Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки (далі - Програма), що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади забезпечити виконання Програми в межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний бюджетний період, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законом.

3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити у шестимісячний строк приведення регіональних програм розвитку транскордонного співробітництва у відповідність з Програмою.

4. Мінінфраструктури інформувати щороку до 15 березня Кабінет Міністрів України про хід виконання Програми.

Ця Програма розроблена на виконання Закону України "Про транскордонне співробітництво". Необхідність підготовки цієї Програми обумовлена завершенням строку виконання Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 554 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 69, ст. 2330).

Розвиток транскордонного співробітництва є важливим об’єктом сучасної регіональної політики та пріоритетом політики сусідства Європейського Союзу. Транскордонне співробітництво в Україні реалізується на основі міжнародного права та вітчизняного законодавства, що включає Європейську рамкову конвенцію про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями (Україна приєдналася до Конвенції 14 липня 1993 р.) та додаткові протоколи до неї, Закони України "Про транскордонне співробітництво", "Про засади державної регіональної політики", "Про стимулювання розвитку регіонів", "Про місцеве самоврядування в Україні", Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155).

Транскордонне співробітництво є ефективним інструментом досягнення Цілей сталого розвитку, зазначених в Указі Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722, зокрема в контексті розв’язання екологічних проблем, пов’язаних з погіршенням екологічної ситуації регіонів України.

Основні засади транскордонного співробітництва України з державами - членами Європейського Союзу визначені главою 27 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII.

Зміцнення добросусідських відносин та поглиблення транскордонного співробітництва є особливо актуальним для України в умовах поточних викликів і зовнішніх загроз та з урахуванням європейського вектора розвитку нашої держави. Транскордонне співробітництво є одним з ефективних інструментів поглиблення взаємодії його суб’єктів та учасників для спільного виконання завдань щодо місцевого та регіонального розвитку, підтримки економічного зростання, стимулювання і впровадження інновацій, що сприяє прискоренню процесів наближення рівня життя населення регіонів України до середньоєвропейського рівня та здійсненню євроінтеграційних заходів на регіональному рівні.

Україна завдяки вигідному географічному та геополітичному положенню має значні потенційні можливості щодо розвитку транскордонної співпраці: 19 з 27 регіонів держави є прикордонними, їх сукупна площа становить близько 77 відсотків усієї території держави. Україна розташована на перетині торгових та туристичних шляхів між Європою, Азією і Близьким Сходом та має протяжний державний кордон (6992,982 кілометра). За протяжністю державного кордону Україна займає одне з перших місць у Європі.

Україна безпосередньо межує із сімома країнами: Республікою Білорусь, Республікою Молдова, Румунією, Республікою Польща, Угорщиною, Словацькою Республікою і Російською Федерацією. Через Чорне море Україна має спільні кордони з Турецькою Республікою, Республікою Болгарія і Грузією.

На території України утворено дев’ять єврорегіонів - Буг, Верхній Прут, Дністер, Дніпро, Карпатський, Нижній Дунай, Слобожанщина, Донбас та Ярославна. При цьому п’ять єврорегіонів утворено з державами - членами Європейського Союзу (Республіка Польща, Словацька Республіка, Румунія, Угорщина). Транскордонне співробітництво у рамках єврорегіонів здійснюється в Україні з 1993 року.

Протягом 2016-2020 років забезпечувалося виконання Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 554 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 69, ст. 2330), шляхом здійснення заходів та реалізації проектів транскордонного співробітництва (зокрема, в рамках програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та ініціативи ЄС "Східне партнерство"), спрямованих на розвиток транскордонного співробітництва та формування позитивного інвестиційного іміджу України.

Разом з тим у зв’язку з недостатнім обсягом фінансування зазначених заходів та проектів з державного бюджету залишилися не розв’язаними проблеми розвитку прикордонної транспортної інфраструктури, охорони і відновлення екосистем регіонів, низької інституційної спроможності суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва.

Найсерйознішим викликом та перепоною для транскордонного співробітництва України на її східному та південному державному кордоні є збройна агресія Російської Федерації проти України та спроба анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, що унеможливлює реалізацію транскордонного співробітництва України з цією державою. Російською Федерацією окуповано 17 тис. кв. кілометрів Донецької і Луганської областей, разом з територією Автономної Республіки Крим - 43,7 тис. кв. кілометрів, або 7,2 відсотка території України, на якій проживало близько 13 відсотків населення України (2 млн. осіб в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі і близько 4 млн. осіб на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей) та формувалося 13,7 відсотка валового внутрішнього продукту (у 2013 році).

Залишаються неконтрольованими 409,7 кілометра українсько-російського кордону. Україна зазнала фінансово-економічних втрат, зокрема 27 відсотків промислового потенціалу Донбасу незаконно переміщено до Російської Федерації, у тому числі обладнання 33 місцевих промислових підприємств прикордонних регіонів. Сума збитків, заподіяна Україні тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя з боку Російської Федерації, становила 1080000000 тис. гривень. У 2014-2018 роках від’ємний внесок Луганської та Донецької областей у зростання валового внутрішнього продукту країни становив 30,8 і 85,4 відсотка відповідно.

При цьому дедалі більш актуальними стають питання активізації міжрегіонального співробітництва східних регіонів України з регіонами держав - членів Європейського Союзу.

Проблемами, що стримують ефективність транскордонного співробітництва в Україні, зокрема, є:

наявність суттєвих диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів України.

Відповідно до результатів аналізу соціально-економічного розвитку розрив рейтингової оцінки деяких прикордонних регіонів України у 2018-2019 роках був більш як у 15 разів. У 2019 році найнижчими в рейтингу були показники соціально-економічного розвитку таких прикордонних регіонів, як Волинська (21 позиція в рейтингу), Сумська (23 позиція), Закарпатська (24 позиція) та Луганська (25 позиція в рейтингу) області;

низький рівень зайнятості населення регіонів України.

За період з 2014 по 2019 рік кількість економічно активного населення України зменшилася із 19,9 млн. осіб у 2014 році до 16,3 млн. осіб у 2019 році. Рівень зайнятості населення прикордонних регіонів України є низьким, зокрема у 2018 році цей показник у середньому по Україні становив 62,61 відсотка. Серед прикордонних регіонів України найнижче значення даного показника спостерігалося у Волинській (55,9 відсотка) та Донецькій (58,1 відсотка) областях;

високий рівень безробіття населення в Україні.

У 2015-2017 роках кількість безробітного населення у віці 15-70 років, розрахована за методологією Міжнародної організації праці, становила 1,7 млн. осіб. Рівень безробіття зріс з 9,1 відсотка у 2015 році до 9,2 відсотка у 2019 році. Подібна ситуація спонукає населення прикордонних регіонів до трудової міграції за кордон, що є значною проблемою. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук, у 2019 році кількість трудових мігрантів становила 2,7 млн. осіб, з них більш як 50 відсотків мешканці західних регіонів;

негативний зовнішньоторговельний баланс, низький темп приросту експорту та імпорту товарів та послуг.

У 2019 році експорт товарів та послуг становив 63675,6 млн. доларів США, або 111,2 відсотка, порівняно із 2018 роком, імпорт - 67308,7 млн. доларів США, або 106 відсотків. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу у 2019 році становило 3633,1 млн. доларів США, у 2018 році - 6212,8 млн. доларів США. Також проблемним є те, що імпорт у структурі торгівлі прикордонних регіонів України представлений переважно споживчими товарами, що становить більше однієї його третини, а експорт складається переважно із сировини та проміжних товарів з відносно низькою технологічною складовою. Частка високотехнологічного експорту у 2015 році становила лише 5,5 відсотка загального обсягу вітчизняного експорту;

низький рівень міграційного приросту населення.

За даними Держстату, у 2019 році з прикордонних регіонів України вибуло 420344 особи, у 2018 році - 478998 осіб, міграційний приріст становив 30485 осіб (у 2018 році - 1964 особи). У 2018 році з України виїхало в 4 рази більше осіб, ніж у 2016 році;

незавершеність правового оформлення та демаркації державного кордону;

низька пропускна спроможність пунктів пропуску через державний кордон та невідповідний рівень їх облаштування;

відсутність достатнього обсягу фінансового забезпечення здійснення (реалізації, виконання) заходів (проектів, програм) транскордонного співробітництва;

низький рівень використання суб’єктами транскордонного співробітництва форм транскордонного співробітництва, що можуть створюватися та функціонувати згідно із законодавством та угодами про транскордонне співробітництво;

низький рівень активності суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва щодо реалізації проектів транскордонного співробітництва;

недостатній рівень якості проектного менеджменту на рівні суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва, що визначає їх низьку спроможність до залучення зовнішнього фінансового ресурсу для реалізації спільних проектів.

Ця Програма спрямована на забезпечення консолідації зусиль і концентрації ресурсів суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва для сприяння збалансованому соціально-економічному розвитку регіонів України та підвищенню рівня їх конкурентоспроможності.

Метою цієї Програми є підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів України шляхом активізації та розвитку транскордонного співробітництва, сприяння встановленню і поглибленню економічних, соціальних, наукових, технологічних, екологічних, культурних, туристичних та інших відносин між суб’єктами та учасниками таких відносин України та інших держав в умовах співпраці.

Державна політика регіонального розвитку визначатиме активізацію участі України в імплементації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та розвиток транскордонного співробітництва одним із пріоритетних напрямів регіонального розвитку в рамках Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, насамперед на тих територіях, що потребують особливої уваги з боку держави та застосування спеціальних механізмів та інструментів стимулювання їх розвитку. Заходи у рамках цього напряму здійснюються, зокрема, за рахунок цієї Програми.

Розвиток транскордонного співробітництва здійснюється в рамках міжурядових рад, комісій, робочих груп, а саме: Українсько-Словацької міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва, Українсько-Угорської міжурядової змішаної комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва, Спільної Українсько-Польської координаційної міжурядової ради з питань міжрегіонального співробітництва, Українсько-Румунської Міжурядової робочої групи з транскордонного та міжрегіонального співробітництва, українсько-білоруської міжурядової робочої групи з питань міжрегіонального та транскордонного співробітництва. Також розвиток транскордонного співробітництва з країнами регіонів Карпат та Чорного моря здійснюється в рамках міжнародних робочих груп та Керівного комітету Карпатської мережі природно-заповідних територій, які діють під егідою Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, Карпатської та Азово-Чорноморської Рамсарських регіональних ініціатив, які діють під егідою Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів. Актуальним для України є поглиблення транскордонного співробітництва з Турецькою Республікою, Грузією, Республікою Болгарія, Республікою Молдова та створення відповідних міжурядових рад, комісій, робочих груп.

Важливим напрямом транскордонного співробітництва є активізація участі України в реалізації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та ініціативи створення нової макрорегіональної Стратегії Європейського Союзу для Карпатського регіону, програм підтримки, які діють та будуть діяти в їх рамках.

Крім того, посилення спроможності агенцій регіонального розвитку є також важливою складовою частиною розвитку транскордонного співробітництва в Україні.

Одним з дієвих інструментів забезпечення розвитку транскордонного співробітництва є нові форми транскордонного співробітництва, створення та функціонування яких сприятиме зміцненню інституційної спроможності суб’єктів транскордонного співробітництва, залученню додаткових фінансово-економічних ресурсів для вирішення завдань щодо місцевого і регіонального розвитку, інтенсифікації партнерства та поглиблення добросусідських багатосторонніх відносин між регіонами України та інших держав.

Транскордонне співробітництво повинно також забезпечити ефективність спільних дій сторін для пом’якшення зміни клімату та адаптації до негативних наслідків зміни клімату.

Досягнення мети цієї Програми забезпечується шляхом виконання завдань за такими пріоритетними напрямами:

реалізація в Україні Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону та Дунайської транснаціональної програми;

реалізація проектів (програм), що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, а також програм прикордонного співробітництва у рамках Європейського територіального співробітництва на 2021-2027 роки (далі - програми прикордонного співробітництва на 2021-2027 роки) в рамках фінансового інструменту "Сусідство, розвиток і міжнародне співробітництво" (NDICI);

забезпечення розвитку прикордонної інфраструктури гірських територій Карпат;

забезпечення розвитку інституційної спроможності суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва (в тому числі асоціацій органів місцевого самоврядування, агенцій регіонального розвитку, громадських організацій, європейських об’єднань територіального співробітництва та інших форм транскордонного співробітництва).

Завдання щодо виконання цієї Програми наведені у додатку 1.

Зазначені завдання будуть виконуватися шляхом виконання плану заходів щодо забезпечення розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки, наведеного у додатку 2.

Проекти (програми) транскордонного співробітництва відбираються на конкурсній основі за цілями, пріоритетами, необхідними ресурсами та тривалістю їх реалізації згідно з порядком, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Сформований за результатами конкурсного відбору перелік проектів (програм) транскордонного співробітництва, яким може надаватися державна фінансова підтримка, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відбір проектів у рамках програм прикордонного співробітництва на 2021-2027 роки здійснюється за процедурами, визначеними відповідно до таких програм, згідно з укладеними міжнародними договорами України.

Виконання цієї Програми сприятиме:

забезпеченню розвитку прикордонної інфраструктури, зокрема транспортної, відповідно до стандартів Європейського Союзу, удосконаленню функціонування пунктів пропуску через державний кордон;

зниженню рівня безробіття населення у прикордонних регіонах України;

створенню нових робочих місць у традиційних та перспективних видах діяльності в прикордонних регіонах України;

забезпеченню розвитку малого та середнього підприємництва в прикордонних регіонах України;

збільшенню обсягу експорту та імпорту товарів та послуг прикордонних регіонів України;

збільшенню площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду прикордонних регіонів і забезпеченню координації заходів з управління транскордонними природоохоронними територіями;

збільшенню лісистості території прикордонних регіонів України;

створенню об’єднань єврорегіонального співробітництва, забезпеченню функціонування інших наявних форм та органів транскордонного співробітництва, у тому числі єврорегіонів;