Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада

1. Затвердити Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік згідно з додатком 1.

2. З метою фінансування об'єктів, передбачених Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік, відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації та для забезпечення введення в експлуатацію цих об'єктів доручити виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку вносити зміни та доповнення до зазначеної Програми в межах загальних асигнувань спеціального фонду міського бюджету по головних розпорядниках коштів.

3. Для забезпечення дієвого контролю за використанням бюджетних коштів встановити, що включення об'єктів в Програму капітальних вкладень за рахунок зарезервованих асигнувань здійснюється розпорядженням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку після виконання головним розпорядником коштів умов, передбачених при затвердженні Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік.

Виконання робіт та їх фінансування за рахунок зарезервованих асигнувань без включення в Програму капітальних вкладень забороняється.

4. Внести зміни та доповнення до додатка 2 до рішення Київради від 27.02.2003 N 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (із змінами і доповненнями) і викласти Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва в редакції згідно з додатком 2.

5. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) при оформленні дозвільних документів на виконання проектних робіт та на будівництво житлових будинків передбачати здійснення розрахунків щодо забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) та щодо їх розміщення і будівництва одночасно із спорудженням житлових будинків.

6. Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) оформляти правоустановчі документи на право власності на об'єкти нерухомого майна виключно за наявності довідки Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про виконання умов щодо пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва і про компенсацію за підготовку території, в тому числі гідронамив, якщо така компенсація передбачена умовами надання земельних ділянок.

7. Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації):

7.1. Видавати дозволи на будівництво (реконструкцію) за умов оформлення замовниками з Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) договорів щодо сплати пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва і про компенсацію за підготовку території, в тому числі гідронамив, якщо така компенсація передбачена умовами надання земельних ділянок.

7.2. Акти про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів реєструвати виключно за наявності довідок Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва і про компенсацію за підготовку території, в тому числі гідронамив, якщо така компенсація передбачена умовами надання земельних ділянок.

8. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації):

8.1. Доручити районним у м. Києві державним адміністраціям:

- у своїх розпорядженнях на перепланування та перепрофілювання об'єктів виробничого та невиробничого призначення, що спричиняє зміни функціонального призначення цих об'єктів, передбачати умови щодо перерахування пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за нормативами, затвердженими цим рішенням;

- розробити і затвердити в I кварталі 2007 року заходи щодо недопущення забудови житлових мікрорайонів та кварталів житловими будинками без одночасного спорудження об'єктів соціально-побутового призначення.

8.2. Заборонити районним у м. Києві державним адміністраціям приймати в експлуатацію об'єкти без наявності довідок Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва і про компенсацію за підготовку території, в тому числі гідронамив, якщо така компенсація передбачена умовами надання земельних ділянок.

8.3. Привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього рішення.

9. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити щоквартально подання Київській міській раді письмового звіту про хід виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік.

10. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Програма соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік (далі - Програма), виходячи з оцінки ресурсного потенціалу Києва, його конкурентних переваг, історико-культурного значення як світового центру культури і носія національної ідеї, беручи до уваги позитивний досвід систем адміністрування столичних міст інших країн світу, формулює ключові проблеми, цілі та пріоритети розвитку м. Києва на 2007 рік визначає шляхи і механізми їх реалізації.

Програма підготовлена згідно з основними завданнями Стратегії соціально-економічного розвитку м. Києва "Київ-2015. Стратегія розвитку (Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку на період до 2015 р.)", схваленої розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.11.04 N 2168. Законодавчим підґрунтям розроблення Програми стали Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про столицю України - місто-герой Київ"; Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.06 N 1001; Генеральний план розвитку м. Києва на період до 2020 р., схвалений рішенням Київради від 28.03.02 N 370/1804; комплексні та галузеві загальнодержавні й міські програми.

Структура Програми відповідає вимогам "Типової структури програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста на короткостроковий період", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.03 N 621.

Завдання і заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва. У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міською радою за поданням постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснюватиметься моніторинг виконання Програми.

1.1. Особливості та тенденції соціально-економічного розвитку міста

Упродовж останніх років у м. Києві існує тенденція економічного зростання, підвищення доходів і рівня життя населення, завдяки чому істотно поліпшилися позиції столиці серед регіонів України, вивівши її на провідне місце за переважною більшістю характеристик соціально-економічного розвитку. Ресурсний потенціал, відносно диверсифікована структура економіки, більш розвинута, порівняно з іншими регіонами, ринкова інфраструктура, переваги, пов'язані зі столичним статусом, сприяли зростанню інвестиційної привабливості, споживчого попиту та місткості внутрішнього ринку міста, пожвавленню ділової активності суб'єктів господарювання за багатьма видами економічної діяльності.

Водночас, характер динаміки макроекономічних показників засвідчив невисокий рівень стійкості столичної економіки до впливу негативних зовнішніх чинників, ймовірність появи яких і надалі збільшуватиметься по мірі зростання нестабільності у світовому економічному просторі. Прикладом цього є значне сповільнення темпів економічного зростання в м. Києві у 2005 р. внаслідок підвищення вартості енергоносіїв, погіршення кон'юнктури на зовнішніх ринках збуту та політичної нестабільності в країні. Так, якщо в 2004 р. темпи росту реальної величини валової доданої вартості (ВДВ) становили 118,8%, то в наступному році - 108,0%. Недостатній розвиток у попередні роки мали процеси структурної трансформації та технологічної модернізації економіки на основі ресурсозберігаючих технологій. Якщо співвідношення між ВДВ, одержаною у сфері послуг (85,8%), промисловості (10,0%) та сільському господарстві (0,01%), загалом відповідає показникам європейських столиць, то структура доданої вартості за видами діяльності вказує на збереження характеристик, притаманних східноєвропейським країнам у середині 90-х років. На відміну від більшості європейських столиць, де найдинамічніше розвиваються послуги з обслуговування підприємницької та інноваційної діяльності (т.зв. "бізнес-послуги") та туристичні послуги, у Києві продовжує лідирувати оптова і роздрібна торгівля.

У 2006 р. активні дії міської влади щодо поліпшення інвестиційного клімату, стимулювання ділової активності суб'єктів господарювання та розвитку малого і середнього бізнесу, посилення контролю за дотриманням вимог стосовно виплати заробітної плати дозволили зупинити подальше сповільнення темпів економічного зростання. Як очікується, у 2006 р. реальне збільшення ВДВ залишиться на рівні 8,0%, її номінальна величина досягне 87,2 млрд. грн., або 32,2 тис. грн. на 1 особу населення.

Зростання обсягу продукції промисловості в порівняних цінах у 2004 р. становило 118,6%, 2005 р. - 115,4%, 2006 р. - 110,0% (очікуване). Основними факторами такої динаміки є зменшення попиту на машинобудівну продукцію через сповільнення темпів економічного росту України та, в свою чергу, скорочення попиту на продукцію підприємств металургії, оброблення металу та хімії; підвищення цін на комплектуючі; збільшення собівартості продукції у зв'язку з подорожчанням енергоносіїв і паливно-мастильних матеріалів, а, отже, й втрата за деякими групами товарів конкурентних переваг на зовнішніх ринках збуту.

Позитивним явищем є збільшення у загальному випуску промислової продукції питомої ваги обробної промисловості (до 87,0%) та випереджаючий розвиток високо-технологічних і стратегічно важливих для міста галузей: вищі за середні темпи зростання характерні для машинобудування (насамперед, підприємств з виготовлення транспортного, електричного й електронного устаткування), харчової промисловості, з виробництва інших неметалевих мінеральних виробів. Водночас відбувається зниження обсягу випуску продукції в легкій промисловості, що частково пояснюється процесами зміни форм власності.

Підвищенню збалансованості промислового комплексу сприятиме проведення модернізації й оновлення основних фондів, упровадження нових технологічних процесів, удосконалення механізмів стимулювання інноваційної діяльності. Як очікується, за підсумками 2006 р. буде впроваджено 75 нових технологічних процесів (з них 40 - маловідходних, ресурсозберігаючих) а також 600 од. інноваційних видів продукції; до 175 од. збільшиться кількість підприємств, які сертифікували власну систему якості на відповідність державному стандарту ISO 9001-2001. Чинником стримування тут є дефіцит власних фінансових ресурсів підприємств і обмежені інвестиційні можливості держави. Його частково компенсує виділення з міського бюджету коштів на розвиток інноваційної інфраструктури та підтримку наукових розробок, а також переорієнтація ресурсів на пріоритетні напрями науково-технічного й інноваційного розвитку з урахуванням показників перспективної окупності витрат.

Важливим фактором економічного зростання є розвиток малого та середнього бізнесу, який відіграє позитивну роль у формуванні продуктивної зайнятості населення, нарощуванні доходів бюджету (мале підприємництво забезпечує майже третину загальних надходжень до бюджету міста від суб'єктів підприємницької діяльності), покращенні соціально-економічної ситуації загалом. Як очікується, в 2006 р. загальна кількість малих підприємств порівняно з попереднім роком збільшиться на 8,3% (до 57 тис. од., або 212 од. у розрахунку на 10 тис. наявного населення), кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності- фізичних осіб - на 10,0% (до 164,6 тис. од., або 611 од. на 10 тис. населення). Зросте питома вага малих підприємств, які одержують прибуток (до 64,0%). Позитивній динаміці сприяло поліпшення правового поля (у 2005 р. було прийнято ряд нормативно-правових актів, направлених на спрощення дозвільної системи і лібералізацію підприємницької діяльності) та реалізація міською владою заходів щодо підтримки малого бізнесу (зокрема фінансування розвитку малого підприємництва за рахунок міського бюджету в розмірі 48,2 млн. грн.).

Упродовж останніх п'яти років столиця демонструє стабільно високі темпи зростання капітальних інвестицій, з яких понад 80% припадає на інвестиції в основний капітал. Як очікується, в 2006 р. у порівняних цінах обсяг інвестицій в основний капіталу збільшиться на 9,0% і становитиме 23,3 млрд. грн. (8610 грн. у розрахунку на особу населення). У структурі інвестицій 37,2% становлять витрати на придбання машин і обладнання, 56,2% - на капітальне будівництво. Водночас, наявний обсяг інвестиційних ресурсів є недостатнім для забезпечення сталого зростання економіки міста. Реалізація інноваційної моделі розвитку й орієнтація на виробництво нової високотехнологічної продукції вимагає комплексної модернізації підприємств, більшість з яких за нині діючих кредитних ставок неспроможні накопичити необхідні для цього кошти.

Приріст прямих іноземних інвестицій очікується на рівні 1497,2 млн. дол. США, відповідно їх обсяг за наростаючим підсумком перевищить 5380,0 млн. (1984,4 дол. у розрахунку на особу населення), що на 38,6% більше порівняно з 2005 р. Найпривабливішими видами економічної діяльності залишаються оптова й роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами і послуги з ремонту, фінансова діяльність, промисловість, операції з нерухомістю. Переважна більшість інвестицій надходить від країн з розвинутою економікою (Західна Європа, США, Канада), а також офшорних зон.

Висока залежність економіки столиці від впливу зовнішніх ризиків (насамперед, подорожчання енергоносіїв), низький рівень впровадження імпортозамінюючих виробництв, а також відсутність у багатьох підприємств міжнародної сертифікації ISO, перебування окремих експортозорієнтованих виробництв на стадії технологічного оновлення та деякі інші чинники обумовили погіршення зовнішньоторговельного балансу столиці. Якщо протягом 2000-2004 рр. коефіцієнт покриття імпорту товарів експортом збільшився з 0,285 до 0,632, то в 2005 р. він знову опустився до 0,330. Як очікується, за підсумками 2006 р. обсяг зовнішньоторговельного обороту товарів становитиме 19346 млн. дол. США: експорт - 4766 млн. (на 8,7% більше величини попереднього року), імпорт - 14580 млн. (на 9,9% більше).

Рівень життя населення. Позитивні зміни, пов'язані з поетапним підняттям розміру мінімальної заробітної плати, заробітної плати працівників бюджетної сфери, пенсій і соціальних виплат (у т.ч. допомоги при народженні дитини), посилення контролю за своєчасно і не нижче встановленого державою мінімуму виплатою заробітної плати, а також активізація економічної діяльності, зокрема у сфері малого та середнього бізнесу, обумовили подальше зростання доходів населення. Як очікується, в 2006 р. буде забезпечено реальний приріст наявних доходів на рівні 13,8%, їхня номінальна величина становитиме близько 50,1 млрд. грн. (18,5 тис. грн. на 1 жителя столиці). Фонд оплати праці робітників і службовців, працівників сільського господарства, малих підприємств (без військовослужбовців) номінально збільшиться на 32,2%, у т.ч. штатних працівників великих і середніх підприємств - на 32,3%; працівників малих підприємств - на 31,4%. Реальна середньомісячна заробітна плата зросте на 23,0%. Як наслідок, щорічно в м. Києві знижується рівень бідності: 2005 р. - 9,0%, 2006 р. - 8,0%.

Доволі успішно вирішується проблема зайнятості в столиці, яка забезпечує роботою не лише киян, але й близько 200 тис. осіб, що мешкають у приміській зоні та більш віддалених регіонах Київської області. За підсумками 2006 р. чисельність осіб у віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю, становитиме 1353,0 тис. осіб. Рівень безробіття (за методологією МОП) не перевищить 4,2%. В усіх сферах економічної діяльності буде створено 72 тис. нових робочих місць, у т.ч. в малому підприємництві - 38,6 тис. місць.

Фінансові показники. У 2006 р. очікується одержати фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування в обсязі 22,5 млрд. грн., що на 24,7% більше порівняно з попереднім роком. Вирішальну роль у його формуванні відіграватимуть прибутки підприємств промисловості (зокрема з виробництва електроенергії, газу та води), пошти та зв'язку, фінансової діяльності, фінансового посередництва та страхування, питома вага яких у загальному обсязі фінансового результату становитиме 84,0%. Одночасно зменшиться до 27,5% питома вага підприємств, які одержали збиток.

Зростання доходів населення та збереження високої ділової активності суб'єктів підприємницької діяльності обумовлюють збільшення надходжень і платежів до бюджетів усіх рівнів. За показником приросту надходжень у розрахунку на населення м. Київ традиційно займає лідируюче місце серед регіонів України. Як очікується, у 2006 р. надходження до Зведеного бюджету України податків, зборів та інших обов'язкових платежів становитимуть 27471,1 млн. грн. (111% величини 2005 р.); доходи місцевих бюджетів, які контролюються ДПА у м. Києві (без трансфертів із Держбюджету) - 7060,2 млн. грн. (121,7% величини попереднього року). Порівняно з 2005 р. суттєво зростуть надходження до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету, що розширює потенціал фінансування програми капітальних вкладень.

Введення в експлуатацію об'єктів соціальної сфери. Ключовим напрямом капітального будівництва є спорудження житла, що засвідчує лідируюча позиція м. Києва серед регіонів України за темпами введення в експлуатацію житлової площі. В 2006 р. очікується ввести в експлуатацію 1300,0 тис. кв. м житлової площі, в т.ч. 1009,1 тис. - за кошти населення. Після реконструкції буде введено в експлуатацію 21,5 тис. кв. м житла. Зростуть обсяги введення в дію житла для черговиків квартобліку, які потребують соціального захисту, що дасть можливість безоплатно передати цій категорії громадян 103,9 тис. кв. м житла (в 2 рази більше порівняно з 2005 р.). Водночас, даний сегмент господарства столиці й надалі залишається одним із найпроблемніших: з одного боку, існуючі темпи будівництва не задовольняють зростаючого платоспроможного попиту, з іншого - недостатній рівень доходів населення, високі відсоткові ставки на кредити під купівлю житла в комерційних банках, незначні обсяги спорудження соціального житла за нинішнього рівня цін на квартири не дозволяють більшості киян вирішити власні житлові проблеми.

Для поліпшення ситуації із забезпеченням населення послугами соціального характеру проводяться заходи з оптимізації витрат міського бюджету на капітальне будівництво. Акцент робиться на підвищенні вимог до проектно-кошторисної документації й обгрунтування очікуваного соціального ефекту від спорудження нових об'єктів соціальної сфери, а також на поліпшенні якості діючих об'єктів шляхом їх реконструкції та добудови. Як очікується, за підсумками 2006 р. буде введено в експлуатацію 1015 уч. місць (в 2005 р. - 180), 340 місць у дитячих дошкільних закладах (2005 р. - 200); 210 лікарняних ліжок, потужностей амбулаторно-поліклінічних закладів на 150 відвідувань за зміну; 10,9 км водопроводів, 18,4 км каналізації, 19,0 км мереж теплопостачання та 38,2 км газових мереж.

Серед іншого, завершені роботи по будівництву I черги дитячої клінічної лікарні на 110 ліжок і 150 відвідувань за зміну в Печерському районі та по створенню територіального міського центру профілактики й боротьби зі СНІДом у Святошинському районі. Продовжуються роботи зі створення територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів і центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів у Шевченківському районі, центру соціальної адаптації для жінок, які не мають визначеного місця проживання, в Оболонському районі, Київського міського центру крові в Шевченківському районі, Київського міського центру серця в Деснянському районі.

Здійснювалися роботи по реставрації та відновленню будівель майнового комплексу військового містечка N 5 на вул. Січневого повстання, 28-30 у Печерському районі під культурно-мистецький комплекс "Мистецький арсенал"; проведенню археологічних досліджень, консервації і тимчасовій музеєфікації залишків фундаменту Десятинної церкви на вул. Володимирській, 2-а; відтворенню інтер'єру Успенського собору Києво-Печерської Лаври.

Значний обсяг робіт виконується по будівництву та реконструкції об'єктів метрополітену і наземного транспорту. Зокрема, відкрито станцію метро "Вирлиця" Сирецько-Печерської лінії метрополітену; продовжуються роботи на дільниці від станції "Харківська" до станції "Харківська площа" з електродепо "Харківське", на Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену - дільниці від станції метро "Либідська" до станції метро "Виставковий центр", другого виходу станції "Дарниця" та ін.

Здійснюється спорудження Подільського мостового переходу через р. Дніпро, транспортних розв'язок, реконструкції доріг, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів; будівництво систем водопостачання і каналізування та спорудження об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури мікрорайонів малоповерхової забудови тощо.

1.2. Можливості, проблеми, ризики та досягнення розвитку економіки і соціальної сфери

Виступаючи лідером на національному рівні, м. Київ має значні можливості та потенціал для перетворення у "світове місто", входження в десятку найбільш сприятливих для життя європейських столиць і виконання ролі центру інтеграційних процесів у Східній Європі, насамперед це:

1. Високий освітній і професійний рівень населення, наявність кваліфікованих фахівців в усіх сферах економічної діяльності. Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення, 58% жителів столиці у віці 25 років і старше здобули або здобувають вищу освіту; за соціальним статусом більшість становлять особи, характер зайнятості яких передбачає наявність високого рівня кваліфікації (спеціалісти, керівники різного рівня, службовці, кваліфіковані робітники).

2. Вигідне місцезнаходження на перехресті численних транспортних шляхів сполучення із заходу на схід (з країн Західної і Центральної Європи до Росії та на Кавказ), а також з півночі на південь (з Росії, країн Балтії і Скандинавії в Південно-Східну Європу). Сприятливими є перспективи використання цієї переваги в міжнародному контексті - згідно з планами ЄС по території столичної агломерації проходитиме ряд транснаціональних транспортних маршрутів і коридорів, що дозволяє істотно поліпшити торговельні відносини й одержати додаткові фінансові вигоди.

Іншим позитивом географічного розташування є наявність можливостей для просторового розвитку та формування Столичного регіону. Київ оточений територіями, які мають великі площі сільськогосподарських угідь і лісів, водні ресурси, що сприяє розвитку економіки міста, його забезпеченню продовольством, регенерації атмосферного повітря, дозволяє перенести зі столиці частину промислових виробництв тощо.

3. Значний економічний і науково-технічний потенціал. На території міста знаходяться потужні промислові підприємства (колись - союзного значення), частина з яких зберегла свій продуктивний потенціал, існують відносно сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу. В м. Києві сконцентрована науково-освітня база, достатня для забезпечення інноваційного характеру економіки (біотехнології, інформаційні технології, мікроелектроніка, нанотехнології, нові матеріали, телекомунікації та ін.), збережені наукові школи міжнародного рівня в різних областях науки (насамперед, у математиці, кібернетиці, медицині, ядерній енергетиці тощо).

4. Потужний туристично-рекреаційний потенціал, сконцентрований у мережі об'єктів культури та мистецтва, унікальних природних пам'ятках, пам'ятках історії, культури й архітектури. Два історико-архітектурні ансамблі Києва - Софія Київська і Києво-Печерська лавра - занесені в список всесвітнього спадку ЮНЕСКО та в сукупності з розташованими поблизу столиці історичними містами могли б утворити якісні туристичні маршрути світового значення.

5. Велика місткість ринку будівельних робіт і нерухомості. Привабливість м. Києва з точки зору престижності й умов проживання та бізнес-середовища обумовлює існування платоспроможного попиту на житло (як елітне, так і економ-класу), що, поряд із можливостями подальшого просторового розширення (наявність площадок перспективної забудови, резервів планувального каркасу), створює передумови для випереджаючого розвитку будівельної та суміжних із нею галузей, залучення на ці потреби інвестицій.

6. Значні бюджетні можливості, пов'язані зі столичним статусом міста (який передбачає одержання трансферів з Державного бюджету на виконання столичних функцій), більш високим рівнем доходів населення та знаходженням у комунальній власності великих площ землі, нерухомості, підприємств тощо.

Слід відзначити існування сприятливих передумов на міжнародному рівні. Світова спільнота в цілому підтримує європейські устремління м. Києва, її ділові круги зацікавлені в освоєнні столичних ринків, про що свідчить поява численних офісів і представництв іноземних компаній. Відкритість міста є важливою перевагою, оскільки забезпечує можливості для міжнародних контактів, кооперації, обміну технологіями, освоєння досвіду інших столичних міст у сфері стратегічного планування й муніципального управління.

Основні проблеми розвитку м. Києва мають здебільшого внутрішній характер і є наслідком недостатньо ефективного упродовж тривалого часу управління процесами використання ресурсів:

1. Недосконалість бюджетно-фінансової політики

- втрати надходжень до бюджету внаслідок пільг і преференції для окремих підприємств, великих податкових заборгованостей державних підприємств-монополістів;

- існування значної кількості міських цільових програм (понад 70), заходи яких не узгоджені між собою, часто дублюються та фінансуються через декількох розпорядників коштів;

- слабкий контроль над системою надання соціальної допомоги (як засвідчують дослідження, до 50% одержувачів допомоги становлять відносно забезпечені сім'ї);

- нераціональне витрачання бюджетних коштів на капітальне будівництво (спорудження об'єктів, які не мають затвердженої проектно-кошторисної документації, обгрунтування очікуваного соціального ефекту).

2. Неефективне використання земельних ресурсів і об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва

- незавершеність процесів розмежування земельного фонду (землі державної і комунальної власності, землі м. Києва та Київської області, землі різного цільового призначення), нерозвиненість інституціональної інфраструктури ринку землі (відсутність земельної біржі, земельного банку тощо);

- непрозорість процедури розподілу земельних ресурсів міста, нераціональне використання площ, зайнятих під промисловими об'єктами та малоповерховою забудовою (забезпеченість землею промислових підприємств столиці у 2-3 рази перевищує європейські нормативи);

- негативні фінансові результати діяльності багатьох підприємств комунальної власності, занижені ставки на оренду комунального майна.

3. Недостатній розвиток передумов для повноцінної реалізації економічного потенціалу міста

- стримування розвитку малого та середнього бізнесу через обмеженість і нерівність доступу до ресурсів (землі, приміщень, кредитів), складність процедури одержання документів дозвільного характеру на започаткування і здійснення підприємницької діяльності;

- низький рівень впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій, освоєння нових видів продукції, інноваційної активності підприємств, наслідком чого є зменшення стійкості столичної економіки до впливу зовнішніх ризиків;

- поглиблення структурних деформацій господарського комплексу міста у бік зростання ролі торгівлі та відставання розвитку послуг з обслуговування підприємницької й інноваційної діяльності (т.зв. "бізнес-послуги");

- відсутність сертифіката ISO у багатьох експортозорієнтованих підприємств міста, незадовільна присутність столичних виробників на ринках країн Африки й Азії, низька конкурентоспроможність промислової продукції, що обмежує можливості використання потенціалу зовнішньоекономічної діяльності.

4. Критичний рівень зношеності інженерної інфраструктури, дефіцит пропускної спроможності автотранспортної інфраструктури (доріг, мостів, місць для паркування тощо), що обумовлює значні втрати води та тепла в мережах, одні з найвищих серед європейських столиць показники дорожньо-транспортних пригод, зростання об'ємів викидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище.

5. Невідповідність житлової політики вимогам містобудування, потребам і можливостям киян (відбувається зменшення обсягів будівництва квартир економ-класу, натомість збільшення елітних новобудов, при цьому близько третини нового житла слугує засобом вкладення капіталу й/або використовується для одержання ренти, здебільшого тіньової), недосконалість механізмів розподілу житлової площі. Згідно з результатами соціологічних опитувань, близько половини мешканців столиці незадоволені своїми житловими умовами, майже в третини респондентів це питання входить до пріоритетних, для кожного десятого - є найбільш болючим.

6. Зростання рівня забруднення навколишнього природного середовища внаслідок відсутності дієвої системи роздільного збирання відходів, відставання темпів модернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, переробки й утилізації шкідливих речовин від темпів збільшення техногенного навантаження.

Ризиками для розвитку економіки та соціальної сфери м. Києва в 2007 р. насамперед є: підвищення ціни імпортного газу, збереження нестабільності на нафтовому ринку; погіршення кон'юнктури на ринках збуту столичних товарів; посилення політичного протистояння між гілками влади в Україні, їх вплив може спричинити виникнення таких негативних тенденцій:

- погіршення фінансового стану столичних підприємств, сповільнення темпів оновлення їхніх основних фондів, недовиконання дохідної частини бюджету міста від податку на прибуток підприємств;

- збільшення від'ємного балансу зовнішньої торгівлі;

- сповільнення темпів розвитку харчової промисловості столиці через негативні наслідки для сільського господарства вступу України до СОТ;

- зростання збитковості підприємств житлово-комунальної сфери через збільшення собівартості надання послуг, а також заборгованості населення за спожиті комунальні послуги у разі різкого підняття тарифів на них і споживчих цін на основні продукти харчування;

- невиконання державою зобов'язань по субвенціям із Державного бюджету України на вирішення пріоритетних проблем (будівництво Київському міського центру крові, вивезення радіоактивних відходів з спецкомбінату "Радон" тощо) у разі макроекономічної нестабільності та труднощів із погашенням дефіциту Державного бюджету.

Київ володіє можливостями для подолання перелічених проблем і мінімізації негативного впливу ризиків. Чи не єдиний ресурс, якого позбавлене місто, - це час, оскільки зволікання з проведенням реформ пов'язані з втратою перспективних напрямів розвитку у глобальному вимірі, які в умовах посилення світової конкуренції швидко займуть країни з більш адаптованою та гнучкою економічною системою. Усвідомлюючи складність ситуації, міською владою в 2006 р. здійснено ряд організаційно-економічних і правових заходів, спрямованих на формування передумов для підвищення ефективності використання потенціалу м. Києва, пришвидшення на цій основі темпів розвитку та структурної трансформації господарського комплексу столиці в 2007 р., зокрема:

- відпрацьовано питання щодо створення в м. Києві Центру надання адміністративних послуг "Єдиний офіс";

- затверджено Порядок передачі майна територіальної громади м. Києва в оренду, Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва;

- розроблено Порядок надання права на розміщення рекламних засобів на об'єктах комунальної власності м. Києва та районів міста;

- створено нове комунальне підприємство "Центр високих технологій та інновацій", завданнями якого є опрацювання нових підходів до організації венчурного підприємництва, трансферу технологій і наукових розробок;

- проведено інвентаризацію квартирної черги киян.

Перед владою м. Києва поставлена мета - досягнення європейських стандартів якості життя населення шляхом удосконалення системи управління ресурсами міста, забезпечення на цій основі сталого економічного зростання та створення безпечного середовища життєдіяльності. Виконання мети потребує реалізації комплексу взаємоузгоджених стратегічних цілей по кожному з напрямів розвитку міста:

- соціальна сфера - перехід до розширеного природного відтворення населення, підвищення тривалості його життя; забезпечення продуктивної зайнятості й ефективного використання трудового потенціалу

- гуманітарна сфера - доступність якісної медичної допомоги та дотримання санітарно-епідеміологічного благополуччя відповідно до кращих європейських стандартів; перетворення Києва в міжнародний центр освіти, науки, культури, туризму й історичного спадку

- житлове господарство - істотне поліпшення житлових умов, створення резерву загальнодоступного соціального житла, впровадження принципів Європейської хартії міст у сфері житлової політики та збереження архітектурно-історичного середовища

- реальний сектор економіки - перетворення Києва в міжнародний центр технологічних інновацій, функціонування промислового комплексу столиці на принципах сталого розвитку, становлення на цій основі постіндустріального, інноваційно-спрямованого, соціальне орієнтованого типу економіки

Визначаючи стратегічні цілі Києва як світового міста - центру інновацій, бізнес-послуг, освіти, туризму тощо - міська влада усвідомлює, що їх досягнення можливе лише в разі дотримання чітко сформульованої ієрархічності пріоритетів, початковим пунктом якої є концентрація ресурсів для ліквідації накопичених за попередні роки проблем і "кризових явищ", що створюють реальні загрози життю та безпеці мешканців столиці, підвищують вразливість економіки Києва до впливу зовнішніх ризиків.

Відповідно перший блок пріоритетів соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва в 2007 р. передбачає продовження й поглиблення започаткованих у 2006 р. реформ і покликаний забезпечити істотне зростання надходжень до бюджету міста, оптимізувати структуру його видатків:

- підвищення ефективності використання земельних ресурсів, упорядкування містобудівної діяльності шляхом: врегулювання прав власності на землю та нерухомість, завершення процесів розмежування земельного фонду; розроблення і втілення економічного механізму вилучення земельної ренти до бюджету м. Києва; реалізації принципів відкритості та прозорості в земельних відносинах і містобудівному плануванні, впровадження практики конкурсів (відкритих торгів) на одержання забудовниками прав на інвестиційні проекти (а не земельні ділянки без їх цільового призначення)

- розроблення стратегії розвитку м. Києва та Київської області, налагодження механізмів співробітництва з сусідніми територіями, зокрема, стосовно перенесення за межі міста окремих промислових об'єктів, що сприятиме поліпшенню екологічної ситуації в столиці, збільшенню фінансових надходжень від використання звільнених земельних ділянок, залученню інвестиції на спорудження житла й об'єктів сфери послуг

- підвищення ефективності використання об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва: вдосконалення правил і механізмів передачі майна в оренду та забезпечення контролю за дотриманням нової методики розрахунку орендної плати; поліпшення управління комунальними підприємствами на основі новітніх моделей менеджменту; прискорення процесів реструктуризації суб'єктів господарювання, подальше перебування яких у комунальній власності за результатами аудиту господарської діяльності, проведеного із залученням фахівців і представників громадськості, вбачається недоцільним; збільшення фінансових надходжень від розміщення рекламних засобів

- створення умов для розвитку підприємницької діяльності, малого та середнього бізнесу: забезпечення рівного доступу до ресурсів міста (землі, приміщень, кредитів тощо), спрощення дозвільної, реєстраційної та інших процедур, здійснення їх за принципом "єдиного офісу"; формування сприятливого ділового й інвестиційного клімату за рахунок усунення монополізації ринків і заохочення вступу на них нових агентів економічної діяльності, гарантування захисту інтересів підприємців від неправомірних обмежень конкуренції, збільшення пропозиції міською владою якісних перспективних інвестиційних проектів, розбудови інфраструктури комерційно-ділових послуг (фінанси, кредитування, страхування, інформатизація, телекомунікації тощо)

- оптимізація бюджетних видатків: впровадження програмно-цільового підходу до планування напрямів використання бюджетних коштів; упорядкування заходів і переліку цільових програм, які реалізуються у м. Києві; раціональне використання коштів на капітальне будівництво, призупинення спорудження за рахунок бюджету об'єктів із низьким соціальним ефектом

Внаслідок їх реалізації очікується істотне збільшення надходжень від плати за землю та використання об'єктів комунальної власності, а також податкових надходжень у результаті пожвавлення ділової активності суб'єктів господарювання і зростання доходів населення. Це дозволить сконцентрувати ресурси, необхідні для виконання другого блоку пріоритетів, завданнями якого є: 1) вирішення першочергових проблем у соціальній сфері, поліпшення середовища життєдіяльності населення; 2) створення передумов для підвищення конкурентоспроможності столичної економіки, випереджаючий розвиток видів діяльності, які спроможні відіграти роль "точок зростання" з тривалим мультиплікативним ефектом і/або визначатимуть спеціалізацію столиці в міжнародному поділі праці. Даний блок пріоритетів включає такі напрями:

- розвиток високотехнологічного та наукоємного виробництва: електроніки, літаків, суден, приладів високої точності, різноманітного технологічного устаткування, нових речовин і матеріалів, фармацевтичної продукції

- стимулювання інноваційних процесів, удосконалення механізмів економічного стимулювання енергозбереження в усіх сферах життєдіяльності суспільства; забезпечення повноцінного функціонування комунального підприємства "Центр високих технологій та інновацій", опрацювання на його базі організаційно-економічного механізму реалізації повного циклу створення інноваційної продукції за схемою "наукова розробка -> інноваційний проект -> дослідний і дослідно-промисловий зразок -> промислове виробництво"

- розвиток туризму: створення умов для реалізації підприємницького потенціалу в туристичній сфері, збільшення обсягу інвестицій у реконструкцію пам'яток історії і культури та об'єкти туристичної інфраструктури, поліпшення якості та забезпечення конкурентоздатності туристичних пропозицій на світовому туристичному ринку

- модернізація та розбудова інженерно-технічної, транспортної, екологічної інфраструктури міста, впровадження нових технологій у зв'язку й комунікаціях

- покращення доступності соціальних послуг, насамперед, за рахунок реконструкції діючих об'єктів та застосування нових технологій обслуговування в охороні здоров'я, освіті, соціальній допомозі

- реформування житлово-комунальної сфери з урахуванням платоспроможності та потреб різних груп населення (в елітному житлі, житлі економ-класу, соціальному житлі, яке знаходиться у комунальній власності і надається в оренду представникам соціальне незахищених верств населення), необхідності реконструкції та заміни технічно застарілого житлового фонду, оснащення житлового фонду енергозберігаючим обладнанням.

3.1. БЮДЖЕТНО-ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА

3.1.1. Фінансові ресурси

Стратегічна ціль - впровадження європейських стандартів організації бюджетно-фінансової політики та досягнення середніх для столиць Європи показників доходів і видатків бюджету у розрахунку на особу населення

Зростання доходів населення та збереження високої ділової активності суб'єктів підприємницької діяльності обумовлюють збільшення фінансових ресурсів міста. За показником приросту бюджетних надходжень у розрахунку на особу населення м. Київ традиційно займає лідируюче місце серед регіонів України. Основними завданнями бюджетно-фінансової політики є забезпечення умов для формування максимально можливих фінансових ресурсів, ефективний їх розподіл і використання з метою досягнення певних соціально-економічних цілей, підпорядкованих реалізації інтересів територіальної громади міста.

3.1.1.1. Джерела формування

Обсяги фінансових ресурсів м. Києва мають сталу тенденцію до зростання. Основними джерелами їх формування упродовж останніх років є кредитні ресурси, надані банками, ресурси бюджетів та ресурси підприємств і організацій.

Як очікується, у 2006 р. загальна сума кредитів, наданих комерційними банками суб'єктам господарювання, становитиме близько 65,0 млрд. грн., що на 34,8% перевищує величину попереднього року, при цьому у структурі кредитів переважає частка довгострокових позик (52,5%). Одним із чинників таких змін є зростання потреби столичних підприємств у кредитах для модернізації виробництва та впровадження нових технологічних процесів в умовах збільшення собівартості продукції через ріст цін на енергоносії.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування очікується в обсязі 22,5 млрд. грн., що на 24,7% більше порівняно з 2005 р. Вирішальну роль у його формуванні відіграватимуть прибутки підприємств промисловості (зокрема з виробництва електроенергії, газу та води), пошти та зв'язку, фінансової діяльності, питома вага яких у сукупній величині фінансового результату становитиме 84,0%.

Збережено позитивну динаміку зростання бюджетних ресурсів міста. У 2006 р. надходження до Зведеного бюджету України податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які контролюються ДПА у м. Києві, становитимуть 27471,1 млн. грн. (111% величини 2005 р.), у т.ч. до Державного бюджету України - 20410,8 млн., до бюджету м. Києва (без субвенції) - 7060,2 млн. грн. (відповідно 107,7% і 121,7% показника попереднього року).

Загальний фонд бюджету міста (з урахуванням субвенції з Державного бюджету) становитиме 6570,8 млн. грн., 79,6% з яких припадає на податкові надходження. Понад 80% податкових надходжень забезпечує податок на доходи з фізичних осіб, що обумовлено порівняно високими доходами жителів і сприятливою ситуацією на ринку праці столиці; 9,0% становить плата за землю. Як очікується, за підсумками року буде мобілізовано 4200,0 млн.грн. (141,7% показника попереднього року) податку на доходи з фізичних осіб; 466,7 млн.грн. (109,3%) надходжень плати за землю. Неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, надходження від штрафів і фінансових санкцій та ін.) становитимуть 281,2 млн. грн.

Доходи спеціального фонду бюджету м. Києва очікуються на рівні 2431,9 млн. грн. за рахунок надходжень коштів від відчуження майна яке знаходиться у комунальній власності міста, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади, й інших надходжень. Порівняно з 2005 р. зросли надходження до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету, що розширює можливості фінансування програми капітальних вкладень.

Водночас, для Києва характерне існування низки негативних явищ у сфері бюджетно-фінансової політики, які не дозволяють сповна реалізувати потенціал столиці та призводять до втрати значних обсягів фінансових ресурсів, зокрема:

- наявність податкового боргу за податковими зобов'язаннями. Як очікується, на кінець 2006 р. сума боргу по платежах до Зведеного бюджету України, що контролюються органами податкової служби (без урахування боргу платників, стосовно яких порушено провадження у справі про банкрутство, або прийнято рішення суду про зупинення стягнення податків і зборів до бюджетів і державних цільових фондів), становитиме 3700 млн. грн., 58% з яких обліковується за НАК "Нафтогаз України";

- високий рівень збитковості окремих підприємств, організацій та установ комунальної власності (КП "Київський метрополітен", КП "Київпастранс" та ін.), обумовлений як невідповідністю між собівартістю та діючими тарифами на їхні послуги, так і низькою ефективністю менеджменту на цих підприємствах (нераціональним використанням отриманих коштів, високим рівнем витрат невиробничого характеру, недостатньою і малоефективною діяльністю щодо використання об'єктів під розміщення реклами тощо).

Пріоритетами діяльності міської влади у сфері бюджетно-фінансової політики в 2007 р. є стимулювання бюджетних надходжень шляхом поліпшення бізнес-середовища, вдосконалення механізмів адміністрування податків, формування комплексу нормативних актів щодо регулювання підприємницької діяльності, створення дієвої системи моніторингу ефективності функціонування комунальних підприємств, використання комунального майна та земельних ресурсів міста.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Збільшення податкових надходжень

- покращення платіжної дисципліни суб'єктів господарювання, забезпечення погашення податкового боргу підприємств-боржників, у т.ч. шляхом їх реструктуризації - ГФУ;

- посилення контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів і сплатою акцизного збору - ГФУ;

- упорядкування земельного кадастру, проведення інвентаризаційних робіт щодо земель бюджетних установ і житлового фонду, розроблення механізмів вилучення земельних ділянок підприємств-боржників із подальшою передачею їх в оренду. Нині землекористувачі на 79% земельних ділянок сплачують податок без належних підстав і відповідного оформлення документів, що позбавляє податкові органи важелів впливу на платників, призводить до порушень у частині правильності застосування функціональних коефіцієнтів - ГУЗР.

2. Підвищення ефективності використання фінансових активів і об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва

- поліпшення якості менеджменту та фінансового планування на підприємствах комунальної власності, посилення відповідальності керівників таких підприємств за виконання показників фінансових планів і контролю за дотриманням умов їхніх трудових контрактів; розроблення механізмів переходу до конкурсного відбору керівників комунальних підприємств та фізичних чи юридичних осіб, які представлятимуть інтереси міста в акціонерних товариствах, де територіальна громада є власником акцій, а також запровадження нових форм договорів із керівниками, що передбачатимуть альтернативні підходи до оплати їхніх послуг (у вигляді відсотка від дивідендів, додаткових надходжень до бюджету міста тощо) та пряму матеріальну відповідальність за збиткові результати діяльності - ГУКВ;

- удосконалення правил і механізмів передачі майна в оренду та забезпечення контролю за дотриманням нової методики розрахунку орендної плати, проведення роботи щодо зменшення заборгованості орендарів як мінімум на 20%; збільшення фінансових надходжень від розміщення рекламних засобів - ГУКВ;

- розроблення та затвердження в установленому порядку нормативних актів щодо формування цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги (порядку формування тарифів на послуги у сфері поводження з твердими побутовими відходами, методики розрахунку компенсацій споживачам за перевищення встановлених термінів аварійно-відбудовних робіт, методики формування тарифів на послуги з паркування транспортних засобів, на послуги з примусової евакуації автотранспортних засобів, порядку формування тарифів на проїзд у міському пасажирському транспорті та ін.) - ГУЦП, ГУЖГ, ГУТЗІ.

3.1.1.2. Напрями використання

На реалізацію програм розвитку господарського комплексу міста спрямовуються кредитні ресурси банків, фінансові ресурси підприємств і організацій, бюджетні ресурси та кошти іноземних інвесторів.

Бюджетні ресурси є головним джерелом коштів, які використовуються на фінансування нагальних соціальних і економічних потреб міста. Як очікується, у 2006 р. видатки бюджету м. Києва становитимуть 11005,1 млн. грн., що на 37,5% більше відповідного показника попереднього року, з них із загального фонду бюджету - 7059,8 млн. грн., спеціального фонду - 3945,3 млн. грн.

У розрізі функціональної класифікації 18,4% видатків загального фонду бюджету спрямовано на розвиток освіти, 17,1% - охорони здоров'я, 12,5% - житлово-комунального господарства, 9,6% - на соціальний захист і соціальне забезпечення. Упродовж року збільшилися витрати на оплату праці працівників бюджетної сфери, що обумовлено підвищенням рівня мінімальної заробітної плати зі збереженням міжпосадових і міжгалузевих співвідношень.

Основні проблеми у сфері використання бюджетних коштів насамперед пов'язані з існуванням значної кількості міських цільових програм (понад 70), заходи яких не узгоджені між собою, часто дублюються та фінансуються через декількох розпорядників коштів.

У 2007 р. зусилля міської влади будуть зосереджені на оптимізації напрямів використання фінансових ресурсів міста, забезпеченні фінансування пріоритетних заходів, які здатні підвищити якість життя населення, прискорити технологічне оновлення економіки та розвиток інноваційного потенціалу столиці.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

- впровадження програмно-цільового підходу до планування напрямів використання бюджетних коштів, упорядкування заходів і переліку цільових програм, які реалізуються у м. Києві - ГФУ;

- підвищення ефективності фінансування видатків на соціальну політику шляхом поступової заміни соціальної допомоги, яка надається без урахування матеріального положення реципієнтів, на адресні її види, а також скорочення адміністративних видатків у затратах на надання соціальної допомоги за рахунок упорядкування процедури її отримання та переходу до видачі допомоги за принципом "єдиного вікна" - ГУСЗН, ГФУ;

- впровадження міжнародних стандартів прозорості бюджетного процесу та звітності про результати виконання бюджету, створення переліку та регулярне оприлюднення індикаторів, які характеризують фінансовий стан міста. Це розширить можливості для громадського контролю, підвищить інвестиційну привабливість столиці, сприятиме поліпшенню якості аналітичної обробки інформації та оперативної оцінки фінансової ситуації - ГФУ.

У результаті реалізації програмних заходів очікується прискорення темпів зростання фінансових ресурсів м. Києва та підвищення ефективності їх використання, що дозволить сконцентрувати кошти, необхідні для вирішення першочергових проблем у соціальній сфері, поліпшення середовища життєдіяльності населення, створення передумов для посилення конкурентоспроможності столичної економіки та її переходу на інноваційну модель розвитку.

3.2. МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ НА ОСНОВІ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ

3.2.1. Макроекономічні тенденції розвитку господарства міста

Стратегічна ціль - становлення постіндустріального, інноваційно-спрямованого, соціально орієнтованого типу економіки

Київ є лідером серед регіонів України за темпами росту та величиною більшості показників соціально-економічного розвитку: обсягу валової доданої вартості та випуску продукції у розрахунку на населення, заробітної плати, грошових доходів, приросту інвестицій тощо, їхнє зростання упродовж останніх років забезпечувалася на основі використання ряду переваг, насамперед обумовлених столичним статусом, наявністю кваліфікованих і відносно дешевих трудових ресурсів, більш розвинутою ринковою інфраструктурою та окремими успіхами влади у сфері реформування господарського комплексу міста. Водночас, вплив низки негативних чинників, ймовірність появи яких і надалі збільшуватиметься по мірі зростання нестабільності у світовому економічному просторі, засвідчив недостатній рівень стійкості столичної економіки. Прикладом цього є сповільнення темпів економічного росту в м. Києві у 2005 р. внаслідок підвищення вартості енергоносіїв, погіршення кон'юнктури на зовнішніх ринках збуту, політичної нестабільності тощо. За таких умов необхідним є перехід до якісно нового етапу структурних перетворень на основі випереджаючого розвитку інновацій, масового впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій та імпортозамінюючих виробництв, що дозволить мінімізувати негативні зовнішні впливи, зберегти сталу високу динаміку зростання та поступово наблизитися до європейських стандартів рівня життя.

У 2006 р. величина ВДВ у фактичних цінах становитиме близько 87,2 млрд. грн. (32,2 тис. грн. на 1 жителя). Порівняно з попереднім роком її реальний розмір збільшиться на 8,0%.

На рівні 10,0% очікується збільшення обсягу виробництва промислової продукції. Найвищі темпи зростання насамперед характерні для підприємств, що виробляють високотехнологічну та стратегічно важливу для міста продукцію кінцевого споживання: машинобудування (на 20,0%), харчової промисловості та перероблення с/г продуктів (на 15,0%), з виробництва інших неметалевих мінеральних виробів (на 12,8%), хімічної і нафтохімічної промисловості (на 10,3%).

Нарощування економічного потенціалу супроводжується фінансовою стабільністю більшості суб'єктів господарювання.

У 2006 р. фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування очікується в обсязі 22,5 млрд. грн., що на 24,7% перевищує величину 2005 р. Вирішальну роль у його формуванні відіграють прибутки підприємств промисловості, пошти та зв'язку, фінансової діяльності, фінансового посередництва та страхування.

Збереглася позитивна динаміку розвитку малого підприємництва. Як очікується, загальна кількість малих підприємств збільшиться на 8,3% (до 57 тис. од., або 212 од. у розрахунку на 10 тис. наявного населення), кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб - на 10,0% (до 164,6 тис. од., або 611 од. на 10 тис. населення).

Київ продовжує відзначатися високим рівнем інвестиційної привабливості. За підсумками 2006 р. обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування становитиме близько 23,3 млрд. грн. (8,6 тис. грн. у розрахунку на особу населення), що в порівняних цінах на 9,0% перевищить показник 2005 р. Приріст прямих іноземних інвестицій становитиме 1497,2 млн. дол. США, їх обсяг за наростаючим підсумком - 5380,0 млн. дол. (1997,8 тис. дол. у розрахунку на одного жителя), що на 38,6% більше порівняно з 2005 р.

Водночас, як засвідчує аналіз чинників економічного зростання, недостатній розвиток мали процеси структурної трансформації економіки й оптимізації пропорцій між виробництвом, споживанням і нагромадженням. Позитивні результати діяльності багатьох великих підприємств досягнуті здебільшого за рахунок використання переваг столичного статусу міста та притоку дешевої робочої сили з регіонів; низькими темпами відбувається реструктуризація нерентабельних виробництв, їх технологічна модернізація, що стримує перехід на інноваційну модель розвитку. Якщо в м. Києві у 2005 р. співвідношення між ВДВ, одержаною у сфері послуг (85,8%) і матеріальному виробництві (14,2%), загалом відповідає показникам європейських столиць, то структура доданої вартості за видами діяльності вказує на збереження характеристик, притаманних східноєвропейським країнам у середині 90-х років. Так, на відміну від більшості європейських столиць, де найдинамічніше розвиваються послуги з обслуговування підприємницької та інноваційної діяльності (т.зв. "бізнес-послуги"), у Києві продовжує лідирувати торгівля. За обсягом наданих бізнес-послуг столиця поступається Варшаві в 2 рази, Парижу - більш як у 20 разів (дані: http://epp.eurostat.cec.eu.int).

Головними джерелами інвестицій в основний капітал м. Києва є власні кошти підприємств і організацій (39,3% загальної величини) та кошти бюджетів (13,1%). Порівняно з попереднім роком до 19,9% зросла частка кредитних ресурсів. Однак у зв'язку з високими відсотковими ставками за користування кредитами, вони продовжують залишатися малодоступними для більшості суб'єктів господарювання. Враховуючи фінансовий стан багатьох підприємств і велике соціальне навантаження на бюджет міста, це створює додаткові ризики на шляху модернізації господарського комплексу на основі інноваційних, ресурсо- й енергозберігаючих технологій.

Перелічені чинники є однією з причин збереження в 2006 р. великого від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі. Низькі темпи технологічного оновлення не дозволяють розвивати імпортозамінюючі виробництва, насамперед у машинобудуванні, істотно скоротити споживання імпортних сировинних ресурсів, особливо енергоносіїв, зменшити за рахунок цього собівартість продукції та посилити позиції на зовнішніх ринках збуту.

Пріоритетами діяльності міської влади в 2007 р. є створення необхідних передумов для забезпечення сталого економічного зростання та глибоких якісних структурних трансформацій, насамперед: прискорення модернізації, посилення збалансованості, комплексності й енергоефективності економіки міста як перших кроків до підвищення її конкурентоспроможності у світовому економічному просторі; формування належної виробничої інфраструктури (інженерної, інформаційної, ринкової); мінімізація наслідків впливу негативних зовнішніх і внутрішніх чинників.

Операційні цілі на 2007 рік:

- визначення т.зв. "інноваційних точок росту" та напрямів створення науково-виробничих кластерів на основі наявного в місті науково-освітнього та виробничого потенціалів, дослідження перспективних потреб зовнішнього і внутрішнього ринків збуту;

- призупинення спорудження за рахунок бюджету об'єктів капітального будівництва з низьким соціальним ефектом і перерозподіл коштів на реалізацію заходів зі зниження енерго- та ресурсозатратності міської економіки;

- переорієнтація економіки міста переважно на такі пріоритетні види діяльності: інноваційна діяльність, високотехнологічне і наукоємне машинобудування, підготовка кваліфікованих кадрів, туризм, комерційно-ділові послуги (фінанси, кредит, страхування, інформатизація, телекомунікації тощо), будівництво, транспортна інфраструктура при умові збереження багатофункціонального характеру господарського комплексу столиці як чинника її стійкого розвитку;

- розроблення детального плану реструктуризації великих підприємств і застарілих галузей промисловості з винесенням їх за межі міста, включаючи створення необхідної транспортної, інженерної, інформаційної і соціальної інфраструктури на новому місці розташування;

- підвищення ефективності управління комунальною власністю міста, а також прискорення процесів реструктуризації суб'єктів господарювання, подальше перебування яких у комунальній власності за результатами аудиту господарської діяльності, проведеного із залученням фахівців і представників громадськості, вбачається недоцільним;

- поліпшення умов для розвитку малого та середнього бізнесу, стимулювання його до участі в інноваційних проектах шляхом забезпечення рівного доступу до ресурсів (землі, приміщень, кредитів, муніципальних грантів тощо), спрощення дозвільної, реєстраційної та інших процедур, здійснення їх за принципом "єдиного офісу";

- формування сприятливого ділового й інвестиційного клімату за рахунок усунення штучної монополізації ринків і заохочення вступу на них нових агентів економічної діяльності (насамперед, на будівельний ринок, ринок житлово-комунальних послуг та ін.), гарантування захисту інтересів підприємців від неправомірних обмежень конкуренції, збільшення пропозиції міською владою якісних перспективних інвестиційних проектів, розбудови ринкової інфраструктури.

Ознаками ефективності реалізації програмних цілей є підвищення конкурентоспроможності продукції та збільшення присутності київських підприємств на зовнішніх ринках збуту, зміцнення міжнародних коопераційних зв'язків, оновлення основного капіталу, формування передумов для переходу на інноваційну модель розвитку та становлення постіндустріального способу виробництва.

3.2.2. Інноваційні трансформації. Промислова політика

Стратегічна ціль - перетворення м. Києва в міжнародний центр технологічних інновацій, забезпечення функціонування промислового комплексу столиці на принципах сталого розвитку

Для промислового комплексу м. Києва характерне динамічне зростання обсягів виробництва, що сприяє нарощуванню бюджетних надходжень, підвищенню рівня зайнятості населення та поліпшенню соціальної ситуації. Водночас, аналіз чинників і складових зростання засвідчує існування ризиків, які в разі погіршення макроекономічної ситуації чи кон'юнктури на ринках збуту продукції можуть спричинити істотне сповільнення темпів росту. Так, незважаючи на наявність численних науково-дослідних організацій із потужними науковими школами світового значення, високу інвестиційну привабливість і ряд інших переваг, значний відсоток промислових виробництв столиці продовжує функціонувати на основі застарілих ресурсозатратних технологій. Недостатньо ефективними та непрозорими виявилися механізми надання прямої фінансової допомоги промисловим виробникам. Як наслідок, за обсягом реалізації високотехнологічної продукції, сертифікованої згідно з міжнародними стандартами якості, питомою вагою інноваційно-активних підприємств та іншими показниками Київ поступається багатьом європейським столицям. За таких умов міська влада вважає за необхідне ліквідувати практику надання преференцій для окремих підприємств, натомість основні зусилля й ресурси зосередити на формуванні сприятливого ділового й інвестиційного клімату, створенні інфраструктури підтримки інноваційної діяльності, впровадженні новітніх технологій як ключових передумов для переходу на інноваційну модель розвитку.

Як очікується, в 2006 р. буде реалізовано промислової продукції загальною вартістю 20,4 млрд. грн., що на 9,0% більше порівняно з попереднім роком. Нарощування обсягів виробництва супроводжується такими позитивними змінами:

- збільшення в структурі виробленої продукції частки продукції кінцевого споживання, зокрема машинобудування, харчової, хімічної і нафтохімічної промисловості;

- зростання до 36% (у 2005 р. - 31,7%) питомої ваги високотехнологічної продукції (сертифікованої за стандартом ISO), а також до 175 од. (у 2005 р.- 166 од.) кількості підприємств, які сертифікували власну систему якості на відповідність державному стандарту ISO 9001-2001;

- зменшення на 14,4% від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі промисловими товарами за рахунок збільшення на 10,7% (до 4,85 млрд. дол. США) експорту та скорочення на 6,1% (до 12,5 млрд.) імпорту.

На кінець 2006 р. середньомісячна заробітна плата в промисловості міста очікується на рівні 1541,9 грн. (129% величини 2005 р.), що дозволить додаткового одержати надходження до бюджету від прибуткового податку громадян.

Основними негативними явищами, які стримують процеси структурних трансформацій, підвищують собівартість продукції та не дозволяють сповна реалізувати економічний потенціал столиці, є:

- низький рівень виробництва інноваційної продукції (16,0% загального обсягу реалізованої промислової продукції) та впровадження технологічних процесів, у т.ч. маловідходних, ресурсозберігаючих;

- зростання кількості збиткових підприємств із 139 од. у 2005 р. до 154 од. у 2006 р.;

- висока фізична зношеність виробничих фондів (зокрема, в машинобудуванні - 58,1%, легкій промисловості - 45,8%, виробництві та розподіленні електроенергії, газу і води - 60,7%);

- нераціональне використання виробничих потужностей, площ і територій великих промислових підприємств міста та ін.

Виходячи з завдань основних загальнодержавних і міських програмних документів у сфері інноваційної та промислової політики, в 2007 р. пріоритетами діяльності міської влади будуть: стимулювання інноваційної активності, опрацювання нових підходів до організації венчурного підприємництва, трансферу технологій і наукових розробок; упровадження новітніх ресурсо- й енергозберігаючих технологій; здійснення реструктуризації окремих промислових підприємств із винесенням їх за межі міста; сприяння експансії київських виробників на зовнішніх ринках збуту.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Розвиток високих технологій та інновацій

- формування бази даних інноваційних проектів і наукових розробок, визначення критеріїв відбору проектів із точки зору доцільності їх подальшої реалізації; проведення технологічного аудиту й оцінки виробничого потенціалу київських промислових підприємств, на базі яких можуть бути впроваджені інновації - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

- створення Київського інноваційного фонду, що забезпечить формування інвестиційних фондів для фінансування інноваційних проектів із залученням коштів міського бюджету, іноземного та вітчизняного капіталів - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

- виконання інвестиційно-інноваційної програми впровадження у міське господарство і промисловість м. Києва результатів наукового-дослідних робіт та інноваційних проектів, розроблених науково-дослідними організаціями м. Києва за бюджетні кошти (на суму не менше 20 млн. грн.) - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

- удосконалення організаційно-економічного механізму реалізації повного циклу створення інноваційної продукції за схемою "наукова розробка -> інноваційний проект-> дослідний і дослідно-промисловий зразок-> промислове виробництво". Зокрема, передбачається внести обов'язкову вимогу щодо надання учасником тендерних торгів листа від підприємства чи дослідного виробництва, яке дає згоду на подальше впровадження наукової розробки, а також розробити ефективні та прозорі механізми кредитування таких підприємств - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП.

2. Модернізація підприємств, виготовлення нових видів продукції за пріоритетними напрямами

- енергозбереження: освоєння випуску теплового насосу (альтернативне джерело теплової енергії для опалення житлових будівель без застосування газу за рахунок енергії землі й електроенергії) на ВАТ "Південь"; виробництво сонячних батарей і сонячних панелей, а також полікристалічного кремнію на новітній технології на ДП "Завод "Генератор";

- машинобудування: підготовка виробництва літаків АН-70, АН-148 (по кооперації) на ДП КиАЗ "Авіант"; виготовлення авіаційних метеонавігаційних радіолокаційних станцій Буран А-200 на ВАТ "Київський завод "Радар"; виробництво нових ліфтових дверних систем "UKRA" на ЗАТ "Отіс";

- медицина: випуск людських генно-інженерних інсулінів за повним циклом із активного фармацевтичного інгредієнту до готової лікарської форми у флаконі та картриджах на ВАТ "Фармак"; розроблення й організація серійного виготовлення портативних апаратів штучної вентиляції легенів для машин швидкої допомоги на ДП Київський державний завод "Буревісник";

- нові речовини та матеріали: впровадження нових видів виробництва з переробки полімерів на ВАТ "Укрпластик"; налагодження виробництва поліпропіленового та поліефірного штапельного волокна потужністю 600 тонн на місяць на ВАТ "Київхімволокно"; введення в дію нового автозмішувача чеського виробництва ASKOM VS 3T на ВАТ "Асфальтобетонний завод" та ін.;

- проведення технічного переоснащення Київського міжобласного спецкомбінату УкрДо "Радон", підвищення безпеки поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання - ГУПНТІП, УОНПС.

3. Оптимізація діяльності та реструктуризація великих підприємств

- здійснення техніко-економічної оцінки доцільності й опрацювання механізмів реструктуризації державних і комунальних підприємств м. Києва з метою підвищення ефективності їх функціонування та оптимізації використання земельних ресурсів і споруд - ГУПНТІП;

- вирішення спільно з Держкомземом і Київською ОДА питання виділення земельних ділянок у Київській області для перенесення промислових підприємств за межі міста, опрацювання порядку та процедури перенесення - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУПНТІП;

- визначення земельних ділянок для розміщення на території Київської області відходів берилію з підприємства "Захід" - ГУЗР, ГУПНТІП;

- розвиток контрактних та інших коопераційних зв'язків із малими підприємствами й науково-дослідними організаціями міста - ГУПНТІП.

У результаті виконання програмних заходів у 2007 р. очікується збереження темпів росту промислового виробництва на рівні 10% та поглиблення позитивних структурних трансформацій. Основними кількісними критеріями ефективності діяльності міської влади є: зростання не менш як на 12% обсягу реалізованої інноваційної продукції, на 5% - поставок продукції на експорт, на 16,5% - впровадження нових технологічних процесів і на 5% - інноваційних видів продукції; зменшення більш як на половину переліку збиткових підприємств; створення у промисловому комплексі міста мінімум 4,9 тис. нових робочих місць (табл. 1).

3.2.3. Паливно-енергетичний сектор.

Енергозабезпечення та енергозбереження

Стратегічна ціль - забезпечення стабільного функціонування паливно-енергетичного сектора міста на принципах енергозбереження

Програма розвитку Києва виходить із необхідності, по-перше, створення сприятливих умов для стабільного функціонування паливно-енергетичного комплексу міста та забезпечення його рентабельності, по-друге, істотного підвищення енергоефективності економіки. Значний відсоток підприємств столиці продовжує функціонувати на основі застарілих енергозатратних технологій, що в умовах підвищення цін на енергоносії загрожує зростанням собівартості продукції та втратою традиційних ринків збуту. Водночас, ситуація з енергозбереженням в комунальній сфері є одним із чинників зростання витрат населення на оплату комунальних послуг, а також видатків з бюджету міста на утримання об'єктів соціальної сфери.

Паливно-енергетичний потенціал Києва утворюють 3 ТЕЦ з установленою електричною потужністю 1360 МВт і тепловою 3842 Гкал/год, 866 котелень, 2171 км тепломереж (у двотрубному обчисленні) та 4814 теплових пункти і бойлерні. Основним видом палива для ТЕЦ і котелень є природний газ, частка якого становить 93-96% (по Україні - близько 75-80%), вугілля та топковий мазут. Наявні потужності цілком забезпечують споживачів міста електроенергією та на 97% - централізованою теплоенергією.

Як очікується, в 2006 р. буде вироблено 7756,2 млн. кВт/год електроенергії (на 12,7% менше порівняно з попереднім роком) та 17621,1 тис. Гкал теплової енергії (на 3,4% більше). Питома вага споживання теплової енергії населенням у загальному обсязі становитиме близько 76,7%.

Газове господарство складається з газових мереж високого, середнього та низького тиску, дворових вводів загальною довжиною майже 4,5 тис. км, газорозподільних станцій, пунктів і установок, станцій катодного захисту газопроводів від корозії тощо. У зв'язку з різким підвищенням цін на природний газ для усіх категорій споживачів, а також реалізацією заходів економії в 2006 р. очікується зменшення на 10% (до 4284 млн. куб.м, у т.ч. населенню - до 333 млн. куб.м) обсягу реалізації і транспортування природного газу.

Головні проблеми в паливно-енергетичному секторі столиці значною мірою пов'язані з недостатнім обсягом капітальних вкладень у галузь. Нині внаслідок незадовільної теплоізоляції в магістральних теплопроводах втрачається 15,6% загальної величини відпуску теплоенергії; втрати електроенергії в мережах загального користування становлять 12,8% (порівнюючи, у Варшаві цей показник не перевищує 5%).

Діючі тарифи на послуги та стан розрахунків із суб'єктами житлово-комунальної сфери не дають можливість підприємствам паливно-енергетичного комплексу самостійно інвестувати значні кошти в оновлення інфраструктури та матеріально-технічної бази, впроваджувати нові технології. Як очікується, у 2006 р. збитки підприємств по відпущенню теплоенергії перевищать 583,7 млн. грн.

Не одержала належного розвитку програма з енергозбереження. Зокрема, станом на початок 2006 р. АК "Київенерго" та АК "Дарницька ТЕЦ" будинковими приладами обліку витрачання і регулювання споживання енергії оснащено 981 житловий будинок (9,6% їх загальної кількості). За існуючих темпів (у середньому 400 приладів на рік) для оснащення всього житлового фонду необхідно понад 20 років.

У 2007 р. пріоритетом діяльності міської влади буде реалізація системних заходів у сфері енергозбереження, включаючи впровадження нових технологій, збільшення обсягів модернізації та оновлення інфраструктури й комунікацій. На виконання заходів Програми оснащення існуючого житлового фонду м. Києва приладами обліку теплової енергії, природного газу та холодної води передбачено у 2007 р. з бюджету міста виділити 150,0 млн. грн. У капітальне будівництво буде інвестовано близько 676,7 млн. грн., у т.ч. з міського бюджету - 73,1 млн., власні кошти підприємств - 375,3 млн., кредити Всесвітнього банку - 228,3 млн. грн.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Капітальне будівництво

- завершення робіт із реконструкції ТЕЦ-5, спорудження районної котельні ж/м Позняки, технічного переозброєння та реконструкції 8 км теплових мереж та ін. об'єктів; продовження робіт із розширення ТЕЦ-6, реконструкції та переозброєння СТ-1 - ГУПЕЕ, АК "Київенерго";

- проведення проектних робіт по реконструкції заводу "Енергія" - ГУПЕЕ, "Житлотеплоенерго";

- проведення проектних і будівельних робіт по заміні газових мереж, які знаходяться в умовах корозійної небезпеки (I черга); проектних робіт із реконструкції морально застарілого ГГРП N 8 на вул. Червонопрапорній - ГУПЕЕ, ВАТ "Київгаз";

- проектування 70 шт. і будівництво 20 шт. станцій катодного захисту газопроводів від корозії - ГУПЕЕ, ВАТ "Київгаз".

2. Упровадження енергозберігаючих технологій

- реалізація пілотного проекту оснащення бюджетних закладів і установ м. Києва альтернативними джерелами теплової енергії, зокрема системами сонячного теплопостачання та теплопостачання на базі теплових насосів - ГУПЕЕ;

- проведення модернізації вбудованих теплових пунктів 100 будівель міста зі встановленням сучасного теплотехнічного обладнання та систем автоматизованого регулювання, що дозволить скоротити споживання енергетичних ресурсів на 20%, водночас поліпшивши комфортні температурні умови в приміщеннях будівель - ГУПЕЕ;

- заміна побутових газових приладів, термін використання яких перевищує їх експлуатаційних ресурс, для малозабезпечених верств населення (20 тис. газових плит і 6 тис. водогрійних колонок) - ГУПЕЕ.

3. Прискорення робіт з оснащення будівель приладами обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів

- збільшення обсягів впровадження будинкових вузлів обліку витрачання і регулювання споживання енергії на опалення і гаряче водопостачання до 1600 од. на рік (кошторисна вартість робіт - 50 млн. грн. щорічно), що дозволить за 5 років 100% оснастити будівлі міста - ГУПЕЕ, ГФУ;

- встановлення побутових приладів обліку природного газу у 1400 будинках - ГУПЕЕ.

4. Ліквідація заборгованості за спожиті енергоносії та перехід до нових економічно та соціально обгрунтованих тарифів

У результаті реалізації заходів очікується повне задоволення потреб споживачів в енергоносіях, підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення втрат теплової та електроенергії, скорочення бюджетних видатків на оплату комунальних послуг, наданих об'єктам соціальної сфери. Прогноз балансу електро- та теплоенергії м. Києва відображає розрахунки потреби в паливно-енергетичних ресурсах у розрізі основних груп споживачів із урахуванням сумарного економічного ефекту від реалізації заходів Міської програми енергозбереження. У 2007 р. прогнозується збільшення обсягів вироблення теплоенергії до 7886,8 млн. кВт.г з одночасним зменшенням втрат у мережах загального користування; відпуск теплоенергії становитиме 17384 тис. Гкал (табл. 2-4).

Примітка:

(*) АК "Дарницька ТЕЦ" продає електроенергію ДП "Енергоринок"

3.2.4. Інвестиційна політика та капітальне будівництво

Стратегічна ціль - створення ефективної системи залучення та використання інвестицій, входження до п'ятірки лідерів серед європейських столиць за показниками інвестиційної діяльності

Суть інвестиційної політики полягає в цілеспрямованій діяльності органів міської влади у сфері залучення й ефективного використання інвестиційних ресурсів, що є одним із провідних чинників формування якісного міського середовища. Впродовж останніх років м. Київ має найвищий рейтинг інвестиційної привабливості серед регіонів України (тут зосереджено 18% загальнодержавного обсягу інвестицій в основний капітал і 32% прямих іноземних інвестицій), а також згідно з результатами дослідження міжнародної консалтингової компанії A.T.Kearney (2005) входить до трійки лідерів серед країн, що розвиваються. З іншого боку, порівняння Києва та східноєвропейських столиць засвідчує недостатній рівень використання наявних переваг, а аналіз структури інвестицій за видами економічної діяльності, де провідні позиції займають операції з нерухомістю та торгівля, натомість відчувається дефіцит ресурсів для інноваційного оновлення економіки, вказує на неузгодженість між діючою практикою інвестування та стратегічними планами розвитку м. Києва. Одним зі шляхів подолання таких недоліків є впровадження нового алгоритму діяльності міської влади, що передбачає визначення пріоритетів інвестиційної політики, створення реєстру інвестиційних пропозицій і проектів, вибір найбільш соціально- й економічно ефективних варіантів інвестування та їх втілення на практиці, а також вихід на якісно новий рівень координації між усіма інституціями, які беруть участь у підготовці та проведенні інвестиційних конкурсів.

Як очікується, в 2006 р. за рахунок усіх джерел фінансування підприємствами й організаціями м. Києва буде освоєно понад 27985 млн. грн. капітальних інвестицій, з яких 83,4% припадає на інвестиції в основний капітал. Порівняно з попереднім роком обсяг останніх збільшиться на 9,0% і становитиме 23342 млн. грн. (8610 грн. у розрахунку на особу населення). Існує позитивна тенденція зростання норми нагромадження (відношення інвестицій в основний капітал до ВДВ), що свідчить про активізацію процесів оновлення основних фондів і виробничого потенціалу міста. Водночас змінилася технологічна структура інвестицій: з 47,5 до 56,2% збільшилася частка витрат на будівельні та монтажні роботи, натомість із 47,8 до 37,2% зменшилася питома вага вартості машин, обладнання, інструменту й інвентарю.

Переважну більшість інвестицій в основний капітал спрямовано в операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам - 32,1%; транспорт і зв'язок - 24,8%; промисловість - 12,6%; будівництво - 9,9%; оптову та роздрібну торгівлю, торгівлю транспортними засобами, послуги з ремонту - 8,1%. Серед видів діяльності, частка яких у структурі інвестицій перевищує 1%, найвищі темпи зростання в 2006 р. були характерні для торгівлі транспортними засобами та їх ремонту (в 2,2 раза), охорони здоров'я і соціальної допомоги (в 2,1 раза), фінансової діяльності (на 47%), промисловості (на 47%), освіти (на 21%), готелів і ресторанів (на 14%); скоротився обсяг інвестицій у колективні, громадські й особисті послуги (на 25%), роздрібну торгівлю побутовими товарами та їх ремонт (на 24%), транспорт і зв'язок (на 10%).

За джерелами фінансування інвестицій зростає значення залучених фінансових ресурсів, насамперед кредитів банків та інших позик (у 2004 р. - 8,8% загального обсягу інвестицій в основний капітал, 2005 р. - 18,9%, 2006 р.- 20,5%), а також коштів місцевих бюджетів (відповідно 9,0; 10,6 та 14,8%); натомість зменшилася питома вага власних коштів підприємств і організацій (51,3; 41,7 та 34,3%), коштів державного бюджету (4,7; 2,6 та 1,3%).

Як очікується, у 2006 р. за рахунок спеціального фонду міського бюджету буде освоєно 3163,2 млн. грн. капітальних вкладень, у структурі яких 55,7% припадає на комунальне будівництво, 14,7% - спорудження метрополітену, 10,8% - охорону здоров'я, 9,4% - житлове будівництво, 4,1% - освіту, 3,2% - культуру. Порівняно з попереднім роком істотно збільшилися інвестиції в житлове будівництво (у 2,6 раза), освіту (2,4 раза), побутове обслуговування (1,8 раза), охорону здоров'я (в 1,5 раза).

Завершені роботи по будівництву I черги дитячої клінічної лікарні на 110 ліжок і 150 відвідувань за зміну в Печерському районі та по створенню територіального міського центру профілактики й боротьби зі СНІДом у Святошинському районі. Продовжуються роботи зі створення територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів і центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів у Шевченківському районі, центру соціальної адаптації для жінок, які не мають визначеного місця проживання, в Оболонському районі, Київського міського центру крові в Шевченківському районі, Київського міського центру серця в Деснянському районі.

Здійснювалися роботи по реставрації та відновленню будівель майнового комплексу військового містечка N 5 на вул. Січневого повстання, 28-30 у Печерському районі під культурно-мистецький комплекс "Мистецький арсенал"; проведенню археологічних досліджень, консервації і тимчасовій музеєфікації залишків фундаменту Десятинної церкви на вул. Володимирській, 2-а; відтворенню інтер'єру Успенського собору Києво-Печерської Лаври.

Значний обсяг робіт виконується по будівництву та реконструкції об'єктів метрополітену і наземного транспорту. Зокрема, відкрито станцію метро "Вирлиця" Сирецько-Печерської лінії метрополітену; продовжуються роботи на дільниці від станції "Харківська" до станції "Харківська площа" з електродепо "Харківське", на Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену - дільниці від станції метро "Либідська" до станції метро "Виставковий центр", другого виходу станції "Дарниця" та ін. Здійснюється спорудження Подільського мостового переходу через р. Дніпро, транспортних розв'язок, реконструкції доріг, будівництво підземних і надземних пішохідних переходів тощо.

Серед негативних явищ, насамперед, слід назвати недостатню ефективність використання капітальних інвестицій, які фінансуються з міського бюджету (низький рівень освоєння капітальних вкладень, незадовільний стан забезпеченості об'єктів капітального будівництва проектно-кошторисною документацією тощо); дефіцит інвестиційних пропозицій щодо залучення приватних інвестицій у проекти з реконструкції і реновації будинків, споруд і територій.

Приріст прямих іноземних інвестицій в 2006 р. очікується на рівні 1497,2 млн. дол. США, відповідно їх обсяг за наростаючим підсумком перевищить 5380,0 млн. (1984,4 дол. у розрахунку на особу населення), що на 38,6% більше порівняно з 2005 р. Зростання зумовлене притоком грошових внесків (91,8% сукупного приросту) та внесків у вигляду рухомого і нерухомого майна (6,0%).

Найбільш інвестиційно привабливими залишаються підприємства зі швидкоокупними видами діяльності: фінанси - 27,6% сукупного обсягу інвестицій; оптова та роздрібна торгівля, посередництво в торгівлі - 23,0%; операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам - 14,1%. У промисловий комплекс столиці залучено 12,1% інвестицій (насамперед, у підприємства харчової промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів, машинобудування, металургії та оброблення металу, хімічної та нафтохімічної промисловості); у будівництво - 8,9%; транспорт і зв'язок - 6,8%.

Стабільним є перелік країн, з яких надходять основні обсяги іноземного капіталу: Кіпр - 17,1%, Нідерланди - 13,3%, Австрія - 13,0%, Сполучене Королівство - 11,1%, США - 10,6%, Віргінські острови - 5,5%.

Пріоритетними напрямами інвестиційної політики міської влади в 2007 р. є: 1) створення дієвих механізмів повноцінного використання переваг, пов'язаних із високою інвестиційною привабливістю столиці; 2) підвищення ефективності використання бюджетних коштів на інвестиційні програми; 3) спрямування інвестицій у муніципальні та масштабні проекти, що мають виняткове соціально-економічне значення для міста, а також сектори господарського комплексу столиці, які визначатимуть її міжнародну спеціалізацію.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Поліпшення інвестиційного середовища

- впровадження єдиної політики міської влади у сфері інвестиційної діяльності, що дозволить підняти рівень довіри інвесторів та підвищити ефективність дій влади на всіх стадіях реалізації інвестиційних проектів - ГУЕІ;

- активізація діяльності Ради з питань залучення іноземних інвестицій при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) - постійно діючого консультативно-дорадчого органу, куди входять представники київської міської влади, керівники бізнесових структур, банків тощо - ГУЕІ;

- розвиток фондового ринку, ринку страхових і пенсійних фондів, іпотечного кредитування, лізингових операцій і концесійної діяльності - ГУЕІ.

2. Підвищення ефективності використання бюджетних коштів на реалізацію інвестиційних проектів

- посилення контролю за дотриманням вимог щодо забезпеченості об'єктів капітального будівництва, які фінансуються з міського бюджету, затвердженою в установленому порядку проектно-кошторисною документацією, наявності детального обгрунтування необхідності спорудження та розрахунку соціального ефекту від введення об'єкта в експлуатацію; впровадження критеріїв відповідальності посадових осіб - головних розпорядників коштів за недотримання графіку освоєння капітальних вкладень - ГУЕІ;

- проведення повної інвентаризації об'єктів незавершеного будівництва, призупинення спорудження за рахунок бюджету міста об'єктів із низьким соціальним ефектом і перерозподіл коштів на реалізацію заходів зі зниження енерго- та ресурсозатратності міської економіки, а також на інвестування у такі пріоритетні види діяльності: інноваційна діяльність, високотехнологічне і наукомістке машинобудування, туристична та транспортна інфраструктура, спорудження соціального житла - ГУЕІ;

- залучення довгострокових позикових ресурсів, у т.ч. міжнародних фінансових організацій, для фінансування капітальних вкладень у реконструкцію і розвиток міської інфраструктури, особливо в енерго- й ресурсозберігаючі технології - ГУЕІ;

- дослідження можливостей залучення приватних інвестицій у реконструкцію і модернізацію об'єктів міської інженерної інфраструктури та житлового фонду з використанням механізму концесії (передачі на чітко визначений період виключного права власності на дані об'єкти) - ГУЕІ, ГУЖГ, ГУКГ, ГУТЗІ.

3. Формування пропозицій інвестиційних проектів

- збільшення інвестиційних пропозицій міської влади за рахунок об'єктів незавершеного будівництва, низькорентабельної інфраструктури, територій непрацюючих промислових підприємств, неефективно використовуваних земельних ділянок, а також проектів комплексної реконструкції і реновації будинків (насамперед 5-поверхових будинків, споруджених у 60-х роках, і гуртожитків), споруд і територій існуючої забудови - ГУЖГ, РДА, ГФУ, ГУЕІ.

- формування передумов для переорієнтації приватних інвестицій у види економічної діяльності, що визначатимуть спеціалізацію столиці в міжнародному поділі праці: високотехнологічне машинобудування, телекомунікаційна сфера (стільниковий зв'язок, Інтернет, кабельне телебачення), туризм - ГУЕІ;

- будівництво нових об'єктів, у т.ч. об'єктів житлової та комерційної нерухомості (офісно-готельних центрів, торговельно-розважальних центрів, готелів, закладів харчування), об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста - ГУЕІ.

У результаті реалізації програмних заходів очікується підвищення ефективності використання бюджетних коштів та інших ресурсів міста, посилення ролі приватних інвестиційних ресурсів у прискоренні процесів трансформації столичної економіки на засадах інноваційної моделі розвитку. Згідно з прогнозом, у 2007 р. обсяг інвестицій в основний капітал зросте на 9,0% і становитиме 27987,6 млн. грн. (10206,3 грн. у розрахунку на особу населення). Приріст прямих іноземних інвестицій очікується у сумі 1500 млн. дол. США, сукупний капітал нерезидентів на кінець року становитиме 6880,0 млн. дол. США (2508,9 дол. США у розрахунку на особу населення).

3.3. РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ

3.3.1. Демографічна ситуація та міграційна політика

Стратегічна ціль - перехід до розширеного природного відтворення населення та європейського рівня тривалості життя

Демографічна ситуація є одним із базових індикаторів соціально-економічного розвитку міста, оскільки опосередковано відображає екологічну ситуацію, стан системи охорони здоров'я населення, рівень його життя та деякі інші параметри. Водночас, жителі столиці, з їх високим освітньо-кваліфікаційним рівнем, розглядаються як найважливіший ресурс для забезпечення економічного зростання.

На відміну від інших регіонів України, чисельність наявного населення в м. Києві поступово зростає. Як очікується, на кінець 2006 р. вона становитиме 2723,7 тис. осіб, що на 30,5 тис. більше величини попереднього року. Зростання відбувається за рахунок перевищення міграційного приросту населення (+31,5 тис. осіб) над його природним скороченням (-1,0 тис.). Така тенденція підтримується, передусім, міжрегіональним перерозподілом мігрантів і пояснюється наявністю вакансій на ринку праці, вищим за середньоукраїнський рівнем заробітної плати та якості життя.

Водночас, намітилися позитивні зрушення у сфері природного відтворення населення. Як очікується, порівняно з 2005 р. збільшиться кількість народжених - на 1,2 тис. осіб (на 4,6%) та зменшиться кількість померлих - на 1,6 тис. (на 5,3%). Відповідно коефіцієнт природного приросту зміниться з -1,4 до -0,4 особи на 1000 наявного населення.

Порівнюючи, серед європейських столиць найвищі показники природного приросту є в Рейк'явіку (7,6), Осло (6,3), Копенгагені (4,8), Стокгольмі (3,9), Гельсінкі (2,1); від'ємний природний приріст характерний для більшості країн із перехідною економікою: Варшава (-3,0), Рига (-4,4), Таллін (-3,2), Вільнюс (-1,0).

Попри старіння населення внаслідок депопуляційних процесів, постійний міграційний приріст осіб працездатного віку суттєво пом'якшує демоекономічне навантаження. Якщо в Україні на 1000 осіб працездатного віку припадає близько 400 осіб старшого за працездатний віку, то в м. Києві - 298.

Позитивно на народжуваність вплинуло збільшення грошової допомоги при народженні дитини. Однак, як свідчить досвід європейських країн, такий ефект матиме недовготривалий характер. Для відновлення "плюсових" показників природного приросту населення міська влада ініціюватиме якісні зміни у сфері соціальної підтримки й житлового забезпечення молодих сімей, а також істотне поліпшення медичного обслуговування, що дозволить зменшити рівень смертності, особливо дитячої та чоловіків працездатного віку, збільшити тривалість життя.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Стимулювання народжуваності

- зміцнення матеріально-технічної бази акушерських і педіатричних заходів (проектування робіт по реконструкції Київської дитячої клінічної туберкульозної лікарні на вул. Гамарника, 10; акушерського відділення КМПБ N 4 під центр акушерської обсервації та ін.); поліпшення якості та рівня медичного обслуговування материнства і дитинства; забезпечення діагностики ранньої вагітності жінок старше 35 років - ГУОЗ та МЗ;

- надання матеріальної та фінансової допомоги при народженні дитини в рамках реалізації міської комплексної програми "Турбота", зокрема: одноразової матеріальної допомоги в розмірі 1000 грн. окремим категоріям малозабезпечених сімей; щомісячної додаткової допомоги одиноким матерям і малозабезпеченим багатодітним сім'ям тощо - ГУСЗН;

- проведення пропагандистської та виховної роботи серед молоді з питань статевих відносин, підготовки до шлюбу та сімейного життя, відновлення системи масової санітарно-гігієнічної освіти - ГУОЗ та МЗ, ГУОН, ГУССМ.

2. Зменшення смертності та зростання середньої тривалості життя

- впровадження програм ранньої діагностики та лікування порушень репродуктивного здоров'я; створення комплексної педіатричної служби; забезпечення повної імунізації дітей і підлітків; відновлення практики профілактичних оглядів населення - ГУОЗ та МЗ;

- підтримання санітарно-епідеміологічного благополуччя - ГУОЗ та МЗ;

- зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань шляхом проведення атестації робочих місць, посилення контролю за проходженням обов'язкових періодичних медичних оглядів працівниками, зайнятими на робочих місцях зі шкідливими умовами праці - ГУОЗ та МЗ;

- профілактика зловживань наркотичними речовинами й алкоголем, а також захворюваності на СНІД у рамках міської Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я киян" на 2003-2011 рр. - ГУОЗ та МЗ ГУССМ.

3. Оптимізація міграційної політики

- сприяння міграції висококваліфікованих кадрів із вищою освітою та робітничими спеціальностями, на які існує підвищений попит на ринку праці міста - ГУПЗ;

- зменшення кількості небажаних мігрантів і шукачів притулку через удосконалення та технічне забезпечення системи обліку та контролю іммігрантів і біженців - ГУМВС.

Унаслідок реалізації заходів у 2007 р. очікується збільшення кількості народжених до 29,1 тис. осіб (10,6 осіб на 1000 населення), зменшення кількості померлих до 28,3 тис. (10,3 осіб на 1000 населення) та позитивний природній приріст на рівні 0,8 тис. Чисельність наявного населення на кінець року становитиме близько 2756,9 тис. осіб (табл. 1).

3.3.2. Зайнятість населення і ринок праці

Стратегічна ціль - забезпечення продуктивної зайнятості та ефективного використання трудового потенціалу

Київ володіє розвинутою науково-освітньою базою для підготовки широкого спектра висококваліфікованих спеціалістів, у т.ч. з наукомістких та інноваційних видів діяльності. Міська політика зайнятості повинна підвищити ефективність використання їх потенціалу та забезпечити за рахунок цього перетворення Києва в європейську столицю - центр знань, інновацій і високих технологій.

У 2005-2006 рр. відбулося поліпшення основних показників стану ринку праці м. Києва: зростання рівня зайнятості населення, обсягів створення нових робочих місць і працевлаштування; зменшення навантаження на вільне робоче місце та безробіття.

Як очікується, в 2006 р. порівняно з попереднім роком чисельність зареєстрованих незайнятих осіб скоротиться на 7,3%, безробітних - на 10,0%. Рівень зареєстрованого безробіття становитиме 0,4%, що значно менше аналогічного показника по Україні та показників більшості європейських столиць.

За даними Київського міського центру зайнятості, у 2006 р. буде організовано зайнятість 50,0 тис. громадян, із них працевлаштовано 31,0 тис., залучено до громадських робіт 9,0 тис., охоплено професійним навчанням понад 7,0 тис. осіб; створено 72,0 тис. нових робочих місць (переважно на підприємствах колективної та приватної форми власності).

Підприємствами, організаціями й установами міста міській службі зайнятості буде заявлено 40,0 тис. вакансій, із них більше половини для робітників, третина - для службовців, інші - для осіб без спеціальної підготовки.

Завдяки скороченню кількості вивільнених працівників і зростанню попиту на робочу силу зменшиться навантаження на 1 робоче місце - на одного безробітного в столиці припадає 5 вакансій, у той час як в Україні на 1 робоче місце претендують 5 безробітних.

Пріоритетами діяльності міської влади в 2007 р. будуть: подальше розширення сфери прикладання праці за рахунок створення нових робочих місць, сприяння підприємницькій діяльності та самозайнятості; підвищення ефективності соціального захисту населення від безробіття; збільшення обсягів охоплення незайнятих громадян активними заходами сприяння зайнятості, професійна підготовка та перепідготовка безробітних.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

- реалізація в повному обсязі заходів, передбачених Програмою зайнятості населення м. Києва на 2006-2007 роки, створення не менше 76,0 тис. нових робочих місць, понад 80% із яких - у сфері підприємництва - КМЦЗ, ГУПЗ;

- організація громадських робіт у комунальній сфері та фінансування оплати праці безробітних, зайнятих на суспільно-корисних роботах, у т.ч. по впорядкуванню території міста. Активними заходами сприяння зайнятості заплановано охопити 50,0 тис. осіб, здійснити професійну підготовку понад 7,0 тис. безробітних - КМЦЗ, ГУПЗ, РДА;

- інформування населення про наявність вакансій та умови праці на підприємствах міста через засоби масової інформації, що сприяє підвищенню рівня самостійного працевлаштування. У 2006 р. за допомогою такого інформаційного сприяння служби зайнятості знайшли роботу близько 30,0 тис. осіб - КМЦЗ;

- активізація роботи міського центру зайнятості з підприємствами та організаціями міста в сфері підготовки та перепідготовки спеціалістів із числа безробітних за замовленням роботодавців з подальшим їх працевлаштуванням, а також відновлення системи професійної підготовки кадрів безпосередньо на виробництві - КМЦЗ;

- сприяння наданню першого робочого місця випускникам навчальних закладів різних ступенів акредитації, підготовленим за державним замовленням - КМЦЗ;

- ініціювання внесення змін до порядку оформлення дозволів на працевлаштування в Україні іноземцям та особам без громадянства - КМЦЗ, ГУПЗ.

Реалізація заходів дозволить зберегти обсяги реєстрації незайнятих громадян у центрах зайнятості на рівні 54,1 тис. осіб, у т.ч. збільшити кількість звернень громадян, які не працювали більше року. Рівень безробіття за методологією МОП зменшиться на 0,1 відсоткових пункти та становитиме 4,2% (табл. 2-3).

3.3.3. Рівень життя населення

Стратегічна ціль - досягнення європейських стандартів рівня життя

Київ займає перше місце серед регіонів України за величиною доходів населення, однак істотно поступається більшості європейських столиць. Натомість, за вартістю життя місто входить у десятку, а за розмахом диференціації доходів - є одним із лідерів серед мегаполісів Європи. Для значної частини киян нинішній рівень доходів залишається недостатнім для поліпшення житлових умов, придбання якісних товарів, особливо тривалого користування. Міська влада ставить перед собою завдання стимулювання підприємницької ініціативи громадян, посилення захисту соціальна вразливих прошарків населення, запровадження механізмів легалізації заробітної плати та ініціювання внесення необхідних змін у національне законодавство. В цьому плані існує позитивний досвід. Активізація економічної діяльності та зайнятості населення, посилення контролю за виплатою заробітної плати обумовили, як засвідчують соціологічні дослідження, збільшення в Києві частки громадян, що ідентифікують себе як середній клас - найважливіший індикатор поліпшення рівня життя

Як очікується, за підсумками 2006 р. буде забезпечено реальний приріст доходів населення на рівні 13,8%, їхня номінальна величина становитиме близько 50,1 млрд. грн. (18,5 тис. грн. на 1 жителя).

Фонд оплати праці робітників і службовців, працівників сільського господарства, малих підприємств (без військовослужбовців) збільшиться на 32,2%; штатних працівників великих і середніх підприємств - на 32,3%; працівників малих підприємств - на 31,4%. Реальна середньомісячна заробітна плата зросте на 23,0% та становитиме 1787 грн., зокрема у промисловості - 1539 грн., оптовій та роздрібній торгівлі - 1627 грн., у малому підприємництві - 785 грн.

Позитивна динаміка закріпилась у сфері виплати заробітної плати: частка працівників, яким нарахована заробітна плата нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи, зменшиться до 12,3% (у 2005 р. - 13,3%); штатних працівників, яким своєчасно не виплачено заробітну плату - до 0,2%.

У м. Києві відсутня заборгованість із заробітної плати на комунальних підприємствах, підприємствах, установах і організаціях, що входять до сфери управління міськдержадміністрації, бюджетних установах і організаціях, які фінансуються з міського бюджету.

Все це дозволить зменшити рівень бідності в місті з 9,0% у 2005 р. до 8,0% у 2006 р.

У 2007 р. зусилля міської влади будуть спрямовані на збереження нинішніх темпів росту доходів населення та їх подальше прискорення за рахунок формування сприятливих умов для підприємницької діяльності, поступове подолання деформації у структурі розподілу доходів і зниження рівня бідності, що, в свою чергу, стимулюватиме зростання внутрішнього сукупного попиту та матиме економічний мультиплікативний ефект.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

- здійснення контролю за своєчасною і не нижче встановленого державою мінімального розміру виплатою заробітної плати, прискорення погашення заборгованості із заробітної плати та недопущення нової заборгованості - ГУПЗ;

- сприяння зростанню продуктивності праці та заробітної плати на підприємствах міста, зокрема муніципальної власності - ГУПЗ;

- ініціювання внесення змін до чинного законодавства з метою створення дієвого механізму реалізації Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" та посилення відповідальності роботодавців у разі порушення ними законодавства про працю та оплату праці - ГУПЗ;

- реалізація заходів адресної соціальної підтримки населення та підвищення ефективності надання соціальної допомоги. За оцінками, нині від 40 до 60% соціальних пільг (виплат, субсидій тощо) одержують забезпечені сім'ї - ГУПЗ;

- скорочення сфери тіньової економіки та підвищення мотивації до офіційної зайнятості - ГУПЗ.

Прогноз на 2007 р. виходить з аналізу зобов'язань держави у сфері регулювання оплати праці та соціальних виплат, прогнозної величини інфляції, прогнозу ситуації на ринку праці, обсягів фінансових ресурсів, передбачених містом на заходи адресної соціальної підтримки населення, оцінки можливостей легалізації тіньових доходів та ін. Як очікується, обсяг грошових доходів населення у реальному вимірі зросте на 13,8% і становитиме близько 62700 млн. грн. або 22,9 тис. грн. на 1 особу населення. Номінальна середньомісячна заробітна плата штатного працівника підвищиться до 2234 грн. Прогнозується зменшення заборгованості з виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах на 60,0% та рівня бідності до 7,0% (табл. 4).

3.3.4. Соціальний захист населення

Стратегічна ціль - забезпечення належного рівня життя соціальне вразливих верств населення

Система соціальних гарантій розповсюджується на весь життєвий цикл людини та захищає широкий спектр прав дітей, молоді, працездатних громадян, людей похилого віку. Завданням міської влади є забезпечення виконання загальнодержавних соціальних гарантій, а також розроблення та реалізація міських програм соціального захисту й допомоги, які значно більше враховують місцеві особливості.

У місті створено розгалужену інфраструктуру соціального обслуговування громадян похилого віку, інвалідів та інших соціальне незахищених категорій населення. Функціонує 26 відділень соціальної допомоги, 16 відділень соціально-побутової і соціально-медичної реабілітації, 13 відділень натуральної допомоги, 10 центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, 1 міський і 11 районних територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів.

Значна увага приділяється виконанню цільової комплексної програми "Турбота", на реалізацію заходів якої в 2006 р. з бюджету міста буде виділено 241,4 млн. грн., що на 84,6% більше величини попереднього року.

Найбільш поширеною формою обслуговування залишається надання соціально-побутової допомоги одиноким непрацездатним громадянам у домашніх умовах. Нині нею охоплено близько 16 тис. осіб.

Проводяться заходи по забезпеченню життєдіяльності спеціалізованих житлових будинків для громадян похилого віку та інвалідів, вдосконаленню надання транспортних послуг інвалідам з порушенням опорно-рухового апарату та ін.

У 2006 р. 55,6 тис. квартиронаймачів буде призначено житлові субсидії на суму 12 млн. грн. Середньомісячна кількість домогосподарств, які користувалися субсидією, складе 11,8 тис., що становить 1,2% загальної кількості домогосподарств у м. Києві.

У 2007 р. зусилля міської влади будуть сконцентровані на вдосконаленні системи надання виплат і субсидій, що особливо актуально в умовах підняття цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, а також підвищенні ефективності використання діючих та відкритті нових установ із надання соціальної допомоги, впровадженні нових методів обслуговування, зокрема в сфері ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Внесення змін до міської комплексної програми "Турбота" в частині збільшення окремих виплат

- підтримка сімей з дітьми, передусім багатодітних, неповних, з дітьми віком до трьох років та з дітьми-інвалідами - ГУСЗН, ГФУ, УСЖІВ;

- надання адресної допомоги малозабезпеченим сім'ям; соціальних пенсій і надбавок до пенсій за віком, пенсій по інвалідності - ГУСЗН, ГФУ, УСЖІВ;

- фінансування спеціальних послуг, що надаються територіальними центрами при районних/міських управліннях соціального захисту (приготування їжі для осіб похилого віку, інвалідів тощо); забезпечення медичним та інших спеціальним обладнанням і надання відповідних безоплатних послуг інвалідам, хворим та деяким іншим категоріям громадян - ГУСЗН, УСЖІВ;

- придбання та встановлення у житлових будинках для малозабезпечених верств населення електроплит, газових плит і газових колонок - РДА, ГУЖГ, ГФУ.

2. Удосконалення системи надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та електроенергії, посилення адресності соціальної допомоги

- ініціювання розробки та затвердження нормативно-правових актів, що регламентують використання даних та автоматизований обмін інформацією з Пенсійним фондом про доходи фізичних осіб, які звернулися за призначенням житлових субсидій і соціальної допомоги, а також порядок надання управліннями Державтоінспекції ГУМВС інформації про наявність у володінні фізичних осіб транспортних засобів - ГУСЗН;

- удосконалення системи обліку осіб, які мають право на пільги, на підставі Єдиного державного автоматизованого Реєстру - ГУСЗН;

- розроблення методики обчислення середньодушового сукупного доходу сім'ї з урахуванням її доходу від власності та подання відповідних пропозицій центральним органам виконавчої влади; запровадження заходів адміністративно-фінансової консолідації програм надання соціальної допомоги, створення в місті єдиної бази даних щодо одержувачів усіх видів соціальної допомоги, перехід до їх призначення за єдиною заявою - ГУСЗН;

- вивчення можливостей затвердити для будинків, обладнаних побутовими лічильниками тепла, та для квартир, які обладнані індивідуальними лічильниками тепла, тарифів за опалення тільки в опалювальний сезон - ГУПЦП;

- розроблення проектів розвитку мережі нестаціонарних установ різних типів, що надають соціальні послуги (центри комплексного соціального обслуговування, спеціалізовані відділення соціальної допомоги вдома та ін.) з активним залученням громадських організацій, волонтерської праці тощо - ГУСЗН.

3. Розширення міської мережі установ із надання соціальної допомоги

- відкриття Центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів (вул. О.Теліги, 37-г), а також відділень соціально-медичної реабілітації дітей, хворих на церебральний параліч, та ранньої соціальної реабілітації для дітей-інвалідів із цим діагнозом у складі територіальних центрів Деснянського і Дніпровського районів - ГУСЗН, ГУОЗ та МЗ, РДА;

- відкриття у складі міського територіального центру на вул. О.Теліги, 37-г відділення соціально-побутової реабілітації для громадян похилого віку та відділення організації надання натуральної і гуманітарної допомоги - ГУСЗН;

- вивчення можливостей створення у складі районних територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян відділень соціальної реабілітації (денне перебування) для інвалідів із порушеннями психіки, які не потребують сторонньої допомоги в домашніх умовах та є соціально безпечними - ГУСЗН;

- розширення мережі центрів соціальної адаптації та будинків соціального піклування для бездомних і безпритульних громадян, посилення роботи із ними (розроблення і затвердження відповідної міської програми, створення служби соціального патрулювання та ін.) - ГУСЗН, РДА.

4. Підтримка осіб з обмеженими фізичними можливостями з метою максимальної їх адаптації до суспільного життя та професійної реабілітації

- забезпечення вільного (безбар'єрного) доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до всіх державних установ і громадських місць; введення заборони на приймання в експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури та житла, в яких не дотримані відповідні вимоги - ГУСЗН;

- створення умов для навчання дітей-інвалідів у загальноосвітніх навчальних закладах і реалізації їх потенційних можливостей - ГУСЗН, ГУОН;

- надання підтримки громадським організаціям інвалідів і спеціалізованим підприємствам, які використовують працю осіб з обмеженими фізичними можливостями - ГУСЗН.

Виконання заходів сприятиме збільшенню чисельності громадян, які обслуговуються в установах соціальної допомоги, та покращенню рівня їх обслуговування. Середньомісячна кількість одержувачів житлових субсидій прогнозується на рівні близько 9,5% від загальної кількості квартиронаймачів (нарахування становитимуть 109,0 млн. грн.).

3.3.5. Підтримка сімей, дітей і молоді

Стратегічна ціль - забезпечення реалізації в повному обсязі конституційних прав сімей, дітей і молоді

Підтримка сімей, дітей і молоді є одним із ключових чинників поліпшення демографічної ситуації. Даний напрямок соціальної політики потребує застосування комплексного підходу, зокрема реалізації спеціальних програм спорудження соціального житла (як засвідчують соцопитування, нині ця проблема перебуває на першому місці для майже 20% молодих сімей Києва), збільшення розмірів адресної допомоги та проведення відповідної інформаційної роботи.

У 2006 р. (очікуване) в органах соціального захисту населення на обліку перебувало 62,8 тис. одержувачів допомоги сім'ям з дітьми та 4,6 тис. малозабезпечених сімей, яким, відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", призначено допомогу на суму 81,6 млн. грн. та 9,4 млн. грн. відповідно. 3,3 тис. інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам виплачено 20,0 млн. грн. матеріальної допомоги, у т.ч. перераховано органам Пенсійного фонду 11,2 млн. грн. для виплати соціальної пенсії 9,5 тис. інвалідам.

Продовжувалася робота щодо забезпечення зайнятості та підприємницьких ініціатив молоді, зокрема у 2006 р. очікується працевлаштувати 2,1 тис. молодих безробітних.

Здійснюються заходи, спрямовані на поліпшення охорони здоров'я матері та дитини, матеріально-технічної бази акушерських і педіатричних закладів.

Виходячи з бюджетних можливостей, у 2007 р. діяльність міської влади буде зорієнтована на збільшення розмірів допомоги, посилення її адресності та впорядкування процедури отримання, насамперед у сфері квартирних черг і молодіжного кредитування. Для підвищення ефективності діяльності планується чітко розмежувати повноваження в сфері підтримки сімей, дітей і молоді між структурними підрозділами Київської міськдержадміністрації.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Виконання заходів комплексної програми "Молодь міста Києва на 2006-2008 роки"

- розвиток і вдосконалення діяльності мережі спеціалізованих служб для молоді з питань надання соціальних послуг і соціальної допомоги, профорієнтації та працевлаштування - ГУССМ;

- підтримка програм і проектів молодіжних і дитячих громадських організацій, які сприяють вирішенню соціальних проблем молоді (програма "Школа управління проектами" молодіжної громадської організації "Клуб "Компас", проект "Творча майстерня" дитячої громадської організації "Мозаїка" та ін.) - ГУССМ.

2. Реалізація спеціальних програм

Молодіжних:

- створення у м. Києві Будинку молоді - ГУССМ;

- організація конкурсів на одержання премій і стипендій Київського міського голови (8 щорічних премій за внесок молоді у розвиток місцевого самоврядування, 150 щомісячних стипендій і 60 щорічних премій кращим студентам міста, 50 щорічних стипендій для обдарованої молоді) - ГУССМ;

- розповсюдження через студентську профспілкову асоціацію м. Києва студентських проїзних квитків на наземний транспорт і метро - ГУССМ;

- проведення молодіжних заходів і акцій, спрямованих на національно-патріотичне й естетичне виховання молоді: свято Покрови, день київського студента, день Святого Миколая, День захисту дітей, День молоді та ін. - ГУССМ;

- підтримка молодіжних творчих проектів "Рок-екзистенція", "Перлини сезону", "Парад надій", "Діагноз-32", чемпіонату КВК серед вищих навчальних закладів Києва тощо, державного проекту "Всеукраїнський молодіжний мистецький пленер "Мальовнича Україна" - ГУССМ;

- надання новоствореним молодіжним об'єднанням дотацій для розвитку статутної діяльності (по мірі надходження заявок), організація навчань і тренінгів для лідерів громадських організацій в рамках "Школи управління проектами" - ГУССМ.

Оздоровчих:

- оздоровлення дітей та підлітків у Центрі соціального розвитку підлітків та молоді "Зміна" та інших оздоровчих базах, літнє та зимове оздоровлення студентів київських вузів та студентських сімей за рахунок коштів міського бюджету - ГУССМ.

Сімейних:

- надання консультацій щодо отримання довгострокових пільгових житлових кредитів для молоді - ГУССМ, ГУЖЗ;

- організація роз'яснювальної та санітарно-профілактичної роботи серед сімей з питань репродуктивного здоров'я, статевого виховання підлітків, профілактики наркоманії та СНІДу - ГУССМ, ГУОЗМЗ.

Інформаційних:

- створення та оновлення баз даних нормативно-правових документів з питань молодіжної та сімейної політики, про молодіжні та дитячі громадські організації міста Києва, про оздоровлення за рахунок коштів міського бюджету - ГУССМ;

- забезпечення функціонування веб-сторінок Головного управління сім'ї та молоді на офіційному сайті КМДА (www.kmv.gov.ua), Київського молодіжного центру праці (www.youthcentre.kiev.ua), Молодіжної телевізійної служби (www.mtvs.kiev.ua), електронної поштової скриньки Головного управління (org@simya.kyiv-city.gov.ua), через яку розповсюджується інформація для молоді та молодіжних громадських організацій - ГУССМ.

3. Збільшення обсягів спорудження житла для молодих сімей

- виділення асигнувань на погашення відсоткових ставок молодих сімей за користування іпотечним кредитом та 6% на обслуговування кредитів - ГУЖЗ;

- спорудження житлової площі для багатодітних сімей, які перебувають на черзі квартирного обліку, дітей-сиріт та ін. - ГУЖЗ, ГФУ, ГУБІ.

У результаті реалізації заходів очікується поліпшення умов для соціального становлення та розвитку молоді міста, позитивні зрушення у вирішенні проблем її зайнятості та забезпечення житлом. Основними кількісними критеріями є збільшення в 2007 р. обсягу фінансування з міського бюджету адресної допомоги малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, а також сім'ям при народженні дитини.

3.4. ГУМАНІТАРНА СФЕРА

3.4.1. Охорона здоров'я населення

Стратегічна ціль - забезпечення якісної доступної медичної допомоги та санітарно-епідеміологічного благополуччя населення відповідно до кращих європейських стандартів

У місті функціонують 98 лікарняних закладів потужністю 30,2 тис. ліжок (у т.ч. 1,61 тис. ліжок у денних стаціонарах районних поліклінік) та 203 амбулаторно-поліклінічні заклади (АПЗ) на 81,6 тис. відвідувань за зміну (300,6 відвідування за зміну в розрахунку на 10 тис. населення). Із загальної кількості об'єктів охорони здоров'я 174 знаходяться у підпорядкуванні ГУОЗ та МЗ, у т.ч. 54 стаціонари та 95 АПЗ.

Упродовж року завершені роботи по будівництву I черги дитячої клінічної лікарні на 110 ліжок і 150 відвідувань за зміну в Печерському районі та по створенню територіального міського центру профілактики й боротьби зі СНІДом у Святошинському районі. Продовжуються роботи зі створення Київського міського центру крові в Шевченківському районі, Київського міського центру серця у Деснянському районі.

Відбувається розвиток сімейної медицини. В 2006 р. очікується зростання до 7 од. кількості амбулаторій сімейних лікарів, збільшиться штат лікарів у поліклініках сімейних лікарів.

Водночас, необхідно активізувати дії міської влади у сфері поліпшення матеріально-технічної бази медичних закладів і їх реконструкції. Нині незадовільним є технічний стан 40% будівель, повної модернізації потребують 786 допоміжних споруд (котелень, пралень, харчоблоків, центральних стерилізаційних відділень тощо).

Окрім цього, як засвідчують соціологічні опитування, жителі столиці незадоволені організацією роботи дільничних закладів, якістю наданої медичної допомоги, високою "тінізацією" медичного обслуговування, неуважним ставленням персоналу до пацієнтів.

У 2007 р. зусилля міської влади у сфері охорони здоров'я будуть спрямовані на виконання заходів, передбачених міською Міжгалузевою комплексною програмою "Здоров'я киян" на 2003-2011 роки. Пріоритетними напрямами діяльності,

насамперед, є розвиток мережі та потужностей АПЗ, зокрема в нових житлових мікрорайонах міста, зміцнення та модернізація матеріально-технічної бази медичних закладів, підвищення якості надання послуг і посилення заходів щодо профілактики захворюваності.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Зміцнення матеріально-технічної бази системи охорони здоров'я

- завершення реконструкції корпусу N 4 Київської міської онкологічної лікарні під хоспіс для онкологічних хворих на вул. Верховинній, 69; реконструкції корпусів міської клінічної лікарні N 14 під Київський міський центр крові на вул. Зоологічній, 3 - ГУОЗ та МЗ, ГФУ;

- завершення будівництва Київського міського центру серця на вул. Братиславській, 5-а - ГУОЗ та МЗ, ГФУ;

- продовження робіт з реконструкції дитячого санаторію "Лучезарний" у м. Євпаторія - ГУОЗ та МЗ, ГФУ;

- продовження робіт з проектування реконструкції з розширенням будівлі центру термічних уражень, реконструктивно-відновлюючої хірургії КМКЛ N 2 на вул. Краківській, 13; будівель міжрайонного відділення N 2 КЦПТД на вул. Львівській, 3; Київської дитячої клінічної туберкульозної лікарні на вул. Гамарника, 10; Київської міської туберкульозної лікарні N 3 (сел. Гостомель); акушерського відділення КМПБ N 4 під центр акушерської обсервації з будівництвом очисних споруд на вул. Героїв Сталінграда, 16; будівництва поліклініки для дорослих на вул. Героїв Севастополя, будівництва лікувально-діагностичного корпусу Київського міського протитуберкульозного диспансеру на вул. Великій Васильківській, 35 - ГУОЗ та МЗ, ГФУ;

- налагодження співпраці з районними в м. Києві державними адміністраціями та розроблення нових вимог до забудовників житлових масивів щодо планування спорудження соціальної інфраструктури - ГУОЗ та МЗ, РДА;

- забезпечення медичних закладів м. Києва резервними джерелами електропостачання - ГУОЗ та МЗ.

2. Розвиток загальної лікарської практики/сімейної медицини

- збільшення до 8 од. кількості амбулаторій сімейних лікарів та до 10 од. кількості поліклінік із відділенням сімейних лікарів - ГУОЗ та МЗ;

- забезпечення проведення навчальних тренінгів для лікарів і середнього медичного персоналу, які надають медичну допомогу населенню на засадах загальної лікарської практики/сімейної медицини - ГУОЗ та МЗ;

- створення в лікувально-профілактичних закладах, що надають медичну допомогу за принципом загальної лікарської практики/сімейної медицини, комп'ютерної бази даних щодо реєстрації пацієнтів, сімей, формування груп ризику, диспансерного спостереження, медичного нагляду тощо - ГУОЗ та МЗ.

3. Підвищення рівня здоров'я населення

- поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації в місті та зменшення поширеності інфекційних хвороб шляхом виконання комплексу заходів санітарної охорони території від заносу і розповсюдження карантинних та інших особливо небезпечних захворювань, проведення дератизаційних заходів - КМСЕС, ГУОЗ та МЗ, ГУНС, УВМ, ДКП "Плесо", РДА;

- здійснення профілактики захворювань на туберкульоз; розробка заходів щодо залучення до обов'язкового лікування хворих на туберкульоз, які зловмисно ухиляються від прийому ліків і є епідемічне небезпечними для оточуючих; забезпечення протитуберкульозних закладів достатньою кількістю основних і резервних протитуберкульозних препаратів; поліпшення матеріальної бази інфекційних лікарень (відділень), у т.ч. протитуберкульозних лікувально-профілактичних закладів (відділень, кабінетів) - ГУОЗ та МЗ, ГУМВС;

- запобігання поширенню ВІЛ-інфекції серед мешканців столиці, активізація інформаційно-просвітницької роботи щодо профілактики ВІЛ/СНІДу, розширення доступу до лікування, догляду та підтримки хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД - ГУОЗ та МЗ;

- зміцнення репродуктивного здоров'я населення, розвиток системи охорони материнства та дитинства, зокрема, оснащення сучасним обладнанням жіночих консультацій, забезпечення обстеження вагітних жінок сучасними методами допологової діагностики, проведення масового скринінгу вагітних та ін. - ГУОЗ та МЗ;

- удосконалення системи швидкої і невідкладної медичної допомоги, а також роботи цілодобових травмпунктів - ГУОЗ та МЗ;

- проведення гігієнічного виховання населення та формування ідеології здорового способу життя з використанням засобів масової інформації, перетворення санітарної освіти в систему безперервного медико-гігієнічного навчання і виховання - ГУОЗ та МЗ, ГУОН, ГУПВЗМІЗГ.

За рахунок реалізації програмних заходів у 2007 р. підвищиться доступність медичних послуг для населення, відбудеться оптимізація організаційних засад медичного обслуговування у бік посилення первинної медико-санітарної допомоги, на цій основі очікується зміцнення здоров'я, продовження періоду активного довголіття і тривалості життя мешканців столиці. Загальний обсяг капіталовкладень у будівництво, реконструкцію та перспективне проектування об'єктів охорони здоров'я міського підпорядкування становитиме 197,1 млн. грн. (табл. 1-2).

3.4.2. Освіта

Стратегічна ціль - перетворення Києва в науково-освітній центр європейського рівня

Від якості освіти значною мірою залежить майбутнє Києва та реалізація його амбіцій щодо статусу європейської столиці. Виходячи з бюджетних можливостей, демографічних перспектив та оцінки наявного інфраструктурного потенціалу зусилля міської влади насамперед будуть зосереджені на поліпшенні матеріально-технічної бази діючих навчальних закладів та умов перебування в них дітей (харчування, медичне обслуговування й оздоровлення), розвитку нових методів навчання та посиленні контролю за якістю знань, упровадженні вимог щодо спорудження нових житлових масивів з точки зору узгодження обсягів будівництва житла та відповідної соціальної інфраструктури.

Як очікується, за підсумками 2006 р. у повному обсязі буде профінансовано більшість загальноміських програм розвитку освіти. На їх виконання з міського та районних бюджетів виділено 69,7 млн. грн. (47,3% передбаченого на рік обсягу), у т.ч. на зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів (проведення поточних і капітальних ремонтів, придбання меблів і обладнання) - 50,9 млн. грн.

У 2006 р. додатково на галузь "Освіта" міською владою виділено кошти для: придбання та оновлення матеріально-спортивної бази закладів освіти; придбання одягу та взуття дітям-сиротам, дітям, які залишилися без піклування батьків, і дітям із малозабезпечених сімей; введення додаткових посад керівників гуртків; забезпечення сніданками дітей пільгових категорій.

Дошкільна освіта

Мережа дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) у м. Києві становить 669 одиниць, із них: 513 - комунальної форми власності, 58 - інших форм власності, 95 - школи-дитячі садки (в тому числі 7 приватних), 3 - навчально-виховні комплекси.

Охоплення дітей дошкільного віку дошкільною освітою становить 75% (у міських поселеннях України - 66%).

Збережена мережа ДНЗ компенсуючого типу. В 75 таких установах (31 спеціальній і 44 санаторних), а також 60 комбінованих дитячих навчальних закладах виховується та отримує необхідну реабілітаційно-корекційну допомогу 11,8 тис. дітей, які водночас мають можливість покращити стан здоров'я.

У 2006 р. відкрито новозбудовану школу-дитячий садок "Зернятко" у Дніпровському районі; після капітального ремонту введено в дію ДНЗ N 23 Шевченківського та ДНЗ N 141 Печерського районів.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

- повернення у міську власність незаконно перепрофільованих ДНЗ, розірвання договорів оренди, здійснення ремонтних робіт і відновлення їх основної діяльності. Таким шляхом заплановано відновити роботу 139 груп, що прирівнюється до 12 ДНЗ потужністю 220 місць та дозволить поновити резерв на 2780 місць - ГУОН;

- сприяння створенню закладів дошкільної освіти різних форм власності. Для багатьох європейських країн характерним є збільшення кількості приватних ДНЗ, на які існує попит з боку осіб із вищими доходами. Це дозволяє розвантажити бюджетні заклади та спрямувати кошти на поліпшення обслуговування дітей із соціально незахишених верств населення - ГУОН.

Загальна середня освіта

У 2005/06 н.р. у м. Києві функціонувало 527 загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності (без відомчих закладів та приватних шкіл-дитячих садків), в т.ч.: 297 середніх загальноосвітніх шкіл (з них спеціалізованих - 128), 31 гімназія, 31 ліцей, 7 загальноосвітніх шкіл-інтернатів, 11 вечірніх (змінних) шкіл, 88 шкіл-дитячих садків, 18 спеціальних шкіл-інтернатів, 44 приватних заклади. В них навчалося 258,4 тис. учнів. Усі загальноосвітні навчальні заклади працюють у першу зміну.

Різними видами харчування охоплено 88% загальної кількості учнів, у т.ч. гарячим - 48%. Безоплатно їдять учні 1-4 класів і діти пільгових категорій.

На сьогодні у школах м. Києва вивчаються 24 іноземні мови: в 22 школах до навчального процесу залучено фахівців іноземних держав як носіїв мови; у 43 - запроваджено стажування вчителів за кордоном; 35 шкіл проводять обмін делегаціями школярів і виїзд школярів на мовну практику за кордон; у 7 навчальних закладах введено викладання окремих предметів іноземною мовою.

Відбувається поступовий перехід на 5-денний режим роботи. В 2006/07 н.р. за таким розкладом працюватиме 88% загальноосвітніх навчальних закладів та навчатимуться усі учні 1-5 класів. Це створює додаткові можливості для розвитку позашкільної освіти. Так, позашкільною освітою охоплено понад 78 тис. дітей - майже третина усіх школярів міста. Загалом, у Києві функціонують 55 позашкільних навчальних закладів, з яких 17 комплексних і 38 профільних.

Операційні цілі та пріоритетні заходи на 2007 рік:

1. Урізноманітнення типів загальноосвітніх навчальних закладів змісту та форм навчання

- збільшення кількості шкіл із поглибленим вивченням окремих предметів з метою забезпечення державної підтримки розвитку здібностей і талантів дітей - ГУОН;

- проведення в 11 ЗНЗ експерименту "Школа повного дня" - ГУОН;

- перехід до навчання учнів 5-6 класів за новими навчальними планами - ГУОН;

- запровадження з 2006/07 н.р. в усіх загальноосвітніх навчальних закладах вивчення другої іноземної мови з 5 класу - ГУОН.

2. Забезпечення діяльності шкіл-інтернатів. Наявна мережа шкіл-інтернатів задовольняє існуючі потреби. В 2005-2006 рр. поліпшилася їх матеріально-технічна база (у 23 школах-інтернатах і спеціальній школі "Надія" встановлено 495 комп'ютерів, придбані інтерактивні дошки, вирішуються питання їх програмового забезпечення). Основними пріоритетами на 2007 рік є поліпшення умов перебування дітей і їх соціального захисту:

- посилення контролю за захистом житлових і майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - ГУОН;

- поетапне реформування навчальних закладів освіти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, їх розукрупнення, насамперед, шляхом посилення роботи щодо: 1) передачі дітей під опіку та піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та на усиновлення; 2) проведення цілеспрямованої роботи в суспільстві щодо попередження виникнення та збільшення соціального сирітства - ГУОН.

3. Поліпшення умов перебування у навчальному закладі

- покращення якості медичного обслуговування учнів - ГУОН;

- подальше забезпечення безкоштовного харчування для дітей із малозабезпечених сімей, дітей-сиріт, дітей, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, дітей, які потребують дієтичного харчування, учнів 1-4 класів та деяких інших пільгових категорій - ГУОН.

Професійно-технічна освіта

Мережа професійно-технічної освіти міста включає 30 навчальних закладів, із них: 10 професійних ліцеїв; 16 вищих професійних училищ (у т.ч. 1 вище комерційне училище та 1 міжрегіональне вище професійне училище), 4 міжрегіональних центри професійно-технічної освіти.

Система професійно-технічної освіти окрім завдань підготовки кваліфікованих робітничих кадрів для ринку праці вирішує ряд соціальних проблем. Саме тут значну частину контингенту становлять діти-сироти, діти з малозабезпечених і багатодітних сімей.

У Києві існує дефіцит робітничих кадрів за цілим рядом спеціальностей. Однак без істотних зрушень у сфері державної освітньої політики, зокрема посилення контролю за діяльністю ВНЗ, а також реформування системи оплати праці, підвищення престижності професійно-технічної освіти є надзвичайно складним завданням.

Операційні цілі та пріоритетні заходи на 2007 рік:

- посилення профорієнтаційної діяльності органів міської влади в сфері популяризації професійно-технічної освіти - ГУОН, КМЦЗ;

- розроблення методик визначення потреби у підготовці робітничих кадрів, проведення моніторингу поточної та перспективної потреби ринку праці міста у таких спеціалістах - ГУОН, КМЦЗ.

За рахунок реалізації програмних цілей і заходів у 2007 р. очікується повне задоволення потреб населення у послугах дошкільної освіти, поліпшення матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів, підвищення ефективності процесу виховання, загальноосвітньої і професійної підготовки. Кількісними критеріями ефективності реалізації заходів є зростання показника охоплення дошкільнят до 76%, відкриття двох денних ЗНЗ, навчання усіх учнів 1-5 класів за 5-денним режимом (табл. 3).

3.4.3. Культура

Стратегічна ціль - перетворення Києва в європейську культурну столицю

Культурний комплекс столиці поєднує численні заклади культури, а також: пам'ятки культури різних історичних епох, утримання та збереження яких потребує значних фінансових видатків. З іншого боку, наявний потенціал у разі ефективного його використання спроможний суттєво збільшити бюджетні надходження. Два історико-архітектурні ансамблі міста - Софія Київська та Києво-Печерська лавра - занесені в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вони створюють унікальне середовище та перетворюють Київ в об'єкт туристичного інтересу.

У 2006 р. в м. Києві функціонують 138 масових бібліотек з книжковим фондом 5,2 млн. примірників; 24 музеї, у фондах яких зберігається 698,8 тис. експонатів; 6 клубних установ; 22 театри на 4,1 тис. місць; 41 постійно діючий кінотеатр із залами на 18,7 тис. місць; 7 концертних організацій; 6 парків культури і відпочинку; 56 дитячих музичних і художніх шкіл, у яких навчається 17,6 тис. учнів.

Існує тенденція до зростання кількості відвідувань закладів культури. Як очікується, в 2006 р. порівняно з попереднім роком на 30% збільшиться чисельність глядачів у театрах і на 16,5% - у кінотеатрах.

Упродовж року реалізовано низку нових мистецьких проектів, проведено культурно-мистецькі акції та заходи, в тому числі міжнародні, що сприяло підвищенню іміджу Києва на світовій арені.

Здійснено роботи зі спорудження нових об'єктів культури та відтворення об'єктів культурної спадщини, зокрема консервацію і тимчасову музеєфікацію залишків фундаменту Десятинної церкви на вул. Володимирській, 2-а, відтворення інтер'єру Успенського собору Києво-Печерської Лаври та ін.

Як очікується, в 2006 р. на реставраційно-ремонтні роботи пам'яток історії та культури з міського бюджету буде виділено 24,3 млн. грн., у т.ч. пам'яток архітектури - 14,9 млн. грн.

У 2007 р. зусилля міської влади будуть спрямовані на зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури, стимулювання культурної діяльності населення, збільшення кількості відвідувань музеїв, театрів, культурно-мистецьких заходів, особливо дітьми і юнацтвом, та створення організаційно-економічних і техніко-технологічних передумов для повноцінного й ефективного використання культурного потенціалу столиці.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Зміцнення матеріально-технічної бази музеїв, театрів, бібліотек, кіномережі, парків культури та відпочинку

- пріоритетними об'єктами є історико-архітектурна пам'ятка-музей "Київська фортеця" (2 черга), Музей українського народного декоративного мистецтва, Український центр культури "Музей І.Гончара", Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва, Київський академічний театр оперети - ГУКМ;

- завершення реконструкції споруд на Андріївському узвозі, 20 (А, Б) під театр на Подолі - ГУКМ;

- продовження проектування драматичного театру на Троєщині - ГУКМ;

- оформлення документів на відведення земельних ділянок для будівництва центральної публічної бібліотеки ім. Л.Українки, цирку на розі вул. Попудренка та Будівельників та інших об'єктів - ГУЗР, Інститут Київгенплан, ГУКМ.

2. Забезпечення охорони культурної спадщини

- приведення діючих норм охорони історичної спадщини у відповідність до міжнародних норм і вимог ЮНЕСКО - ГУОКС;

- виготовлення 484 паспортів об'єктів культурної спадщини згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження комплексної програми паспортизації об'єктів культурної спадщини на 2003-2010 рр." - ГУОКС;

- створення та апробація методики археологічного моніторингу стану археологічних пам'яток м. Києва, своєчасне виявлення та припинення руйнації культурного шару міста, встановлення системи постійного контролю за збереженістю археологічних пам'яток і стародавнього історичного ландшафту - ГУОКС;

- проведення ремонтно-реставраційних робіт пам'яток історії та культури - ГУОКС;

- проведення археологічних досліджень залишків храму XII ст. (Юрківська, 3), Китаївського комплексу, залишків храму XII ст. (вул. Олегівська, 14), Замкової гори, обстеження захисних валів Видубецького монастиря та створення "Археологічної мапи м. Києва", яка дозволить прискорити процедуру відведення земельних ділянок для будівництва - ГУОКС.

3. Збереження та поліпшення архітектурно-історичного середовища

- обмеження розміщення зовнішньої реклами в історичних місцях Києва - ГУКМ, ГУКБЗД;

- підвищення вимог до естетики малих архітектурних форм (павільйонів, кіосків, урн, зупинок громадського транспорту тощо) в історичних місцях міста - ГУКМ, ГУКБЗД.

4. Організація культурно-мистецьких заходів

- проведення традиційних і нових міжнародних культурно-мистецьких заходів, фестивалів, конкурсів, конгресів і з'їздів творчих діячів (фестивалю "Київ травневий" та ін.) з метою підняття іміджу Києва як європейської культурної столиці; заходів, спрямованих на пропаганду національної культури та культур інших народів, здорового способу життя тощо - ГУКМ, ГУССМ, ГУФКС;

- обмеження проведення розважально-рекламних заходів у центральній частині міста та надання інших пристосованих для цього місць - ГУКМ.

У результаті реалізації програмних цілей і заходів буде зміцнена матеріально-технічна база сфери культури і мистецтв міста, збережено і повернено пам'яткам історії та культури їх первісний вигляд відповідно до архівних матеріалів. Основними кількісними критеріями ефективності заходів є збільшення в 2007 р. на 14% чисельності відвідувачів музеїв, на 20% - відвідувань кіносеансів, на 26% - глядачів у театрах (табл. 4).

Примітки:

(*) відкриття музею Шолом-Алейхема;

(**) зміна профілю концертної установи на театральний заклад "Берегиня".

3.4.4. Туризм і рекреація

Стратегічна ціль - становлення Києва як міжнародного центру культури, туризму та історичного спадку

Київ є містом, у якому розташовані культурні пам'ятки багатьох історичних епох, у тому числі занесені в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, унікальні природні та ландшафтні форми. Поблизу столичної агломерації знаходиться ряд історичних міст України, які в сукупності могли б утворити туристичні маршрути світового значення та перетворити туризм в один із провідних чинників соціально-економічного зростання регіону.

За темпами розвитку туризм випереджає більшість галузей економіки Києва. У 2006 р. діють 1075 підприємств туристичної галузі, в яких працює понад 5 тис. осіб. Як очікується, кількість обслуговуваних туристів порівняно з 2005 р. збільшиться на 23,3% (до 1,2 млн. осіб), у т.ч. іноземних туристів - на 73,3% (336 тис.), туристів, які виїжджали за кордон, - на 10,4% (585 тис.), туристів, охоплених внутрішнім туризмом, - на 10,7% (249 тис. осіб).

Буде введено в дію 7 об'єктів готельного призначення, серед яких п'ятизіркові готелі "Hayatt Regensy Свята Софія Київ" і "Опера", чотирьохзірковий готель "Рив'єра" та 4 малих готелі.

Водночас, туристична галузь за низкою показників істотно поступається більшості європейських столиць. Відмічається нестача кваліфікованих спеціалістів у сфері внутрішнього та зовнішнього туризму, невідповідність кількості та матеріально-технічної бази готельного господарства світовим стандартам.

Негативний вплив мають прорахунки у містобудівній політиці, які призводять до руйнування традиційного середовища міста та втрати ним привабливості для історико-пізнавального туризму. Як наслідок, у структурі туристичних потоків понад 50% становлять туристи, які виїжджали за кордон, натомість частка іноземних туристів є меншою за 29%.

У 2007 р. пріоритетом діяльності міської влади буде створення сприятливих умов для реалізації підприємницького потенціалу в сфері туризму, підвищення міжнародного іміджу Києва, зростання обсягу інвестицій в реконструкцію пам'яток історії і культури та об'єкти туристичної інфраструктури, поліпшення якості та забезпечення конкурентоздатності туристичних пропозицій на світовому туристичному ринку, за рахунок чого очікується істотне збільшення надходжень від туризму до міського бюджету. Основні заходи здійснюватимуться в рамках реалізації Програми розвитку туризму у м. Києві до 2010 року.

Операційні цілі та першочергові заходи на 2007 рік:

1. Розширення мережі готелів та інших закладів тимчасового перебування туристів

- програмою розвитку туризму в м. Києві до 2010 р. (ra0020023-04 ) передбачено спорудження нових закладів розміщення на 4,3 тис. місць (близько 5 - п'ятизіркових, 12 - чотирьохзіркових і 30 - трьохзіркових готелів) та мотелів-кемпінгів на 1,2 тис. місць. У 2007 р. очікується введення в дію 3 нових об'єктів: п'ятизіркових готелів "Золоті куполи" і "Лейпциг" та чотирьохзіркового готелю "Holiday Inn" - ГУТГТ;

- використання нерентабельних споруд під реконструкцію в готелі, у тому числі молодіжні - ГУТГТ, Київська міська рада.

2. Удосконалення інфраструктури туризму

- впорядкування системи екскурсійного обслуговування у м. Києві, зокрема здійснення контролю за виконанням розпорядження КМДА від 24.01.06 N 81 "Про акредитаційну комісію по видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу фахівцям туристичного супроводу у м. Києві", розміщення на інтернет-сайті переліку екскурсоводів і гідів-перекладачів, які отримали відповідний дозвіл - ГУТГТ;

- створення за сприянням Європейської туристичної комісії у рамках проекту TASIS-TWINNING "Розвиток туристичних інформаційних центрів в Україні" мережі туристичних інформаційних центрів і екскурсійних пунктів - ГУТГТ.

3. Розвиток спортивно-оздоровчого туризму

- проведення традиційного відкритого зльоту туристів м. Києва відкритих зимових змагань із техніки спортивного туризму, змагань із техніки водного туризму "Весняні води" та велосипедного туризму чемпіонату м. Києва з техніки гірського туризму, кубка м. Києва з техніки пішохідного туризму, змагань "Мама, тато, я - туристична сім'я" та ін. заходів - ГУТГГ, ГУФС, Федерація спортивно-оздоровчого туризму м. Києва;

- розроблення спеціалізованих туристично-екскурсійних програм і маршрутів для дитячого та сімейного туризму, їх впровадження у діяльність туристичних організацій столиці - ГУТГГ.

4. Рекламна та маркетингова діяльність на ринку туристичних послуг

- проведення київської міжнародної виставки-ярмарку "Київ - древня та сучасна столиця України" (в рамка виставки передбачені наукові семінари, фестиваль туристичних фільмів "Вітер мандрів", фотоконкурси тощо), святкових заходів до Всесвітнього дня туризму та Дня туризму в Україні, спеціалізованих традиційних туристичних салонів дитячого, молодіжного та сімейного відпочинку "Канікули. Весна-Літо", "Канікули. Осінь-Зима" та ін. - ГУТГТ, ГУКМ, ГУОН, РДА;

- організація єдиного стенду "Київ туристичний" на міжнародних виставкових заходах: Міжнародній туристичній біржі "ITB" (м. Берлін), Міжнародній туристичній виставці "Подорожі та туризм" MITT (м. Москва), Міжнародному туристичному ярмарку "MITF" (м. Москва), Міжнародній туристичній біржі "WTM" (м. Лондон) та ін. - ГУТГТ, ГУПТЗ, УМЗ апарату КМДА, КП "Київміськоформлення";

- виготовлення та розповсюдження різноманітної рекламно-інформаційної продукції (путівників, карт, журналів, буклетів, компакт-дисків, фотоальбомів тощо), розміщення інформації про туристичні можливості столиці на сторінках вітчизняних та іноземних туристичних каталогів, проведення активної рекламної кампанії у засобах масової інформації - ГУТГТ, ГУПТЗ, КП "Київміськоформлення", КП "Київський метрополітен";

- проведення науково-практичних конференцій, семінарів, виконання наукових досліджень і науково-практичних розробок з актуальних напрямів розвитку туристичної діяльності - ГУТГТ, Науковий центр розвитку туризму Державної туристичної адміністрації України.

5. Підготовка та підвищення кваліфікації працівників туристичної сфери

- створення постійно діючих баз практики та стажування студентів і спеціалістів на підприємствах сфери туризму м. Києва та за кордоном - ГУТГТ, ГУОН;

- підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації екскурсоводів, їх атестація - ГУОН, ГУТГТ.

Реалізація програмних заходів сприятиме залученню молоді до активного та повноцінного відпочинку, впорядкуванню екскурсійної діяльності, поліпшенню якості обслуговування та зростанню туристичної привабливості Києва. Основними кількісними критеріями ефективності заходів є збільшення в 2007 р. на 10% контингенту обслугованих туристів (табл. 5-6).

3.4.5. Фізичне виховання і спорт

Стратегічна ціль - забезпечення доступу до якісних послуг фізичної культури та спорту усім жителям столиці, створення оптимальних умов для підготовки професійних спортсменів

Мережа столичних об'єктів фізкультури і спорту в 2006 р. включає 1380 спортивних майданчиків, 790 приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчої роботи, 602 спортивні зали, 211 стрілецьких тирів, 73 дитячо-юнацькі спортивні школи, 47 плавальних басейнів, 30 стадіонів, 5 споруд зі штучним льодом.

Існує позитивна тенденція до збільшення кількості осіб, охоплених усіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи. Як очікується, в 2006 р. вона становитиме 187,0 тис. осіб, що на 0,5% більше порівняно з попереднім роком. Контингент дітей, які займаються в дитячих спортивних школах та школах вищої спортивної майстерності, перевищить 31 тис.

Проведено більше 310 змагань міського рівня, в яких взяли участь понад 50 тис. осіб.

Основними проблемами в сфері розвитку фізичного виховання і спорту є:

- незадовільна якість багатьох спортивних споруд;

- недостатній рівень занять фізичним вихованням у навчальних закладах;

- брак матеріально-технічної бази та обладнання для роботи з інвалідами;

- припинення функціонування у зв'язку з високими витратами на комунальні потреби басейнів і стадіонів.

Міська влада зіткнулася з проблемою фінансової підтримки клубних команд з ігрових видів спорту ("Сокіл", "Спартак", "Будівельник").

Виходячи з бюджетних можливостей, у 2007 р. основні зусилля міської влади будуть спрямовані на: підтримку спортсменів, які спроможні показати кращі світові спортивні результати; сприяння залученню спонсорських коштів для клубних команд; розширення доступу до спортивної інфраструктури широких верств населення, у тому числі з обмеженнями фізичного розвитку; участь в інвестиційних проектах по спорудженню спортивної інфраструктури, які в майбутньому матимуть значну окупність.

Операційні цілі та пріоритетні заходи на 2007 рік:

1. Реконструкція та введення в дію об'єктів фізичної культури і спорту

- виконання плану реконструкції та будівництва в м. Києві сучасних спортивних об'єктів для підготовки спортсменів високого класу та проведення міжнародних змагань - ГУФС;

- вирішення питань щодо надання земельних ділянок для спорудження спортивних об'єктів: спортивного комплексу ігрових видів спорту по вул. Тулузи, водноспортивного стадіону на Трухановому острові (акваторія Матвіївської затоки), Київської міської спортивної та реабілітаційно-оздоровчої бази дефлімпійської та паралімпійської підготовки та ін. - ГУФС, ГУЗР, ГУМАД;

- посилення контролю за станом спортивних майданчиків у мікрорайонах міста та збільшення їх кількості - ГУФС, РДА.

2. Підготовка спортсменів до змагань

- підготовка спортсменів-киян у складі збірних команд України до зимових і літніх Олімпійських ігор - ГУФС;

- збереження існуючої мережі ДЮСШ та СДЮШОР, сприяння відкриттю нових шкіл із пріоритетних видів спорту; покращення роботи ШВСМ щодо підготовки олімпійців - ГУФС;

- зміцнення міжнародних спортивних зв'язків - ГУФС;

- запровадження календаря загальноміських і всеукраїнських масових заходів із олімпійських видів спорту - ГУФС.

3. Сприяння роботі зі спортсменами-інвалідами

- підготовка спортсменів-інвалідів до зимових і літніх Паралімпійських і Дефлімпійських ігор, придбання спеціального інвалідного спортивного інвентарю та обладнання, проведення фізкультурно-масових і спортивних заходів серед спортсменів-інвалідів - ГУФС;

- організація роботи щодо відкриття спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи інвалідів, вирішення питання розміщення Київського міського центру фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" - ГУФС, ГУКВ, РДА.

4. Вдосконалення спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи за місцем проживання населення

- створення Київського міського та в усіх районах міста центрів фізичного здоров'я населення "Спорт для усіх" - ГУФС, РДА;

- проведення занять із фізичної культури та оздоровчих вправ з усіма учнями навчальних закладів, які віднесені за станом здоров'я до спеціальних медичних груп - ГУФС, ГУОН;

- вирішення з Мінсім'ямолодьспорт України та Кабінетом Міністрів України питання щодо затвердження переліку платних фізкультурно-оздоровчих послуг, які надаються населенню, та надання повноважень з ліцензійної діяльності фізкультурно-спортивних установ Головному управлінню по фізичній культурі та спорту КМДА - КМ України, МСМС України, ГУФС.

Унаслідок виконання програмних заходів очікується створення належних умов для розвитку різних видів спорту та підготовки спортсменів, покращення фізкультурно-масової й оздоровчої роботи за місцем проживання населення.

3.5. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Стратегічна ціль - створення безпечного середовища життєдіяльності населення

Міській владі вдалося частково мінімізувати негативний вплив швидкого зростання техногенного навантаження на навколишнє природне середовище за рахунок позитивних структурних змін в економіці та вдосконалення механізмів регулювання в сфері охорони довкілля. Водночас, невирішеною залишається низка проблем, що створює постійну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. Насамперед, це: високий ступінь зношеності очисних споруд, водопровідних і каналізаційних мереж, використання застарілих низькоефективних технологій уловлення забруднюючих речовин; розташування на території міста значної кількості небезпечних об'єктів, де зберігаються радіоактивні, хімічні, вогне- та вибухонебезпечні речовини; низький рівень утилізації твердих побутових і промислових відходів, їх вирішення потребує концентрації значних фінансових ресурсів та системних дій влади у сфері реалізації основних принципів і пріоритетів екологічної політики на шляху до сталого розвитку.

3.5.1. Охорона навколишнього природного середовища

Як очікується, в 2006 р. об'єм викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря м. Києва становитиме 224,8 тис. т (від пересувних джерел - 190,8 тис. т, стаціонарних джерел забруднення - 34,0 тис. т), що на 5,0% більше порівняно з попереднім роком. Поблизу багатьох пунктів спостереження фіксується перевищення граничне допустимих норм викидів формальдегіду, діоксиду азоту, бенз(а)пірену. Така динаміка, насамперед, обумовлена зростанням кількості міського автотранспорту, в т.ч. маршрутних таксомоторів, та транзитних потоків. Серед стаціонарних джерел найбільшими забруднювачами є підприємства енергетики (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька ТЕЦ, Завод "Енергія", котельні теплових мереж). Практично всі вони потребують модернізації виробництва та діючих систем уловлення шкідливих речовин.

У поверхневі водойми буде скинуто близько 910,0 млн. куб.м забруднених стічних вод (у 2005 р. - 899,0 млн. куб.м), з них без очистки - 28,0 млн. куб.м (у 2005 р. - 24,3 млн. куб.м). Основними джерелами забруднення є ВАТ "АК "Київводоканал" і промислові підприємства. Відсутність фінансування на спорудження станції мехобезводження осаду на Дніпровській і Деснянській водопровідних станціях не дозволило зменшити масу викиду забруднюючих речовин у Канівське водосховище.

Однією з причин зростання забруднення водних об'єктів і грунтів міста викидами нафтопродуктів є відсутність локальних очисних споруд дощових стоків на більшості відкритих автостоянок і автозаправних станцій, пунктах розвантаження паливно-мастильних матеріалів на території річкового порту й автотранспортних підприємств. Негативно на стан довкілля впливають й інші відходи автотранспорту (відпрацьовані мастила, фільтри, акумулятори, шини тощо), утилізацію яких належним чином не налагоджено.

Обсяг вивезених відходів у 2006 р. становитиме 1313,9 тис. куб.м, з них: 1152,2 тис. - тверді побутові відходи, 121,4 тис. - виробничо-господарські, в т.ч. токсичні відходи, 40,3 тис. куб.м - рідкі відходи. Рівень використання твердих побутових відходів у м. Києві поступається показникам не лише європейських столиць, а й багатьох міст України.

Одним із напрямів поліпшення екологічної ситуації є посилення контролю за викидами шкідливих речовин і застосування суворих штрафних санкцій у випадку недотримання встановлених норм і правил. У м. Києві зростає кількість підприємств - платників збору за забруднення навколишнього природного середовища: 2004 р. - 14,3 тис., 2005 р. - 17,1 тис. Як очікується, в 2006 р. надходження коштів від сплати збору складуть понад 27,7 млн.грн. (18,0 млн. до Державного та 9,7 млн. до міського фондів охорони навколишнього природного середовища) - в 2,1 раза більше порівняно з попереднім роком, що обумовлено введенням до нормативів збору коефіцієнта 2,373. Основними платниками є підприємства енергетики (АЕК "Київенерго", ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан пауер") та ВАТ АК "Київводоканал" - понад 50% загальної суми.

У 2007 р. пріоритетами діяльності міської влади у сфері охорони навколишнього природного середовища будуть: підвищення екологічної безпеки міського транспорту, енергетики, промисловості та будівництва; розроблення проектів реструктуризації та винесення за межі міста окремих промислових підприємств - великих забруднювачів навколишнього природного середовища; впровадження системи моніторингу довкілля м. Києва, що дозволить забезпечити в автоматизованому режимі адміністративні органи та відповідні служби міста даними про стан довкілля і науково-обґрунтованими рекомендаціями щодо прийняття управлінських рішень для запобігання виникненню небезпечних екологічних ситуацій; посилення відповідальності за недотримання природоохоронного законодавства.

Операційні цілі та пріоритетні заходи на 2007 рік:

1. Охорона повітряного басейну

- розроблення систем і приладів контролю за викидами шкідливих речовин у атмосферне повітря, оснащення ними стаціонарних джерел забруднення - ДУЕПР;

- оснащення комунального транспорту міста приладами для зменшення викидів шкідливих речовин у відпрацьованих газах; запровадження вимог щодо встановлення таких приладів на автотранспорті перевізників інших форм власності за власні кошти, забезпечення контролю за їх виконанням - УОНПС, ГУТЗІ;

- зменшення негативного впливу на повітряний басейн міста сміттєспалювального заводу "Енергія" АЕК "Київенерго", зокрема: розроблення оптимальних режимів роботи операторів сміттєспалювальних котлоагрегатів, що забезпечить скорочення викидів оксидів вуглецю більш ніж у 10 разів, мінімізує викиди метану та вуглеводнів; здійснення автоматизації топочного процесу спалювання твердих побутових відходів; розроблення проекту очистки димових газів та проекту використання пари котлів - АЕК "Київенерго";

- проведення заміни механічних решіток грабельного відділення III черги очисних споруд Бортницької станції аерації, що дозволить скоротити викиди аміаку та сірководнів - ВАТ "АК "Київводоканал";

- здійснення модернізації стаціонарних постів контролю рівнів забруднення атмосферного повітря - ДУЕПР.

2. Охорона водних ресурсів

- проведення реконструкції хлорного господарства, виконання проектних робіт зі спорудження станції зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод на Дніпровській і Деснянській водопровідних станціях - ВАТ "АК "Київводоканал";

- підвищення ефективності роботи каналізаційної інфраструктури міста шляхом: будівництва другої нитки Головного міського каналізаційного колектора; проведення реконструкції споруд 1-ї черги Бортницької станції аерації, закупівлі флокулянту для зневоднення сирих осадів та інтенсифікації процесу ущільнення стабілізованого мулу, виконання робіт по розчистці магістрального каналу (русло р. Якушевка), який відводить у р. Дніпро біологічно очищені стічні води на спорудах Бортницької станції аерації та ін. - ВАТ "АК "Київводоканал";

- будівництво очисних споруд стічних вод на філіалі "Завод "Енергія" АЕК "Київенерго" - АЕК "Київенерго";

- встановлення на автотранспортних підприємствах міста автономних установок для очищення зливних стоків від нафтопродуктів - КП "Київпастранс";

- виконання робіт з очистки та благоустрою водних об'єктів м. Києва (Дарницького меліоканалу та ін.); встановлення водоохоронних знаків меж прибережних захисних смуг водних об'єктів - ДКП "Плесо".

3. Охорона земельних ресурсів і біорізноманіття

- реалізація схеми санітарної очистки міста, вдосконалення системи роздільного збирання відходів, переробки, знешкодження, утилізації та захоронення промислових і побутових відходів. У 2007 р. заплановано закінчити реконструкцію полігону ТВП N 5, розробити проект очисних споруд фільтрату на звалищі в с. Пирогів - ГУКГ, ВАТ "Київспецтранс";

- розроблення біотехнологічного методу утилізації органічних відходів із використанням отриманих продуктів - ДУЕПР;

- проведення протизсувних і укріплювальних заходів на схилах парку Вічної слави, Божкового яру, Батиєвої гори в районі вул. Дружньої, Дніпровському схилі біля Пішохідного мосту, схилі навколо Свято-Макаріївської церкви, схилах над Парковою дорогою на ділянці від Паркового мосту до музичної естради, схилі вул. Нижньоюрківської та ін. - КП "СУППР", ГУКГ;

- виконання заходів, передбачених на 2007 р. Програмою комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року - КО "Київзеленбуд", ГУКГ.

Виконання програмних заходів дозволить сповільнити темпи зростання обсягу викидів забруднюючих речовин у поверхневі води й атмосферне повітря, спричинене посиленням техногенного навантаження; збільшити рівень використання вторинних ресурсів на основі впровадження новітніх технологій переробки промислових і твердих побутових відходів. Згідно з прогнозом надходження коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища в 2007 р. становитимуть понад 28,2 млн. грн. (табл. 1).

Примітка:

(*) дані Державного управління екології та природних ресурсів у м. Києві

3.5.2. Техногенна безпека

У структурі потенційно небезпечних об'єктів перші місця посідають промислові підприємства та міські комунікації, АЗС, вузлові залізничні станції. Загалом у зоні можливого ураження від надзвичайних ситуацій техногенного походження перебуває 93% території столиці.

За 9 місяців 2006 р. у м. Києві зареєстровано 107 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зокрема: прориви тепломереж, у результаті яких від теплопостачання було відключено понад 1300 житлових будинків і відомчих закладів; витік 10 кг аміаку через розрив труби на території АТ "Гермес"; розливи ртуті та ін. Основними причинами їх виникнення є:

- незадовільний стан водопровідних і каналізаційних мереж, у т.ч. головного міського каналізаційного колектора;

- підвищена концентрація потенційно небезпечних виробництв, високий ступінь зносу їх основних фондів (в середньому - 40%);

- низький рівень упровадження інженерно-технічних заходів щодо зменшення ступеня ризику виникнення аварій на потенційно небезпечних об'єктах;

- недостатня розвиненість служб швидкого реагування на випадок можливого виникнення надзвичайних ситуацій та ін.

На ряді підприємств міста склалася небезпечна ситуація з накопиченням токсичних промислових відходів. Так, у 2006 р. на території ДНВП "Захід" завершені роботи по очищенню від забруднення берилієм виробничих дільниць, обладнання, технологічного берилієвого корпусу та території підприємства, зібрано відходи в металеві контейнери. Проте остаточно не вирішено питання щодо їх захоронення та визначення місця постійного зберігання. Схожа ситуація існує на ВАТ "Радикал" (ртутне забруднення грунтів і підземних вод), КДМСК УкрДО "Радон" (забруднення рідкими радіоактивними відходами - тритієм).

У 2007 р. пріоритетами діяльності міської влади будуть: забезпечення ефективного функціонування на території м. Києва єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; винесення за межі міста ряду потенційно небезпечних виробництв і складських приміщень; створення полігону токсичних відходів.

Операційні цілі та пріоритетні заходи на 2007 рік:

- проведення утилізації та переробки відходів берилію на підприємстві "Захід", визначення ділянки для створення на території Київської області постійного пункту їх захоронення - УОНПС;

- вилучення та вивезення радіоактивних відходів з аварійних сховищ N 5, 6, 7 Київського міжобласного спецкомібінату УкрДО "Радон" на діючі сховища в зоні відчуження; розроблення плану й узгодження джерел фінансування технічного переоснащення спецкомбінату "Радон" для поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання підприємств і установ м. Києва - УОНПС;

- здійснення техніко-економічного обгрунтування доцільності створення спеціалізованого підприємства й полігону по переробці (утилізації) токсичних відходів. У разі позитивного висновку проведення проектувальних робіт і початок будівництва - УОНПС, ГУНС;

- виконання робіт по вивозу шлаків, які містять ртуть, грунту та будівельних конструкцій, забруднених ртуттю; проведення збору і демеркуризації відпрацьованих ртутьвмісних ламп у дитячих дошкільних закладах, школах, поліклініках і лікарнях - УОНПС;

- впровадження Єдиної системи оперативно-диспетчерського управління по надзвичайних ситуаціях у м. Києві (на зразок 911), проведення модернізації системи централізованого оповіщення, що дозволить здійснювати цілодобовий моніторинг життєдіяльності столиці, контроль і координацію діяльності чергово-диспетчерських служб різного підпорядкування при ліквідації надзвичайних ситуацій і наданні допомоги мешканцям міста - ГУНС.

Виконання заходів сприятиме зниженню рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зменшенню соціально-економічних збитків у разі їх виникнення, підвищенню ефективності захисту населення, надійності та стійкості систем життєзабезпечення міста.

3.6. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН, РОЗВИТОК ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Стратегічна ціль - утвердження громадянського суспільства, налагодження ефективної співпраці між владою та жителями міста

Київ, як політичний центр країни, повинен відігравати роль провідного чинника об'єднання нації, продукування нових ідей, становлення громадянського суспільства. Водночас на Київ, як столицю нашої держави, покладається місія достойно представляти Україну на міжнародному рівні, формувати її позитивний імідж країни демократичних перетворень, сприяти іншим містам інтегруватися в європейський і міжнародний простір. Події у суспільному житті засвідчують наявність передумов, необхідних для реалізації цих завдань: високий рівень громадянської активності киян, їх готовність до діалогу з владою, патріотизм, толерантне ставлення до людей інших національностей, віросповідань, культур тощо; останнім часом усе помітнішим стає вплив громадських акцій і організацій на прийняття управлінських рішень. Завданням міської влади є формування солідарного бачення владою і киянами перспектив розвитку міста, забезпечення реалізації конституційних прав і свобод, створення дієвих механізмів використання потенціалу громадянського суспільства як генератора нових ідей, а також контролера дій міської влади, у яких безумовно будуть помилки та прорахунки, якою б професійною і справедливою ця влада не була.