | 784,6 | 838,0 | 895,0 | 955,8 | 1020,8 | 1090,2 | 1164,4 |6748,8 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|іноземних |тис.осіб | 188,9 | 201,8 | 215,5 | 230,2 | 245,8 | 262,5 | 280,4 | 299,5 |1735,7 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Кількість оздоровлених в |тис.осіб | 63,0 | 64,6 | 66,2 | 67,9 | 69,6 | 71,3 | 73,1 | 74,9 | 487,6 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Додаткова кількість |тис.осіб | 0,0 | 0,0 | 365,3 | 397,2 | 431,9 | 469,6 | 510,8 | 555,6 |2730,4 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Обсяг наданих турпослуг |млн.грн. | 521,0 | 716,4 | 985,0 | 1354,4 | 1862,3 | 2560,7 | 3520,9 | 4841,2 |15840,9 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Доходи від надання послуг |млн.грн. | 355,1 | 443,8 | 554,7 | 693,2 | 866,4 | 1082,8 | 1353,3 | 1691,4 |6685,5 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Доходи від надання |млн.грн. | 175,2 | 232,0 | 307,9 | 409,5 | 545,7 | 728,7 | 974,8 | 1306,5 |4505,3 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Загальний обсяг доходів |млн.грн. |1051,3 | 1392,2 | 1847,6 | 2457,1 | 3274,4 | 4372,2 | 5849,0 | 7839,1 |27031,7 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Загальні надходження до |млн.грн. | 141,8 | 177,3 | 221,6 | 277,0 | 346,2 | 432,7 | 540,9 | 676,2 |2671,8 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Загальні витрати |млн.грн. | 723,3 | 957,8 | 1271,2 | 1690,5 | 2252,8 | 3008,0 | 4024,1 | 5393,3 |18597,8 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Прибуток |млн.грн. | 328,0 | 434,4 | 576,5 | 766,6 | 1021,6 | 1364,1 | 1824,9 | 2445,8 |8433,9 |

|--------------------------+---------+-------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Обсяг бюджетних коштів на |млн.грн. | | 44,06 | 64,26 | 87,78 | 85,26 | 74,49 | 72,59 | 75,36 | 503,8 |

|--------------------------+---------| 109,6 |---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+--------|

|Обсяг інвестиційних коштів|млн.грн. | | 204,00 | 263,54 | 268,77 | 291,70 | 293,73 | 292,56 | 274,40 |1888,7 |

|--------------------------+---------+-----------------------------------------------------------------------------+--------|

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Заступник Київського міського

голови - секретар Київради В.Яловий

Додаток 1

ЗАХОДИ

з реалізації Програми розвитку туризму

в м. Києві до 2010 року (1)

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

|пор. | | виконавці |виконання, |обсяги |---------------------------|

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

|----------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 1. Нормативно-правове забезпечення та регулювання туризму |

|----------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 1.1 |Розробка пропозицій |Головне управління | 2005 | 45 | 45 | |

| |щодо внесення в |комунального і | 2007 | 45 | 45 | |

| |установленому порядку |готельного | 2009 | 45 | 45 | |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 1.2 |Розробка системи |Головне управління | 2005 | 30 | 30 | |

| |т.ін. | | | | | |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 1.3 |Створення базового |Головне управління | 2005 | 90 | 40 | 50 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 1.4 |Розробка пропозицій |Головне управління | 2005 | 60 | 10 | 50 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 1.5 |Розробка системи |Головне управління | 2005 | 130 | 30 | 100 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 1.6 |Впровадження |Головне управління | 2005-2010 | 140 | 140 | |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 1.8 |Підготовка та укладання |Головне управління | 2005-2010 | - | - | - |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 1.9 |Забезпечення участі в |Головне управління | 2005-2010 | 320 | 120 | 200 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 1.10 |Організація обміну |Головне управління | 2005-2010 | 500 | 500 | |

|----------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 2. Організація туристичної діяльності |

|----------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 2.1 |Розробка заходів щодо |Головне управління | 2005 | 15 | 15 | |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.2 |Створення міських |Головне управління | 2005-2007 | 3000 | 500 | 2500 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.3 |Сприяння розвитку |Головне управління | 2005 | 5000 | | 5000 |

| |ділового туризму |комунального і | 2006 | 5000 | | 5000 |

| | |готельного | 2007 | 5000 | | 5000 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.5 |Розвиток |Головне управління | 2004-2010 | 2500 | | 2500 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.6 |Розвиток культурно- |Головне управління | 2004-2010 | 3200 | | 3200 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.7 |Подальший розвиток |Головне управління | 2004-2010 | 4400 | | 4400 |

| |та |господарств та туризму | | | | |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.8 |Подальший розвиток |Головне управління | 2004-2010 | 3400 | 900 | 2500 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.9 |Підтримка розвитку |Головне управління | 2005-2010 | 50 | 50 | |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.10 |Розвиток дитячого, |Головне управління | 2005-2010 | 1500 | 500 | 1000 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.11 |Сприяння розвитку |Головне управління | 2004-2010 | 200780 | 114780 (*) | 86000 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.12 |Створення в структурі |Головне управління | 2005 | 500 | 500 | |

| |ГУ МВС України в м. |Міністерства | 2006 | 200 | 200 | |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.13 |Розробка нової редакції |Головне управління | 2005 | | - | - |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 2.14 |Підготовка та |Головне управління | 2004-2010 | 600 | 600 | |

|----------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 3. Екскурсійна діяльність |

|----------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 3.1 |Підготовка Концепції |Головне управління | 2005 | 60 | 60 | |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

| 3.2 |Створення міського |Головне управління | 2005 | 200 | 200 | |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

|3.3.1 |- розширення та |Головне управління | 2005-2010 | 1000 | 500 | 500 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

|3.3.2 |- формування мережі |Головне управління | 2005-2010 | 1200 | 200 | 1000 |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

|3.3.3 |- розробка та |Головне управління | 2005-2006 | 200 | 200 | |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

|3.3.4 |- організація та |Головне управління | 2004 | 210 | 210 | |

| | |Головне управління | 2010 | | | |

|-------+------------------------+-----------------------+-------------+-------------+--------------+------------|

|3.3.5 |- організація та |Головне управління | 2005 | 60 | 60 | |

| | |Федерації профспілок | 2010 | | | |

|----------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 4. Готельне господарство |