Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У частині четвертій статті 15 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377; Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 4, ст. 43) слова "Закону України "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту" замінити словами " Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності".

2. У частині чотирнадцятій статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):

у пункті 1 слова "останнього року" замінити словами "останніх п’яти років";

у пунктах 5 і 6 слова "останнього року" замінити словами "останніх трьох років".

5. Частину другу статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 9, ст. 79 із наступними змінами) після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"актів Національного банку України, розроблених на реалізацію положень Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - вісімнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим - дев’ятнадцятим.

6. В абзаці третьому частини другої статті 3 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456 із наступними змінами) слова "Законом України "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту" замінити словами Законом України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності".

7. У Законі України "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 4, ст. 43; 2018 р., № 6-7, ст. 38):

1) назву Закону викласти в такій редакції:

"Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності";

2) частини першу і другу статті 1 викласти в такій редакції:

"1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) іноземний покупець - суб’єкт господарювання - нерезидент, що здійснює придбання товарів (робіт, послуг) українського походження відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного з українським експортером;

2) роботи, послуги українського походження - роботи, послуги, що виконуються та надаються суб’єктами господарювання - резидентами України;

3) товари українського походження - товари, що повністю вироблені або піддані достатній переробці в Україні відповідно до критеріїв, установлених Митним кодексом України;

4) український експортер - суб’єкт господарювання - резидент України, який здійснює експорт товарів (робіт, послуг) українського походження.

2. Терміни "перестрахування", "страхувальник", "страховий ризик", "страховий випадок", "страхова сума", "страхова виплата", "страховий тариф", "страхова премія", "страхові резерви" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про страхування".

Терміни "ділова репутація", "істотна участь", "структура власності", "афілійована особа", "споріднена особа" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Термін "конфлікт інтересів" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про банки і банківську діяльність";

3) частини першу, третю і четверту статті 2 викласти в такій редакції:

"1. Для стимулювання експорту товарів (робіт, послуг) українського походження Кабінет Міністрів України утворює Експортно-кредитне агентство (далі - ЕКА), що на добровільних та комерційних засадах здійснює страхування, перестрахування, надає гарантії за договорами, які забезпечують розвиток експорту";

"3. ЕКА утворюється у формі акціонерного товариства та є юридичною особою приватного права, що провадить діяльність на комерційній основі. Засновником та акціонером ЕКА, якому належить не менше 50 відсотків статутного капіталу плюс одна акція (мінімальна частка корпоративних прав держави у статутному капіталі ЕКА), є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі ЕКА, здійснює Кабінет Міністрів України через уповноважений ним орган управління (далі - уповноважений орган управління).

Стосовно мінімальної частки корпоративних прав держави у статутному капіталі ЕКА не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності.

У разі часткового набуття корпоративних прав держави іншими акціонерами, крім держави, такі акціонери ЕКА зобов’язані попередньо погодити з Національним банком України у встановленому ним порядку набуття та/або збільшення істотної участі в ЕКА.

4. Статут ЕКА затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України та має відповідати вимогам законів України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Початковий статутний капітал ЕКА становить не менш як 2 мільярди гривень. Статутний капітал формується за рахунок коштів державного бюджету, облігацій внутрішньої державної позики (якщо це передбачено законом про Державний бюджет України на відповідний рік). У разі часткового набуття корпоративних прав держави іншими акціонерами, крім держави, статутний капітал формується також за рахунок грошових коштів таких акціонерів ЕКА";

4) у статті 3:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) створення системи страхування та гарантування при проведенні експортних операцій";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Основними напрямами державної підтримки експортної діяльності є:

1) впровадження програм кредитної підтримки українських експортерів з державного бюджету через уповноважені банки;

2) часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами, наданими за зовнішньо-економічними договорами (контрактами), укладеними з українським експортером (далі - експортні кредити);

3) надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань ЕКА.

Державна підтримка експортної діяльності шляхом часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами надається в межах обсягів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік";

частину третю виключити;

5) у статті 4:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 4. Мета, основні завдання та принципи діяльності Експортно-кредитного агентства";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Діяльність ЕКА базується на таких принципах:

добровільності - страхування, перестрахування чи отримання гарантій в ЕКА є добровільним та не може бути передумовою для здійснення інших правовідносин, крім здійснення часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами;

відкритості - оприлюднення інформації про діяльність ЕКА, пріоритети та напрями його роботи;

конкурентності - всі суб’єкти господарювання мають рівний доступ до послуг, що надаються ЕКА, згідно з цим Законом;

законності - дотримання національного законодавства та зобов’язань України, що випливають з членства в міжнародних організаціях та угодах, зокрема СОТ та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, тощо";

6) статті 5 і 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 5. Особливості системи управління Експортно-кредитного агентства

1. Положення законів України "Про управління об’єктами державної власності" та "Про акціонерні товариства" поширюються на органи управління ЕКА та систему внутрішнього контролю ЕКА з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Органами управління ЕКА є:

1) загальні збори акціонерів;

2) наглядова рада;

3) правління.

3. Кількісний склад наглядової ради ЕКА встановлюється загальними зборами акціонерів, але не може бути меншим п’яти членів, включаючи незалежних членів наглядової ради, кількість яких має становити більшість у загальному складі наглядової ради.

Вимоги щодо незалежності незалежних членів наглядової ради ЕКА встановлюються Законом України "Про управління об’єктами державної власності". Національний банк України має право визначати додаткові вимоги до незалежних членів наглядової ради ЕКА.

До виключної компетенції наглядової ради належить:

1) погодження та контроль за виконанням фінансового плану, у тому числі фінансування виконання функцій з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту;

2) забезпечення функціонування комплексної та адекватної системи внутрішнього контролю ЕКА, контроль за ефективністю її функціонування;

3) погодження організаційної структури ЕКА;

4) затвердження внутрішніх положень, що регламентують діяльність осіб, відповідальних за виконання ключових функцій;

5) призначення та звільнення керівника з управління ризиками (головного ризик-менеджера), керівника з контролю за дотриманням норм (комплаєнс) (головного комплаєнс-менеджера), головного внутрішнього аудитора;

6) затвердження умов трудових договорів, які укладатимуться з керівниками та працівниками підрозділів з управління ризиками, з контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту (або особами, які виконують функції цих підрозділів), актуарієм, корпоративним секретарем, встановлення розміру їхньої винагороди, у тому числі заохочувальних та компенсаційних виплат;

7) здійснення контролю за діяльністю керівника з управління ризиками (головного ризик-менеджера), керівника з контролю за дотриманням норм (комплаєнс) (головного комплаєнс-менеджера), головного внутрішнього аудитора, корпоративного секретаря;

8) визначення переліку функцій та/або бізнес-процесів ЕКА, до виконання яких можуть залучатися спеціалізовані юридичні та/або фізичні особи на договірних умовах, а також визначення вимог до таких осіб з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України;

9) затвердження політик із страхування, перестрахування та надання гарантій;

10) затвердження положення про страхові тарифи, склад страхових резервів, правила їх формування та використання;

11) затвердження внутрішніх положень ЕКА щодо системи внутрішнього контролю: стратегії управління ризиками, політики управління комплаєнс-ризиком, політики системи внутрішнього контролю, інших документів, визначених Національним банком України;

12) затвердження за погодженням з Національним банком України переліку видів діяльності ЕКА;

13) здійснення інших повноважень, віднесених до виключної компетенції наглядової ради Законом України "Про акціонерні товариства" та статутом ЕКА .

4. Кількісний склад правління встановлюється наглядовою радою, але не може бути меншим п’яти членів. До складу правління входять голова правління, заступники голови правління та члени правління, які обираються наглядовою радою у порядку, передбаченому статутом ЕКА , з урахуванням вимог, визначених цим Законом.

5. Особи, які входять до складу наглядової ради, правління та головний бухгалтер ЕКА повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, що встановлюються Національним банком України.

Кваліфікаційними вимогами є вимоги щодо ділової репутації та професійної придатності, а щодо незалежних членів наглядової ради - також вимоги до незалежності.

Не допускається призначення особи на посаду члена наглядової ради, якщо таке призначення може призвести до конфлікту інтересів.

6. ЕКА зобов’язана створити систему внутрішнього контролю, яка складається з таких ключових функцій:

управління ризиками;

контроль за дотриманням норм (комплаєнс);

внутрішній аудит.

До осіб, відповідальних за виконання ключових функцій, належать:

керівник підрозділу з управління ризиками (головний ризик-менеджер) - з питань управління ризиками;

керівник підрозділу з контролю за дотриманням норм (комплаєнс) (головний комплаєнс-менеджер) - з питань контролю за дотриманням норм (комплаєнс);

керівник підрозділу з внутрішнього аудиту (головний внутрішній аудитор) - з питань внутрішнього аудиту.

7. Вимоги до системи внутрішнього контролю ЕКА, у тому числі вимоги до осіб, відповідальних за виконання ключових функцій, зазначені у частині шостій цієї статті, встановлюються Національним банком України.

8. ЕКА з метою здійснення актуарних розрахунків, складання актуарного звіту, забезпечення адекватності та прийнятності методологій та моделей у розрахунку страхових резервів, перевірки адекватності та прийнятності механізмів та умов перестрахування, зобов’язана мати у штаті або залучити на договірних умовах особу, яка відповідає встановленим Національним банком України кваліфікаційним вимогам до осіб, які можуть займатися актуарними розрахунками.

Cтаття 6. Види та умови діяльності Експортно-кредитного агентства

1. ЕКА провадить діяльність із страхування, перестрахування та надання гарантій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів, прийнятих для реалізації положень цього Закону, статуту ЕКА , внутрішніх документів ЕКА, що включає такі види діяльності:

1) страхування та перестрахування експортних кредитів;

2) страхування та перестрахування факторингу;

3) страхування та перестрахування зовнішньоекономічних

договорів (контрактів);

4) страхування та перестрахування прямих інвестицій з України;

5) страхування та перестрахування акредитивів;

6) страхування та перестрахування договірних банківських гарантій;

7) надання зустрічних гарантій банкам українських експортерів;

8) участь у реалізації програм часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами;

9) консультаційна діяльність;

10) інші види діяльності із страхування та перестрахування, що не суперечать меті діяльності ЕКА та визначаються відповідно до вимог частини другої цієї статті.

ЕКА не має права одночасно надавати гарантії та укладати договори страхування щодо одних і тих самих ризиків/об’єктів.