РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статтю 93,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету,

Оскільки:

(1) Директива Ради 69/169/ЄЕС від 28 травня 1969 року про гармонізацію положень, встановлених законом, правилами або адміністративними заходами, стосовно звільнення від податку з обороту та акцизного податку на ввіз під час міжнародних поїздок (- 1) запровадила систему Співтовариства звільнень від сплати податків. У той самий час необхідно забезпечити відсутність подвійного оподаткування, а також у випадках, коли з огляду на умови ввезення товарів відсутня загальна потреба у захисті економіки, щоб відповідні правила застосовувалися лише до некомерційного ввезення товарів, які перевозять в особистому багажі особи, що подорожують із третіх країн.

(2) З огляду на кількість необхідних змін та з огляду на потребу в адаптації Директиви 69/169/ЄЕС у зв'язку з розширенням і зміною зовнішніх кордонів Співтовариства, а також для реструктуризації і спрощення певних положень для цілей ясності, необхідно здійснити повний перегляд положень Директиви 69/169/ЄЕС, скасувавши та замінивши її на новий інструмент.

(3) Кількісні обмеження та грошові порогові значення, які мають застосовуватися до звільнення, повинні відповідати поточним потребам держав-членів.

(4) Грошові порогові значення повинні враховувати зміни у реальній вартості грошей із моменту останнього збільшення у 1994 році, а також повинні відображати скасування кількісних обмежень на товари, з яких справляють акцизні податки у певних державах-членах, до яких відтепер застосовуватимуться загальні порогові значення для ПДВ.

(5) Простота купівель закордоном може призводити до проблем у державах-членах, які мають сухопутні кордони з третіми країнами, у яких ціни є значно нижчими. Тому видається обґрунтованим встановити нижчі грошові порогові значення для форм подорожей, інших ніж авіаційні та морські.

(6) Зважаючи на досвід Комісії, необхідно зберегти відповідні кількості щодо тютюнових виробів та алкогольних напоїв, оскільки загалом вони вважаються належними.

(7) Кількісні обмеження стосовно звільнення підакцизних товарів від акцизного податку повинні відображати поточну схему оподаткування таких товарів у державах-членах. Відповідно, має бути передбачене обмеження для пива, оскільки обмеження для парфумів, кави та чаю повинні бути скасовані.

(8) Потрібно дозволити державам-членам встановлювати нижчі обмеження у частині грошових порогових значень для дітей, щоб виключити неповнолітніх осіб зі сфери дії звільнень для тютюнових продуктів та алкогольних напоїв, з метою забезпечення високого рівня захисту здоров'я.

(9) Зважаючи на потребу підвищення рівня захисту здоров’я людей у Співтоваристві, потрібно дозволити державам-членам застосовувати знижені кількісні обмеження стосовно звільнень для тютюнових виробів.

(10) Для врахування спеціальної ситуації певних людей щодо їх розташування або робочого середовища, у держав-членів повинна бути змога застосовувати менший обсяг звільнень до транскордонних працівників, мешканців прикордонних зі Співтовариством районів та членів екіпажів транспортних засобів, що використовуються у міжнародних перевезеннях.

(11) Варто не забувати, що Австрія має сухопутний кордон із Самнаунталем, швейцарським анклавом, у якому застосовується особлива податкова система, через що рівень оподаткування там значно нижчий порівняно з рівнем оподаткування у решті Швейцарії, зокрема, у Кантоні Граубундер, до складу якого входить Самнаунталь. У світлі такої особливої ситуації, у якій Австрія застосовує нижчі кількісні обмеження до тютюнових виробів із зазначеного анклаву відповідно до статті 5(8) Директиви 69/169/ЄЕС, доцільно дозволити зазначеній державі-члену застосовувати стосовно Самнаунталя нижчі обмеження, ніж передбачені для тютюнових виробів у цій Директиві.

(12) Для держав-членів, які не запровадили євро, повинен бути створений механізм, який дозволить конвертувати суми в національних валютах у євро, щоб забезпечити однакове ставлення у всіх державах-членах.

(13) Необхідно збільшити суму, на яку держави-члени мають право не нараховувати податки на ввезення товарів, щоб відобразити поточну вартість грошей,

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Ця Директива встановлює правила щодо звільнення від податку на додану вартість (ПДВ) та акцизного податку товарів, що їх ввозять в особистому багажі особи, які подорожують із третьої країни або з території, на якій не застосовуються положення Співтовариства щодо ПДВ та/або акцизного податку, як визначено у статті 3.

Якщо подорож включає транзит через територію третьої країни або розпочинається на території, зазначеній у статті 1, ця Директива застосовується у разі, якщо особа, що подорожує, не може підтвердити, що товари, які вона перевозить, було придбано на внутрішньому ринку держави-члена відповідно до загальних умов оподаткування та стосовно них не вимагається відшкодування ПДВ чи акцизного податку.

Переліт через територію без посадки не повинен вважатися транзитом.

Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

1. "третя країна" означає будь-яку країну, яка не є державою-членом Європейського Союзу;

З огляду на Фіскальну угоду між Францією та Князівством Монако від 18 травня 1963 року та Угоду про дружбу та добросусідські відносини між Італією та Республікою Сан-Марино від 31 травня 1939 року, Монако не вважається третьою країною та Сан-Марино не вважається третьою країною стосовно справляння акцизного податку;

2. "територія, на якій не застосовуються положення Співтовариства щодо ПДВ та/або акцизного податку" означає будь-яку територію, крім території третьої країни, на якій не застосовується Директива 2006/112/ЄС (- 2) чи Директива 92/12/ЄЕС , або обидві зазначені директиви;

З огляду на Угоду між урядами Великої Британії та Острова Мен стосовно мит і акцизів та пов'язаних питань від 15 жовтня 1979 року, Острів Мен не вважається територією, на якій не застосовуються положення Співтовариства щодо ПДВ та/або акцизного податку;

3. "пасажири авіаційного транспорту" та "пасажири морського транспорту" означає будь-яких пасажирів, що подорожують повітряним або морським транспортом, крім пасажирів приватних прогулянкових польотів чи приватних прогулянкових морських плавань;

4. "приватні прогулянкові польоти" та "приватні прогулянкові морські плавання" означає використання повітряного судна або морського плавучого засобу його власником або фізичною чи юридичною особою, яка отримала його за наймом чи в інший спосіб, для інших цілей, крім комерційних, та зокрема для інших цілей, крім перевезення пасажирів або товарів чи надання послуг в інтересах або на користь органів публічної влади;

5. "прикордонна зона" означає зону, яка по прямій не простягається далі, ніж на 15 кілометрів від кордону держави-члена, та яка включає місцеві адміністративні райони, частина території яких лежить у такій зоні; держави-члени можуть передбачити винятки, що стосуються таких зон;

6. "транскордонний працівник" означає будь-яку особу, звичайна діяльність якої вимагає переходу на інший бік кордону в її робочі дні.

Держави-члени повинні на основі або грошових порогових значень, або кількісних лімітів звільняти від ПДВ та акцизного податку товари, що їх ввозять в особистому багажі особи, що подорожують, якщо таке ввезення носить некомерційний характер.

Для цілей застосування звільнень, під "особистим багажем" слід розуміти весь багаж, який особа, що подорожує, пред'являє митним органам при прибутті, а також багаж, який особа, що подорожує, пред'являє пізніше тим самим органам, за умови підтвердження того, що такий багаж при відправленні було зареєстровано компанією, яка відповідала за його перевезення, як супроводжуваний багаж. Паливо, крім зазначеного у статті 11, не вважається особистим багажем.

Для цілей застосування звільнень, ввезення вважається таким, що не носить комерційного характеру, якщо воно відповідає таким критеріям:

(a) відбувається нерегулярно;

(b) складається виключно з товарів, призначених для особистого користування особами, що подорожують, чи їхніми сім'ями, або з товарів, придбаних як подарунки.

Характер і кількість таких товарів не повинні вказувати на те, що їх ввозять для комерційних цілей.

1. Держави-члени повинні звільняти від ПДВ та акцизного податку ввезення товарів, крім зазначених у секції 3, сукупна вартість яких не перевищує 300 євро на особу.

У випадку пасажирів авіаційного та морського транспорту, грошове порогове значення, зазначене у першому підпараграфі, становить 430 євро.

2. Держави-члени можуть знижувати розмір грошового порогового значення для осіб віком до 15 років, які подорожують будь-яким видом транспорту. У будь-якому разі грошове порогове значення не може становити менше 150 євро.

3. Для цілей застосування грошових порогових значень вартість окремої товарної одиниці ділити не можна.

4. Вартість особистого багажу особи, що подорожує, який ввозиться тимчасово або ввозиться повторно після тимчасового вивезення, та вартість лікарських засобів, що необхідні для задоволення особистих потреб особи, що подорожує, не повинні братися до уваги для цілей застосування звільнень, зазначених у параграфах 1 та 2.

1. Держави-члени повинні звільнити від ПДВ та акцизного податку ввезення таких типів тютюнових виробів, що підлягають наведеним нижче вищим чи нижчим кількісним обмеженням:

(a) 200 сигарет або 40 сигарет;

(b) 100 сигарил або 20 сигарил;

(c) 50 сигар або 10 сигар;

(d) 250 г тютюну для куріння або 50 г тютюну для куріння.

Для цілей параграфа 4, кожна величина, зазначена у пунктах (a)-(d), становить 100% сукупної квоти тютюнових виробів.