ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 114,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1),

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 2),

Оскільки:

(1) До Директиви Європейського Парламенту і Ради 97/23/ЄС (- 3) були внесені суттєві зміни (- 4). З огляду на необхідність внесення подальших змін зазначена Директива повинна бути викладена в новій редакції для забезпечення ясності.

(2) Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (- 5) встановлено правила акредитації органів з оцінювання відповідності, створено рамки для ринкового нагляду за продуктами та для контролю продуктів з третіх країн, а також визначено загальні принципи щодо марковання знаком СЕ.

(3) Рішенням Європейського Парламенту і Ради № 768/2008/ЄС (- 6) встановлено спільні принципи та референтні положення, призначені для застосування в усьому секторальному законодавстві для забезпечення узгодженого підґрунтя з метою перегляду зазначеного законодавства та видання його в новій редакції. Тому Директива 97/23/ЄС повинна бути адаптована до вказаного Рішення.

(4) Ця Директива охоплює обладнання, що працює під тиском, і агрегати, які вперше вводяться в обіг на ринку Союзу; тобто вони є або новим обладнанням, що працює під тиском, чи агрегатами, виготовленими виробником, заснованим у Союзі, або обладнанням, що працює під тиском, чи агрегатами (новими чи такими, що були у вжитку), імпортованими з третьої країни.

(5) Ця Директива повинна застосовуватися до всіх форм постачання, у тому числі до дистанційного продажу.

(6) Ця Директива повинна застосовуватися до обладнання, що працює під тиском, із максимально допустимим тиском PS вище 0,5 бар. Обладнання, що працює під тиском, із тиском не вище 0,5 бар не становить значного ризику, пов’язаного з тиском. Таким чином, не повинно бути жодних перешкод для його вільного руху в межах Союзу.

(7) Ця Директива повинна також застосовуватися до агрегатів, що складаються з декількох одиниць обладнання, що працює під тиском, об’єднаних в одну інтегровану та функціональну конструкцію. Такі агрегати можуть бути як простими агрегатами, такими як скороварки, так і складними агрегатами, такими як водотрубні котли. Якщо виробник агрегату має намір ввести його в обіг і ввести в експлуатацію як агрегат, а не у формі його складових, не зібраних у агрегат елементів, такий агрегат повинен відповідати вимогам цієї Директиви. Проте, ця Директива не повинна застосовуватися до агрегату з обладнання, що працює під тиском, на місці та під відповідальність користувача, який не є виробником, як у випадку промислових установок.

(8) Ця Директива повинна гармонізувати національні положення, що стосуються ризиків, пов’язаних з тиском. Інші ризики, які може становити таке обладнання, можуть підпадати під сферу застосування інших директив, що стосуються таких ризиків.

(9) Проте, деяке обладнання, що працює під тиском, охоплюють інші директиви на підставі статті 114 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС). Положення, встановлені у деяких із таких директив також стосуються ризику, пов’язаного з тиском. Такі директиви вважаються доцільними для того, щоб забезпечити належний захист, коли ризик, пов’язаний з тиском, від такого обладнання залишається невеликим. Отже, таке обладнання повинно бути виключене зі сфери застосування цієї Директиви.

(10) Для деякого обладнання, що працює під тиском, охопленого міжнародними угодами стосовно міжнародного перевезення, національне перевезення та загрози і ризики, пов’язані з тиском, регулюються відповідно до директив Союзу, що базуються на таких угодах. Такі директиви поширюють застосування зазначених угод на національне перевезення, щоб забезпечити вільний рух небезпечних вантажів з одночасним підвищенням безпеки перевезення. Таке обладнання, охоплене Директивою Європейського Парламенту і Ради 2008/68/ЄС (- 7) і Директивою Європейського Парламенту і Ради 2010/35/ЄС (- 8), повинно бути виключене зі сфери застосування цієї Директиви.

(11) Деякі типи обладнання, що працює під тиском, хоча до них і застосовується максимально допустимий тиск PS вище 0,5 бар, не становлять значного ризику, пов’язаного з тиском, а отже, їх вільний рух у Союзі не повинен ускладнюватися, якщо таке обладнання було законно вироблене чи введене в обіг у державі-члені. Для того, щоб забезпечити вільний рух такого обладнання, немає необхідності включати його до сфери застосування цієї Директиви. Відповідно, воно повинно бути прямо виключене зі сфери її застосування.

(12) Інше обладнання, що працює під тиском, із максимально допустимим тиском вище 0,5 бар та яке становить значний ризик, пов’язаний з тиском, але щодо якого гарантовано вільний рух і належний рівень безпеки, повинно бути виключене зі сфери застосування цієї Директиви. Такі винятки, однак, повинні регулярно переглядатися, щоб з’ясувати, чи є необхідність вжиття заходів на рівні Союзу.

(13) Сфера застосування цієї Директиви ґрунтується на загальному визначенні терміна "обладнання, що працює під тиском", щоб забезпечити технічний розвиток продуктів.

(14) Відповідність суттєвим вимогам щодо безпечності необхідна для забезпечення безпечності обладнання, що працює під тиском. Такі вимоги повинні бути розділені на загальні та конкретні вимоги, яким повинно відповідати обладнання, що працює під тиском. Зокрема, конкретні вимоги повинні враховувати конкретні типи обладнання, що працює під тиском. Деякі типи обладнання, що працює під тиском, категорій III і IV повинні підлягати заключному оцінюванню, що включає кінцеве інспектування та контрольні випробування.

(15) Держави-члени повинні мати можливість дозволяти демонструвати на ярмарках обладнання, що працює під тиском, яке ще не відповідає вимогам цієї Директиви. Під час демонстрування повинні вжитися належні заходи для забезпечення безпеки людей відповідно до загальних правил безпеки відповідної держави-члена.

(16) Директива 97/23/ЄС передбачає класифікацію обладнання, що працює під тиском, за категоріями, відповідно до рівня зростання загрози. Це включає класифікацію робочого середовища, що міститься в обладнанні, що працює під тиском, як небезпечного чи безпечного відповідно до Директиви Ради 67/548/ЄЕС (- 9). 1 червня 2015 року Директива 67/548/ЄЕС повинна бути скасована та замінена Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1272/2008 (- 10), який імплементує в Союзі Глобальну гармонізовану систему класифікації і маркування хімічних речовин, ухвалену на міжнародному рівні, у рамках структури Організації Об’єднаних Націй. Регламент (ЄС) № 1272/2008 вводить нові класи та категорії загроз, які лише частково відповідають тим, що були передбачені Директивою 67/548/ЄЕС. Тому Директива 97/23/ЄС повинна бути приведена у відповідність до Регламенту (ЄС) № 1272/2008 при збереженні існуючих рівнів захисту, передбачених у зазначеній Директиві.

(17) Суб’єкти господарювання, відповідно до своїх ролей у ланцюгу постачання, повинні нести відповідальність за відповідність обладнання, що працює під тиском, і агрегатів вимогам цієї Директиви, щоб забезпечувати високий рівень захисту суспільних інтересів, таких як здоров’я та безпека людей, а також захист домашніх тварин і майна, і щоб гарантувати добросовісну конкуренцію на ринку Союзу.

(18) Усі суб’єкти господарювання, які є учасниками ланцюга постачання та розповсюдження, повинні вживати належних заходів, щоб забезпечити надання ними на ринку тільки такого обладнання, що працює під тиском, і агрегатів, які відповідають вимогам цієї Директиви. Необхідно забезпечити чіткий і пропорційний розподіл обов’язків, що відповідає ролі кожного суб’єкта господарювання у ланцюгу постачання та розповсюдження.

(19) Виробник, який досконало знає процес проектування та виробництва, має найкращу позицію для проведення процедури оцінювання відповідності. Тому оцінювання відповідності повинно залишатися тільки обов’язком виробника.

(20) Щоб сприяти комунікації між суб’єктами господарювання, органами ринкового нагляду та споживачами, держави-члени повинні заохочувати суб’єктів господарювання зазначати адресу вебсайту додатково до поштової адреси.

(21) Необхідно забезпечити відповідність вимогам цієї Директиви обладнання, що працює під тиском, і агрегатів, які надходять на ринок Союзу з третіх країн, та, зокрема, проведення виробниками належних процедур оцінювання відповідності щодо такого обладнання, що працює під тиском, або таких агрегатів. Тому необхідно передбачити, щоб імпортери пересвідчувалися в тому, що обладнання, що працює під тиском, або агрегат, який вони вводять в обіг, відповідає вимогам цієї Директиви, і що вони не вводять в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегати, які не відповідають таким вимогам або становлять ризик. Також необхідно передбачити, щоб імпортери пересвідчувалися в тому, що процедури оцінювання відповідності здійснено, і що марковання на обладнанні, що працює під тиском, або агрегатах і документація, складена виробниками, були доступні для інспектування компетентними національними органами.

(22) Під час введення в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегатів кожен імпортер повинен зазначити на обладнанні, що працює під тиском, або агрегаті своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та поштову адресу, за якою до нього можна звертатися. Необхідно передбачити винятки у випадках, коли таке зазначення є неможливим через розмір або характер обладнання, що працює під тиском, або агрегату. Це включає випадки, коли імпортеру довелося б відкрити паковання, щоб нанести своє найменування та адресу на обладнання, що працює під тиском, або агрегат.

(23) Розповсюджувач надає обладнання, що працює під тиском, або агрегати на ринку після їх введення в обіг виробником або імпортером і повинен діяти з належною обачністю, щоб бути впевненим, що його поводження з обладнанням, що працює під тиском, або агрегатом не впливає негативно на відповідність обладнання, що працює під тиском, або агрегату вимогам цієї Директиви.

(24) Будь-якого суб’єкта господарювання, який вводить в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегати під своїм власним найменуванням чи торговельною маркою або модифікує обладнання, що працює під тиском, або агрегати таким чином, що це може вплинути на їх відповідність вимогам цієї Директиви, необхідно вважати виробником, і він повинен брати на себе обов’язки виробника.

(25) Розповсюджувачі та імпортери, з огляду на їхні близькі зв’язки з ринком, повинні бути залучені до завдань з ринкового нагляду, які виконують компетентні національні органи, і повинні бути готові брати активну участь, надаючи таким органам усю необхідну інформацію щодо такого обладнання, що працює під тиском, або агрегату.

(26) Забезпечення простежуваності обладнання, що працює під тиском, або агрегатів у межах усього ланцюга постачання допомагає зробити ринковий нагляд простішим та ефективнішим. Ефективна система простежуваності полегшує виконання органами ринкового нагляду завдань з відстеження суб’єктів господарювання, які надали на ринку обладнання, що працює під тиском, або агрегати.

(27) Під час зберігання інформації, що вимагається відповідно до цієї Директиви для ідентифікації інших суб’єктів господарювання, від суб’єктів господарювання не вимагають оновлювати таку інформацію щодо інших суб’єктів господарювання, які постачили їм обладнання, що працює під тиском, або агрегат, або яким вони постачили обладнання, що працює під тиском, або агрегат.

(28) Ця Директива повинна обмежуватися визначенням суттєвих вимог щодо безпечності. Для спрощення оцінювання відповідності зазначеним вимогам, необхідно передбачити презумпцію відповідності для обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які відповідають гармонізованим стандартам, ухваленим згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1025/2012 (- 11), щоб відобразити детальні технічні специфікації зазначених вимог, особливо щодо проектування, виробництва та випробування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів.

(29) Регламент (ЄС) № 1025/2012 передбачає процедуру заперечень проти гармонізованих стандартів, якщо такі стандарти не повністю відповідають вимогам цієї Директиви.

(30) Виготовлення обладнання, що працює під тиском, вимагає використання безпечних матеріалів. За відсутності гармонізованих стандартів повинні бути встановлені характеристики матеріалів, призначених для багаторазового використання. Такі характеристики повинні встановлюватися європейськими дозволами на використання матеріалів; такі схвалення надає один із нотифікованих органів, спеціально призначений для виконання такого завдання. Матеріали, що відповідають вимогам європейських дозволів, повинні користуватися презумпцією відповідності суттєвим вимогам щодо безпечності цієї Директиви.

(31) Беручи до уваги характер ризиків, пов’язаних з використанням обладнання, що працює під тиском, та агрегатів, і для того, щоб дати суб’єктам господарювання можливість продемонструвати, а компетентним органам переконатися, що надане на ринку обладнання, що працює під тиском, або агрегати відповідають суттєвим вимогам щодо безпечності, необхідно встановити процедури оцінювання відповідності. Такі процедури повинні розроблятися з урахуванням ступеня загрози, властивого обладнанню, що працює під тиском, або агрегату. Таким чином, для кожної категорії обладнання, що працює під тиском, повинна бути забезпечена належна процедура чи вибір між різними процедурами з рівнозначним рівнем суровості. Рішенням № 768/2008/ЄС встановлено модулі для процедур оцінювання відповідності, що включають процедури від найменш до найбільш сурової пропорційно рівню наявного ризику та рівню необхідної безпечності. Для забезпечення міжсекторальної узгодженості та уникнення ad-hoc варіантів, процедури оцінювання відповідності повинні обиратися з-поміж зазначених модулів. Деталі, додані до зазначених процедур, виправдані характером перевірки, необхідної для обладнання, що працює під тиском.

(32) Держави-члени повинні мати можливість уповноважувати інспекційні організації користувачів виконувати деякі завдання з оцінювання відповідності в рамках цієї Директиви. Для цього ця Директива повинна встановити критерії для уповноваження інспекційних організацій користувачів з боку держав-членів.

(33) За допомогою деяких процедур оцінювання відповідності необхідно забезпечити можливість для кожної одиниці проходити випробування та перевірки нотифікованим органом або інспекційними організаціями користувачів у рамках заключного оцінювання обладнання, що працює під тиском, або агрегату. В інших випадках, необхідно передбачити можливість моніторингу заключного оцінювання нотифікованим органом за допомогою відвідувань без попередження.

(34) Виробники повинні складати декларацію про відповідність вимогам ЄС для надання інформації, що вимагається відповідно до цієї Директиви, про відповідність обладнання, що працює під тиском, або агрегату вимогам цієї Директиві та іншого відповідного гармонізаційного законодавства Союзу.

(35) Для забезпечення дієвого доступу до інформації для цілей ринкового нагляду, у випадках, коли на обладнання, що працює під тиском, або агрегат поширюється дія декількох актів гармонізованого законодавства Союзу, інформація, необхідна для визначення всіх застосовних актів Союзу, повинна надаватися в єдиній декларації про відповідність вимогам ЄС. Щоб зменшити адміністративне навантаження на суб’єктів господарювання, така єдина декларація про відповідність вимогам ЄС може бути у формі досьє, складеного з належних окремих декларацій про відповідність.

(36) Для забезпечення ефективного захисту споживачів та інших користувачів і третіх сторін необхідно проводити перевірку відповідності суттєвим вимогам щодо безпечності.

(37) Обладнання, що працює під тиском, і агрегати повинні, як правило, мати марковання знаком СЕ. марковання знаком СЕ, що свідчить про відповідність обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, є видимим результатом цілого процесу, який охоплює оцінювання відповідності в широкому сенсі. Загальні принципи, які регламентують марковання знаком СЕ та його взаємозв’язок з іншими маркуваннями, викладено у Регламенті (ЄС) № 765/2008. У цій Директиві необхідно встановити правила, що регламентують марковання знаком СЕ.

(38) На обладнання, що працює під тиском, визначене в цій Директиві, яке становить лише незначний ризик, пов’язаний з тиском, а отже, для якого процедури сертифікації не виправдані, марковання знаком СЕ не повинно наноситися.

(39) Деякі процедури оцінювання відповідності, визначені у цій Директиві, потребують втручання органів з оцінювання відповідності, про які держава-член нотифікує Комісію.

(40) Досвід показав, що встановлені у Директиві 97/23/ЄС критерії, яким повинні відповідати органи з оцінювання відповідності, щоб про них було нотифіковано Комісію, є недостатніми для забезпечення однаково високого рівня роботи таких органів на всій території Союзу. Однак важливо, щоб усі органи з оцінювання відповідності виконували свої функції на однаковому рівні та в умовах добросовісної конкуренції. Це вимагає встановлення обов’язкових вимог до органів з оцінювання відповідності, які бажають бути нотифікованими для надання послуг з оцінювання відповідності.

(41) Якщо орган з оцінювання відповідності демонструє відповідність критеріям, установленим у гармонізованих стандартах, його необхідно вважати таким, що відповідає вимогам, установленим у цій Директиві.

(42) Щоб забезпечити стабільний рівень якості оцінювання відповідності, необхідно також встановити вимоги до нотифікуючих та інших органів, залучених до оцінювання, а також до нотифікації та моніторингу органів з оцінювання відповідності.

(43) Система, установлена в цій Директиві, повинна бути доповнена системою акредитації, передбаченою в Регламенті (ЄС) № 765/2008. Оскільки акредитація є важливим засобом верифікації компетентності органів з оцінювання відповідності, її також необхідно використовувати для цілей нотифікації.

(44) Національні органи публічної влади на всій території Союзу повинні вважати прозору акредитацію, передбачену в Регламенті (ЄС) № 765/2008, що забезпечує необхідний рівень довіри до сертифікатів відповідності, найкращим засобом підтвердження технічної компетентності органів з оцінювання відповідності. Однак національні органи можуть вважати, що вони мають належні засоби для самостійного проведення такого оцінювання. У таких випадках для забезпечення належного рівня достовірності оцінювань, здійснених іншими національними органами, вони повинні надати Комісії та іншим державам-членам необхідні документальні докази, що доводять відповідність органів з оцінювання відповідності, щодо яких було проведено оцінювання, відповідним регулятивним вимогам.

(45) Органи з оцінювання відповідності часто залучають субпідрядників для провадження деяких частин своєї діяльності, пов’язаної з оцінюванням відповідності, або вдаються до послуг дочірньої компанії. Щоб гарантувати рівень захисту, необхідний для введення обладнання, що працює під тиском, або агрегату в обіг на території Союзу, важливо, щоб субпідрядники та дочірні компанії, залучені до оцінювання відповідності, дотримувалися тих самих вимог, що й нотифіковані органи, щодо виконання завдань з оцінювання відповідності. Тому важливо, щоб оцінювання компетентності та діяльності органів з оцінювання відповідності, які підлягають нотифікації, і моніторинг уже нотифікованих органів також охоплювали види діяльності, що виконуються субпідрядниками та дочірніми компаніями.

(46) Необхідно підвищити ефективність і прозорість процедури нотифікації та, зокрема, адаптувати її до нових технологій, щоб уможливити онлайн-нотифікацію.

(47) Оскільки органи з оцінювання відповідності можуть пропонувати свої послуги на всій території Союзу, доцільно надати іншим державам-членам і Комісії можливість висувати заперечення проти нотифікованого органу. Тому важливо передбачити період, протягом якого можна прояснити будь-які сумніви або питання щодо компетентності органів з оцінювання відповідності, перш ніж вони почнуть працювати як нотифіковані органи.

(48) В інтересах конкурентоздатності вкрай важливо, щоб органи з оцінювання відповідності застосовували процедури оцінювання відповідності, не створюючи зайвого тягаря для суб’єктів господарювання. З тієї самої причини, а також для забезпечення однакового ставлення до суб’єктів господарювання, повинна бути забезпечена узгодженість у технічному застосуванні процедур оцінювання відповідності. У найкращий спосіб цього можна досягти через належну координацію та співпрацю між органами з оцінювання відповідності.

(49) Держави-члени повинні вживати всіх належних заходів для забезпечення того, щоб обладнання, що працює під тиском, і агрегати могли бути введені в обіг, тільки якщо вони не становлять загрози здоров’ю та безпеці людей, за умов їх належного зберігання та використання за призначенням або за умов використання, які можуть бути розумно передбачені. Обладнання, що працює під тиском, або агрегати повинні вважатися такими, що не відповідають суттєвим вимогам щодо безпечності, встановленим у цій Директиві, тільки за умов використання, які можуть бути розумно передбачені, тобто коли таке використання могло би бути наслідком правомірної та легко передбачуваної людської поведінки.

(50) Для того, щоб забезпечити уніфіковані умови для імплементації цієї Директиви, необхідно наділити Комісію виконавчими повноваженнями. Такі повноваження необхідно здійснювати згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 12).

(51) Для ухвалення імплементаційних актів, які вимагають від нотифікуючої держави-члена вжити необхідних коригувальних заходів щодо нотифікованих органів, які не відповідають або більше не відповідають вимогам до їхньої нотифікації, повинна використовуватися дорадча процедура.

(52) Для ухвалення імплементаційних актів щодо європейських дозволів на використання матеріалів, що містять недоліки та покликання на які вже були опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу, враховуючи, що такі рішення можуть мати наслідки для презумпції відповідності застосовним суттєвим вимогам, повинна використовуватися експертна процедура.

(53) Комісія повинна ухвалювати негайно застосовні імплементаційні акти, якщо цього вимагають невідкладні обставини, у належно обґрунтованих випадках щодо обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які відповідають вимогам, але становлять ризик для здоров’я чи безпеки людей, для домашніх тварин чи майна.

(54) Відповідно до усталеної практики, комітет, створений відповідно до цієї Директиви, може відігравати важливу роль у процесі вивчення питань застосування цієї Директиви, що їх піднімає голова комітету або представник держави-члена відповідно до їхнього внутрішнього регламенту.

(55) При вивченні питань, що стосуються цієї Директиви, за винятком питань її імплементації чи порушення, тобто в експертній групі Комісії, Європейський Парламент повинен, відповідно до існуючої практики, отримувати всю інформацію та документацію, а також, за необхідності, запрошення до участі у таких засіданнях.

(56) Комісія повинна, за допомогою імплементаційних актів, враховуючи їхній особливий характер, діючи без застосування Регламенту (ЄС) № 182/2011, встановлювати, чи є обґрунтованими заходи, вжиті державами-членами щодо невідповідного обладнання, що працює під тиском, або агрегатів.

(57) Для врахування нових дуже серйозних питань безпеки, Комісії необхідно делегувати повноваження ухвалювати акти відповідно до статті 290 ДФЄС щодо змін до класифікації обладнання, що працює під тиском, або агрегатів. Зміна класифікації повинна ґрунтуватися на належних доказах та обґрунтуванні в кожному окремому випадку. Особливо важливо, щоб під час підготовчої роботи Комісія проводила відповідні консультації, у тому числі на рівні експертів.

(58) Комісія, при підготовці та складанні делегованих актів, повинна забезпечувати одночасну, своєчасну та належну передачу відповідних документів Європейському Парламенту і Раді.

(59) Директива 97/23/ЄС передбачає перехідний механізм, що дозволяє введення в експлуатацію обладнання, що працює під тиском, і агрегатів, що відповідають національним регламентам, чинним станом на дату застосування Директиви 97/23/ЄС. Задля правової визначеності, необхідно також включити зазначений перехідний механізм до цієї Директиви.

(60) Необхідно передбачити розумні перехідні механізми, які дозволяють надавати на ринку та вводити в експлуатацію, без необхідності виконання додаткових вимог до продуктів, обладнання, що працює під тиском, і агрегати, які вже були введені в обіг згідно з Директивою 97/23/ЄЕС до дати застосування національних інструментів, які транспонують цю Директиву. Тому розповсюджувачі повинні мати можливість постачати обладнання, що працює під тиском, і агрегати, які введено обіг, а саме запаси продукції, що вже перебуває у ланцюгу розповсюдження, до дати застосування національних інструментів, які транспонують цю Директиву.

(61) Держави-члени повинні встановлювати правила щодо санкцій, застосовних у разі порушення суб’єктами господарювання положень національного законодавства, ухвалених відповідно до цієї Директиви, та забезпечувати виконання таких правил. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними та стримувальними.

(62) Оскільки ціль цієї Директиви, а саме, забезпечення відповідності обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які перебувають в обігу, вимогам, що передбачають високий рівень захисту здоров’я та безпеки людей, а також захист домашніх тварин і майна, гарантуючи при цьому функціонування внутрішнього ринку, не може бути достатньою мірою досягнута державами-членами, а радше, з огляду на її масштаб і наслідки може бути краще досягнута на рівні Союзу, Союз може ухвалювати інструменти відповідно до принципу субсидіарності, як зазначено в статті 5 Договору про Європейський Союз. Згідно з принципом пропорційності, як викладено в згаданій статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення такої цілі.

(63) Зобов’язання транспонувати цю Директиву до національного законодавства необхідно обмежити положеннями, що були суттєво змінені порівняно з ранішою Директивою. Зобов’язання транспонувати положення, що не зазнали змін, передбачене ранішою Директивою.

(64) Ця Директива не повинна обмежувати зобов’язання держав-членів щодо терміну транспозиції до національного законодавства та дати застосування Директиви, визначеної в додатку V, частині B,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

1. Ця Директива застосовується до проектування, виготовлення та оцінювання відповідності обладнання, що працює під тиском, і агрегатів із максимально допустимим тиском PS вище 0,5 бар.

2. Цю Директиву не застосовують до:

(a) трубопроводів або системи трубопроводів для транспортування будь-якого робочого середовища або речовини з або до установок (прибережних або портових) починаючи з та включаючи останній перекриваючий пристрій, розміщений в межах установки, включаючи всі допоміжні пристрої, сконструйовані спеціально для такого трубопроводу; цей виняток не поширюється на стандартне обладнання, що працює під тиском, як наприклад, те, що може використовуватися на станціях, що регулюють тиск, або на компресорних станціях;

(b) мереж водопостачання, розподілу та водовідведення, а також пов’язаного з ним обладнання та підвідних водоводів, таких як напірних труб, напірних шахт, напірних тунелів на гідроенергетичних установках і пристроїв, пов’язаних із ними;

(c) простих посудин під тиском, які підпадають під дію Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/29/ЄС (- 13);

(d) аерозольних розпилювачів, що підпадають під дію Директиви Ради 75/324/ЄЕС (- 14);

(e) обладнання, призначеного для функціонування транспортних засобів, яке підпадає під дію одного з таких правових актів:

(i) Директива Європейського Парламенту і Ради 2007/46/ЄС (- 15);

(ii) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 167/2013 (- 16);

(iii) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 168/2013 (- 17);

(f) обладнання, класифікованого до категорії не вище категорії I відповідно до статті 13 цієї Директиви, яке підпадає під дію однієї з таких директив:

(i) Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/42/ЄС (- 18);

(ii) Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/33/ЄС (- 19);

(iii) Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/35/ЄС (- 20);

(iv) Директива Ради 93/42/ЄЕС (- 21);

(v) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/142/ЄС (- 22);

(vi) Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/34/ЄС (- 23);

(g) обладнання, що підпадає під пункт (b) статті 346(1) ДФЄС;

(h) обладнання, спеціально сконструйованого для застосування у сфері ядерної техніки, несправність якого може призвести до вивільнення радіоактивності;

(i) обладнання для контролю за свердловинами, яке використовують для нафтової, газової та геотермальної розвідки і видобувної промисловості, а також у підземних сховищах, призначеного для підтримки або регулювання рівня тиску у свердловинах, включаючи фонтанну арматуру нафтових свердловин, противикидне обладнання, трубопроводи і розподільчі системи, а також пов’язані з ними пристрої;

(j) обладнання, що містить оболонки і деталі машин, для яких розміри, вибір матеріалу і конструкції визначаються, в першу чергу, вимогами щодо достатньої міцності, стійкості та стабільності до статичних і динамічних виробничих впливів, або інших пов’язаних з виробництвом критеріїв, і для яких тиск не є суттєвим фактором; до такого обладнання можна віднести:

(i) двигуни, зокрема турбіни і мотори внутрішнього згоряння;

(ii) парові машини, газові та парові турбіни, турбогенератори, компресори, насоси, привідні пристрої;

(k) доменних печей, включаючи систему охолодження, рекуперативних повітронагрівачів, відокремлювачів пилу, пристроїв для очищення колошникового газу, печей шахтного типу з охолодженням, газообмінних пристроїв та ємностей для плавлення, переплавлення, видалення газів і розливу сталі, заліза та кольорових металів;

(l) оболонок для електричного високовольтного устаткування, наприклад, вимикачів, контрольних і регулювальних пристроїв, трансформаторів і машин з частинами, що обертаються;

(m) оболонок і кожухів, які працюють під тиском, призначених для захисту систем передавання, наприклад, електричних і телефонних кабелів;

(n) суден, ракет, літаків і мобільних морських агрегатів і пристроїв, а також обладнання, спеціально призначеного для установки на борту чи для його руху;

(o) обладнання, що працює під тиском, яке складається з еластичної оболонки, наприклад, пневматичних шин, повітряних подушок, м’ячів, які використовуються для гри, надувних човнів та іншого схожого обладнання, що працює під тиском;

(p) випускних і впускних глушників;

(q) пляшок і банок для насичених вуглекислотою напоїв для кінцевого споживання;

(r) посудин для перевезення та збуту напоїв, у яких PS• V складає менше 500 бар• на літр і максимально допустимий тиск не перевищує 7 бар;

(s) обладнання, що підпадає під дію Директиви 2008/68/ЄС і Директиви 2010/35/ЄС, та обладнання, що підпадає під дію Міжнародного кодексу морського перевезення небезпечних вантажів та Конвенції про міжнародну цивільну авіацію;

(t) радіаторів і труб у водяних обігрівальних системах;

(u) посудин для рідин з тиском газу на ці рідини не більше 0,5 бар.

Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) "обладнання, що працює під тиском" означає посудини, трубопроводи, запобіжні пристрої та пристрої, що працюють під тиском, у тому числі там, де це застосовно, елементи, прикріплені до деталей під тиском, такі як фланці, форсунки, муфти, опори, петлі для підіймання;

(2) "посудина" означає герметичну ємність, сконструйовану та виготовлену для розміщення робочого середовища під тиском, включаючи також додаткові пристрої до неї, до точки з’єднання з іншим обладнанням; одна посудина може включати декілька камер;

(3) "трубопроводи" означає складові частини трубопроводів, призначених для транспортування робочого середовища, коли вони являють собою об’єднану систему, що працює під тиском; до трубопроводів відносять, зокрема, труби, системи труб, трубопровідну арматуру, фітинги, компенсатори, шланги або інші складові частини, що працюють під тиском; трубчасті теплообмінники для охолодження або нагрівання повітря також вважають трубопроводами;

(4) "запобіжні пристрої" означає пристрої, призначені для захисту обладнання, що працює під тиском, у випадку перевищення припустимих параметрів, у тому числі пристрої для безпосереднього обмеження тиску, наприклад, запобіжні клапани, розривні мембрани, гнучкі стрижні, керовані системи аварійного скидання тиску та обмежувальні пристрої, які своєю дією приводять у дію коригувальні пристрої або спричиняють відключення або відсікання, такі як перемикачі тиску, температури чи рівня робочого середовища, а також контрольно-вимірювальні та регулювальні пристрої;

(5) "пристрої, що працюють під тиском" означає пристрої із експлуатаційною функцією, що мають корпус, на який діє тиск;

(6) "агрегати" означає декілька одиниць обладнання, що працює під тиском, об’єднаних виробником в одну інтегровану та функціональну конструкцію;

(7) "тиск" означає тиск відносно атмосферного тиску, наприклад, надлишковий тиск. При цьому тиск, нижчий за атмосферний, оцінюється як негативна величина;

(8) "максимально допустимий тиск (PS)" означає максимальний надлишковий тиск, на який розраховане виробником обладнання, також він може бути визначений виробником для певного місця обладнання, це може бути з’єднання запобіжних та/або обмежувальних пристроїв, найвища точка обладнання, або, в іншому випадку, будь-яке інше визначене виробником місце;

(9) "мінімальна/максимальна допустима температура (ТS)" означає визначену виробником мінімальну/максимальну температуру, на яку розраховано обладнання;

(10) "місткість (V)" означає внутрішню місткість камери, включаючи місткість патрубків до першого вхідного з’єднання, але виключаючи місткість вбудованих внутрішніх деталей;

(11) "номінальний діаметр (DN)" означає цифрове позначення розміру, яке застосовується для всіх складових частин, що входять до системи трубопроводу, окрім складових частин, які позначають за зовнішнім діаметром або параметром нарізки; це округлене значення, яке використовують як референтний параметр і воно лише приблизно відповідає розмірам виробництва; позначається літерами DN, після яких вказують цифри;

(12) "робоче середовище" означає газ, рідину або пару в чистому вигляді або у вигляді їх суміші; робоче середовище може містити суспензію твердих речовин;

(13) "нерознімні з’єднання" означає з’єднання, які можуть бути роз’єднані лише методами, що включають руйнування;

(14) "Європейський дозвіл на використання матеріалів" означає технічний документ, у якому визначені характеристики матеріалу, призначеного для багаторазового використання при виготовленні обладнання, що працює під тиском, що не регулюються гармонізованими стандартами;

(15) "надання на ринку" означає будь-яке платне або безоплатне постачання обладнання, що працює під тиском, або агрегатів для розповсюдження чи використання на ринку Союзу в процесі здійснення підприємницької діяльності;

(16) "введення в обіг" означає перше надання обладнання, що працює під тиском, або агрегатів на ринку Союзу;

(17) "введення в експлуатацію" означає перше використання обладнання, що працює під тиском, або агрегату його користувачем;

(18) "виробник" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка виготовляє обладнання, що працює під тиском, чи агрегат або для якої таке обладнання чи агрегат розробляють або виготовляють, та реалізує таке обладнання, що працює під тиском, або агрегат під своїм найменуванням або торговельною маркою або використовує його для власних цілей;

(19) "уповноважений представник" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, створену в межах Союзу, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені щодо визначених завдань;

(20) "імпортер" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, створену в межах Союзу, яка вводить в обіг на ринку Союзу обладнання, що працює під тиском, або агрегати з третьої країни;

(21) "розповсюджувач" означає будь-яку фізичну або юридичну особу в ланцюгу постачання, іншу ніж виробник або імпортер, яка надає на ринку обладнання, що працює під тиском, або агрегати;

(22) "суб’єкти господарювання" означає виробника, уповноваженого представника, імпортера та розповсюджувача;

(23) "технічна специфікація" означає документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинно відповідати обладнання, що працює під тиском, або агрегати;

(24) "гармонізований стандарт" означає гармонізований стандарт, як визначено в пункті (с) статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 1025/2012;

(25) "акредитація" означає акредитацію, як визначено у пункті 10 статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008;

(26) "національний орган з акредитації" означає національний орган з акредитації, як визначено в пункті 11 статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008;

(27) "оцінювання відповідності" означає процес, який показує, чи були виконані суттєві вимоги щодо безпечності цієї Директиви, що стосуються обладнання, що працює під тиском, або агрегатів;

(28) "орган з оцінювання відповідності" означає орган, який здійснює діяльність з оцінювання відповідності, у тому числі калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;

(29) "відкликання" означає будь-який захід, спрямований на забезпечення повернення обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, що вже були надані споживачам або іншим користувачам;

(30) "вилучення" означає будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку обладнання, що працює під тиском, або агрегатів у ланцюгу постачання;

(31) "марковання знаком СЕ" означає марковання, за допомогою якого виробник указує, що обладнання, що працює під тиском, або агрегат відповідає застосовним вимогам, визначеним у гармонізаційному законодавстві Союзу, яке передбачає його нанесення;

(32) "гармонізаційне законодавство Союзу" означає будь-яке законодавство Союзу, яке гармонізує умови реалізації продуктів.

1. Держави-члени вживають усіх належних заходів, щоб забезпечити надання на ринку та введення в експлуатацію обладнання, що працює під тиском, і агрегатів, тільки якщо вони відповідають вимогам цієї Директиви при правильному встановленні і технічному обслуговуванні і використанні для цілей, для яких вони призначені.

2. Ця Директива не впливає на право держав-членів встановлювати такі вимоги, які вони вважатимуть за потрібне для забезпечення захисту людей та, зокрема, працівників під час використання зазначеного обладнання, що працює під тиском, і агрегату, за умови, що це не означає, що таке обладнання чи агрегат будуть модифіковані у спосіб, не зазначений у цій Директиві.

3. Держави-члени не повинні перешкоджати показу обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які не відповідають вимогам цієї Директиви, під час проведення ярмарків, виставок чи інших подібних заходів, за умови наявності видимого позначення, на якому чітко зазначено, що таке обладнання, що працює під тиском, або агрегати не можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію до приведення їх у відповідність. Під час таких демонстрацій повинні бути вжиті належні заходи для забезпечення безпеки людей відповідно до вимог, встановлених компетентним органом відповідної держави-члена.

1. Таке обладнання, що працює під тиском, повинно задовольняти суттєві вимоги щодо безпечності, визначені у додатку I:

(a) посудини, окрім зазначених у пункті (b), для:

(i) газів, зріджених газів, розчинених під тиском газів, пари таких рідин, в яких тиск пари за максимально допустимої температури перевищує нормальний атмосферний тиск (1013 мбар) більше ніж на 0,5 бар, у межах таких граничних значень:

- для робочих середовищ групи 1, якщо місткість перевищує 1 літр і добуток PS на V перевищує 25 бар на• літр, або якщо тиск PS перевищує 200 бар (додаток II, графік 1),

- для робочих середовищ групи 2, якщо місткість перевищує 1 літр і добуток PS на V перевищує 50 бар на• літр, або якщо тиск PS перевищує 1000 бар, а також всіх переносних вогнегасників та балонів для дихальних апаратів (додаток II, графік 2);

(ii) рідин з тиском пари за максимально допустимої температури не більше 0,5 бар понад нормального атмосферного тиску (1013 мбар) у межах таких граничних значень:

- для робочих середовищ групи 1, якщо місткість перевищує 1 літр і добуток PS на V перевищує 200 бар на• літр, або якщо тиск PS перевищує 500 бар (додаток II, таблиця 3),

- для робочих середовищ групи 2, якщо тиск PS перевищує 10 бар і добуток PS на V перевищує 10000 бар на• літр, або якщо тиск PS перевищує 1000 бар (додаток II, графік 4);

(b) обладнання, що працює під тиском, місткістю понад 2 л і призначене для утворення пари або перегрітої води за температури понад 110 °C, яке підігрівається полум’ям або іншим чином, і якому загрожує небезпека перегріву; зокрема, усі скороварки (додаток II, графік 5);

(c) трубопроводи для:

(i) газів, зріджених газів, розчинених під тиском, пари і рідин з тиском пари за максимально допустимої температури більше ніж на 0,5 бар вище нормального атмосферного тиску (1013 мбар) у межах таких граничних значень:

- для робочих середовищ групи 1, якщо DN перевищує 25 (додаток II, графік 6),

- для робочих середовищ групи 2, якщо DN перевищує 32 і добуток PS та DN перевищує 1000 бар (додаток II, діаграма 7);

(ii) рідин з тиском пари за максимально допустимої температури не більше 0,5 бар понад нормального атмосферного тиску (1013 мбар) у межах таких граничних значень:

- для робочих середовищ групи 1, якщо DN перевищує 25 і добуток PS та DN перевищує 2000 бар (додаток II, графік 8);

- для робочих середовищ групи 2, якщо тиск PS перевищує 10 бар, DN перевищує 200 і добуток PS та DN перевищує 5000 бар (додаток II, графік 9).

(d) запобіжні пристрої, а також пристрої, що працюють під тиском і призначені для обладнання, що регулюють пункти (a), (b), і (c), зокрема, коли таке обладнання об’єднано в агрегати.

2. Такі агрегати, які включають принаймні одну одиницю обладнання, що працює під тиском, вказаного у параграфі 1, повинні задовольняти суттєві вимоги щодо безпечності, визначені у додатку I:

(a) агрегати, призначені для вироблення пари або перегрітої води за температури понад 110 °C, які містять принаймні одну одиницю обладнання, що працює під тиском, та підігрівається полум’ям або іншим чином і який становить небезпеку перегрівання;

(b) агрегати, крім тих, що зазначені у пункті (a), якщо виробник має намір надавати їх на ринку та вводити в експлуатацію як агрегати.

Як відступ від першого підпараграфа, агрегати призначені для отримання теплої води за температури не вище 110 °C, які завантажуються вручну твердим паливом і PS на V яких перевищує 50 бар• на літр, повинні відповідати суттєвим вимогам щодо безпечності, зазначеним у пунктах 2.10, 2.11, 3.4, 5(a) і 5(d) додатка I.

3. Обладнання, що працює під тиском, і агрегати з робочими параметрами рівними або нижче меж, визначених у пунктах (a), (b) і (c) параграфа 1 і у параграфі 2 відповідно, слід проектувати і виготовляти відповідно до належної інженерної практики держави-члена з тим, щоб гарантувати безпеку їх застосування. Обладнання, що працює під тиском, і агрегати повинні супроводжуватися належними інструкціями з використання.

Таке обладнання чи агрегати не повинні мати марковання знаком СЕ, зазначене у статті 18, без обмеження іншого застосовного гармонізаційного законодавства Союзу, що передбачає його нанесення.

1. Держави-члени не можуть забороняти, обмежувати чи перешкоджати наданню на ринку чи введенню в експлуатацію на умовах, визначених виробником, обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, що відповідають вимогам цієї Директиви, на підставі ризиків, пов’язаних із тиском.

Держави-члени не можуть забороняти, обмежувати чи перешкоджати наданню на ринку чи введенню в експлуатацію обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, що відповідають статті 4(3), на підставі ризиків, пов’язаних із тиском.

2. Якщо держава-член призначила інспекційну організацію користувачів згідно з вимогами, визначеними у статті 25, вона не може, посилаючись на ризики, пов’язані з тиском, забороняти, обмежувати або перешкоджати введенню в обіг або введенню в експлуатацію, за умов, передбачених у статті 16, обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які пройшли оцінювання відповідності інспекційної організації споживачів, призначеним іншою державою-членом відповідно до вимог, визначених у статті 25.

3. Держави-члени можуть вимагати, у тій мірі, у якій це необхідно для належної безпечної експлуатації обладнання, що працює під тиском, і агрегатів, щоб інформація, зазначена у пунктах 3.3 і 3.4 додатка I, надавалася офіційною мовою (мовами) Союзу, як визначено державою-членом, у якій обладнання або агрегат надається на ринку.

1. Виробники під час введення в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у статті 4(1) і (2), або їх використання для власних цілей повинні забезпечувати, щоб вони були спроектовані та виготовлені відповідно до суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у додатку I.

Виробники під час введення в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у статті 4(3), або їх використання для власних цілей повинні забезпечувати, щоб вони були спроектовані та виготовлені відповідно до належної інженерної практики держави-члена.

2. Для обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у статті 4(1) і (2), виробники повинні скласти технічну документацію, зазначену в додатку III, та провести належну процедуру оцінювання відповідності, зазначену в статті 14, або забезпечити її проведення.

Якщо відповідність обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у статті 4(1) і (2), застосовним вимогам доведена процедурою, зазначеною в першому підпараграфі цього параграфа, виробники складають декларацію про відповідність вимогам ЄС і наносять марковання знаком СЕ.

3. Виробники повинні зберігати технічну документацію та декларацію про відповідність вимогам ЄС протягом 10 років після введення в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегатів.

4. Виробники повинні забезпечувати застосування процедур, необхідних для підтримання відповідності серійного виробництва вимогам цієї Директиви. Повинні належним чином враховуватися зміни в проекті чи характеристиках обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, а також зміни у гармонізованих стандартах або в інших технічних специфікаціях, шляхом покликання на які декларується відповідність обладнання, що працює під тиском, або агрегатів.

Якщо це вважається доцільним з огляду на ризики, які становить обладнання, що працює під тиском, або агрегати, виробники, для захисту здоров’я та безпеки споживачів та інших користувачів, повинні проводити вибіркові випробування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, наданих на ринку, проводити розслідування і за потреби вести реєстр скарг на обладнання, що працює під тиском, і агрегати, що не відповідають вимогам, та випадків відкликання такого обладнання і агрегатів, а також інформувати розповсюджувачів про будь-який такий моніторинг.

5. Виробники забезпечують, щоб на їхнє обладнання, що працює під тиском, або агрегати були нанесені позначення типу, номера партії або серійного номера чи іншого елемента, які дозволяють їх ідентифікувати, або, якщо це є неможливим через розмір або характер обладнання чи агрегату, щоб необхідну інформацію було розміщено на пакованні або в документі, який супроводжує обладнання.

6. Виробники повинні зазначати на обладнанні, що працює під тиском, або агрегаті своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та поштову адресу, за якою з ними можна зв’язатися, або, якщо це неможливо, - на пакованні чи в документі, що супроводжує обладнання чи агрегат. Адреса повинна вказувати єдине місце, за яким можна звернутися до виробника. Контактні дані викладають мовою, легко зрозумілою для споживачів, інших користувачів та органів ринкового нагляду.

7. Виробники забезпечують, щоб обладнання, що працює під тиском, або агрегати, зазначені у статті 4(1) і (2), супроводжувалися інструкціями та інформацією щодо безпечності відповідно до пунктів 3.3 і 3.4 додатка І мовою, яку можуть легко зрозуміти споживачі та інші користувачі, як визначено відповідною державою-членом. Такі інструкції та інформація щодо безпечності повинні бути ясними, зрозумілими та чіткими.

Виробники забезпечують, щоб обладнання, що працює під тиском, або агрегати, зазначених у статті 4(3), супроводжувалися інструкціями та інформацією щодо безпечності відповідно до статті 4(3) мовою, що може бути легко зрозумілою споживачам та іншим користувачам, як визначено відповідною державою-членом. Такі інструкції та інформація щодо безпечності повинні бути ясними, зрозумілими та чіткими.

8. Виробники, які вважають або мають підстави вважати, що обладнання, що працює під тиском, або агрегати, які вони ввели в обіг, не відповідають вимогам цієї Директиви, повинні негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення такого обладнання, що працює під тиском, і таких агрегатів у відповідність, вилучення їх із обігу чи їх відкликання, залежно від ситуації. Крім того, якщо обладнання, що працює під тиском, або агрегати становлять ризик, виробники повинні негайно повідомити про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали таке обладнання, що працює під тиском, або такі агрегати на ринку, та надати їм докладні відомості, зокрема про невідповідність і вжиті коригувальні заходи.

9. На обґрунтований запит компетентного національного органу виробники надають йому всю інформацію та документацію, необхідну для доведення відповідності обладнання, що працює під тиском, або агрегату цій Директиві мовою, яку такий орган може легко зрозуміти. Зазначена інформація та документація може бути надана в друкованій або електронній формі. На вимогу зазначеного органу вони повинні співпрацювати з ним щодо вжиття будь-яких заходів для усунення ризиків, що становить обладнання, що працює під тиском, або агрегат, введені ними в обіг.

1. Виробник може призначити уповноваженого представника на підставі письмового доручення.

Обов’язки, встановлені у статті 6(1), та обов’язок складати технічну документацію, зазначений у статті 6(2), не повинні зазначатися в дорученні уповноваженого представника.

2. Уповноважений представник виконує завдання, вказані в дорученні, отриманому від виробника. Таке доручення повинне дозволяти уповноваженому представнику виконувати принаймні такі дії:

(a) зберігати декларації про відповідність вимогам ЄС і технічну документацію для надання національним органам державного ринкового нагляду протягом 10 років після введення в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегату;

(b) надавати на обґрунтований запит компетентного національного органу інформацію та документацію, необхідні для підтвердження відповідності обладнання, що працює під тиском, або агрегату;

(c) забезпечувати на вимогу компетентних національних органів співпрацю з ними стосовно заходів, які вживаються для усунення ризиків, пов’язаних з обладнанням, що працює під тиском, або агрегатом, на які поширюється дія доручення уповноваженого представника.

1. Імпортери повинні вводити в обіг тільки обладнання, що працює під тиском, або агрегати, які відповідають вимогам.

2. Перед введенням в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у статті 4(1) і (2), імпортери повинні пересвідчитися, що виробник провів належну процедуру оцінювання відповідності згідно зі статтею 14. Вони повинні забезпечувати, що виробник склав технічну документацію щодо того, що обладнання, що працює під тиском, або агрегати мають марковання знаком СЕ, і вони супроводжуються інструкціями та інформацією щодо безпечності відповідно до пунктів 3.3 і 3.4 додатка I, а також що виробник дотримався вимог, визначених у статті 6(5) і (6).

Перед введенням в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у статті 4(3), імпортери повинні забезпечити, щоб виробник склав технічну документацію, і щоб обладнання, що працює під тиском, або агрегати супроводжувалися належними інструкціями з використання, а також щоб виробник дотримався вимог, визначених у статті 6(5) і (6).

Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що обладнання, що працює під тиском, або агрегат не відповідають суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку І, він повинен не вводити таке обладнання, що працює під тиском, або агрегат в обіг до його приведення у відповідність. Крім того, якщо обладнання, що працює під тиском, або агрегат становлять ризик, імпортер повинен повідомити про це виробника та органи ринкового нагляду.

3. Імпортери повинні зазначати на обладнанні, що працює під тиском, або агрегаті своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та поштову адресу, за якою з ними можна зв’язатися, або, якщо це неможливо, - на пакованні чи в документі, що супроводжує обладнання або агрегат. Контактні дані викладають мовою, легко зрозумілою для споживачів, інших користувачів та органів ринкового нагляду.

4. Імпортери забезпечують, щоб обладнання, що працює під тиском, або агрегати, зазначені у статті 4(1) і (2), супроводжувалися інструкціями та інформацією щодо безпечності відповідно до пунктів 3.3 і 3.4 додатка I мовою, що може бути легко зрозумілою споживачам та іншим користувачам, як визначено відповідною державою-членом.

Імпортери забезпечують, щоб обладнання, що працює під тиском, або агрегати, зазначені у статті 4(3), супроводжувалися інструкціями та інформацією щодо безпечності мовою, яку можуть легко зрозуміти споживачі та інші користувачі, як визначено відповідною державою-членом.

5. Імпортери повинні забезпечувати, щоб умови зберігання чи транспортування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у статті 4(1) і (2), коли вони перебувають під їхньою відповідальністю, не становили загрози для їх відповідності суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку I.

6. Якщо це вважається доцільним з огляду на ризики, які становить обладнання, що працює під тиском, або агрегати, імпортери, для захисту здоров’я та безпеки споживачів та інших користувачів, повинні проводити вибіркові випробування обладнання, що працює під тиском, і агрегатів, наданих на ринку, проводити розслідування і за потреби вести облік скарг на обладнання, що працює під тиском, і агрегати, що не відповідають вимогам, і випадків відкликання такого обладнання та агрегатів, а також інформувати розповсюджувачів про будь-який такий моніторинг.

7. Імпортери, які вважають або мають підстави вважати, що обладнання, що працює під тиском, або агрегати, які вони ввели в обіг, не відповідають вимогам цієї Директиви, повинні негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення такого обладнання, що працює під тиском, або агрегату у відповідність, вилучення їх із обігу чи відкликання, залежно від ситуації. Крім того, якщо обладнання, що працює під тиском, або агрегат становить ризик, імпортери повинні негайно повідомити про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали на ринку таке обладнання, що працює під тиском, або агрегат, та надати їм докладні відомості, зокрема про невідповідність і вжиті коригувальні заходи.

8. Імпортери повинні протягом 10 років після введення в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегату зберігати копію декларації про відповідність вимогам ЄС у розпорядженні органів ринкового нагляду та забезпечувати можливість надання таким органам, на їхній запит, доступу до технічної документації.

9. На обґрунтований запит компетентного національного органу імпортери надають йому всю інформацію та документацію, необхідну для підтвердження відповідності обладнання, що працює під тиском, або агрегату мовою, яку такий орган може легко зрозуміти. Зазначена інформація та документація може бути надана в друкованій або електронній формі. На вимогу зазначеного органу вони повинні співпрацювати з ним щодо вжиття будь-яких дій для усунення ризиків, що становить обладнання, що працює під тиском, або агрегат, введені ними в обіг.

1. Розповсюджувачі під час надання на ринку обладнання, що працює під тиском, або агрегатів повинні діяти з належною обачністю щодо вимог цієї Директиви.

2. Перед наданням на ринку обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у статті 4(1) і (2), розповсюджувачі повинні перевірити наявність на обладнанні, що працює під тиском, або агрегаті марковання знаком СЕ, що його супроводжують необхідні документи, інструкції та інформація щодо безпечності відповідно до пунктів 3.3 і 3.4 додатка І мовою, яку можуть легко зрозуміти споживачі та інші користувачі у державі-члені, у якій обладнання, що працює під тиском, або агрегат надають на ринку, і що виробник та імпортер дотрималися вимог, визначених у статті 6(5) і (6) і статті 8(3), відповідно.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що обладнання, що працює під тиском, або агрегати не відповідають суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку І, він повинен не надавати на ринку таке обладнання, що працює під тиском, або агрегат до його приведення у відповідність. Крім того, якщо обладнання, що працює під тиском, або агрегат становить ризик, розповсюджувач повинен повідомити про це виробника або імпортера, а також органи ринкового нагляду.

Перед наданням на ринку обладнання, що працює під тиском, або агрегату, зазначеного у статті 4(3), розповсюджувачі повинні перевірити, що таке обладнання, що працює під тиском, або агрегат супроводжують належні інструкції з використання мовою, яку можуть легко зрозуміти споживачі та інші користувачі у державі-члені, у якій таке обладнання, що працює під тиском, або агрегат надають на ринку, і що виробник та імпортер дотрималися вимог, визначених у статті 6(5) і (6) і статті 8(3), відповідно.

3. Розповсюджувачі повинні забезпечувати, щоб умови зберігання чи транспортування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, зазначених у статті 4(1) і (2), коли вони перебувають під їхньою відповідальністю, не становили загрози для їх відповідності суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку I.

4. Розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що обладнання, що працює під тиском, або агрегати, які вони надали на ринку, не відповідають вимогам цієї Директиви, повинні переконатися у вжитті коригувальних заходів, необхідних для приведення такого обладнання, що працює під тиском, або агрегату у відповідність, його вилучення із обігу чи відкликання, залежно від ситуації. Крім того, якщо обладнання, що працює під тиском, або агрегат становить ризик, розповсюджувачі повинні негайно повідомити про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали таке обладнання чи агрегат на ринку, та надати їм докладні відомості, зокрема про невідповідність і вжиті коригувальні заходи.

5. На обґрунтований запит компетентного національного органу розповсюджувачі надають йому всю інформацію та документацію, необхідну для підтвердження відповідності обладнання, що працює під тиском, або агрегатів. Зазначена інформація та документація може бути надана в друкованій або електронній формі. На вимогу зазначеного органу вони повинні співпрацювати з ним щодо вжиття будь-яких заходів для усунення ризиків, що становить обладнання, що працює під тиском, або агрегати, надані ними на ринку.

У разі коли імпортер або розповсюджувач вводить в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегат під своїм найменуванням або торговельною маркою, або модифікує вже введене в обіг обладнання, що працює під тиском, або агрегат у такий спосіб, що може вплинути на його відповідність вимогам цієї Директиви, він вважається виробником і повинен виконувати обов’язки виробника відповідно до статті 6.

Суб’єкти господарювання на запит повинні ідентифікувати для органів ринкового нагляду:

(a) будь-якого суб’єкта господарювання, який постачив їм обладнання, що працює під тиском, або агрегат;

(b) будь-якого суб’єкта господарювання, якому вони постачили обладнання, що працює під тиском, або агрегат.

Суб’єкти господарювання повинні мати змогу надавати інформацію, зазначену в першому параграфі, протягом 10 років після того, як їм було постачено обладнання, що працює під тиском, або агрегат, та протягом 10 років після того, як вони постачили обладнання, що працює під тиском, або агрегат.

1. Обладнання, що працює під тиском, і агрегати, зазначені у статті 4(1) і (2), які відповідають гармонізованим стандартам, покликання на які опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, або частинам таких стандартів, вважають такими, що відповідають суттєвим вимогам щодо безпечності, передбаченим у таких стандартах чи їхніх частинах, визначених у додатку I.

2. Матеріали, використані для виробництва обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які відповідають європейським дозволам на використання матеріалів, покликання на які опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу відповідно до статті 15(4), вважають такими, що відповідають застосовним суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку I.

1. Обладнання, що працює під тиском, зазначене в статті 4(1), класифікується за категоріями згідно з додатком II, відповідно до висхідного рівня загрози.

Для цілей такої класифікації робочі середовища поділяють на такі дві групи:

(a) група 1, що складається з речовин та сумішей, як визначено в пунктах (7) і (8) статті 2 Регламенту (ЄС) № 1272/2008, які класифікуються як небезпечні згідно з класами фізичної загрози або загрози здоров’ю, встановленими у частинах 2 і 3 додатка І до зазначеного Регламенту:

(i) вибухові речовини нестабільного характеру або вибухові речовини підкласів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 і 1.5;

(ii) займисті гази, категорія 1 і 2;

(iii) окислювальні гази, категорія 1;

(iv) займисті рідини, категорія 1 і 2;

(v) займисті рідини, категорія 3, якщо максимальна допустима температура вища за точку загоряння;

(vi) займисті тверді речовини, категорія 1 і 2;

(vii) самореактивні речовини та суміші, тип A-F;

(viii) пірофорні рідини, категорія 1;

(ix) пірофорні тверді речовини, категорія 1;

(x) речовини та суміші, які при контакті з водою виділяють займисті гази, категорія 1, 2 і 3;

(xi) окислювальні рідини, категорія 1, 2 і 3;

(xii) окислювальні тверді речовини, категорія 1, 2 і 3;

(xiii) органічні пероксиди, типи A-F;

(xiv) гостра пероральна токсичність, категорія 1 і 2;

(xv) гостра дермальна токсичність, категорія 1 і 2;

(xvi) гостра інгаляційна токсичність, категорія 1, 2 і 3;

(xvii) специфічна токсичність для органів-мішеней - одноразова експозиція, категорія 1.

Група 1 включає також речовини та суміші, які містяться в обладнанні, що працює під тиском, з максимально допустимою температурою TS, яка перевищує точку загоряння робочого середовища;

(b) група 2 складається з речовин та сумішей, не зазначених у пункті (а).

2. Якщо посудина складається з декількох камер, то вона класифікується за найвищою категорією, застосовною до окремих камер. Якщо камера містить декілька робочих середовищ, класифікація базується на робочому середовищі, що вимагає найвищої категорії.

1. Процедури оцінювання відповідності, які повинні застосовуватися до одиниці обладнання, що працює під тиском, визначають за категорією, за якою класифікується обладнання, як визначено у статті 13.

2. Процедури оцінювання відповідності, які повинні застосовуватися для різних категорій:

(a) категорія I:

- Модуль A

(b) категорія II:

- Модуль A2

- Модуль D1

- Модуль E1

(c) категорія III:

- Модулі B (тип проекту) + D

- Модулі B (тип проекту) + F

- Модулі B (тип виробництва) + E

- Модулі B (тип виробництва) + C2

- Модуль H

(d) категорія IV:

- Модулі B (тип виробництва) + D

- Модулі B (тип виробництва) + F

- Модуль G

- Модуль H1

Процедури оцінювання відповідності визначені в додатку III.

3. Обладнання, що працює під тиском, підлягає одній з процедур оцінювання відповідності, яку виробник може обрати серед інших процедур, викладених для категорії, за якою його класифіковано. Виробник може також обрати застосування однієї з процедур, застосовних для вищої категорії, за наявності.

4. У рамках процедур забезпечення якості для обладнання, що працює під тиском, у категоріях III і IV, зазначених у пункті (i) пункту (a) статті 4(1), першому абзаці пункту(ii) пункту (a) статті 4(1) і пункту (b) статті 4(1), здійснюючи відвідування без попередження, нотифікований орган бере зразок обладнання з виробничих чи складських приміщень для того, щоб виконати або забезпечити виконання заключного оцінювання, як зазначено в додатку I, пункті 3.2. Для цього виробник інформує нотифікований орган про запланований графік виробництва. Нотифікований орган здійснює щонайменше два відвідування протягом першого року виробництва. Частота наступних відвідувань визначається нотифікованим органом на основі критеріїв, визначених у пункті 4.4 модулів D, E і H та пункті 5.4 модуля H1.

5. У випадку одиничного виробництва посудин та обладнання, що працює під тиском, категорії III, зазначених у пункті (b) статті 4(1), згідно з процедурою модуля H, нотифікований орган виконує або забезпечує виконання заключного оцінювання, як зазначено в пункті 3.2 додатка I, для кожної одиниці. Для цього виробник повідомляє запланований графік виробництва нотифікованому органу.

6. Агрегати, зазначені в пункті 4(2), підлягають глобальній процедурі оцінювання відповідності, що включає такі оцінювання:

(a) оцінювання кожної одиниці обладнання, що працює під тиском, з якого складається агрегат, зазначеного в статті 4(1), яке раніше не підлягало процедурі оцінювання відповідності та окремого марковання знаком СЕ; процедуру оцінювання визначають за категорією кожної одиниці обладнання;

(b) оцінювання з’єднання різних складових частин агрегату, як зазначено в пунктах 2.3, 2.8 і 2.9 додатка І, що визначають за найвищою категорією, застосовною до відповідного обладнання, окрім категорії, застосовної до будь-яких запобіжних пристроїв;

(c) оцінювання захисту агрегату від перевищення дозволених експлуатаційних обмежень, як зазначено в пунктах 2.10 і 3.2.3 додатка І, яку проводять з огляду на найвищу категорію, застосовну до одиниць обладнання, для яких необхідний захист.

7. Як відступ від параграфів 1-6 цієї статті, у випадках, коли це виправдано, компетентні органи можуть дозволяти надання на ринку та введення в експлуатацію на території відповідної держави-члена окремих одиниць обладнання, що працює під тиском, і агрегатів, зазначених у статті 2, до яких не застосовувалися процедури, зазначені у параграфах 1-6 цієї статті, та використання яких здійснюється з метою експерименту.

8. Записи та кореспонденція щодо процедур оцінювання відповідності складають офіційною мовою держави-члена, в якій засновано орган, відповідальний за проведення таких процедур оцінювання відповідності, або мовою, прийнятною для такого органу.

1. Європейський дозвіл на використання матеріалів видає один з нотифікованих органів, зазначених у статті 20, спеціально призначених для такого завдання, на запит одного або більше виробників матеріалів або обладнання. Нотифікований орган визначає та виконує або організовує виконання належних інспектувань і випробувань для засвідчення відповідності типів матеріалу відповідним вимогам цієї Директиви. У випадку матеріалів, які були визнані безпечними для використання до 29 листопада 1999 року, нотифікований орган повинен врахувати існуючі дані при засвідченні такої відповідності.

2. Перш ніж надати європейський дозвіл на використання матеріалів, нотифікований орган повідомляє держави-члени та Комісію, надсилаючи їм відповідну інформацію. Протягом трьох місяців держава-член або Комісія можуть надавати зауваження, зазначаючи їх обґрунтування. Нотифікований орган може надавати європейський дозвіл на використання матеріалів, враховуючи подані зауваження.

3. Копію європейського дозволу на використання матеріалів надсилають державам-членам, нотифікованим органам і Комісії.

4. Якщо європейський дозвіл на використання матеріалів задовольняє вимоги, які він охоплює та які визначено в додатку I, Комісія публікує покликання на зазначений дозвіл. Комісія актуалізує перелік таких схвалень у Офіційному віснику Європейського Союзу.

5. Нотифікований орган, який надав європейський дозвіл на використання матеріалів, вилучає такий дозвіл, якщо йому стає відомо, що він був наданий з порушеннями або якщо тип матеріалів підпадає під гармонізований стандарт. Він негайно повідомляє інші держави-члени, нотифіковані органи та Комісію про будь-яке вилучення дозволу.

6. Якщо держава-член або Комісія вважає, що європейський дозвіл на використання матеріалів, покликання на який були опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу, не повністю задовольняє суттєві вимоги щодо безпечності, які він охоплює та які визначені в додатку I, Комісія за допомогою імплементаційних актів вирішує питання щодо вилучення покликань на зазначений європейський дозвіл на використання матеріалів з Офіційного вісника Європейського Союзу.

Імплементаційні акти, зазначені в першому підпараграфі цього параграфа, ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 44(3).

1. Як відступ від положень щодо завдань, які виконують нотифіковані органи, держави-члени можуть надавати повноваження на своїй території на введення в обіг та введення в експлуатацію споживачами обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, для яких оцінювання відповідності суттєвим вимогам щодо безпечності здійснювала інспекційна організація користувачів, призначена згідно з параграфом 7.

2. Обладнання, що працює під тиском, та агрегати, відповідність яких оцінена інспекційною організацією користувачів, не має марковання знаком СЕ.

3. Обладнання, що працює під тиском, або агрегати, зазначені у параграфі 1, можуть використовуватися лише на підприємствах, якими управляє група, до складу якої входить інспекційна організація. Група застосовує спільну політику безпеки стосовно технічних специфікацій для проектування, виробництва, інспектування, обслуговування та використання обладнання, що працює під тиском, і агрегатів.

4. Інспекційні організації користувачів діють виключно від імені групи, частиною якої вони є.

5. Процедури оцінювання відповідності, застосовні інспекційними організаціями користувачів, є модулями A2, C2, F і G, визначеними в додатку III.

6. Держави-члени повідомляють іншим державам-членам та Комісії про інспекційні організації користувачів, які вони уповноважили, завдання, для виконання яких їх призначили, та, для кожної інспекційної організації користувачів, список підприємств, які відповідають положенням параграфа 3.

7. При призначенні інспекційних організацій користувачів держави-члени застосовують вимоги, визначені у статті 25, та забезпечують, щоб група, частиною якої є інспекційні організації користувачів, застосовувала критерії, зазначені у другому реченні параграфа 3 цієї статті.

1. У декларації про відповідність вимогам ЄС зазначають, що було доведено виконання суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у додатку I.

2. Декларація про відповідність вимогам ЄС повинна мати типову структуру, наведену в додатку IV, містити елементи, визначені у відповідних процедурах оцінювання відповідності, визначених у додатку III, і постійно оновлюватися. Її перекладають мовою чи мовами, які вимагає держава-член, на ринку якої обладнання, що працює під тиском, або агрегат вводять в обіг або надають на ринку.

3. Якщо на обладнання, що працює під тиском, або агрегат поширюється дія декількох актів Союзу, що вимагають складення декларації про відповідність вимогам ЄС, повинна бути складена єдина декларація про відповідність вимогам ЄС стосовно всіх таких актів Союзу. У такій декларації зазначають відповідні акти Союзу, у тому числі відомості про їх опублікування.

4. Виробник шляхом складення декларації про відповідність вимогам ЄС бере на себе відповідальність за відповідність обладнання, що працює під тиском, або агрегату вимогам, встановленим у цій Директиві.

марковання знаком CE регламентується загальними принципами, викладеними у статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008.

1. марковання знаком СЕ наносять так, щоб воно було помітним, розбірливим і незмивним на:

(a) кожну одиницю обладнання, що працює під тиском, зазначеного у статті 4(1), або його паспортну табличку;

(b) кожен агрегат, зазначений у статті 4(2), або його паспортну табличку.

У випадках, коли марковання знаком СЕ неможливо нанести або гарантувати через характер обладнання чи агрегату, його наносять на паковання і на супровідні документи.

Одиниці обладнання або агрегату, зазначені в пунктах (a) і (b) першого підпараграфа, повинні бути готовими або в стані, що дозволяє проведення заключного оцінювання, як описано в пункті 3.2 додатка I.

2. марковання знаком СЕ не обов’язково наносити на кожну окрему одиницю обладнання, що працює під тиском, з якого складається агрегат. Окремі одиниці обладнання, що працює під тиском, які вже мають марковання знаком СЕ, у разі використання їх як частини агрегату, зберігають таке маркування.

3. марковання знаком CE наносять перед введенням одиниці обладнання, що працює під тиском, або агрегату в обіг.

4. Після марковання знаком СЕ зазначають ідентифікаційний номер нотифікованого органу, якщо такий орган залучено на етапі контролю за виробництвом.

Ідентифікаційний номер нотифікованого органу наносить безпосередньо такий орган, або, відповідно до його вказівок, виробник чи його уповноважений представник.

5. Після марковання знаком СЕ та, залежно від обставин, ідентифікаційного номера нотифікованого органу, зазначеного у параграфі 4, може бути нанесене будь-яке інше маркування, що вказує на особливий ризик або використання.

6. Держави-члени використовують наявні механізми, щоб забезпечити правильне застосування режиму, що регламентує марковання знаком СЕ, і вживають необхідних заходів у разі неналежного використання цього знаку.

Держави-члени нотифікують Комісію та інші держави-члени про нотифіковані органи та інспекційні організації споживачів, уповноважені виконувати завдання з оцінювання відповідності згідно зі статтею 14, статтею 15 або статтею 16, та про незалежні організації, визнані ними, для цілей завдань, зазначених у пунктах 3.1.2 і 3.1.3 додатка I.

1. Держави-члени призначають нотифікуючий орган, що є відповідальним за встановлення та виконання необхідних процедур оцінювання та нотифікації органів з оцінювання відповідності, а також процедур моніторингу нотифікованих органів, визнаних незалежних організацій та інспекційних органів користувачів, у тому числі дотримання ними положень статті 27.

2. Держави-члени можуть ухвалити рішення, що оцінювання та моніторинг, зазначені в параграфі 1, повинен проводити національний орган з акредитації в розумінні Регламенту (ЄС) № 765/2008 та відповідно до нього.

3. Якщо нотифікуючий орган делегує або іншим чином доручає оцінювання, нотифікацію чи моніторинг, зазначені в параграфі 1, органу, який не є органом державної влади, такий орган повинен бути юридичною особою та відповідати mutatis mutandis вимогам, установленим у статті 22. Крім того, він повинен мати механізми для покриття зобов’язань, що виникають у результаті його діяльності.

4. Нотифікуючий орган несе повну відповідальність за виконання завдань органом, зазначеним у параграфі 3.

1. Нотифікуючий орган створюють у такий спосіб, щоб не виникало жодного конфлікту інтересів між ним та органами з оцінювання відповідності.

2. Нотифікуючий орган повинен бути організований та діяти у такий спосіб, що дозволяє забезпечувати об’єктивність та неупередженість його діяльності.

3. Нотифікуючий орган організовують у такий спосіб, щоб кожне рішення щодо нотифікації органу з оцінювання відповідності ухвалювали компетентні особи, інші ніж ті, що проводили оцінювання.

4. Нотифікуючий орган не повинен пропонувати або провадити будь-яку діяльність, яку здійснюють органи з оцінювання відповідності, чи пропонувати або надавати консультаційні послуги на комерційній чи конкурентній основі.

5. Нотифікуючий орган убезпечує конфіденційність інформації, яку він отримує.

6. Нотифікуючий орган повинен мати достатню кількість компетентного персоналу в розпорядженні для належного виконання своїх завдань.

Держави-члени повідомляють Комісію про свої процедури оцінювання та нотифікації органів з оцінювання відповідності й моніторингу нотифікованих органів, визнаних незалежних організацій і органів інспекційного контролю споживачів, а також про будь-які зміни до таких процедур.

Комісія оприлюднює таку інформацію.

1. Для цілей нотифікації, нотифікований орган або визнана незалежна організація повинні відповідати вимогам, установленим у параграфах 2-11.

2. Орган з оцінювання відповідності повинен бути заснований відповідно до національного законодавства держави-члена та мати правосуб’єктність.

3. Орган з оцінювання відповідності повинен бути третьою стороною, незалежною від організації або обладнання, що працює під тиском, чи агрегату, які він оцінює.

Орган, що належить до бізнес-асоціації або професійного об’єднання, які представляють підприємства, залучені до проектування, виготовлення, постачання, складання, використання чи технічного обслуговування обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, що їх оцінює такий орган, можна вважати таким органом за умови доведення його незалежності та відсутності будь-якого конфлікту інтересів.

4. Орган з оцінювання відповідності, його вище керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинні бути проектувальником, виробником, постачальником, монтажником, покупцем, власником, користувачем чи спеціалістом із технічного обслуговування обладнання, що працює під тиском, або агрегату, які вони оцінюють, або представником будь-якої з таких сторін. Це положення не виключає використання обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які є необхідними для роботи органу з оцінювання відповідності, чи використання такого обладнання в особистих цілях.

Орган з оцінювання відповідності, його вище керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинні брати безпосередню участь у проектуванні, виготовленні або конструюванні, реалізації, монтажі, використанні чи технічному обслуговуванні такого обладнання, що працює під тиском, або агрегату, або бути представником будь-якої зі сторін, залучених до таких видів діяльності. Вони не повинні брати участь у будь-якій діяльності, яка може суперечити незалежності їхніх суджень або їхній доброчесності стосовно діяльності з оцінювання відповідності, для якої вони нотифіковані. Це, зокрема, стосується консультаційних послуг.

Органи з оцінювання відповідності забезпечують, щоб діяльність їхніх дочірніх компаній або субпідрядників не впливала на конфіденційність, об’єктивність або неупередженість їхньої діяльності з оцінювання відповідності.

5. Органи з оцінювання відповідності та їхній персонал повинні здійснювати діяльність з оцінювання відповідності з найвищим ступенем професійної доброчесності та належним рівнем технічної компетентності у визначеній галузі і не повинні піддаватися будь-якому тиску або мотивуванню, особливо фінансового характеру, які могли б вплинути на їхнє судження або результати їхньої діяльності з оцінювання відповідності, зокрема з боку осіб чи груп осіб, що мають інтерес у результатах такої діяльності.

6. Орган з оцінювання відповідності повинен бути здатним виконувати усі завдання з оцінювання відповідності, передбачені для нього у статті 14 або 15, або пунктах 3.1.2 і 3.1.3 додатка I, щодо виконання яких його було нотифіковано, незалежно від того, чи такі завдання виконуються безпосередньо органом з оцінювання відповідності або від його імені та під його відповідальність.

Орган з оцінювання відповідності в будь-який час для кожної процедури оцінювання відповідності та кожного виду чи кожної категорії обладнання, що працює під тиском, щодо яких його було нотифіковано, повинен мати в розпорядженні необхідні:

(a) персонал з технічними знаннями та достатнім відповідним досвідом для виконання завдань з оцінювання відповідності;

(b) описи процедур, згідно з якими проводять оцінювання відповідності, що забезпечують прозорість і відтворюваність таких процедур. Він повинен мати відповідні політики й процедури, що дозволяють розмежувати завдання, які він виконує як орган з оцінювання відповідності, та інші види діяльності;

(c) процедури для провадження діяльності, які належним чином ураховують розмір підприємства, сектор, у якому воно працює, його структуру, ступінь складності відповідної технології виробництва продукту та масовий або серійний характер виробничого процесу.

Орган з оцінювання відповідності повинен мати засоби, необхідні для виконання технічних та адміністративних завдань, пов’язаних з діяльністю щодо оцінювання відповідності, та мати доступ до всього необхідного обладнання або об’єктів.

7. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, повинен мати:

(a) ґрунтовну технічну та професійно-технічну підготовку, що охоплює усі види діяльності з оцінювання відповідності, щодо яких було нотифіковано орган з оцінювання відповідності;

(b) задовільне знання вимог щодо оцінювань, які він здійснює, та відповідні повноваження для їх здійснення;

(c) належне знання й розуміння суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у додатку I, застосовних гармонізованих стандартів, а також відповідних положень гармонізаційного законодавства Союзу та відповідного національного законодавства;

(d) спроможність оформлювати сертифікати, протоколи та звіти на підтвердження проведеного оцінювання.

8. Неупередженість органів з оцінювання відповідності, їхнього вищого керівництва та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, повинна бути гарантована.

Винагорода вищого керівництва органу та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності органу з оцінювання відповідності, не повинна залежати від кількості здійснених оцінювань відповідності чи результатів таких оцінювань.

9. Органи з оцінювання відповідності повинні укласти договір страхування відповідальності, якщо згідно з національним законодавством держава не бере на себе відповідальність або якщо держава-член не є безпосередньо відповідальною за оцінювання відповідності.

10. Персонал органу з оцінювання відповідності повинен зберігати професійну таємницю щодо всієї інформації, отриманої під час виконання завдань згідно зі статтею 14, статтею 15, або згідно з пунктами 3.1.2 і 3.1.3 додатка I, або будь-якими положеннями національного законодавства, що вводить їх в дію, за винятком випадків розкриття її уповноваженим органам держави-члена, у якій такий орган провадить діяльність. Права власності охороняються.

11. Органи з оцінювання відповідності беруть участь у відповідній діяльності зі стандартизації та діяльності координаційної групи нотифікованого органу, створеної згідно з відповідним гармонізаційним законодавством Союзу, або забезпечують, щоб їхній персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, було повідомлено про таку діяльність, і застосовують адміністративні рішення й документи, підготовлені за результатами роботи зазначеної групи, як загальні настанови.

1. Для цілей нотифікації інспекційна організація користувачів повинна відповідати вимогам, установленим у параграфах 2-11.

2. Інспекційна організація користувачів повинна бути заснована відповідно до національного законодавства держави-члена та мати правосуб’єктність.

3. Інспекційна організація користувачів повинна бути чітко визначена в структурі організації та використовувати методи звітування в межах групи, частиною якої вона є, що забезпечують доведення її неупередженості.

4. Інспекційна організація користувачів, її вище керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинні бути проектувальником, виробником, постачальником, монтажником, покупцем, власником, користувачем чи спеціалістом із технічного обслуговування обладнання, що працює під тиском, або агрегату, які вони оцінюють, або представником будь-якої з таких сторін. Це положення не виключає використання обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, які є необхідними для роботи інспекційної організації користувачів, чи використання такого обладнання в особистих цілях.

Інспекційна організація користувачів, її вище керівництво та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинні брати безпосередню участь у проектуванні, виготовленні або конструюванні, реалізації, монтажі, використанні чи технічному обслуговуванні такого обладнання, що працює під тиском, або агрегату, або бути представником будь-якої зі сторін, залучених до таких видів діяльності. Вони не повинні брати участь у будь-якій діяльності, яка може суперечити незалежності їхніх суджень або їхній доброчесності стосовно діяльності з оцінювання відповідності, для якої вони нотифіковані. Це, зокрема, стосується консультаційних послуг.

5. Інспекційні організації користувачів та їхній персонал повинні провадити діяльність з оцінювання відповідності з найвищим ступенем професійної доброчесності та належним рівнем технічної компетентності у конкретній галузі і не повинні піддаватися будь-якому тиску або мотивуванню, особливо фінансового характеру, які могли б вплинути на їхню думку або результати їхньої діяльності з оцінювання відповідності, зокрема з боку осіб чи груп осіб, що мають інтерес у результатах такої діяльності.

6. Інспекційна організація користувачів повинна бути здатною виконувати усі завдання з оцінювання відповідності, передбачені для неї у статті 16, щодо виконання яких її було нотифіковано, незалежно від того, чи такі завдання виконуються безпосередньо інспекційною організацією споживачів або від її імені та під її відповідальність.

Інспекційна організація користувачів у будь-який час для кожної процедури оцінювання відповідності та кожного виду чи кожної категорії обладнання, що працює під тиском, щодо яких її було нотифіковано, повинна мати в розпорядженні необхідні:

(a) персонал з технічними знаннями та достатнім відповідним досвідом для виконання завдань з оцінювання відповідності;

(b) описи процедур, згідно з якими проводять оцінювання відповідності, що забезпечують прозорість і відтворюваність таких процедур. Вона повинна мати відповідні політики й процедури, що дозволяють розмежувати завдання, які вона виконує як інспекційна організація користувачів, та інші види діяльності;

(c) процедури для провадження діяльності, які належним чином ураховують розмір підприємства, сектор, у якому воно працює, його структуру, ступінь складності відповідної технології виробництва продукту та масовий або серійний характер виробничого процесу.

Інспекційна організація користувачів повинна мати засоби, необхідні для виконання технічних та адміністративних завдань, пов’язаних з діяльністю щодо оцінювання відповідності, та мати доступ до всього необхідного обладнання або об’єктів.

7. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, повинен мати:

(a) ґрунтовну технічну та професійно-технічну підготовку, що охоплює усі види діяльності з оцінювання відповідності, щодо яких було нотифіковано орган з оцінювання відповідності;

(b) задовільне знання вимог щодо оцінювань, які він здійснює, та відповідні повноваження для їх здійснення;

(c) належне знання й розуміння суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у додатку I, застосовних гармонізованих стандартів, а також відповідних положень гармонізаційного законодавства Союзу та відповідного національного законодавства;

(d) спроможність оформлювати сертифікати, протоколи та звіти на підтвердження проведеного оцінювання.

8. Неупередженість інспекційних організацій користувачів, їхнього вищого керівництва та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, повинна бути гарантована. Інспекційні організації користувачів не повинні брати участі в будь-якій діяльності, яка може суперечити незалежності їхніх суджень та їхній доброчесності щодо діяльності з інспектування.

Винагорода вищого керівництва органу та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності інспекційної організації споживачів, не повинна залежати від кількості здійснених оцінювань відповідності чи результатів таких оцінювань.

9. Інспекційні організації користувачів повинні укласти договір страхування відповідальності, якщо група, частиною якої вони є, не бере відповідальність на себе.

10. Персонал інспекційної організації користувачів повинен зберігати професійну таємницю щодо всієї інформації, отриманої під час виконання завдань згідно зі статтею 16 або будь-якими положеннями національного законодавства, що вводить їх в дію, за винятком випадків розкриття її уповноваженим органам держави-члена, у якій такий орган провадить діяльність. Права власності охороняються.

11. Інспекційні організації користувачів беруть участь у відповідній діяльності зі стандартизації та діяльності координаційної групи нотифікованого органу, створеної згідно з відповідним гармонізаційним законодавством Союзу, або забезпечують, щоб їхній персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, було повідомлено про таку діяльність, і застосовують адміністративні рішення й документи, підготовлені за результатами роботи зазначеної групи, як загальні настанови.

Якщо орган з оцінювання відповідності демонструє відповідність критеріям, установленим у відповідних гармонізованих стандартах або їхніх частинах, покликання на які опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, цей орган необхідно вважати таким, що відповідає вимогам, установленим у статті 24 або статті 25, тією мірою, якою застосовні гармонізовані стандарти охоплюють такі вимоги.

1. Якщо нотифікований орган, інспекційна організація користувачів або визнана незалежна організація залучає субпідрядників до виконання конкретних завдань, пов’язаних з оцінюванням відповідності, або вдається до послуг дочірньої компанії, він забезпечує, щоб субпідрядник або дочірня компанія відповідали вимогам, установленим у статті 24 або статті 25, та інформує про це нотифікуючий орган.

2. Нотифіковані органи, інспекційні організації користувачів або визнані незалежні організації беруть на себе всю відповідальність за завдання, виконувані субпідрядниками або дочірніми компаніями, де б їх не було засновано.

3. Субпідрядник або дочірня компанія може провадити діяльність тільки за згодою клієнта.

4. Нотифіковані органи, інспекційні організації користувачів або визнані незалежні організації зберігають для надання нотифікуючому органу відповідні документи щодо оцінювання кваліфікації субпідрядника або дочірнього підприємства і роботи, яку вони виконали згідно зі статтею 14, статтею 15, статтею 16 або пунктами 3.1.2 і 3.1.3 додатка I.

1. Орган з оцінювання відповідності подає заявку на нотифікацію до нотифікуючого органу держави- члена, у якій його засновано.

2. Заявку на нотифікацію супроводжують описом діяльності з оцінювання відповідності, модуля чи модулів оцінювання відповідності та обладнання, що працює під тиском, щодо якого орган заявляє про свою компетентність, а також, за наявності такого, свідоцтвом про акредитацію, виданим національним органом з акредитації, яке засвідчує, що орган з оцінювання відповідності задовольняє вимоги, установлені в статті 24 або статті 25.

3. Якщо відповідний орган не може надати свідоцтво про акредитацію, він зобов’язаний надати нотифікуючому органу всі документальні докази, необхідні для верифікації, визнання та регулярного моніторингу його відповідності вимогам, установленим у статті 24 або статті 25.

1. Нотифікуючі органи можуть нотифікувати лише органи з оцінювання відповідності, які виконують вимоги, встановлені у статті 24 або статті 25.

2. Вони нотифікують Комісію та інші держави-члени, використовуючи інструмент електронної нотифікації, який розробила і яким керує Комісія.

3. Нотифікація повинна містити вичерпні відомості про види діяльності з оцінювання відповідності, модуль або модулі оцінювання відповідності з зазначенням відповідного обладнання, що працює під тиском, а також належне підтвердження компетентності.

4. Якщо підставою для нотифікації не є свідоцтво про акредитацію, зазначене в статті 28(2), нотифікуючий орган надає Комісії та іншим державам-членам документальні докази, які підтверджують компетентність органу з оцінювання відповідності та наявність механізмів забезпечення регулярного моніторингу такого органу та подальшої його відповідності вимогам, установленим у статті 24 або статті 25.

5. Відповідний орган може провадити діяльність нотифікованого органу, визнаної незалежної організації чи інспекційної організації користувачів, лише якщо Комісія або інша держава-член не висунули жодних заперечень протягом двох тижнів з моменту нотифікації в разі використання свідоцтва про акредитацію або протягом двох місяців з моменту нотифікації в разі незастосування акредитації.

Для цілей цієї Директиви лише такий орган уважається нотифікованим органом, визнаною незалежною організацією чи інспекційною організацією споживачів.

6. Нотифікуючий орган повинен повідомити Комісію та інші держави-члени про будь-які подальші відповідні зміни до нотифікації.

1. Комісія присвоює нотифікованому органу ідентифікаційний номер.

Вона присвоює єдиний такий номер, навіть якщо орган нотифіковано відповідно до декількох актів Союзу.

2. Комісія оприлюднює список органів, які було нотифіковано відповідно до цієї Директиви, включно з ідентифікаційними номерами, які було їм присвоєно, та видами діяльності, для виконання яких їх було нотифіковано.

Комісія забезпечує постійне оновлення такого списку.

Комісія оприлюднює список визнаних незалежних організацій чи інспекційних організацій користувачів відповідно до цієї Директиви та завдань, для виконання яких їх було визнано.

Комісія забезпечує постійне оновлення такого списку.

1. Якщо нотифікуючий орган установив або отримав інформацію про те, що нотифікований орган або визнана незалежна організація більше не відповідає вимогам, установленим у статті 24, або не виконує свої обов’язки, нотифікуючий орган, зважаючи на обставини, обмежує, призупиняє чи відкликає нотифікацію, залежно від ступеня невідповідності таким вимогам або невиконання таких обов’язків. Він негайно інформує про це Комісію та інші держави-члени.

Якщо нотифікуючий орган установив або отримав інформацію про те, що інспекційна організація користувачів більше не відповідає вимогам, установленим у статті 25, або що він не виконує свої обов’язки, нотифікуючий орган, зважаючи на обставини, обмежує, призупиняє чи відкликає нотифікацію, залежно від ступеня невідповідності таким вимогам або невиконання таких обов’язків. Він негайно інформує про це Комісію та інші держави-члени.

2. У разі обмеження, призупинення чи відкликання нотифікації або припинення нотифікованим органом, визнаною незалежною організацією чи інспекційною організацією користувачів своєї діяльності нотифікуюча держава-член уживає заходів, щоб забезпечити опрацювання матеріалів такого органу іншим нотифікованим органом, визнаною незалежною організацією чи інспекційною організацією користувачів, або надання їх відповідальним нотифікуючим органам та органам ринкового нагляду на їхній запит.

1. Комісія розслідує всі випадки, коли в неї виникають сумніви, чи коли її увагу звертають на сумніви щодо компетентності нотифікованого органу, визнаної незалежної організації чи інспекційних організацій користувачів, або щодо постійного виконання нотифікованим органом, визнаною незалежною організацією чи інспекційними організаціями користувачів вимог і обов’язків, передбачених для них.

2. Нотифікуюча держава-член надає на запит Комісії всю інформацію стосовно підстави для нотифікації або збереження компетентності відповідного органу з оцінювання відповідності.

3. Комісія забезпечує конфіденційність усієї важливої інформації, одержаної в ході розслідувань.

4. Якщо Комісія встановлює, що нотифікований орган, визнана незалежна організація чи інспекційна організація користувачів не відповідають або більше не відповідають вимогам для їх нотифікації, вона повинна ухвалити імплементацій акт, що вимагає від нотифікуючої держави-члена вжити необхідних коригувальних заходів, у тому числі, якщо необхідно, відкликати нотифікацію.

Такий імплементаційний акт ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною в статті 44(2).

1. Нотифіковані органи, інспекційні організації користувачів і визнані незалежні організації здійснюють оцінювання відповідності згідно з завданнями з оцінювання відповідності, передбаченими у статті 14, статті 15, статті 16, або в пунктах 3.1.2 і 3.1.3 додатка I.

2. Оцінювання відповідності здійснюють у пропорційний спосіб, уникаючи зайвих тягарів для суб’єктів господарювання.

Органи з оцінювання відповідності провадять діяльність з належним урахуванням розміру підприємства, сектора, у якому воно функціонує, його структури, ступеня складності відповідної технології виробництва обладнання, що працює під тиском, чи агрегату, і масового чи серійного характеру виробничого процесу.

Діючи таким чином, вони, тим не менше, дотримуються ступеня суворості та рівня захисту, необхідних для відповідності обладнання, що працює під тиском, вимогам цієї Директиви.

3. Якщо орган з оцінювання відповідності виявляє, що виробник не виконав суттєві вимоги щодо безпечності, зазначені у додатку I, або вимоги відповідних гармонізованих стандартів або інших технічних специфікацій, він висуває виробнику вимогу вжити належних коригувальних заходів і не видає сертифікат відповідності.

4. Якщо в ході моніторингу відповідності після видачі сертифіката орган з оцінювання відповідності виявляє, що обладнання, що працює під тиском, більше не відповідає вимогам, він вимагає від виробника вжити належних коригувальних заходів та, у разі необхідності, призупиняє дію сертифіката або скасовує його.

5. Якщо коригувальних заходів не було вжито або вони не мають необхідного ефекту, орган з оцінювання відповідності, зважаючи на обставини, обмежує дію сертифіката, призупиняє або відкликає сертифікат.

Держави-члени повинні забезпечити наявність процедури оскарження рішень нотифікованих органів, визнаних незалежних організацій та інспекційних організацій користувачів.

1. Нотифіковані органи, визнані незалежні організації та інспекційні організації користувачів повинні інформувати нотифікуючий орган про таке:

(a) будь-які відмови у видачі, обмеження, призупинення або відкликання сертифіката;

(b) будь-які обставини, що впливають на обсяг або умови нотифікації;

(c) будь-який запит на інформацію, отриманий ними від органів ринкового нагляду стосовно діяльності з оцінювання відповідності;

(d) на запит, діяльність з оцінювання відповідності, здійснену в межах їхньої нотифікації, та будь-яку іншу здійснену діяльність, включно з транскордонною діяльністю та залученням субпідрядників.

2. Нотифіковані органи, визнані незалежні організації та інспекційні організації користувачів надають іншим органам, нотифікованим згідно з цією Директивою, які провадять подібні види діяльності з оцінювання відповідності, що охоплюють таке саме обладнання, що працює під тиском, відповідну інформацію щодо питань, пов’язаних з негативними та, на запит, позитивними результатами оцінювання відповідності.

Комісія забезпечує організацію обміну досвідом між національними органами держав-членів, відповідальними за політику в сфері нотифікації.

Комісія повинна забезпечити запровадження та належне функціонування відповідної координації та співпраці між органами з оцінювання відповідності, нотифікованими відповідно до цієї Директиви, у формі секторальної групи чи груп органів з оцінювання відповідності.

Держави-члени забезпечують, безпосередньо або через уповноважених представників, участь нотифікованих ними органів з оцінювання відповідності у роботі такої групи чи таких груп.

і статті 16-29

Регламенту (ЄС) № 765/2008 застосовують до обладнання, що працює під тиском, і агрегатів, на які поширюється дія статті 1 цієї Директиви.

1. Якщо органи ринкового нагляду однієї держави-члена мають достатні підстави вважати, що обладнання, що працює під тиском, або агрегати, на які поширюється дія цієї Директиви, становлять ризик для здоров’я чи безпеки людей або для домашніх тварин чи майна, вони здійснюють оцінювання такого обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, яке охоплює всі відповідні вимоги, установлені в цій Директиві. Відповідні суб’єкти господарювання співпрацюють, мірою необхідності, з органами ринкового нагляду з цією метою.

Якщо під час такого оцінювання, зазначеного у першому підпараграфі, органи ринкового нагляду виявляють, що обладнання, що працює під тиском, або агрегат не відповідає вимогам, установленим у цій Директиві, вони невідкладно вимагають від відповідного суб’єкта господарювання вжити всіх належних коригувальних дій, щоб привести обладнання, що працює під тиском, або агрегат у відповідність до таких вимог, вилучити обладнання чи агрегат з ринку або відкликати його в розумний, сумірний характеру ризику строк, відповідно до їхніх вказівок.

Органи ринкового нагляду відповідно інформують про це нотифікований орган.Стаття 21 Регламенту (ЄС) № 765/2008 застосовується до заходів, зазначених у другому підпараграфі цього параграфа.

2. Якщо органи ринкового нагляду вважають, що невідповідність не обмежується їхньою національною територією, вони повідомляють Комісію та інші держави-члени про результати оцінювання, а також про дії, яких вони вимагали вжити від відповідного суб’єкта господарювання.

3. Суб’єкт господарювання забезпечує вжиття всіх належних коригувальних дій щодо всього такого обладнання, що працює під тиском, і агрегатів, які він надав на ринку, на всій території Союзу.

4. Якщо відповідний суб’єкт господарювання не вживає необхідних коригувальних дій протягом періоду, зазначеного в другому підпараграфі параграфа 1, органи ринкового нагляду повинні вжити усіх належних тимчасових заходів, щоб заборонити чи обмежити надання обладнання чи агрегату на їхніх національних ринках, вилучити обладнання чи агрегат з обігу на їхніх ринках або відкликати його.

Органи ринкового нагляду повинні невідкладно інформувати Комісію та інші держави-члени про такі заходи.

5. Інформація, зазначена у другому підпараграфі параграфа 4, повинна включати всі наявні відомості, зокрема, дані необхідні для ідентифікації невідповідного обладнання чи агрегату, походження обладнання чи агрегата, характер імовірної невідповідності та пов’язаного з цим ризику, характер і тривалість вжитих національних заходів і аргументи, наведені відповідним суб’єктом господарювання. Зокрема, органи ринкового нагляду повинні зазначити, чи невідповідність зумовлена однією з таких причин:

(a) обладнання чи агрегат не відповідає вимогам щодо здоров’я чи безпеки людини або захисту домашніх тварин чи майна; або

(b) недоліками в гармонізованих стандартах, вказаних у статті 12, на яких ґрунтується презумпція відповідності.

6. Держави-члени, інші ніж держава-член, що ініціює процедуру згідно з цією статтею, негайно повідомляють Комісію та інші держави-члени про будь-які ухвалені заходи та будь-яку додаткову інформацію, що є в їхньому розпорядженні та стосується невідповідності такого обладнання чи агрегату вимогам, і, у разі незгоди з ухваленим національним заходом, про свої заперечення.

7. Якщо протягом трьох місяців з моменту одержання інформації, зазначеної в другому підпараграфі параграфа 4, ані жодна держава-член, ані Комісія не висунули заперечення стосовно тимчасового заходу, вжитого державою-членом, такий захід вважають обґрунтованим.

8. Держави-члени повинні забезпечити невідкладне застосування належних обмежувальних заходів, таких як вилучення обладнання чи агрегату з ринку, до такого обладнання чи агрегату.

1. Якщо після завершення процедури, визначеної в статті 40(3) і (4), висунуто заперечення проти заходу, ужитого державою-членом, або якщо Комісія вважає, що національний захід суперечить законодавству Союзу, Комісія негайно розпочинає консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом господарювання чи відповідними суб’єктами господарювання та оцінює національний захід. На основі результатів такого оцінювання Комісія ухвалює імплементаційний акт, що визначає, чи є національний захід обґрунтованим.

Комісія адресує своє рішення всім державам-членам і негайно повідомляє їх та відповідного суб’єкта чи суб’єктів господарювання про це рішення.

2. Якщо національний захід вважається обґрунтованим, усі держави-члени вживають необхідних заходів, щоб забезпечити вилучення обладнання чи агрегату, що не відповідає вимогам, з обігу та інформують про це Комісію. Якщо національний захід вважають необґрунтованим, відповідна держава- член відкликає його.

3. Якщо національний захід вважається обґрунтованим і невідповідність обладнання чи агрегату виникає через недоліки в гармонізованих стандартах, зазначених у пункті (b) статті 40(5) цієї Директиви, Комісія застосовує процедуру, передбачену статтею 11 Регламенту (ЄС) № 1025/2012.

1. Якщо після проведення оцінювання згідно зі статтею 40(1) держава-член виявляє, що, хоча обладнання, що працює під тиском, або агрегат відповідає вимогам цієї Директиви, проте становить ризик для здоров’я чи безпеки людей, для домашніх тварин або майна, така держава-член вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити всіх належних заходів, щоб забезпечити, що таке обладнання чи агрегат після введення в обіг не становитиме більше такого ризику, вилучити обладнання чи агрегат з обігу або відкликати його протягом розумного, сумірного характеру ризику строку, який вона встановлює на власний розсуд.

2. Суб’єкт господарювання забезпечує здійснення коригувальних дій щодо всього такого обладнання чи агрегатів, які він надав на ринку на всій території Союзу.

3. Держава-член негайно інформує про це Комісію та інші держави-члени. Така інформація повинна охоплювати всі наявні відомості, зокрема, дані, необхідні для ідентифікації такого обладнання чи агрегату, походження і ланцюг постачання обладнання чи агрегату, характер наявного ризику, характер ужитих національних заходів і тривалість їх застосування.

4. Комісія невідкладно розпочинає консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом або суб’єктами господарювання та оцінює вжиті національні заходи. На основі результатів такого оцінювання Комісія за допомогою імплементаційних актів вирішує, чи є національний захід обґрунтованим, і, якщо це необхідно, пропонує належні заходи.

Імплементаційні акти, зазначені в першому підпараграфі цього параграфа, ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 44(3).

У разі належним чином обґрунтованої нагальної потреби, пов’язаної з захистом здоров’я та безпеки людей, домашніх тварин чи майна, Комісія ухвалює негайно застосовні імплементаційні акти згідно з процедурою, зазначеною в статті 44(4).

5. Комісія адресує своє рішення всім державам-членам і негайно повідомляє їх та відповідного суб’єкта чи суб’єктів господарювання про це рішення.

1. Без обмеження статті 40, якщо держава-член виявляє одну із зазначених нижче невідповідностей, вона вимагає від відповідального суб’єкта господарювання усунути її:

(a) марковання знаком СЕ було нанесено з порушенням статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008 або статті 19 цієї Директиви;

(b) марковання знаком СЕ не було нанесено;

(c) ідентифікаційний номер нотифікованого органу, залученого на етапі контролю виробництва, було нанесено з порушенням статті 19 або не було нанесено;

(d) марковання та етикетування, зазначені у пункті 3.3 додатка I, не були нанесені чи нанесені з порушенням статті 19 або пункту 3.3 додатка I;

(e) декларацію про відповідність вимогам ЄС не було складено;

(f) декларацію про відповідність вимогам ЄС складено неправильно;

(g) технічна документація відсутня або неповна;

(h) інформація, зазначена у статті 6(6) або статті 8(3), відсутня, неправдива або неповна;

(i) не виконані будь-які інші адміністративні вимоги, зазначені у статті 6 або статті 8.

2. Якщо невідповідність, зазначену в параграфі 1, не усунуто, відповідна держава-член уживає всіх належних заходів, щоб обмежити чи заборонити надання на ринку обладнання чи агрегату або забезпечити їх відкликання чи вилучення з обігу.

1. Комісії допомагає комітет з питань обладнання, що працює під тиском. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

4. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 8 разом зі статтею 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

5. Комісія проводить консультації з комітетом з будь-якого питання, щодо якого, згідно з Регламентом (ЄС) № 1025/2012 або будь-яким іншим законодавством Союзу, необхідні консультації галузевих експертів.

Крім того, комітет може вивчати будь-яке інше питання стосовно застосування цієї Директиви, що його піднімає або голова комітету, або представник держави-члена відповідно до свого внутрішнього регламенту.

1. Для врахування нових дуже серйозних питань безпеки Комісія повинна мати повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 46 задля перекласифікації обладнання, що працює під тиском, або агрегатів для того, щоб:

(a) на одиницю або лінійку обладнання, що працює під тиском, зазначеного у статті 4(3), поширювалася дія вимог статті 4(1);

(b) на агрегат або лінійку агрегатів, зазначених у статті 4(3), поширювалася дія вимог статті 4(2);

(c) віднести одиницю або лінійку обладнання, що працює під тиском, до іншої категорії, як відступ від вимог додатка II.

2. Держава-член, що занепокоєна безпечністю обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, повинна негайно поінформувати Комісію про свою занепокоєність і надати обґрунтування на її підтвердження.

3. Перед ухваленням делегованого акту Комісія проводить ретельне оцінювання ризиків, що потребують перекласифікації.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії відповідно до умов, визначених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 45, надають Комісії на п’ятирічний період, починаючи з 1 липня 2015 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення такого п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжують на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 45, можуть бути відкликані в будь-який час Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Воно набуває чинності наступного дня після публікації рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу або із вказаної в ньому дати. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона одночасно повідомляє про це Європейський Парламент і Раду.

5. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 45, набуває чинності, лише якщо з боку Європейського Парламенту чи Ради впродовж двох місяців з дати повідомлення Європейського Парламенту й Ради про цей акт не було висловлено жодних заперечень, або якщо ще до закінчення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не заперечуватимуть. Такий період подовжують ще на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі порушення суб’єктами господарювання положень національного законодавства, ухвалених відповідно до цієї Директиви, та вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення виконання таких правил. Такі правила можуть включати кримінальні санкції за серйозні порушення.

Санкції, зазначені в першому параграфі, повинні бути дієвими, пропорційними та стримувальними.

1. Держави-члени не повинні перешкоджати введенню в експлуатацію обладнання, що працює під тиском, та агрегатів, які відповідають регламентам, чинним на їхній території станом на дату застосування Директиви 97/23/ЄС, та які були введені в обіг до 29 травня 2002 року.

2. Держави-члени не повинні перешкоджати наданню на ринку та/або введенню в експлуатацію обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, охоплених Директивою 97/23/ЄС, які відповідають вимогам зазначеної Директиви та які були введені в обіг до 19 липня 2016 року.

3. Сертифікати та рішення, видані органами з оцінювання відповідності згідно з Директивою 97/23/ЄС, є чинними згідно з цією Директивою.

1. Держави-члени ухвалюють і оприлюднюють закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання статті 13, не пізніше 28 лютого 2015 року. Вони негайно надсилають Комісії текст зазначених інструментів.

Вони застосовують зазначені інструменти з 1 червня 2015 року.

2. Якщо держави-члени ухвалюють зазначені інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Вони також повинні містити зауваження про те, що покликання у наявних законах, підзаконних нормативно-правових актах та адміністративних положеннях на статтю 9 Директиви 97/23/ЄС необхідно тлумачити як покликання на статтю 13 цієї Директиви. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено, та яким чином має бути сформульовано це зауваження.

Держави-члени ухвалюють і оприлюднюють закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання статті 2(15)-(32), статей 6-12, 14, 17 і 18, статті 19(3)-(5), статей 20-43, 47 і 48 та додатків I, II, III і IV, не пізніше 18 липня 2016 року. Вони негайно надсилають Комісії текст зазначених інструментів.

Вони застосовують зазначені інструменти з 19 липня 2016 року.

Якщо держави-члени ухвалюють зазначені інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Вони також повинні містити зауваження про те, що покликання у наявних законах, підзаконних нормативно-правових актах та адміністративних положеннях на Директиву, скасовану цією Директивою, необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено, та яким чином має бути сформульовано це зауваження.

3. Держави-члени повідомляють Комісії текст основних положень національного законодавства, ухваленого у сфері регулювання цієї Директиви.

Статтю 9 Директиви 97/23/ЄС вилучити з 1 червня 2015 року без обмеження зобов’язань держав-членів щодо кінцевого терміну транспозиції до національного законодавства та дати застосування зазначеної статті, визначених у додатку V, частині B.

Директиву 97/23/ЄС зі змінами та доповненнями, внесеними актами, зазначеними у додатку V, частині A, скасувати з 19 липня 2016 року без обмеження зобов’язань держав-членів щодо кінцевого терміну транспозиції до національного законодавства та дати застосування Директиви, зазначеної у додатку V, частині B.

Покликання на скасовану директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву і читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної у додатку VI.

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Статтю 1, пункти 1-14 статті 2, статті 3, 4, 5, 14, 15 і 16, статтю 19(1) і (2), і статті 44, 45 і 46 застосовують з 19 липня 2016 року.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

1. Зобов’язання, що випливають із суттєвих вимог щодо безпечності, наведених у цьому додатку для обладнання, що працює під тиском, також застосовують до агрегатів у разі існування відповідної загрози.

2. Суттєві вимоги щодо безпечності, викладені у цій Директиві, є обов’язковими. Зобов’язання, що випливають з таких суттєвих вимог щодо безпечності, застосовуються лише якщо існує відповідна загроза для обладнання, що працює під тиском, про яке йдеться, коли його використовують в умовах, обґрунтовано передбачених виробником.

3. Виробник зобов’язується аналізувати загрози і ризики задля виявлення тих, що стосуються його обладнання з огляду на тиск; надалі він повинен проектувати та конструювати таке обладнання з урахуванням проведеного аналізу.

4. Суттєві вимоги щодо безпечності необхідно тлумачити та застосовувати таким чином, щоб врахувати сучасний стан технічного розвитку та існуючу практику під час проектування і виробництва, а також техніко-економічні міркування, що відповідають високому ступеню захисту здоров’я і безпеки.

1.1. Обладнання, що працює під тиском, проектують, виготовляють і перевіряють, та, за доцільності, обладнують та встановлюють таким чином, щоб забезпечити його безпечність під час введення в експлуатацію відповідно до інструкцій виробника або в обґрунтовано передбачених умовах.

1.2. Обираючи найбільш належні рішення, виробник повинен застосовувати принципи, викладені нижче в такому порядку:

- усунути або зменшити загрозу, наскільки це практично можливо;

- застосувати доцільні заходи захисту від загроз, які не можуть бути усунені;

- якщо доречно, інформувати користувачів про залишкову загрозу, зазначаючи, чи необхідно вживати відповідних спеціальних заходів для зниження ризиків під час встановлення та/або використання.

1.3. У разі, якщо відомо про можливість неправильного використання, або її можна чітко передбачити, обладнання, що працює під тиском, проектується у спосіб, що допоможе запобігти ризикам такого неправильного використання, або, якщо таке неможливо, надається належне попередження про те, що обладнання, що працює під тиском, не можна використовувати таким чином.

2.1. Загальна інформація

Обладнання, що працює під тиском, необхідно спроектувати належним чином з урахуванням усіх відповідних чинників задля забезпечення його безпечності впродовж всього передбаченого строку служби.

У ході проектування необхідно враховувати відповідні коефіцієнти запасу міцності з використанням комплексних методів, які включають достатній запас безпечності в усіх відповідних режимах збою.

2.2. Проектування належної міцності

2.2.1. Обладнання, що працює під тиском, необхідно спроектувати з урахуванням навантажень, що відповідають його використанню за призначенням та іншим обґрунтовано передбачуваним умовам експлуатації. Зокрема, необхідно враховувати такі чинники:

- внутрішній/зовнішній тиск,

- температуру навколишнього середовища та робочу температуру,

- статичний тиск і масу вмісту в експлуатаційних та випробувальних умовах,

- навантаження від переміщення, вітрове та сейсмічне навантаження,

- реактивні сили та моменти, спричинені опорами, кріпленнями, трубопроводами тощо,

- корозію та ерозію, втому тощо,

- розпад нестабільного робочого середовища.

Необхідно брати до уваги різні навантаження, що можуть виникати одночасно, враховуючи ймовірність їх одночасного виникнення.

2.2.2. Проектування належної міцності ґрунтується на будь-якому із наведених нижче методів:

- як правило, на методі розрахунку, описаному в пункті 2.2.3, що за необхідності доповнюється методом експериментального проектування, описаним у пункті 2.2.4,

- на методі експериментального проектування без розрахунку, описаному в пункті 2.2.4, у разі, коли добуток максимально допустимого тиску PS на місткість V становить менше 6000 бар л, або добуток PS на DN становить менше 3000 бар.

2.2.3. Метод розрахунку

(a) Стійкість до тиску та інші аспекти навантаження

Допустимі напруження обладнання, що працює під тиском, обмежуються з урахуванням обґрунтовано передбачених режимів збою в умовах експлуатації. Для цього застосовують коефіцієнти безпеки, щоб повністю усунути будь-які неточності, зумовлені особливостями виготовлення, фактичними умовами експлуатації, напруженнями, способами розрахунку, властивостями та поведінкою матеріалів.

Ці методи розрахунку повинні забезпечувати достатні запаси безпечності, що відповідають, за доцільності, вимогам пункту 7.

Викладені вище вимоги можна виконати шляхом застосування одного із наведених нижче методів, залежно від обставин, та, якщо необхідно, як доповнення до іншого методу або у поєднанні з ним:

- проектування за формулою,

- проектування за результатами аналізу,

- проектування за механікою руйнування матеріалів.

(b) Опір

Для визначення опору обладнання, що працює під тиском, про яке йдеться, використовують відповідні проектні розрахунки.

Зокрема:

- розрахунковий тиск не повинен бути меншим за максимально допустимий тиск, та враховувати статичний і динамічний тиски робочого середовища, а також розпад нестабільних робочих середовищ. Якщо посудина поділена на окремі камери під тиском, перегородка між ними повинна бути сконструйована, базуючись на найвищому можливому тиску для камери відносно найнижчого можливого тиску в сусідній камері,

- розрахункові температури повинні враховувати належні запаси безпечності,

- конструкція повинна належним чином враховувати всі можливі комбінації температури і тиску, які можуть виникнути в обґрунтовано передбачених умовах експлуатації обладнання,

- максимальне напруження та його пікові концентрації повинні перебувати в межах безпечних значень,

- при розрахунку стійкості до тиску необхідно використовувати значення, що відповідають властивостям матеріалу, на основі задокументованих даних з урахуванням положень, викладених у пункті 4, разом з відповідними коефіцієнтами безпеки. Властивості матеріалів, які необхідно брати до уваги, за доцільності, включають:

-

- межу текучості, що у відповідних випадках становить 0,2% або 1,0% умовної межі текучості за розрахункової температури,

- межу міцності при розтягуванні,

- характеристики міцності, залежні від часу, наприклад, межу повзкості,

- дані щодо втоми,

- модуль Юнга (модуль пружності),

- відповідну величину пластичної деформації,

- енергію розриву при згинанні,

- в’язкість руйнування.

- до властивостей матеріалу необхідно застосовувати відповідні поєднання факторів залежно від, наприклад, типу неруйнівного випробування, з’єднаних матеріалів і передбачених умов експлуатації,

- конструкція повинна належним чином враховувати всі обґрунтовано передбачувані механізми погіршення характеристик (наприклад, корозію, повзучість, втому), що відповідають використанню обладнання за призначенням. В інструкціях, згаданих у пункті 3.4, особливу увагу необхідно звернути на певні особливості конструкції, що стосуються строку служби обладнання, наприклад:

-

- для повзучості: розрахункова кількість годин експлуатації за заданих температур,

- для втоми: розрахункова кількість циклів за заданих рівнів напруження,

- для корозії: розрахунковий припуск на корозію.

(c) Стійкість

Якщо розрахована товщина не забезпечує адекватної структурної стійкості, необхідно вжити належних заходів для виправлення ситуації, беручи до уваги ризики, пов’язані з транспортуванням і поводженням.

2.2.4. Метод експериментального проектування

Конструкція обладнання може бути затверджена, повністю або частково, відповідною програмою випробування, проведеного на типовому зразку обладнання або категорії обладнання.

Програма випробування чітко визначається перед таким випробуванням і затверджується нотифікованим органом, відповідальним за модуль оцінювання відповідності конструкції, якщо такий існує.

У такій програмі визначають умови випробувань і критерії приймання або відмови. Фактичні значення суттєвих розмірів і характеристик матеріалів, що є складовою обладнання, яке проходить випробування, вимірюють перед випробуванням.

За доцільності, під час випробувань необхідно передбачити можливість спостереження за критичними зонами обладнання, що працює під тиском, за допомогою належної вимірювальної апаратури, здатної з достатньою точністю реєструвати деформації та напруження.

Програма випробування повинна включати:

(a) Випробування тиском на міцність, мета якого полягає в перевірці того, що за тиску з певним запасом безпечності відносно максимально допустимого тиску в обладнанні не буде виявлено суттєвих витоків або деформацій, що перевищують встановлені граничні значення.

Для визначення випробувального тиску використовують різницю значень геометричних і фізичних властивостей матеріалів, виміряних за випробувальних умов, та значень, що використовуються для цілей проектування; враховується різниця між випробувальною та розрахунковою температурами;

(b) якщо існує ризик повзучості або втоми, відповідні випробування, визначені на основі вказаних умов експлуатації обладнання, наприклад, часу витримки за визначеної температури, кількості циклів за визначених рівнів напруження;

(c) за необхідності, додаткові випробування щодо інших факторів, зазначених у пункті 2.2.1, наприклад, корозії, зовнішніх пошкоджень.

2.3. Положення щодо забезпечення безпечного поводження та експлуатації

Метод експлуатації, визначений для обладнання, що працює під тиском, повинен бути таким, щоб виключити будь-який обґрунтовано передбачуваний ризик в ході експлуатації обладнання. За доцільності, особливу увагу необхідно звертати на:

- механізми замикання і відкривання,

- небезпечні витоки при випуску для зменшення тиску,

- пристрої для запобігання фізичного доступу за умови наявності тиску або вакууму всередині,

- температуру зовнішньої поверхні з урахуванням використання за призначенням,

- розпад нестабільного робочого середовища.

Зокрема, обладнання, що працює під тиском, оснащене люком доступу, повинно мати автоматичний або ручний пристрій, за допомогою якого користувач зможе легко переконатися в тому, що відкривання не становить жодного ризику. Крім того, у разі якщо відкривання може бути здійснено швидко, обладнання, що працює під тиском, оснащують пристроєм блокування, щоб запобігти відкриванню у випадках, коли тиск або температура робочого середовища становлять загрозу.

2.4. Засоби експертизи

(a) Обладнання, що працює під тиском, проектують та виготовляють у спосіб, який дає можливість проведення всіх необхідних експертиз для забезпечення безпеки;

(b) У випадках, коли потрібно забезпечити постійну безпеку обладнання, необхідно передбачити наявність засобів для визначення внутрішнього стану обладнання, наприклад, отворів для фізичного доступу всередину обладнання, що працює під тиском, для проведення належних експертиз у безпечний та ергономічний спосіб;

(c) Інші заходи для забезпечення безпечного стану обладнання, що працює під тиском, можуть застосовуватися у будь-якій із таких ситуацій:

- якщо його розміри замалі для фізичного доступу всередину,

- якщо відкривання обладнання, що працює під тиском, негативно вплине на його внутрішню частину,

- якщо речовина, що міститься в обладнанні, не демонструє шкідливого впливу на матеріал, з якого виготовлено обладнання, що працює під тиском, а інші механізми погіршення внутрішнього стану обладнання не передбачені.

2.5. Засоби осушення і продування

У відповідних випадках необхідно забезпечити належні засоби осушення і продування обладнання, що працює під тиском:

- для уникнення шкідливого впливу, наприклад, гідравлічного удару, вакуумного руйнування, корозії або неконтрольованих хімічних реакцій. При цьому необхідно врахувати всі етапи експлуатації та випробувань, зокрема випробування тиском,

- для забезпечення безпечного очищення, інспектування та технічного обслуговування.

2.6. Корозія або інший хімічний вплив

У відповідних випадках необхідно забезпечити належний припуск на корозію або захист від корозії та інших хімічних впливів, з урахуванням використання за призначенням та обґрунтовано передбачуваного використання.

2.7. Зношення

У разі можливості виникнення інтенсивної ерозії або стирання, необхідно вжити належних заходів, щоб:

- мінімізувати їхні наслідки доцільним конструктивним рішенням, наприклад, збільшенням товщини матеріалу або використанням спеціального покриття чи облицювання,

- дозволити заміну частин, на які здійснюється найбільший вплив,

- привернути увагу, в інструкціях, що наведені в пункті 3.4, до заходів забезпечення стабільного безпечного використання обладнання.

2.8. Агрегати

Агрегати повинні бути сконструйовані у спосіб, за якого:

- складові частини, що збираються разом, є надійними та відповідають їхньому призначенню,

- всі складові частини належним чином згруповані та правильно зібрані.

2.9. Положення щодо заповнення та спорожнення

За необхідності, обладнання, що працює під тиском, необхідно проектувати у такий спосіб, оснащувати пристроями, або давати можливість оснащення такими пристроями, щоб забезпечити його безпечне заповнення та спорожнення, зокрема, у випадку таких ризиків:

(a) під час заповнення:

- переповнення або надлишковий тиск, зокрема, беручи до уваги коефіцієнт заповнення та тиск пари за розрахункової температури,

- нестабільність обладнання, що працює під тиском;

(b) під час спорожнення: неконтрольований випуск робочого середовища під тиском;

(c) під час заповнення або спорожнення: небезпечне під’єднання або від’єднання.

2.10. Захист від перевищення допустимих меж для обладнання, що працює під тиском

У разі коли, за обґрунтовано передбачуваних умов можливе перевищення допустимих меж, обладнання, що працює під тиском, оснащується відповідними захисними пристроями, або проводиться підготовка для оснащення ними, окрім випадків, коли захист такого обладнання передбачений іншими захисними пристроями у складі агрегату.

Відповідний пристрій або комбінацію таких пристроїв визначають залежно від особливих характеристик обладнання або агрегату.

Відповідні захисні пристрої та їх комбінації складаються з:

(a) запобіжних пристроїв, як визначено у пункті 4 статті 2;

(b) за необхідності, належних пристроїв моніторингу, наприклад, індикаторів та/або аварійної сигналізації, що дають змогу автоматично чи вручну вживати заходів для підтримання обладнання, що працює під тиском, у межах допустимих показників.

2.11. Запобіжні пристрої

2.11.1. Запобіжні пристрої повинні:

- бути спроектовані та сконструйовані для забезпечення надійності та придатності для їх передбачуваного використання, а також, за доцільності, враховувати вимоги до технічного обслуговування та випробувань пристроїв,

- бути незалежними від інших функцій, якщо тільки такі інші функції не впливають на їхню захисну функцію,

- відповідати належним принципам проектування задля отримання відповідного та надійного захисту. Зокрема, такі принципи включають режим безпечної роботи у разі збою, резервування, різнобічність і самодіагностику.

2.11.2. Пристрої обмеження тиску

Ці пристрої повинні бути сконструйовані таким чином, щоб тиск постійно не перевищував максимально допустимий тиск PS; однак, за необхідності, допускається короткочасна зміна тиску відповідно до специфікацій, викладених у пункті 7.3.

2.11.3. Пристрої контролю температури

Ці пристрої повинні мати відповідний час спрацювання, передбачений вимогами безпеки, що відповідає функції вимірювання.

2.12. Зовнішня пожежа

За необхідності, обладнання, що працює під тиском, повинно бути сконструйоване та, у відповідних випадках, оснащене належними пристроями, або мати можливість оснащення такими пристроями, для дотримання вимог щодо мінімізації шкоди в разі виникнення зовнішньої пожежі, звертаючи особливу увагу на його використання за призначенням.

3.1. Процедури виробництва

Виробник повинен забезпечити компетентне виконання положень, визначених на етапі проектування, шляхом застосування доцільних методів і відповідних процедур, особливо з урахуванням аспектів, викладених нижче.

3.1.1. Підготовка складових частин

Підготовка складових частин (наприклад, формування та підготовка фасок) не повинна призвести до появи дефектів або тріщин чи змін механічних властивостей, що, ймовірно, матимуть негативний вплив на безпечність обладнання, що працює під тиском.

3.1.2. Нерознімне з’єднання

Нерознімні з’єднання і суміжні зони не повинні мати жодних поверхневих або внутрішніх дефектів, що негативно впливають на безпечність обладнання.

Властивості нерознімних з’єднань повинні відповідати мінімальним властивостям, встановленим для матеріалів, що з’єднуються, за винятком випадків, коли під час розрахунку конструкції спеціально враховуються інші значення відповідних властивостей.

Для обладнання, що працює під тиском, нерознімне з’єднання складових частин, що забезпечують стійкість до тиску обладнання, а також складових частин, що безпосередньо приєднують до них, повинне здійснюватися кваліфікованим персоналом відповідно до належних операційних процедур.

Для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорій II, III і IV, операційні процедури та персонал затверджує компетентна незалежна організація, якою, на власний розсуд виробника, може бути:

- нотифікований орган,

- незалежна організація, визнана державою-членом відповідно до положень статті 20.

Для такого затвердження незалежна організація проводить експертизи та випробування, передбачені відповідними гармонізованими стандартами, чи аналогічні експертизи та випробування, або забезпечує їх проведення.

3.1.3. Неруйнівні випробування

Неруйнівні випробування нерознімних з’єднань обладнання, що працює під тиском, проводяться кваліфікованим персоналом. Для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорій III і IV, персонал затверджує незалежна організація, визнана державою-членом відповідно до положень статті 20.

3.1.4. Термообробка

У разі коли існує ризик того, що в процесі виробництва властивості матеріалу зміняться настільки, що це негативно вплине на безпечність обладнання, що працює під тиском, на відповідному етапі виготовлення необхідно провести належну термообробку.

3.1.5. Простежуваність

Необхідно запровадити та дотримуватися відповідних процедур ідентифікації матеріалів, з яких виготовлені складові частини обладнання, що впливають на стійкість до тиску, за допомогою відповідних засобів від етапу отримання матеріалів, протягом процесу виготовлення до етапу заключних випробувань виготовленого обладнання, що працює під тиском.

3.2. Заключне оцінювання

Обладнання, що працює під тиском, підлягає заключному оцінюванню, як це описано нижче.

3.2.1. Кінцеве інспектування

Обладнання, що працює під тиском, проходить кінцеве інспектування, що передбачає огляд та експертизу супровідних документів, для перевірки відповідності вимогам цієї Директиви. Можуть враховуватися результати випробувань, проведених в ході виробництва. З огляду на необхідність з причин безпеки, остаточну перевірку проводять всередині та ззовні щодо кожної частини обладнання, де це необхідно, під час виробництва (наприклад, якщо експертиза під час кінцевого інспектування вже не є можливою).

3.2.2. Контрольні випробування

Заключне оцінювання обладнання, що працює під тиском, включає випробування на стійкість до тиску, яке зазвичай проводиться в формі випробування гідростатичним тиском за тиску, який щонайменше дорівнює значенню, наведеному в пункті 7.4, у відповідних випадках.

Для обладнання, що працює під тиском, серійного виробництва, віднесеного до категорії І, це випробування може проводитися із застосуванням статистичних методів.