Дата підписання: 03.10.2002

Дата ратифікації Україною: 06.03.2003

Дата набрання чинності для України: 18.01.2007

Україна та Республіка Індія (далі - Договірні Сторони),

бажаючи зробити ефективнішою співпрацю двох країн в боротьбі зі злочинами загалом та організованою злочинністю зокрема шляхом створення положень про взаємну видачу правопорушників,

домовилися про таке:

Договірні Сторони погоджуються видавати одна одній відповідно до положень цього Договору будь-яку особу, яка підозрюється, обвинувачується або засуджена у зв'язку з вчиненням злочину, що тягне видачу, компетентними установами запитуючої Договірної Сторони, незалежно від того, чи був такий злочин скоєний до або після набрання чинності цим Договором, а також якщо він скоєний у третій державі громадянином запитуючої Договірної Сторони та запитуюча Договірна Сторона обґрунтовує свою юрисдикцію на підставі громадянства правопорушника.

1. Злочином, що тягне видачу, для цілей цього Договору є такий, що становить діяння, яке за законодавством кожної з Договірних Сторін карається позбавленням волі на строк щонайменше один рік.

2. Злочин може бути таким, що тягне видачу, незалежно від того, чи він стосується оподаткування або доходів, або має виключно фіскальний характер.

3. При вирішенні питання щодо того, чи є злочин таким, що тягне видачу, до уваги приймаються суттєві аспекти злочину, а не лише термінологія, яка використовується.

Видача правопорушників може мати місце відповідно до цього Договору за злочин, що тягне видачу, незалежно від того, чи сталось діяння особи, видача якої запитується, повністю або частково на території запитуваної Договірної Сторони, якщо це діяння та його наслідки або його очікувані наслідки в цілому можуть уважатися такими, що становлять вчинення злочину, що тягне видачу, відповідно до законодавства обох Договірних Сторін.

Громадяни однієї Договірної Сторони не можуть бути видані другій Договірній Стороні. У цьому разі запитувана Договірна Сторона передає матеріали та докази своїм компетентним установам для здійснення кримінального переслідування, якщо вчинене діяння є злочином відповідно до законодавства обох Договірних Сторін.

1. Запитувана Договірна Сторона може відмовити у видачі правопорушника, якщо злочин, у зв'язку з яким така видача запитується, розглядається як злочин політичного характеру.

2. Для цілей цього Договору злочинами політичного характеру не вважаються такі злочини:

a) злочин, передбачений Конвенцією про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, відкритою до підписання в Гаазі 16 грудня 1970 року;

b) злочин, передбачений Конвенцією про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, відкритою до підписання в Монреалі 23 вересня 1971 року;

c) злочин, передбачений Конвенцією про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів, відкритою до підписання в Нью-Йорку 14 грудня 1973 року;

d) злочин, передбачений Міжнародною конвенцією про боротьбу із захопленням заручників, відкритою до підписання в Нью-Йорку 18 грудня 1979 року;

e) злочин, передбачений Міжнародною конвенцією про боротьбу з бомбовим тероризмом, відкритою до підписання у Нью-Йорку 12 січня 1998 року;

f) будь-який інший злочин, передбачений міжнародним договором/конвенцією, сторонами яких є обидві країни;

g) умисне вбивство або підбурювання до умисного вбивства;

h) вбивство через необережність;

i) напад, що заподіяв тілесні ушкодження, зловмисне нанесення ран, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження, із застосуванням зброї, небезпечних речовин, та іншим шляхом;

j) вчинення вибуху, який може складати загрозу життю або завдати значної майнової шкоди;

k) виготовлення або володіння вибуховими речовинами особою, яка має намір особисто або через іншу особу створити небезпечну для життя ситуацію, або нанести значної майнової шкоди;

l) володіння вогнепальною зброєю або боєприпасами особою, яка має намір особисто або через іншу особу створити небезпечну для життя ситуацію;

m) застосування вогнепальної зброї особою з наміром вчинити опір або запобігти власному арешту або затриманню чи арешту або затриманню іншої особи;

n) пошкодження майна, яке використовується для громадських потреб або з іншою метою, з наміром створити загрозу життю, або з недбалості, незалежно від того, чи було піддано небезпеці життя іншої особи в результаті цього;

o) викрадення людей з метою шантажу або викупу, незаконне позбавлення волі, включаючи незаконне тримання або взяття заручників;

p) змова або замах вчинити будь-який з вищезазначених злочинів або сприяння особі, яка вчиняє чи здійснює замах на такий злочин; та

q) будь-який інший злочин, пов'язаний з тероризмом.

1. Злочинами відповідно до законодавства обох Договірних Сторін вважатимуться для будь-якої особи такі діяння, як сприяння, змова або замах, або підбурювання чи співучасть у скоєнні будь-якого злочину, що тягне видачу.

2. Також злочином за законодавством обох Договірних Сторін вважатиметься вчинення будь-яким громадянином однієї з Договірних Сторін будь-якого злочину в будь-якому місці поза межами її території.

1. Запитувана Договірна Сторона може відмовити у видачі особи, видача якої запитується, якщо компетентні установи цієї Договірної Сторони здійснюють кримінальне переслідування такої особи у зв'язку із злочином або злочинами, за які запитується видача.

2. Якщо запитувана Договірна Сторона відмовляє у видачі з причин, зазначених у пункті 1 цієї статті, то вона повинна передати справу до своїх компетентних установ для кримінального переслідування. Ці компетентні установи приймають рішення в такий самий спосіб, як і у випадку будь-якого тяжкого злочину аналогічного характеру за законодавством цієї Договірної Сторони.

3. Якщо компетентні установи вирішать не здійснювати переслідування в такому випадку, то запит про видачу буде переглянуто відповідно до цього Договору.

Видача правопорушника не здійснюється, якщо:

a) особа є громадянином запитуваної Договірної Сторони; або

b) на дату отримання запиту особа не підлягає переслідуванню або покаранню у зв'язку із закінченням строку давності відповідно до законодавства запитуваної Договірної Сторони; або

c) злочин, за який особу обвинувачено або засуджено, є військовим злочином, який при цьому не є злочином за загальним кримінальним правом; або

d) особі, засудженій за скоєння злочину, що тягне видачу, було призначено покарання у вигляді позбавлення волі або іншого виду ув'язнення строком на чотири місяці або менше; або

e) особа, в разі кримінального переслідування на території запитуваної Договірної Сторони за злочин, у зв'язку з яким отримано запит про видачу, була б звільнена відповідно до законодавства запитуваної Договірної Сторони з огляду на попереднє виправдання або засудження.

1. Якщо на території запитуваної Договірної Сторони розпочато кримінальне переслідування особи, видача якої запитується, або її законно затримано у зв'язку з кримінальним переслідуванням за інший злочин, ніж той, за який запитується видача, рішення щодо видачі може бути відстрочене до завершення кримінального переслідування цієї особи чи строку її затримання.

2. Особа, видача якої запитується, не може бути видана до прийняття рішення відповідно до законодавства запитуваної Договірної Сторони про те, що вона підлягає видачі.

3. Запитувана Договірна Сторона може не відстрочувати передачу, а тимчасово передати особу, видача якої запитується, запитуючій Договірній Стороні на умовах, які визначаються Договірними Сторонами за взаємною згодою.

1. Запит про видачу відповідно до цього Договору надсилається дипломатичними каналами.

2. Для цілей цього Договору Договірні Сторони підтримують зв'язок через свої Центральні органи. Центральним органом для України є Генеральна прокуратура (щодо справ на стадії досудового слідства) та Міністерство юстиції (щодо справ на стадії судового слідства та виконання вироку). Центральним органом для Республіки Індія є Міністерство закордонних справ.