З метою забезпечення виконання пріоритетних завдань розвитку особливого партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору, а також відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України

1. Затвердити Річну національну програму співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік (далі - Річна національна програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з виконання Річної національної програми.

3. Центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми, подати до 10 січня 2017 року Кабінету Міністрів України звіти, а Міністерству закордонних справ України - інформацію про виконання Річної національної програми для подальшого інформування Президента України.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству закордонних справ України, Міністерству інформаційної політики України, Міністерству оборони України, центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми, органів місцевого самоврядування забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати її виконання.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин особливого партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Розвиток особливого партнерства з НАТО є пріоритетним напрямом безпекової політики України.

Виходячи з довгострокової цілі приєднання до загальноєвропейської системи безпеки, основу якої становить НАТО, Україна поглиблюватиме співробітництво з Північноатлантичним альянсом з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації, за такими напрямами:

поглиблення політичного діалогу з питань проведення демократичних реформ і забезпечення регіональної безпеки;

проведення реформ у секторі безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО;

здійснення коротко- та середньострокових заходів щодо підвищення обороноздатності України, зокрема проведення спільних навчань;

розвиток взаємодії у сфері безпекового і оборонного планування, зокрема шляхом проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони, за результатами якого уточнюватимуться основні показники оборонного і безпекового планування;

участь в операціях НАТО з підтримання миру і безпеки;

розвиток спроможностей щодо запобігання і боротьби з тероризмом, а також спільної боротьби з тероризмом;

створення ефективного механізму реагування на кризові ситуації, які становлять загрозу національній безпеці;

планування дій на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та взаємодія у гуманітарних операціях з реагування на катастрофи;

імплементація принципів Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

розвиток спільних програм підготовки персоналу органів сектору безпеки і оборони, зокрема Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

взаємодія у сферах енергетичної безпеки, науки і технологій та захисту навколишнього природного середовища.

Пріоритетним завданням є досягнення повної сумісності сектору безпеки і оборони з відповідними органами держав - членів НАТО, що має забезпечити можливість набуття у майбутньому членства України в Північноатлантичному альянсі з метою отримання дієвих гарантій суверенітету та територіальної цілісності України. У зв'язку з цим Україна підтримує політику "відкритих дверей" НАТО та позицію Північноатлантичного альянсу щодо чинності рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО.

В умовах тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, проведення на частині території Луганської та Донецької областей антитерористичної операції та загальної ситуації, що склалася внаслідок агресії Російської Федерації проти України, Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік (далі - Програма) має особливе значення для забезпечення захисту національних інтересів і безпеки України, передусім у контексті використання потенціалу та практичної допомоги НАТО та держав - членів Альянсу у підвищенні обороноздатності України для протидії агресії Російської Федерації та реформування за стандартами НАТО сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу.

Для України особливе партнерство з НАТО є невід'ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у рамках процесу європейської інтеграції необхідними реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та Збройних Сил України. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.

Україна розраховує на підтримку НАТО та держав - членів Альянсу в реформуванні держави та гарантує інформування на постійній основі НАТО про результати проведення реформ.

Виконання Програми не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам на відповідний рік, а також за рахунок фінансової допомоги з бюджету НАТО та окремих держав - членів Альянсу.

1.1. Внутрішня політика

Внутрішня політика, спрямована на комплексне, глибинне та невідкладне реформування України, відіграє особливу роль у контексті очікуваних українським суспільством змін, які необхідні для подальшого успішного розвитку держави.

Ключові завдання влади на цьому шляху визначені у Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695, схваленій Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, Угоді про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, підписаній 27 листопада 2014 року, засадах державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційній стратегії) на 2014 - 2017 роки, затверджених Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1699-VII. Зазначені документи охоплюють основні напрями реформ, серед яких, зокрема: оновлення влади та антикорупційна політика; реформа системи судоустрою та судочинства; реформа правоохоронної системи; реформа системи національної безпеки та оборони; децентралізація влади та конституційна реформа, реформа державного управління; податкова реформа; дерегуляція та розвиток підприємництва. Крім того, передбачено виконання державних програм, які стосуються енергетичної незалежності України та популяризації держави у світі.

Метою зазначених реформ є остаточне закріплення демократії та перетворення України на заможну, вільну та процвітаючу державу, що повністю відповідає цілям європейської та євроатлантичної інтеграції. Крім того, вони сприятимуть створенню умов для забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України. Зазначені реформи всебічно підтримуються громадянами держави, високо оцінюються міжнародними урядовими та неурядовими інституціями.

1.1.1. Демократичні реформи

Демократичні реформи в Україні спрямовані передусім на досягнення європейських демократичних стандартів. Асоціація з Європейським Союзом є важливим стимулом для розбудови в Україні сучасної європейської держави.

Конкретними кроками для досягнення зазначеної мети в найближчій перспективі мають стати:

удосконалення системи державного управління;

децентралізація влади та проведення конституційної реформи;

удосконалення механізму здійснення парламентського контролю, а також забезпечення контролю з боку громадянського суспільства за діяльністю центральних та місцевих органів виконавчої влади;

удосконалення виборчого законодавства;

реформування системи правоохоронних органів згідно з європейськими нормами та стандартами;

забезпечення впровадження незалежного, справедливого і доступного судочинства.

Реформи проводитимуться з максимально широким залученням інститутів громадянського суспільства.

1.1.1.1. Конституційна реформа

Конституційна реформа має вирішальне значення для проведення усіх інших реформ. Одним з її основних завдань є запровадження механізму державної влади, який унеможливить узурпацію влади будь-якою вищою посадовою особою держави та забезпечить єдність державної політики.

Конституційна реформа гарантуватиме забезпечення незалежності і професійності суддів, а також створить основу для реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади на засадах деконцентрації фінансових ресурсів та субсидіарності.

Основними напрямами впровадження засад удосконалення Основного Закону України є:

забезпечення балансу законодавчої, виконавчої та судової влади та чіткого їх розподілу;

зміцнення засад і принципів парламентаризму;

забезпечення дотримання єдності державної політики;

забезпечення впровадження конституційних гарантій незалежності і професійності суддів та справедливого правосуддя;

приведення організації органів прокуратури у відповідність з європейськими стандартами.

З метою розроблення узгоджених пропозицій щодо удосконалення Основного Закону України діє Конституційна Комісія як спеціальний допоміжний орган при Президентові України. Розпочато процес внесення змін до Конституції України, який грунтується на засадах прозорості, відкритості та гласності.

1.1.1.2. Реформа виборчого законодавства.

Основними напрямами реформи виборчого законодавства в Україні визначено реалізацію невід'ємного права громадянина демократичної держави вільно обирати органи влади, а також виконання державою обов'язку забезпечити громадянам можливість реалізації такого права.

Саме тому одним з найважливіших завдань, яке стоїть перед Україною, є створення такої виборчої системи, яка б забезпечила вибір громадян України відповідно до їх переконань, що сприятиме утвердженню України як демократичної, соціальної, правової держави та зміцненню довіри населення до інституту виборів.

Під час проведення виборчих компаній створюватимуться належні умови для реалізації громадянами конституційних виборчих прав, вільного волевиявлення під час голосування, забезпечуватиметься проведення виборів у повній відповідності з вимогами Конституції і законів України та з дотриманням європейських стандартів.

Середньострокові цілі:

забезпечення підзвітності і дієвості парламенту, стабільності партійної системи та можливості ротації політичних еліт відповідно до Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, підписаної 27 листопада 2014 року;

забезпечення невідворотності покарання за злочини проти виборчих прав громадян та відповідальності за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.

1.1.2. Права людини

Збройна агресія Російської Федерації в окремих районах Луганської і Донецької областей України та тимчасова окупація Автономної Республіки Крим і м. Севастополя створюють постійну загрозу політичній стабільності в Україні, а також існуванню демократичних інститутів у державі. У зв'язку з цим особливого значення набувають питання належного забезпечення прав і свобод людини відповідно до статті 3 Конституції України, а також виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань, пов'язаних з членством в ООН, Раді Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організаціях, дотримання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інших міжнародних договорів у сфері захисту прав людини, виконання рішень Європейського суду з прав людини тощо.

Указом Президента України від 25 серпня 2015 року № 501 затверджена Національна стратегія у сфері прав людини, основною метою реалізації якої є забезпечення пріоритетності прав і свобод людини як визначального чинника у формуванні засад і принципів державної політики, прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Удосконалення системи захисту прав і свобод людини здійснюватиметься з урахуванням досвіду України та іноземних держав, кращих міжнародних практик, зокрема досвіду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, правозахисних організацій України, міжнародних організацій та інституцій (ООН, Рада Європи, ОБСЄ, Європейський суд з прав людини тощо).

На виконання Указу Президента України від 25 серпня 2015 року № 501 "Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини" Кабінетом Міністрів України за участю представників органів державної влади, місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, провідних українських учених і міжнародних експертів розроблено та затверджено план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року.

У зв'язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України та підвищенням рівня терористичної активності у районі проведення антитерористичної операції у Донецькій і Луганській областях, що становлять суспільну небезпеку, яка загрожує життю нації, Україна вживає заходів, що відступають від її окремих зобов'язань, за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Право держави на відступ від окремих зобов'язань згідно з названими міжнародними договорами передбачено статтею 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

5 червня 2015 року Україна офіційно поінформувала Генерального секретаря ООН та Генерального секретаря Ради Європи, які є депозитаріями згаданих міжнародних договорів, про схвалення Заяви Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" (Постанова Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 462-VIII).

Право на відступ застосовується Україною на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України.

Держава бере на себе зобов'язання забезпечувати належний рівень захисту прав національних меншин та корінних народів, сприяти задоволенню їх етнокультурних та релігійних потреб. Для досягнення цієї мети в Україні триває робота з удосконалення законодавчої бази, спрямованої на регулювання етнонаціональних відносин, поліпшення взаємодії з громадськими об'єднаннями національних меншин, сприяння збереженню та розвитку їх етнічної самобутності відповідно до кращих світових практик.

Завданням демократичної держави є утвердження прав територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, удосконалення роботи інститутів місцевої демократії.

Передумовою для розширення прав і свобод кожного громадянина шляхом підвищення ефективності управління та вдосконалення механізму самоорганізації населення на місцевому рівні є утворення дієвих інститутів місцевої демократії.

Середньострокові цілі:

вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод людини та утвердження принципу верховенства права;

забезпечення реалізації прав національних меншин, гендерної рівності, захисту дітей;

забезпечення імплементації резолюцій Ради Безпеки ООН № 1325 (2000) "Жінки, мир, безпека" та № 1612 (2005) "Діти у збройних конфліктах" з використанням досвіду НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

виконувати свої обов'язки щодо захисту прав національних меншин відповідно до Конституції України та стандартів Ради Європи, зокрема за Європейською хартією регіональних мов або мов меншин та Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин;

провести консультації з інститутами громадянського суспільства та заінтересованими сторонами щодо статусу мов національних меншин в частині приведення законодавства про мови у відповідність із вимогами Конституції України, а також з метою дотримання Україною своїх зобов'язань як члена Ради Європи у сфері захисту прав меншин, зокрема згідно з положеннями Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та Рамкової конвенції про захист національних меншин;

забезпечувати належну імплементацію Національної стратегії у сфері прав людини;

сприяти діяльності інститутів громадянського суспільства у проведенні аналізу щодо забезпечення основних прав і свобод людини та громадянина з урахуванням інтересів внутрішньо переміщених осіб;

забезпечити виконання завдань, передбачених на 2016 рік у плані дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року № 1393-р.

Основні заходи:

завершити розроблення та затвердити Національний план дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН № 1325 (2000) "Жінки, мир, безпека" з урахуванням Політики НАТО з питань жінок, миру і безпеки;

розробити та затвердити Національний план з імплементації Резолюції Ради Безпеки ООН № 1612 (2005) "Діти у збройних конфліктах" з використанням методик та досвіду держав - членів та держав - партнерів НАТО, а також рекомендацій Альянсу.

1.1.3. Свобода слова та інформаційна політика

Неухильне дотримання принципів свободи слова та відкритості діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, забезпечення доступу громадян до інформації, недопущення цензури і перешкоджання професійній діяльності журналістів є пріоритетними напрямами інформаційної політики України, що реалізується у постійному конструктивному діалозі з громадськістю.

Середньострокові цілі:

створення належних умов функціонування Суспільного телебачення і радіомовлення України;

реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації;

створення умов для провадження професійної діяльності журналістами, іншими працівниками засобів масової інформації;

створення належних умов функціонування системи державного іномовлення України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити функціонування Національної суспільної телерадіокомпанії України;

сприяти діяльності інститутів громадянського суспільства у проведенні аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист професійної діяльності журналістів;

сприяти проведенню першого етапу реформування державних і комунальних засобів масової інформації.

Основні заходи:

вжити заходів щодо підтримки діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії України відповідно до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" та постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 693"Про утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України";

вжити заходів щодо здійснення у порядку, визначеному законодавством, першого етапу реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації;

вжити заходів для проведення аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист журналістів за участю інститутів громадянського суспільства;

забезпечити належні умови функціонування системи державного іномовлення України.

1.2. Забезпечення верховенства права

Одним із основних принципів правової держави, що закріплений частиною першою статті 8 Конституції України , є верховенство права. Для забезпечення верховенства права найважливішим є створення сильної, незалежної та вільної від корупції системи судочинства.

1.2.1. Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів

Метою реформи є утвердження правопорядку, який ґрунтується на високому рівні правової культури в суспільстві, діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин на засадах принципів верховенства права та захисту прав і свобод людини, а в разі порушення прав і свобод - справедливого та адекватного їх відновлення в розумні строки.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів здійснюється, зокрема, за такими напрямами:

забезпечення незалежності, безсторонності та неупередженості суддів;

запобігання та протидія корупції у системі органів судочинства в Україні;

підвищення прозорості діяльності суддів та ступеня їх відповідальності;

підвищення рівня професійної підготовки та кваліфікації суддів;

підвищення ефективності правосуддя та оптимізація повноважень судів різної юрисдикції;

посилення гарантій провадження адвокатської діяльності та забезпечення доступності безоплатної правової допомоги;

удосконалення системи виконання судових рішень та підвищення ефективності виконавчого провадження;

приведення повноважень та діяльності органів прокуратури до європейських стандартів;

удосконалення процесуального забезпечення справедливості і права на захист під час кримінального провадження;

підвищення рівня ефективності роботи судових та правоохоронних органів у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією;

підвищення ефективності запобігання вчиненню злочинів і реабілітації засуджених та вдосконалення системи виконання покарань.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів проводитиметься шляхом невідкладного оновлення законодавства, спрямованого на відновлення суспільної довіри до суддів та судової влади загалом, зокрема шляхом прийняття змін до Конституції України.

Успішна реалізація судової реформи в Україні сприятиме ефективній, продуктивній та скоординованій роботі судової гілки влади в Україні.

1.2.2. Запобігання та протидія корупції

Боротьба з корупцією визначена одним із ключових напрямів реформування держави, що закріплено, зокрема у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, Угоді про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", засадах державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки.

Прийняті Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року антикорупційні закони визначили комплексні засади реформування системи запобігання корупції відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO), Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції та з урахуванням успішного досвіду іноземних держав.

У рамках реалізації антикорупційної політики у 2016 році планується, зокрема, забезпечити:

виконання антикорупційного законодавства України;

функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції як превентивного органу та Національного антикорупційного бюро України як правоохоронного органу;

моніторинг способу життя державних службовців;

створення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

проведення перевірки державних службовців відповідно до Закону України "Про очищення влади" .

Проблематика боротьби з корупцією є важливим елементом діалогу між Україною та НАТО. Реалізація нової антикорупційної політики передбачає також подальше впровадження в роботу оборонних і безпекових інституцій механізмів Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій.

Основні завдання антикорупційної реформи:

забезпечення доброчесності та підзвітності в публічному секторі;

забезпечення прозорості фінансування політичних партій і політичної діяльності, обмеження впливу приватного капіталу на політику;

скасування державної монополії на інформацію та гарантування доступу до суспільно необхідної інформації;

зменшення корупційних ризиків у державних закупівлях шляхом забезпечення їх прозорості і конкурентності;

посилення можливості для виявлення та кримінального переслідування корупційних діянь.

Середньострокові цілі:

забезпечення дотримання вимог антикорупційного законодавства та посилення роботи щодо запобігання і протидії корупції шляхом реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки, виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265, та розроблених на їх основі антикорупційних програм у центральних органах виконавчої влади та інших державних органах;

продовження імплементації принципів Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій, рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення заходів Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

продовжити виконання навчальних програм щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових і оборонних інституціях для підвищення рівня підготовки фахівців у сфері боротьби з корупцією в межах реалізації Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій, а також її проекту "Розбудова доброчесного оборонного відомства", який реалізується в рамках діяльності Ради міністрів оборони Південно-Східної Європи;

проводити всебічні консультації з міжнародними організаціями та представництвами міжнародних неурядових організацій з питань запобігання та боротьби з корупцією з урахуванням кращих світових практик та стандартів, а також відповідно до зобов'язань України, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Основні заходи:

впровадити критерії оцінки ефективності заходів щодо запобігання корупції в секторі безпеки і оборони, розроблених за участю міжнародної неурядової організації "Transparency International", Центру виховання доброчесності в оборонному секторі (м. Осло, Королівство Норвегія), а також в рамках реалізації Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

провести із залученням Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського для посадових осіб Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, уповноважених з антикорупційної програми на державних підприємствах Міністерства оборони України навчальні курси з питань розбудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій за навчальною програмою міжнародної неурядової організації "Transparency International";

провести із залученням Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії у військових вищих навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів для посадових осіб керівного складу та персоналу кадрових і фінансових органів військових частин мобільні навчальні курси з питань розбудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій за навчальною програмою міжнародної неурядової організації "Transparency International";

провести із залученням Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії на базі Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності Національного університету оборони України імені Івана Черняховського спеціалізований навчальний курс з питань запобігання та протидії корупції в ході підготовки та проведення миротворчих операцій за навчальною програмою міжнародної неурядової організації "Transparency International";

підготувати із залученням Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та міжнародної неурядової організації "Transparency International" для Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та вищих військових навчальних закладів видів Збройних Сил України 20 викладачів та спеціалістів з антикорупційних навчальних програм;

розробити та впровадити спільний з Центром зі зниження ризиків корупції в оборонному секторі Міністерства оборони Королівства Норвегія проект щодо зниження ризиків корупції в системі управління персоналом Міністерства оборони України;

підготувати та забезпечити виконання "Дорожньої карти" Україна - НАТО на 2016 рік із здійснення заходів Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

провести із залученням експертів держав - членів НАТО навчальні курси для працівників Національного антикорупційного бюро України щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових та оборонних інституціях.

1.3. Економічні питання

Основним елементом економічної політики України у найближчій перспективі є створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, як це передбачено Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованою Законом України 16 вересня 2014 року № 1678-VII (далі - Угода про асоціацію). Не менш важливим є відновлення повноцінного функціонування економіки України, яка зазнала значної шкоди внаслідок корупційної діяльності попередньої влади та агресивної політики Російської Федерації.

Основними пріоритетами розвитку економіки України на 2016 рік є створення базових передумов економічного зростання шляхом досягнення низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і забезпечення стійкості фінансової системи.

Ключовою умовою економічного зростання є забезпечення економічної безпеки шляхом:

деолігархізації, демонополізації і дерегуляції економіки, захисту економічної конкуренції, спрощення та оптимізації системи оподаткування, формування сприятливого бізнес-клімату та умов для прискореного інноваційного розвитку;

ефективного застосування механізму спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), унеможливлення контролю стратегічних галузей економіки державою-агресором через свій капітал;

створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності, залучення іноземних інвестицій у ключові галузі економіки, зокрема в енергетичний і транспортний сектори, як інструменту забезпечення національної безпеки;

забезпечення ефективного функціонування економіки України в особливий період;

розвитку оборонно-промислового комплексу як потужного високотехнологічного сектору економіки, спроможного відігравати ключову роль у її прискореній інноваційній модернізації;

захисту в міжнародних юрисдикційних органах майнових прав та інтересів України, її фізичних і юридичних осіб, порушених внаслідок агресії Російської Федерації;

підвищення стійкості національної економіки до негативних зовнішніх впливів, диверсифікації зовнішніх ринків;

забезпечення цілісності та захисту інфраструктури в умовах кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці, та особливого періоду;

ефективного використання бюджетних коштів, міжнародної економічної допомоги та ресурсів міжнародних фінансових організацій, дієвого контролю за станом державного боргу;

стабілізації банківської системи, забезпечення прозорості грошово-кредитної політики та відновлення довіри до вітчизняних фінансових інститутів;

системної протидії організованій економічній злочинності та "тінізації" економіки, зокрема шляхом формування переваг легальної господарської діяльності, консолідації інституційних спроможностей фінансових, правоохоронних органів та органів державної фіскальної служби, виявлення та конфіскації активів організованих злочинних угруповань.

Основні заходи:

забезпечити проведення не рідше одного разу на квартал засідання Ради з фінансової стабільності з метою своєчасного виявлення і мінімізації ризиків, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України.

1.3.1. Енергетична безпека

Ключовим елементом сталого розвитку економіки України є надійне енергозабезпечення. Виконання цього завдання потребує реагування на виклики, які загрожують стабільному функціонуванню систем енергозабезпечення, та розв'язання проблем, які гальмують розвиток енергетичного сектору України.

Важливим елементом забезпечення енергетичної безпеки держави є реформа енергетичного сектору, основними завданнями якої є:

підвищення рівня прозорості енергетичних ринків в Україні з метою обмеження можливостей для корупції та створення передумов для їх ефективного функціонування, зокрема шляхом забезпечення загальнодоступності та відкритості договорів, що укладаються на відповідних ринках;

усунення бар'єрів для суб'єктів господарювання, які починають здійснювати діяльність на енергетичних ринках, та максимальне скорочення штучних монопольних сегментів;

забезпечення здійснення заходів з енергозбереження шляхом створення стимулів, а також залучення інвестицій для реалізації проектів з енергозбереження;

зниження рівня енергоємності національної економіки без порушення факторів забезпечення її розвитку (включаючи стимулювання структурної зміни економіки);

запровадження установлених в державах - членах ЄС сучасних методичних підходів до розроблення документів стратегічного планування та практичної діяльності з реалізації державної політики в енергетичній сфері;

зниження рівня непродуктивного енергоспоживання, оптимізація використання енергетичних ресурсів та диверсифікація джерел їх постачання;

зниження негативного впливу енергетичного сектору економіки на навколишнє природне середовище;

реструктуризація енергетичних ринків з метою запровадження максимального рівня конкуренції в усіх секторах, крім тих, які з урахуванням відповідного рівня знань і технологій мають деякий час залишатися природними монополіями, ефективного функціонування таких ринків у довгостроковій перспективі, забезпечення безпеки та надійності енергосистем та постачання енергії, сприяння ефективному інвестуванню у сферу енергетики.

Пріоритетами забезпечення енергетичної безпеки України є:

реформування енергетичних ринків, забезпечення прозорості господарської діяльності, конкуренції на цих ринках та їх демонополізація, інтеграція енергетичного сектору України до енергетичних ринків держав - членів ЄС та системи європейської енергетичної безпеки;

підвищення енергетичної ефективності та забезпечення енергозбереження, зокрема у Збройних Силах України;

диверсифікація джерел і маршрутів енергопостачання, подолання залежності від Російської Федерації у постачанні енергетичних ресурсів і технологій, розвиток відновлюваної та ядерної енергетики з урахуванням пріоритетності завдань екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;

створення умов для надійного енергозабезпечення та транзиту енергоресурсів територією України, захищеності енергетичної інфраструктури від терористичної загрози;

будівництво та розширення газових інтерконнекторів між Україною та Республікою Польща, Угорщиною, Словацькою Республікою та Румунією;

створення на державному кордоні України з державами - членами ЄС концентратора технічних потужностей для транспортування та зберігання природного газу (газового хабу);

модернізація газотранспортної системи України, зокрема магістрального газопроводу Уренгой - Помари - Ужгород;

будівництво на узбережжі Чорного моря в м.Одесі установки зрідженого природного газу (установки LNG) для задоволення потреб України та держав - членів ЄС в природному газі;

формування системи енергозабезпечення національної економіки і суспільства в особливий період;

затвердження технічних вимог до об'єктів електроенергетики відповідно до вимог мережевих кодексів Об'єднання енергосистем європейських держав (континентальна Європа) ENTSO-E.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

вдосконалення законодавчого регулювання питань функціонування національної економіки, зокрема паливно-енергетичного комплексу, в особливий період;

вжити заходів щодо диверсифікації джерел, постачальників, маршрутів і способів транспортування енергетичних ресурсів в Україну;

активізувати співробітництво з органами НАТО та державами - членами НАТО у сфері енергетичної безпеки;

забезпечити з урахуванням досвіду і можливостей НАТО та держав - членів НАТО підвищення ефективності використання Збройними Силами України енергетичних ресурсів, зокрема шляхом впровадження рішень для скорочення енергетичних витрат з одночасним підвищенням військової ефективності.

Основні заходи:

опрацювати з НАТО питання щодо створення Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань енергетичної безпеки;

провести консультації з представниками НАТО та держав - членів НАТО щодо вивчення методики визначення вразливості об'єктів паливно-енергетичного комплексу до терористичних загроз з метою визначення вразливості та складення на цій основі "паспортів терористичної вразливості" зазначених об'єктів;

провести консультації з представниками НАТО та держав - членів НАТО щодо реалізації навчальних та тренінгових програм для підготовки персоналу з питань захисту критичної інфраструктури (підвищення рівня професійної готовності службовців відповідних органів оборонно-безпекового сектору та цивільного захисту);

опрацювати з НАТО та державами - членами НАТО питання щодо проведення оцінки організаційної та ресурсної готовності НАТО та України до запобігання і реагування на кризові ситуації у сфері енергетичної безпеки;

продовжити здійснення заходів щодо виконання зобов'язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Законом України від 15 грудня 2010 року № 2787-VI, та з урахуванням відповідних положень Угоди про асоціацію;

вдосконалити законодавче регулювання щодо сприяння здійсненню інвестицій у розвиток ринку природного газу України;

вжити заходів для дальшого реформування ринку природного газу, зокрема з урахуванням завдань економічної програми, що реалізується відповідно до угоди з Міжнародним валютним фондом про Механізм розширення фінансування;

провести із залученням міжнародних експертів засідання з питань співробітництва між Україною та НАТО у сфері енергетичної безпеки;

продовжити взаємодію з Центром передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки (м. Вільнюс, Литовська Республіка);

опрацювати питання щодо можливості участі України у проектах та програмах у сфері підвищення енергоефективності використання збройними силами енергетичних ресурсів, що реалізуються в рамках НАТО;

вжити заходів для посилення ядерної та радіаційної безпеки, системи аварійної готовності та реагування у випадку аварій, зокрема шляхом удосконалення механізмів взаємодії на національному рівні, у тому числі систем прийняття рішень, раннього оповіщення, оцінки і прогнозу наслідків, а також вжити заходів щодо гармонізації двосторонніх, регіональних та міжнародних процедур реагування та допомоги;

удосконалити методологію оцінки основних видів загроз для моделювання адекватних заходів безпеки та захисту об'єктів критичної ядерної інфраструктури;

розробити пропозиції щодо удосконалення систем енергозабезпечення військових підрозділів.

1.3.2. Захист критичної інфраструктури

Пріоритетами забезпечення захисту критичної інфраструктури є:

комплексне удосконалення нормативно-правового регулювання захисту критичної інфраструктури, створення системи державного управління її безпекою;

посилення охорони об'єктів критичної інфраструктури, зокрема енергетичної і транспортної;

налагодження співробітництва між суб'єктами захисту критичної інфраструктури, розвиток державно-приватного партнерства у сфері запобігання та реагування на надзвичайні ситуації;

розроблення та запровадження механізмів обміну інформацією між державними органами, суб'єктами господарювання і населенням стосовно загроз критичній інфраструктурі та захисту інформації у цій сфері;

профілактика техногенних аварій та оперативне й адекватне реагування на них, локалізація і мінімізація їх наслідків;

розвиток міжнародного співробітництва у сфері захисту критичної інфраструктури.

Основні заходи:

вживати заходів для захисту критичної інфраструктури з урахуванням рекомендацій Групи НАТО з дорадчої консультативної підтримки із захисту критичної (ядерної) інфраструктури, підготовлених та переданих українській стороні за результатами візиту експертів НАТО до України 5 - 9 квітня 2014 року;

провести щорічне тренування (навчання) згідно з вимогами державного плану взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади на випадок вчинення диверсії щодо ядерних установок, ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання у процесі їх використання, зберігання або перевезення, а також щодо радіоактивних відходів у процесі поводження з ними;

провести консультації з представниками НАТО та держав - членів НАТО, які мають розвинуту атомну енергетику (Федеративна Республіка Німеччина, Французька Республіка, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії) щодо організації і проведення тренувань (навчань) на випадок вчинення диверсії щодо ядерних установок, ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання у процесі їх використання, зберігання або перевезення, а також щодо радіоактивних відходів у процесі поводження з ними;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки для обговорення актуальних питань енергетичної безпеки, ефективного використання енергоресурсів, подолання загроз в енергетичному секторі України;

провести робочі зустрічі із залученням експертів держав - членів НАТО щодо використання передового досвіду захисту критичної інфраструктури для створення системи державного управління її безпекою.

1.4. Зовнішня політика

В умовах нових безпекових викликів, спричинених агресією Російської Федерації, стратегічним завданням України є відновлення територіальної цілісності держави та діяльності демократичних інститутів на всій її території, а також реінтеграція тимчасово окупованих територій після їх звільнення. За таких умов зовнішня політика України орієнтована на дальшу консолідацію зусиль держав - партнерів, Європейського Союзу, міжнародних та регіональних безпекових організацій з метою забезпечення ефективної протидії агресору, захисту суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.

Вагоме місце у зміцненні обороноздатності держави посідає співробітництво з Організацією Північноатлантичного договору, яка надає консультативну, методичну та технічну допомогу з метою проведення в найкоротші строки реформування Збройних Сил України, підготовки висококваліфікованого персоналу.

Поглиблення особливого партнерства з НАТО на основі рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії), сприятиме виконанню завдань з модернізації Збройних Сил України, недопущенню дальшої агресії з боку Російської Федерації, а також забезпеченню необхідних умов для інтеграції України в європейський політичний, економічний та правовий простір, євроатлантичний безпековий простір.

1.4.1. Інтеграція до Європейського Союзу

Співробітництво з ЄС у різних сферах спрямоване на реалізацію стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС.

Середньострокові цілі:

забезпечення імплементації Угоди про асоціацію;

ужиття заходів щодо оптимізації співробітництва з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики, зокрема в рамках Спільної політики безпеки і оборони;

продовження співробітництва між Україною та ЄС у рамках ініціативи Європейського Союзу "Східне партнерство";

продовження виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС (оновленого);

завершення виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України та включення України до переліку держав, громадяни яких користуються безвізовим режимом в'їзду до держав - членів Європейського Союзу;

забезпечення імплементації Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством.

1.4.2. Співробітництво з НАТО у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під егідою НАТО

Україна продовжує робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами. Україна надаватиме підтримку міжнародним операціям Альянсу з підтримання миру і безпеки.

Середньострокові цілі:

підтримання політичного діалогу та практичного галузевого співробітництва України з НАТО в контексті реалізації заходів невійськового характеру під час операцій із врегулювання кризових ситуацій та постконфліктного відновлення, які проводяться під егідою Альянсу;

продовження проведення регулярних консультацій з державами Чорноморського регіону щодо політичної та безпекової ситуації в зазначеному регіоні, зокрема на території окупованого Російською Федерацією Кримського півострова;

забезпечення в установленому порядку участі національного контингенту та національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, які проводяться під егідою НАТО, зокрема:

в операції Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР);

у тренувально-дорадчій Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан;

в операції НАТО "Активні зусилля" з урахуванням набуття Національним контактним пунктом Військово-Морських Сил Збройних Сил України (м. Одеса) повних операційних спроможностей шляхом постійного моніторингу надводної обстановки в акваторії Чорного моря та здійснення обміну інформацією зі штабом проведення операції (штаб Командування Військово-морських сил НАТО "Нортвуд");

забезпечення участі українського військового персоналу у спільній литовсько-польсько-українській бригаді (ЛИТПОЛУКРБРИГ).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

максимально використати можливості політичного діалогу та практичного співробітництва з НАТО з метою забезпечення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держави, поглиблення довіри між Україною та НАТО;

продовжити взаємодію України з НАТО з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, зокрема в рамках невідкладних та довгострокових заходів щодо підвищення обороноздатності України у зв'язку з агресією Російської Федерації, рішення щодо яких було прийнято за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії);

продовжити взаємодію з контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні, зокрема шляхом надання інформації стосовно прогресу у реалізації реформ у секторі безпеки і оборони України та розвитку співробітництва України з НАТО, а також організації спільної діяльності у сфері інформування громадськості із зазначених питань.

Основні заходи:

вжити заходів щодо проведення засідань Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів під час Саміту НАТО (м. Варшава, Республіка Польща), міністрів закордонних справ та міністрів оборони, глав дипломатичних представництв та їх заступників, а також Комітету НАТО з питань партнерства та колективної безпеки;

вжити заходів щодо проведення засідань спільних робочих груп Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня, планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру, зі співробітництва з питань науки і довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках Комісії Україна - НАТО;

забезпечити дальшу участь національного контингенту в операції у складі Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР) та національного персоналу у тренувально-дорадчій Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан з урахуванням розвитку воєнно-політичної обстановки на Сході України;

забезпечити участь представників України в заходах Меню партнерства НАТО на 2016 рік.

1.4.3. Контроль над озброєнням, нерозповсюдженням зброї масового знищення. Державний експортний контроль

Україна продовжує реалізацію державної політики у галузі державного експортного контролю, спрямованої на забезпечення національної безпеки та виконання відповідних міжнародних зобов'язань України. Ця діяльність здійснюється в рамках участі України у багатосторонніх міжнародних договорах у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, а також міжнародних режимах експортного контролю.

Україна забезпечить проведення на її території інспекційних заходів згідно з міжнародними договорами у сфері контролю над озброєнням та братиме активну участь у верифікаційній діяльності і заходах протидії розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки.

Середньострокові цілі:

забезпечення додержання міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки та здійснення обміну інформацією з державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група) щодо експорту, імпорту окремих категорій товарів;

продовження подання звітної (обмінної) інформації до електронної бази НАТО "Verity", Секретаріату ОБСЄ та Регістру звичайних озброєнь ООН, Організації по забороні хімічної зброї, Міжнародного агентства з атомної енергії, Секретаріату Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення відповідно до міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;

проведення із залученням експертної допомоги НАТО аудиту сховищ небезпечних речовин та арсеналів, що залишилися на території України після розпаду СРСР.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група), продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня довіри і безпеки України;

продовжити адаптацію законодавства України з питань державного експортного контролю до вимог і стандартів Європейського Союзу;

забезпечити виконання міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, зокрема шляхом участі у засіданнях міжнародних режимів експортного контролю;

забезпечити супроводження іноземних інспекційних груп на території України та здійснення контрольних заходів на території держав - учасниць відповідних міжнародних договорів у сфері контролю над озброєнням, а також проведення спостережних польотів, сертифікації літаків спостереження відповідно до Договору з відкритого неба, ратифікованого Законом України від 2 березня 2000 року № 1509-III;

забезпечити участь у переговорах та заходах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба; ужити заходів щодо взаємодії у рамках діяльності зазначених міжнародних органів з державами - членами НАТО з метою належного представлення позиції України у ході переговорного процесу;

проводити консультації з державами - членами НАТО з питань контролю над озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення та експортного контролю.

Основні заходи:

забезпечити участь у щорічному обміні між державами - учасницями ОБСЄ інформацією у сфері контролю над озброєнням за Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року, документами, схваленими Форумом ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки про глобальний обмін військовою інформацією та про планування в галузі оборони;

забезпечити провадження інспекційної діяльності відповідно до Договору про звичайні збройні сили в Європі, Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року та Договору з відкритого неба, забезпечення проведення спостережних польотів над територією України, супроводження іноземних інспекційних груп, допуск їх обладнання та матеріалів на територію України;

забезпечити участь делегації України в роботі Спільної консультативної групи, Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки та Консультативної комісії з відкритого неба;

забезпечити участь представників України у заходах Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань перевірки інформації, одержаної при щорічному обміні інформацією за Договором про звичайні збройні сили в Європі, внесення до електронної бази НАТО "Verity" відповідної інформації про Україну;

забезпечити участь представників України у щорічному засіданні керівників верифікаційних органів у рамках діяльності Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань здійснення контролю над озброєнням;

забезпечити підготовку та впровадження в Україні Єдиного контрольного списку товарів і технологій подвійного використання, адаптованого до законодавства Європейського Союзу (додаток І до Регламенту Європейського Парламенту і Ради від 19 квітня 2012 року № 388/2012);

забезпечити організацію відвідання на території України авіаційної бази та сухопутного об'єкта, що проводиться раз на п'ять років відповідно до глави IV Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року;

провести експертні консультації з представниками НАТО щодо актуальних питань контролю над озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення та отримання допомоги для підвищення рівня безпеки радіаційно небезпечних, хімічних, біологічних та ядерних установ, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами в Україні, а також сховищ та арсеналів, що залишилися на території України після розпаду СРСР;

провести із залученням експертів держав - членів НАТО для особового складу Державної прикордонної служби України, працівників Державної екологічної інспекції України за програмами підготовки підрозділів спеціального призначення відповідних органів держав - членів НАТО навчальні курси з питань виявлення у вантажах, транспортних засобах під час перетину державного кордону України та протидії незаконному обігу радіоактивних матеріалів, у тому числі ядерних.

1.4.4. Боротьба з тероризмом

Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання. Україна приділяє значну увагу міжнародному співробітництву в зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі в реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму та роботі Комітету експертів з питань боротьби з тероризмом (CODEXTER), а також неухильно дотримується положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.

Головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю є Служба безпеки України. Координацію діяльності суб'єктів здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України. Враховуючи факти прямого військового втручання та зазіхання на територіальну цілісність України з боку Російської Федерації, існує нагальна потреба у забезпеченні перегляду пріоритетів національної системи боротьби з тероризмом з використанням міжнародного досвіду.

Середньострокові цілі:

продовження співробітництва з НАТО у сфері боротьби з тероризмом та запобігання тероризму;

продовження вдосконалення законодавства з питань боротьби з тероризмом щодо забезпечення участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;

забезпечення участі підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України, Національної гвардії України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та Міністерства внутрішніх справ України у тренуваннях та навчаннях держав - членів НАТО з антитерористичної тематики;

розширення співробітництва України з правоохоронними органами, спеціальними службами іноземних держав, зокрема Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, та міжнародними організаціями, насамперед НАТО, ООН, ОБСЄ, стосовно подолання спільних загроз у сфері безпеки, включаючи боротьбу з міжнародним тероризмом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити взаємодію з відповідними органами НАТО та держав - членів Альянсу щодо обміну інформацією про міжнародні екстремістські та терористичні організації, а також про запобігання незаконному розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;

продовжити здійснення заходів з протидії розповсюдженню ідеології міжнародних терористичних організацій, закликам до терористичної діяльності, зокрема з використанням мережі Інтернет;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня боєздатності підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України та Національної гвардії України, забезпечення їх сумісності з підрозділами спеціального призначення держав - членів НАТО;

забезпечити підвищення рівня готовності мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України та нарощення їх мобільних (бойових) спроможностей з використанням досвіду і можливостей НАТО та держав - членів НАТО;

забезпечити органи державної фіскальної служби на українсько-російському кордоні, адміністративному кордоні між територією вільної економічної зони "Крим" та Херсонською областю сучасними засобами митного контролю із залученням технічної допомоги держав - членів НАТО.

Основні заходи:

продовжити вивчення досвіду держав - членів НАТО у сфері реагування на кризові ситуації, що зумовлені терористичними актами;

забезпечити участь української сторони у засіданнях робочих груп та семінарах НАТО з антитерористичної тематики;

забезпечити проведення в Україні за участю українських підрозділів спеціального призначення правоохоронних органів, утворених відповідно до закону військових формувань, спільних з антитерористичними підрозділами спеціального призначення держав - членів НАТО навчань, тренінгів, курсів, семінарів, науково-практичних конференцій, а також підготовку українських фахівців у провідних наукових установах держав - членів НАТО;

забезпечити оснащення підрозділів спеціального призначення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національної гвардії України та вибухотехнічних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України спорядженням і обладнанням, яке перебуває на озброєнні підрозділів спеціального призначення держав - членів НАТО;

забезпечити залучення експертів держав - членів НАТО до підготовки особового складу підрозділів спеціального призначення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та Національної гвардії України для виконання службових завдань в умовах ближнього вогневого контакту з противником, насамперед у приміщеннях, будівлях, на транспортних засобах;

забезпечити взаємодію з органами НАТО та державами - членами НАТО щодо обміну інформацією про діяльність членів міжнародних терористичних організацій, матеріалами з питань боротьби з міжнародним тероризмом з метою недопущення проникнення на територію України членів міжнародних терористичних організацій та осіб, які підозрюються в участі у терористичній діяльності;

продовжити взаємодію з державами - членами НАТО щодо протидії фінансуванню, сприянню в інший спосіб діяльності міжнародних терористичних, релігійно-екстремістських організацій;

забезпечити у взаємодії з вітчизняними та іноземними засобами масової інформації інформування громадськості про заходи з реалізації державної політики України у сфері боротьби з тероризмом, виявлення та припинення терористичної діяльності, розкриті злочини у зазначеній сфері, їх суспільно небезпечний характер та передбачену законом відповідальність за вчинення таких злочинів;

проводити моніторинг фінансових операцій з метою виявлення фактів фінансування тероризму та за його результатами надсилати узагальнені матеріали правоохоронним органам згідно з компетенцією;

провести спільні практичні заходи з державами - членами НАТО у сфері запобігання виникненню та протидії терористичним загрозам, у тому числі щодо ознайомлення та апробації сучасних систем супутникового, транкінгового та короткохвильового зв'язку держав - членів НАТО, системи раннього оповіщення про можливу терористичну загрозу, з метою адаптації загальнодержавної системи боротьби з терористичною діяльністю до системи безпеки євроатлантичного простору.

1.5. Інформування громадськості про співробітництво України з НАТО

Співробітництво України з НАТО в рамках особливого партнерства є прозорим і відкритим для громадян України.

Проведення інформаційної роботи (насамперед на регіональному рівні), координація діяльності державних органів і громадських об'єднань, розширення мережі інформаційних стендів, що створюються з використанням відповідних довідково-аналітичних даних, та поліпшення якості тематичних Інтернет-ресурсів є основними умовами успішної реалізації інформаційної політики держави. При цьому важливим є забезпечення інформування широких верств населення про НАТО та переваги особливого партнерства України з Альянсом.

Проведення заходів з інформування громадськості (круглих столів, семінарів, конференцій тощо) сприятиме підвищенню рівня обізнаності стосовно діяльності Організації Північноатлантичного договору та відносин особливого партнерства Україна - НАТО.

Для широкого інформування громадськості про співробітництво України з НАТО вагоме значення має залучення до зазначеного процесу громадських об'єднань, засобів масової інформації, представників наукових та експертних кіл.

Співробітництво України з НАТО у сфері стратегічних комунікацій набуло особливого значення у контексті ведення Російською Федерацією інформаційних війн проти України, НАТО та Європейського Союзу. Дорожня карта Партнерства у сфері стратегічних комунікацій, що була підписана між Радою національної безпеки і оборони України та Міжнародним секретаріатом НАТО, спрямована на розбудову та розвиток спроможностей України у сфері стратегічних комунікацій шляхом надання консультативної та практичної допомоги.

Середньострокові цілі:

продовження роботи з інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях, спрямованої на підвищення рівня обізнаності стосовно відносин особливого партнерства України з НАТО;

посилення боротьби з дезінформацією і пропагандою з боку Російської Федерації;

посилення спроможностей українських посадовців у сфері стратегічних комунікацій шляхом надання консультативної допомоги та допомоги у розбудові потенціалу, визначених у спільному плані дій, що передбачається Дорожньою картою Партнерства у сфері стратегічних комунікацій.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях про особливе партнерство України з НАТО;

сприяти висвітленню у засобах масової інформації заходів, пов'язаних із співробітництвом України з НАТО;

розробити стратегію протидії російським кампаніям з дезінформації та пропаганди в Україні з урахуванням досвіду держав - членів НАТО;

забезпечити виконання плану дій, що передбачається Дорожньою картою Партнерства у сфері стратегічних комунікацій.

Основні заходи:

забезпечити роботу веб-порталу Україна - НАТО;

сприяти у взаємодії з Центром інформації та документації НАТО в Україні та Офісом зв'язку НАТО в Україні висвітленню у засобах масової інформації заходів щодо співробітництва України з НАТО;

активізувати співпрацю з Мережею партнерства Україна - НАТО з питань підвищення рівня обізнаності громадянського суспільства, а також з громадськими об'єднаннями та неурядовими організаціями України, що опікуються проблематикою відносин України з НАТО і питаннями євроатлантичної безпеки;

ужити у взаємодії з Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні заходів щодо видання та розповсюдження інформаційно-аналітичної, наукової та навчальної літератури, сприяти створенню і розміщенню на українських теле- і радіоканалах передач та сюжетів з актуальних питань співробітництва України з НАТО;

продовжити проведення за участю Центру інформації та документації НАТО в Україні і контактного посольства НАТО в Україні - Посольства Литовської Республіки в Україні тематичних заходів у військових навчальних закладах з метою інформування про хід співробітництва України з НАТО;

провести у взаємодії з Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського за участю Оборонного коледжу НАТО (м. Рим, Італійська Республіка) та Школи НАТО (м. Обераммергау, Федеративна Республіка Німеччина) Міжнародний тиждень НАТО в Україні;

забезпечити проведення у вищих військових навчальних закладах днів НАТО в Україні;

регулярно розміщувати на офіційних веб-порталах та у відомчих друкованих виданнях інформацію з актуальних питань співробітництва з НАТО;

сприяти організації прес-турів представників засобів масової інформації під час проведення в Україні багатонаціональних військових навчань за участю підрозділів збройних сил держав - членів НАТО;

вживати заходів з протидії інформаційним кампаніям третіх сторін, спрямованих на дискредитацію партнерства України з НАТО;

за участю фахівців НАТО розробити модель системи стратегічних комунікацій в Україні;

забезпечити виконання положень Дорожньої карти Партнерства із стратегічних комунікацій між Радою національної безпеки і оборони України та Міжнародним секретаріатом НАТО.

1.6. Наука

Україна бере активну участь у виконанні Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" та продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на реалізацію державної політики з розвитку співробітництва з НАТО у сфері науки, технологій та захисту навколишнього природного середовища.

Ураховуючи успішну реалізацію науково-дослідних проектів за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки" протягом останніх років та посилення інтересу українських вчених до участі у зазначеній Програмі, Україна має намір активізувати співпрацю з НАТО у 2016 році у частині наукового співробітництва.

Середньострокові цілі:

сприяння залученню українських вчених та науково-дослідних установ до співробітництва з НАТО у сфері науки та довкілля;

проведення регулярних засідань Спільної робочої групи Україна - НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля;

підвищення рівня професійної підготовки фахівців спеціальних підрозділів Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України з урахуванням досвіду та можливостей держав - членів НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти реалізації проектів, які виконуються науково-дослідними установами України за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки";

сприяти започаткуванню нових проектів між Україною та НАТО в рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" на засадах взаємного інтересу та з урахуванням інтересів України;

продовжити співробітництво з Центром інформації та документації НАТО в Україні з метою інформування громадськості про співробітництво України з НАТО з питань науки та довкілля;

сприяти залученню Науково-дослідного інституту Державної прикордонної служби України до реалізації проектів за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки".

Основні заходи:

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО із співробітництва з питань науки та довкілля;

забезпечити участь української сторони у міжнародних конференціях, семінарах та виставках у рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки";

започаткувати проект з розвитку мінімальних спроможностей України у галузі телемедицини в рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки";

провести дослідження з актуальних питань національної та міжнародної безпеки у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції України;

продовжити вивчення досвіду держав - членів НАТО у сфері забезпечення судово-експертної діяльності та стандартів проведення судово-експертних досліджень;

опрацювати разом з НАТО питання щодо можливості започаткування спільних науково-дослідних та науково-технологічних проектів у космічній галузі в інтересах безпеки та оборони, зокрема:

проекту щодо колективного спостереження та обміну даними у реальному часі в зоні Чорного моря з використанням космічних технологій;

проекту щодо посилення спроможності у сфері оборони та захисту від несподіваної агресії з метою забезпечення впливу на біологічні об'єкти та технічні системи.

1.6.1. Забезпечення екологічної безпеки

Пріоритетами забезпечення екологічної безпеки є:

збереження природних екосистем, підтримка їх цілісності та функцій життєзабезпечення;

створення ефективної системи моніторингу довкілля; ресурсозбереження, забезпечення збалансованого природокористування; зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, забезпечення контролю джерел забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, зниження рівня забруднення та забезпечення відтворення родючості ґрунтів; очищення територій від промислових і побутових відходів;

удосконалення системи переробки та утилізації відходів виробництва і споживання;

мінімізація негативних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, недопущення неконтрольованого ввезення на територію України екологічно небезпечних технологій, речовин, матеріалів, трансгенних рослин і збудників хвороб.

Україна продовжуватиме практику ініціювання та реалізації природоохоронних проектів відповідно до Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" .

Середньострокові цілі:

забезпечення виконання військовими формуваннями України Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року, затверджених Законом України від 21 грудня 2010 року № 2818-VI;

забезпечення взаємодії з НАТО у питанні впровадження в Україні передового досвіду держав - членів НАТО у сфері екологічної безпеки з метою відновлення деградованих земель, що перебувають у користуванні Міністерства оборони України, та щодо створення природоохоронних об'єктів на земельних ділянках, що перебували у користуванні Міністерства оборони України.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити роботу з розвитку сучасної системи прогнозування, спостереження, оповіщення та ліквідації наслідків шкідливої дії вод та створення інформаційно-вимірювальної системи контролю, формування та прогнозу повеней і паводків на річках.

Основні заходи:

продовжити роботу з реалізації проекту Трастового фонду Комісії Україна - НАТО щодо перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР, та реабілітації території сховищ радіоактивних відходів, який було започатковано на виконання Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки (ОНП) про перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР в Україні, ратифікованої Законом України від 17 червня 2015 року № 526-VIII, та за результатами державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки зазначеного проекту;

створити Єдину державну систему радіаційного моніторингу України та забезпечити участь України у міжнародному обміні даними щодо радіаційного стану навколишнього природного середовища через Європейську он-лайн платформу обміну радіологічними даними (EURDEP), що адмініструється Генеральним директоратом з питань енергетики Європейського Союзу.

1.7. Підготовка фахівців з питань співробітництва України з НАТО

З метою посилення спроможностей сектору безпеки і оборони України, а також підтримання міжнародної безпеки і стабільності необхідно сформувати систему знань, умінь і навичок державних службовців, задіяних у відповідній сфері.

У зв'язку з цим особливого значення набуває дальша реалізація Україною практичного співробітництва з НАТО, а також її участь у Програмі Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони.

Середньострокові цілі:

сприяння розвитку спроможності України у галузі професійного розвитку державних службовців сектору безпеки і оборони;

підвищення ефективності виконання Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони;

залучення до роботи в органах державної влади високопрофесійних державних службовців, спроможних сприяти ефективному розвитку державного управління у сферах європейської інтеграції, безпеки і оборони.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити виконання Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

забезпечити підготовку та підвищення кваліфікації державних службовців і цивільного персоналу сектору безпеки і оборони з питань європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва.

Основні заходи:

забезпечити виконання плану заходів з реалізації Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони;

проводити на постійній основі засідання Керівного комітету з питань виконання Програми Україна - НАТО з професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони.

1.8. Забезпечення національного представництва в органах НАТО

Місія України при НАТО на постійній основі забезпечує взаємозв'язок України з Організацією Північноатлантичного договору. Збройні Сили України забезпечують проходження служби офіцерами на посадах штабних елементів партнерства військової командної структури НАТО.

Середньострокові цілі:

забезпечення підготовки фахівців для заміщення посад у складі Місії України при НАТО та штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу;

продовження практики стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах НАТО.

Основні заходи:

забезпечити підвищення рівня професійної підготовки фахівців, зокрема вивчення іноземних мов, для заміщення посад у складі Місії України при НАТО;

переглянути перелік посад штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу з урахуванням пріоритетів зовнішньої політики держави та необхідності впровадження оперативних стандартів НАТО у діяльність органів військового управління, створення та нарощування оперативних спроможностей сил спеціальних операцій, практичної участі у проектах нових трастових фондів НАТО;

провести планові ротації військовослужбовців на посадах штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу за результатами проведення прозорого альтернативного добору кандидатів.

2.1. Політика національної безпеки

Розпочато масштабні заходи з реформування системи забезпечення національної безпеки і оборони, а також перегляд основних напрямів державної політики з питань національної безпеки. Основна мета такої діяльності - відновлення обороноздатності держави, забезпечення законності, правопорядку і безпеки на території України, а також захист державних кордонів.

Крім загроз військового характеру, однією з найбільш значущих загроз національній безпеці є загроза в інформаційній сфері, яку здійснює Російська Федерація шляхом негативного інформаційно-психологічного впливу на суспільну свідомість громадян України та світову громадськість через проведення пропагандистських акцій та кампаній, спеціальних інформаційних операцій.

Нестача політичної волі, недооцінювання загроз у воєнній сфері, недостатня увага до питань розвитку воєнної організації держави та її хронічне недофінансування призвели до значного зниження оборонного потенціалу України. Саме тому в умовах порушення геополітичної рівноваги у світі Україна виявилась нездатною протистояти новим викликам та загрозам.

2.1.1. Стратегія національної безпеки України

Агресія Російської Федерації проти України та тимчасова окупація нею частини території України обумовили необхідність створення нової системи забезпечення національної безпеки України. Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287 затверджено Стратегію національної безпеки України, яка спрямована на реалізацію до 2020 року визначених нею пріоритетів державної політики національної безпеки, а також реформ, передбачених Угодою про асоціацію і Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020".

Основними напрямами державної політики національної безпеки України є відновлення територіальної цілісності, створення ефективного сектору безпеки і оборони, підвищення обороноздатності держави, зокрема шляхом поглиблення оборонно-промислового та військово-технічного співробітництва з іншими державами, насамперед державами - членами НАТО, ЄС, і досягнення повної незалежності від Російської Федерації у питаннях виробництва озброєнь та військової техніки, а також реформування Збройних Сил України. Стратегією також передбачено реформування та розвиток розвідувальних, контррозвідувальних і правоохоронних органів, реформування системи державного управління та боротьба з корупцією.

Ключовим завданням зовнішньої і внутрішньої політики України є інтеграція в політичні та економічні інституції Європейського Союзу, а пріоритетним напрямом безпекової політики - поглиблення співробітництва з НАТО з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у зазначеній організації.

2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації

Україна заінтересована у створенні ефективного механізму реагування на кризові ситуації, а також в отриманні консультативно-дорадчої, матеріально-технічної та гуманітарної допомоги від НАТО та держав - членів Альянсу для реалізації такого механізму.

Середньострокові цілі:

удосконалення механізму міжвідомчої координації у сфері кризового менеджменту та стратегічного планування шляхом поєднання зусиль державних органів, діяльність яких спрямована на реагування на сучасні виклики і загрози національній безпеці України;

проведення аналізу досвіду держав - членів НАТО з питань управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень з метою впровадження такого досвіду в рамках виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України;

проведення аналізу досвіду держав - членів НАТО з питань управління сектором прикордонної безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень з метою впровадження такого досвіду в системі інтегрованого управління безпекою державного кордону України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

налагодити ефективну взаємодію суб'єктів забезпечення національної безпеки з громадськими об'єднаннями;

забезпечити участь України у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій;

забезпечити належну міжвідомчу координацію з питань визначення пріоритетних потреб Збройних Сил України, інших військових формувань у матеріально-технічній допомозі від НАТО та держав - членів Альянсу, а також щодо її оперативного отримання та обліку;

забезпечити участь України у консультаціях з відповідними органами НАТО та державами - членами НАТО з питань управління сектором прикордонної безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій.

Основні заходи:

провести комплекс заходів з удосконалення облаштування українсько-російського державного кордону, посилення захисних спроможностей підрозділів Державної прикордонної служби України;

провести консультації з НАТО та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій та розбудови ефективної системи реагування на кризові ситуації;

провести консультації з НАТО та державами - членами НАТО з питань управління сектором прикордонної безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, розбудови ефективної системи реагування на кризові ситуації поблизу державного кордону;

розширити за підтримки НАТО можливості Головного ситуаційного центру України як основної складової системи реагування на кризові ситуації щодо загрози національній безпеці.

2.1.3. Реформування сектору безпеки і оборони

Створення ефективного сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО визначено у Стратегії національної безпеки України як основний напрям забезпечення адекватного і гнучкого реагування на загрози.

В Україні у 2015 році завершено проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони. За результатами огляду розроблені та оновлені концептуальні документи у сфері національної безпеки і оборони.

Визначено стратегію реформування складових сектору безпеки і оборони України шляхом системних змін у їх діяльності, спрямованих на створення нових (поліпшення наявних) можливостей для нейтралізації наявних і ймовірних загроз у сфері національної безпеки і оборони держави.

Основною метою розвитку складових сектору безпеки і оборони на перспективу є розвиток їх можливостей (спроможності) спільно виконувати завдання щодо забезпечення національної безпеки і оборони, захисту суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, підвищення їх готовності до відбиття збройної агресії проти України.

Ключовим механізмом дальшого співробітництва з Альянсом у сфері реформування сектору безпеки і оборони є Спільна робоча група Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.

Середньострокова ціль - забезпечення виконання програм реформування та розвитку складових сектору безпеки і оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити імплементацію положень концептуальних документів у сфері національної безпеки і оборони;

удосконалити діяльність суб'єктів, що є складовими сектору безпеки і оборони України, відповідно до положень документів оборонного планування;

забезпечити ефективне використання консультативно-дорадчої допомоги, що надається іноземними радниками держав - членів НАТО, прикомандированими до Офісу зв'язку НАТО в Україні.

Основні заходи:

забезпечити участь української сторони у засіданні Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони з метою обговорення питання підвищення обороноздатності України та розвитку спроможностей Збройних Сил України;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня з метою обговорення питань здійснення практичних заходів за результатами проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України;

продовжити залучення консультативно-дорадчої допомоги НАТО для розроблення проектів концептуальних документів у галузі реформування Збройних Сил України, інших складових сектору безпеки і оборони;

створити належні умови для ефективної взаємодії центральних органів виконавчої влади України з радниками від держав - членів НАТО, прикомандированими до Офісу зв'язку НАТО в Україні для надання дорадчої допомоги Україні у реформуванні національного сектору безпеки і оборони, зокрема доступу радників до службових приміщень та службової інформації;

проводити на постійній основі засідання Спільного координаційного комітету щодо діяльності іноземних радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України;

забезпечити проведення засідань Багатонаціонального об'єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування;

проводити на постійній основі зустрічі керівництва Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з іноземними радниками держав - членів НАТО, прикомандированими до Офісу зв'язку НАТО в Україні.

2.1.4. Здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України

Здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони є важливою умовою інтеграції України до європейських та євроатлантичних інституцій. Органи сектору безпеки і оборони України повинні бути підзвітні як державній владі, так і суспільству.

Удосконалення правового регулювання здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами є важливим елементом реформування сектору безпеки і оборони України.

Середньострокові цілі:

забезпечення здійснення ефективного демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами;

забезпечення ефективного функціонування громадських рад при державних органах, які відповідно до законодавства здійснюють керівництво військовими формуваннями, з метою вдосконалення механізму демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести експертні консультації та семінари з питань посилення демократичного цивільного контролю;

забезпечити щорічне видання "Білих книг" суб'єктами, що входять до складу сектору безпеки і оборони України;

удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сфері національної безпеки і оборони України;

забезпечити на постійній основі інформування громадськості про результати діяльності складових сектору безпеки і оборони України.

Основні заходи:

забезпечити постійне оновлення на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України інформації про формування і реалізацію державної політики з питань національної безпеки і оборони;

здійснити публікацію та презентацію щорічного видання "Біла книга. Збройні Сили України";

забезпечити участь у щорічному обміні інформацією між державами - учасницями ОБСЄ у формі документа "Запитальник до Кодексу поведінки з військово-політичних аспектів безпеки";

2.1.5. Реформування військових формувань та інших складових сектору безпеки і оборони України

В Україні триває процес реформування військових формувань та інших складових сектору безпеки і оборони з метою приведення їх у відповідність із стандартами держав - членів НАТО та ЄС.

2.1.5.1. Реформування Служби безпеки України

Основною метою реформування Служби безпеки України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні спеціальної служби, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами; приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Середньострокові цілі:

забезпечення вдосконалення законодавства з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;

продовження розбудови інфраструктури Міжнародного центру спеціальної підготовки Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України з метою використання його можливостей для проведення навчальних заходів антитерористичних підрозділів іноземних держав та міжнародних організацій;

забезпечення належного рівня оснащеності підрозділів Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України сучасними зразками спеціальних технічних засобів та спецтехнікою для виконання службових завдань відповідно до національного законодавства;

вивчення методів і засобів організації інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності спеціальних служб держав - членів НАТО з метою запровадження сучасних методик у роботі Служби безпеки України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити вивчення стандартів держав - членів НАТО і ЄС щодо основних параметрів бюджетної та ресурсної політики у сфері забезпечення державної безпеки, досвіду з питань гарантування соціально-правового захисту працівників спеціальних служб;

продовжити імплементацію визначених Службою безпеки України Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;

забезпечити підвищення рівня боєздатності підрозділів Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України та досягнення ними взаємосумісності з відповідними підрозділами держав - членів НАТО;

вивчити досвід спеціальних служб держав - членів НАТО щодо використання інформаційних ресурсів державних органів у забезпеченні службової діяльності з метою його впровадження в роботі Служби безпеки України.

Основні заходи:

продовжити застосування досвіду держав - членів НАТО з проблем люстрації кадрів спеціальних служб та оцінки корупційних ризиків під час відбору, просування та призначення на посади військового і цивільного персоналу;

продовжити планову імплементацію Цілей партнерства, що визначені Службою безпеки України на поточний етап Процесу планування та оцінки сил;

продовжити розбудову Міжнародного центру спеціальної підготовки Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України з урахуванням рекомендацій експертів НАТО;

забезпечити взаємодію з радниками держав - членів НАТО з метою розроблення пропозицій щодо налагодження співробітництва з протидії новітнім викликам та загрозам безпеці, а також визначення оптимальних шляхів та напрямів реформування національного сектору безпеки;

впровадити практику здобуття освіти, підвищення кваліфікації та стажування фахівців з питань матеріально-технічного забезпечення медичної служби у відповідних закладах, органах, установах держав - членів НАТО.