Уряд (Кабінет Міністрів) України та Уряд Королівства Таїланд, далі іменовані "Договірні Сторони",

будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року, та

бажаючи укласти Угоду, яка доповнює згадану Конвенцію, з метою встановлення повітряного сполучення між Україною та Королівством Таїланд і за їхніми межами,

домовились про таке:

1. У цій Угоді, якщо контекст не передбачає інше:

a) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року, та містить будь-який Додаток, прийнятий згідно зі Статтею 90 цієї Конвенції, або будь-яку поправку до Додатків або Конвенції згідно зі Статтями 90 та 94 Конвенції, за умови, що ці додатки і поправки застосовні до обох Договірних Сторін;

b) термін "авіаційні власті" щодо України означає Державний департамент авіаційного транспорту Міністерства транспорту України, а щодо Королівства Таїланд - Міністра транспорту і зв'язку, або в обох випадках будь-яку особу або орган, уповноважений здійснювати функції, що в цей час виконуються згаданими властями;

c) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке одна Договірна Сторона призначила відповідно до статті 6 цієї Угоди для здійснення повітряних сполучень;

d) термін "тариф" означає ціну, що встановлюється за перевезення пасажирів, багажу і вантажу та умови, які регламентують її застосування, включаючи комісійні збори та іншу додаткову винагороду за агентські послуги або послуги з продажу перевезень, але за винятком винагороди та умов за перевезення пошти;

e) "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають значення відповідно до Статті 96 Конвенції,

f) термін "комерційне завантаження" означає перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти.

2. Додаток складає невід'ємну частину цієї Угоди. Усі посилання на Угоду включають посилання на додаток, якщо не передбачено інше.

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, визначені в цій Угоді, з метою здійснення повітряних сполучень за маршрутами, зазначеними у додатку. Такі сполучення та маршрути далі іменуються "договірні лінії" та "встановлені маршрути" відповідно.

2. Згідно з положеннями цієї Угоди авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, під час здійснення міжнародних повітряних сполучень користується:

a) правом здійснювати політ через територію держави іншої Договірної Сторони без посадки;

b) правом здійснювати на згаданій території зупинки з некомерційними цілями;

c) правом брати на борт і вивантажувати на згаданій території в пунктах, вказаних у додатку до цієї Угоди, пасажирів, багаж, вантаж і пошту, які перевозяться до пунктів на території держави іншої Договірної Сторони або з них;

d) правом брати на борт і вивантажувати на території третіх країн у пунктах, вказаних у додатку до цієї Угоди, пасажирів, багаж, вантаж і пошту, які перевозяться до пунктів на території держави іншої Договірної Сторони, визначених у додатку до цієї Угоди, або у зворотному напрямку.

3. Зазначене в пункті 2 цієї статті не буде розглядатися як право призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони брати на борт на території держави іншої Договірної Сторони пасажирів, багаж, вантаж і пошту для перевезення до іншого пункту на території держави цієї Договірної Сторони за винагороду або на умовах оренди.

4. Якщо внаслідок військового конфлікту, стихійного лиха, політичної нестабільності або надзвичайних обставин призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони неспроможне здійснювати перевезення за визначеним маршрутом, інша Договірна Сторона вживе усіх заходів для подальшого здійснення перевезень шляхом змін таких маршрутів.

1. Призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони має справедливу та рівну можливість перевозити на договірних лініях комерційне завантаження, яке взяте на борт на території держави однієї Договірної Сторони і буде вивантажене на території держави іншої Договірної Сторони або навпаки, та повинно враховувати необхідність перевезення додаткового комерційного завантаження, яке взяте на борт або буде вивантажене у пунктах на маршруті на території держави іншої Договірної Сторони. Здійснюючи перевезення комерційного завантаження, яке взяте на борт на території держави іншої Договірної Сторони та буде вивантажене в пунктах на встановлених маршрутах або навпаки, призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони враховуватиме інтерес призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони стосовно таких перевезень, щоб не перешкоджати останньому.

2. Експлуатація договірних ліній призначеним авіапідприємством кожної Договірної Сторони повинна відповідати суспільним потребам у перевезеннях за встановленими маршрутами та кожне призначене авіапідприємство матиме головною метою виконання перевезень з такою частотою, яка задовольняла б попит на перевезення пасажирів, вантажу і пошти, взятих на борт або вивантажених на території держави Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство.

3. Перевезення пасажирів, вантажу і пошти, взятих на борт на території держави іншої Договірної Сторони та вивантажених у пунктах третіх країн на встановлених маршрутах або у зворотному напрямку, здійснюватимуться відповідно до загального принципу, згідно з яким частота перевезень пов'язана з:

a) потребами у перевезеннях комерційного завантаження, взятого на борт і вивантаженого на території держави Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство;

b) потребами у перевезеннях у район, через який проходить договірна лінія, з урахуванням інших повітряних сполучень, встановлених авіапідприємствами держав, розташованих у цьому районі; та

c) потребами у транзитних перевезеннях.

4. Частота перевезень має бути погоджена між Договірними Сторонами до започаткування експлуатації договірних ліній. Ця частота перевезень переглядатиметься час від часу авіаційними властями Договірних Сторін і будь-яка погоджена зміна її буде підтверджена шляхом обміну нотами.

1. Закони і правила держави однієї Договірної Сторони, які регулюють вхід на територію її держави і вихід з неї повітряних суден, зайнятих у міжнародній аеронавігації, або навігацію таких повітряних суден під час перебування в межах території її держави, застосовуються до повітряних суден призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони.

2. Закони і правила держави однієї Договірної Сторони, які регулюють прибуття до території її держави, перебування в її межах і відправлення з неї пасажирів, екіпажу, багажу, вантажу або пошти, зокрема, правила щодо в'їзду, виїзду, еміграції та імміграції, а також щодо митного оформлення і санітарного контролю застосовуються до пасажирів, екіпажу, вантажу або пошти, що перевозиться повітряними суднами призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, під час їхнього перебування в межах згаданої території.

3. Договірні Сторони зобов'язуються не надавати перевагу своєму авіапідприємству по відношенню до призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони щодо застосування законів і правил, передбачених цією статтею.

1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями з міжнародного права Договірні Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання становить невід'ємну частину цієї Угоди. Не обмежуючи загальну застосовність своїх прав і зобов'язань з міжнародного права. Договірні Сторони будуть, зокрема, діяти відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, прийнятої в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, прийнятої в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 року.

2. Договірні Сторони надаватимуть одна одній на прохання всю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти повітряних суден, безпеки їхніх пасажирів і екіпажу, аеропортів і аеронавігаційного обладнання, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

3. Договірні Сторони діятимуть відповідно до положень з авіаційної безпеки, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації та визначених як Додатки до Конвенції, у тій мірі, в якій ці положення застосовні до Договірних Сторін; вони будуть вимагати, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих на території їхньої держави, або експлуатанти повітряних суден, які мають основне місце діяльності або постійне місце базування на території їхньої держави, та експлуатанти аеропортів на території їхньої держави діяли згідно з такими положеннями з авіаційної безпеки.

4. Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що інша Договірна Сторона може вимагати від експлуатантів повітряних суден дотримання зазначених у пункті 3 цієї статті положень з авіаційної безпеки, які передбачені іншою Договірною Стороною щодо входу на територію держави цієї іншої Договірної Сторони, виходу з неї або перебування в її межах. Кожна Договірна Сторона забезпечить вжиття необхідних заходів у межах території своєї держави для захисту повітряних суден і огляду пасажирів, екіпажу, поклажі, багажу, вантажу і бортових запасів до та під час посадки або навантаження. Кожна Договірна Сторона також доброзичливо розгляне будь-який запит іншої Договірної Сторони щодо вжиття спеціальних заходів безпеки у випадку конкретної загрози.

5. У випадку дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільних повітряних суден, або інших протиправних дій, спрямованих проти повітряних суден, безпеки їхніх пасажирів і екіпажу, аеропортів або аеронавігаційного обладнання. Договірні Сторони надаватимуть одна одній допомогу шляхом полегшення зв'язку та вжиття інших відповідних заходів, спрямованих на швидке та безпечне усунення таких дій або загрози дій.

1. Кожна Договірна Сторона має право призначити одне авіапідприємство з метою експлуатації договірних ліній. Таке призначення здійснюється шляхом обміну письмовими повідомленнями між авіаційними властями Договірних Сторін.

2. Авіаційні власті, які отримали повідомлення про призначення з дотриманням положень пунктів 3 і 4 цієї статті без затримки надають призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони необхідний дозвіл на виконання польотів.

3. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами і правилами, які звичайно застосовуються цими властями при здійсненні міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень Конвенції.

4. Кожна Договірна Сторона має право не прийняти призначення авіапідприємства та відмовити в наданні дозволу на виконання польотів, зазначеного у пунктах 1 і 2 цієї статті, або встановити такі умови, які вона вважає необхідними для користування правами, зазначеними в статті 2 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або громадянам її держави.

5. Після отримання дозволу на виконання польотів, передбаченого пунктом 2 цієї статті, призначене авіапідприємство може в будь-який час розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що встановлені відповідно до положень статті 14 цієї Угоди тарифи введені в дію.

1. Кожна Договірна Сторона має право скасувати дозвіл на виконання польотів або тимчасово припинити користування призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони правами, зазначеними у статті 2 цієї Угоди, або встановити такі умови, які вона вважає необхідними для користування такими правами, якщо:

a) згадане авіапідприємство не може довести, що переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначила авіапідприємство, або громадянам її держави, або

b) згадане авіапідприємство не дотримується або порушує закони або правила держави Договірної Сторони, яка надає ці права, або

c) згадане авіапідприємство неспроможне експлуатувати договірні лінії відповідно до умов, передбачених цією Угодою.

2. Таке право буде використовуватися лише після консультації з іншою Договірною Стороною, якщо негайне скасування дозволу, тимчасове припинення користування правами або вимога виконання умов, передбачених у пункті 1 цієї статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів і правил.