Відповідно до статті 5 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент обладнання, що працює під тиском, що додається.

2. Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства забезпечити впровадження Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

3. Установити, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію обладнання, що працює під тиском, яке відповідає вимогам Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 р. № 35 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 5, ст. 246), та введено в обіг до набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності такого обладнання вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

4. Внести до пункту 11 переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 50, ст. 1550), зміну, що додається.

5. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

6. Ця постанова набирає чинності через 12 місяців з дня її опублікування.

1. Цей Технічний регламент визначає вимоги щодо проектування, виготовлення та проведення оцінки відповідності обладнання, що працює під тиском, та агрегатів з максимальним допустимим тиском (PS) понад 0,5 бара. Технічний регламент розроблено з метою імплементації положень Директиви 2014/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 травня 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку обладнання, що працює під тиском.

2. Вимоги цього Технічного регламенту не поширюються на:

1) трубопроводи або системи трубопроводів, призначені для транспортування робочого середовища або речовини до/з установок (суходільних або морських), включаючи вхідні та вихідні запірні пристрої, розташовані в межах установки, та все додаткове обладнання, сконструйоване спеціально для таких трубопроводів. Зазначений виняток не поширюється на стандартне обладнання, що працює під тиском, зокрема те, що може використовуватися на станціях регулювання тиску або компресорних станціях;

2) мережі водопостачання, розподілу і водовідведення, а також пов’язане з ним обладнання та підвідні водоводи, такі як напірні труби, напірні шахти, напірні тунелі на гідроенергетичних установках та пристрої, пов’язані з ними;

3) прості посудини, що працюють під тиском, які підпадають під дію Технічного регламенту простих посудин високого тиску, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1025 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 4, ст. 130);

4) аерозольні розпилювачі;

5) обладнання, призначене для функціонування транспортних засобів, яке підпадає під дію одного з таких документів:

Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17 серпня 2012 р. № 521;

Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1367 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 1, ст. 22);

Технічного регламенту щодо складових частин і характеристик колісних сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1368 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 1, ст. 23);

6) обладнання, що відноситься до категорії не вище категорії I відповідно до пунктів 42, 43 цього Технічного регламенту, яке підпадає під дію одного з таких технічних регламентів:

Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2018 р. № 814 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 80, ст. 2659);

Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 9, ст. 344);

Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046);

Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 102, ст. 3526);

Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1055 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 8, ст. 236);

Технічного регламенту ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 438 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 54, ст. 1631);

7) обладнання, призначене виключно для військових цілей;

8) обладнання, спеціально сконструйоване для застосування у сфері ядерної техніки і несправність якого може призвести до вивільнення радіоактивності;

9) обладнання для здійснення контролю за свердловинами, яке використовують для нафтової, газової та геотермальної розвідки і видобувної промисловості, а також у підземних сховищах, призначених для підтримки або регулювання рівня тиску у свердловинах, включаючи фонтанну арматуру нафтових свердловин, противикидне обладнання, трубопроводи і розподільчі системи, а також пов’язані з ними пристрої;

10) обладнання, що містить оболонки і деталі машин, для яких розміри, вибір матеріалу і конструкції визначаються насамперед вимогами щодо достатньої міцності, стабільності та стійкості до статичних і динамічних виробничих впливів або іншими пов’язаними з виробництвом критеріями, для яких тиск не є суттєвим фактором. До таких приладів можна віднести:

двигуни, зокрема турбіни і мотори внутрішнього згоряння;

парові машини, газові і парові турбіни, турбогенератори, компресори, насоси, привідні пристрої;

11) доменні печі, включаючи систему охолодження, рекуперативні повітронагрівачі, відокремлювачі пилу, пристрої для очищення колошникового газу, печі шахтного типу з охолодженням, газообмінні пристрої та ємності для плавлення, переплавлення, видалення газів і розливу сталі, заліза та кольорових металів;

12) оболонки для електричного високовольтного устатковання, зокрема вимикачі, контрольні і регулювальні пристрої, трансформатори і машини з частинами, що обертаються;

13) оболонки і кожухи, що працюють під тиском, призначені для захисту систем передачі, зокрема електричних і телефонних кабелів;

14) судна, ракети, літаки та мобільні морські агрегати і пристрої, спеціально призначені для установки на борту для його руху;

15) обладнання, що працює під тиском, яке складається з еластичної оболонки, зокрема пневматичні шини, повітряні подушки, м’ячі, які використовуються для гри, надувні човни та інше схоже обладнання, що працює під тиском;

16) випускні і впускні глушники;

17) пляшки і банки насичених вуглекислотою напоїв для кінцевого споживання;

18) посудини для перевезення і збуту напоїв, у яких добуток PS на V становить менше 500 бар на літр і максимальний допустимий тиск не перевищує 7 бар;

19) рухоме обладнання, що працює під тиском, яке використовується виключно для перевезення небезпечних вантажів між Україною та третіми країнами автомобільними, залізничними або внутрішніми водними шляхами відповідно до вимог Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 листопада 2009 р. № 1727-VI, Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 2 березня 2000 р. № 1511-III, додатка С до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) , до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 5 червня 2003 р. № 943-IV, якщо інше не передбачено у додатках до зазначених Угод;

20) радіатори та труби у водяних обігрівальних системах;

21) посудини для рідин з тиском газу не більше 0,5 бара.

3. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:

1) агрегат - об’єднана виробником інтегрована та функціональна конструкція, що складається з кілька одиниць обладнання, що працює під тиском;

2) введення в експлуатацію - використання обладнання, що працює під тиском, або агрегата за їх призначенням споживачем (користувачем) в Україні вперше;

3) введення в обіг - надання обладнання, що працює під тиском, або агрегатів на ринку України вперше;

4) вилучення з обігу - захід щодо запобігання наданню на ринку обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, що перебувають в ланцюгу постачання такого обладнання;

5) виробник - фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє обладнання, що працює під тиском, або агрегат або доручає його розроблення чи виготовлення та реалізує їх під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг);

6) запобіжні пристрої - пристрої, призначені для захисту обладнання, що працює під тиском, у разі перевищення припустимих параметрів, у тому числі пристрої для безпосереднього обмеження тиску, зокрема запобіжні клапани, розривні мембрани, гнучкі стрижні, керовані системи аварійного скидання тиску та обмежувальні пристрої, які своєю дією приводять у дію коригувальні пристрої або спричиняють відключення або відсікання, такі як перемикачі тиску, температури чи рівня робочого середовища, а також засоби вимірювальної техніки та регулювальні пристрої;

7) знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що обладнання, що працює під тиском, або агрегат відповідають вимогам, які застосовуються до них і визначені в технічних регламентах, якими передбачене нанесення такого маркування;

8) імпортер - фізична чи юридична особа - резидент України, що вводить в обіг на ринку України обладнання, що працює під тиском, або агрегати походженням з іншої країни;

9) максимальний допустимий тиск (PS) - максимальний надлишковий тиск, на який розраховане виробником обладнання або визначений виробником для певного місця обладнання, це може бути з’єднання запобіжних та/або обмежувальних пристроїв, найвища точка обладнання або інше визначене виробником місце;

10) мінімальна/максимальна допустима температура (ТS) - визначена виробником мінімальна/максимальна температура, на яку розраховано обладнання, що працює під тиском;

11) надання на ринку - платне або безоплатне постачання обладнання, що працює під тиском, або агрегатів для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі провадження господарської діяльності;

12) нерознімні з’єднання - з’єднання, які можуть бути роз’єднані лише методами, що включають руйнування;

13) номінальний діаметр (DN) - цифрове позначення розміру, яке застосовується для всіх елементів, що входять до системи трубопроводу, крім частин, які позначаютя за зовнішнім діаметром або параметром нарізки.

Це округлене значення, яке використовується як референтний параметр і відповідає розмірам виробництва. Позначається літерами DN після яких зазначають цифри;

15) об’єм (V) - внутрішня місткість камери, у тому числі місткість патрубків до першого вхідного з’єднання, без урахування місткості вбудованих внутрішніх деталей;

16) обладнання, що працює під тиском, - посудини, трубопроводи, запобіжні пристрої та пристрої, що працюють під тиском, у тому числі там, де це застосовано, елементи, прикріплені до деталей під тиском, такі як фланці, форсунки, муфти, опори, петлі для підіймання;

17) орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що провадить діяльність з оцінки відповідності, у тому числі випробування, калібрування, сертифікацію та інспектування;

18) оцінка відповідності - процес доведення того, що суттєві вимоги щодо безпечності, які стосуються обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, були виконані;

19) посудина - герметична ємкість, сконструйована і виготовлена для розміщення робочого середовища під тиском, у тому числі додаткові пристрої до неї, до точки з’єднання з іншим обладнанням; одна посудина може включати кілька камер;

20) прилади, що працюють під тиском, - пристрої з експлуатаційною функцією, що мають корпус, на який діє тиск;

21) робоче середовище - газ, рідина або пара у чистому вигляді або у вигляді їх суміші.

Робоче середовище може містити суспензію твердих речовин;

22) розповсюджувач - інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, яка надає таке обладнання на ринку України;

23) схвалення на використання матеріалів - технічний документ, у якому визначені характеристики матеріалу, призначеного для багаторазового використання під час виготовлення обладнання, що працює під тиском, що не регулюються національними стандартами;

24) технічна специфікація - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинно відповідати обладнання, що працює під тиском, або агрегати, процес або послуга;

25) тиск - тиск відносно атмосферного тиску, зокрема надлишковий тиск. При цьому тиск, нижчий за атмосферний, оцінюється як негативна величина;

26) трубопроводи - складові частини трубопроводів, призначених для транспортування робочого середовища, коли вони являють собою об’єднану систему, що працює під тиском.

Трубопроводами вважаються, зокрема, труби, системи труб, трубопровідна арматура, фітинги, компенсатори, шланги або інші частини, що працюють під тиском; трубчасті теплообмінники для охолодження або нагрівання повітря;

27) уповноважений представник - фізична чи юридична особа - резидент України, що одержав від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених у дорученні завдань.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законах України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про стандартизацію".

4. Обладнання, що працює під тиском, та агрегати можуть бути розміщені на ринку і введені в експлуатацію за умови їх відповідності вимогам цього Технічного регламенту, належного монтажу, технічного обслуговування та використання за призначенням.

5. Вимоги нормативно-правових актів та нормативних документів щодо забезпечення захисту працівників під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, та агрегатів не можуть передбачати модифікацію такого обладнання у спосіб, не передбачений цим Технічним регламентом.

6. Демонстрація обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, під час проведення ярмарків, виставок чи інших подібних заходів здійснюється за наявності видимого позначення, на якому чітко зазначено, що таке обладнання та агрегати не можуть бути введені в обіг або надані на ринку до приведення їх у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту. Демонстрація обладнання, що працює під тиском, або агрегатів може проводитися лише за умови здійснення належних заходів безпеки.

7. Обладнанням, що працює під тиском та яке повинно задовольняти суттєвим вимогам щодо безпечності, викладеним у додатку 1, є:

1) посудини, крім тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 7 цього Технічного регламенту, для:

газів, зріджених газів, розчинених під тиском газів, парів, а також робочі середовища (рідини), тиск пари яких за максимально допустимої температури перевищує нормальний атмосферний тиск (1013 мілібар) більш як на 0,5 бара, у межах таких граничних значень:

- для робочого середовища групи 1, якщо об’єм перевищує 1 літр і добуток PS на V перевищує 25 бар на 1 літр або тиск PS перевищує 200 бар (діаграма 1 додатка 2);

- для робочого середовища групи 2, якщо об’єм перевищує 1 літр і добуток PS на V перевищує 50 бар на 1 літр або тиск PS перевищує 1 тис. бар, а також всіх переносних вогнегасників та балонів для дихальних апаратів (діаграма 2 додатка 2);

робочого середовища (рідин) з тиском пари за максимально допустимої температури не більше 0,5 бара вище нормального атмосферного тиску (1013 мілібар) у межах таких граничних значень:

- для робочих середовищ групи 1, якщо об’єм перевищує 1 літр і добуток PS на V перевищує 200 бар на 1 літр або тиск PS перевищує 500 бар (діаграма 3 додатка 2);

- для робочого середовища групи 2, якщо тиск PS перевищує 10 бар і добуток PS на V перевищує 10 тис. бар на 1 літр або тиск PS перевищує 1 тис. бар (діаграма 4 додатка 2);

2) обладнання, що працює під тиском, місткістю більш як 2 літри та призначене для утворення пари або перегрітої води за температури більш як 110° C, яке підігрівається полум’ям або іншим чином і якому загрожує небезпека перегріву, зокрема автоклави/скороварки (діаграма 5 додатка 2);

3) трубопроводи для:

газів, зріджених газів, розчинених під тиском газів, пари і робочого середовища з тиском пари за максимально допустимої температури вище нормального атмосферного тиску (1013 мілібар) більш як на 0,5 бара у межах таких граничних значень:

- для робочого середовища групи 1, якщо DN перевищує 25 (діаграма 6 додатка 2);

- для робочого середовища групи 2, якщо DN перевищує 32 і добуток PS на DN перевищує 1 тис. бар (діаграма 7 додатка 2);

робочого середовища з тиском пари за максимально допустимої температури не більш як 0,5 бара атмосферного тиску (1013 мілібар) у межах таких граничних значень:

- для робочого середовища групи 1, якщо DN перевищує 25 і добуток PS на DN перевищує 2 тис. бар (діаграма 8 додатка 2);

- для робочого середовища групи 2, якщо тиск PS перевищує 10 бар, DN перевищує 200 і добуток PS на DN перевищує 5 тис. бар (діаграма 9 додатка 2);

4) запобіжні пристрої та пристрої, що працюють під тиском, призначені для обладнання, що регулюється підпунктами 1-3 пункту 7 цього Технічного регламенту, в тому числі для обладнання, що вбудоване в агрегати.

8. Агрегатами, які включають не менш як одну одиницю обладнання, що працює під тиском, зазначеного у пункті 7 цього Технічного регламенту, та які повинні задовольняти суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним удодатку 1, є:

1) агрегати, призначені для вироблення пари або перегрітої води за температури понад 110° C, які містять не менш як одну одиницю обладнання, що працює під тиском, та підігрівається полум’ям або іншим чином і якому загрожує небезпека перегріву;

2) агрегати, крім тих, що зазначені в підпункті 1 пункту 8 цього Технічного регламенту, якщо виробник має намір надавати їх на ринку та вводити в обіг як агрегати.

Як відступ від підпункту 1, агрегати, призначені для отримання теплої води за температури не вище 110° С, які завантажуються вручну твердим паливом і добуток PS на V яких перевищує 50 бар на 1 літр, повинні відповідати суттєвим вимогам щодо безпечності, зазначеним у пунктах 22-25, 38-40, абзацах п’ятому та восьмому пункту 46 додатка 1.

9. Обладнання, що працює під тиском, та агрегати з робочими параметрами рівними або нижче меж, наведених у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, повинні бути спроектовані та виготовлені відповідно до вимог щодо належної інженерної практики, які застосовуються в Україні. Обладнання, що працює під тиском, та агрегати повинні супроводжуватися відповідними інструкціями із застосування.

Таке обладнання та агрегати не можуть мати знака відповідності технічним регламентам, зазначеного у пункті 60 цього Технічного регламенту, без порушення іншого застосовного законодавства, що передбачає його нанесення.

10. На території України не повинно заборонятися, обмежуватися або перешкоджатися наданню на ринку чи введенню в обіг на умовах, визначених виробником, обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які відповідають цьому Технічному регламенту, посилаючися на небезпеку, пов’язану з тиском.

На території України не повинно заборонятися, обмежуватися або перешкоджатися наданню на ринку чи введенню в обіг, посилаючися на небезпеку, пов’язану з тиском, обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які відповідають пункту 9 цього Технічного регламенту.

11. З метою належної безпечної експлуатації обладнання, що працює під тиском, та агрегатів інформація, зазначена у пунктах 37-40 додатка 1, повинна подаватися відповідно до закону про порядок застосування мов.

12. У разі введення в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, або їх використання для власних цілей виробники повинні гарантувати, що таке обладнання розроблено і виготовлено відповідно до суттєвих вимог щодо безпечності, викладених у додатку 1.

Під час введення в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у пункті 9 цього Технічного регламенту, або їх використання для власних цілей виробники повинні гарантувати, що таке обладнання розроблено і виготовлено відповідно до вимог щодо належної інженерної практики, які застосовуються в Україні.

13. Для обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, виробники складають технічну документацію, зазначену в додатку 3, та проводять або забезпечують проведення належної процедури оцінки відповідності, зазначеної у пунктах 42-49 цього Технічного регламенту.

Якщо відповідність обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, відповідним вимогам підтверджена відповідно до процедури, зазначеної в абзаці першому цього пункту, виробники складають декларацію про відповідність і наносять знак відповідності технічним регламентам.

14. Виробники повинні зберігати технічну документацію та декларацію про відповідність протягом 10 років після введення в обіг або надання на ринку обладнання, що працює під тиском, та агрегатів.

15. Виробники повинні забезпечувати застосування процедур, необхідних для підтримання відповідності серійного виробництва вимогам цього Технічного регламенту. Належним чином повинні враховуватися зміни в конструкції чи робочих параметрах обладнання, що працює під тиском, або агрегатів і зміни в національних стандартах, визначених у пункті 38 цього Технічного регламенту, або в інших технічних специфікаціях, шляхом посилання на які декларується відповідність обладнання, що працює під тиском, або агрегатів.

У разі визнання доцільності врахування ризиків, які становить обладнання, що працює під тиском, або агрегати, виробники з метою захисту здоров’я та безпеки споживачів (користувачів) повинні проводити випробування зразків обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, наданих на ринку, розглядати звернення споживачів (користувачів), досліджувати обладнання, що працює під тиском, або агрегати, що не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, випадки відкликання обладнання, що працює під тиском, або агрегатів і в разі потреби вести облік таких звернень і випадків їх відкликання, а також інформувати розповсюджувачів про поточні результати такого моніторингу.

16. Виробники повинні забезпечити зазначення на обладнанні, що працює під тиском, або агрегатах типу, партії, серійного номера або іншого елемента, що дає змогу їх ідентифікувати, або у разі, коли розмір чи інші особливості обладнання або агрегата не дають змоги це зробити, така інформація зазначається на упаковці або в документі, що супроводжує обладнання.

17. Виробники повинні зазначати на обладнанні, що працює під тиском, або агрегатах їх найменування, комерційне найменування або зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) і поштову адресу, за якою з ними можна зв’язатися, або у разі, коли це неможливо, така інформація зазначається на упаковці або в документі, що супроводжує обладнання або агрегат. Адреса повинна вказувати на єдине місце, за яким можна звернутися до виробника. Контактні дані наводяться відповідно до закону про порядок застосування мов.

Виробники забезпечують супроводження зазначених у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском, або агрегатів інструкціями та інформацією щодо безпеки згідно з пунктами 37-40 додатка 1, які складені відповідно до закону про порядок застосування мов. Зазначені інструкції, а також маркування повинні бути чіткими, зрозумілими та очевидними.

Виробники забезпечують супроводження зазначених у пункті 9 цього Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском, або агрегатів інструкціями та інформацією щодо безпеки згідно з пунктом 9 цього Технічного регламенту, які складені відповідно до закону про порядок застосування мов. Зазначені інструкції та інформація повинні бути викладені чітко, зрозуміло та доступно.

18. Виробники, які вважають або мають підстави вважати, що обладнання, яке працює під тиском, або агрегати, які вони ввели в обіг, не відповідають цьому Технічному регламенту, негайно вживають коригувальних заходів, необхідних для приведення у відповідність зазначеного обладнання або агрегатів, їх вилучення або відкликання. Якщо обладнання, що працює під тиском, або агрегати становлять ризик, виробники повинні негайно повідомити про це відповідному органу державного ринкового нагляду, зокрема подати йому відомості про невідповідності та вжиті коригувальні заходи.

19. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду виробники повинні надати йому всю інформацію та документацію, необхідні для доведення відповідності обладнання, що працює під тиском, або агрегатів вимогам цього Технічного регламенту, яка складається державною мовою. Зазначені інформація та документація можуть бути надані в паперовій чи електронній формі. На вимогу органу державного ринкового нагляду виробники повинні співпрацювати з ним стосовно заходів, які вживаються для усунення ризиків, що становлять введені ними в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегати.

20. Виробник може на підставі письмового доручення визначити уповноваженого представника.

Обов’язки, визначені у пункті 12 цього Технічного регламенту, та обов’язки щодо складення технічної документації, визначені у пункті 13 цього Технічного регламенту, не повинні включатися до доручення, одержаного уповноваженим представником.

21. Уповноважений представник повинен виконувати завдання, визначені в дорученні, одержаному від виробника. Доручення повинно давати змогу уповноваженому представнику виконувати обов’язки, зокрема щодо:

зберігання декларації відповідності та технічної документації для надання їх на запити органів державного ринкового нагляду протягом 10 років після введення в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегата;

надання на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду всієї інформації та документації, необхідної для доведення відповідності обладнання, що працює під тиском, або агрегата;

забезпечення на вимогу органу державного ринкового нагляду співпраці з ним стосовно заходів, які вживаються для усунення ризиків, що становить, на який поширюється дія доручення, одержаного уповноваженим представником.

22. Імпортери вводять в обіг на ринку лише обладнання, що працює під тиском, або агрегати, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

23. Перед введенням в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, імпортери повинні пересвідчитися, що виробник провів відповідну процедуру оцінки відповідності згідно з пунтами 42-49 цього Технічного регламенту, а також склав технічну документацію, на обладнання, що працює під тиском, або агрегати нанесено знак відповідності технічним регламентам і це обладнання супроводжується декларацією про відповідність і необхідними документами згідно з пунктами 37-40 додатка 1, а виробник виконав вимоги, визначені у пунктах 16 і 17 цього Технічного регламенту.

Перед введенням в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у пункті 9 цього Технічного регламенту, імпортери повинні пересвідчитися, що виробник склав технічну документацію, обладнання, що працює під тиском, або агрегати супроводжуються належними інструкціями для використання, а також виробник дотримався вимог, визначених у пунктах 16 і 17 цього Технічного регламенту.

Якщо імпортер вважає чи має підставу вважати, що обладнання, що працює під тиском, або агрегати не відповідають суттєвим вимогам щодо безпечності, викладеним у додатку 1, він не повинен вводити їх в обіг до приведення у відповідність. Якщо обладнання, що працює під тиском, або агрегат становлять ризик, імпортер повинен повідомити про це виробнику та органам державного ринкового нагляду.

24. Імпортери повинні зазначити на обладнанні, що працює під тиском, або агрегаті своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та контактну поштову адресу, за якою з ними можна зв’язатися, а в разі потреби також на упаковці чи в документі, що супроводжує обладнання або агрегат. Контактні дані наводяться відповідно до закону про порядок застосування мов.

25. Імпортери повинні забезпечити супроводження обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, інструкціями та інформацією щодо безпеки згідно з пунктами 37-40 додатка 1, які складені відповідно до закону про порядок застосування мов.

Імпортери повинні забезпечити супроводження обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у пункті 9 цього Технічного регламенту, інструкціями та інформацією щодо безпеки, які складені відповідно до закону про порядок застосування мов.

26. Імпортери повинні забезпечувати, щоб умови зберігання чи транспортування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, під час перебування під їх відповідальністю не ставили під загрозу їх відповідність вимогам щодо охорони здоров’я та безпеки, зазначеним у додатку 1.

27. У разі визнання доцільності врахування ризиків, які становить обладнання, що працює під тиском, або агрегати, імпортери з метою захисту здоров’я та безпеки споживачів (користувачів) повинні проводити випробування зразків обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, що надані на ринку, розглядати звернення споживачів (користувачів), досліджувати обладнання, що працює під тиском, або агрегати, що не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, і випадки відкликання обладнання, що працює під тиском, або агрегатів і в разі потреби вести облік таких звернень і випадків їх відкликання, а також інформувати розповсюджувачів про поточні результати такого моніторингу.

28. Імпортери, які вважають або мають підстави вважати, що обладнання, що працює під тиском, або агрегати, які вони ввели в обіг, не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, повинні негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення такого обладнання у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту, його вилучення з обігу та/або відкликання (у разі потреби). Якщо обладнання, що працює під тиском, або агрегати становлять ризик, імпортери повинні негайно повідомити про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подати йому докладні відомості, зокрема про невідповідність такого обладнання вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

29. Імпортери повинні протягом 10 років після введення в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегата зберігати копію декларації про відповідність і в разі потреби документи щодо схвалення системи управління якістю для надання їх на запити органів державного ринкового нагляду та забезпечувати можливість надання цим органам доступу до технічної документації.

30. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду імпортери повинні надати йому всю інформацію та документацію (в паперовій або електронній формі), необхідні для доведення відповідності обладнання, що працює під тиском, або агрегата вимогам цього Технічного регламенту, яка складається державною мовою. На вимогу зазначеного органу державного ринкового нагляду імпортери повинні співпрацювати з ним стосовно заходів, які вживаються для усунення ризиків, що становлять введені ними в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегати.

31. Під час надання на ринку обладнання, що працює під тиском, або агрегатів розповсюджувачі повинні діяти відповідно до вимог цього Технічного регламенту.

32. Перед наданням на ринку зазначених у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском, або агрегатів розповсюджувачі перевіряють наявність на обладнанні або агрегаті знака відповідності технічним регламентам, декларації про відповідність і документів та інструкцій, зазначених у пунктах 37-40 додатка 1, що складені відповідно до закону про порядок застосування мов, та виконання виробником і імпортером вимог, визначених у пунктах 16, 17 і 24 цього Технічного регламенту.

Якщо розповсюджувач вважає чи має підстави вважати, що обладнання, що працює під тиском, або агрегати не відповідають суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 1, він не повинен надавати їх на ринку до приведення у відповідність. Якщо обладнання, що працює під тиском, або агрегати становлять ризик, розповсюджувач повинен повідомити про це виробнику або імпортеру та відповідному органу державного ринкового нагляду.

Перед наданням на ринку обладнання, що працює під тиском, або агрегата, зазначених у пункті 9 цього Технічного регламенту, розповсюджувачі перевіряють, чи обладнання або агрегат супроводжуються відповідними інструкціями з використання, які складені відповідно до закону про порядок застосування мов, а також дотримання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 16, 17 і 24 цього Технічного регламенту.

33. Розповсюджувачі повинні забезпечувати, щоб умови зберігання чи транспортування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, під час перебування під їх відповідальністю не ставили під загрозу їх відповідність суттєвим вимогам, зазначеним у додатку 1.

34. Розповсюджувачі, які вважають або мають підставу вважати, що обладнання, що працює під тиском, або агрегати, які вони надали на ринку, не відповідають цьому Технічному регламенту, забезпечують вжиття коригувальних заходів, необхідних для приведення у відповідність зазначених обладнання або агрегатів чи їх вилучення або відкликання. Якщо зазначені обладнання або агрегат становлять ризик, розповсюджувачі повинні негайно повідомити відповідному органу державного ринкового нагляду та подати йому докладні відомості, зокрема про невідповідність такого обладнання вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

35. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі повинні надати йому всю інформацію та документацію (в паперовій або електронній формі), необхідні для доведення відповідності обладнання, що працює під тиском, або агрегатів вимогам цього Технічного регламенту. На вимогу органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі повинні співпрацювати з ним стосовно заходів, які вживаються для усунення ризиків, що становлять надані ними на ринку обладнання, що працює під тиском, або агрегати.

36. У разі коли імпортер або розповсюджувач вводить в обіг під своїм найменуванням чи торговельною маркою або модифікує введені в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегати у такий спосіб, що це може вплинути на їх відповідність вимогам Технічного регламенту, він вважається виробником та повинен виконувати обов’язки виробника, визначені у пунктах 12-19 цього Технічного регламенту.

37. Суб’єкти господарювання повинні надавати органам державного ринкового нагляду на їх запит інформацію, що дає змогу ідентифікувати:

суб’єкта господарювання, який поставив їм обладнання, що працює під тиском, або агрегати;

суб’єкта господарювання, якому вони поставили обладнання, що працює під тиском, або агрегати.

Суб’єкти господарювання надають інформацію, визначену у цьому пункті, протягом 10 років після того, як їм поставлено обладнання, що працює під тиском, або агрегати, або після того, як вони поставили обладнання, що працює під тиском, або агрегати.

38. Перелік національних стандартів для цілей застосування цього Технічного регламенту (далі - перелік національних стандартів) затверджується та оприлюднюється відповідно до закону.

Відповідність обладнання, що працює під тиском, або агрегата національним стандартам, які включені до переліку національних стандартів, або їх частинам надає презумпцію відповідності обладнання, що працює під тиском, або агрегата, що зазначені у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, суттєвим вимогам щодо безпечності, зазначеним у додатку 1.

39. Матеріали, використані для виробництва обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які відповідають схваленням на використання матеріалів згідно з пунктом 53 цього Технічного регламенту, вважають такими, що відповідають застосовним суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 1.

40. Обладнання, що працює під тиском, зазначене в пункті 7 цього Технічного регламенту, класифікується за категоріями згідно з додатком 2 відповідно до висхідного рівня загрози. Для цілей такої класифікації робочі середовища поділяються на такі групи:

1) група 1, що складається з речовин та сумішей, які класифікуються як небезпечні згідно з класами фізичної загрози або загрози здоров’ю, визначеними в пунктах 7 і 8 статті 2 Регламенту (ЄС) № 1272/2008 Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2008 р. щодо класифікації, маркування та пакування речовин і сумішей, внесення змін і доповнень до Директив 67/548/ЄЕС та 1999/45/ЄС та внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1907/2006, а саме:

вибухові речовини нестабільного характеру або вибухові речовини, підкласи 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 і 1.5;

займисті гази, категорії 1 і 2;

окислювальні гази, категорія 1;

займисті рідини, категорії 1 і 2;

займисті рідини, категорія 3, якщо максимально допустима температура вища, ніж точка загоряння;

займисті тверді речовини, категорії 1 і 2;

самореактивні речовини та суміші, типи A - F;

пірофорні рідини, категорія 1;

пірофорні тверді речовини, категорія 1;

речовини та суміші, які в контакті з водою виділяють займисті гази, категорії 1-3;

окислювальні рідини, категорії 1-3;

окислювальні тверді речовини, категорії 1-3;

органічні пероксиди, типи A - F;

гостра пероральна токсичність, категорії 1 і 2;

гостра дермальна токсичність, категорії 1 і 2;

гостра інгаляційна токсичність, категорії 1-3;

специфічна органотоксичність - однократний вплив, категорія 1.

Група 1 включає також речовини та суміші, які містяться в обладнанні, що працює під тиском, з максимально допустимою температурою TS, яка перевищує точку загоряння робочого середовища;

2) група 2, що складається з речовин та сумішей, не зазначених у підпункті 1 цього пункту.

41. Якщо посудина складається з кількох камер, вона класифікується за найвищою категорією, що застосовується до окремих камер. Якщо камера містить кілька робочих середовищ, класифікація базується на робочому середовищі, що вимагає найвищої категорії.

42. Процедури оцінки відповідності, які необхідно застосовувати до обладнання, що працює під тиском, визначаються за категорією, за якою класифікується обладнання відповідно до пунктів 40 і 41 цього Технічного регламенту.

43. Процедурами оцінки відповідності, які необхідно застосовувати для різних категорій, є:

1) категорія I - модуль A;

2) категорія II:

модуль A2;

модуль D1;

модуль E1;

3) категорія III:

модулі В (тип проекту) і D;

модулі В (тип проекту) і F;

модулі В (тип виробництва) і Е;

модулі В (тип виробництва) і С2;

модуль Н;

4) категорія IV:

модулі В (тип виробництва) і D;

модулі В (тип виробництва) і F;

модуль G;

модуль H1.

Процедури оцінки відповідності визначені в додатку 3.

44. Обладнання, що працює під тиском, повинне пройти одну з процедур оцінки відповідності за вибором виробника, який, зокрема, може обрати застосування однієї з процедур викладених для категорії, за якою його класифіковано. Виробник може обрати одну з процедур, що застосовується для вищої категорії (у разі наявності).

45. У рамках процедур забезпечення якості для обладнання, що працює під тиском, категорій III і IV, зазначених в абзацах першому - шостому підпунктів 1 і 2 пункту 7 цього Технічного регламенту, здійснюючи позапланові відвідування, призначений орган бере зразок обладнання з виробничих чи складських приміщень для проведення остаточної оцінки відповідно до пунктів 33-36 додатка 1. З цією метою виробник інформує призначений орган про запланований графік виробництва. Призначений орган здійснює не менш як два відвідування протягом першого року виробництва. Частота наступних відвідувань визначається призначеним органом на основі критеріїв, визначених у пункті 50 (модуль D), пункті 84 (модуль E), пункті 133 (модуль Н) та пункті 156 (модуль Н1) додатка 3.

46. У разі одиничного виробництва посудин та обладнання, що працює під тиском, категорії III, зазначеної у підпункті 2 пункту 7 цього Технічного регламенту, згідно з модулем Н призначений орган проводить або забезпечує проведення остаточної оцінки відповідно до пунктів 33-36 додатка 1 для кожної одиниці. З цією метою виробник повідомляє запланований графік виробництва призначеному органу.

47. Агрегати, зазначені у пункті 8 цього Технічного регламенту, підлягають глобальній процедурі оцінки відповідності, що включає:

1) оцінку кожного елемента обладнання, що працює під тиском, з яких складається агрегат, зазначене у пункті 7 цього Технічного регламенту, яке раніше не підлягало процедурі оцінки відповідності та нанесенню окремого знака відповідності технічним регламентам (процедуру оцінки визначають за категорією кожної одиниці обладнання);

2) оцінку з’єднання різних складових частин агрегата відповідно до пунктів 15, 20 і 21 додатка 1, яку визначають за найвищою категорією, що застосовується до відповідного обладнання, крім запобіжних пристроїв;

3) оцінку захисту агрегата від перевищення дозволених експлуатаційних обмежень відповідно до пунктів 22 і 36 додатка 1, яку проводять з огляду на найвищу категорію, що застосовується до одиниць обладнання, для яких необхідний захист.

48. Як відступ від пунктів 42-47 цього Технічного регламенту, у разі, коли таке виправдано, компетентні органи можуть дозволяти надання на ринку та введення в експлуатацію на території України окремих одиниць обладнання, що працює під тиском, та агрегатів, зазначених у пункті 3 цього Технічного регламенту, до яких не застосовувалися процедури, зазначені у пунктах 42-47 цього Технічного регламенту, та використання яких здійснюється з метою експерименту.

49. Записи та кореспонденція щодо процедур оцінки відповідності здійснюються мовою, прийнятною для сторін.

50. Схвалення на використання матеріалів видає один з призначених органів, спеціально призначених для такого завдання, на запит одного або більше виробників матеріалів або обладнання. Призначений орган визначає та проводить або організовує проведення належних перевірок та випробувань для засвідчення відповідності типу матеріалу відповідним вимогам цього Технічного регламенту. У разі застосування матеріалів, які визнані безпечними для використання до прийняття цього Технічного регламенту, призначений орган повинен врахувати існуючі дані під час засвідчення такої відповідності.

51. До надання схвалення на використання матеріалів призначений орган повідомляє центральному органу виконавчої влади, що відповідає за впровадження цього Технічного регламенту, надсилаючи йому відповідну інформацію. Протягом трьох місяців заінтересовані сторони можуть надавати зауваження з обґрунтуванням. Призначений орган може надавати схвалення на використання матеріалів з урахуванням поданих зауважень.

52. Копію схвалення на використання матеріалів надсилають до центрального органу виконавчої влади, що відповідає за впровадження цього Технічного регламенту, та призначених органів.

53. Якщо схвалення на використання матеріалів задовольняє вимоги, які він охоплює та визначені в додатку 1, центральний орган виконавчої влади, що відповідає за впровадження цього Технічного регламенту, публікує посилання на зазначене схвалення та актуалізує перелік таких схвалень на своєму офіційному веб-сайті.

54. Призначений орган, який надав схвалення на використання матеріалів, вилучає таке схвалення у разі, коли йому стає відомо, що воно було надано з порушеннями або тип матеріалів підпадає під національний стандарт, що є ідентичним відповідному гармонізованому європейському стандарту. Він негайно повідомляє центральному органу виконавчої влади, що відповідає за впровадження цього Технічного регламенту, та призначеним органам про вилучення схвалення.

55. Якщо центральний орган виконавчої влади, що відповідає за впровадження цього Технічного регламенту, та призначені органи вважають, що схвалення на використання матеріалів, посилання на яке опубліковано, не повністю задовольняє суттєві вимоги щодо безпечності, які воно охоплює та визначені в додатку 1, зазначений центральний орган вирішує питання щодо виключення зазначеного схвалення з переліку.

56. У декларації про відповідність заявляється про дотримання суттєвих вимог щодо безпечності, зазначених у додатку 1.

57. Декларація про відповідність повинна складатися згідно з додатком 4, містити відомості, визначені у відповідних процедурах оцінки відповідності, викладених у додатку 3, та постійно оновлюватися. Декларація про відповідність складається державною мовою.

58. У разі коли на обладнання, що працює під тиском, або агрегат поширюється дія кількох технічних регламентів, що передбачають складення декларації про відповідність, повинна бути складена єдина декларація про відповідність таким технічним регламентам. У декларації про відповідність повинні зазначатися відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.

59. Шляхом складення декларації про відповідність виробник бере на себе відповідальність за відповідність обладнання, що працює під тиском, або агрегата вимогам, визначеним у цьому Технічному регламенті.

60. Знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, визначеними законом.

61. Знак відповідності технічним регламентам повинен бути видимим, розбірливим і незмивним та наноситься на:

кожній одиниці обладнання, що працює під тиском, зазначеного у пункті 7 цього Технічного регламенту, або табличці з технічними даними;

кожному агрегаті, зазначеному у пункті 8 цього Технічного регламенту, або табличці з технічними даними.

Якщо знак відповідності технічним регламентам неможливо нанести на обладнання або агрегат, його наносять на паковання та зазначають у супровідних документах.

Одиниця обладнання або агрегата, зазначені в цьому пункті, повинні бути готовими або в стані, що дає змогу провести остаточну оцінку відповідно до пунктів 33-36 додатка 1.

62. Знак відповідності технічним регламентам не обов’язково наноситься на кожну окрему одиницю обладнання, що працює під тиском. Окремі одиниці обладнання, що працює під тиском, які вже мають знак відповідності технічним регламентам, у разі їх використання як частини агрегата зберігають таке маркування.

63. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням обладнання, що працює під тиском, або агрегата в обіг.

64. Знак відповідності технічним регламентам повинен супроводжуватися ідентифікаційним номером призначеного органу, якщо такий орган залучений на етапі контролю виробництва.

Ідентифікаційний номер призначеного органу наноситься таким органом самостійно або згідно з його інструкціями виробником чи його уповноваженим представником.

65. Після знака відповідності технічним регламентам та ідентифікаційного номера призначеного органу можуть бути нанесені інші маркування, що вказують на особливий ризик або використання.

66. Обмежувальні (коригувальні) заходи в разі неналежного застосування знака відповідності технічним регламентам вживаються в установленому законом порядку.

67. Призначення органів з оцінки відповідності для виконання ними як третіми сторонами завдань з оцінки відповідності згідно з цим Технічним регламентом здійснюється відповідно до закону.

68. Органи з оцінки відповідності повинні відповідати загальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності (далі - призначений орган), визнаних незалежних організацій, установленим законом, та спеціальним вимогам до призначених органів та визнаних незалежних організацій, визначеним у пунктах 69-78 цього Технічного регламенту.

69. Призначений орган або визнана незалежна організація повинні відповідати вимогам, визначеним у пунктах 70-78 цього Технічного регламенту.

70. Орган з оцінки відповідності повинен бути заснований згідно із законодавством та мати правосуб’єктність.

71. Орган з оцінки відповідності є стороннім органом, незалежним від організації або обладнання, що працює під тиском, чи агрегата, які він оцінює.

Орган, який належить до бізнес-асоціації або професійної асоціації, що представляє підприємства, залучені до проектування, виробництва, постачання, монтажу, використання або обслуговування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які він оцінює, може вважатися таким органом за умови демонстрації його незалежності та відсутності конфлікту інтересу.

72. Орган з оцінки відповідності, його керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинні бути проектувальником, виробником, постачальником, установником, покупцем, власником, користувачем або спеціалістом з обслуговування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які вони оцінюють, а також представником однієї з таких сторін. Це не повинно виключати можливості використання обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, що оцінюються, які необхідні для функціонування органу з оцінки відповідності, або використання такого обладнання для особистих цілей.

Орган з оцінки відповідності, його керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинні бути прямо залученими до проектування, виробництва або конструювання, продажу, встановлення, використання або обслуговування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів чи представляти сторони, залучені до такої діяльності. Вони не повинні провадити діяльність, що може негативно впливати на незалежність їх суджень або добропорядність у зв’язку з діяльністю щодо оцінки відповідності, для якої їх призначають, надавати консультаційні послуги.

Органи з оцінки відповідності, залучені ними субпідрядники та дочірні підприємства, а також їх персонал зобов’язані не розголошувати інформацію, що становить предмет професійної таємниці призначених органів, без згоди замовника робіт з оцінки відповідності або особи, якої стосується така інформація (крім випадків надання зазначеної інформації відповідно до закону), та не використовувати таку інформацію у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

73. Органи з оцінки відповідності та їх персонал провадять діяльність з оцінки відповідності з найвищим рівнем професійної добропорядності та необхідною технічною компетенцією в конкретній галузі; вони повинні бути вільними від тиску та стимулів, зокрема фінансових, які можуть вплинути на їх судження або результати їх діяльності з оцінки відповідності, насамперед щодо осіб або груп осіб, які заінтересовані в результатах зазначеної діяльності.

74. Орган з оцінки відповідності повинен бути здатним виконувати всі завдання з оцінки відповідності відповідно до пунктів 42-49 або 50-55 цього Технічного регламенту чи пунктів 29 і 30 додатка 1 незалежно від виконання зазначених завдань органом з оцінки відповідності або від його імені та під його відповідальність.

Орган з оцінки відповідності повинен мати у своєму розпорядженні:

персонал, який володіє технічними знаннями та має досвід виконання завдань з оцінки відповідності;

описи процедур, згідно з якими проводять оцінку відповідності, що забезпечує прозорість та можливість відтворення зазначених процедур, відповідні документи (правила, методики, настанови тощо) та процедури, що дають змогу розрізняти завдання, які він виконує як орган з оцінки відповідності та іншу діяльність;

процедури для провадження діяльності, що враховують розмір підприємства, галузь, в якій воно функціонує, його структуру, рівень складності технології відповідного продукту та масовий чи серійний характер процесу виробництва.

Орган з оцінки відповідності повинен мати засоби, необхідні для виконання у відповідний спосіб технічних та адміністративних завдань, пов’язаних з діяльністю з оцінки відповідності, та доступ до всього необхідного обладнання або устатковання.

75. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, повинен мати:

технічну та професійну підготовку для провадження діяльності з оцінки відповідності, стосовно якої орган з оцінки відповідності призначається чи призначений;

достатній рівень знань про вимоги щодо проведення оцінки відповідності та відповідні повноваження для їх проведення;

відповідні знання та розуміння суттєвих вимог щодо безпечності, зазначених у додатку 1, національних стандартів та відповідних положень законодавства;

навички складення сертифікатів, протоколів та звітів, які підтверджують проведення оцінки відповідності.

76. Органи з оцінки відповідності, їх керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, повинні бути неупередженими.

Винагорода керівництву та персоналу, відповідальному за виконання завдань з оцінки відповідності, органу з оцінки відповідності не повинна залежати від кількості проведення оцінок або їх результатів.

77. Персонал органу з оцінки відповідності дотримується професійної таємниці стосовно всієї інформації, отриманої під час виконання завдань згідно з пунктами 42-55 цього Технічного регламенту або пунктами 29 і 30 додатка 1, чи положень законодавства, крім її надання у визначених законом випадках відповідним уповноваженим органам, а також захищати права власності суб’єктів господарювання та їх власну інформацію.

78. Органи з оцінки відповідності повинні брати участь у діяльності із стандартизації та діяльності секторальної групи призначених органів, визнаних незалежних організацій, утвореної згідно із законодавством, або забезпечувати поінформованість персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності, про таку діяльність, а також провадити діяльність з урахуванням документів, підготовлених за результатами роботи зазначеної групи, як загальних настанов.

79. У разі коли призначений орган або визнана незалежна організація залучає до виконання робіт з оцінки відповідності субпідрядника або дочірнє підприємство, він забезпечує дотримання вимог, зазначених у пунктах 69-78 цього Технічного регламенту, субпідрядником або дочірнім підприємством та належним чином повідомляє про це органу, що призначає.

80. Призначені органи та визнані незалежні організації несуть відповідальність за виконання завдань субпідрядниками або дочірніми підприємствами незалежно від їх місцезнаходження.

81. Субпідрядник або дочірнє підприємство можуть бути залучені до виконання робіт з оцінки відповідності лише за згодою замовника.

82. Призначені органи та визнані незалежні організації зберігають для надання на запити органу, що призначає, документи стосовно оцінювання кваліфікації залучених субпідрядників або дочірніх підприємств та робіт, що виконуються ними згідно з пунктами 42-55 цього Технічного регламенту або пунктами 29 і 30 додатка 1.

83. Призначені органи та визнані незалежні організації повинні проводити оцінку відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності, зазначеними в пунктах 42-55 цього Технічного регламенту або пунктах 29 і 30 додатка 1.

84. Оцінка відповідності проводиться без навантаження на суб’єктів господарювання. Органи з оцінки відповідності провадять свою діяльність з урахуванням галузі, в якій діє підприємство, що замовляє роботи з оцінки відповідності, його характеристик, а саме: структури, ступеня складності технології виробництва обладнання, що працює під тиском, або агрегата та масового чи серійного характеру виробничого процесу.

При цьому вони повинні дотримуватися ступеня вимогливості та рівня захисту, що є необхідними для відповідності обладнання, що працює під тиском, вимогам цього Технічного регламенту.

85. У разі коли орган з оцінки відповідності вважає, що виробником не виконані суттєві вимоги щодо охорони здоров’я та безпеки, зазначені в додатку 1 або відповідних національних стандартах, включених до переліку національних стандартів, чи інших технічних специфікаціях, зазначений орган вимагає від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів та не видає сертифіката.

86. У разі коли під час проведення моніторингу оцінки відповідності після видачі сертифіката органом з оцінки відповідності виявлено, що обладнання, що працює під тиском, не відповідає вимогам, він вимагає від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів і в разі потреби зупиняє або скасовує сертифікат.

87. У разі коли коригувальних заходів не вжито або вони не дали необхідних результатів, орган з оцінки відповідності залежно від обставин повинен обмежити сферу призначення і в разі потреби зупинити або скасувати видані сертифікати.

88. Подання на розгляд апеляцій на рішення призначених органів, визнаних незалежних організацій здійснюється відповідно до закону.

89. Призначені органи, визнані незалежні організації повинні інформувати орган, що призначає, про:

відмову у видачі, обмеження сфери, зупинення або скасування сертифіката;

обставини, що впливають на сферу та умови призначення таких органів;

запити щодо надання інформації про діяльність з оцінки відповідності, одержані ними від органів державного ринкового нагляду.

На запит органу, що призначає, призначені органи також інформують його про діяльність з оцінки відповідності, що провадиться в межах сфери їх призначення, та іншу діяльність, у тому числі транскордонну та роботи за договорами субпідряду.

90. Призначені органи, визнані незалежні організації повинні надавати іншим органам, призначеним відповідно до Технічного регламенту, які провадять діяльність з оцінки відповідності обладнання, що працює під тиском, відповідну інформацію з питань, що стосуються негативних результатів оцінки відповідності, а на запит - також позитивних результатів оцінки відповідності.

91. Координація та співпраця між органами з оцінки відповідності здійснюється у формі секторальної групи призначених органів, визнаних незалежних організацій.

Призначені органи, визнані незалежні організації повинні брати участь у роботі секторальної групи органів з оцінки відповідності безпосередньо або через визначених представників.

92. Державний ринковий нагляд і контроль за обладнанням, що працює під тиском, або агрегатами здійснюються відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.

93. Заходи до усунення формальної невідповідності вживаються в разі, коли орган державного ринкового нагляду встановить таку невідповідність:

нанесення знака відповідності технічним регламентам з порушенням загальних принципів маркування зазначеним знаком, установлених Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", або вимог, визначених у пунктах 61-66 цього Технічного регламенту;

ненанесення знака відповідності технічним регламентам;

нанесення ідентифікаційного номера призначеного органу, залученого на етапі контролю за виробництвом, з порушенням вимог, визначених у пунктах 61-66 цього Технічного регламенту, або ненанесення такого номера;

нескладення декларації про відповідність;

складення декларації про відповідність з порушенням;

ненадання або надання не в повному обсязі органу державного ринкового нагляду доступу до технічної документації;

відсутність інформації, зазначеної в пункті 17 або 24 цього Технічного регламенту, надання неправдивої інформації або не в повному обсязі;

недотримання однієї з вимог, визначених у пунктах 12-19 або 22-30 цього Технічного регламенту.

94. Таблиця відповідності положень Директиви 2014/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 травня 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку обладнання, що працює під тиском і агрегатів та цього Технічного регламенту наведена у додатку 5.

1. Зобов’язання, що випливають із суттєвих вимог щодо безпечності, наведених у цьому додатку, для обладнання, що працює під тиском, застосовуються до агрегатів у разі існування відповідної загрози.

2. Суттєві вимоги щодо безпечності, викладені у цьому додатку, є обов’язковими. Зобов’язання, що випливають із суттєвих вимог щодо безпечності, застосовуються у разі, коли існує загроза для обладнання, що працює під тиском, під час використання в умовах, обґрунтовано передбачених виробником.

3. Виробник зобов’язується аналізувати загрози і ризики для виявлення тих, що стосуються його обладнання з огляду на тиск; після цього він повинен проектувати та конструювати таке обладнання з урахуванням результатів проведеного аналізу.

4. Суттєві вимоги щодо безпечності необхідно тлумачити та застосовувати таким чином, щоб врахувати сучасний стан технічного розвитку та існуючу практику під час проектування і виробництва, а також техніко-економічні маркування, що відповідають високому ступеню захисту здоров’я і забезпечення безпеки.

5. Обладнання, що працює під тиском, проектують, виготовляють і перевіряють та у разі потреби обладнують та встановлюють таким чином, щоб забезпечити його безпечність під час введення в експлуатацію відповідно до інструкцій виробника або в обґрунтовано передбачених умовах.

6. Обираючи найбільш доцільні рішення, виробник повинен застосовувати такі принципи:

усунення або зменшення загрози;

вжиття доцільних заходів захисту від загроз, які не можуть бути усунені;

інформування користувачів про залишкову загрозу із зазначенням необхідності вжиття відповідних спеціальних заходів для зниження ризиків під час встановлення та/або використання обладнання.

7. У разі коли відомо про можливість неправильного використання або її можна чітко передбачити, обладнання, що працює під тиском, проектується у спосіб, що допоможе запобігти ризикам його неправильного використання, або надається належне попередження про те, що обладнання, що працює під тиском, не можна використовувати таким чином.

8. Обладнання, що працює під тиском, необхідно належним чином проектувати з урахуванням усіх відповідних факторів для забезпечення його безпечності протягом передбаченого строку експлуатації.

У ході проектування необхідно враховувати відповідні коефіцієнти запасу міцності з використанням комплексних методів, які включають достатній запас міцності в усіх відповідних режимах збою.

9. Обладнання, що працює під тиском, необхідно проектувати з урахуванням навантажень, що відповідають його цільовому використанню та іншим обґрунтовано передбаченим умовам експлуатації. Зокрема, необхідно враховувати такі фактори:

внутрішній/зовнішній тиск;

температуру навколишнього середовища та робочу температуру;

статичний тиск і масу вмісту в експлуатаційних та випробувальних умовах;

навантаження від переміщення, вітрове та сейсмічне навантаження;

реактивні сили та моменти, спричинені опорами, кріпленнями, трубопроводами;

корозії і ерозії, втому;

розпад нестабільного робочого середовища.

Необхідно брати до уваги різні навантаження, що можуть виникати одночасно, враховуючи ймовірність їх одночасного виникнення.

10. Проектування належної міцності ґрунтується на таких методах:

методі розрахунку, описаному в пункті 11 цього додатка, що у разі потреби доповнюється методом експериментального проектування, описаним у пункті 14 цього додатка;

методі експериментального проектування без розрахунку, описаному в пункті 14 цього додатка, у разі, коли добуток максимально допустимого тиску PS на місткість V становить менше 6 тис. бар на 1 літр або добуток PS на DN становить менше 3 тис. бар.

11. Допустимі напруження обладнання, що працює під тиском, обмежуються з урахуванням обґрунтовано передбачених режимів збою в умовах експлуатації. З цією метою застосовують коефіцієнти безпеки для повного усунення неточностей, зумовлених особливостями виготовлення, фактичними умовами експлуатації, напруженням, способами розрахунку, властивостями та поведінкою матеріалів.

Ці методи розрахунку повинні забезпечувати достатні запаси міцності, що відповідають у разі потреби вимогам пункту 7 цього додатка.

Зазначених вимог можна досягти шляхом застосування одного з таких методів залежно від обставин у разі потреби як доповнення до іншого методу або у поєднанні з ним:

проектування за формулою;

проектування за результатами аналізу;

проектування за механікою руйнування матеріалів.

12. Для визначення опору обладнання, що працює під тиском, використовують відповідні проектні розрахунки, зокрема:

розрахунковий тиск, що не повинен бути меншим, ніж максимально допустимий тиск, та статичний і динамічний тиск робочого середовища, а також розпад нестабільного робочого середовища. Якщо посудина поділена на окремі камери під тиском, перегородка між ними повинна бути сконструйована з урахуванням найвищого можливого тиску для камери відносно найнижчого можливого тиску в сусідній камері;

розрахункові температури, що враховують належні запаси міцності;

конструкцію, що належним чином враховує всі можливі комбінації температури і тиску, які можуть виникнути в обґрунтовано передбачених умовах експлуатації;

максимальне напруження та його пікові концентрації, що повинні перебувати в межах безпечних значень;

під час розрахунку стійкості до тиску - значення, що відповідають властивостям матеріалу, на основі задокументованих даних з урахуванням положень, викладених у пункті 4 цього додатка, разом з відповідними коефіцієнтами безпеки. Властивості матеріалів, які необхідно брати до уваги, зокрема, включають:

- межу текучості, що становить 0,2 або 1 відсоток умовної межі текучості за розрахункової температури;

- межу міцності на розрив;

- характеристики міцності залежні від часу, зокрема межу повзучості;

- дані щодо втоми;

- модуль Юнга (модуль пружності);

- відповідну величину пластичної деформації;

- енергію розриву під час згинання;

- в’язкість руйнування;

до властивостей матеріалу - відповідні поєднання факторів залежно від типу неруйнівного контролю, з’єднаних матеріалів і передбачених умов експлуатації;

конструкцію, що повинна належним чином враховувати всі обґрунтовано передбачені механізми погіршення характеристик (зокрема, корозію, повзучість, втому), що відповідають цільовому використанню обладнання. В інструкціях, зазначених у пунктах 38-40 цього додатка, особливу увагу необхідно звернути на певні особливості конструкції, що стосуються строку експлуатації обладнання, зокрема:

- для повзучості - розрахункову кількість годин експлуатації за визначених температур;

- для втоми - розрахункову кількість циклів за визначених рівнів напруження;

- для корозії - розрахунковий припуск на корозію.

13. Якщо розрахована товщина не забезпечує адекватної структурної стійкості, необхідно вжити належних заходів для виправлення ситуації, беручи до уваги ризики, пов’язані з транспортуванням і поводженням.

14. Конструкція обладнання може бути затверджена повністю або частково відповідною програмою випробування, проведеного на типовому зразку обладнання або категорії обладнання.

Програма випробування чітко визначається перед таким випробуванням і затверджується призначеним органом, відповідальним за модуль оцінки відповідності конструкції.

У такій програмі визначають умови випробування і критерії приймання або відмови. Фактичні значення основних параметрів і характеристик матеріалів, що є складовою частиною обладнання, яке проходить випробування, визначаються перед випробуванням.

У разі потреби під час випробування необхідно передбачити можливість спостереження за критичними зонами обладнання, що працює під тиском, за допомогою належної вимірювальної апаратури, здатної з достатньою точністю реєструвати деформації і напруження.

Програма випробування повинна включати:

1) випробування тиском на міцність, що передбачає проведення перевірки того, що за тиску з певним запасом міцності, що залежить від максимально допустимого тиску, в обладнанні не буде виявлено суттєвих витоків або деформацій, що перевищують встановлені граничні значення.

Для визначення випробувального тиску використовують різницю значень геометричних і фізичних властивостей матеріалів, виміряних за випробувальних умов, та значень, що використовуються для проектування; враховується різниця між випробувальною та розрахунковою температурами;

2) у разі існування ризику повзучості або втоми відповідні випробування, визначені на основі вказаних умов експлуатації обладнання, зокрема часу витримки за визначеної температури, кількості циклів за визначених рівнів напруження;

3) у разі потреби додаткові випробування щодо інших факторів, зазначених у пункті 9 цього додатка, зокрема корозії, зовнішніх пошкоджень.

15. Метод експлуатації, визначений для обладнання, що працює під тиском, повинен виключати обґрунтовано передбачений ризик під час експлуатації такого обладнання. У разі потреби особливу увагу необхідно звертати на:

механізми замикання і відкривання;

небезпечні витоки під час випуску для зменшення тиску;

пристрої для запобігання фізичного доступу за умови наявності тиску або вакууму всередині;

температуру зовнішньої поверхні з урахуванням цільового використання;

розпад нестабільного робочого середовища.

Зокрема, обладнання, що працює під тиском, оснащене люком для доступу, повинне мати автоматичний або ручний пристрій, за допомогою якого користувач зможе легко переконатися в тому, що відкривання не становить жодного ризику. Якщо відкривання може бути здійснено швидко, обладнання оснащують пристроєм блокування, щоб запобігти відкриванню у разі, коли тиск або температура робочого середовища становлять загрозу.

16. Обладнання, що працює під тиском, проектують та виготовляють у спосіб, який дає можливість проведення всіх необхідних перевірок для забезпечення безпеки.

У разі коли потрібно забезпечити постійну безпеку обладнання, що працює під тиском, необхідно передбачити наявність засобів для визначення внутрішнього стану обладнання, зокрема отвори для фізичного доступу всередину обладнання для проведення належних перевірок у безпечний та ергономічний спосіб.

Інші заходи для забезпечення безпечного стану обладнання, що працює під тиском, можуть застосовуватися у разі, коли:

його розміри замалі для фізичного доступу всередину;

відкривання обладнання негативно вплине на його внутрішню частину;

речовина, що міститься в обладнанні, не демонструє шкідливого впливу на матеріал, з якого виготовлено обладнання, а інших механізмів погіршення внутрішнього стану обладнання не передбачено.

17. У разі потреби необхідно забезпечити належні засоби для дренування та видалення повітря обладнання, що працює під тиском, з метою:

уникнення шкідливого впливу, зокрема гідравлічного удару, вакуумного руйнування, корозії або неконтрольованих хімічних реакцій. При цьому необхідно врахувати всі етапи експлуатації та випробування, зокрема випробування тиском;

забезпечення безпечного очищення, огляду та технічного обслуговування.

18. У разі потреби необхідно забезпечити належний припуск на корозію або захист від корозії та інших хімічних впливів з урахуванням цільового та обґрунтовано передбаченого використання.

19. У разі можливості виникнення інтенсивної ерозії або стирання необхідно вжити належних заходів з метою:

мінімізації їх наслідків доцільними конструктивними рішеннями, зокрема щодо збільшення товщини матеріалу або використання спеціального покриття чи облицювання;

заміни частин, на які здійснюється найбільший вплив;

привернення уваги в інструкціях, зазначених у пунктах 38-40 цього додатка, до заходів щодо забезпечення стабільного безпечного використання обладнання.

20. Агрегати повинні бути сконструйованими у спосіб, за якого:

складові частини є надійними та відповідають своєму призначенню;

всі складові частини належним чином згруповані та правильно зібрані.

21. У разі потреби обладнання, що працює під тиском, необхідно проектувати, оснащувати пристроями або давати можливість оснащення таким пристроями, щоб забезпечити його безпечне заповнення та спорожнення, зокрема у разі:

1) під час заповнення:

переповнення або надлишкового тиску, беручи до уваги коефіцієнт заповнення та тиск пари за розрахункової температури;

нестабільності обладнання, що працює під тиском;

2) під час спорожнення - неконтрольованого випуску робочого середовища під тиском;

3) під час заповнення або спорожнення - небезпечного під’єднання або від’єднання.

22. У разі коли за обґрунтовано передбачених умов можливе перевищення допустимих меж, обладнання, що працює під тиском, оснащується відповідними захисними пристроями або проводиться підготовка для оснащення ними, крім випадків, коли захист такого обладнання передбачений іншими захисними пристроями в складі агрегата.

Відповідний пристрій або комбінація таких пристроїв визначають залежно від особливих характеристик обладнання або агрегата.

Відповідні захисні пристрої та їх комбінації складаються із:

запобіжних пристроїв відповідно до абзацу четвертого пункту 4 Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском (далі - Технічний регламент);

належних пристроїв моніторингу, зокрема, індикаторів та/або аварійної сигналізації, що дають змогу автоматично чи вручну вживати заходів для підтримання обладнання, що працює під тиском, в межах допустимих показників (у разі потреби).

23. Запобіжні пристрої повинні:

бути спроектованими та сконструйованими для забезпечення надійності та придатності для їх передбаченого використання, а також у разі потреби доцільності вираховування вимог щодо технічного обслуговування та випробування пристроїв;

бути незалежними від інших функцій, якщо такі функції не впливають на їх захисну функцію;

відповідати належним принципам проектування для отримання відповідного та надійного захисту. Такі принципи, зокрема, включають режим безпечної роботи у разі збою, резервування, різнобічність і автоматичну діагностику.

24. Пристрої обмеження тиску повинні бути сконструйованими таким чином, щоб тиск не перевищував максимально допустимий тиск PS; у разі потреби допускається короткочасна зміна тиску відповідно до специфікацій, викладених упункті 52 цього додатка.

25. Пристрої контролю температури повинні мати відповідний час спрацювання, передбачений вимогами безпеки, що відповідає функції вимірювання.

26. У разі потреби обладнання, що працює під тиском, повинне бути сконструйоване та оснащене належними пристроями або мати можливість оснащення таким пристроями для дотримання вимог щодо мінімізації шкоди в разі виникнення зовнішньої пожежі, звертаючи особливу увагу на його цільове використання.

27. Виробник повинен забезпечити компетентне виконання положень, визначених на етапі проектування, шляхом застосування доцільних методів і відповідних процедур з урахуванням визначених аспектів.

28. Підготовка складових частин, зокрема формування та підготовка фасок, не повинна призвести до появи дефектів або тріщин чи змін механічних властивостей, що може негативно вплинути на безпечність обладнання, що працює під тиском.

29. Нерознімні з’єднання і суміжні зони не повинні мати жодних поверхневих або внутрішніх дефектів, що негативно впливають на безпечність обладнання.

Властивості нерознімних з’єднань повинні відповідати мінімальним властивостям матеріалів, що з’єднуються, крім випадків, коли під час розрахунку конструкції спеціально враховуються інші значення відповідних властивостей.

Для обладнання, що працює під тиском, нерознімне з’єднання складових частин, що забезпечують стійкість до тиску обладнання, а також складових частин, що безпосередньо приєднують до них, повинне здійснюватися кваліфікованим персоналом відповідно до належних робочих процедур.

Для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорій II-IV, проводиться затвердження технологічних процесів виконання нерознімних з’єднань, персоналу, який їх виконує, організацією, якою на вибір виробника може бути:

призначений орган;

визнана незалежна організація, визначена відповідно до пункту 67 Технічного регламенту.

З метою затвердження визначена організація проводить експертизу та випробування, передбачені відповідними національними стандартами, чи аналогічну експертизу та випробування або забезпечує їх проведення.

30. Неруйнівний контроль нерознімних з’єднань обладнання, що працює під тиском, проводяться кваліфікованим персоналом. Для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорій III і IV, персонал повинен бути затверджений визнаною незалежною організацією, визначеною відповідно до пунктів 67 і 68 Технічного регламенту.

31. У разі коли існує ризик того, що в процесі виробництва властивості матеріалу зміняться настільки, що це негативно вплине на безпечність обладнання, що працює під тиском, на відповідному етапі виготовлення необхідно провести його термообробку.

32. Необхідно запровадити та дотримуватися відповідних процедур ідентифікації матеріалів, з яких виготовлені складові частини обладнання, що впливають на стійкість до тиску, за допомогою відповідних засобів від етапу отримання матеріалів протягом процесу виготовлення до етапу заключних випробувань виготовленого обладнання, що працює під тиском.

33. Обладнання, що працює під тиском, підлягає остаточній оцінці.

34. Обладнання, що працює під тиском, проходить остаточну перевірку, що передбачає огляд та вивчення супровідних документів, для встановлення відповідності вимогам Технічного регламенту. Для забезпечення безпеки остаточну перевірку проводять всередині та ззовні кожної частини обладнання під час виробництва (зокрема, якщо перевірка під час вихідного контролю вже не є можливою).

35. Остаточна оцінка обладнання, що працює під тиском, передбачає випробування на стійкість до тиску, яке проводиться в формі випробування гідростатичним тиском за тиску щонайменше рівному значенню, наведеному в пункті 53 цього додатка.

Для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорії I, таке випробування може проводитися із застосуванням статистичних методів.

Якщо випробування гідростатичним тиском має негативний вплив або є недоцільним, можливе проведення інших випробувань. Перед проведенням інших випробувань застосовують додаткові заходи, зокрема неруйнівний контроль або інші методи аналогічної значущості.

36. Остаточна оцінка агрегатів повинна також передбачати перевірку запобіжних пристроїв у частині їх відповідності вимогам, зазначеним у пункті 22 цього додатка.

37. Крім маркування знаком відповідності технічним регламентам, передбаченого пунктами 60-66 Технічного регламенту, а також інформації, яку необхідно надати відповідно до пунктів 17 і 24 Технічного регламенту, надається така інформація:

1) для всього обладнання, що працює під тиском:

рік виробництва;

ідентифікація обладнання, що працює під тиском, за його характеристиками, зокрема типом, ідентифікаційним номером серії або партії, та серійним номером;

суттєві максимальні/мінімальні допустимі граничні показники;

2) залежно від типу обладнання, що працює під тиском, - додаткова інформація, необхідна для безпечного встановлення, експлуатації або використання та у разі потреби технічного обслуговування і періодичного огляду, зокрема:

об’єм (V) обладнання у літрах (L);

номінальний діаметр (DN) трубопроводів;

застосовний випробувальний тиск PT в барах і дата;

встановлений тиск запобіжного пристрою в барах;

потужність обладнання, що працює під тиском, кВт;

напруга живлення, В;

цільове використання;

коефіцієнт заповнення, кг/л;

максимальна маса заповнення, кг;

маса тари, кг;

група робочого середовища;

3) у разі потреби попередження, прикріплені до обладнання, що працює під тиском, про його неправильне використання.

Інформація, зазначена в пункті 37 цього додатка, наноситься на обладнання, що працює під тиском, або табличку з технічними даними, надійно прикріплену до нього, крім випадків, коли:

може використовуватися відповідна документація для уникнення повторного маркування окремих частин, зокрема складових частин трубопроводів одного і того ж агрегата;

обладнання, що працює під тиском, є малим за розмірами (інформація може зазначатися на етикетці, прикріпленій до такого обладнання);

для маси, що заповнюється, та попереджувальних знаків, передбачених підпунктом 3 цього пункту, можуть використовуватися етикетки або інші відповідні засоби за умови, що вони лишатимуться читабельними протягом належного періоду часу.

38. У разі надання на ринку обладнання, що працює під тиском, повинне супроводжуватися інструкціями для користувача, що містять всю необхідну інформацію щодо безпеки, зокрема:

монтажу, в тому числі збору різних частин обладнання;

введення в експлуатацію;

використання;

технічного обслуговування, у тому числі перевірки користувачем.

39. Інструкції повинні містити інформацію, нанесену на обладнання, що працює під тиском, відповідно до пункту 37 Технічного регламенту, крім його серійного номера, та в разі потреби супроводжуватися технічною документацією, кресленнями і схемами, необхідними для повного розуміння таких інструкцій.

40. В інструкціях також зазначають ризики, що виникають у зв’язку з неправильним використанням обладнання, відповідно до пункту 7 цього додатка, та особливості конструкції відповідно до пунктів 11-13 цього додатка.

41. Матеріали, що використовуються для виготовлення обладнання, що працює під тиском, повинні бути придатними для такого застосування протягом всього запланованого строку служби, крім випадків, коли передбачено їх заміну.

Зварювальні матеріали та інші з’єднувальні матеріали повинні належним чином задовольняти вимоги пункту 42, підпункту 1пункту 43 та абзацу першого пункту 44 цього додатка.

42. Матеріали частин під тиском повинні:

мати властивості, що відповідають всім обґрунтовано передбаченим умовам експлуатації та умовам випробування, зокрема бути достатньо в’язкими та міцними. У відповідних випадках характеристики матеріалів повинні відповідати вимогам пункту 54 цього додатка. Крім того, матеріали обираються обережно з метою уникнення крихкого зламу; якщо необхідно використання крихкого матеріалу, потрібно вживати відповідних заходів;

бути достатньо стійкими до хімічного впливу робочого середовища, яке міститься в обладнанні, що працює під тиском; хімічні та фізичні властивості матеріалу, необхідні для безпечної експлуатації, не повинні суттєво піддаватися впливу протягом запланованого строку експлуатації обладнання;

не повинні суттєво змінюватися через старіння;

бути придатними для передбачених процедур обробки;

бути відібраними для уникнення суттєвих небажаних наслідків з’єднання різних матеріалів.

43. Виробник обладнання, що працює під тиском, повинен:

1) належним чином визначити значення, необхідні для проектних розрахунків, наведених у пунктах 11-13 цього додатка, та суттєві характеристики матеріалів і методи їх обробки, передбачені пунктом 42 цього додатка;

2) зазначити у технічній документації інформацію про дотримання ним вимог Технічного регламенту шляхом:

використання матеріалів, які відповідають вимогам національних стандартів;

використання матеріалів, на які поширюється схвалення на використання матеріалів обладнання, що працює під тиском, відповідно до пунктів 50-55 Технічного регламенту;

оцінювання окремих матеріалів;

3) для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорій III і IV, оцінювання окремих матеріалів проводить призначений орган, відповідальний за процедури оцінки відповідності обладнання, що працює під тиском.

44. Виробник повинен вживати необхідних заходів для забезпечення відповідності матеріалів, що використовуються, вимогам всіх необхідних специфікацій. Зокрема, для всіх матеріалів необхідно отримувати документацію, що укладається виробником матеріалів та засвідчує їх відповідність специфікаціям.

Для основних частин, що перебувають під тиском та призначаються для обладнання і визначення категорій II-IV, таке засвідчення має форму сертифіката контролю відповідного продукту.

Якщо виробник матеріалу має належну систему забезпечення якості, сертифіковану компетентним органом, та матеріали пройшли особливу оцінку, сертифікати, видані виробником, вважаються такими, що засвідчують відповідність необхідним вимогам.

45. На додаток до застосовних вимог, передбачених пунктами 1-4 цього додатка, зазначені вимоги застосовуються до обладнання, що працює під тиском, про яке йдеться в пунктах 46 і 47 цього додатка.

46. До обладнання, що працює під тиском та підігрівається полум’ям або нагрівається іншим способом, щодо якого існує ризик перегріву, передбаченого пунктом 7 Технічного регламенту, належать:

пристрої для виробництва пари та гарячої води, передбачені підпунктом 2 пункту 7 Технічного регламенту, зокрема парові та водогрійні котли, що підігріваються полум’ям, пароперегрівачі та проміжні пароперегрівачі, котли-утилізатори, котли для спалювання відходів, електродні котли або котли з електричним підігрівом, автоклави/скороварки, разом з оснащенням та у разі потреби власними системами очищення води та подачі палива;

обладнання для нагрівання для технологічних потреб, крім нагрівачів води та пари, передбачене підпунктом 1 пункту 8 Технічного регламенту, зокрема нагрівачі для хімічних та інших подібних процесів, а також обладнання, що працює під тиском, для харчової галузі.

Таке обладнання розраховують, проектують та будують у спосіб, який дає змогу уникнути або мінімізувати ризик розгерметизації, зумовленої перегрівом. У відповідних випадках необхідно забезпечити:

застосування належних засобів захисту для обмеження експлуатаційних параметрів, зокрема подачі та відведення тепла і у разі потреби рівня робочого середовища для уникнення ризику місцевого або загального перегріву;

забезпечення місць відбору проб у разі потреби для проведення оцінки властивостей робочого середовища з метою уникнення ризиків, пов’язаних з відкладеннями та/або корозією;

застосування достатніх застережних заходів для усунення ризику пошкодження відкладеннями;

наявність засобів безпечного відведення залишкового тепла після вимикання обладнання;

вжиття заходів для запобігання небезпечному накопиченню легкозаймистих сумішей горючих речовин і повітря або зворотному удару полум’я.

47. Під час проектування та конструювання необхідно забезпечити:

запобігання надмірному навантаженню, зумовленому неприпустимим вільним переміщенням або прикладенням надмірних зусиль, зокрема до фланців, з’єднань, сильфонів або шлангів, що належним чином контролюється шляхом створення опор, обмеження, закріплення, вирівнювання або попереднього натягу;

якщо є ймовірність виникнення конденсату всередині трубопроводів для газоподібних робочих середовищ, наявність засобів осушення та видалення відкладень з найбільш заглиблених частин трубопроводу з метою уникнення пошкодження гідравлічним ударом або корозією;

запобігання пошкодженню, спричиненому турбулентністю або вихроутворенням відповідно до пункту 19 цього додатка;

запобігання втомі через вібрацію в трубах;

якщо в трубопроводах містяться робоче середовище групи 1, наявність належних засобів ізоляції відгалужень трубопроводів, розміри яких становлять суттєву загрозу;

запобігання ненавмисному випуску робочого середовища; чітке позначення місць відведення на одній і тій же стороні трубопроводу із зазначенням робочого середовища, що міститься в ньому;

зазначення у технічній документації положень та маршрутів підземних трубопроводів для полегшення безпечного проведення оглядових, інспекційних та ремонтних робіт.

48. У разі коли матеріали чітко не зазначені, а гармонізовані стандарти не застосовуються, виробник повинен продемонструвати, що він вжив необхідних заходів для забезпечення загального рівня безпеки.

Положення, викладені у цій частині, доповнюють суттєві вимоги щодо безпечності, передбачені пунктами 1-47 цього додатка, для обладнання, що працює під тиском, до якого вони застосовуються.

49. Позначення:

Re/t - межа текучості, яка за розрахункової температури визначається як:

- верхня межа текучості для матеріалу, який має нижню і верхню межі текучості;

- 1 відсоток умовної межі текучості аустенітної сталі і нелегованого алюмінію;

- 0,2 відсотка умовної межі текучості в інших випадках;

Rm/20 - мінімальне значення межі міцності на розрив за температури 20° C.

Rm/t - межа міцності на розрив за розрахункової температури.

50. Залежно від матеріалу, що використовується, допустима загальна напруженість за переважно статичних навантажень і температур за межами діапазону, в якому суттєво проявляється повзучість, не повинна перевищувати таких значень:

1) для феритової сталі, у тому числі нормалізованої сталі (нормалізований прокат), крім дрібнозернистої сталі та сталі, що пройшла спеціальну термообробку, - 2/3 від Re/t та 5/12 від Rm/20;

2) для аустенітної сталі:

якщо її подовження після розриву перевищує 30 відсотків, - 2/3 від Re/t , якщо її подовження після розриву перевищує 35 відсотків, - 5/6 від Re/t та 1/3 від Rm/t;

3) для нелегованого і низьколегованого сталевого литва 10/19 від Re/t та 1/3 від Rm/20;

4) для алюмінію - 2/3 від Re/t;

5) для алюмінієвих сплавів, крім сплавів дисперсійного твердіння, - 2/3 від Re/t та 5/12 від Rm/20.

51. Для зварних з’єднань коефіцієнти зварювання не повинні перевищувати таких значень:

для обладнання, що підлягає руйнівним випробуванням та неруйнівним контролем для підтвердження відсутності суттєвих дефектів всього ряду з’єднань, - 1;

для обладнання, що підлягає вибірковому неруйнівному контролю, - 0,85;

для обладнання, що не підлягає неруйнівним контролем, крім візуального огляду, - 0,7.

У разі потреби необхідно брати до уваги тип напруження і механічно-технологічні властивості з’єднання.

52. Короткочасне підвищення тиску, зазначене в пункті 24 цього додатка, не повинно перевищувати 10 відсотків максимально допустимого тиску.

53. Для посудин, що працюють під тиском, гідростатичний випробувальний тиск, визначений пунктом 35 цього додатка, не повинен перевищувати таких значень:

максимальне навантаження, якому може піддаватися обладнання, що працює під тиском, за експлуатаційних умов з урахованням його максимально допустимого тиску та максимально допустимої температури, а також коефіцієнта 1,25;

максимально допустимий тиск з урахуванням коефіцієнта 1,43.

54. Крім випадків, коли вимагаються інші значення відповідно до інших критеріїв, що беруться до уваги, сталь вважається достатньо в’язкою для задоволення вимог абзацу другого пункту 42 цього додатка, якщо під час випробування на розтягнення, проведеного за стандартною процедурою, її подовження після розриву становить не менше 14 відсотків, а її енергія розриву під час згинання, виміряна на випробувальному зразку з V-подібним надрізом за ISO, становить не менше 27 Дж за температури не більше 20° C, але не більше, ніж найнижча передбачена робоча температура.

1. У діаграмах наведені такі посилання на категорії модулів:

2. Запобіжні пристрої, визначені пунктом 3 та зазначені в підпункті 4 пункту 7 Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском (далі - Технічний регламент), віднесені до категорії IV. У виняткових випадках запобіжні пристрої, виготовлені для конкретного обладнання, можуть класифікуватися за тією ж категорією, що і обладнання, яке вони захищають.

3. Прилади, що працюють під тиском, визначені пунктом 3 Технічного регламенту та зазначені в підпункті 4 пункту 7 Технічного регламенту, класифікуються на основі:

їх максимально допустимого тиску PS;

їх місткості (V) або номінального діаметру (DN) у разі потреби;

групи робочого середовища, для якого вони призначені.

Для визначення категорії оцінки відповідності посудин або трубопроводів використовується відповідна діаграма.

Якщо місткість і номінальний діаметр використовуються згідно з абзацом третім пункту 3 цього додатка, обладнання, що працює під тиском, класифікують за найвищою категорією.

4. Межі розділів, наведені на діаграмах оцінки відповідності, вказують на верхню межу значень для кожної категорії.

Діаграма 1

див. зображення

В особливих випадках посудини, що містять нестабільні гази та відносяться до категорії I або II відповідно до діаграми 1, відносяться до категорії III.

Діаграма 2

див. зображення

В особливих випадках переносні вогнегасники та балони для дихального обладнання відносяться до категорії III.

Діаграма 3

див. зображення

Діаграма 4

див. зображення

В особливих випадках агрегати, призначені для виробництва гарячої води, зазначені в підпункті 1 пункту 8 Технічного регламенту, проходять дослідження зразка (модуль В (тип проекту) для перевірки відповідності суттєвим вимогам пунктів 22-25, 38-40, абзаців шостого та дев’ятого пункту 46 додатка 1 до Технічного регламенту або процедуру відповідності на основі цілковитого забезпечення якості (модуль H).

Діаграма 5

див. зображення

В особливих випадках конструкція автоклавів/скороварок повинна проходити процедуру оцінки відповідності, аналогічну одному з модулів категорії III.

Діаграма 6

див. зображення

В особливих випадках трубопроводи, що призначені для нестабільних газів та відносяться до категорії I або II відповідно до діаграми 6, відносяться до категорії III.

Діаграма 7

див. зображення

В особливих випадках всі трубопроводи з робочим середовищем, температура якого перевищує 350° С, які відносяться до категорії II відповідно до діаграми 7, відносяться до категорії III.

Діаграма 8

див. зображення

Діаграма 9

див. зображення

1. Внутрішній контроль виробництва є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, передбачені в пунктах 2-5 цього додатка, а також гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що обладнання, що працює під тиском, та агрегати (далі - обладнання, що працює під тиском) відповідають вимогам Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском (далі - Технічний регламент).

2. Виробник розробляє технічну документацію, яка повинна давати можливість оцінити відповідність обладнання, що працює під тиском, відповідним вимогам, а також включає опис проведення і результати належного аналізу та оцінки ризику (ризиків). У технічній документації повинні зазначатися застосовні вимоги та пов’язані з проведенням оцінки відповідності питання проектування, виробництва і функціонування продукції. Технічна документація повинна містити, зокрема, такі елементи:

загальний опис обладнання, що працює під тиском;

технічний проект і виробничі креслення та схеми складових частин, деталей агрегатів, контурів тощо;

описи та пояснення, необхідні для розуміння таких креслень та схем, а також для експлуатації обладнання, що працює під тиском;

перелік застосованих у повному чи неповному обсязі національних стандартів та/або інших відповідних технічних специфікацій, описи рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту, де такі гармонізовані стандарти не застосовані. У разі застосування не в повному обсязі національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції суттєвим вимогам, у технічній документації зазначаються їх частини, які застосовані;

результати виконаних проектних розрахунків, проведених досліджень;

протоколи випробувань.

3. Виробник вживає всіх необхідних заходів для того, щоб виробничий процес та його моніторинг забезпечували відповідність виготовленого обладнання, що працює під тиском, технічній документації, зазначеній у пункті 2 цього додатка, та вимогам Технічного регламенту, що застосовується до нього.

4. Виробник наносить знак відповідності технічним регламентам на кожну одиницю обладнання, що працює під тиском, що відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

5. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для моделі обладнання, що працює під тиском, та зберігає її разом з технічною документацією для подання на запити органів державного ринкового нагляду протягом 10 років після ведення в обіг обладнання, що працює під тиском. У декларації про відповідність зазначається обладнання, що працює під тиском, для якого її складено.

На обґрунтований запит копія декларації про відповідність надається відповідним органам державного ринкового нагляду.

6. Обов’язки виробника, викладені у пунктах 4 і 5 цього додатка, може виконати його уповноважений представник від його імені та під його відповідальність за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

7. Внутрішній контроль виробництва з проведенням перевірок обладнання, що працює під тиском, які проводять під наглядом через певні інтервали часу, є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов’язання, визначені пунктами 8-12 цього додатка, а також забезпечує та декларує під свою повну відповідальність, що відповідне обладнання, що працює під тиском, задовольняє вимоги Технічного регламенту.

8. Виробник складає технічну документацію, яка повинна давати можливість оцінити відповідність обладнання, що працює під тиском, відповідним вимогам, а також включає належний аналіз та оцінку ризику (ризиків). У технічній документації повинні зазначатися застосовні вимоги та пов’язані з проведенням оцінки відповідності питання проектування, виробництва і функціонування обладнання, що працює під тиском. Технічна документація повинна містити, зокрема, такі елементи:

загальний опис обладнання, що працює під тиском;

технічний проект і виробничі креслення та схеми складових частин, деталей агрегатів, контурів тощо;

описи та пояснення, необхідні для розуміння таких креслень та схем, а також для експлуатації обладнання, що працює під тиском;

перелік застосованих у повному чи неповному обсязі національних стандартів та/або інших відповідних технічних специфікацій, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції суттєвим вимогам, а в разі, коли зазначені стандарти не застосовані, - описи рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту. У разі застосування не в повному обсязі національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції суттєвим вимогам, у технічній документації повинні зазначатися їх частини, які застосовані;