1. У цьому Регламенті встановлено правила стосовно:

- визначення, опису, представлення та маркування спиртних напоїв, а також щодо охорони географічних зазначень спиртних напоїв;

- етилового спирту та дистилятів, які використовують у виробництві алкогольних напоїв;

- використання офіційних назв спиртних напоїв у представленні та маркованні харчових продуктів, інших ніж спиртні напої.

2. Цей Регламент застосовується до продуктів, зазначених у параграфі 1, уведених в обіг на ринку Союзу, незалежно від того, чи вони вироблені у Союзі, чи в третіх країнах, а також до продуктів, вироблених у Союзі для експорту.

3. Стосовно охорони географічних зазначень глава III цього Регламенту також застосовується до товарів, які ввозять на митну територію Союзу без випуску їх у вільний обіг у ньому.

Для цілей цього Регламенту "спиртний напій" означає алкогольний напій, який відповідає таким вимогам:

(a) призначений для споживання людиною;

(b) має конкретні органолептичні властивості;

(c) має мінімальну міцність за об’ємною часткою спирту 15%, окрім спиртних напоїв, які відповідають вимогам категорії 39 в додатку I;

(d) вироблений в один із таких способів:

(i) безпосередньо з використанням будь-яких з описаних нижче методів окремо або в поєднанні:

- дистиляція зброджених продуктів зі смако-ароматичними добавками або смако-ароматичними харчовими продуктами чи без них,

- мацерація або подібне перероблення рослинної сировини в етиловому спирті сільськогосподарського походження, дистилятах сільськогосподарського походження або спиртних напоях чи в поєднанні їх;

- додавання до етилового спирту сільськогосподарського походження, дистилятів сільськогосподарського походження або спиртних напоїв будь-чого із зазначеного нижче окремо або в поєднанні:

- смако-ароматичні добавки, які використовують згідно із Регламентом (ЄС) № 1334/2008,

- барвники, які використовують згідно із Регламентом (ЄС) № 1333/2008,

- інші дозволені інгредієнти, які використовують згідно із Регламентами (ЄС) № 1333/2008 та (ЄС) № 1334/2008,

- підсолоджувальні продукти,

- інші продукти сільськогосподарського походження,

- харчові продукти; або

(ii) шляхом додавання до нього будь-яких із описаних нижче продуктів окремо або в поєднанні:

- інші спиртні напої,

- етиловий спирт сільськогосподарського походження,

- дистиляти сільськогосподарського походження,

- інші харчові продукти;

(e) не охоплений кодами КН 2203, 2204, 2205, 2206 і 2207;

(f) якщо під час його виробництва було додано воду, яка може бути дистильована, демінералізована, пермутована або пом’якшена:

(i) якість такої води відповідає Директиві Ради 98/83/ЄС (- 1) і Директиві Європейського Парламенту і Ради 2009/54/ЄС (- 2); та

(ii) міцність спиртного напою після додавання води все ще відповідає мінімальній міцності за об’ємною часткою спирту, передбаченій у пункті (c) цієї статті або у відповідній категорії спиртних напоїв, визначеній у додатку I.

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) "офіційна назва" означає назву, під якою спиртний напій вводять в обіг, у розумінні пункту (n) статті 2 (2) Регламенту (ЄС) № 1169/2011;

(2) "складений термін" означає щодо опису, представлення та марковання алкогольного напою поєднання або офіційної назви, передбаченої в категоріях спиртних напоїв, визначених у додатку I, або географічного зазначення для спиртного напою, з якого походить весь спирт кінцевого продукту, із одним чи кількома із зазначених нижче елементів:

(a) назва одного чи кількох харчових продуктів, інших ніж алкогольний напій та інших ніж харчові продукти, використані для виробництва такого спиртного напою, відповідно до додатка I, або прикметники, які походять від таких назв;

(b) термін "лікер" або "вершки";

(3) "натяк" означає пряме або непряме покликання на одну чи кілька офіційних назв, передбачених у категоріях спиртних напоїв, визначених у додатку I, або на одне чи кілька географічних зазначень для спиртних напоїв, інше ніж покликання у складеному терміні або у списку інгредієнтів, визначеному у статті 13(2)-(4), в описі, представленні та маркованні такого:

(a) харчовий продукт, інший ніж спиртний напій,

(b) спиртний напій, який відповідає вимогам категорій 33-40 в додатку I, або

(c) спиртний напій, який задовольняє умови, встановлені у статті 12(3a);

(4) "географічне зазначення" означає зазначення, яке ідентифікує походження спиртного напою з території країни або з регіону чи з місцевості на тій території, якщо певна якість, репутація чи інша характеристика зазначеного спиртного напою суттєво пов’язана з його географічним походженням;

(5) "специфікація продукту" означає файл, долучений до заявки на охорону географічного зазначення, в якому визначено специфікації, яким повинен відповідати спиртний напій, та який називався "технічний файл" у Регламенті (ЄС) № 110/2008;

(6) "група" означає будь-яку асоціацію, незалежно від її організаційно-правової форми, яка складається переважно з виробників чи переробників, які працюють з відповідними спиртними напоями;

(7) "родова назва" означає назву спиртного напою, яка стала родовою та яка, хоча й пов’язана з місцем чи регіоном, де цей продукт був початково вироблений або введений в обіг, стала загальновживаною назвою спиртного напою в Союзі;

(8) "поле зору" означає поле видимості, як означено в пункті (k) статті 2 (2) Регламенту (ЄС) № 1169/2011;

(9) "змішувати" означає поєднувати спиртний напій, який належить або до категорії спиртних напоїв, визначеної в додатку I, або до географічного зазначення, з одним чи кількома з таких продуктів:

(a) інші спиртні напої, які не належать до тієї самої категорії спиртних напоїв, визначених у додатку I;

(b) дистиляти сільськогосподарського походження;

(c) етиловий спирт сільськогосподарського походження;

(10) "суміш" означає спиртний напій, який зазнав змішування;

(11) "купажувати" означає поєднувати два або більше спиртних напоїв однієї категорії, які мають лише незначні відмінності у складі завдяки одному або декільком із таких чинників:

(a) метод виробництва;

(b) застосовані дистиляційні апарати;

(c) період дозрівання або витримування;

(d) географічний район виробництва;

спиртний напій, вироблений у такий спосіб, належить до тієї самої категорії спиртних напоїв, що й оригінальні спиртні напої до купажування;

(12) "купаж" означає спиртний напій, який зазнав купажування.

Для цілей цього Регламенту застосовують такі технічні терміни та означення і технічні вимоги:

(1) "опис" означає терміни, які використовують у маркованні, представленні та на пакованні спиртного напою, у супровідних документах при транспортуванні спиртного напою, у комерційних документах, зокрема у рахунках-фактурах і накладних, а також у рекламі спиртного напою;

(2) "представлення" означає терміни, які використовують у маркованні та на пакованні, у тому числі в рекламі та маркетингових акціях для продукту, на зображеннях тощо, а також на ємності, в тому числі на пляшці або засобі закупорювання;

(3) "марковання" означає будь-яке слово, дані, торговельні марки, назву бренду, графічні зображення чи символи, що стосуються продукту, які розміщують на будь-якому пакованні, документі, повідомленні, етикетці, етикетці-манжеті або кольєретці, що супроводжують такий продукт або стосуються його;

(4) "етикетка" означає будь-яку бирку, напис, знак, графічне або інше зображення, написане, надруковане, нанесене з використанням трафарету, марковане, витиснене або відбите на пакованні чи ємності або прикріплене до паковання чи ємності з харчовим продуктом;

(5) "паковання" означає захисну обгортку, картонну тару, ящики, ємності та пляшки, які використовують під час перевезення або продажу спиртних напоїв;

(6) "дистиляція" означає процес термічної сепарації, який складається з одного або декількох етапів сепарації, метою яких є досягнення певних органолептичних властивостей або підвищення концентрації спирту чи і те й інше, незалежно від того, чи такі етапи відбуваються за нормального тиску чи у вакуумі, за допомогою використовуваного перегінного апарата; та який може бути одноразовою або багаторазовою дистиляцією або редистиляцією;

(7) "дистилят сільськогосподарського походження" означає спиртовмісну рідину, яка є результатом дистиляції після спиртового бродіння сільськогосподарського продукту або продуктів, перелічених у додатку I до Договору, яка не має властивостей етилового спирту та зберігає аромат і смак використаної сировини;

(8) "підсолоджувати" означає використовувати у виробництві спиртних напоїв один чи декілька підсолоджувальних продуктів;

(9) "підсолоджувальні продукти" означає:

(a) напівбілий цукор, білий цукор, білий цукор "екстра", декстроза, фруктоза, глюкозний сироп, цукровий розчин, інвертний цукровий розчин та інвертний цукровий сироп, як означено в частині A додатка до Директиви Ради 2001/111/ЄС (- 3);

(b) ректифіковане концентроване виноградне сусло, концентроване виноградне сусло або свіже виноградне сусло;

(c) карамелізований цукор, що є продуктом, який отримують винятково методом контрольованого нагрівання цукрози без основ, мінеральних кислот чи інших хімічних добавок;

(d) мед, як означено в пункті 1 додатка I до Директиви Ради 2001/110/ЄС (- 4);

(e) сироп із плодів ріжкового дерева;

(f) будь-які інші натуральні вуглеводневі речовини з ефектом, подібним до ефекту продуктів, зазначених у пунктах (a)-(e);

(10) "додавання спирту" означає додавання етилового спирту сільськогосподарського походження або дистилятів сільськогосподарського походження чи і того й іншого до спиртного напою; таким додаванням не є використання спирту для розбавлення або розчинення барвників, смако-ароматичних добавок чи інших дозволених інгредієнтів, які використовуються у виробництві спиртних напоїв;

(11) "дозрівання" або "витримування" означає зберігання спиртного напою у відповідній тарі впродовж певного періоду часу з метою, щоб такий спиртний напій зазнав природних реакцій, які нададуть такому спиртному напою певних характеристик;

(12) "ароматизувати" означає додавати смако-ароматичні добавки або смако-ароматичні харчові продукти у виробництві спиртного напою за допомогою одного або декількох із таких процесів: додавання, настоювання, мацерація, спиртове бродіння або дистиляція спирту в присутності смако-ароматичних добавок або смако-ароматичних харчових продуктів;

(13) "смако-ароматичні добавки" означає смако-ароматичні добавки, як означено в пункті (a) статті 3 (2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008;

(14) "смако-ароматична речовина" означає смако-ароматичну речовину, як означено в пункті (b) статті 3 (2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008;

(15) "натуральна смако-ароматична речовина" означає натуральну смако-ароматичну речовину, як означено в пункті (c) статті 3 (2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008;

(16) "смако-ароматичний препарат" означає смако-ароматичний препарат, як означено в пункті (d) статті 3 (2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008;

(17) "інша смако-ароматична добавка" означає іншу смако-ароматичну добавку, як означено в пункті (h) статті 3 (2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008;

(18) "смако-ароматичні харчові продукти" означає харчові продукти, як означено в статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 178/2002 (- 5), які використовуються у виробництві спиртних напоїв із головною метою надати смаку та аромату спиртним напоям;

(19) "забарвлювати" означає використовувати один або декілька барвників у виробництві спиртного напою;

(20) "барвники" означає барвники, як означено в пункті 2 додатка I до Регламенту (ЄС) № 1333/2008;

(21) "карамель" означає харчову добавку, яка відповідає E-номерам E 150a, E 150b, E 150c або E 150d та яка належить до продуктів коричневого кольору більшої чи меншої інтенсивності, призначених для забарвлювання, зазначених у частині B додатка II до Регламенту (ЄС) № 1333/2008; вона не відповідає цукровому ароматичному продукту, який отримують у результаті нагрівання цукрів та який використовують для надання смаку й аромату;

(22) "інші дозволені інгредієнти" означає інгредієнти харчових продуктів зі смако-ароматичними властивостями, дозволені згідно з Регламентом (ЄС) № 1334/2008, та харчові добавки, інші ніж барвники, дозволені згідно з Регламентом (ЄС) № 1333/2008;

(23) "міцність за об’ємною часткою спирту" означає співвідношення між об’ємом чистого спирту, присутнього у продукті за температури 20 °С, та загальним об’ємом продукту за такої самої температури;

(24) "вміст летких речовин" означає кількість летких речовин, інших ніж етиловий спирт і метанол, які містяться у спиртному напої, отриманому винятково методом дистиляції.

Для цілей цього Регламенту "етиловий спирт сільськогосподарського походження" означає рідину, яка відповідає таким вимогам:

(a) її було отримано в результаті спиртового бродіння з подальшою дистиляцією винятково продуктів сільськогосподарського походження, перелічених у додатку I до Договору;

(b) вона не має відчутного смаку, окрім того, який має сировина, використана в його виробництві;

(c) її мінімальна міцність за об’ємною часткою спирту становить 96,0%;

(d) її максимальний рівень залишків не перевищує таких значень:

(i) етилацетат: 1,3 грама на гектолітр спирту 100% об.;

(ii) ацетальдегід (сума етаналю та 1,1-діетоксіетану): 0,5 грама на гектолітр спирту 100% об.;

(iii) вищі спирти (сума таких: пропан-1-ол, бутан-1-ол, бутан-2-ол, 2-метилпропан-1-ол, 2-метилбутан-1-ол і 3-метилбутан-1-ол): 0,5 грама на гектолітр спирту 100% об.;

(iv) метанол: 30 грамів на гектолітр спирту 100% об.;

(v) фурфурол: 0,5 грама на гектолітр спирту 100% об.

1. Етиловий спирт і дистиляти, які використовують у виробництві спиртних напоїв, не повинні бути іншого походження, окрім сільськогосподарського, у розумінні додатка I до Договору.

2. Для розбавлення або розчинення барвників, смако-ароматичних добавок чи інших дозволених інгредієнтів, які використовують у виробництві алкогольних напоїв, заборонено використовувати спирт, інший ніж етиловий спирт сільськогосподарського походження, дистиляти сільськогосподарського походження або спиртні напої категорій 1-14 у додатку I. Такий спирт для розбавлення або розчинення барвників, смако-ароматичних добавок або інших дозволених інгредієнтів використовують тільки в кількостях, неодмінно необхідних для таких цілей.

3. Алкогольні напої не повинні містити спирту синтетичного походження чи будь-якого іншого спирту несільськогосподарського походження у розумінні додатка I до Договору.

1. Спиртні напої категоризують відповідно до загальних правил, встановлених у цій статті, та спеціальних правил, встановлених у додатку I.

2. Без обмеження спеціальних правил, встановлених для кожної з категорій спиртних напоїв 1-14 у додатку I, визначені в цих категоріях спиртні напої:

(a) повинні бути вироблені шляхом спиртового бродіння та дистиляції та бути отримані винятково із сировини, передбаченої відповідною категорією спиртних напоїв у додатку I;

(b) не повинні містити доданого спирту, розбавленого чи нерозбавленого;

(c) не повинні мати доданих смаку й аромату;

(d) не повинні бути забарвленими нічим, окрім карамелі, яка використовується винятково для коригування забарвлення таких спиртних напоїв;

(e) не повинні бути підсолодженими, окрім як з метою довершення кінцевого смаку продукту; максимальний вміст підсолоджувальних продуктів, виражених як інвертний цукор, не повинен перевищувати граничних значень, встановлених для кожної категорії в додатку I;

(f) не повинні містити добавок, окрім цілих неперероблених елементів сировини, з якої було отримано спирт, та які слугують здебільшого для декоративних цілей.

3. Без обмеження спеціальних правил, встановлених для кожної з категорій спиртних напоїв 15-44 у додатку I, визначені в цих категоріях спиртні напої:

(a) можуть бути отримані з будь-якої сільськогосподарської сировини, наведеної в додатку I до Договору;

(b) можуть містити доданий спирт;

(c) можуть містити смако-ароматичні речовини, натуральні смако-ароматичні речовини, смако-ароматичні препарати та смако-ароматичні харчові продукти;

(d) можуть бути забарвлені;

(e) можуть бути підсолоджені.

4. Без обмеження спеціальних правил, встановлених у додатку II, спиртні напої, які не відповідають спеціальним правилам, встановленим для кожної з категорій, визначених у додатку I:

(a) можуть бути отримані з будь-якої сільськогосподарської сировини з переліку в додатку I до Договору, або з будь-яких харчових продуктів чи і того й іншого;

(b) можуть містити доданий спирт;

(c) можуть мати додані смак та аромат;

(d) можуть бути забарвлені;

(e) можуть бути підсолоджені.

1. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 46 для доповнення цього Регламенту шляхом внесення змін до технічних термінів та означень і технічних вимог, встановлених у пункті (f) статті 2 і в статтях 4 та 5.

Делеговані акти, зазначені в першому підпараграфі, суворо обмежуються продемонстрованими потребами, які виникають внаслідок розвитку споживацького попиту, технологічного прогресу або необхідності розроблення інноваційних продуктів.

Комісія ухвалює окремий делегований акт щодо кожного технічного терміна й означення чи технічної вимоги, зазначених у першому підпараграфі.

2. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 46 для доповнення цього Регламенту шляхом встановлення у виняткових випадках, коли це вимагається законодавством третьої країни-імпортера, відступів від вимог, визначених у пункті (f) статті 2 і в статтях 4 і 5, вимог за категоріями спиртних напоїв, визначених у додатку I, та спеціальних правил стосовно конкретних спиртних напоїв, визначених у додатку II.

3. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 46 для доповнення цього Регламенту шляхом визначення інших натуральних речовин або видів сировини сільськогосподарського походження з ефектом, подібним до ефекту продуктів, зазначених у пунктах (a)-(e) статті 4(9), які є дозволеними на території Союзу як підсолоджувальні продукти у виробництві спиртних напоїв.

4. Комісія може ухвалювати за допомогою імплементаційних актів однакові правила використання інших натуральних речовин або видів сировини сільськогосподарського походження, дозволених делегованими актами як підсолоджувальні продукти у виробництві спиртних напоїв, зазначених у параграфі 3, які визначають зокрема відповідні коефіцієнти перетворення підсолоджування. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 47(2).

Спиртні напої, які вводять в обіг у Союзі, повинні відповідати вимогам щодо представлення та маркування, визначеним у Регламенті (ЄС) № 1169/2011, якщо інше не передбачено цим Регламентом.

1. Назвою спиртного напою є його офіційна назва.

Офіційні назви спиртних напоїв повинні міститися в їхньому описі, представленні та маркованні.

Офіційні назви повинні бути чітко й помітно нанесені на етикетку спиртного напою, замінювати чи змінювати їх заборонено.

2. В офіційній назві спиртних напоїв, які відповідають вимогам певної категорії спиртних напоїв, визначених у додатку I, використовують назву такої категорії, якщо такою категорією не дозволено використання іншої офіційної назви.

3. В офіційній назві спиртних напоїв, які не відповідають вимогам, встановленим для будь-якої категорії спиртних напоїв, визначеної в додатку I, використовують офіційну назву "спиртний напій".

4. Спиртний напій, який відповідає вимогам більше ніж однієї категорії спиртних напоїв, визначеної в додатку I, може бути введений в обіг під однією чи кількома офіційними назвами, передбаченими такими категоріями в додатку I.

5. Незважаючи на параграфи 1 і 2 цієї статті, офіційну назву спиртного напою:

(a) може бути доповнено або замінено географічним зазначенням, зазначеним у главі III. У такому випадку географічне зазначення може бути доповнено будь-яким терміном, дозволеним відповідною специфікацією продукту, за умови, що це не вводитиме споживача в оману; та

(b) може бути замінено складеним терміном, до якого входить термін "лікер" або "вершки", за умови, що кінцевий продукт відповідає вимогам категорії 33 додатка I.

6. Без обмеження Регламенту (ЄС) № 1169/2011 та спеціальних правил, встановлених для категорій спиртних напоїв у додатку I до цього Регламенту, офіційну назву спиртного напою може бути доповнено:

(a) назвою або географічною вказівкою, передбаченою законами, підзаконними нормативно-правовими актами та адміністративними положеннями, які застосовуються у державі-члені, в якій спиртний напій вводиться в обіг, за умови, що це не вводитиме споживача в оману;

(b) звичною назвою, як означено в пункті (o) статті 2 (2) Регламенту (ЄС) № 1169/2011, за умови, що це не вводитиме споживача в оману;

(c) складеним терміном або натяком відповідно до статей 11 і 12;

(d) терміном "купаж", "купажування" або "купажований" за умови, що такий спиртний напій зазнав купажування;

(e) терміном "суміш", "змішаний" або "змішаний спиртний напій" за умови, що такий спиртний напій зазнав змішування; або

(f) терміном "сухий" або "dry", якщо він не належить до спиртних напоїв, які відповідають вимогам категорії 2 додатка I, без обмеження конкретних вимог, встановлених у категоріях 20-22 у додатку I, і за умови, що такий спиртний напій не був підсолоджений навіть з метою довершення смаку. Як відступ від першої частини цього пункту, термін "сухий" або "dry" може доповнювати офіційну назву спиртних напоїв, які відповідають вимогам категорії 33 і які, таким чином, були підсолоджені.

7. Без обмеження статей 11 і 12 та статті 13(2)-(4) використання офіційних назв, зазначених у параграфі 2 цієї статті, або географічних зазначень в описі, представленні або маркованні будь-якого напою, який не відповідає вимогам відповідної категорії, визначеної в додатку I, або відповідного географічного зазначення, заборонене. Ця заборона також є чинною у випадках, коли такі офіційні назви або географічні зазначення використовують у поєднанні зі словами або фразами на кшталт "подібний", "типу", "у стилі", "вироблений", "аромат" чи будь-якими іншими схожими термінами.

Без обмеження статті 12(1) смако-ароматичні добавки, які імітують спиртний напій, або їх використання у виробництві харчових продуктів, інших ніж напій, можуть містити у своїх представленні та маркованні покликання на офіційні назви, зазначені в параграфі 2 цієї статті, за умови, що такі офіційні назви доповнюються терміном "аромат" чи будь-якими іншими подібними термінами. Географічні зазначення для опису таких смако-ароматичних добавок не використовують.

1. Використання в описі, представленні та маркованні алкогольного напою складеного терміну, до якого входить або офіційна назва, передбачена категоріями спиртних напоїв, визначених у додатку I, або географічне зазначення, для спиртних напоїв дозволене тільки за таких умов:

(a) спирт, який використовують у виробництві алкогольного напою, має походження винятково зі спиртного напою, зазначеного у складеному терміні, окрім спирту, який може міститися у смако-ароматичних добавках, барвниках або інших дозволених інгредієнтах, які використовують для виробництва такого алкогольного напою; та

(b) спиртний напій не був розбавлений шляхом додавання тільки води, через що його міцність є меншою за мінімальну міцність, передбачену відповідною категорією спиртних напоїв, визначеною в додатку I.

2. Без обмеження офіційних назв, передбачених статтею 10, терміни "алкогольний", "спиртний", "напій", "спиртний напій" і "вода" не повинні бути частиною складеного терміну, який описує алкогольний напій.

3. Складені терміни, які описують алкогольний напій:

(a) повинні бути нанесені однорідними літерами одного шрифту, розміру та кольору;

(b) не повинні перериватися жодним елементом тексту або зображення, який не складає їх частину;

(c) не повинні бути нанесені шрифтом із розміром більшим за розмір шрифту, використаного для назви алкогольного напою; та

(d) у випадках, коли алкогольний напій є спиртним напоєм, повинні завжди супроводжуватися офіційною назвою спиртного напою, яка повинна бути нанесеною в тому самому полі зору, що і складений термін, крім випадків, коли складений термін замінює офіційну назву відповідно до пункту (b) статті 10(5).

1. У представленні та маркованні харчового продукту, іншого ніж алкогольний напій, натяк на офіційні назви, передбачені в одній чи кількох категоріях спиртних напоїв, визначених у додатку I, або на одне чи кілька географічних зазначень для спиртних напоїв дозволено тільки за умови, що спирт, використаний у виробництві такого харчового продукту, походить винятково зі спиртного напою або спиртних напоїв, зазначених у натяку, без урахування спирту, який може міститися у смако-ароматичних добавках, барвниках або інших дозволених інгредієнтах, використаних для виробництва такого харчового продукту.

2. Як відступ від параграфа 1 цієї статті та без обмеження регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 (- 6) та (ЄС) № 251/2014 (- 7) натяк у представленні та маркованні алкогольного напою, іншого ніж спиртний напій, на офіційні назви, передбачені в одній чи кількох категоріях спиртних напоїв, визначених у додатку I до цього Регламенту, або на одне чи кілька географічних зазначень для спиртних напоїв дозволено за умови, що:

(a) доданий спирт походить винятково зі спиртного напою або спиртних напоїв, зазначених у натяку; та

(b) пропорцію кожного спиртного інгредієнта зазначено щонайменше один раз у тому самому полі зору, що й натяк, у порядку зменшення використаної кількості. Така пропорція повинна дорівнювати об’ємній частці чистого спирту, представленого нею в загальній об’ємній частці чистого спирту, що міститься в кінцевому продукті.

3. Як відступ від параграфа 1 цієї статті та статті 13(4), в описі, представленні та маркованні спиртного напою, який відповідає вимогам категорій 33-40 у додатку I, натяк на офіційні назви, передбачені однією чи кількома категоріями спиртних напоїв, визначених у тому додатку, або на одне чи кілька географічних зазначень для спиртних напоїв дозволено за умови, що:

(a) доданий спирт походить винятково зі спиртного напою або спиртних напоїв, зазначених у натяку;

(b) пропорцію кожного спиртного інгредієнта зазначено щонайменше один раз у тому самому полі зору, що й натяк, у порядку зменшення використаної кількості. Така пропорція повинна дорівнювати об’ємній частці чистого спирту, представленого нею в загальній об’ємній частці чистого спирту, що міститься в кінцевому продукті; та

(c) термін "cream" відсутній в офіційній назві спиртного напою, який відповідає вимогам категорій 33-40 у додатку I, або в офіційній назві спиртного напою або спиртних напоїв, зазначених у натяку.

3a. Як відступ від параграфа 1, в описі, представленні та маркованні спиртного напою, іншого ніж спиртні напої, які відповідають вимогам категорій 33-40 у додатку I, натяк на офіційну назву, передбачену категорією спиртних напоїв, визначеною у згаданому додатку, або на географічне зазначення для спиртних напоїв дозволений за умови, що:

(a) спиртний напій, зазначений у натяку:

(i) був використаний як єдина спиртова основа для виробництва кінцевого спиртного напою, який повинен відповідати вимогам категорії спиртних напоїв, визначеної в додатку I,

(ii) не був поєднаний з будь-якими харчовими продуктами, іншими ніж харчові продукти, використані для його виробництва або виробництва кінцевого спиртного напою відповідно до додатка I або відповідної специфікації продукту, та

(iii) не був розбавлений шляхом додавання води, через що його міцність не перевищувала би мінімальної міцності, передбаченої відповідною категорією спиртних напоїв, визначеної в додатку I, або специфікацією продукту для географічного зазначення, до якого належить спиртний напій, зазначений у натяку; або

(b) спиртний напій зберігався впродовж повного періоду дозрівання або його частини в дерев’яній діжці, яку до того використовували для дозрівання спиртного напою, зазначеного в натяку, за умови, що:

(i) для тих категорій спиртних напоїв або географічних зазначень для спиртних напоїв, для яких додавання спирту, розбавленого або нерозбавленого, заборонене, дерев’яну діжку було звільнено від її попереднього вмісту,

(ii) натяк міститься в описі діжки, яку використовували для дозрівання кінцевого спиртного напою,

(iii) натяк зазначається в менш помітний спосіб, ніж офіційна назва спиртного напою або будь-який використаний складений термін, та

(iv) як відступ від пункту (b) параграфа 4, натяк нанесений шрифтом із розміром більшим за розмір шрифту, використаного для офіційної назви спиртного напою або будь-якого вжитого складеного терміну.

4. Натяки, зазначені в параграфах 2, 3 і 3a:

(a) не повинні бути в одному рядку із назвою алкогольного напою;

(b) не повинні бути нанесені шрифтом із розміром більшим за розмір шрифту, використаного для назви алкогольного напою, та, у випадку вжиття складених термінів, - шрифтом із розміром не більше половини розміру шрифту, використаного для таких складених термінів, відповідно до пункту (c) статті 11(3); та

(c) у випадках використання їх в описі, представленні та маркованні спиртних напоїв повинні завжди доповнюватися офіційною назвою спиртного напою, яка має бути нанесена в тому ж полі зору, що й натяк.

1. Опис, представлення або марковання спиртного напою може містити згадування про сировину, використану для отримання етилового спирту сільськогосподарського походження або дистилятів сільськогосподарського походження, використаних у виробництві такого спиртного напою, тільки якщо такий етиловий спирт або такі дистиляти були отримані винятково із зазначеної сировини. У такому випадку кожен тип етилового спирту сільськогосподарського походження або дистиляту сільськогосподарського походження зазначають у порядку зменшення кількості чистого спирту за об’ємом.

2. Офіційні назви, зазначені у статті 10, можуть бути внесені до списку інгредієнтів для харчових продуктів за умови, що список відповідає статтям 18-22 Регламенту (ЄС) № 1169/2011.

3. У випадку суміші офіційні назви, передбачені в категоріях спиртних напоїв, визначених у додатку I, або географічні зазначення для спиртних напоїв допускається зазначати тільки у списку спиртних інгредієнтів для спиртних напоїв, поданих у тому самому полі зору, що й офіційна назва спиртного напою.

У випадку, зазначеному в першому підпараграфі, список спиртних інгредієнтів доповнюють щонайменше одним із термінів, зазначених у пункті (e) статті 10(6). І список спиртних інгредієнтів, і додатковий термін повинні бути нанесені в тому самому полі зору, що й офіційна назва суміші, однорідними літерами такого самого шрифту та кольору із розміром не більше половини розміру шрифту, використаного для офіційної назви.

Крім того, повинні бути щонайменше один раз зазначені пропорції у процентах кожного спиртного інгредієнта в порядку зменшення використаної кількості. Така пропорція повинна дорівнювати об’ємній частці чистого спирту, представленого нею в загальній об’ємній частці чистого спирту, що міститься в суміші.

3a. У випадку купажу спиртний напій має офіційну назву, передбачену у відповідній категорії спиртних напоїв, визначених у додатку I.

У випадку купажів, отриманих шляхом поєднання спиртних напоїв, які належать до різних географічних зазначень, або поєднання спиртних напоїв, які належать до географічних зазначень, зі спиртними напоями, які не належать до жодного географічного зазначення, застосовуються такі умови:

(a) в описі, представленні або маркованні купажу може бути зазначено офіційні назви, визначені в додатку I, або географічні зазначення, які відповідають спиртним напоям, які було купажовано, за умови, що такі назви вказано:

(i) винятково у списку всіх спиртних інгредієнтів, присутніх у купажі, який повинен бути нанесений однорідними літерами такого самого шрифту та кольору, що й офіційна назва, із розміром не більше половини розміру шрифту, використаного для офіційної назви; та

(ii) щонайменше один раз у тому самому полі зору, що й офіційна назва купажу;

(b) список алкогольних інгредієнтів повинен доповнюватися щонайменше одним із термінів, зазначених у пункті (d) статті 10(6);

(c) повинні бути щонайменше один раз зазначені пропорції у процентах кожного спиртного інгредієнта в порядку зменшення використаної кількості. Така пропорція повинна дорівнювати об’ємній частці чистого спирту, представленого нею в загальній об’ємній частці чистого спирту, що міститься в купажі.

4. Як відступ від параграфа 3 цієї статті, якщо суміш відповідає вимогам для однієї з категорій спиртних напоїв, визначених у додатку I, така суміш має офіційну назву, передбачену у відповідній категорії.

У випадку, зазначеному в першому підпараграфі, в описі, представленні або маркованні суміші може бути зазначено офіційні назви, визначені в додатку I, або географічні зазначення, які відповідають спиртним напоям, які було змішано, за умови, що такі назви вказано:

(a) винятково у списку всіх алкогольних інгредієнтів, присутніх у суміші, який повинен бути нанесений однорідними літерами такого самого шрифту та кольору, що й офіційна назва, із розміром не більше половини розміру шрифту, використаного для офіційної назви; та

(b) щонайменше один раз у тому самому полі зору, що й офіційна назва суміші.

Крім того, повинні бути щонайменше один раз зазначені пропорції у процентах кожного спиртного інгредієнта в порядку зменшення використаної кількості. Така пропорція повинна дорівнювати об’ємній частці чистого спирту, представленого нею в загальній об’ємній частці чистого спирту, що міститься в суміші.

5. Використання назв видів рослинної сировини, які використовуються як офіційні назви конкретних спиртних напоїв, не обмежує використання назв таких видів рослинної сировини в представленні та маркованні інших харчових продуктів. Назви таких видів рослинної сировини можуть використовуватися в описі, представленні та маркованні інших спиртних напоїв за умови, що таке використання не вводить споживача в оману.

6. Період дозрівання або витримки може бути вказаний в описі, представленні або маркованні спиртного напою, тільки якщо він стосується наймолодшого спиртного компонента спиртного напою та в будь-якому разі за умови, що отримання цього спиртного напою відбулося під фіскальним наглядом держави-члена або під наглядом, що надає еквівалентні гарантії. Комісія повинна запровадити публічний реєстр із переліком органів, призначених кожною з держав-членів для нагляду за процесом витримки.

7. Офіційну назву спиртного напою вказують в електронному адміністративному документі, зазначеному в Регламенті Комісії (ЄС) № 684/2009 (- 8). Якщо період дозрівання або витримки вказано в описі, представленні або маркованні спиртного напою, він також повинен бути зазначений в адміністративному документі.

1. Якщо місце походження спиртного напою, інше ніж географічне зазначення або торговельна марка, зазначається в його описі, представленні або маркованні, воно повинне відповідати місцю або регіону, де відбувався той етап процесу вироблення кінцевого продукту, в результаті якого кінцевий спиртний напій набув своїх характеристик і суттєвих визначальних властивостей.

2. Зазначення країни походження або місця походження основного інгредієнта, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1169/2011, для спиртних напоїв не вимагається.

1. Терміни, виділені курсивом у додатках I та II, та географічні зазначення не перекладаються ані на етикетці, ані в представленні спиртних напоїв.

2. Як відступ від параграфа 1, у випадку спиртних напоїв, вироблених у Союзі та призначених для експорту, терміни, зазначені в параграфі 1, та географічні зазначення можуть доповнюватися перекладами, транскрипціями або транслітераціями за умови, що такі терміни та географічні зазначення мовою оригіналу не приховані.

Символ Союзу для охоронюваних географічних зазначень, визначених відповідно до статті 12(7) Регламенту (ЄС) № 1151/2012, може використовуватися в описі, представленні та маркованні спиртних напоїв, чиї назви є географічними зазначеннями.

Спиртні напої не повинні зберігатися з метою продажу чи введення в обіг в ємностях із закупорювальними пристроями, накритими ковпачками на основі свинцю або фольгою на основі свинцю.

1. У випадках, коли етиловий спирт сільськогосподарського походження, дистиляти сільськогосподарського походження або спиртні напої повинні пройти аналіз з метою верифікації їхньої відповідності цьому Регламенту, такий аналіз повинен відповідати референтним методам аналізу Союзу для визначення їхнього хімічного та фізичного складу й органолептичних властивостей.

Інші методи аналізу допустимі під відповідальність керівника лабораторії за умови, що точність, повторюваність та відтворюваність методів є щонайменше еквівалентними таким відповідним референтним методам Союзу для аналізу.

2. У випадках, коли для виявлення та кількісного визначення вмісту речовин, які містяться в конкретному спиртному напої, методів Союзу для аналізу не визначено, використовують один чи кілька з таких методів:

(a) методи аналізу, валідовані за міжнародно визнаними процедурами, які, зокрема, відповідають критеріям, визначеним у додатку III до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 882/2004 (- 9);

(b) методи аналізу, які відповідають рекомендованим стандартам Міжнародної організації зі стандартизації (ISO);

(c) методи аналізу, визнані та опубліковані Міжнародною організацією з виноградарства та виноробства (OIV); або

(d) за відсутності методу, зазначеного в пунктах (a), (b) або (c), з огляду на його точність, повторюваність і відтворюваність:

- метод аналізу, затверджений відповідною державою-членом;

- за необхідності будь-який інший придатний метод аналізу.

1. З метою врахування традиційного динамічного процесу витримування brandy в державах-членах, відомого як система "criaderas y solera " або система "solera e criaderas ", визначена в додатку III, Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 46 для доповнення цього Регламенту шляхом:

(a) визначення відступів від статті 13(6) стосовно зазначення періоду дозрівання або витримки в описі, представленні або маркованні такого brandy; та

(b) запровадження відповідних механізмів контролю для такого brandy.

2. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 46 для доповнення цього Регламенту в частині, що стосується створення публічного реєстру органів, призначених кожною державою-членом для нагляду за процесами витримування, як передбачено статтею 13(6).

Комісія може за допомогою імплементаційних актів ухвалювати:

(a) правила, необхідні для здійснення державами-членів комунікацій із урахуванням органів, призначених для нагляду за процесами витримування відповідно до статті 13(6);

(b) однакові правила вказання зазначеної у статті 14 країни походження або місця походження в описі, представленні або на маркованні спиртних напоїв;

(c) правила використання символу Союзу, зазначеного у статті 16, в описі, представленні та маркованні спиртних напоїв;

(d) детальні технічні правила щодо референтних методів Союзу для аналізу, зазначених у статті 18.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 47(2).

1. Географічні зазначення, охоронювані відповідно до цього Регламенту, можуть бути використані будь-яким оператором, що займається реалізацією ароматизованого спиртного напою, виробленого згідно з відповідною специфікацією продукту.

2. Географічні зазначення, охоронювані відповідно до цього Регламенту, охороняють від:

(a) будь-якого прямого чи непрямого комерційного використання зареєстрованої назви для продуктів, на які не поширюється реєстрація, якщо ці продукти є порівнянними з продуктами, зареєстрованими під такою назвою, або якщо використання цієї назви є експлуатацією репутації охоронюваної назви, у тому числі у випадках, коли такі продукти використовують як інгредієнт;

(b) будь-якого зловживання, імітації або згадування, навіть якщо вказано справжнє походження продукту чи послуг або якщо охоронювану назву перекладено чи вона супроводжується такими виразами, як "у стилі", "типу", "за методом", "як вироблений у", "імітація", "аромат", "подібний" або подібні, у тому числі у випадках, коли такі продукти використовують як інгредієнт;

(c) будь-якого неправдивого чи оманливого зазначення джерела і місця походження, природи або суттєвих властивостей в описі, представленні або маркованні продукту, що може створити хибне уявлення про походження продукту;

(d) будь-якої іншої практики, яка може ввести в оману споживача щодо справжнього походження продукту.

3. Географічні зазначення, охоронювані відповідно до цього Регламенту, не повинні ставати родовими назвами в Союзі.

4. Охорона, зазначена в параграфі 2, також застосовується до товарів, які ввозять на митну територію Союзу без випуску їх у вільний обіг у ньому.

1. Географічне зазначення, охоронюване відповідно до цього Регламенту, повинне відповідати специфікації продукту, до якої входить щонайменше таке:

(a) назва, яка підлягає охороні як географічне зазначення в тому вигляді, в якому його використовують у торгівлі чи в загальновживаній мові, і тільки тими мовами, які використовують чи історично використовували для позначення конкретного продукту у визначеному географічному районі, в оригінальному написанні та у вигляді транскрипції латинськими літерами, якщо в оригінальному написанні використовуються нелатинські літери;

(b) категорія спиртного напою або термін "спиртний напій", якщо спиртний напій не відповідає вимогам, визначеним у категоріях спиртних напоїв, встановлених у додатку I;

(c) опис характеристик спиртного напою, у тому числі сировини, з якого його було виготовлено, у відповідних випадках, а також основні фізичні, хімічні або органолептичні характеристики продукту та специфічні характеристики спиртного напою порівняно з характеристиками спиртних напоїв тієї самої категорії;

(d) визначення географічного району, межі якого встановлюють, беручи до уваги зв’язок, зазначений у пункті (f);

(e) опис методу виготовлення спиртного напою та, у відповідних випадках, автентичних і незмінних місцевих методів виробництва;

(f) детальна інформація, яка встановлює зв’язок між певною якістю, репутацією чи іншою характеристикою спиртного напою та його географічним походженням;

(g) найменування та адреси компетентних органів або, за наявності, найменування та адреси органів, які верифікують відповідність положенням специфікації продукту згідно зі статтею 38, та їхні конкретні завдання;

(h) будь-які спеціальні правила маркування відповідного географічного зазначення.

Залежно від випадку специфікація продукту повинна містити вимоги стосовно паковання разом із обґрунтуванням причин того, чому пакування повинні здійснювати у визначеному географічному районі для забезпечення якості, походження чи контролю, з урахуванням законодавства Союзу, зокрема закону Союзу про вільний рух товарів та вільне надання послуг.

2. Технічні файли, надані у складі будь-якої заявки до 08 червня 2019 року згідно з Регламентом (ЄС) № 110/2008, вважаються специфікацією продукту згідно з цією статтею.

1. Заявка на реєстрацію географічного зазначення відповідно до статті 24(5) або (8) повинна містити принаймні:

(a) найменування та адресу групи-заявника та компетентних органів або, за наявності, органів, які верифікують відповідність положенням специфікації продукту;

(b) специфікацію продукту, передбачену у статті 22;

(c) єдиний документ, у якому визначено:

(i) основні елементи специфікації продукту, зокрема назву, яка підлягає охороні, категорію, до якої належить спиртний напій, або термін "спиртний напій", метод виробництва, опис характеристик спиртного напою, стисле визначення географічного району та, у відповідних випадках, спеціальні правила пакування та маркування;

(ii) опис зв’язку між спиртним напоєм та його географічним походженням, зазначеним у пункті (4) статті 3, у тому числі, у відповідних випадках, конкретні елементи опису продукту або методу виробництва, які підтверджують цей зв’язок.

Заявка, зазначена у статті 24(8), повинна також містити покликання на публікацію специфікації продукту та доказ того, що назва продукту є охоронюваною в його країні походження.

2. Досьє заявки, зазначене в статті 24(7), повинне містити:

(a) найменування та адресу групи-заявника;

(b) єдиний документ, зазначений у пункті (c) параграфа 1 цієї статті;

(c) декларацію держави-члена про те, що вона вважає заявку такою, що відповідає вимогам цього Регламенту та ухваленим відповідно до нього положенням;

(d) покликання на публікацію специфікації продукту.

1. Заявки на реєстрацію географічного зазначення згідно з цією главою можуть подавати тільки групи, які працюють зі спиртним напоєм, назву якого пропонують до реєстрації.

2. Орган, призначений державою-членом, може вважатися групою для цілей цієї глави, якщо для відповідних виробників утворювати групу недоцільно з огляду на їхню кількість, географічні розташування або організаційні характеристики. У такому випадку в досьє заявки, зазначене в статті 23(2), повинні бути зазначені такі причини.

3. Одна фізична або юридична особа може вважатися групою для цілей цієї глави, якщо дотримано обидві такі умови:

(a) зазначена особа є єдиним виробником, який бажає подати заявку; та

(b) визначений географічний район має характеристики, які суттєво відрізняються від характеристик сусідніх районів, або характеристики спиртного напою відрізняються від характеристик спиртних продуктів, вироблених у сусідніх районах, або спиртний напій має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, які явно пов’язані з його географічним походженням.

4. У випадку географічного зазначення, яке позначає транскордонний географічний район, декілька груп із різних держав-членів або третіх країн можуть подати спільну заявку на реєстрацію.

Якщо подається спільна заявка, то її до Комісії подає відповідна держава-член або група-заявник у відповідній третій країні безпосередньо або через органи такої третьої країни після консультацій між всіма відповідними органами та групами-заявниками. Спільна заявка повинна містити декларацію, зазначену в пункті (c) статті 23(2), від усіх відповідних держав-членів. Вимоги, встановлені у статті 23, повинні бути дотримані в усіх відповідних державах-членах і третіх країнах.

У випадку спільних заявок відповідні національні процедури заперечення проводяться в усіх відповідних державах-членах.

5. Якщо заявка стосується географічного району в державі-члені, то така заявка подається до органів такої держави-члена.

Держава-член ретельно вивчає заявку належними способами, щоб перевірити її обґрунтованість і відповідність вимогам цієї глави.

6. У рамках ретельного вивчення, зазначеного в другому підпараграфі параграфа 5, держава-член ініціює національну процедуру заперечення, яка забезпечує належну публікацію заявки, зазначеної в параграфі 5, та передбачає розумний строк, упродовж якого будь-яка фізична або юридична особа, яка має законний інтерес і яка проживає чи має осідок на території цієї держави-члена, може подати заперечення щодо заявки.

Держава-член вивчає допустимість будь-якого отриманого заперечення відповідно до критеріїв, визначених у статті 28.

7. Якщо після оцінювання всіх отриманих заперечень держава-член вважає, що вимоги цієї глави дотримано, вона може ухвалити сприятливе рішення та подати Комісії досьє заявки. У такому випадку вона інформує Комісію про прийнятні заперечення, отримані від фізичної чи юридичної особи, яка законно реалізовувала відповідні продукти, постійно використовуючи відповідні назви впродовж принаймні п’яти років до дати публікації, зазначеної в параграфі 6. Держави-члени також повинні постійно інформувати Комісію про будь-які судові провадження, які можуть вплинути на процедуру реєстрації.

Держава-член забезпечує в разі ухвалення нею сприятливого рішення відповідно до першого підпараграфа оприлюднення такого рішення та можливість його оскарження для будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка має законний інтерес.

Держава-член забезпечує опублікування тієї редакції специфікації продукту, на якій базується її сприятливе рішення, та надає електронний доступ до такої специфікації продукту.

Держава-член також забезпечує належне опублікування тієї редакції специфікації продукту, на основі якої Комісія ухвалює своє рішення відповідно до статті 26(2).

8. Якщо заявка стосується географічного району в третій країні, то така заявка подається до Комісії або безпосередньо, або через органи такої третьої країни.

9. Зазначені в цій статті документи, які надсилають Комісії, складають однією з офіційних мов Союзу.

1. Держава-член може - тільки на тимчасовій основі - надати охорону назві згідно з цією главою на національному рівні, яка стає чинною з дати подання заявки до Комісії.

2. Така національна охорона припиняється або в день ухвалення рішення про реєстрацію згідно з цією главою, або в день відкликання заявки.

3. У випадках, коли назва не є зареєстрованою згідно з цією главою, наслідки такої національної охорони є одноосібною відповідальністю відповідної держави-члена.

4. Заходи, вжиті державою-членом відповідно до параграфа 1, мають наслідки тільки на національному рівні і не мають жодних наслідків для торгівлі в межах Союзу чи міжнародної торгівлі.

1. Комісія ретельно вивчає належними способами будь-яку заявку, отриману нею відповідно до статті 24, щоб перевірити її обґрунтованість, відповідність вимогам цієї глави і врахування в ній інтересів стейкхолдерів, які перебувають за межами держави-члена, з якої подано заявку. Таке ретельне вивчення ґрунтується на єдиному документі, зазначеному в пункті (c) статті 23(1), складається з перевірки на відсутність явних помилок у заявці та, як правило, триває не довше шести місяців. Утім, якщо цей строк перевищено, Комісія невідкладно повідомляє письмово заявника про причини затримки.

Не рідше ніж раз на місяць Комісія оприлюднює список назв, на реєстрацію яких їй було подано заявки, а також дати їх подання. Такий список також повинен містити назву держави-члена або третьої країни, з якої походить заявка.

2. Якщо на основі ретельної перевірки, проведеної відповідно до першого підпараграфа параграфа 1, Комісія вважає, що встановлені в цій главі вимоги дотримано, вона опубліковує в Офіційному віснику Європейського Союзу єдиний документ, зазначений у пункті (c) статті 23(1), а також покликання на публікацію специфікації продукту.

1. Упродовж трьох місяців із дати публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу органи держави-члена або третьої країни чи фізична або юридична особа, яка має законний інтерес і яка проживає або має осідок у третій країні, може подати до Комісії повідомлення про заперечення.

Будь-яка фізична або юридична особа, яка має законний інтерес і яка проживає або має осідок у державі-члені, іншій ніж держава-член, з якої було подано заявку, може подати повідомлення про заперечення до держави-члена, у якій вона проживає або має осідок, впродовж строку, в який дозволено подавати заперечення відповідно до першого підпараграфа.

Повідомлення про заперечення повинне містити декларацію про те, що заявка може порушувати вимоги цієї глави.

Повідомлення про заперечення, яке не містить такої декларації, є недійсним.

Комісія негайно передає повідомлення про заперечення органу, який подав заявку.

2. Якщо до Комісії подають повідомлення про заперечення і впродовж двох місяців після цього подають обґрунтовану заяву про заперечення, Комісія перевіряє прийнятність такої обґрунтованої заяви про заперечення.

3. Упродовж двох місяців після отримання прийнятної обґрунтованої заяви про заперечення Комісія запрошує орган чи особу, яка подала заперечення, та орган чи інший орган, який подав заявку, провести належні консультації впродовж строку, який не перевищує трьох місяців. Відлік такого строку починається з дати доставки електронними засобами запрошення зацікавленим сторонам.

Орган або особа, яка подала заперечення, та орган, який подав заявку, розпочинають зазначені належні консультації без невиправданої затримки. Вони повинні надати одне одному необхідну інформацію, щоб оцінити, чи відповідає заявка на реєстрацію вимогам цієї глави. Якщо згоди не досягнуто, таку інформацію також надають Комісії.

Коли зацікавлені сторони досягають згоди за результатами консультацій, органи держави-члена або третьої країни, з якої була подана заявка, повідомляють Комісію про всі чинники, які сприяли досягненню згоди, у тому числі позиції заявника та органів держави-члена чи третьої країни або інших фізичних і юридичних осіб, які подавали заперечення.

Незалежно від того, чи було досягнуто згоди, повідомлення повинне бути надане Комісії впродовж одного місяця з дати закінчення консультацій.

У будь-який час упродовж цих трьох місяців Комісія може на запит заявника продовжити строк проведення консультацій на щонайбільше три місяці.

4. Якщо після належних консультацій, зазначених у параграфі 3 цієї статті, до інформації, опублікованої відповідно до статті 26(2), було внесено суттєві зміни, Комісія повторює ретельне вивчення, зазначене в статті 26.

5. Повідомлення про заперечення, обґрунтовану заяву про заперечення та пов’язані документи, які надсилають Комісії відповідно до параграфів 1-4, складають однією з офіційних мов Союзу.

1. Обґрунтована заява про заперечення, зазначена в статті 27(2), є прийнятною, тільки якщо Комісія отримує її впродовж строку, встановленого у згаданій статті, та якщо вона доводить, що:

(a) пропоноване географічне зазначення не відповідає визначенню в пункті (4) статті 3 або вимогам, зазначеним у статті 22;

(b) реєстрація пропонованого географічного зазначення суперечитиме статті 34 або 35;

(c) реєстрація пропонованого географічного зазначення становитиме небезпеку для існування повністю чи частково ідентичної назви чи торговельної марки або для існування продуктів, які законно перебували на ринку впродовж принаймні п’яти років до дати публікації, передбаченої в статті 26(2); або

(d) вимоги, зазначені у статтях 31 і 32, не виконуються.

2. Підстави для заперечення оцінюють стосовно території Союзу.

1. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які надають перехідний період до п’яти років, щоб дати можливість спиртним напоям, які походять із держави-члена або третьої країни і назва яких суперечить статті 21(2), продовжувати використовувати зазначення, під яким їх реалізовували, за умови, що в прийнятній заяві про заперечення відповідно до статті 24(6) або статті 27 доведено, що реєстрація назви становитиме небезпеку для існування:

(a) повністю ідентичної назви або складеної назви, один із термінів якої є ідентичним назві, яку реєструють; або

(b) інших назв, схожих на назву, яку реєструють, пов’язаних зі спиртними напоями, які законно перебували на ринку впродовж принаймні п’яти років до дати публікації, передбаченої у статті 26(2).

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 47(2).

2. Без обмеження статті 36 Комісія може ухвалювати імплементаційні акти про подовження перехідного періоду, наданого згідно з параграфом 1, до 15 років у належним чином обґрунтованих випадках, за умови, що доведено, що:

(a) зазначення, згадане в параграфі 1, законно використовували на постійній і справедливій основі впродовж принаймні 25 років до подання до Комісії заявки на охорону;

(b) метою використання зазначення, згаданого в параграфі 1, ніколи не було отримання прибутку від репутації зареєстрованого географічного зазначення; та

(c) споживач не був і не міг бути введений в оману щодо справжнього походження продукту.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 47(2).

3. У разі використання зазначення, згаданого в параграфах 1 і 2, у маркованні чітко й помітно вказують країну походження.

1. Якщо на основі інформації, доступної для Комісії за результатами ретельного вивчення, проведеного відповідно до першого підпараграфа статті 26(1), Комісія вважає, що умови для реєстрації пропонованого географічного зазначення не виконано, вона інформує відповідну державу-члена або третю країну про причини відхилення заявки та дає їй два місяці для подання зауважень. Якщо Комісія не отримує жодних зауважень або якщо попри отримані зауваження вона все ще вважає, що умови для реєстрації не виконано, вона за допомогою імплементаційних актів відхиляє заявку, якщо таку заявку не відкликано. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 47(2).

2. Якщо Комісія не отримує жодного повідомлення про заперечення чи жодної прийнятної обґрунтованої заяви про заперечення відповідно до статті 27, вона без застосування процедури, зазначеної в статті 47(2), ухвалює імплементаційні акти про реєстрацію назви.

3. Якщо Комісія отримує прийнятну обґрунтовану заяву про заперечення, після проведення належних консультацій, зазначених у статті 27(3), і з урахуванням їхніх результатів вона повинна:

(a) якщо досягнуто згоди, зареєструвати назву за допомогою імплементаційних актів, ухвалених без застосування процедури, зазначеної в статті 47(2), та, за необхідності, внести зміни до інформації, опублікованої відповідно до статті 26(2), за умови, що такі зміни не є суттєвими; або

(b) якщо згоди не досягнуто, ухвалити імплементаційні акти про її рішення щодо реєстрації. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 47(2).

4. Акти про реєстрацію та рішення про відхилення опубліковують в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Акт про реєстрацію надає охорону, зазначену в статті 21, географічному зазначенню.

1. Будь-яка група, яка має законний інтерес, може подати заявку на затвердження зміни до специфікації продукту.

Заявки повинні містити опис та обґрунтування змін, щодо яких подано таку заявку.

2. Зміни у специфікації продукту класифікують за однією з двох категорій залежно від їхньої важливості:

(a) зміни на рівні Союзу, які вимагають проведення процедури заперечення на рівні Союзу;

(b) стандартні зміни, рішення щодо яких ухвалюють на рівні держави-члена або третьої країни.

3. Зміна вважається зміною на рівні Союзу, якщо вона:

(a) передбачає зміну назви чи будь-якої частини назви географічного зазначення, зареєстрованого згідно із цим Регламентом;

(b) полягає у зміні офіційної назви або категорії спиртного напою;

(c) створює ризик того, що певна якість, репутація чи інша характеристика спиртного напою, яка суттєво пов’язана з його географічним походженням, стане недійсною; або

(d) призводить до встановлення додаткових обмежень щодо реалізації продукту.

Усі інші зміни вважають стандартними змінами.

Стандартну зміну також вважають тимчасовою зміною, коли вона стосується тимчасової зміни у специфікації продукту в результаті запровадження органами публічної влади обов’язкових санітарних та фітосанітарних заходів або у зв’язку зі стихійними лихами чи несприятливими погодними умовами, офіційно визнаними компетентними органами.

4. Зміни на рівні Союзу затверджує Комісія. Процедура затвердження повинна відповідати процедурі, встановленій у статті 24 та статтях 26-30, mutatis mutandis. Заявки на внесення змін на рівні Союзу, подані третьою країною або виробниками третьої країни, повинні містити підтвердження того, що запитані зміни відповідають чинному законодавству такої третьої країни про охорону географічних зазначень.

5. Стандартні зміни затверджують та оприлюднюють держави-члени, на території яких знаходиться географічний регіон відповідного продукту. Що стосується третіх країн, зміни затверджують відповідно до застосовного законодавства відповідної третьої країни.

6. Ретельне вивчення заявки на внесення змін повинне зосереджуватися тільки на запропонованих змінах.

1. Комісія може з власної ініціативи або на запит фізичної або юридичної особи, яка має законний інтерес, ухвалювати імплементаційні акти про анулювання охорони географічного зазначення в будь-якому з таких випадків:

(a) якщо відповідність специфікації відповідного продукту вимогам більше не може бути забезпечено;

(b) якщо впродовж принаймні семи років поспіль не введено в обіг жодного продукту з відповідним географічним зазначенням.

Статті 24, 26, 27, 28 і 30 застосовуються до процедури анулювання mutatis mutandis.

2. Незважаючи на параграф 1, Комісія може на запит виробників спиртного напою, який реалізовують під зареєстрованим географічним зазначенням, ухвалювати імплементаційні акти про анулювання відповідної реєстрації.

3. У випадках, зазначених у параграфах 1 і 2, перед ухваленням імплементаційного акту Комісія повинна провести консультації з органами держави-члена, з органами третьої країни або, за можливості, з виробником із третьої країни, який початково подавав заявку на реєстрацію географічного зазначення, якщо запит на анулювання не поданий безпосередньо такими початковими заявниками.

4. Імплементаційні акти, зазначені в цій статті, ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 47(2).

1. Комісія повинна ухвалити до 08 червня 2021 року делеговані акти відповідно до статті 46 про доповнення цього Регламенту шляхом запровадження загальнодоступного оновлюваного електронного реєстру географічних зазначень спиртних напоїв, визнаних відповідно до цієї схеми ("реєстр").

2. Назву охоронюваного географічного зазначення реєструють в її оригінальному написанні. Якщо в оригінальному написанні використано нелатинські літери, транскрипцію або транслітерацію назви латинськими літерами реєструють разом із назвою в її оригінальному написанні.

Для географічних зазначень, зареєстрованих відповідно до цієї глави, реєстр повинен забезпечувати безпосередній доступ до єдиних документів і повинен також містити покликання на публікацію специфікації продукту.

Для географічних зазначень, зареєстрованих до 08 червня 2019 року, реєстр повинен забезпечувати безпосередній доступ до основних специфікацій технічного файлу, як визначено в статті 17(4) Регламенту (ЄС) № 110/2008.

Комісія ухвалює делеговані акти відповідно до статті 46 про доповнення цього параграфа шляхом встановлення додаткових детальних правил щодо форми та змісту реєстру.

3. Як географічні зазначення до реєстру можуть бути внесені географічні зазначення спиртних напоїв, вироблених у третіх країнах, які є охоронюваними в Союзі відповідно до міжнародної угоди, договірною стороною якої є Союз.

1. Якщо назву, щодо якої була подано заявку, яка є повним чи частковим омонімом назви, вже зареєстрованої згідно з цим Регламентом, таку назву реєструють з належним урахуванням місцевого та традиційного використання, а також будь-якого ризику сплутування.

2. Омонімічна назва, яка створює у споживача оманливе враження, що продукти походять з іншої території, не може бути зареєстрована, навіть якщо така назва точно відповідає фактичній території, регіону чи місцю походження відповідних продуктів.

3. Зареєстроване омонімічне географічне зазначення використовують лише за умови, що на практиці існує достатня відмінність між омонімом, зареєстрованим пізніше, і вже наявною в реєстрі назвою, беручи до уваги необхідність однаково ставитися до відповідних виробників і необхідність уникати введення в оману споживача.

4. Охорона географічних зазначень спиртних напоїв, зазначених у статті 21 цього Регламенту, не є обмеженням для охоронюваних географічних зазначень і назв місць походження продуктів згідно з Регламентами (ЄС) № 1308/2013 і (ЄС) № 251/2014.

1. Родова назва не може бути охоронюваною як географічне зазначення.

Щоб установити, чи стала назва родовою назвою, повинні бути враховані всі відповідні фактори, зокрема:

(a) поточна ситуація в Союзі, зокрема в районах споживання;

(b) відповідне законодавство Союзу або національне законодавство.

2. Назва не може бути охоронюваною як географічне зазначення, якщо, з огляду на репутацію торговельної марки та її відомість, охорона може ввести споживача в оману щодо справжньої ідентичності спиртного напою.

3. Назва може бути охоронюваною як географічне зазначення, тільки якщо етапи виробництва, внаслідок яких спиртний напій набуває якості, репутації чи іншої характеристики, яка є суттєво пов’язаною з його географічним походженням, відбуваються у відповідному географічному районі.

1. У реєстрації торговельної марки, використання якої відповідає або мало б відповідати одній чи декільком ситуаціям, зазначеним у статті 21(2), відмовляють або визнають таку реєстрацію недійсною.

2. Торговельну марку, використання якої відповідає одній чи декільком ситуаціям, зазначеним у статті 21(2), щодо якої було подано заявку, яку було зареєстровано або, якщо таку можливість передбачено відповідним законодавством, установлено в результаті добросовісного використання на території Союзу до дати подання до Комісії заявки на охорону географічного зазначення, можна продовжувати використовувати й поновлювати, незважаючи на реєстрацію назви географічного зазначення, за умови відсутності підстав для визнання такої торговельної марки недійсною або для її відкликання відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2436 (- 10) або Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1001 (- 11).

Географічні зазначення спиртних напоїв, зареєстрованих у додатку III до Регламенту (ЄС) № 110/2008 і, таким чином, охоронюваних згідно із зазначеним Регламентом, автоматично стають охоронюваними згідно з цим Регламентом. Комісія вносить їх до реєстру, зазначеного у статті 33 цього Регламенту.

1. Держави-члени повинні скласти та періодично оновлювати список операторів, які виробляють спиртні напої з географічним зазначенням, зареєстрованим згідно з цим Регламентом.

2. Щодо охоронюваних географічних зазначень, які позначають спиртні напої, що походять із території Союзу, зареєстровані згідно з цим Регламентом, верифікацію відповідності специфікації продукту, зазначеній в статті 22, перед введенням продукту в обіг повинні здійснювати:

(a) один або декілька компетентних органів, зазначених у статті 43(1); або

(b) органи контролю у розумінні пункту 5 другого підпараграфа статті 2 Регламенту (ЄС) № 882/2004, які діють як органи сертифікації продуктів.

Якщо держава-член застосовує статтю 24(2), верифікацію відповідності специфікації продукту забезпечує орган, який не вважається групою згідно із зазначеним параграфом.

Незважаючи на національне право держав-членів, витрати на таку верифікацію відповідності специфікації продукту можуть бути покладені на операторів, на які поширюється зазначений контроль.

3. Щодо охоронюваних географічних зазначень, які позначають спиртні напої, що походять із території третьої країни, зареєстровані згідно з цим Регламентом, верифікацію відповідності специфікації продукту перед введенням продукту в обіг повинні здійснювати:

(a) публічний компетентний орган, призначений третьою країною; або

(b) орган сертифікації продуктів.

4. Держави-члени оприлюднюють найменування й адреси компетентних органів та інших органів, зазначених у параграфі 2, і періодично оновлюють таку інформацію.

Комісія оприлюднює найменування й адреси компетентних органів та інших органів, зазначених у параграфі 3, і періодично оновлює таку інформацію.

5. Органи контролю, зазначені в пункті (b) параграфа 2, та органи сертифікації продуктів, зазначені в пункті (b) параграфа 3, повинні відповідати європейському стандарту ISO/IEC 17065:2012 або будь-якій застосовній майбутній його редакції або зміненій його версії та бути акредитовані згідно з ним.

6. Компетентні органи, зазначені в параграфах 2 і 3, які верифікують відповідність географічного зазначення, охоронюваного згідно з цим Регламентом, специфікації продукту, повинні бути об’єктивними та неупередженими. Вони повинні мати у своєму розпорядженні кваліфікований персонал та ресурси, необхідні для виконання своїх завдань.

1. Держави-члени проводять перевірки на основі аналізу ризиків, з урахуванням використання на торговельному майданчику географічних зазначень, зареєстрованих згідно з цим Регламентом, і вживають усіх необхідних заходів у випадку порушення вимог цієї глави.

2. Держави-члени вживають належних адміністративних і судових заходів для запобігання незаконному використанню назв продуктів або послуг, вироблених або реалізовуваних на їхній території, на які поширюються географічні зазначення, зареєстровані згідно з цим Регламентом, або для припинення такого використання.

З цією метою держави-члени призначають органи, які є відповідальними за вжиття таких заходів відповідно до процедур, визначених кожною державою-членом окремо.

Ці органи повинні надавати відповідні гарантії об’єктивності та неупередженості, а також мати у своєму розпорядженні кваліфікований персонал і ресурси, необхідні для виконання своїх завдань.

3. Держави-члени інформують Комісію про назви та адреси компетентних органів, відповідальних за контроль щодо використання назв на торговельному майданчику та призначених відповідно до статті 43. Комісія оприлюднює найменування й адреси таких органів.

1. Процедури та вимоги, встановлені в Регламенті (ЄС) № 882/2004, застосовуються до перевірок, передбачених статтями 38 і 39 цього Регламенту, mutatis mutandis.

2. Держави-члени забезпечують, щоб діяльність із контролю за виконанням обов’язків згідно з цією главою було спеціально враховано в окремому розділі багаторічних національних планів контролю відповідно до статей 41-43 Регламенту (ЄС) № 882/2004.

3. Щорічні звіти, зазначені у статті 44(1) Регламенту (ЄС) № 882/2004, повинні мати окремий розділ із зазначеною в тому самому положенні інформацією стосовно контролю за виконанням обов’язків, установленого цим Регламентом.

1. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 46 для доповнення цього Регламенту шляхом визначення подальших умов, яких має бути дотримано, в тому числі, у випадках, коли до географічного району входить більше однієї країни, щодо такого:

(a) заявка на реєстрацію географічного зазначення, згаданого в статтях 23 і 24; та

(b) попередні національні процедури, зазначені у статті 24, ретельне вивчення Комісією, процедура заперечення та анулювання географічних зазначень.

2. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 46 для доповнення цього Регламенту шляхом встановлення умов і вимог для процедури щодо змін на рівні Союзу та стандартних змін, в тому числі тимчасових змін до специфікацій продуктів, зазначених у статті 31.

1. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють детальні правила щодо такого:

(a) форма специфікації продукту, зазначеної в статті 22, і заходи щодо інформації, яку має бути надано в специфікації продукту стосовно зв’язку між географічним районом і кінцевим продуктом, зазначеним у пункті (f) статті 22(1);

(b) процедури подання, форма та представлення заперечень, зазначених у статтях 27 і 28;

(c) форма та представлення заявок на внесення змін на рівні Союзу та повідомлень стосовно стандартних і тимчасових змін, зазначених у статті 31(4) і (5) відповідно;

(d) процедури та форма процесу анулювання, зазначеного в статті 32, а також представлення запитів на анулювання; та

(e) перевірки та верифікація, які повинні здійснювати держави-члени, в тому числі випробування, зазначені в статті 38.

2. Комісія повинна до 08 червня 2021 року ухвалити імплементаційні акти, які встановлюють детальні правила щодо процедур подання, форми та представлення заявок, зазначених у статтях 23 і 24, у тому числі заявок, які стосуються більше ніж однієї національної території.

3. Імплементаційні акти, зазначені в параграфах 1 і 2, ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 47(2).

1. Держави-члени відповідають за перевірки спиртних напоїв. Вони повинні вживати заходів, необхідних для забезпечення відповідності цьому Регламенту, та призначати компетентні органи, відповідальні за забезпечення дотримання цього Регламенту.

2. Комісія повинна забезпечувати однакове застосування цього Регламенту та, у відповідних випадках, за допомогою імплементаційних актів ухвалювати правила щодо адміністративних і фізичних перевірок, які повинні проводити держави-члени, з урахуванням зобов’язань, які виникають у результаті застосування цього Регламенту. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 47(2).

1. Держави-члени та комісія передають одне одному інформацію, необхідну для застосування цього Регламенту.

2. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти стосовно характеру та типу обмінюваної інформації та методів обміну інформацією.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 47(2).

1. У застосуванні політики щодо якості держави-члени можуть встановлювати правила щодо виробництва, опису, представлення та маркування для спиртних напоїв, вироблених на власній території, зокрема для внесених до реєстру географічних зазначень чи для охорони нових географічних зазначень, які є суворішими, ніж у додатках I і II, якщо вони є сумісними із законодавством Союзу.

2. Незважаючи на параграф 1, держави-члени не повинні забороняти чи обмежувати імпорт, продаж або споживання спиртних напоїв, вироблених в інших державах-членах або третіх країнах, які відповідають вимогам цього Регламенту.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статтях 8 і 19, надано Комісії на семирічний період з 24 травня 2019 року. Комісія складає звіт про делегування повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення такого семирічного строку. Делеговані повноваження автоматично продовжують на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалить рішення проти такого продовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статтях 33 і 41, надано Комісії на п’ятирічний період з 24 травня 2019 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення такого п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично продовжують на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалить рішення проти такого продовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

4. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 50, надано Комісії на шестирічний період з 24 травня 2019 року.

5. Делеговані повноваження, зазначені у статтях 8, 19, 33, 41 і 50, можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Воно набуває чинності в день, наступний після опублікування рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу, або в пізнішу дату, вказану в ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, що вже набули чинності.

6. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, встановлених у Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про краще законотворення.

7. Щойно Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

8. Делегований акт, ухвалений відповідно до статей 8, 19, 33, 41 і 50, набуває чинності лише в тому випадку, якщо ані Європейський Парламент, ані Рада не висловили жодних заперечень упродовж двомісячного періоду з дати нотифікації такого акта Європейському Парламенту і Раді, або якщо до закінчення такого періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжують на два місяці за ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

1. Комісії допомагає Комітет зі спиртних напоїв, створений відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 1576/89. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

Як відступ від статті 3 Директиви 2007/45/ЄС і від шостого рядка секції 1 додатка до цієї Директиви, shochu одноразової дистиляції (- 12), вироблений за допомогою перегінного куба та бутильований в Японії, може бути введений в обіг у Союзі в номінальних кількостях 720 мл і 1800 мл.

1. Без обмеження статті 50 Регламент (ЄС) № 110/2008 скасовано з 25 травня 2021 року. Однак главу III у ньому скасовано з 08 червня 2019 року.

2. Як відступ від параграфа 1:

(a) стаття 17(2) Регламенту (ЄС) № 110/2008 залишається застосовною до 25 травня 2021 року;

(b) стаття 20 Регламенту (ЄС) № 110/2008 та, без обмеження застосовності інших положень Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) № 716/2013 (- 13), стаття 9 зазначеного імплементаційного регламенту залишаються застосовними до завершення процедур, передбачених статтею 9 зазначеного Імплементаційного регламенту, але в будь-якому разі не пізніше ніж до 25 травня 2021 року; та

(c) додаток III до Регламенту (ЄС) № 110/2008 залишається застосовним до створення реєстру, зазначеного в статті 33 цього Регламенту.

3. Покликання на Регламент (ЄС) № 110/2008 необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент і читати відповідно до кореляційної таблиці, що міститься в додатку IV до цього Регламенту.

1. Продукти, зазначені у статті 1(1) цього Регламенту, які не відповідають вимогам цього Регламенту, але які відповідають вимогам Регламенту (ЄС) № 110/2008 та були вироблені до 25 травня 2021 року, можуть залишатися в обігу, допоки їх запаси не буде вичерпано.

2. Незважаючи на параграф 1 цієї статті, спиртні напої, чиї описи, представлення або марковання не відповідають статтям 21 і 36 цього Регламенту, але відповідають статтям 16 і 23 Регламенту (ЄС) № 110/2008, та які були марковані до 08 червня 2019 року, можуть залишатися в обігу, допоки їх запаси не буде вичерпано.

3. До 25 травня 2025 року Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно із статтею 46 для внесення змін до статті 3(2), (3), (9), (10), (11) і (12), статті 10(6) і (7), статей 11, 12 і 13 або для доповнення цього Регламенту шляхом відступу від зазначених положень.

Делеговані акти, зазначені в першому підпараграфі, суворо обмежуються продемонстрованими потребами, зумовленими ринковими умовами.

Комісія ухвалює окремий делегований акт щодо кожного означення, технічного терміна й означення чи технічної вимоги з-поміж передбачених у положеннях, зазначених у першому підпараграфі.

4. Статті 22-26, 31 і 32 цього Регламенту не застосовуються до заявок на реєстрацію або внесення змін або до запитів на анулювання, які перебувають на розгляді станом на 08 червня 2019 року. Статті 17(4), (5) і (6), 18 і 21 Регламенту (ЄС) № 110/2008 залишаються застосовними до таких заявок і запитів на анулювання.

Положення щодо процедури заперечення, зазначеної в статтях 27, 28 і 29 цього Регламенту, не застосовуються до заявок на реєстрацію або до заявок на внесення змін, у зв’язку з якими основні специфікації технічного файлу або заявка на внесення змін, відповідно, вже були опубліковані для заперечення в Офіційному віснику Європейського Союзу станом на 08 червня 2019 року. Стаття 17(7) Регламенту (ЄС) № 110/2008 залишається застосовною до таких заявок.

Положення щодо процедури заперечення, зазначеної в статті 27, 28 і 29 цього Регламенту, не застосовуються до запиту на анулювання, який перебуває на розгляді станом на 08 червня 2019 року. Стаття 18 Регламенту (ЄС) № 110/2008 залишається застосовною до таких запитів на анулювання.

5. Для географічних зазначень, зареєстрованих згідно з главою III цього Регламенту, та стосовно яких заявка на реєстрацію перебувала на розгляді у дату застосування імплементаційних актів, які встановлюють детальні плани щодо процедур подання, форми та представлення заявок, зазначених у статті 23, передбачених у статті 42(2) цього Регламенту, реєстр може надавати безпосередній доступ до основних специфікацій технічного файлу у розумінні статті 17(4) Регламенту (ЄС) № 110/2008.

6. Щодо географічних зазначень, зареєстрованих відповідно до Регламенту (ЄС) № 110/2008, Комісія на запит держави-члена публікує єдиний документ, поданий такою державою-членом, в Офіційному віснику Європейського Союзу. Така публікація повинна супроводжуватися покликанням на специфікацію продукту, і після неї не повинно відбутися процедури заперечення.

1. Цей Регламент набуває чинності на сьомий день після дня його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 25 травня 2021 року.

2. Незважаючи на параграф 1, стаття 14(2), стаття 16, пункт (c) статті 20, статті 21, 22 і 23, стаття 24(1), (2) і (3), перший і другий підпараграфи статті 24(4), стаття 24(8) і (9), статті 25-42, статті 46 і 47, стаття 50(1), (4) і (6), пункти 39(d) і 40(d) додатка I і терміни та означення, визначені в статті 3 стосовно зазначених положень, застосовуються з 08 червня 2019 року.

3. Делеговані акти, передбачені статтями 8, 19 і 50, ухвалені відповідно до статті 46, та імплементаційні акти, передбачені статтею 8(4) і статтями 20, 43 і 44, ухвалені відповідно до статті 47, застосовуються з 25 травня 2021 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

(a) Ром - це спиртний напій, вироблений винятково методом дистиляції продукту, отриманого в результаті спиртового бродіння патоки або сиропу, отриманого у виробництві тростинного цукру, або безпосередньо соку цукрової тростини, та дистильований до менше 96% об., при чому дистилят має явні специфічні органолептичні характеристики рому.

(b) Мінімальна міцність рому за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5%.