- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про приватизацію державного і комунального майна
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 12, ст.68)
( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
№ 2597-VIII від 18.10.2018, ВВР, 2019, № 19, ст.74
Законами
№ 55-IX від 11.09.2019, ВВР, 2019, № 40, ст.214
№ 145-IX від 02.10.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.302
№ 157-IX від 03.10.2019, ВВР, 2020, № 4, ст.25
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 540-IX від 30.03.2020, ВВР, 2020, № 18, ст.123
№ 738-IX від 19.06.2020
№ 853-IX від 02.09.2020, ВВР, 2020, № 50, ст.466
№ 1054-IX від 03.12.2020
№ 1089-IX від 16.12.2020
№ 1365-IX від 30.03.2021
№ 1630-IX від 13.07.2021, ВВР, 2021, № 46, ст.378
№ 1780-IX від 23.09.2021, ВВР, 2021, № 51, ст.421
№ 1962-IX від 15.12.2021, ВВР, 2023, № 2, ст.6
№ 2154-IX від 24.03.2022
№ 2320-IX від 20.06.2022, ВВР, 2023, № 17, ст.75
№ 2465-IX від 27.07.2022, ВВР, 2023, №№ 18-19, ст.81
№ 2466-IX від 27.07.2022, ВВР, 2023, № 18, ст.80
№ 2468-IX від 28.07.2022
№ 2719-IX від 03.11.2022, ВВР, 2023, № 29, ст.103
№ 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120
№ 2971-IX від 20.03.2023, ВВР, 2023, № 62, ст.207
№ 3136-IX від 30.05.2023, ВВР, 2023, № 76, ст.268
№ 3137-IX від 30.05.2023, ВВР, 2023, № 77, ст.269
№ 3272-IX від 27.07.2023, ВВР, 2023, № 88, ст.324
№ 3983-IX від 19.09.2024 )
( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом
№ 2849-IX від 13.12.2022 )
Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) адміністратор електронної торгової системи - юридична особа, визначена Кабінетом Міністрів України відповідальною за забезпечення функціонування електронної торгової системи;
2) аукціон - спосіб продажу об’єкта приватизації, за яким власником об’єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну;
3) аукціон без умов - спосіб продажу об’єкта приватизації, за яким власником об’єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну без додаткових умов продажу об’єкта приватизації;
4) аукціон в електронній формі (електронний аукціон) - вид аукціону в режимі реального часу в Інтернеті;
5) аукціон із зниженням стартової ціни - спосіб продажу об’єкта приватизації, за яким орган приватизації знижує стартову ціну об’єкта приватизації у встановленому цим Законом порядку;
6) аукціон з умовами - спосіб продажу об’єкта приватизації, за яким власником об’єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну і взяв на себе зобов’язання виконати умови продажу об’єкта приватизації;
7) аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій - спосіб продажу об’єкта приватизації, за яким стартова ціна об’єкта приватизації покроково знижується в ході аукціону, з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій;
9) викуп - спосіб продажу об’єкта приватизації одному покупцю;
10) гарантійний внесок - сума коштів, яка вноситься потенційним покупцем об’єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов’язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії;
11) електронний майданчик - апаратно-програмний комплекс, який функціонує в Інтернеті, підключений до центральної бази даних та забезпечує організатору аукціону, потенційним покупцям, учасникам можливість користуватися сервісами електронної торгової системи з автоматичним обміном інформацією щодо процесу проведення аукціонів в електронній формі;
12) електронна торгова система (ЕТС) - дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що включає центральну базу даних та електронні майданчики, які взаємодіють з центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків такої центральної бази даних. ЕТС забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в електронній формі;
13) єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки;
14) завершення приватизації - продаж об’єкта приватизації (усіх акцій, передбачених до продажу, єдиного майнового комплексу, іншого майна тощо) та перехід права власності на такий об’єкт покупцю, що оформлюється наказом відповідного органу приватизації;
15) інформаційний пакет - відомості про державне або комунальне підприємство, єдиний майновий комплекс якого є об’єктом приватизації, або господарське товариство, акції або частки якого є об’єктом приватизації, зокрема про його фінансовий стан, та інші відомості, у тому числі інформація з обмеженим доступом (крім таємної та службової інформації), визначені Фондом державного майна України або органом приватизації територіальної громади;
16) крок аукціону - надбавка (дисконт), на яку в ході аукціону здійснюється підвищення або зниження ціни об’єкта приватизації;
17) класифікація об’єктів приватизації - поділ об’єктів приватизації за відповідними критеріями для визначення способу приватизації;
18) оператор електронного майданчика - юридична особа, що має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до договору, укладеного з Адміністратором електронної торгової системи, істотні умови якого визначаються Кабінетом Міністрів України;
19) організатор аукціону - Фонд державного майна України, його регіональні відділення, представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад або залучені ними юридичні особи, які діють відповідно до договору, укладеного з державними органами приватизації;
20) органи приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад;
21) план розміщення акцій - затверджений наказом органу приватизації документ за встановленою Фондом державного майна України або рішенням органу місцевого самоврядування формою, який визначає способи та строки продажу акцій, що належать державі або територіальній громаді у статутному капіталі господарського товариства;
22) приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями;
23) припинення приватизації - рішення органу приватизації про припинення вчинення будь-яких дій, спрямованих на приватизацію (продаж) об’єкта приватизації;
23-1) пул - об’єкт приватизації, який сформовано із кількох об’єктів приватизації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за умови що підприємства та/або господарські товариства, єдині майнові комплекси або акції (частки) яких є об’єктами приватизації, здійснюють економічну діяльність в одній або суміжних галузях;
25) реєстраційний внесок - сума коштів у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року - для об’єктів малої приватизації (10 мінімальних заробітних плат - для об’єктів великої приватизації), що вноситься за реєстрацію заяви на участь у приватизації потенційним покупцем - на відповідний рахунок оператора електронного майданчика, який протягом п’яти робочих днів з дня проведення аукціону зараховує їх до державного або місцевого бюджету.
Реєстраційний внесок не повертається потенційному покупцю, крім випадків, передбачених цим Законом;
26) рішення про приватизацію - рішення, що приймається органами приватизації щодо кожного об’єкта приватизації шляхом видання наказу;
27) стартова ціна об’єкта приватизації - ціна, з якої розпочинаються торги щодо кожного об’єкта приватизації;
28) центральна база даних - сукупність технічних та програмних засобів у складі інтерфейсів програмування додатків, модулів аукціонів, допоміжних програмних сервісів та баз даних, що забезпечують можливість проведення аукціону в електронній формі та гарантують рівний доступ до інформації учасникам такого аукціону. Поточна версія програмного коду всіх складових центральної бази даних є відкритою та загальнодоступною;
29) ціна продажу - ціна, за якою об’єкт приватизації продано покупцю у спосіб, визначений цим Законом.
Термін
"контроль" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про акціонерні товариства", терміни "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)", "власник істотної участі" - у значеннях, наведених у
Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", термін "пов’язані особи" - у значенні, наведеному в
Податковому кодексі України.
Стаття 2. Мета та принципи приватизації
1. Основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об’єктів приватизації ефективному приватному власнику.
2. Приватизація здійснюється на основі таких принципів:
законності;
відкритості та прозорості;
рівності та змагальності;
державного регулювання та контролю;
продажу об’єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об’єктів;
захисту економічної конкуренції;
створення сприятливих умов для залучення інвестицій;
повного, своєчасного та достовірного інформування про об’єкти приватизації та порядок їх приватизації;
забезпечення конкурентних умов приватизації.
Стаття 3. Законодавство України про приватизацію
1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Галузеві особливості приватизації об’єктів державної власності можуть встановлюватися виключно законами.
2. Дія цього Закону не поширюється на приватизацію об’єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків.
3. Дія цього Закону не поширюється на відчуження належних державі пакетів акцій у порядку, передбаченому
статтями 65,
65-1,
65-2,
65-3,
68 та
69 Закону України "Про акціонерні товариства".
4. Дія цього Закону не поширюється на дії суб’єктів управління, спрямовані на вихід з складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю, учасником якого є держава або територіальна громада і розмір державної або комунальної частки в якому становить 50 або менше відсотків.
5. Дія цього Закону не поширюється на внесення майна державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, до статутних капіталів господарських товариств, що створюються відповідно до
Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", а також на розміщення додаткових випусків акцій таких акціонерних товариств існуючої номінальної вартості згідно із законодавством.
6. Приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 4. Об’єкти приватизації
1. До об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
2. Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об’єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об’єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:
майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (військове майно), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, правоохоронних органів та податкових органів, митних органів, що безпосередньо забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, майно закладів охорони здоров’я системи екстреної медичної допомоги;
підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України;
надра, корисні копалини загальнодержавного значення, території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, водні ресурси, лісові ресурси, інші природні ресурси, які є об’єктами права власності Українського народу;
системи створення та збереження золотовалютних резервів;
емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;
об’єкти, що забезпечують зв’язком органи законодавчої та виконавчої влади, у тому числі радіотелевізійні передавальні центри;
державне майно, що не увійшло до статутного капіталу та закріплено за акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на праві господарського відання, та акції, що належать державі у статутному капіталі акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України";
засоби урядового, фельд’єгерського та спеціального зв’язку;
державні реєстри, що створені та утримуються за рахунок коштів державного бюджету;
майно державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" (МПІУ);
Національний архівний фонд, архіви (архівні установи), документи з них, архівні підрозділи, архівні відділи та бібліотеки, об’єкти культури, мистецтва, у тому числі виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, національні природні парки, заповідники, меморіальні комплекси;
об’єкти архітектури національного значення;
пам’ятки, включені до переліку пам’яток, що не підлягають приватизації;
пам’ятки археології;
пам’ятки державної частини Музейного фонду України (музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання);
документи Державного бібліотечного фонду України;
вихідні матеріали та фільмокопії, що зберігаються у фільмофонді;
запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження;
підприємства, що здійснюють виробництво об’єктів космічної діяльності;
заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету;
наукові об’єкти, включені до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, та наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави;
ядерні матеріали, ядерні установки і об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення;
спеціально відведені місця чи об’єкти, призначені для захоронення відходів (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на експлуатацію яких отримано дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів;
майно Державної кримінально-виконавчої служби України, яке безпосередньо забезпечує виконання встановлених законодавством завдань і функцій;
майно та матеріали Державного інформаційного геологічного фонду України;
майно, матеріали та дані Державного картографо-геодезичного фонду України, топографо-геодезичні і картографічні матеріали;
державні еталони, інші об’єкти, що забезпечують функціонування Державної метрологічної служби;
автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам (до першого розгалуження їх за межами території таких підприємств);
магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої (які функціонують), що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об’єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт;
метрополітен;
майно, що забезпечує цілісність об’єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;
атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що виконують функції захисту від техногенних катастроф;
магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;
майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення), транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха;
об’єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов’язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;
державні газорозподільчі мережі;
акваторії морських портів, гідротехнічні споруди (крім річкових причальних споруд), об’єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських і внутрішніх водних шляхів, системи управління рухом суден, об’єкти річкової інформаційної служби, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майно органів державного нагляду і контролю за торговельним мореплавством і судноплавством на внутрішніх водних шляхах;
аеродроми та аеродромні об’єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні засоби зв’язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку польотів);
водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об’єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем;
місця поховання;
захисні споруди цивільного захисту;
об’єкти спортивної інфраструктури, державні спортивні споруди, що забезпечують проведення всеукраїнських та міжнародних спортивних змагань, тренувань спортсменів з олімпійських видів спорту і видів спорту осіб з інвалідністю;
державні заклади охорони здоров’я, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади охорони здоров’я;
державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти;
майно державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (УДЦР);
корпоративні права, що належать державі у статутному капіталі Експортно-кредитного агентства, утвореного Кабінетом Міністрів України відповідно до
Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності", в обсязі не менше ніж 50 відсотків плюс одна акція;
акції (частки у статутному капіталі) акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі яких належать державі, які утворилися шляхом перетворення державних підприємств і яким передані в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до
статті 120-1 Земельного кодексу України.
3. У разі якщо майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно державних підприємств, що належать до сфери управління органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної кримінально-виконавчої служби України, правоохоронних органів та податкових органів, митних органів безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об’єктами, що підлягають приватизації.
Майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об’єктів, що підлягають приватизації.
4. Єдині майнові комплекси державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, за винятком тих, що не підлягають приватизації, приватизуються відповідно до вимог цього Закону.
5. Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, відповідно до таких ознак:
1) об’єкти, що забезпечують національну безпеку України або приватизація яких створює істотні ризики для безпеки держави:
підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України;
підприємства атомної енергетики та підприємства, що працюють у сфері поводження з радіоактивними відходами;
спеціальні об’єкти зв’язку;
підприємства пробірного контролю;
підприємства з виготовлення цінних паперів;
підприємства, що забезпечують безпеку руху в повітряному просторі та навігації водними шляхами України;
підприємства, що здійснюють топографо-геодезичні та картографічні роботи загальнодержавного призначення, зберігають матеріали Державного картографо-геодезичного фонду України та Державного інформаційного геологічного фонду України;
2) об’єкти соціально-культурного призначення, що забезпечують задоволення відповідних потреб суспільства, які не можуть бути повністю задоволені підприємствами, що перебувають у приватній власності, зокрема національні заклади культури.
Не підлягають приватизації інші державні підприємства, за якими на праві господарського відання закріплено майно, визначене частиною другою цієї статті, та пакети акцій акціонерних товариств, до статутного капіталу яких передано майно, визначене частиною другою цієї статті, якщо такі підприємства не зможуть продовжувати господарську діяльність у разі передачі відповідного майна іншим суб’єктам господарювання державного сектору економіки.
Об’єкти державної власності, визначені частиною другою цієї статті, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України.
Стаття 5. Класифікація об’єктів приватизації
1. З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об’єкти приватизації поділяються на об’єкти малої приватизації та об’єкти великої приватизації.
2. До об’єктів малої приватизації належать:
1) єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об’єктів великої приватизації;
2) окреме майно.
Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації;
3) об’єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об’єкти;
4) об’єкти соціально-культурного призначення.
До об’єктів соціально-культурного призначення належать об’єкти освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об’єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об’єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств;
5) пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об’єктів великої приватизації;
6) пули та інші об’єкти, що не належать до об’єктів великої приватизації.
3. До об’єктів великої приватизації належать об’єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) та пули, вартість активів яких (для пулу - загальна вартість активів об’єктів приватизації, з яких сформовано пул) згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.
Стаття 6. Суб’єкти приватизації
1. Суб’єктами приватизації є:
державні органи приватизації;
місцеві ради, органи приватизації територіальних громад;
покупці.
Стаття 7. Повноваження державних органів приватизації у сфері приватизації
1. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.
Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі
Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.
2. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження:
затверджують переліки об’єктів, що підлягають приватизації;
класифікують об’єкти приватизації відповідно до цього Закону;
приймають рішення про приватизацію об’єктів державної власності у випадках, установлених законодавством;
змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;
здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації;
представляють відповідно до міжнародних договорів України з питань міждержавних майнових відносин інтереси держави з питань визнання прав і регулювання відносин власності та використання державного майна, визначають право власності держави на розташоване на території України майно, майнові права та інші активи підприємств, установ та організацій колишнього союзного підпорядкування, які під час утворення господарських товариств передаються до їх статутного капіталу;
здійснюють управління об’єктами державної власності, зокрема державними підприємствами та корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери управління Фонду державного майна України, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України;
продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств;
утворюють аукціонні комісії;
затверджують плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;
укладають договори на проведення оцінки об’єктів приватизації у випадках, передбачених законодавством;
укладають договори з іншими уповноваженими особами щодо проведення аукціонів з продажу об’єктів приватизації;
укладають з потенційними покупцями єдиних майнових комплексів державних підприємств та пакетів акцій договори про конфіденційність інформації про об’єкти малої приватизації;
укладають з операторами електронних майданчиків договори про конфіденційність інформації про об’єкт великої приватизації;
укладають договори про розроблення документації із землеустрою у випадках, передбачених законодавством;
укладають у випадках, передбачених законодавством, угоди щодо проведення екологічного аудиту об’єктів приватизації;
залучають суб’єктів господарювання для організації та/або проведення аукціонів, у тому числі в електронній формі (електронний аукціон);
виступають з боку держави засновником підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності;
контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна;
здійснюють захист майнових прав державних підприємств, а також корпоративних прав держави на території України, що належать до сфери управління Фонду державного майна України;
державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства.
3. Органи приватизації оприлюднюють та надають інформацію на запити відповідно до
Закону України "Про доступ до публічної інформації".
4. Органи приватизації не мають права втручатися в господарську діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України та установчими документами таких підприємств.
5. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.
Стаття 8. Покупці
1. Покупцями об’єктів приватизації з урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути:
1) громадяни України, іноземні громадяни;
2) юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною другою цієї статті;
3) юридичні особи інших держав, крім передбачених частиною другою цієї статті.
2. Не можуть бути покупцями:
1) органи державної влади;
2) державні підприємства, власником яких є держава Україна;
3) державні господарські об’єднання, державні холдингові компанії, державні акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства;
4) працівники державних органів приватизації;
5) покупці, які зареєстровані в офшорних зонах (згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України) з непрозорою структурою власності (бенефіціарні власники яких не розкриті на 100 відсотків), а також покупці, які походять з держави-агресора (згідно з пунктами 6, 7 та 8 частини другої цієї статті);
6) держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, а також юридичні особи, в яких така держава має участь, і особи, які перебувають під контролем таких юридичних осіб;
7) юридичні особи, бенефіціарні власники 10 і більше відсотків акцій (часток) яких є резидентом держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Зазначене положення не застосовується до юридичних осіб, акції яких допущені до торгівлі іноземними фондовими біржами за переліком Кабінету Міністрів України, крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора;
8) фізичні особи - громадяни та/або резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором;
9) юридичні особи, зареєстровані згідно із законодавством держав, включених FAТF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичні особи, 50 і більше відсотків статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким особам;
10) юридичні особи, інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита в порушення вимог
Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
11) фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до
Закону України "Про санкції", а також пов’язані з ними особи;
12) особи, які були стороною продажу об’єкта приватизації в Україні і з якими було розірвано договір купівлі-продажу об’єкта приватизації у зв’язку з порушенням з боку таких осіб, а також пов’язані з ними особи;
14) особи, включені до Реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), відповідно до
Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)".
Стаття 9. Парламентський контроль за приватизацією державного майна
1. Парламентський контроль за приватизацією державного майна здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесені питання приватизації державного і комунального майна (далі - Комітет).
2. Комітет у межах своєї компетенції здійснює контрольну функцію шляхом прийняття відповідних рішень, підготовки висновків та надання рекомендацій за такими основними напрямами:
1) здійснення державної політики у сфері приватизації;
2) здійснення приватизації та аналізу її результатів;
3) додержання законодавства України про приватизацію;
4) діяльність Фонду державного майна України;
5) створення державними органами умов для здійснення приватизації;
6) додержання встановленого порядку приватизації об’єктів державної власності;
7) виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна;
8) перерахування коштів, що надійшли від приватизації об’єктів державної власності, та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації таких об’єктів, до державного бюджету;
9) підготовка і попередній розгляд питання про призначення та звільнення з посади Верховною Радою України Голови Фонду державного майна України;
10) відповідно до інших повноважень, визначених законом.
3. Комітет відповідно до покладених на нього завдань має право:
1) вносити на розгляд Верховної Ради України, зважаючи на результати практичного застосування законодавчих актів з питань приватизації, пропозиції щодо внесення змін до законодавства;
2) заслуховувати звіт про роботу Фонду державного майна України та хід приватизації;
3) брати участь в обговоренні проекту Державного бюджету України щодо планових надходжень від приватизації та видатків на утримання апарату Фонду державного майна України;
4) заслуховувати посадових осіб Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств з питань приватизації;
5) ознайомлюватися з документами, матеріалами та одержувати іншу необхідну інформацію з питань приватизації від державних органів та організацій;
6) залучати до роботи Комітету фахівців міністерств, відомств, інших державних та громадських організацій, наукових установ;
7) виявляти питання, які потребують першочергових і невідкладних рішень, у процесі приватизації;
8) залучати до роботи Комітету контрольно-ревізійні органи.
Розділ II
ПОРЯДОК І СПОСОБИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Стаття 10. Порядок приватизації
1. Порядок приватизації державного і комунального майна передбачає:
формування та затвердження переліків об’єктів, що підлягають приватизації;
опублікування переліку об’єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;
прийняття рішення про приватизацію;
прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об’єкта комунальної власності;
опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єкта;
проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;
проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об’єкта приватизації;
перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;
затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;
затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об’єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;
опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об’єкта приватизації;
проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;
укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об’єкта шляхом викупу;
опублікування інформації про результати приватизації;
прийняття рішення про завершення приватизації.
2. Приватизація об’єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.
Стаття 11. Формування та затвердження переліків об’єктів, що підлягають приватизації
1. Ініціювати приватизацію об’єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб’єкти управління об’єктами державної і комунальної власності або покупці.
2. Перелік об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.
3. Переліки об’єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
4. Перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об’єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об’єкта комунальної власності.
5. Уповноважені органи управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють, за результатами аналізу господарської діяльності суб’єктів господарювання зобов’язані подавати щокварталу до першого числа місяця, з якого починається квартал, державним органам приватизації пропозиції стосовно включення об’єктів права державної власності до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, разом з висновками щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації запропонованих до переліків об’єктів та прогнозом соціально-економічних наслідків приватизації в
порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.
6. Для включення державного майна до переліків об’єктів малої приватизації уповноважені органи управління:
постійно переглядають, виявляють державне майно, яке безпосередньо не забезпечує виконання такими органами встановлених законодавством завдань; державне майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств (крім матеріальних носіїв секретної інформації); майно, що більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше його використання не планується, та щокварталу вносять Фонду державного майна України свої пропозиції щодо включення державного майна до переліку об’єктів, що підлягають приватизації;
для включення об’єктів соціально-культурного призначення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, подають до державних органів приватизації разом з пропозиціями стосовно включення до переліку пропозиції щодо строку збереження профілю діяльності об’єктів соціально-культурного призначення або можливості перепрофілювання кожного з таких об’єктів.
7. Заяви про включення об’єктів права державної власності до відповідного переліку об’єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об’єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.
Заяви про включення об’єктів права комунальної власності до переліків об’єктів, що підлягають приватизації, подаються покупцями до органів приватизації територіальних громад і розглядаються ними в порядку, встановленому відповідними місцевими радами.
Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об’єкта до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об’єкта до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації.
Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об’єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.
У разі якщо орган приватизації не одержав у встановлений строк дозвіл чи відмову від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, згода на приватизацію вважається наданою.
8. Державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об’єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п’ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об’єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.
Для об’єктів великої приватизації державні органи приватизації письмово повідомляють заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об’єкта), а також відповідний уповноважений орган управління в п’ятиденний строк після набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку об’єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.
9. Відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі:
коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації;
коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об’єкта;
вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації;
невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об’єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.
10. Державні органи приватизації забезпечують оприлюднення переліків об’єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України протягом п’яти календарних днів з дня їх затвердження. Якщо протягом року у передбаченому цією статтею порядку приймаються рішення про включення додаткових об’єктів права державної власності до переліків об’єктів, що підлягають приватизації, Фонд державного майна України має включити такі об’єкти до відповідного переліку та оприлюднити відповідний змінений перелік об’єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України протягом 10 календарних днів з дня прийняття такого рішення.
У разі якщо об’єкт приватизації не продано протягом року з дня включення до відповідного переліку, такий об’єкт не потребує повторного включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації.
Стаття 12. Порядок прийняття рішення про приватизацію
1. Рішення про приватизацію об’єкта, який включено до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єкта здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня видання державним органом приватизації відповідного наказу на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п’яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 11 цього Закону.
2. У місячний строк з моменту прийняття рішення про приватизацію уповноваженими органами управління передаються державним органам приватизації функції з управління пакетами акцій (частками), функції з управління майном державних підприємств.
У разі непередачі об’єкта державної власності в установлений строк рішення про передачу такого об’єкта державної власності приймає Кабінет Міністрів України. Проект зазначеного рішення Кабінету Міністрів України готує Фонд державного майна України.
Передача (повернення) функцій з управління майном державних підприємств, функцій з управління пакетами акцій (частками) здійснюється в
порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.
Майно, що не підлягає приватизації, у тому числі матеріальні носії секретної інформації, передачі не підлягають.
3. Функції з управління не передаються для таких об’єктів малої приватизації:
окремого майна;
об’єктів незавершеного будівництва;
законсервованих об’єктів;
об’єктів соціально-культурного призначення.
4. З дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об’єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо:
вчинення правочину та/або господарського зобов’язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг чи сума коштів, що є предметом такого правочину та/або господарського зобов’язання, перевищує 10 відсотків вартості активів підприємства та/або господарського товариства за даними фінансової звітності за останній звітний період. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від вимоги, передбаченої цим абзацом;
укладення кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та/або господарських зобов’язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є переведення боргу;
вчинення правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об’єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні;
вчинення правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого майна та/або основних фондів підприємства та/або господарського товариства та/або майнових прав на зазначені об’єкти;
вчинення правочинів та/або господарських зобов’язань, предметом яких є придбання, відчуження, обтяження, набуття у власність у інший спосіб акцій, часток, а також похідних цінних паперів;
укладення договорів оренди земельних ділянок та іншого нерухомого майна або основних засобів підприємства та/або господарського товариства;
укладення договорів поруки, гарантії;
списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління;
зміни номінальної вартості або кількості акцій без зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства (крім банків);
прийняття рішень про збільшення або зменшення статутного капіталу, крім випадків збільшення статутного капіталу на суму збільшення вартості власного капіталу товариства (крім банків);
прийняття рішень про припинення підприємства/господарського товариства шляхом реорганізації;
скорочення чисельності працівників підприємства, що приватизується.
Якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються без попереднього погодження органом приватизації та з покупцем (у період з дати підписання договору купівлі-продажу до переходу права власності до покупця), такий правочин є недійсним.
Зазначені обмеження діють до завершення приватизації об’єкта.
Забороняється ділити предмет правочину/господарського зобов’язання з метою ухилення від вимог, передбачених цією частиною.
У разі якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються господарським товариством, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі, і загальні збори акціонерів (учасників) прийняли рішення про надання згоди (попереднє надання згоди) на вчинення таких дій, отримання господарським товариством згоди від державних органів приватизації не вимагається.
У разі якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються державним підприємством, органом управління якого є орган приватизації, і такий орган приватизації прийняв рішення про надання згоди (попереднє надання згоди) на вчинення таких дій, отримання державним підприємством додаткової згоди в розумінні частини четвертої цієї статті від державних органів приватизації не вимагається.
У разі якщо дії, передбачені абзацами другим - дев’ятим частини четвертої цієї статті, вчиняються державним підприємством/господарським товариством, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі, та статутом такого підприємства/господарського товариства вчинення таких дій віднесено до повноважень наглядової ради, більшість з членів якої є представниками суб’єкта управління/акціонера - органу приватизації, і наглядова рада прийняла рішення про надання згоди (попереднє надання згоди) на вчинення таких дій, отримання підприємством/господарським товариством додаткової згоди в розумінні частини четвертої цієї статті від державних органів приватизації не вимагається.
Відповідальність за збереження цілісності майнових комплексів та за шкоду, завдану таким об’єктам, несуть керівники відповідних підприємств.
5. Справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Справи про банкрутство підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації.
6. Органи приватизації припиняють приватизацію об’єкта приватизації у таких випадках:
включення об’єкта приватизації до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
виключення за рішенням Кабінету Міністрів України об’єкта великої приватизації з переліку об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації;
ухвалення представницьким органом місцевого самоврядування рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об’єкта комунальної власності;
прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення приватизації об’єкта малої приватизації державної власності;
якщо об’єкт малої приватизації, крім єдиного майнового комплексу або пакета акцій (часток) господарського товариства, не продано в порядку, передбаченому частинами восьмою - одинадцятою статті 15 цього Закону;
прийняття державним органом приватизації рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо відповідного об’єкта;
державний орган приватизації приймає рішення про припинення приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства або пакета акцій (часток) господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, передбачене абзацом п’ятим цієї частини, якщо відповідний об’єкт приватизації не продано в порядку, передбаченому частинами восьмою - одинадцятою статті 15 цього Закону.
Стаття 13. Способи приватизації
1. Приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом:
1) продажу об’єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі:
аукціоні з умовами;
аукціоні без умов;
аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій;
аукціоні із зниженням стартової ціни;
2) викупу об’єктів приватизації.
Стаття 14. Подання заяви на участь у приватизації
1. Потенційні покупці зобов’язані подати разом із заявою у довільній формі інформацію і документи на участь у приватизації, визначені:
частиною другою цієї статті, - для об’єктів великої приватизації;
частиною сьомою цієї статті, - для об’єктів малої приватизації.
2. До заяви на участь у приватизації об’єкта великої приватизації додаються:
1) для потенційних покупців - юридичних осіб:
витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів;
документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;
інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності;
остання річна або квартальна фінансова звітність;
2) для потенційних покупців - фізичних осіб громадян України:
інформація про джерела походження коштів для придбання об’єкта великої приватизації, копія паспорта;
3) для іноземних громадян - документ про майновий стан і доходи, виданий уповноваженим органом держави громадянства або податкового резидентства, копія паспорта;
4) документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску (з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом) у розмірі п’яти відсотків стартової ціни об’єкта великої приватизації або банківську гарантію, а також документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску. Гарантійний внесок у розмірі п’яти відсотків стартової ціни об’єкта великої приватизації, а також реєстраційний внесок сплачуються на рахунок, визначений частиною одинадцятою цієї статті;
5) письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов’язань, визначених умовами продажу.
4. Орган приватизації досліджує відомості, зазначені в документах, поданих переможцем аукціону, у тому числі відомості про відносини контролю.
5. Орган приватизації після закінчення електронного аукціону з продажу об’єкта великої приватизації має право витребувати від переможця аукціону інші документи і відомості, але лише ті, які потрібні для з’ясування його особи і суті діяльності.
6. Орган приватизації не затверджує протокол про результати електронного аукціону з продажу об’єкта великої приватизації, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу, якщо переможець електронного аукціону:
не відповідає вимогам статті 8 цього Закону;
не подав документи або відомості, обов’язкове подання яких передбачено цим Законом;
подав неправдиві відомості про себе;
відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу щодо того самого об’єкта приватизації, що підтверджується відповідним актом, або є кінцевим бенефіціаром потенційного покупця, який відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу щодо того самого об’єкта приватизації, що підтверджується відповідним актом;
не сплатив ціну продажу об’єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, щодо того самого об’єкта приватизації, що підтверджується відповідним актом;
є пов’язаною особою з іншим потенційним покупцем, який брав участь в аукціоні.
Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об’єкта великої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.
Рішення про відмову в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити підстави для його прийняття.
7. До заяви на участь у приватизації об’єкта малої приватизації подаються:
1) для потенційних покупців - фізичних осіб - громадян України - копія паспорта громадянина України;
2) для іноземних громадян - копія документа, що посвідчує особу;
3) для потенційних покупців - юридичних осіб:
витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів;
документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;
інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності;
остання річна або квартальна фінансова звітність;
4) документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску в розмірі 20 відсотків стартової ціни з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом), на рахунок, визначений частиною одинадцятою цієї статті.
Для об’єкта малої приватизації, два аукціони з продажу якого визнані такими, що не відбулися, у випадках, передбачених абзацом третім частини шостої статті 15 цього Закону, розмір гарантійного внеску встановлюється в розмірі, який є більшим:
50 відсотків стартової ціни об’єкта малої приватизації;
30 розмірів мінімальних заробітних плат станом на 1 січня року, в якому оприлюднюється інформаційне повідомлення;
5) письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов’язань, визначених умовами продажу.
8. Організатор аукціону з продажу об’єкта малої приватизації не має права витребувати від потенційного покупця інші документи і відомості, ніж передбачені частиною сьомою цієї статті.
9. Орган приватизації з продажу об’єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який:
не відповідає вимогам статті 8 цього Закону;
не подав документи або відомості, обов’язкове подання яких передбачено цим Законом;
подав неправдиві відомості про себе;
відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу щодо того самого об’єкта приватизації, що підтверджується відповідним актом;
не сплатив ціну продажу об’єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, щодо того самого об’єкта приватизації, що підтверджується відповідним актом.
Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об’єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.
Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити підстави для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об’єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону.
Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.
10. Після закінчення електронного аукціону організатор аукціону з продажу об’єкта приватизації перевіряє заяву на участь у приватизації об’єкта приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією переможця аукціону і в разі невідповідності доданих до заяви документів приймає рішення відповідно до частини шостої, дев’ятої цієї статті:
протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем формування в електронній торговій системі протоколу про результати електронного аукціону, - у разі продажу об’єкта малої приватизації;
протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування в електронній торговій системі протоколу про результати електронного аукціону, - у разі продажу об’єкта великої приватизації.
11. Для участі в аукціоні гарантійний та реєстраційний внески сплачуються на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації.
Оператор електронного майданчика перераховує на рахунки відповідних бюджетів суми сплачених потенційними покупцями реєстраційних внесків протягом п’яти календарних днів з дня затвердження протоколу аукціону.
12. Банківська гарантія є безвідкличною.
Умови та
форма банківської гарантії затверджуються Національним банком України за поданням Фонду державного майна України.
13. Об’єкт приватизації може бути придбаний за рахунок залучених (кредитних) коштів. У разі придбання об’єкта приватизації за рахунок залучених (кредитних) коштів переможець аукціону повинен також подати інформацію про відповідного кредитора та документальне підтвердження, що такий кредитор бажає розглянути можливість надання відповідного обсягу фінансування. Кредитором не може бути особа, яка не може бути покупцем відповідно до частини другої статті 8 цього Закону.
Об’єкт приватизації, що є пакетом цінних паперів, може бути придбаний професійним учасником ринків капіталу, який діє в інтересах свого клієнта. У такому разі покупець повинен також подати інформацію про клієнта, в інтересах якого він діє, в обсязі, передбаченому цим Законом для покупця, а також копію договору із клієнтом.
14. Відповідальність за недостовірність, неповноту поданих документів, а також обов’язок довести відсутність ознак, передбачених частиною другою статті 8 цього Закону, покладається на покупця.
Стаття 15. Продаж об’єктів малої приватизації
Органи приватизації під час підготовки об’єкта малої приватизації до приватизації можуть залучати суб’єктів господарювання для:
виготовлення технічної документації, реєстрації речових прав на нерухоме майно та проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються;
проведення екологічного аудиту у випадках, визначених законодавством.
2. Електронний аукціон проводиться відповідно до договору, що укладається між організатором аукціону з операторами електронних майданчиків.
Типовий договір між організатором аукціону та операторами електронних майданчиків затверджується Фондом державного майна України.
3. Відомості про учасників аукціону та відомості про потенційних покупців відносяться до конфіденційної інформації та не підлягають розголошенню до завершення аукціону.
4. Для продажу об’єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється
положенням , що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування.
До складу аукціонної комісії входять не менш як п’ять осіб.
Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органами приватизації.
Стартова ціна продажу визначається відповідно до статті 22 цього Закону.
Об’єкти соціально-культурного призначення приватизуються з умовою збереження профілю діяльності.
Об’єкти соціально-культурного призначення, що не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані, можуть бути перепрофільовані, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.
Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через п’ять робочих днів публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об’єкта малої приватизації на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі.
5. Аукціони з продажу об’єктів малої приватизації проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 25 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об’єктів малої приватизації.
6. Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі.
Протокол про результати електронного аукціону підписується шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, крім випадків, якщо на підписанні протоколу в письмовій формі наполягає переможець електронного аукціону.
У випадках, передбачених частиною дев’ятою статті 14 цього Закону, або у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, або у разі несплати ним ціни продажу об’єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.
Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, або не сплатив ціну продажу об’єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об’єкта.
7. Після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації.
У випадках, передбачених частиною дев’ятою статті 14 цього Закону, або у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, або у разі несплати ним ціни продажу об’єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.
Переможцю аукціону гарантійний внесок, за вирахуванням плати за участь у електронному аукціоні, зараховується під час розрахунку за об’єкт приватизації.
8. Продаж об’єктів на аукціоні, крім аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, здійснюється за наявності не менше двох учасників аукціону та вважається таким, що відбувся, у разі здійснення на аукціоні не менше одного кроку аукціону на підвищення стартової ціни.
У разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, формується протокол про те, що наявний один учасник, а орган приватизації протягом п’яти робочих днів з дня формування такого протоколу приймає та оприлюднює рішення про приватизацію зазначеного об’єкта шляхом викупу безпосередньо таким покупцем за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни.
9. У разі якщо об’єкт, який пропонувався для продажу на аукціоні, не продано, крім випадку, передбаченого частиною восьмою цієї статті, проводиться повторний аукціон із зниженням стартової ціни на 50 відсотків.
10. Якщо для участі у повторному аукціоні із зниженням стартової ціни подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, формується протокол про те, що наявний один учасник, а орган приватизації протягом п’яти робочих днів з дня формування такого протоколу приймає та оприлюднює рішення про приватизацію зазначеного об’єкта шляхом викупу безпосередньо таким покупцем за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни з урахуванням її зниження відповідно до частини дев’ятої цієї статті.
11. У разі якщо об’єкт приватизації не продано в порядку, передбаченому частинами восьмою - десятою цієї статті, проводиться аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій зі зниженням стартової ціни, визначеної згідно з правилами, встановленими статтею 22 цього Закону, на 50 відсотків.
У разі якщо аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій визнано таким, що не відбувся, у випадках, передбачених абзацом третім частини шостої статті 15 цього Закону, проводиться повторний аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій із зниженням стартової ціни, визначеної відповідно до статті 22 цього Закону, на 50 відсотків.
Продаж об’єктів на аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подання цінових пропозицій здійснюються за наявності не менш як одного учасника аукціону.
12. До проведення першого аукціону з продажу об’єкта малої приватизації аукціонна комісія одночасно встановлює стартові ціни та умови продажу об’єкта малої приватизації на аукціонах, передбачених частинами восьмою - одинадцятою цієї статті.
13. У разі якщо аукціон визнаний таким, що не відбувся, або відсутнє рішення органу приватизації щодо викупу, прийняте відповідно до частин восьмої і десятої цієї статті, протягом одного робочого дня з дати формування відповідного протоколу аукціону або з дати закінчення строку для оприлюднення рішення органу приватизації щодо викупу автоматично оголошується новий аукціон, який проводиться не раніше ніж на десятий та не пізніше ніж на п’ятнадцятий день з дати його оголошення.
Стаття 16. Особливості викупу окремих об’єктів приватизації
1. Викуп акцій (часток), що належать державі або територіальній громаді у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, здійснюється відповідно до законодавства та з урахуванням установчих документів таких товариств і законодавства держав реєстрації таких товариств (організацій, підприємств).
Якщо особи, які відповідно до законодавства та з урахуванням установчих документів таких товариств не скористалися у визначений строк своїм переважним правом на викуп, органи приватизації здійснюють продаж таких об’єктів приватизації на аукціоні відповідно до вимог, встановлених цим Законом.
Приватизація об’єктів державної або комунальної власності, що не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та які перебувають на обліку господарських товариств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації, та об’єктів державної або комунальної власності, що не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та знаходяться у господарського товариства на праві господарського відання, здійснюється шляхом викупу господарським товариством, на балансі (обліку) якого знаходяться об’єкти державної або комунальної власності.
У разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об’єкта шляхом викупу, між органом приватизації та особою (господарським товариством), яка скористалася своїм правом на викуп, укладається попередній договір купівлі-продажу об’єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об’єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору.
Якщо господарське товариство не скористалося протягом одного року з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта державної або комунальної власності, що перебуває у нього на обліку та/або знаходиться на праві господарського відання, своїм правом на викуп, органи приватизації здійснюють продаж таких об’єктів державної або комунальної власності на аукціоні відповідно до вимог, встановлених цим Законом.
Стаття 17. Перетворення державних або комунальних підприємств у господарські товариства
1. Рішення про перетворення державних підприємств в акціонерні товариства приймають державні органи приватизації за поданням уповноважених органів управління. Рішення про перетворення комунальних підприємств у господарські товариства відповідного типу приймають місцеві ради.
2. У разі перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації його засновником виступає орган приватизації, який діє в межах повноважень, передбачених законодавством.
3. До акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або перетворення, не застосовуються обмеження, встановлені частиною другою
статті 5, положення
статті 9 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо створення акціонерних товариств, а також їх діяльності у період до виконання плану розміщення акцій.
Утворення акціонерних товариств у процесі приватизації та перетворення державних підприємств, а також емісія акцій таких товариств здійснюються в
порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України. Особливості утворення господарських товариств у процесі приватизації та перетворення комунальних підприємств у господарські товариства можуть бути встановлені рішенням відповідної місцевої ради.
4. Засновник акціонерного товариства встановлює відповідно до плану розміщення акцій спосіб, обсяг і строк продажу акцій.
Форма плану розміщення акцій затверджується Фондом державного майна України.
5. У разі перетворення державних або комунальних підприємств в акціонерні товариства відповідно до цього Закону можуть випускатися тільки прості іменні акції.
6. Утворене відповідно до цієї статті господарське товариство є правонаступником підприємства, що приватизується.
7. За рішенням органу приватизації до початку продажу акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації та перетворення, а в інших випадках - за рішенням вищого органу акціонерного товариства, до статутного капіталу такого товариства може додатково вноситися майно, набуте підприємством у період між датою оцінки розміру статутного капіталу та датою державної реєстрації акціонерного товариства, безпідставно виключене майно та майно, щодо якого знято заборону на приватизацію.
Визначення вартості майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, здійснюється за Методикою оцінки майна, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
8. З моменту укладення договору купівлі-продажу пакета акцій, що є об’єктом приватизації, та до моменту переходу права власності забороняється вносити будь-які зміни до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту або іншого обмеження прав держави на такий пакет акцій.
Стаття 18. Приватизація об’єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду
1. Приватизація об’єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.
2. Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:
орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об’єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб’єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;
орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід’ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
невід’ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;
здійснення і склад невід’ємних поліпшень, у тому числі невід’ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід’ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб’єктом оціночної діяльності;
орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;
договір оренди є чинним на момент приватизації.
Надання згоди орендодавця на здійснення невід’ємних поліпшень здійснюється в
порядку , визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.
3. Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об’єкта шляхом викупу.
................Перейти до повного тексту