Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади створення, формування, ведення і використання страхового фонду документації України, а також функціонування державної системи страхового фонду документації.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

державна система страхового фонду документації - організаційно-правова структура, яка здійснює державну політику та координацію робіт зі створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації України і є сукупністю суб'єктів системи страхового фонду документації, страхового фонду документації України, технічних засобів, обслуговуючого їх персоналу, нормативно-правових актів, організаційно-технічних заходів;

страховий фонд документації України - упорядкований банк документів, зафіксованих на мікрографічній плівці чи інших компактних носіях інформації, які прийняті на державний облік і довгострокове надійне зберігання;

галузевий страховий фонд документації - банк документів страхового фонду документації, який створюється відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і є складовою частиною страхового фонду документації України;

обласний (регіональний) страховий фонд документації - банк документів страхового фонду документації, який створюється відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування і є складовою частиною страхового фонду документації України;

документ страхового фонду (документації) - документ, який знаходиться на державному обліку у страховому фонді документації України і необхідний для поставлення на виробництво, експлуатацію та ремонт продукції оборонного, мобілізаційного і господарського призначення, для проведення будівельних (відбудовчих), аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт під час ліквідування надзвичайних ситуацій та в особливий період, а також для збереження культурної спадщини, на випадок утрати або псування оригіналу документа;

формування страхового фонду документації України - комплекс заходів, необхідних для виготовлення документів страхового фонду документації, обліку і закладання їх на зберігання у визначеному законодавством порядку, який дозволяє здійснити їх оперативний пошук;

ведення страхового фонду документації України - комплекс заходів, які забезпечують відповідність документів страхового фонду документації рівню виробництва, їх довгострокове зберігання, переведення на архівне зберігання або анулювання;

постачальник документів - юридичні та фізичні особи, які здійснюють підготовку і постачання документів для формування та ведення страхового фонду документації України;

користувач документами страхового фонду документації - центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, постачальники документів, інші юридичні та фізичні особи, які використовують страховий фонд документації України;

база зберігання страхового фонду документації України - спеціальна установа, яка здійснює накопичення документів страхового фонду документації, їх облік, ведення та відтворення.

Функціонування державної системи страхового фонду документації грунтується на засадах:

обов'язковості включення документації, необхідної для потреб оборони України, поставлення на виробництво, експлуатацію та ремонт продукції оборонного, мобілізаційного і господарського призначення, для проведення будівельних (відбудовчих), аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт під час ліквідування надзвичайних ситуацій та в особливий період, а також у сфері збереження інформації про культурні цінності, до страхового фонду документації України;

збереження державної та іншої передбаченої законом таємниці;

додержання законодавства України з авторських прав.

Страховий фонд документації України, створений на кошти державного бюджету, є власністю держави. Страховий фонд документації України, створений на власні кошти юридичних осіб, може бути віднесений до державної власності, якщо це передбачено договором.

Правовою основою функціонування державної системи страхового фонду документації є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства юстиції України, міжнародні договори України з питань страхового фонду документації України, ратифіковані Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про страховий фонд документації України, застосовуються норми міжнародного договору.

Реалізація державної політики у сфері створення та функціонування державної системи страхового фонду документації здійснюється суб'єктами державної системи страхового фонду документації у межах їх повноважень, визначених законодавством України.

Суб'єктами державної системи страхового фонду документації є:

Міністерство юстиції України;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації;

міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, у складі яких за необхідності діють відповідні служби (підрозділи) з питань створення та ведення страхового фонду документації;

науково-дослідні установи, спеціальні установи, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, і виконують завдання щодо формування, ведення та зберігання страхового фонду документації України;

постачальники документів, які формують та використовують страховий фонд документації України.

Основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, є:

внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері створення і функціонування державної системи страхового фонду документації України, забезпечення її реалізації;

координація і контроль за формуванням страхового фонду документації України, його веденням, утриманням і видачею користувачам копій документів страхового фонду документації України, необхідних для поставлення на виробництво, експлуатацію та ремонт продукції оборонного, мобілізаційного і господарського призначення, для проведення будівельних (відбудовчих), аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій та в особливий період;

організація проведення науково-дослідних робіт у сфері формування та зберігання страхового фонду документації України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, відповідно до покладених на нього завдань:

узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення такого законодавства і вносить їх на розгляд Міністерства юстиції України;

здійснює контроль за виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, а також постачальниками документів вимог законодавства у сфері створення та забезпечення функціонування страхового фонду документації України;

складає протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства у сфері формування, ведення, використання страхового фонду документації України;

розробляє та затверджує відповідні галузеві нормативи, нормативи кадрового забезпечення підприємств, установ, організацій страхового фонду документації України, визначає механізм їх впровадження;

здійснює регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції стосовно юридичних осіб у сфері створення страхового фонду документації України;

веде Державний реєстр документів страхового фонду документації України;

надає за запитом підприємств, установ та організацій, їх філій незалежно від форми власності акт закладення технічної, проектної і робочої документації до страхового фонду документації на продукцію, поставлену на виробництво, та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією) об’єктів;

визначає стан державної системи страхового фонду документації України;

веде Державний реєстр техногенно та екологічно небезпечних об’єктів, видає юридичним та фізичним особам - власникам цих об’єктів свідоцтва про їх реєстрацію;

погоджує номенклатуру виробів та продукції, переліки об’єктів і споруд систем життєзабезпечення, транспортних зв’язків, об’єктів будівництва промислового і цивільного призначення, об’єктів культурної спадщини та унікальних документальних пам’яток, переліки техногенно та екологічно небезпечних об’єктів та інших об’єктів, документація на які підлягає закладанню до страхового фонду документації України;

координує діяльність міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, відповідних постачальників документів, які формують та використовують страховий фонд документації України, у тому числі страховий фонд документації України на техногенно та екологічно небезпечні об’єкти відповідно до Державного реєстру техногенно та екологічно небезпечних об’єктів;

проводить у межах повноважень перевірки суб’єктів державної системи страхового фонду документації України;

вирішує у межах своєї компетенції питання щодо забезпечення функціонування державної системи страхового фонду документації України в умовах особливого періоду та надзвичайних ситуацій;

організовує і координує науково-дослідну та методичну роботу у сфері довгострокового зберігання страхового фонду документації України, поширює науково-технічну інформацію та забезпечує впровадження досягнень науки і техніки, передового досвіду роботи із цих питань;

організовує виконання науково-технічних програм, планів науково-дослідних, дослідно-конструкторських і проектних робіт щодо забезпечення сталого функціонування державної системи страхового фонду документації України;

здійснює в установленому порядку міжнародне співробітництво у сфері створення страхового фонду документації України;

забезпечує функціонування баз зберігання страхового фонду документації України.

Бази зберігання страхового фонду документації України забезпечують накопичення документів страхового фонду документації, їх облік, ведення та відтворення з метою оперативного забезпечення користувачів документами.

Бази зберігання страхового фонду документації України повинні розташовуватися у спорудах посиленого захисту. Роботи щодо обліку, зберігання, використання, передачі, транспортування носіїв інформації повинні виконуватися з додержанням вимог чинного законодавства про державну та іншу таємницю, а також вимог щодо технічного захисту інформації.

Для термінового оперативного забезпечення користувачів необхідними документами пункти управління баз зберігання забезпечуються відповідними інформаційно-комунікаційними системами.

Бази зберігання страхового фонду документації України, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, і діють на підставі статутів (положень), затверджених керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації.

Науково-дослідні установи страхового фонду документації України у межах своїх повноважень прогнозують та розробляють концептуальні основи і проекти державних програм розвитку державної системи страхового фонду документації, нормативно-правових актів, надають методичну допомогу міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади у розробленні галузевих та обласних (регіональних) програм створення страхового фонду документації України, вирішують науково-технічні завдання щодо формування, ведення і використання страхового фонду документації України.

Науково-дослідні установи страхового фонду документації України, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, і діють на підставі статутів (положень), затверджених керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації.

Спеціальні установи страхового фонду документації України здійснюють виготовлення документів страхового фонду, виробництво технічних засобів оброблення інформації та технологічного оснащення, що повинно відповідати вимогам технічного захисту інформації з обмеженим доступом і здійснюватися за наявності відповідного дозволу.

Спеціальні установи страхового фонду документації України діють на основі статуту, який затверджується керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації.

Страховий фонд документації України формується постачальниками документів, спеціальними установами страхового фонду документації, які є суб'єктами державної системи страхового фонду документації.

Порядок і правила формування, ведення та використання страхового фонду документації України встановлюються положеннями, іншими нормативно-правовими актами.

Галузеві, обласні (регіональні) страхові фонди документації підлягають обов'язковій державній реєстрації у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації.

Формування, ведення та використання страхового фонду документації України у сфері збереження інформації про культурні цінності здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, що визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері культури і мистецтв.

Порядок і правила формування, ведення та використання страхового фонду документації України, що містить державну та іншу передбачену законом таємницю, здійснюються згідно з вимогами законодавства про державну таємницю та технічний захист інформації.

За призначенням страховий фонд документації України поділяється на:

страховий фонд документації для організації виробництва оборонного, мобілізаційного і господарського призначення;

страховий фонд документації для проведення аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт під час ліквідування надзвичайних ситуацій;

страховий фонд документації для відбудови об'єктів систем життєзабезпечення населення і транспортних зв'язків;

страховий фонд документації для збереження документів на об'єкти культурної спадщини.

Формування страхового фонду документації України провадиться на плановій основі шляхом розроблення та реалізації галузевих і обласних (регіональних) програм створення страхового фонду документації.

Основою для планування робіт з формування страхового фонду документації на озброєння та військову техніку, вироби та об'єкти є відповідно: мобілізаційні плани, державне оборонне замовлення; номенклатура виробів; переліки об'єктів і споруд систем життєзабезпечення, транспортних зв'язків, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; реєстри техногенно та екологічно небезпечних об'єктів, що розробляються відповідними центральними органами виконавчої влади.