1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


УГОДА
між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Таджикистан про вільну торгівлю
( Угоду ратифіковано Законом N 110-IV от 11.07.2002 )
Кабінет Міністрів України й Уряд Республіки Таджикистан, що надалі іменуються "Сторони",
прагнучи до розвитку торгово-економічного співробітництва між Україною та Республікою Таджикистан на основі рівності і взаємної вигоди,
керуючись Угодою про створення зони вільної торгівлі СНД від 15 квітня 1994 року і Протоколом про внесення змін і доповнень в Угоду про створення зони вільної торгівлі від 2 квітня 1999 року,
висловлюючи рішучість сприяти гармонічному розвитку і росту світової торгівлі, усуненню бар'єрів на шляху її розвитку,
підтверджуючи необхідність розвивати двосторонні відносини в сфері торгово-економічних зв'язків відповідно до принципів Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) і Всесвітньої торгової організації (ВТО),
сприяючи росту економічного потенціалу держав на основі розвитку взаємної торгівлі і коопераційних зв'язків
домовилися про нижченаведене:
Стаття 1
1. Сторони не застосовують мито, а також податки і збори, що мають із ними еквівалентну дію, і кількісні обмеження на ввезення і (або) вивезення товарів, що походять з митної території однієї Сторони і призначені для митної території іншої Сторони. Вилучення з даного торгового режиму за погодженою номенклатурою товарів, якщо Сторони вважають це необхідним, оформляються окремим Протоколом, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.
2. Для мети цієї Угоди і на період її дії під товарами, що походять з території Сторін, маються на увазі товари, визначені походженням із території Сторони відповідно до Правил визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною Угоди про створення зони вільної торгівлі СНД від 15 квітня 1994 року.
Стаття 2
Сторони не будуть:
прямо або побічно обкладати товари, які підпадають під дію цієї Угоди, внутрішніми податками або зборами, що перевищують відповідні податки або збори, якими обкладаються аналогічні товари внутрішнього виробництва або товари, які походять з третіх країн;
вводити у відношенні імпорту або експорту товарів, які підпадають під дію цієї Угоди, які-небудь спеціальні обмеження або вимоги, які в аналогічній ситуації не застосовуються до аналогічних товарів внутрішнього виробництва або товарів, які походять з третіх країн;
застосовувати щодо складування, перевантаження, зберігання, перевезення товарів походженням з іншої Сторони, а також платежів та переказу платежів правила інші, ніж ті, що застосовуються в аналогічних випадках щодо власних товарів або товарів походженням із третіх країн.
Стаття 3
1. Ця Угода не перешкоджає праву будь-якої з Сторін вживати загальноприйнятних у міжнародній практиці заходів державного регулювання в сфері зовнішньоекономічних зв'язків, які вона вважає необхідними для захисту своїх життєвих інтересів або які безперечно необхідні для виконання міжнародних договорів, учасником яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи стосуються:
захисту суспільної моралі і суспільного порядку;
захисту життя і здоров'я людей;
охорони тварин і рослин;
захисту навколишнього середовища;
охорони художніх, археологічних і історичних цінностей, які становлять національне надбання;
захисту промислової й інтелектуальної власності;
торгівлі золотом, сріблом або інших дорогоцінних металів і каменів;
збереження природних ресурсів, які не відновлюються;
порушення платіжного балансу,
а також:
обмеження експорту продукції, коли внутрішня ціна на цю продукцію нижча від світової у результаті здійснення державних програм підтримки;
обмеження імпорту продукції, якщо якийсь товар імпортується на територію однієї зі Сторін у таких кількостях або на таких умовах, що завдають або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів.
2. Ніщо в цій Угоді не перешкоджає праву будь-якої із Сторін застосовувати будь-які заходи державного регулювання, які вона вважає необхідними, якщо ці заходи стосуються:
забезпечення національної безпеки, включаючи запобігання витоку конфіденційної інформації, яка відноситься до державної таємниці;
торгівлі зброєю, військовою технікою, боєприпасами, надання послуг військового характеру, передача технологій і надання послуг для виробництва озброєння і військової техніки та в інших військових цілях;
постачання матеріалів, які розщеплюються, та джерел радіоактивних речовин, утилізації радіоактивних відходів;
заходів, які застосовують у військовий час або в інших надзвичайних обставинах у міжнародних відносинах;
дій на виконання нею зобов'язань на підставі Статуту ООН для збереження міжнародного миру і безпеки.
Стаття 4
Сторони погодилися не допускати несанкціонованого реекспорту товарів, у відношенні експорту яких Сторона, із митної території якої походять ці товари, застосовує заходи тарифного і (або) нетарифного регулювання. Реекспорт товарів, вказаних у частині першій цієї статті, може здійснюватися тільки при наявності належно оформленого письмового дозволу, виданого уповноваженим відомством Сторони, із території держави якої походять ці товари.

................
Перейти до повного тексту