Верховна Рада України постановляє:

1. У Законі України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):

у статті 6:

частину двадцять сьому викласти в такій редакції:

"Нормативно-правові акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, крім нормативно-правових актів з питань, передбачених пунктами 37-25-37-28 частини другої статті 7 цього Закону, підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України";

після частини двадцять сьомої доповнити новою частиною такого змісту:

"Нормативно-правові акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань, передбачених пунктами 37-25-37-28 частини другої статті 7 цього Закону, оприлюднюються на її офіційному веб-сайті та набирають чинності з дня, наступного за днем їх офіційного опублікування. Офіційним опублікуванням таких актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку".

У зв’язку з цим частини двадцять восьму - тридцять першу вважати відповідно частинами двадцять дев’ятою - тридцять другою;

частину другу статті 7 доповнити пунктами 37-25-37-28 такого змісту:

"37-25) здійснює мобілізаційну підготовку системи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

37-26) визначає особливості функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, діяльності учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду;

37-27) встановлює особливості здійснення державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також за діяльністю акціонерних товариств (крім банків та небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України) в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду;

37-28) встановлює особливості застосування передбачених законом заходів впливу (санкцій) на ринках капіталу та організованих товарних ринках в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду".

2. Статтю 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2007 р., № 2, ст. 15; 2012 р., № 50, ст. 564) викласти в такій редакції:

"Стаття 57. Гарантування вкладів фізичних осіб

Вклади фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців) у банках гарантуються в порядку і розмірах, передбачених законодавством України".

3. У Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 50, ст. 564 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 2:

доповнити пунктом 2-2 такого змісту:

"2-2) відкоригований капітал - сума перевищення балансової вартості активів, зменшених на суму вартості нематеріальних активів, над балансовою сумою зобов’язань без врахування сформованих резервів під очікувані витрати, пов’язані з відшкодуванням коштів вкладникам внаслідок неплатоспроможності банків";

пункти 3 і 4 викласти в такій редакції:

"3) вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського рахунку, банківського вкладу (депозиту) (крім коштів, залучених від видачі ощадного сертифіката банку), включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Кошти, залучені банком від видачі (випуску) ощадного сертифіката банку або депозитного сертифіката банку, не є вкладом;

4) вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського рахунку, банківського вкладу (депозиту), крім фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця), яка є власником лише ощадного сертифіката банку";

доповнити пунктами 15-2, 18 і 19 такого змісту:

"15-2) строк для досягнення цільового показника Фонду - строк, протягом якого розмір відкоригованого капіталу має досягти розміру, не меншого за розмір цільового фонду, з урахуванням встановленого значення цільового показника Фонду";

"18) цільовий показник Фонду - необхідний рівень забезпеченості системи гарантування вкладів фізичних осіб для виконання Фондом своїх функцій та повноважень, достатній для покриття очікуваних майбутніх витрат Фонду з урахуванням можливості настання кризових явищ у майбутньому, по відношенню до суми гарантованих Фондом коштів вкладників банків-учасників у межах суми відшкодування на відповідний період;

19) цільовий фонд - необхідна сума відкоригованого капіталу на певну дату, визначена як добуток суми гарантованих Фондом коштів вкладників банків-учасників у межах суми відшкодування на певну дату та цільового показника";

2) у частині першій статті 9:

пункти 9 і 17 викласти в такій редакції:

"9) затверджує рішення виконавчої дирекції Фонду про залучення внеску держави на безповоротній основі";

"17) приймає рішення про:

збільшення граничного розміру відшкодування коштів за вкладами;

встановлення тимчасового граничного розміру відшкодування коштів за вкладами відповідно до абзаців другого - четвертого частини першої статті 26 цього Закону";

доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту:

"18) затверджує рішення виконавчої дирекції Фонду про встановлення розміру базової річної ставки регулярного збору, більшого за встановлений частиною першою статті 22 цього Закону;

19) затверджує рішення виконавчої дирекції Фонду про встановлення значення цільового показника Фонду та строку для його досягнення з урахуванням рекомендацій Ради з фінансової стабільності";

3) у частині другій статті 12:

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2) приймає рішення про необхідність залучення кредитів Кабінету Міністрів України, Національного банку України та/або внеску держави на безповоротній основі";

доповнити пунктами 7-10 такого змісту:

"7) приймає рішення про встановлення розміру базової річної ставки регулярного збору до Фонду, більшого за встановлений частиною першою статті 22 цього Закону;

8) приймає рішення про встановлення значення цільового показника Фонду та строку для його досягнення;

9) приймає рішення про здійснення перерахувань до Державного бюджету України відповідно до цього Закону,

10) приймає рішення про збільшення на відповідний період розміру базової річної ставки регулярного збору до Фонду у разі надання Радою з фінансової стабільності рекомендацій відповідно до частини третьої статті 19 цього Закону";

4) у статті 19:

пункти 6 і 13 частини першої викласти в такій редакції:

"6) кредити, залучені від Національного банку України у випадках, передбачених частиною другою статті 25 цього Закону";

"13) доходи, отримані від надання Фондом фінансової підтримки у вигляді позики приймаючому або перехідному банку";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Значення цільового показника Фонду не може бути меншим за 2,5 відсотка суми гарантованих Фондом коштів вкладників банків-учасників у межах суми відшкодування.

З метою визначення розміру цільового фонду з урахуванням можливості настання кризових явищ у майбутньому Фонд здійснює розрахунки значення цільового показника Фонду та строку для його досягнення (у тому числі з урахуванням результатів стрес-тестування системи гарантування вкладів фізичних осіб, яке проводиться відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону).

У разі якщо розраховане Фондом значення цільового показника Фонду перевищує мінімальне, Фонд виносить питання про встановлення значення цільового показника Фонду та строку для його досягнення на розгляд Ради з фінансової стабільності для надання нею рекомендацій та прийняття адміністративною радою Фонду рішення відповідно до пункту 19 частини першої статті 9 цього Закону, але не більше одного разу на рік.

Досягнення розміру цільового фонду забезпечується шляхом накопичення Фондом відкоригованого капіталу.

Відкоригований капітал Фонду повинен забезпечувати покриття прогнозованого обсягу ризиків у банківській системі у разі настання кризових явищ у майбутньому (крім випадків наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України, підтверджених відповідним рішенням Ради з фінансової стабільності).

Фонд у разі недосягнення встановленого значення цільового показника Фонду має право вжити заходів для накопичення капіталу Фонду на відповідний період за рахунок:

підвищення базових ставок регулярного збору з учасників Фонду згідно із статтею 22 цього Закону;

встановлення спеціального збору до Фонду згідно із статтею 23 цього Закону.

У разі нагальної потреби в підтримці ліквідності з метою своєчасного виконання Фондом завдання із забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб Фонд має право вжити заходів щодо:

залучення кредитів від Національного банку України згідно із статтею 25 цього Закону;

залучення кредиту та/або внеску на безповоротній основі від держави згідно із статтею 25 цього Закону.

Порядок, умови та період проведення розрахунку показників (цільового показника Фонду, розміру цільового фонду, ризику ліквідності, відкоригованого капіталу тощо) встановлюються нормативно-правовим актом Фонду";

5) частину другу статті 20 доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11) здійснення перерахувань до Державного бюджету України за рішенням виконавчої дирекції Фонду відповідно до цього Закону";

6) частину першу статті 22 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Виконавча дирекція має право прийняти рішення про збільшення на відповідний період розміру базової річної ставки регулярного збору до Фонду відповідно до умов, визначених частиною третьою статті 19 цього Закону".

У зв’язку з цим абзаци другий - п’ятий вважати відповідно абзацами третім - шостим;

7) статтю 25 викласти в такій редакції:

"Стаття 25. Кредитування Фонду та фінансування системи гарантування вкладів фізичних осіб державою на безповоротній основі

1. Фонд відповідно до частини третьої статті 19 цього Закону періодично проводить розрахунок відкоригованого капіталу, розміру цільового фонду та ризику ліквідності (виникнення в прогнозних розрахунках дефіциту коштів, який неможливо подолати без залучення додаткового фінансування) з метою визначення розміру необхідного фінансування системи гарантування вкладів фізичних осіб із джерел, передбачених пунктами 6 і 9 частини першої статті 19 цього Закону.

2. У разі нагальної потреби в підтримці ліквідності для своєчасного виконання Фондом завдання із забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, з метою уникнення загрози стабільності банківської та/або фінансової системи України та забезпечення захисту інтересів вкладників банків Фонд має право звернутися до Національного банку України за отриманням кредиту (строком до одного року) та/або викупом державних цінних паперів України. Національний банк України приймає рішення про надання або відмову в наданні кредиту Фонду, у тому числі шляхом відкриття кредитної лінії, про викуп або відмову у викупі державних цінних паперів України на умовах та в порядку, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. За умови вичерпання можливостей поповнення коштів за рахунок джерел, визначених частиною першою (крім пункту 9) статті 19 цього Закону, та у разі необхідності підтримки ліквідності Фонд має право звернутися до Міністерства фінансів України із заявкою про надання коштів Фонду із зазначенням їх розміру за рахунок Державного бюджету України у вигляді:

1) кредиту, процентна ставка за яким встановлюється на рівні ринкової ставки за державними цінними паперами України порівнюваних строків погашення, випущених Кабінетом Міністрів України в період надання такого кредиту;

2) внеску держави на безповоротній основі.

4. У разі нагальної потреби в підтримці ліквідності, зумовленої наявністю ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, підтверджених відповідним рішенням Ради з фінансової стабільності, Фонд має право отримати фінансування від держави у вигляді внеску на безповоротній основі.

5. Держава може надати Фонду кредит та/або внесок на безповоротній основі у вигляді коштів або облігацій внутрішньої державної позики України.

6. Держава може надати Фонду кредит шляхом обміну облігацій внутрішньої державної позики України на векселі Фонду.

7. У разі настання обставин, передбачених частиною третьою цієї статті, Міністерство фінансів України:

протягом 14 робочих днів з дня отримання заявки Фонду забезпечує надання Фонду кредиту та/або внеску держави на безповоротній основі у відповідному розмірі на підставі закону про Державний бюджет України на відповідний рік;

у разі відсутності в законі про Державний бюджет України на поточний рік бюджетних призначень у необхідному Фонду розмірі в місячний строк з дня отримання заявки Фонду розробляє та ініціює подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України відповідного законопроекту, що включає пропозиції Фонду, та протягом 14 календарних днів з дня набрання чинності прийнятим законом забезпечує надання відповідного фінансування.

8. Порядок надання державою Фонду кредиту та/або внеску держави на безповоротній основі визначається Кабінетом Міністрів України";

8) у статті 26:

у частині першій:

в абзаці першому:

третє речення викласти в такій редакції: "Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може становити менше 600 тисяч гривень і може бути збільшена за рішенням адміністративної ради Фонду";

четверте речення виключити;

після абзацу першого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

"За наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, підтверджених відповідним рішенням Ради з фінансової стабільності, адміністративна рада Фонду на підставі рекомендацій Ради з фінансової стабільності має право прийняти рішення про:

тимчасове, на певний період, встановлення підвищеної суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами;

поступове, протягом певного періоду, зниження підвищеної суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами до розміру, встановленого адміністративною радою Фонду до дня прийняття рішення про тимчасове встановлення підвищеної суми.

Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами в інших випадках, ніж визначені цією частиною".

У зв’язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами шостим - восьмим;

абзац шостий викласти в такій редакції:

"Виконання зобов’язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов’язань банку приймаючому або перехідному банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом";

пункт 3 частини четвертої виключити;

частину сьому виключити;

9) у частині другій статті 29:

у пункті 1 слово "день" замінити словами "кінець дня, що передує дню";

пункт 2 виключити;

10) назву та частину четверту статті 31 викласти в такій редакції:

"Стаття 31. Звітність банків перед Фондом, стрес-тестування системи гарантування вкладів фізичних осіб";

"4. Фонд проводить стрес-тестування системи гарантування вкладів фізичних осіб на регулярній основі, не менше одного разу на три роки. Результати стрес-тестування системи гарантування вкладів фізичних осіб можуть використовуватися Фондом для перегляду розміру базової річної ставки регулярного збору до Фонду, більшого за встановлений частиною першою статті 22 цього Закону, та/або встановлення спеціального збору до Фонду, перегляду значення цільового показника. Методика проведення стрес-тестування системи гарантування вкладів фізичних осіб визначається Фондом";

11) частину першу статті 32 доповнити пунктом 4-1 такого змісту:

"4-1) визначення рівня ризику банку як учасника Фонду у процесі проведення стрес-тестування системи гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до нормативно-правових актів Фонду";

12) частину четверту статті 35 викласти в такій редакції:

"4. Виконавча дирекція Фонду зобов’язана переконатися у відсутності конфлікту інтересів працівника Фонду, який призначається уповноваженою особою Фонду. У разі виявлення обставин, що становлять конфлікт інтересів, після початку тимчасової адміністрації Фонд зобов’язаний негайно відсторонити відповідного працівника від виконання обов’язків уповноваженої особи Фонду";

13) частину першу статті 38 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Банк протягом дії тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації з метою мінімізації своїх витрат зобов’язаний використовувати технічні можливості Фонду (технічні засоби, сервери, кол-центр, приміщення тощо), за умови наявності у Фонду вільних ресурсів";

14) у статті 43:

перше речення частини першої викласти в такій редакції:

"1. За рішенням виконавчої дирекції Фонд може надати приймаючому або перехідному банку фінансову підтримку у формі компенсації за прийняті зобов’язання або у вигляді позики";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом передачі частини або всіх активів та зобов’язань приймаючому або перехідному банку Фонд може надати такому банку фінансову підтримку у вигляді позики на умовах строковості та із сплатою процентів у розмірі не нижче облікової ставки Національного банку України.

Розмір позики, наданої Фондом приймаючому або перехідному банку, не може перевищувати загальний розмір вкладів, що гарантуються Фондом та передані неплатоспроможним банком такому приймаючому або перехідному банку";

15) у розділі X "Прикінцеві та перехідні положення":

пункт 6 виключити;