Держави-учасниці цієї Угоди, далі Сторони, висловлюючи прагнення розвивати економічні відносини, торгівлю і транспортне сполучення в регіонах Європи, Чорного моря, Кавказу, Каспійського моря та Азії, домовилися укласти Основну багатосторонню угоду про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа - Кавказ - Азія (далі "Основна Угода").

Положення Основної Угоди регулюють міжнародні вантажні та пасажирські перевезення між Сторонами, а також транзитні перевезення через території Сторін.

У цілях Основної Угоди "міжнародне перевезення" означає переміщення товарів або пасажирів:

а) автомобільним транспортом (у тому числі причепи і напівпричепи);

б) залізничним транспортом;

в) водним транспортом;

г) повітряним транспортом;

д) усіма видами контейнерів, відповідно до митної конвенції про контейнери;

е) трубопроводами,

якщо місце приймання вантажів або пасажирів і призначене місце поставки, як зазначено в контракті, знаходиться в двох різних країнах, де хоча б одна з них Сторона Основної Угоди, а також зберігання під час транзиту вантажів.

Цілями Основної Угоди є:

а) розвиток економічних відносин, торгівлі й транспортного сполучення в регіонах Європи, Чорного моря, Кавказу, Каспійського моря та Азії;

б) сприяння доступу до міжнародного ринку автомобільного, повітряного та залізничного транспорту, а також торгового судноплавства;

в) сприяння міжнародному перевезенню вантажів, пасажирів і міжнародному транспортуванню вуглеводневих продуктів;

г) забезпечення безпеки руху, збереження вантажів і охорони навколишнього середовища;

д) гармонізація транспортної політики, а також правових рамок у сфері транспорту;

е) створення рівних умов конкуренції між окремими видами транспорту.

1. Кожна Сторона надає іншим Сторонам право транзиту міжнародних транспортних засобів, вантажів і пасажирів через їхню територію на умовах, зазначених у Основній Угоді.

2. Сторони забезпечують найбільш ефективну організацію сприяння транзитним перевезенням на своїх територіях.

3. Положення Основної Угоди не зачіпають прав і зобов'язань Сторін, що випливають з інших міжнародних конвенцій і угод, учасницями яких вони є або можуть стати.

Податки, збори та інші платежі, незалежно від їхньої назви або призначення, не стягуються щодо транзитних перевезень, за винятком оплати витрат на транспортні, митні послуги, послуги, пов'язані з перевезенням, а також платежів за користування транспортною інфраструктурою.

1. Тарифи за послуги у забезпеченні транзитних перевезень установлюються на пільгових умовах.

2. Сторони погодилися, що в тому разі, якщо будуть встановлені пільгові умови і тарифи між двома Сторонами для видів перевезень, зазначених у Статті 1 Основної Угоди, не менш пільгові умови й тарифи застосовуватимуться між цими Сторонами та іншими Сторонами.

Сторони вживають відповідних заходів, що забезпечують безпеку руху, пасажирів і перевізників, збереження вантажів і транспортних засобів, а також охорону навколишнього середовища при міжнародних перевезеннях, передбачених у статті 1 Основної Угоди.

1. Сторони, з метою регулювання питань, що стосуються здійснення і застосування положень Основної Угоди, створюють Міжурядову Комісію.

2. Міжурядова Комісія складається з вищих урядових посадових осіб Сторін або їхніх представників з повноваженнями ухвалення рішення в рамках Основної Угоди.

Міжурядова Комісія приймає рішення на основі принципу консенсусу.

3. Міжурядова Комісія регулярно проводить засідання, не менше одного разу на рік, по черзі в кожної із Сторін. При цьому Сторона, що приймає, головує протягом одного року. Головою Міжурядової Комісії є глава делегації Сторони, в якій проводиться засідання.

Засідання Міжурядової Комісії проводяться за пропозицією Голови або будь-якої із Сторін за участю представників Сторін, які можуть запрошувати до участі відповідних експертів.

4. Міжурядова Комісія приймає власні правила процедури.

5. При необхідності Міжурядова Комісія вносить пропозиції про внесення поправок і змін до Основної Угоди, а також про прийняття нових технічних додатків до Основної Угоди.

6. Міжурядова Комісія виробляє рішення для прийняття Сторонами та відповідні рекомендації з питань у рамках Основної Угоди, в тому числі:

а) координації транспортної політики;

б) забезпечення дотримання положень Основної Угоди;

в) збору й вільного обміну відповідною інформацією;

г) гармонічного розвитку перевезень між Сторонами з урахуванням, насамперед, безпеки руху, схоронності вантажів та екологічних аспектів;

д) сприяння співробітництву між транспортними підприємствами і установами;

е) сприяння мультимодальним перевезенням;

ж) спрощення митних процедур і практики, що підлягають застосуванню в установлених пунктах пропуску.

7. Міжурядова Комісія має право створити робочі групи по сферах, зазначених у пункті 1 статті 10 Основної Угоди, і визначати їхні права і обов'язки.

1. Міжурядова Комісія засновує Постійний Секретаріат для ефективного застосування Основної Угоди.

2. Секретаріат розташований у місті Баку, Азербайджанська Республіка, і має постійні представництва у кожній зі Сторін.

3. Міжурядова Комісія розробляє і затверджує Положення про Постійний Секретаріат, визначає коло його повноважень, права та обов'язки, процедуру призначення посадових осіб, а також готує пропозиції щодо системи спільного фінансування роботи Постійного Секретаріату.

Система фінансування затверджується урядами Сторін.

4. Постійний Секретаріат здійснює нагляд за виконанням положень Основної Угоди, а також виконує рішення Міжурядової Комісії і вносить відповідні пропозиції до Міжурядової Комісії.

1. Технічні додатки щодо міжнародного автомобільного транспорту, міжнародного залізничного транспорту, міжнародного торгового судноплавства та митних процедур і опрацювання документів є невід'ємною частиною Основної Угоди так само, як й інші технічні додатки, що можуть бути прийняті згодом, у разі потреби.

2. Технічні додатки мають обов'язковий характер для Сторін таким же чином, у такому ж обсязі, як і Основна Угода, і забезпечують детальне регулювання питань, визначених в Основній Угоді. Проте при виникненні суперечностей між положеннями Основної Угоди і положеннями будь-якого технічного додатка необхідно керуватися положеннями Основної Угоди.

3. Кожна зі Сторін має право запропонувати поправки до технічних додатків і, при необхідності, надати проекти нових технічних додатків до Постійного Секретаріату.

4. Запропоновані поправки до технічних додатків і нові проекти розглядаються Міжурядовою Комісією.

1. За згодою Сторін до Основної Угоди можуть бути внесені зміни і доповнення, які оформляються Протоколом, що є невід'ємною частиною Основної Угоди.

2. Набуття чинності Протоколом про зміни і доповнення здійснюється в тому ж порядку, що й Основною Угодою.

1. Будь-які спори, розбіжності або претензії між Сторонами, що виникають у зв'язку із застосуванням, тлумаченням, порушенням або припиненням Основної Угоди і які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, передаються на розгляд будь-якою із причетних Сторін у Міжурядову Комісію.

2. Будь-які такі спори, розбіжності або претензії, що не можуть бути вирішені Міжурядовою Комісією, на прохання усіх причетних Сторін передаються до відповідного міжнародного або арбітражного суду, або до Міжнародного Суду в Гаазі в межах його компетенції.

1. Основна Угода набуває чинності через 30 днів після здачі депозитарію, зазначеному в статті 15 Основної Угоди, четвертого повідомлення про виконання Сторонами відповідних внутрішньодержавних процедур, згідно з їхнім національним законодавством.

2. Основна Угода набуває чинності для інших Сторін через 30 днів після здачі ними повідомлення депозитарію про виконання відповідних внутрішньодержавних процедур, згідно з їхнім національним законодавством.

1. Основна Угода відкрита для приєднання будь-якої держави.

2. Документи про приєднання, за згодою всіх Сторін на таке приєднання, здаються на зберігання депозитарію, зазначеному в статті 15 Основної Угоди.

3. Угода набуває чинності для держав, що приєдналися, на 30-ий день після здачі депозитарію документа про приєднання.

4. Регіональні організації економічної інтеграції можуть приєднуватись до Основної Угоди як асоційовані члени.

5. Міжурядова Комісія може розробити умови, на яких регіональні організації економічної інтеграції можуть вступати в асоціацію зі Сторонами цієї Угоди.

1. Депозитарієм Основної Угоди є Азербайджанська Республіка, яка направляє Сторонам, що підписали Основну Угоду, її завірені копії.

2. Депозитарій інформує Сторони про приєднання інших держав до Основної Угоди і про припинення дії Основної Угоди стосовно будь-якої із Сторін.

1. Основна Угода укладена терміном на 10 років.

Дія Основної Угоди продовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо Сторони не заявлять про інше.

2. Дія Основної Угоди може бути припинена на території Сторони, якщо ця Сторона письмово повідомить депозитарія не менш, ніж за шість місяців про свій намір припинити її дію на своїй території.

3. Зобов'язання по договорах, угодах та інших домовленостях, підписаних відповідно до положень Основної Угоди, зберігають чинність і після припинення її дії, аж до їхнього повного виконання.

Вчинено в місті Баку 8 вересня 1998 року, в одному дійсному примірнику, російською та англійською мовами, обидва тексти є однаково автентичними.

На посвідчення чого нижчепідписані Глави держав і урядів або їхні повноважні представники підписали цю Основну Угоду, що включає додані застереження.

1. Азербайджанська Республіка заявляє, що жодні з прав, обов'язків і положень, викладених у "Основній багатосторонній угоді про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа - Кавказ - Азія" та її Технічних Додатках, не будуть застосовуватись Азербайджанською Республікою щодо таких перевезень її територією, для яких територія Республіки Вірменія є початковою, транзитною або кінцевою територією.

2. Азербайджанська Республіка залишає за собою право в будь-який час змінити або виключити положення пункту 1 цього Застереження, й інші Сторони будуть повідомлені у письмовій формі про будь-які такі зміни або винятки.

Положення статті 4 Технічного Додатка щодо міжнародного залізничного транспорту і Примітка 2 до нього на Республіку Казахстан не поширюються.

Примітка 2 до Технічного Додатка щодо залізниць не застосовується для Румунії.

Положення цього Технічного Додатка регулюють міжнародні автомобільні перевезення вантажів і пасажирів:

а) двосторонніх, між Сторонами;

б) транзитних територіями Сторін.

Для цілей цього Технічного Додатка нижченаведені терміни означають:

1. Термін "перевізник" - будь-яку фізичну або юридичну особу, зареєстровану на території однієї із Сторін і допущену відповідно до чинного національного законодавства до виконання міжнародних автомобільних перевезень пасажирів або вантажів.

2. Термін " автотранспортний засіб":

під час перевезення вантажів - вантажний автомобіль, вантажний автомобіль із причепом, автомобільний тягач або автомобільний тягач із напівпричепом;

під час перевезення пасажирів - автобус, тобто автомобільний засіб, призначений для перевезення пасажирів, що має не менше 8 місць для сидіння, не рахуючи місця водія, а також причеп для перевезення багажу.

3. Термін "перевезення" означає пересування автотранспортних засобів з вантажем або без вантажу по шляхах, навіть якщо частина маршруту автомобіля, причепа або напівпричепа проходить по водному або залізничному шляху.

4. Термін "небезпечні вантажі" означає вантажі, що вважаються небезпечними відповідно до Європейської Угоди щодо міжнародних перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом (ДОПНВ), 1957 року.

5. Термін "вантажі, що швидко псуються" означає вантажі, що вважаються такими, що швидко псуються, відповідно до Угоди про Міжнародні Перевезення Продуктів, що швидко псуються, і Спеціального Обладнання, що вживається для таких перевезень (ШПС), 1970 року.

6. Термін "дозвіл" означає документ, що видається компетентним органом Сторони і дає право автотранспортному засобові, зареєстрованому в іншій Стороні, на в'їзд, виїзд або проїзд транзитом через територію першої Сторони.

7. Термін "спеціальний дозвіл" означає документ, що видається компетентним органом Сторони і дає право автотранспортному засобові, зареєстрованому в іншій Стороні, на здійснення спеціальних категорій перевезень на території або через територію першої Сторони.

8. Термін "реєстрація" означає реєстрацію автотранспортного засобу в Стороні відповідно до вимог її національних компетентних органів.

1. Кожна Сторона дозволяє перевізнику, зареєстрованому в іншій Стороні, перевозити вантажі або пасажирів між будь-яким пунктом на своїй території і пунктом на території інших Сторін або в зворотному напрямку, а також транзитом по своїй території, при наявності дозволу, без будь-яких необгрунтованих затримок або обмежень.

2. Перевізник може здійснювати перевезення третьої країни лише при наявності спеціального дозволу компетентних органів або організацій Сторін на такі перевезення.