ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків
( Назва Закону в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 51, ст.292)
( Вводиться в дію Постановою ВР
№ 475/96-ВР від 30.10.96, ВВР, 1996, № 51, ст.293 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, № 10, ст.36
№ 938-XIV від 14.07.99, ВВР, 1999, № 38, ст.339
№ 2299-III від 15.03.2001, ВВР, 2001, № 21, ст.103
№ 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114
№ 2922-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 17, ст.117
№ 3047-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, № 29, ст.194
№ 1294-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, № 13, ст.181
№ 2800-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 42, ст.465
№ 2802-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 48, ст.481
№ 2804-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 42, ст.466
№ 3201-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 13, ст.110
№ 3273-IV від 22.12.2005, ВВР, 2006, № 16, ст.134
№ 3480-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, № 31, ст.268
№ 3541-IV від 15.03.2006, ВВР, 2006, № 35, ст.296 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду
№ 3-рп/2008 від 01.04.2008 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 514-VI від 17.09.2008, ВВР, 2008, № 50-51, ст.384
№ 801-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, № 23, ст.278
№ 1720-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, № 8, ст.51
№ 2258-VI від 18.05.2010, ВВР, 2010, № 29, ст.392
№ 2388-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 37, ст.496
№ 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, № 10, ст.63
№ 2850-VI від 22.12.2010, ВВР, 2011, № 28, ст.252
№ 2927-VI від 13.01.2011, ВВР, 2011, № 31, ст.304
№ 3265-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 43, ст.448
№ 3267-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 44, ст.456
№ 3306-VI від 22.04.2011, ВВР, 2011, № 44, ст.471
№ 3461-VI від 02.06.2011, ВВР, 2011, № 51, ст.578
№ 3462-VI від 02.06.2011, ВВР, 2011, № 52, ст.591
№ 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 7, ст.53
№ 5042-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 26, ст.264
№ 5178-VI від 06.07.2012, ВВР, 2013, № 39, ст.517
№ 5212-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, № 33, ст.439
№ 5518-VI від 06.12.2012, ВВР, 2014, № 8, ст.90
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 )
( Щодо втрати чинності Закону № 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон № 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1170-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.816
№ 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, № 2-3, ст.12
№ 289-VIII від 07.04.2015, ВВР, 2015, № 25, ст.188
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 1983-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 25, ст.289
№ 2210-VIII від 16.11.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.38
№ 2258-VIII від 21.12.2017, ВВР, 2018, № 9, ст.50
№ 2418-VIII від 15.05.2018, ВВР, 2018, № 33, ст.249
№ 79-IX від 12.09.2019, ВВР, 2019, № 44, ст.277
№ 122-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 44, ст.278
№ 139-IX від 02.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.310
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408
№ 738-IX від 19.06.2020
№ 1089-IX від 16.12.2020
№ 1150-IX від 28.01.2021, ВВР, 2021, № 23, ст.197
№ 1587-IX від 30.06.2021
№ 1953-IX від 14.12.2021
№ 2180-IX від 01.04.2022
№ 2465-IX від 27.07.2022
№ 3585-IX від 22.02.2024
№ 3624-IX від 21.03.2024 )
( У тексті Закону слова "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011 )
( У тексті Закону слова "Міністерством фінансів України", "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику", "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики" замінено словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
( У тексті Закону слова "законодавство на ринку цінних паперів" та "законодавство про цінні папери" в усіх відмінках замінено словами "законодавство про ринки капіталу та організовані товарні ринки" у відповідному відмінку згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Цей Закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків та державного контролю за емісією (видачею) і обігом, укладенням та виконанням фінансових інструментів в Україні.
( Преамбула в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 1. Визначення термінів1. Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) арешт - тимчасове, до скасування відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, позбавлення за ухвалою суду права на розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення порушення профільного законодавства;
2) визначення кредитного рейтингу (рейтингування) - пов’язана з ринками капіталу та організованими товарними ринками діяльність, що провадиться рейтинговим агентством та спрямована на визначення кредитоспроможності об’єкта рейтингування в цілому та/або щодо його окремого боргового зобов’язання;
3) експерт - особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час проведення розслідувань на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або розгляду справ про порушення профільного законодавства;
4) заходи реагування на повідомлення про фактичні або потенційні порушення профільного законодавства (далі - заходи реагування) - дії, що вчиняються з метою оцінювання інформації, отриманої у повідомленні про фактичні або потенційні порушення профільного законодавства, запобігання або усунення таких порушень, зокрема внутрішні перевірки (службові розслідування, службові перевірки), розслідування на ринках капіталу та організованих товарних ринках, повідомлення про кримінальні правопорушення, ініціювання процедур відшкодування завданої шкоди відповідно до законодавства;
5) звітні дані - інформація про учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків та їхню діяльність, що на виконання вимог законодавства подається такими особами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у порядку, строки та за формою, встановленими нею;
6) керівник - особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, або голова та члени колегіального виконавчого органу, голова та члени ради (наглядової ради), голова та члени ради директорів, головний бухгалтер юридичної особи;
7) корпоративне управління - система відносин між учасниками, органами управління юридичної особи та іншими заінтересованими особами, яка забезпечує існування та функціонування організаційної структури та механізмів, через які визначаються цілі юридичної особи, способи їх досягнення, а також здійснюються виконання та моніторинг виконання таких цілей. Корпоративне управління юридичної особи визначає спосіб розподілу повноважень і відповідальності між органами управління такої особи, а також порядок і способи прийняття ними рішень;
8) кредитний рейтинг - умовний вираз кредитоспроможності об’єкта рейтингування в цілому та/або щодо його окремого боргового зобов’язання згідно з національною шкалою кредитних рейтингів;
9) кримінальне правопорушення у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків - кримінальне правопорушення у сфері господарської діяльності, передбачене статтями 199 (у частині виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених державних цінних паперів), 222-1, 223-1, 224, 232 (у частині умисного розголошення професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках), 232-1, 232-2 Кримінального кодексу України;
10) Національна рейтингова шкала (далі - Національна шкала) - шкала, яка поділена на визначені групи рівнів та рівні, кожен з яких характеризує здатність позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за своїми борговими зобов’язаннями, а також його платоспроможність. Національна шкала використовується для оцінки кредитного ризику позичальника - органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання та окремих боргових інструментів - облігацій, іпотечних цінних паперів, позик;
11) профільне законодавство - законодавство про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, законодавство про акціонерні товариства, законодавство про рекламу фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також законодавство про захист прав споживачів фінансових та супровідних послуг, державне регулювання та нагляд за наданням яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
12) рейтингова оцінка емітента - показник, що характеризує рівень спроможності емітента цінних паперів своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов’язаннями відносно боргових зобов’язань інших позичальників;
13) рейтингова оцінка цінних паперів емітента - показник, що характеризує рівень спроможності позичальника (емітента) своєчасно та в повному обсязі обслуговувати зобов’язання за цінними паперами;
14) свідок - фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, пов’язані з предметом розслідування на ринках капіталу та організованих товарних ринках або розгляду справи про порушення профільного законодавства, та стосовно якої винесено постанову про проведення опитування;
15) уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - уповноважена особа Комісії) - службовець Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноважений на проведення інспекції на ринках капіталу та організованих товарних ринках (уповноважений на проведення інспекції), уповноважений на проведення розслідування на ринках капіталу та організованих товарних ринках (уповноважений на проведення розслідування), уповноважений на супроводження або уповноважений на розгляд справ про порушення профільного законодавства (уповноважений на розгляд справ).
2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:
1) терміни "багатостороння система", "договір про заміну сторони деривативного контракту", "емітент", "інвестори у фінансові інструменти", "правочин щодо фінансових інструментів", "професійна таємниця на ринках капіталу та організованих товарних ринках", "професійні учасники організованих товарних ринків", "ринки капіталу", "учасники ринків капіталу", "системний ризик для функціонування ринків капіталу", "учасники товарних спот-ринків", "фінансові інструменти" - у значеннях, наведених у Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
2) терміни "бездоганна ділова репутація", "ідентифікаційні дані", "члени сім’ї" - у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
3) терміни "близька особа", "потенційний конфлікт інтересів", "реальний конфлікт інтересів" - у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції";
4) термін "правнича допомога" - у значенні, наведеному в Законі України "Про безоплатну правничу допомогу";
5) терміни "суб’єкти системи накопичувального пенсійного забезпечення", "вкладники", "учасники" - у значеннях, наведених у Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування";
6) термін "адміністративна послуга" - у значенні, наведеному в Законі України "Про адміністративні послуги";
7) терміни "заходи раннього втручання", "пруденційні вимоги", "пруденційні нормативи" - у значеннях, наведених у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
8) термін "недержавний пенсійний фонд" - у значенні, наведеному в Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення";
9) термін "збройна агресія" - у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України".
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2804-IV від 06.09.2005, № 3201-IV від 15.12.2005, № 3480-IV від 23.02.2006, № 801-VI від 25.12.2008, № 3267-VI від 21.04.2011, № 2210-VIII від 16.11.2017, № 2418-VIII від 15.05.2018, № 79-IX від 12.09.2019, № 122-IX від 20.09.2019, № 738-IX від 19.06.2020, № 1953-IX від 14.12.2021, № 2465-IX від 27.07.2022; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 2. Завдання та форми здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках1. Державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - державне регулювання та нагляд) здійснюють Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) (далі - Комісія) та інші державні органи у межах повноважень, визначених законом.
2. Завдання Комісії щодо державного регулювання та нагляду полягає у забезпеченні:
1) розвитку ринків капіталу та організованих товарних ринків, їх справедливості, прозорості та ефективності;
2) захисту прав та інтересів інвесторів;
3) зменшення системних ризиків для функціонування ринків капіталу.
3. Комісія здійснює державне регулювання та нагляд на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачені законом, а також у строк - якщо це передбачено законом, шляхом:
1) прийняття нормативно-правових актів Комісії;
2) ліцензування та застосування інших способів авторизації на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
3) ведення реєстрів;
4) здійснення реєстраційних дій щодо юридичних та фізичних осіб та їхніх документів у встановлених законом випадках;
5) реєстрації випусків цінних паперів, звітів про результати емісії цінних паперів та затвердження проспектів цінних паперів;
6) надання адміністративних послуг у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків;
7) здійснення правозастосування;
8) делегування саморегулівній організації професійних учасників ринків капіталу (далі - СРО) у порядку, встановленому законом, повноважень (функцій та/або прав, визначених законом) Комісії або їх частин;
9) координації та забезпечення методологічними рекомендаціями сприяння підвищенню рівня фінансової грамотності інвесторів у фінансові інструменти;
10) захисту прав споживачів фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за наданням яких здійснює Комісія;
11) здійснення інших заходів відповідно до закону.
4. Вимоги, що встановлюються Комісією до професійних учасників ринків капіталу, які є банками, повинні узгоджуватися з відповідними вимогами до банків, встановленими Національним банком України.
( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 122-IX від 20.09.2019, № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 3. Принципи діяльності та гарантії здійснення повноважень Комісії1. Принципами, на яких ґрунтується діяльність Комісії та якими вона повинна керуватися під час здійснення своїх повноважень, є:
1) встановлення повноважень виключно законом;
2) відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання та нагляду, крім випадків, встановлених цим Законом;
3) підконтрольність, підзвітність та операційна незалежність при здійсненні своїх повноважень;
4) достатність ресурсів та інституційної спроможності для виконання завдань і здійснення своїх повноважень;
5) обґрунтована необхідність розроблення та прийняття нормативно-правових актів або застосування інших заходів державного регулювання;
6) адекватність - відповідність форм та способів здійснення повноважень потребам у вирішенні існуючих проблем та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;
7) ефективність - забезпечення при здійсненні повноважень досягнення максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, громадян та держави;
8) збалансованість - забезпечення балансу інтересів учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, громадян та держави при здійсненні повноважень;
9) передбачуваність, послідовність, прозорість та врахування думки учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків у процесі прийняття нормативно-правових актів Комісією;
10) відповідність працівників Комісії вимогам щодо професійної придатності та іншим вимогам, встановленим цим Законом;
11) виявлення, моніторинг, вжиття заходів щодо зменшення системних ризиків для функціонування ринків капіталу;
12) виявлення та врегулювання неврегульованих правовідносин, що належать до сфери компетенції Комісії;
13) запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у працівників Комісії, а також забезпечення призначення таким працівникам винагороди у спосіб, що унеможливлює створення загрози незалежності та об’єктивності в їхній діяльності;
14) комплексність здійснення правозастосування;
15) недопущення зловживань повноваженнями під час здійснення правозастосування;
16) процесуальна справедливість під час здійснення повноважень, передбачених законом, - дотримання справедливих, неупереджених, співмірних, передбачуваних та визначених законом процедур;
17) пропорційність правозастосування - забезпечення максимально допустимого невтручання у звичайний хід організації внутрішніх процесів особи, щодо якої здійснюється правозастосування, та дотримання розумного балансу між приватними та публічними інтересами, враховуючи ризик-орієнтований підхід, обставини та умови конкретної ситуації, зокрема розміри такої особи, фінансовий стан її та власників істотної участі в ній, види здійснюваної нею діяльності та ризики, притаманні цій діяльності;
18) пріоритетність правозастосування - визначення послідовності прийняття рішень та вжиття інших відповідних заходів, ґрунтуючись на результатах оцінки ризиків у діяльності особи, щодо якої здійснюється правозастосування;
19) розумність строків здійснення правозастосування - прийняття рішень та вжиття інших відповідних заходів у строки, що є об’єктивно необхідними для здійснення правозастосування та не перевищують строки, визначені законодавством;
20) інші принципи, встановлені законом.
2. У разі якщо норми закону чи іншого нормативно-правового акта або різних законів чи нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків та/або Комісії, внаслідок чого можливо прийняти рішення або винести (видати) акт індивідуальної дії на користь учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків або Комісії, рішення приймається або акт індивідуальної дії виноситься (видається) на користь учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків.
3. Втручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, будь-яких інших юридичних чи фізичних осіб у виконання Комісією повноважень, встановлених законом, не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України та цим Законом.
Вплив у будь-якій формі на працівника Комісії з метою перешкоджання виконанню ним службових обов’язків тягне за собою відповідальність згідно із законом.
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1294-IV від 20.11.2003, № 2804-IV від 06.09.2005, № 5042-VI від 04.07.2012, № 2210-VIII від 16.11.2017 № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 4. Діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, що підлягає ліцензуваннюНаціональна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку в межах відповідних видів професійної діяльності на ринках капіталу видає ліцензії на такі види діяльності:
1) субброкерська діяльність;
2) брокерська діяльність;
3) дилерська діяльність;
4) діяльність з управління портфелем фінансових інструментів;
5) інвестиційне консультування;
6) андеррайтинг;
7) діяльність з розміщення з наданням гарантії;
8) діяльність з розміщення без надання гарантії;
9) діяльність з організації торгівлі цінними паперами на регульованому фондовому ринку;
10) діяльність з організації укладення деривативних контрактів на регульованому ринку деривативних контрактів;
11) діяльність з організації торгівлі інструментами грошового ринку на регульованому грошовому ринку;
12) діяльність з організації торгівлі цінними паперами на фондовому багатосторонньому торговельному майданчику;
13) діяльність з організації укладення деривативних контрактів на багатосторонньому торговельному майданчику деривативних контрактів;
14) діяльність з організації торгівлі облігаціями на організованому торговельному майданчику облігацій;
15) діяльність з організації укладення деривативних контрактів на організованому торговельному майданчику деривативних контрактів;
16) діяльність з управління активами;
17) діяльність з управління іпотечним покриттям;
18) депозитарна діяльність депозитарної установи;
19) діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування;
20) діяльність із зберігання активів пенсійних фондів;
21) клірингова діяльність з визначення зобов’язань;
22) клірингова діяльність центрального контрагента;
23) діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю;
24) діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
25) діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках:
1) діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах;
2) діяльності з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах.
( Частина друга статті 4 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Ліцензування професійної діяльності здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до законів України, що регулюють таку професійну діяльність, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з цими законами.
У разі анулювання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування недержавний пенсійний фонд - суб’єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення може подати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку не раніше ніж через три роки з дати анулювання такої ліцензії нову заяву про її видачу. Разом із заявою про видачу нової ліцензії на надання послуг має бути подано документи, що підтверджують усунення причин анулювання попередньої ліцензії.
Вимоги до форми подання документів (паперової або електронної) для отримання ліцензії встановлюються нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2299-III від 15.03.2001, № 2800-IV від 06.09.2005, № 2804-IV від 06.09.2005, № 3273-IV від 22.12.2005, № 3480-IV від 23.02.2006, № 2927-VI від 13.01.2011, № 3265-VI від 21.04.2011, № 5042-VI від 04.07.2012, № 5178-VI від 06.07.2012, № 139-IX від 02.10.2019; в редакції Законів № 79-IX від 12.09.2019, № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 4-1. Рейтингові агентства та рейтингова оцінкаРейтингові оцінки, отримання яких відповідно до закону є обов’язковим, мають право визначати виключно уповноважені рейтингові агентства та/або міжнародні рейтингові агентства (разом - Рейтингові агентства). Міжнародні рейтингові агентства обов’язково повинні бути визнані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Особа набуває право визначати рейтингові оцінки з дати видачі їй Свідоцтва про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств.
Особа включається до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств за результатами конкурсного відбору (далі - конкурс).
Переможцем конкурсу може бути декілька осіб.
Міжнародне рейтингове агентство набуває право визначати рейтингові оцінки з дати включення його до переліку визнаних Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
При визначенні рейтингової оцінки, визначення якої є обов’язковим за законом, уповноважене рейтингове агентство зобов’язане використовувати Національну шкалу.
Національна шкала поділяється на дві групи рівнів - інвестиційний та спекулятивний.
Національна шкала, а також поділ кожної групи рівнів на відповідні рівні затверджується Кабінетом Міністрів України.
Визначення рейтингової оцінки міжнародним рейтинговим агентством здійснюється за шкалою, яка прийнята таким агентством.
Випадки обов’язкового визначення рейтингової оцінки емітентів та цінних паперів визначаються законом.
Визначення рейтингової оцінки потребують такі емітенти:
1) підприємства, у статутних капіталах яких є державна частка;
( Пункт 1 частини одинадцятої статті 4-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2850-VI від 22.12.2010 )
2) підприємства, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
3) підприємства, які займають монопольне (домінуюче) становище.
Обов’язковість визначення рейтингової оцінки не залежить від форми власності, підпорядкування чи інших ознак емітента.
Визначення рейтингової оцінки, якщо інше не встановлено законом, потребують усі види боргових та іпотечних емісійних цінних паперів, які не розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і можуть розповсюджуватися шляхом публічної пропозиції, купуватися та продаватися на регульованому фондовому ринку, крім облігацій міжнародних фінансових організацій, крім державних цінних паперів та цінних паперів, емітованих Державною іпотечною установою.
( Частина тринадцята статті 4-1 в редакції Закону № 5042-VI від 04.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Обов’язковість визначення рейтингової оцінки цінних паперів не залежить від емітента, способу їхньої емісії, порядку розміщення чи інших ознак.
( Закон доповнено статтею 4-1 згідно із Законом № 3201-IV від 15.12.2005 )
Стаття 5. Комплексна інформаційна система Комісії1. З метою забезпечення державного регулювання та нагляду Комісія створює комплексну інформаційно-комунікаційну систему (далі - КІС) як інтегровану систему, складові (підсистеми) якої забезпечують, зокрема, здійснення Комісією нагляду за діяльністю учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, вжиття заходів реагування, надання Комісією фізичним та юридичним особам послуг (у тому числі електронних), пов’язаних із здійсненням державного регулювання та нагляду, а також здійснення розкриття інформації учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків.
2. Порядок функціонування КІС встановлюється Комісією як колегіальним органом. Доступ учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків до КІС здійснюється на безоплатній основі.
3. Комісія може укласти з юридичною особою, 100 відсотків акцій (часток) якої належать державі та яка належить до сфери управління Комісії, договір про технічне, технологічне забезпечення функціонування КІС, умови якого повинні містити, зокрема, обов’язок такої особи (технічного адміністратора) щодо забезпечення збереження та захисту даних, що містяться в КІС.
4. Комісія забезпечує плановий розвиток КІС за рахунок коштів, що спрямовуються на фінансування Комісії.
( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2592-VI від 07.10.2010, № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 6. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринкуКомісія (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.
Комісія складається з Комісії як колегіального органу та офісу Комісії.
( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину третю статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину четверту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину п’яту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку затверджується Президентом України.
Гранична чисельність працівників Комісії затверджується Президентом України.
( Частину восьму статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Комісія як колегіальний орган утворюється у складі Голови та семи членів Комісії.
( Частина дев’ята статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Голова та члени Комісії призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.
Комісія є правомочною з моменту призначення більше половини її загального кількісного складу.
Основною формою роботи Комісії як колегіального органу є засідання.
Засідання Комісії як колегіального органу вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше п’яти осіб з її загального кількісного складу.
( Частина тринадцята статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Рішення з питань порядку денного засідання Комісії як колегіального органу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п’яти осіб від її загального кількісного складу. Голова та члени Комісії мають по одному голосу кожен.
( Частина чотирнадцята статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину п’ятнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину шістнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину сімнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину вісімнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину дев’ятнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину двадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину двадцять першу статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Голова Комісії:
1) очолює Комісію та керує її діяльністю;
( Пункт 1 частини двадцять другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
2) затверджує Регламент Комісії;
3) координує роботу членів Комісії, розподіляє обов’язки між членами Комісії за відповідними напрямами щодо виконання покладених на Комісію завдань;
4) скликає і проводить засідання Комісії, вносить питання до розгляду на її засіданнях, підписує протоколи засідань та рішення Комісії, затверджує порядок денний засідання Комісії;
( Пункт 5 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Пункт 6 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
7) здійснює в установленому порядку представницькі функції щодо діяльності Комісії;
8) має право без спеціальних дозволів представляти Комісію у суді;
9) представляє інтереси Комісії у Кабінеті Міністрів України, має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу;
( Пункт 10 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Пункт 11 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
12) видає накази, розпорядження та доручення з питань, що належать до його компетенції;
( Пункт 13 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Пункт 14 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Пункт 15 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
16) затверджує положення про структурні підрозділи офісу Комісії у разі, якщо інше не встановлено цим Законом;
( Пункт 16 частини двадцять другої статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
17) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Член Комісії:
1) бере участь у засіданнях Комісії як колегіального органу та голосуваннях з питань, що розглядаються на таких засіданнях;
2) відповідно до обов’язків, визначених згідно з пунктом 3 частини двадцять другої цієї статті:
забезпечує взаємодію Комісії з Верховною Радою України, органом, що здійснює забезпечення діяльності Президента України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами, іншими органами та установами;
здійснює керівництво роботою комітету (комітетів) Комісії;
вносить пропозиції щодо розгляду питань на засіданнях Комісії;
підписує документи та здійснює інші повноваження в межах своєї компетенції;
3) за дорученням Голови Комісії:
представляє Комісію в міжнародних організаціях;
бере участь у міжнародних переговорах;
підписує міжнародні угоди з питань, що належать до компетенції Комісії.
( Частина двадцять третя статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
У разі відсутності Голови Комісії або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов’язки виконує один із членів Комісії за окремим наказом Голови Комісії, а за відсутності такого наказу - за розпорядженням Комісії як колегіального органу.
( Частина двадцять четверта статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
При Комісії відповідно до цього Закону утворюються та діють Консультаційно-експертна рада при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - КЕР), Бюджетна рада Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Бюджетна рада), інші органи та установи, повноваження яких визначаються законом, а порядок їхньої діяльності - законом та актами Комісії.
( Частина двадцять п’ята статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Комісія звертається до суду з позовами (заявами) у зв’язку з порушенням профільного законодавства.
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом № 5212-VI від 06.09.2012; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину двадцять сьому статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину двадцять восьму статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину двадцять дев’яту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину тридцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину тридцять першу статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину тридцять другу статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2802-IV від 06.09.2005, № 2804-IV від 06.09.2005, № 2388-VI від 01.07.2010; в редакції Законів № 2592-VI від 07.10.2010, № 3610-VI від 07.07.2011; текст статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 7. Повноваження Комісії1. Комісія відповідно до покладених на неї завдань у випадках і в межах, встановлених законом, здійснює такі повноваження:
1) у строки, встановлені законами, забезпечує розроблення та затвердження нормативно-правових актів, передбачених такими законами;
2) узагальнює практику застосування профільного законодавства, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення;
3) вносить на розгляд Президента України, Кабінету Міністрів України, комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить питання ринків капіталу, у встановленому порядку пропозиції щодо удосконалення актів профільного законодавства, а також бере участь у підготовці проектів актів, розроблення яких здійснюється іншими органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування;
4) ініціює, бере участь у розробленні та підготовці проектів міжнародних договорів України щодо ринків капіталу та організованих товарних ринків, корпоративного управління та захисту прав споживачів фінансових та супровідних послуг;
5) роз’яснює порядок застосування профільного законодавства;
6) роз’яснює перелік дій, що можуть вчинятися виключно за умови отримання відповідної ліцензії на провадження виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках або свідоцтва про внесення до відповідного реєстру;
7) визначає належність дій, що вчиняються на ринках капіталу та організованих товарних ринках, до дій, що можуть вчинятися виключно за умови отримання відповідної ліцензії на провадження виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках або свідоцтва про внесення до відповідного реєстру, а також забороняє вчинення таких дій без отримання відповідної ліцензії або свідоцтва;
8) встановлює факт наявності у правилах функціонування багатосторонньої системи положень, що передбачають обов’язковість централізованого вчинення та централізованого виконання правочинів;
9) приймає рішення про належність/неналежність об’єктів цивільних прав, деривативних контрактів та/або договорів до фінансових інструментів, а також про належність/неналежність об’єктів цивільних прав та/або договорів до деривативних контрактів, які не є фінансовими інструментами;
10) приймає рішення про належність/неналежність фінансових інструментів та/або об’єктів цивільних прав до цінних паперів;
11) здійснює методологічне забезпечення впровадження та розвитку міжнародних стандартів корпоративного управління та узагальнює практику застосування законодавства з питань корпоративного управління;
12) розробляє та затверджує Кодекс корпоративного управління;
13) встановлює вимоги, розробляє та затверджує стандарти корпоративного управління у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків), особах, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, а також здійснює контроль та нагляд за їх дотриманням;
14) встановлює з урахуванням вимог, передбачених частиною десятою статті 76 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", додаткові вимоги щодо корпоративного управління у системно важливих професійних учасниках ринків капіталу, які є банками, за погодженням з Національним банком України;
15) розробляє методичні рекомендації щодо організації системи корпоративного управління професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків;
16) встановлює вимоги, розробляє та затверджує стандарти корпоративного управління у недержавних пенсійних фондах з урахуванням вимог Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", а також здійснює контроль та нагляд за їх дотриманням;
17) встановлює порядок видачі, зупинення, відновлення дії та анулювання ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону, а також приймає акти щодо видачі, зупинення, відновлення дії та анулювання таких ліцензій;
18) встановлює порядок видачі, зупинення, відновлення дії та анулювання свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, передбачених Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також приймає акти щодо видачі, зупинення, відновлення дії та анулювання такого свідоцтва;
19) встановлює порядок видачі, зупинення, відновлення дії та анулювання свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених провадити діяльність торгового репозиторію на ринках капіталу та організованих товарних ринках, передбачених Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також приймає акти щодо видачі, зупинення, відновлення дії та анулювання такого свідоцтва;
20) встановлює порядок створення, ведення, адміністрування та створює, веде і адмініструє:
а) Державний реєстр випусків цінних паперів;
б) Реєстр цінних паперів іноземних емітентів, допущених до обігу на території України;
в) Єдиний державний реєстр інститутів спільного інвестування;
г) Реєстр недержавних пенсійних фондів;
ґ) Реєстр осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
д) Реєстр осіб, уповноважених провадити діяльність торгового репозиторію на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
е) Реєстр пов’язаних агентів;
є) Реєстр професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків;
ж) Реєстр організованих ринків, що функціонують на території України (у тому числі Реєстр ринків малих та середніх підприємств), та їх операторів;
з) Реєстр саморегулівних організацій професійних учасників ринків капіталу;
и) Державний реєстр уповноважених рейтингових агентств;
21) визначає за погодженням з Фондом державного майна України перелік випадків обов’язкового рецензування рецензентами Фонду державного майна України звітів про оцінку майна та майнових прав, складених суб’єктами оціночної діяльності за результатами проведення ними незалежної оцінки майна у випадках, передбачених профільним законодавством;
22) встановлює порядок атестації керівників:
а) професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків). Передбачене цим підпунктом повноваження здійснюється Комісією за відповідним видом професійної діяльності на ринках капіталу у разі, якщо за таким видом діяльності СРО не розпочала здійснення такого повноваження відповідно до частини другої статті 144-1 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
б) осіб, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками;
23) встановлює вимоги до ділової репутації керівників професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків), керівників осіб, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, та посадових осіб систем внутрішнього контролю юридичних осіб (крім банків), зазначених у цьому пункті, а також контролює дотримання таких вимог у встановленому нею порядку;
24) координує роботу та здійснює заходи для підвищення рівня фінансової грамотності інвесторів у фінансові інструменти;
25) організовує роботу та здійснює заходи із захисту прав споживачів фінансових та супровідних послуг, державне регулювання та нагляд за наданням яких вона здійснює;
26) встановлює обмеження на вчинення правочинів щодо фінансових інструментів для некваліфікованих інвесторів (щодо правочинів, вчинення яких некваліфікованими інвесторами може завдати шкоди таким інвесторам);
27) встановлює порядок функціонування КІС;
28) встановлює порядок захисту та обробки персональних даних, які обробляються Комісією у зв’язку з виконанням покладених на неї завдань;
29) веде облік, встановлює вимоги та здійснює контроль за дотриманням вимог до програмного забезпечення автоматизованих, інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем, призначених для здійснення:
а) професійної діяльності на ринках капіталу;
б) професійної діяльності на організованих товарних ринках;
в) діяльності, пов’язаної з діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
30) визначає перелік звітних даних учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, небанківських фінансових груп, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими вона здійснює, а також порядок складання таких звітних даних, строки та форму їх подання до Комісії;
31) встановлює порядок оприлюднення у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та/або професійних учасників організованих товарних ринків, рішень органів емітентів, які підлягають оприлюдненню відповідно до закону;
32) здійснює контроль за розміщенням регульованої інформації у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та/або професійних учасників організованих товарних ринків;
33) здійснює аналіз та контроль даних фінансової звітності, яка подається та/або оприлюднюється відповідно до вимог законодавства учасниками ринків капіталу (крім інвесторів у фінансові інструменти, які не є інституційними інвесторами або не належать до інших категорій учасників ринків капіталу), професійними учасниками організованих товарних ринків та небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими вона здійснює, аналіз відповідності такої звітності міжнародним стандартам фінансової звітності або національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку;
34) встановлює вимоги до порядку, строків та змісту інформації, що подається сторонами деривативних контрактів та договорів про купівлю-продаж права вимоги чи інших договорів, наслідками яких є заміна сторони деривативного контракту, до торгового репозиторію, а щодо деривативних контрактів грошового ринку - додатково за погодженням з Національним банком України;
35) встановлює порядок присвоєння унікальних ідентифікаторів продуктів (Unique Product Identifier) та унікальних ідентифікаторів транзакцій (Unique Transaction Identifier);
36) встановлює для учасників ринків капіталу (крім інвесторів у фінансові інструменти, які не є інституційними інвесторами або не належать до інших категорій учасників ринків капіталу, та суб’єктів звітування, що є учасниками ринку небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України) та професійних учасників організованих товарних ринків вимоги до розкриття відповідно до профільного законодавства окремих показників у файлі єдиного електронного формату подання фінансової звітності за міжнародними стандартами на основі таксономії, а для учасників ринків капіталу - суб’єктів звітування, що є учасниками ринку небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, встановлює такі вимоги за погодженням з Національним банком України;
37) оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті, зокрема:
а) відомості про структуру власності професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків;
б) інформацію про факт невиконання емітентом своїх зобов’язань, зазначених у проспекті цінних паперів;
в) інформацію про факти невиконання вимог щодо подання повідомлень, передбачених статтею 92 Закону України "Про акціонерні товариства";
г) перелік фінансових інструментів, щодо яких подано заявку про допуск до торгів на організованих ринках капіталу, фінансових інструментів, допущених до торгів на організованих ринках капіталу, а також фінансових інструментів, щодо яких вперше подані заявки та/або котирування на організованих ринках капіталу;
ґ) відомості про небанківські фінансові групи, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Комісія;
д) календар торговельних днів організованих ринків на території України;
38) встановлює порядок здійснення професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також діяльності, пов’язаної з діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
39) встановлює вимоги до внутрішніх документів професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що виникає під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також заходів їх реалізації;
40) встановлює вимоги до внутрішніх документів професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків) щодо винагороди, які затверджуються професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків;
41) встановлює пруденційні нормативи, інші показники та вимоги, що обмежують ризики за операціями, пов’язаними з безпосереднім провадженням професійної діяльності, щодо кожного виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках (крім банків), а також суб’єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення;
42) встановлює відповідно до закону особливості порядку реорганізації і ліквідації професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків);
43) визначає вимоги до керівників професійних учасників ринків капіталу (крім банків), професійних учасників організованих товарних ринків та осіб, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками;
44) відповідно до Закону України "Про інститути спільного інвестування" визначає вимоги до членів наглядових рад корпоративних інвестиційних фондів;
45) відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" визначає вимоги до членів ради недержавних пенсійних фондів;
46) визначає за погодженням з Національним банком України додаткові кваліфікаційні вимоги до членів наглядових рад системно важливих професійних учасників ринків капіталу, які є банками, щодо їх професійної придатності;
47) визначає вимоги до керівників структурних підрозділів професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (для банків - до керівників структурних підрозділів, відповідальних за провадження професійної діяльності на ринках капіталів, крім професійної діяльності на грошовому ринку);
48) погоджує в установленому нею порядку осіб, призначених у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків) на посади керівників та осіб, відповідальних за здійснення функцій комплаєнсу, управління ризиками, внутрішнього аудиту, фінансового моніторингу;
49) визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливими професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків (для банків - за погодженням з Національним банком України);
50) виявляє, здійснює моніторинг, вживає заходів щодо належного управління системними ризиками для функціонування ринків капіталу та щодо пом’якшення наслідків реалізації таких ризиків;
51) встановлює вимоги до правил функціонування організованого ринку та реєструє такі правила (зміни до них);
52) встановлює порядок допуску цінних паперів до торгів на організованому фондовому ринку, а також порядок укладання та виконання правочинів щодо цінних паперів, допущених до таких торгів;
53) встановлює критерії суттєвого відхилення ціни від поточної ціни відповідного активу, допущеного до торгів на організованому ринку, залежно від виду, ліквідності та/або ринкової вартості такого активу;
54) здійснює правозастосування на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а саме: здійснює нагляд, проводить інспекції на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - інспекції), розслідування на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - розслідування), здійснює розгляд справ про порушення профільного законодавства, а також здійснює заходи правозастосування;
55) встановлює кваліфікаційні вимоги до експертів та порядок їх залучення;
56) надсилає учасникам ринків капіталу, професійним учасникам організованих товарних ринків, суб’єктам системи накопичувального пенсійного забезпечення (крім вкладників та учасників):
а) запити про вжиття заходів, у тому числі щодо скасування певних рішень, припинення вчинення певних дій або припинення бездіяльності, що надсилаються з метою усунення порушень профільного законодавства та зменшення їх негативних наслідків;
б) обов’язкові до виконання розпорядження про усунення порушень профільного законодавства.
Запити та розпорядження, передбачені цим пунктом, можуть надсилатися Національному банку України виключно щодо:
здійснення Національним банком України діяльності, пов’язаної із забезпеченням функціонування корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України;
депозитарної діяльності Національного банку України та депозитарної діяльності депозитарної установи, що провадиться Національним банком України, - щодо проведення депозитарних операцій за рахунками в цінних паперах третіх осіб, які є клієнтами/депонентами Національного банку України, у разі якщо такі операції не пов’язані із здійсненням Національним банком України грошово-кредитної політики, валютного регулювання та обслуговуванням державного боргу;
57) надсилає обов’язкові до виконання запити про надання інформації (у тому числі надання пояснень у письмовій чи усній формі) та документів, пов’язаних з виконанням вимог профільного законодавства:
а) органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування;
б) учасникам ринків капіталу та професійним учасникам організованих товарних ринків;
в) особам, які зобов’язані подавати повідомлення, передбачене статтею 92 Закону України "Про акціонерні товариства";
г) особам, яких контролюють особи, зазначені у підпунктах "б" та "в" цього пункту, або особам, під контролем яких перебувають особи, зазначені у підпунктах "б" та "в" цього пункту;
ґ) особам, які здійснюють управлінські функції в особах, зазначених у підпунктах "б", "в" та "г" цього пункту;
д) суб’єктам аудиторської діяльності щодо надання доступу до робочих документів з питань аудиту учасників ринків капіталу (крім інвесторів у фінансові інструменти, які не є інституційними інвесторами або не належать до інших категорій учасників ринків капіталу) та професійних учасників організованих товарних ринків;
е) емітентам, оферентам цінних паперів, особам, які подають заявку про допуск до торгів на організованому фондовому ринку, та/або особам, які здійснюють управлінські функції в них;
є) будь-яким фізичним чи юридичним особам, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або яким можуть бути відомі обставини, пов’язані з проведенням (наміром проведення) таких операцій або з провадженням діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
ж) засновникам недержавних пенсійних фондів, а також раді та особам, які входять до складу ради недержавного пенсійного фонду;
з) особам, які мають участь (пряму та/або опосередковану) у професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків;
и) суб’єктам оціночної діяльності, які проводять (проводили) незалежну оцінку у випадках, встановлених профільним законодавством;
58) вимагає від емітента (інших осіб, які оформили проспект), а також осіб, які контролюються емітентом (іншими особами, які оформили проспект) або які контролюють емітента (інших осіб, які оформили проспект), розкриття у порядку та строки, визначені нею, будь-якої інформації, зокрема тієї, що може мати вплив на оцінку цінних паперів, які допущені до торгів на організованому фондовому ринку;
59) самостійно розкриває інформацію, розкриття якої вимагається згідно з пунктом 58 цієї частини, за власною ініціативою, якщо емітент не виконав відповідну вимогу Комісії;
60) під час проведення розслідувань для надання допомоги регулятору ринків капіталу іноземної держави в рамках міжнародного співробітництва надсилає запити про надання інформації (у тому числі надання пояснень у письмовій чи усній формі, документів) органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, учасникам ринків капіталу та професійним учасникам організованих товарних ринків або будь-яким фізичним чи юридичним особам, яким відомі або можуть бути відомі обставини, зазначені у відповідному запиті, отриманому Комісією від регулятора ринків капіталу іноземної держави;
61) у визначеному нею порядку встановлює факт наявності значного впливу на управління або діяльність професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків);
62) встановлює вимоги до реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків та здійснює нагляд за дотриманням законодавства про рекламу фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків;
63) у визначеному нею порядку зупиняє на період до 10 робочих днів або забороняє розповсюдження реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також встановлює порядок поновлення розповсюдження такої реклами;
64) у визначеному нею порядку зупиняє проведення учасниками ринків капіталу прямих чи опосередкованих заходів із збільшення продажів фінансових інструментів (шляхом управління продуктами та/або надання послуг професійних учасників ринків капіталу), а також поширення інформації про фінансові інструменти (шляхом управління продуктами та/або надання послуг професійних учасників ринків капіталу), що не належить до реклами фінансових інструментів та ринків капіталу;
65) порушує перед контролерами/власниками істотної участі у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків) питання про звільнення/відсторонення з посад осіб, які здійснюють управлінські функції у таких учасниках, у разі недодержання особами, які здійснюють управлінські функції, вимог законодавства, встановлених до таких осіб;
66) у разі порушення оператором організованого ринку законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки та/або правил функціонування таких ринків зупиняє торгівлю на таких ринках до усунення порушень;
67) у разі наявності достатніх підстав, підтверджених відповідними доказами, вважати, що відбулося порушення профільного законодавства, має право зупинити на період до 10 робочих днів:
а) вчинення та/або виконання деривативних контрактів, правочинів щодо цінних паперів;
б) здійснення публічної пропозиції цінних паперів або допуск цінних паперів до торгів на організованому ринку;
68) на основі зафіксованого факту вчинення порушення профільного законодавства має право заборонити на період до усунення такого порушення або скасувати заборону:
а) вчинення та/або виконання деривативних контрактів, правочинів щодо цінних паперів;
б) здійснення публічної пропозиції цінних паперів або допуск цінних паперів до торгів на організованому ринку;
в) внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника;
69) зупиняє обіг цінних паперів емітента у зв’язку з включенням його до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, а також відновлює обіг таких цінних паперів;
70) у разі нерозкриття номінальним утримувачем інформації у випадках, встановлених законом, забороняє або обмежує на строк до усунення зазначеного порушення проведення всіх або окремих депозитарних операцій на рахунку в цінних паперах номінального утримувача;
71) має право звертатися до суду з позовною заявою в інтересах осіб, зазначених у частинах першій та четвертій статті 41 цього Закону;
72) на будь-якій стадії судового розгляду має право вступати у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні осіб, зазначених у частинах першій та четвертій статті 41 цього Закону;
73) визначає, крім випадків, передбачених законом, вимоги до емісії (видачі) та обігу цінних паперів, до проспекту цінних паперів (рішення про емісію цінних паперів), зокрема іноземних емітентів, які здійснюють емісію цінних паперів на території України, а також встановлює порядок затвердження проспекту цінних паперів, реєстрації випуску цінних паперів, рішення про емісію цінних паперів, звіту про результати емісії та порядок скасування реєстрації випуску цінних паперів;
74) здійснює реєстрацію випусків цінних паперів, затверджує проспекти цінних паперів та скасовує реєстрацію випусків цінних паперів, крім випадків, передбачених законом;
75) встановлює порядок здійснення публічної пропозиції цінних паперів та вимоги до документів, що складаються при такому здійсненні, а також встановлює максимальну сумарну номінальну вартість цінних паперів, щодо яких здійснюється публічна пропозиція, яка не вимагає оформлення проспекту цінних паперів;
76) визначає вимоги до допуску до обігу на території України цінних паперів іноземних емітентів та надає такий допуск;
77) у процесі розгляду проспекту цінних паперів, поданого на затвердження, має право вимагати від емітента (інших осіб, які оформили проспект) надання змін, доповнень та/або пояснень до такого проспекту;
78) визначає вимоги до проведення зборів власників облігацій, проведення підрахунку результатів голосування на таких зборах, оформлення рішень зборів, зберігання документації у зв’язку із зборами;
79) визначає вимоги до осіб, які можуть бути адміністраторами за випуском облігацій;
80) визначає за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, порядок встановлення ознак фіктивності емітента цінних паперів та порядок визначення емітента цінних паперів таким, що відповідає ознакам фіктивності;
81) приймає рішення про включення/виключення емітента до/із списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;
82) встановлює вимоги до специфікації деривативних контрактів, які укладаються на організованому ринку (щодо специфікацій деривативних контрактів грошового ринку - за погодженням з Національним банком України), та реєструє їх (зміни до них);
83) у встановленому нею порядку визначає випадки обов’язковості проведення клірингу центральним контрагентом за деривативними контрактами, укладеними поза регульованим ринком (за деривативними контрактами грошового ринку - за погодженням з Національним банком України);
84) видає уповноваженим рейтинговим агентствам свідоцтва про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств та анульовує такі свідоцтва;
85) визначає перелік міжнародних рейтингових агентств, які мають право визначати обов’язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів;
86) встановлює правила визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною шкалою;
87) встановлює порядок подання Рейтинговим агентством інформації до Комісії;
88) встановлює відповідність рівнів рейтингових оцінок за шкалою міжнародних рейтингових агентств рівням за Національною шкалою;
89) встановлює граничні тарифи на послуги Рейтингових агентств, які оплачуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
90) узагальнює досвід та практику діяльності Рейтингових агентств і забезпечує публічність визначених рейтингових оцінок;
91) щокварталу розраховує середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів та оприлюднює таку інформацію в установленому нею порядку;
92) оприлюднює в установленому нею порядку перелік недержавних пенсійних фондів - суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, яким видана ліцензія на надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
93) порушує перед радою недержавного пенсійного фонду питання щодо заміни особи, яка здійснює управління пенсійними активами такого фонду, якщо в результаті діяльності такої особи зміна чистої вартості одиниці пенсійних активів такого фонду зменшилася протягом останнього року більш як на 10 відсотків;
94) визначає форму та вимоги до інформації про накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка підлягає оприлюдненню, та встановлює порядок оприлюднення такої інформації;
95) оприлюднює інформацію про страховиків, які здійснюють страхування довічних пенсій за рахунок коштів накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі показники, що застосовуються такими страховиками для розрахунку довічних пенсій;
96) погоджує статути недержавних пенсійних фондів та зміни до них у встановленому нею порядку;
97) реєструє інвестиційні декларації недержавних пенсійних фондів та зміни до них у встановленому нею порядку;
98) погоджує у встановленому нею порядку кандидатури осіб, делегованих до рад недержавних пенсійних фондів;
99) у разі включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, має право звернутися до суду про припинення такої юридичної особи - емітента;
100) звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства у разі:
а) допущення при його створенні порушень, які неможливо усунути;
б) неподання акціонерним товариством до Комісії інформації, передбаченої законом, протягом двох років поспіль;
в) неутворення органів акціонерного товариства протягом одного року з дня реєстрації Комісією звіту про результати емісії акцій, які підлягають розміщенню серед засновників такого товариства відповідно до статті 10 Закону України "Про акціонерні товариства";
г) нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль;
ґ) відсутності в акціонерного товариства зареєстрованого в установленому порядку випуску акцій;
101) звертається до суду про ліквідацію корпоративного інвестиційного фонду;
102) виносить постанову про ліквідацію пайового інвестиційного фонду;
103) визначає вимоги до іноземних фінансових установ, які можуть відкрити рахунок у цінних паперах номінального утримувача в депозитарній установі;
104) встановлює порядок надання нею адміністративних послуг;
105) встановлює порядок використання електронного підпису учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків;
106) встановлює порядок переведення обліку часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю до облікової системи часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів (далі в цьому пункті - облікова система), порядок припинення такого обліку часток в обліковій системі, порядок її ведення, внесення до неї змін та надання інформації з неї, а також порядок, за яким через облікову систему із застосуванням засобів електронних комунікацій здійснюються реалізація переважних прав учасників зазначених товариств, направлення повідомлень таким учасникам, проведення їх загальних зборів та виплата дивідендів;
107) встановлює порядок відкриття та функціонування рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю;
108) встановлює порядок авторизації програмно-технічного комплексу Центрального депозитарію цінних паперів, що забезпечує проведення зборів власників цінних паперів;
109) здійснює мобілізаційну підготовку Комісії;
110) визначає особливості функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, діяльності учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду;
111) визначає особливості здійснення державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також за діяльністю акціонерних товариств (крім банків та небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України) в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду;
112) визначає особливості застосування передбачених законом заходів правозастосування в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду;
113) підтримує співробітництво з питань здійснення державного регулювання та нагляду з Європейським органом з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority - ESMA), іншими відповідними установами Європейського Союзу, національними органами регулювання інших держав, іншими іноземними та міжнародними організаціями;
114) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
2. Комісія здійснює повноваження, передбачені частиною першою цієї статті, як колегіальний орган, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
3. У разі якщо законом прямо не передбачено, що Комісія здійснює відповідне повноваження як колегіальний орган, Комісія як колегіальний орган може визначити службовця Комісії та/або структурний підрозділ офісу Комісії, який здійснюватиме (які здійснюватимуть) таке повноваження.
( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3047-III від 07.02.2002, № 2804-IV від 06.09.2005, № 3201-IV від 15.12.2005, № 3273-IV від 22.12.2005, № 3480-IV від 23.02.2006, № 514-VI від 17.09.2008, № 801-VI від 25.12.2008, № 2258-VI від 18.05.2010, № 2927-VI від 13.01.2011, № 3267-VI від 21.04.2011, № 3462-VI від 02.06.2011, № 5042-VI від 04.07.2012, № 5178-VI від 06.07.2012, № 5518-VI від 06.12.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 1170-VII від 27.03.2014, № 2210-VIII від 16.11.2017, № 2258-VIII від 21.12.2017, № 2418-VIII від 15.05.2018, № 79-IX від 12.09.2019, № 122-IX від 20.09.2019, № 139-IX від 02.10.2019, № 738-IX від 19.06.2020, № 1953-IX від 14.12.2021, № 2180-IX від 01.04.2022, № 2465-IX від 27.07.2022; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 8. Міжнародне співробітництво1. Комісія відповідно до своєї компетенції на умовах взаємності здійснює міжнародне співробітництво з міжнародними організаціями, відповідними регуляторами ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземних держав, організаціями (асоціаціями) таких регуляторів, у тому числі в рамках Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння щодо консультування та співробітництва і обміну інформацією (Multilateral Memorandum of Understanding Concerning Consultation and Cooperation and the Exchange of Information - MMoU) Міжнародної організації комісій з цінних паперів (International Organization of Securities Commissions - IOSCO) (далі - Меморандум IOSCO).
2. Комісія має право в рамках міжнародного співробітництва:
1) укладати міжвідомчі міжнародні договори України відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України";
2) обмінюватися, у тому числі в рамках Меморандуму IOSCO, в установленому законодавством порядку інформацією:
а) щодо здійснення правозастосування та інших повноважень, передбачених законом;
б) пов’язаною з ліцензуванням, іншими формами авторизації та наглядом за діяльністю учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків;
в) про ринкові умови та події на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
г) щодо ідентифікації, зокрема, осіб, які є бенефіціарними власниками чи контролерами професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків;
ґ) про емітентів, цінні папери яких допущені або щодо яких подано заявку про допуск до торгів на організованому фондовому ринку;
д) про подання неповної чи недостовірної інформації емітентами або професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків;
е) щодо порушень умов провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
є) про судові рішення щодо емітентів або професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків;
ж) про дії чи події, що впливають або можуть вплинути на фінансові інструменти, які допущені до торгів на організованих ринках;
з) щодо наявності ознак маніпулювання та/або неправомірного використання інсайдерської інформації;
и) про порушення профільного законодавства та законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
і) іншою інформацією щодо ринків капіталу та організованих товарних ринків;
3) проводити консультації з міжнародними організаціями, відповідними регуляторами ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземних держав, організаціями (асоціаціями) таких регуляторів з питань функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, регулювання діяльності акціонерних товариств.
3. У рамках Меморандуму IOSCO Комісія має право:
1) обмінюватися в установленому законодавством порядку інформацією про учасників ринків капіталу, у тому числі про їхні операції на таких ринках, кінцевих бенефіціарних власників, контролерів та власників юридичних осіб, інших фізичних або юридичних осіб, зазначених у запитах, отриманих від регуляторів ринків капіталу іноземних держав, які є підписантами Меморандуму IOSCO (далі - регулятори - підписанти Меморандуму IOSCO), у тому числі інформацією з обмеженим доступом, інформацією, яка становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, банківську таємницю, інформацією, яка містить персональні дані, а також іншою інформацією, розпорядником якої є Комісія;
2) надавати допомогу з урахуванням вимог законодавства:
а) відповідно до запитів, отриманих від регуляторів - підписантів Меморандуму IOSCO:
у налагодженні співпраці з особами, які володіють або можуть володіти інформацією щодо предмета запиту, у тому числі отримувати добровільні свідчення або заяви таких осіб;
в отриманні інформації або документів, у тому числі судових рішень;
у здійсненні розслідувань, що проводяться регуляторами - підписантами Меморандуму IOSCO;
б) надавати чи отримувати інформацію та/або документи щодо:
регуляторних вимог та процесів;
виявлення, зменшення або усунення потенційних ризиків для ринків капіталу або інвесторів;
3) проводити розслідування на запит регулятора - підписанта Меморандуму IOSCO в порядку, встановленому статтею 34 цього Закону;
4) здійснювати інші заходи, передбачені Меморандумом IOSCO.
4. Інформація, отримана або надана в рамках Меморандуму IOSCO Комісією та іншими регуляторами - підписантами Меморандуму IOSCO, використовується відповідно до його положень, у тому числі для:
1) цілей, зазначених у запиті Комісії або регулятора - підписанта Меморандуму IOSCO, у тому числі для забезпечення дотримання вимог законодавства, пов’язаних із таким запитом;
2) здійснення заходів державного регулювання та нагляду (зокрема здійснення правозастосування) відповідно до запиту Комісії або регулятора - підписанта Меморандуму IOSCO, у тому числі для надання допомоги СРО у здійсненні таких заходів (у разі делегування такій СРО відповідних повноважень);
3) сприяння органам досудового розслідування;
4) проведення Комісією або регулятором - підписантом Меморандуму IOSCO розслідування, пов’язаного з порушеннями законодавства, зазначеними у відповідному запиті.
У разі необхідності використання інформації, отриманої за запитом відповідно до Меморандуму IOSCO, для цілей інших, ніж передбачені пунктами 1-4 цієї частини, таке використання можливе виключно за умови отримання згоди на це надавача такої інформації - відповідного регулятора - підписанта Меморандуму IOSCO або Комісії.
5. Інформація щодо наявності запиту регулятора - підписанта Меморандуму IOSCO, проведення консультацій з таким регулятором, інформація, що міститься в такому запиті, а також відомості, одержані під час здійснення заходів відповідно до такого запиту, є професійною таємницею на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
6. Розкриття інформації про наявність запиту регулятора - підписанта Меморандуму IOSCO іншим особам можливе виключно за умови, що виконання такого запиту є неможливим без розкриття інформації про його наявність, а також лише після проведення консультацій з таким регулятором та отримання його письмової згоди на розкриття такої інформації.
Інформація, отримана за запитом Комісії від регулятора - підписанта Меморандуму IOSCO, також розкривається Комісією за рішенням суду невідкладно після повідомлення про це такого регулятора - підписанта Меморандуму IOSCO.
7. Комісія може відмовити у виконанні заходів відповідно до запиту регулятора - підписанта Меморандуму IOSCO у разі наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) виконання таких заходів суперечить інтересам суспільства та держави;
2) запит оформлений з порушенням положень Меморандуму IOSCO;
3) запит подано щодо обставин, за фактом яких в Україні вже розпочато кримінальне провадження, крім випадків, якщо регулятор - підписант Меморандуму IOSCO, який подав запит, зможе довести, що заходи впливу, які будуть ним застосовані, матимуть іншу правову природу або не дублюватимуть заходи, які можуть бути застосовані судом у кримінальному провадженні;
4) запит подано стосовно особи, яка була засуджена в Україні за тими самими обставинами, що зазначені у такому запиті, крім випадків, якщо регулятор - підписант Меморандуму IOSCO, який подав запит, зможе довести, що заходи впливу, що будуть ним застосовані, матимуть іншу правову природу або не дублюватимуть заходи, що були застосовані судом у кримінальному провадженні;
5) виконання таких заходів призведе до порушення Комісією вимог закону.
( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1294-IV від 20.11.2003, № 2804-IV від 06.09.2005, № 3201-IV від 15.12.2005, № 3541-IV від 15.03.2006, № 801-VI від 25.12.2008, № 1720-VI від 17.11.2009, № 2258-VI від 18.05.2010, № 2927-VI від 13.01.2011, № 5042-VI від 04.07.2012, № 5518-VI від 06.12.2012, № 289-VIII від 07.04.2015, № 1983-VIII від 23.03.2017, № 2210-VIII від 16.11.2017, № 2418-VIII від 15.05.2018, № 122-IX від 20.09.2019, № 139-IX від 02.10.2019, № 79-IX від 12.09.2019, № 738-IX від 19.06.2020, № 1089-IX від 16.12.2020, № 1150-IX від 28.01.2021, № 1953-IX від 14.12.2021, № 2465-IX від 27.07.2022; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 9. Відносини Комісії з Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, іншими органами державної влади та правоохоронними органами1. Комісія підзвітна Верховній Раді України, Президенту України та Кабінету Міністрів України в межах їхніх конституційних повноважень.
2. Комісія подає:
1) щокварталу до Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України аналітичну довідку про роботу Комісії та стан ринків капіталу та організованих товарних ринків;
2) щороку, до 1 червня, до Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України звіт про роботу Комісії, у тому числі результати такої роботи, а також про стан ринків капіталу та організованих товарних ринків, корпоративного управління в акціонерних товариствах, захисту прав споживачів фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за наданням яких здійснює Комісія.
Документи, передбачені цією частиною, зокрема повинні включати інформацію, виявлену у процесі державного регулювання та нагляду, про:
суттєві події на ринках капіталу та організованих товарних ринках і наслідки таких подій;
захист прав інвесторів;
системні ризики для функціонування ринків капіталу та пропозиції щодо усунення таких ризиків або мінімізації їхнього впливу.
3. Верховна Рада України та її органи, народні депутати України, Президент України та Кабінет Міністрів України мають право запитувати у Комісії інформацію щодо стану ринків капіталу та організованих товарних ринків. На такі запити не може надаватися інформація, що належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, встановлених законом.
У разі якщо інше не встановлено законом, Комісія розглядає запит, зазначений в абзаці першому цієї частини, протягом 10 календарних днів з дня його одержання та надає відповідь з питань, що порушуються у такому запиті. У разі неможливості розгляду запиту у зазначений строк Голова Комісії або особа, яка виконує його повноваження, повідомляє про це ініціатора запиту листом з викладенням причин продовження строку розгляду. У разі продовження строку розгляду запиту, передбаченого цією частиною, загальний строк розгляду такого запиту не може перевищувати 30 календарних днів з дня його одержання.
4. Комісія взаємодіє з Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади на засадах відкритості та прозорості з урахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 3 цього Закону.
Комісія розробляє та подає до Кабінету Міністрів України проекти актів Кабінету Міністрів України з питань, що належать до її компетенції, узагальнює та аналізує інформацію про виконання таких актів, вносить пропозиції щодо їх удосконалення.
5. Комісія відповідно до законодавства з урахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 3 цього Закону, взаємодіє з Антимонопольним комітетом України, Національним банком України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та правоохоронними органами.
У разі виявлення ознак порушення законодавства, притягнення до відповідальності за яке належить до компетенції органів, зазначених в абзаці першому цієї частини, Комісія повідомляє відповідний орган про такі виявлені ознаки порушення законодавства. Такий орган інформує Комісію про результати розгляду отриманого від неї повідомлення на її запит.
Комісія взаємодіє з Національним банком України відповідно до статті 141 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та статті 22 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", зокрема щодо питань нагляду за учасниками ринків капіталу, що є банками, та іншими особами, які здійснюють діяльність на ринку фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України.
Комісія взаємодіє з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 142 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", зокрема в частині протидії маніпулюванню та іншим зловживанням при здійсненні операцій з оптовими енергетичними продуктами.
Обмін інформацією, необхідною для виконання Комісією завдань, визначених статтею 2 цього Закону, здійснюється з урахуванням вимог, встановлених законодавством, між Комісією та Національним банком України, Антимонопольним комітетом України, іншими державними органами та правоохоронними органами шляхом інформаційної взаємодії на підставі меморандуму, договору про обмін інформацією або іншого документа, затвердженого Комісією та відповідним органом.
6. Комісія з питань, віднесених до її компетенції, з урахуванням обмежень, встановлених законом, надає на запит Національного банку України, інших державних органів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування або правоохоронних органів документи, у тому числі статистичну та іншу інформацію, необхідні для виконання такими органами їхніх функцій.
З урахуванням обмежень, встановлених законом, Національний банк України, інші державні органи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та правоохоронні органи відповідно до компетенції та повноважень, визначених законом, на запит Комісії надають їй документи, у тому числі податкову звітність, статистичну та/або іншу інформацію з питань, що належать до компетенції Комісії.
7. У порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комісією, Комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснюють обмін інформацією, отриманою під час виконання ними повноважень та відповідно до компетенції, передбачених законодавством, щодо купівлі-продажу та переробки деревини, операцій з деревиною та виробами з деревини, експорту та імпорту лісоматеріалів і окремих виробів з деревини.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2804-IV від 06.09.2005, № 3610-VI від 07.07.2011, № 5042-VI від 04.07.2012, № 1697-VII від 14.10.2014, № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 10. Офіс Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку1. Роботу Комісії забезпечує офіс Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - офіс Комісії), який складається з центрального офісу та його територіальних органів.
Територіальні органи офісу Комісії утворюються за рішенням Комісії як структурні підрозділи її офісу, що не мають статусу юридичної особи.
2. Структура офісу Комісії та порядок його діяльності затверджуються Комісією як колегіальним органом відповідно до вимог, передбачених цим Законом, щодо забезпечення діяльності Комісії та з урахуванням особливостей такої діяльності.
( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015, № 720-IX від 17.06.2020, № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 10-1.
( Статтю 10-1 виключено на підставі Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 11. Статус працівників Комісії1. Працівниками Комісії є службовці та обслуговуючий персонал (працівники, які виконують функції з обслуговування) Комісії.
Службовцями Комісії вважаються Голова Комісії, члени Комісії, керівник офісу Комісії, інші керівні працівники та спеціалісти офісу Комісії, які безпосередньо беруть участь у здійсненні повноважень Комісії.
До обслуговуючого персоналу Комісії належать особи, які обіймають посади контролерів, зазначених у статті 35 цього Закону, працівники, які безпосередньо не беруть участі у здійсненні повноважень Комісії, та інші особи, які виконують функції з обслуговування.
Критерії розподілу посад працівників Комісії на службовців та обслуговуючий персонал визначаються Комісією як колегіальним органом відповідно до цього Закону з урахуванням законодавства про працю.
2. Працівники Комісії не є державними службовцями.
Голова та члени Комісії є посадовими особами юридичної особи публічного права.
3. Умови найму, звільнення, надання відпусток, службові обов’язки та права, система дисциплінарних стягнень, питання соціального захисту працівників Комісії (крім випадків, передбачених цим Законом) визначаються Комісією як колегіальним органом з урахуванням законодавства про працю.
4. Комісія як колегіальний орган відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України визначає перелік посад працівників Комісії, трудовий договір з якими укладається у формі контракту.
5. Заохочення працівників Комісії здійснюється в порядку, встановленому Комісією як колегіальним органом.
( Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 642/97-ВР від 18.11.97, № 2804-IV від 06.09.2005, № 801-VI від 25.12.2008, № 2258-VI від 18.05.2010, № 3267-VI від 21.04.2011, № 3306-VI від 22.04.2011, № 3461-VI від 02.06.2011, № 5042-VI від 04.07.2012, № 5178-VI від 06.07.2012, № 2210-VIII від 16.11.2017, № 79-IX від 12.09.2019, № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 11-1.
( Статтю 11-1 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 11-2.
( Статтю 11-2 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 12.
( Статтю 12 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 12. Заборони та обмеження для працівників Комісії1. Працівники Комісії не мають права:
1) бути представниками третіх осіб у відносинах з Комісією;
2) використовувати своє службове становище та/або майно Комісії в політичних цілях чи особистих інтересах;
3) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, а також в інших випадках, передбачених цим Законом) або підприємницькою діяльністю;
4) розкривати професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, крім випадків, встановлених законом.
Вимоги пункту 3 цієї частини не застосовуються до обслуговуючого персоналу.
Вимоги пункту 4 цієї частини застосовуються також до колишніх працівників Комісії.
2. Працівники Комісії повинні неухильно дотримуватися Кодексу етики працівника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Кодекс етики працівника Комісії), затвердженого Комісією як колегіальним органом, та керуватися принципами, передбаченими статтею 3 цього Закону.
3. Працівники Комісії зобов’язані запобігати реальному та/або потенційному конфлікту інтересів під час виконання ними посадових обов’язків.
Порядок запобігання, інформування, управління реальним або потенційним конфліктом інтересів та вжиття заходів для його врегулювання службовцями Комісії встановлюється Кодексом етики працівника Комісії. Такий порядок повинен містити чіткі вимоги щодо запобігання, інформування, управління реальним або потенційним конфліктом інтересів та вжиття заходів для його врегулювання службовцями Комісії у процесі виконання ними функцій, передбачених цим Законом.
4. Працівникам Комісії забороняється прямо чи опосередковано мати у власності акції (частки), отримувати фінансову чи матеріальну винагороду (допомогу), крім випадків її отримання за виконання функцій держави у наглядових органах, або обіймати будь-яку посаду (у тому числі на громадських засадах) у:
1) професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків;
2) юридичних особах, що провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками;
3) юридичних особах, споріднених та/або афілійованих з особами, визначеними пунктами 1 і 2 цієї частини.
Обіймання посад у процесі управління об’єктами державної або комунальної власності не є порушенням заборон, встановлених цією частиною.
5. Інформація щодо прямого чи опосередкованого володіння акціями (частками), обіймання посад та/або отримання фінансової чи матеріальної винагороди в особах, зазначених у пунктах 1-3 частини четвертої цієї статті, членами сім’ї (в розумінні Закону України "Про запобігання корупції") службовця Комісії підлягає розкриттю в порядку, встановленому Кодексом етики працівника Комісії.
6. Вчинення службовцем Комісії та/або членом його сім’ї (в розумінні Закону України "Про запобігання корупції") правочинів з фінансовими інструментами, крім державних цінних паперів, підлягає обов’язковому погодженню в порядку, встановленому Кодексом етики працівника Комісії, колегіальним органом Комісії, відповідальним за дотримання Кодексу етики працівника Комісії.
Вимоги, передбачені цієї частиною, не застосовуються до правочинів з фінансовими інструментами, які зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави.
7. Нагляд за дотриманням вимог частин першої - шостої цієї статті здійснюється Комісією у встановленому нею порядку.
8. На службовців Комісії крім заборон та обмежень, визначених частинами першою - шостою цієї статті, поширюються також вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про запобігання корупції".
9. У разі порушення працівником Комісії актів законодавства, у тому числі актів Комісії, невиконання чи неналежного виконання ним посадових обов’язків, доведеного заподіяння шкоди фізичним та/або юридичним особам внаслідок його рішень, дій та/або бездіяльності такий працівник Комісії несе відповідальність відповідно до закону.
( До Закону включено статтю 12 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024. Додатково див. підпункт 2 пункту 1 розділу II Закону № 3585-IX від 22.02.2024 з урахуванням змін, внесених Законом № 3613-IX від 20.03.2024. В редакції Закону № 3624-IX від 21.03.2024 )
Стаття 13.
( Статтю 13 виключено на підставі Закону № 801-VI від 25.12.2008 )
Стаття 13. Комітети Комісії1. Комітети Комісії (далі у цій статті - комітети) є постійно діючими робочими колегіальними органами Комісії, які утворюються Комісією як колегіальним органом за певними напрямами для забезпечення реалізації повноважень Комісії, зокрема для підготовки проектів нормативно-правових актів Комісії, інших документів, що виносяться на розгляд Комісії.
2. Порядок роботи комітетів встановлюється положенням про комітети, що затверджується Комісією як колегіальним органом.
3. Комітети відповідно до порядку, встановленого положенням про комітети, на своїх засіданнях попередньо розглядають проекти нормативно-правових актів Комісії та забезпечують їх підготовку для подальшого розгляду на засіданнях Комісії.
4. Проведення закритих засідань комітетів щодо попереднього розгляду проектів нормативно-правових актів Комісії не допускається.
Для участі в засіданні комітету можуть запрошуватися представники професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, СРО, експерти та інші особи. Запрошена особа має право брати участь у засіданні комітету з правом дорадчого голосу.
У разі якщо на засіданні комітету розглядається проект нормативно-правового акта Комісії, матеріали щодо такого розгляду відповідно до порядку, встановленого положенням про комітети, публікуються на веб-сторінці комітету, надсилаються його членам та особам, запрошеним для участі у засіданні.
( До Закону включено статтю 13 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 14. Професійна підготовка працівників Комісії1. Комісія постійно організовує професійну підготовку працівників Комісії для закріплення та оновлення необхідних професійних знань, вмінь та навичок, тренінги з вивчення новітнього міжнародного досвіду у сфері регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків, у тому числі із залученням представників міжнародних організацій, іноземних закладів освіти.
2. Професійна підготовка працівників Комісії проводиться за рахунок коштів, що спрямовуються на фінансування Комісії, та з інших джерел, не заборонених законодавством.
3. Комісія у межах витрат, передбачених її кошторисом, забезпечує організацію професійної підготовки працівників Комісії на робочому місці або в інших установах (організаціях), у тому числі шляхом закупівлі послуг, необхідних для забезпечення такої професійної підготовки, у фізичних та юридичних осіб відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
4. На строк професійної підготовки за працівником Комісії зберігаються його посада та заробітна плата.
5. З метою підвищення рівня професійної підготовки Комісія відповідно до законодавства може проводити стажування своїх працівників, зокрема за кордоном, з відривом від роботи строком від одного до шести місяців.
На строк стажування за працівником Комісії зберігається його посада.
6. Порядок організації та проведення професійної підготовки працівників Комісії встановлюється Комісією як колегіальним органом.
( Стаття 14 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 15. Правовий захист1. Голова та члени Комісії, інші працівники Комісії зобов’язані діяти добросовісно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, не несуть відповідальності за діяння, якщо вони діяли добросовісно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Виключно Комісія є відповідачем у справах про:
1) визнання протиправним та скасування акта індивідуальної дії чи окремих його положень, винесеного (виданого, наданого) Комісією або її працівниками;
2) визнання протиправними дій чи бездіяльності Комісії або її працівників та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій або зобов’язання вчинити певні дії;
3) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у Комісії та/або її працівників.
3. Комісія забезпечує правовий захист Голови та членів Комісії, інших працівників Комісії, залучених експертів, зокрема шляхом організації надання адвокатами та іншими фахівцями у галузі права правничої допомоги таким особам у разі, якщо у зв’язку з виконанням ними своїх службових обов’язків (умов договорів) проти них подано позов або вони беруть участь в адміністративному чи кримінальному провадженні.
Комісія має право представляти своїх працівників та залучених експертів у судах, органах досудового слідства, інших державних органах.
4. Шкода, заподіяна внаслідок діяння Комісії або її працівників (залучених експертів), у тому числі професійної помилки, у разі якщо судом ухвалено рішення про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок діяння Комісії або її працівників (залучених експертів), відшкодовується Комісією згідно із законом.
5. Відшкодування Комісією згідно із законом шкоди, заподіяної внаслідок діяння Комісії або її працівників (залучених експертів), зокрема шкоди, заподіяної внаслідок професійної помилки, не звільняє винних осіб від адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом.
Комісія, відшкодувавши шкоду, заподіяну її працівником або залученим експертом, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
6. У разі якщо судом ухвалено рішення про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок діяння Комісії або її працівників (залучених експертів), зокрема внаслідок професійної помилки, Комісією в обов’язковому порядку здійснюється дисциплінарне провадження щодо факту, що спричинив таку шкоду.
( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 16. Дисциплінарне провадження стосовно Голови та членів Комісії1. Дисциплінарне провадження стосовно Голови або члена Комісії порушується за розпорядженням Президента України за фактом:
1) отримання Президентом України інформації про можливе заподіяння шкоди фізичним та/або юридичним особам внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності Голови або члена Комісії;
2) отримання Президентом України обґрунтованої інформації про можливе порушення Головою або членом Комісії актів законодавства, у тому числі актів Комісії, положень Кодексу етики працівника Комісії, або про невиконання чи неналежне виконання ним посадових обов’язків.
2. У розпорядженні Президента України зазначаються підстава для порушення дисциплінарного провадження, прізвище, ім’я та по батькові Голови або члена Комісії, стосовно якого порушується дисциплінарне провадження, строк здійснення дисциплінарного провадження та перелік органів державної влади, представники яких входять до складу дисциплінарної комісії.
Строк здійснення дисциплінарного провадження визначається з урахуванням таких обмежень:
1) дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше шести місяців з дня порушення дисциплінарного провадження, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності Голови або члена Комісії чи перебування його у відпустці;
2) дисциплінарне стягнення не може бути застосовано пізніше одного року з дня вчинення порушення, що стало підставою для порушення дисциплінарного провадження.
3. Дисциплінарне провадження здійснюється дисциплінарною комісією.
Дисциплінарна комісія складається з голови та членів дисциплінарної комісії.
Персональний склад дисциплінарної комісії затверджується розпорядчим актом керівника органу, визначеного головним виконавцем розпорядження Президента України.
Порядок організації роботи дисциплінарної комісії встановлюється положенням про дисциплінарну комісію, затвердженим Указом Президента України.
Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.
Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин її складу, затвердженого відповідно до абзацу третього цієї частини.
Дисциплінарна комісія у межах наданих повноважень приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.
Рішення дисциплінарної комісії за результатами дисциплінарного провадження оформлюється висновком, який подається на затвердження Президенту України.
4. У разі якщо дисциплінарне провадження стосується інформації з обмеженим доступом, таке провадження здійснюється з урахуванням положень законів України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", "Про державну таємницю", "Про інформацію", "Про захист персональних даних" і "Про доступ до публічної інформації".
5. За результатами дисциплінарного провадження на підставі висновку дисциплінарної комісії, затвердженого Президентом України, до Голови або члена Комісії може застосовуватися дисциплінарне стягнення у формі:
1) зауваження;
2) догани;
3) відшкодування Комісії в порядку регресу шкоди, заподіяної фізичним та/або юридичним особам.
6. Під час визначення розміру відшкодування шкоди відповідно до пункту 3 частини п’ятої цієї статті враховуються майновий стан Голови або члена Комісії, співвідношення розміру заподіяної шкоди до його заробітної плати, а також інші обставини, у зв’язку з якими повне відшкодування Головою або членом Комісії шкоди буде необґрунтованим.
7. З метою відшкодування шкоди відповідно до пункту 3 частини п’ятої цієї статті Президент України повідомляє Голову або члена Комісії про розмір, порядок і строки відшкодування шкоди, обставини, що стали підставою для відшкодування, та пропонує здійснити таке відшкодування.
Пропозиція, зазначена в абзаці першому цієї частини, здійснюється протягом п’яти днів з дня затвердження відповідного висновку дисциплінарної комісії, передбаченого частиною п’ятою цієї статті. Голова або член Комісії повинен у письмовій формі надати відповідь на таку пропозицію протягом 14 календарних днів з дня її отримання.
У разі якщо Голова або член Комісії не надав відповідь на пропозицію, передбачену абзацом першим цієї частини, відмовився від відшкодування або не відшкодував шкоду протягом строку, зазначеного у такій пропозиції, питання відшкодування шкоди, передбаченого такою пропозицією, може бути вирішено у судовому порядку шляхом подання відповідного позову до суду Комісією як колегіальним органом або суб’єктом призначення члена Комісії.
8. Заохочення до Голови або члена Комісії не застосовується протягом одного року з дня застосування до нього дисциплінарного стягнення.
( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2804-IV від 06.09.2005; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 17.
( Статтю 17 виключено на підставі Закону № 3480-IV від 23.02.2006 )
Стаття 17. Консультаційно-експертна рада при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку1. КЕР є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, що утворюється з метою сприяння виконанню Комісією завдань, покладених на неї цим Законом, та залучення громадян до реалізації державної політики із здійснення державного регулювання та нагляду.
КЕР не є структурним підрозділом офісу Комісії та незалежна у своїй діяльності.
2. До повноважень КЕР належить:
1) сприяння Комісії у реалізації покладених на неї завдань, визначених статтею 2 цього Закону;
2) опрацювання проектів державних програм щодо ринків капіталу та організованих товарних ринків і проектів актів профільного законодавства, зокрема проведення експертиз таких проектів актів;
3) підготовка та надання Комісії пропозицій щодо розроблення проектів актів профільного законодавства, у тому числі пропозицій щодо планів розвитку профільного законодавства;
4) підготовка пропозицій щодо приведення профільного законодавства у відповідність із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами;
5) здійснення аналізу стану, проблем та тенденцій розвитку ринків капіталу та організованих товарних ринків і корпоративного управління;
6) опрацювання проблемних питань у сфері державного регулювання та нагляду, а також підготовка пропозицій щодо вирішення зазначених питань;
7) підготовка пропозицій щодо інформатизації та підвищення прозорості ринків капіталу та організованих товарних ринків;
8) визначення у порядку, передбаченому цим Законом, осіб, які входять до складу Бюджетної ради.
3. КЕР має право:
1) утворювати постійні та тимчасові робочі органи (комітети, комісії, експертні групи тощо);
2) отримувати проекти нормативно-правових актів Комісії;
3) залучати до роботи КЕР працівників Комісії, інших державних органів, представників вітчизняних та міжнародних інститутів громадянського суспільства, експертних і наукових організацій, підприємств, установ та організацій (за згодою їхніх керівників), а також окремих фахівців (за їхньою згодою);
4) отримувати в установленому законодавством порядку від Комісії та інших державних органів інформацію, необхідну для забезпечення діяльності КЕР, з урахуванням обмежень, встановлених законом, щодо процедур доступу до інформації з обмеженим доступом;
5) ініціювати проведення семінарів, вебінарів, конференцій, засідань та інших заходів для обговорення актуальних питань розвитку ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також з метою здійснення повноважень, передбачених частиною другою цієї статті.
Члени КЕР мають право доступу до приміщень Комісії в порядку, встановленому Комісією.
4. Положення про Консультаційно-експертну раду при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Положення про КЕР) затверджується Комісією як колегіальним органом.
5. Кількість членів КЕР не може перевищувати 21 особу, з яких 20 осіб делегуються:
1) по одному представнику - від кожної СРО, яка отримала такий статус відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
2) по одному представнику - від Центрального депозитарію цінних паперів та особи, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента;
3) по одному представнику - від об’єднань професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, які не є СРО, громадських об’єднань, спілок, асоціацій, інших організацій, які зареєстровані та діють відповідно до законодавства, основними напрямами діяльності яких є корпоративне управління, ринки капіталу та організовані товарні ринки або які мають робочі органи, основними напрямами діяльності яких є корпоративне управління, ринки капіталу та організовані товарні ринки;
4) одна особа, визначена комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить питання ринків капіталу.
До складу КЕР за посадою входить член Комісії, визначений Комісією як колегіальним органом.
Порядок визначення представників, делегованих відповідно до пункту 3 цієї частини, повинен враховувати пропорційне репрезентування учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків у частині видів діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, їх місцезнаходження, дотримання гендерного балансу та балансу інтересів усіх заінтересованих сторін.
У разі якщо до складу КЕР делеговано більше 20 осіб, до персонального складу КЕР першочергово включаються особи, делеговані відповідно до пунктів 1, 2 та 4 цієї частини, а решта персонального складу визначається Комісією у встановленому нею порядку з числа представників, делегованих відповідно до пункту 3 цієї частини.
Порядок делегування представників, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини, та кваліфікаційні вимоги до осіб, які делегуються до складу КЕР, встановлюються Положенням про КЕР.
Членом КЕР не може бути особа, яка:
є громадянином (підданим) держави, що здійснює збройну агресію проти України; або
є фізичною особою, стосовно якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції"; або
не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Положенням про КЕР.
6. Персональний склад КЕР затверджується Комісією як колегіальним органом.
Комісія зобов’язана затвердити персональний склад КЕР, за умови що його формування здійснено з дотриманням вимог цього Закону та відповідно до Положення про КЕР.
Комісія може відхилити кандидатуру члена КЕР, делеговану відповідно до частини п’ятої цієї статті, виключно за умови невідповідності такої особи вимогам, встановленим цим Законом та Положенням про КЕР, із зазначенням підстави такого відхилення.
Персональний склад КЕР вважається повноважним після його затвердження Комісією.
7. Перше засідання КЕР скликається Комісією протягом п’яти робочих днів з дня затвердження персонального складу КЕР.
Члени КЕР на першому її засіданні обирають із свого складу простою більшістю голосів голову КЕР, а також за пропозицією голови - секретаря КЕР. Строк повноважень голови та секретаря КЕР становить два роки.
8. Строк повноважень члена КЕР становить чотири роки.
Голова, секретар та інші члени КЕР беруть участь у її роботі на громадських засадах на безоплатній основі.
9. Членство в КЕР припиняється на підставі її рішення, погодженого Комісією, у разі:
1) систематичної відсутності (не менше двох разів на рік) члена КЕР на її засіданнях без поважної причини;
2) надходження до Комісії повідомлення від суб’єктів делегування, зазначених у пунктах 1-4 частини п’ятої цієї статті, про відкликання свого представника та припинення його членства у КЕР;
3) втрати статусу СРО, представника якої делеговано до складу КЕР;
4) припинення державної реєстрації юридичної особи, зазначеної у пункті 3 частини п’ятої цієї статті, представника якої делеговано до складу КЕР;
5) подання членом КЕР відповідної заяви;
6) набрання стосовно члена КЕР законної сили рішенням суду, що унеможливлює виконання ним функцій члена КЕР;
7) визнання члена КЕР недієздатним або обмежено дієздатним;
8) неможливості виконання функцій члена КЕР за станом здоров’я відповідно до висновку медичної комісії;
9) смерті члена КЕР або набрання законної сили рішенням суду про визнання члена КЕР померлим чи безвісно відсутнім.
У разі винесення Комісією як колегіальним органом постанови про невідповідність члена КЕР встановленим цим Законом та Положенням про КЕР вимогам, які діяли на момент набуття такою особою повноважень члена КЕР, повноваження такого члена КЕР припиняються на підставі зазначеної постанови Комісії.
У разі припинення членства в КЕР особи, делегованої суб’єктом, зазначеним у пунктах 1-4 частини п’ятої цієї статті, такий суб’єкт делегування невідкладно подає до Комісії іншу кандидатуру з урахуванням вимог цієї статті.
Припинення членства особи в КЕР не є підставою для втрати складом КЕР статусу повноважного.