Цей Закон визначає правові засади аудиту фінансової звітності, провадження аудиторської діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають при її провадженні.

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

1) аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам;

2) аудитор - фізична особа, яка підтвердила кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності, має відповідний практичний досвід та зареєстрована у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

3) аудиторська діяльність - незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг;

4) аудиторська мережа - структура для забезпечення співробітництва, до якої входять аудиторські фірми та/або аудитори, інші юридичні особи, діяльність якої спрямована на отримання прибутку або розподіл витрат, або яка має спільну власність, перебуває під спільним контролем або управлінням, має спільні політику та процедури з контролю якості, спільну ділову стратегію, надає послуги під однаковим знаком для товарів та послуг або має спільні професійні ресурси;

5) аудиторська фірма - юридична особа, яка провадить аудиторську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом та міжнародними стандартами аудиту, а також може надавати неаудиторські послуги;

6) аудиторський звіт - документ, підготовлений суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, комбінованої фінансової звітності);

7) аудиторські послуги - аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, що надаються суб’єктами аудиторської діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту, стандартів аудиту Великої Британії або Сполучених Штатів Америки, та з урахуванням вимог цього Закону;

8) внутрішній контроль якості виконання завдання - оцінка роботи аудитора або ключового партнера з аудиту, задокументованої у робочих документах аудитора, на предмет підтвердження обґрунтованості висновків, що містяться у проекті аудиторського звіту або інших звітів;

9) добра репутація аудитора - репутація, за якої протягом двох років поспіль до аудитора не застосовувалося стягнення три і більше разів або не накладалися адміністративні стягнення за порушення вимог цього Закону двічі протягом 12 календарних місяців;

9-1) добра репутація аудиторської фірми - репутація, за якої до аудиторської фірми не застосовувалося стягнення у вигляді попередження або зупинення права на надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності три та більше разів протягом 24 календарних місяців;

9-2) електронний кабінет - це інформаційно-комунікаційна система Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, що забезпечує електронну форму взаємодії між Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та аудиторами, суб’єктами аудиторської діяльності, іншими фізичним і юридичними особами з питань реалізації ними прав та обов’язків, визначених цим Законом;

9-3) інше обов’язкове завдання - завдання з огляду проміжної фінансової звітності (проміжної консолідованої фінансової звітності) або завдання з надання інших аудиторських послуг, надання яких вимагається відповідно до законодавства, що приймається і виконується суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до вимог закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних стандартів аудиту, за результатами виконання якого законодавством вимагається оприлюднення та/або подання Національному банку України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, органам державної влади або органам місцевого самоврядування звіту суб’єкта аудиторської діяльності;

10) завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності - завдання з надання обґрунтованої впевненості, що приймається і виконується суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до вимог цього Закону та міжнародних стандартів аудиту шляхом перевірки фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності або національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та законів України;

11) замовник - юридична або фізична особа, яка відповідно до законодавства зобов’язана або має право замовляти аудиторські послуги;

12) ключовий партнер з аудиту - аудитор, який:

призначений аудиторською фірмою відповідальним за проведення аудиту фінансової звітності від імені аудиторської фірми, у разі аудиту групи - аудитор, призначений аудиторською фірмою відповідальним за проведення аудиту консолідованої фінансової звітності групи, та аудитор, призначений відповідальним за проведення аудиту фінансової звітності дочірніх підприємств;

підписує аудиторський звіт;

13) конфлікт інтересів - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами аудитора (посадових осіб аудиторської фірми) та його (їх) професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання ним (ними) своїх професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним (ними) дій;

14) міжнародні стандарти аудиту - сукупність професійних стандартів, що встановлюють правила надання аудиторських послуг і розкривають питання етики та контролю якості (управління якістю), які визначені міжнародними стандартами контролю якості (управління якістю), аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг, прийнятими Радою з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості, а також Міжнародним кодексом етики, прийнятим Радою з міжнародних стандартів етики для бухгалтерів, які оприлюднені Міжнародною федерацією бухгалтерів;

14-1) неаудиторські послуги - інші послуги, крім аудиторських послуг, які надаються суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до законодавства;

15) непрактикуюча особа - фізична особа, яка протягом трьох років до дати призначення: не провадила та не провадить професійної діяльності з надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності; не була посадовою особою органів управління або працівником аудиторської фірми; не залучалася на договірних засадах до надання аудиторських послуг; не пов’язана з будь-яким суб’єктом аудиторської діяльності відносинами власності або контролю;

16) обов’язковий аудит фінансової звітності - аудит фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) суб’єктів господарювання (їх груп), утворень без статусу юридичної особи, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити або надати таку фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність), користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом, а також комбінованої (субконсолідованої) фінансової звітності банківських груп та небанківських фінансових груп, інших утворень, які відповідно до законодавства зобов’язані надати таку звітність разом зі звітом суб’єкта аудиторської діяльності, що проводиться суб’єктами аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених цим Законом;

16-1) повноправне членство аудитора у професійній організації аудиторів та бухгалтерів - членство (участь) аудитора (за наявності) в одній із професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, інформація про яке подана аудитором до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності для оприлюднення;

17) пов’язана особа суб’єкта аудиторської діяльності - фізична особа, юридична особа та/або утворення без статусу юридичної особи, пов’язані із суб’єктом аудиторської діяльності відносинами власності та/або контролем, та/або управлінням, що може впливати на умови або економічні результати його діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням критеріїв, визначених Податковим кодексом України для пов’язаних осіб;

17-1) професійна організація аудиторів та бухгалтерів - громадська організація, утворена відповідно до Закону України "Про громадські об’єднання" для реалізації та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, професійних та інших інтересів аудиторів та бухгалтерів, має всеукраїнський статус та серед загальної кількості членів якої не менше 50 відсотків складають аудитори та/або бухгалтери;

17-2) професійний скептицизм - ставлення аудитора до отриманої інформації при провадженні аудиторської діяльності, яке включає критичний підхід та уважність до обставин, які можуть вказувати на можливі викривлення внаслідок шахрайства чи помилки, та критичну оцінку аудиторських доказів;

18) професійна таємниця аудитора - інформація (матеріали, документи, інше), що стала відома аудитору в процесі надання аудиторських послуг та відповідає таким ознакам:

є невідомою або не є загальнодоступною для широкого кола осіб;

розголошення якої може завдати шкоди інтересам особи, яка звернулася до аудитора, суб’єкта аудиторської діяльності;

18-1) професійні обов’язки - це обов’язки аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, визначені цим Законом, нормативно-правовими актами з питань аудиторської діяльності, прийнятими відповідно до цього Закону, та міжнародними стандартами аудиту;

19) Реєстр аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації про аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право на провадження аудиторської діяльності в Україні, а також містить іншу інформацію відповідно до вимог цього Закону;

20) робочі документи аудитора - документи в електронній або паперовій формі та записи в електронній або паперовій формі, зроблені аудитором під час планування, підготовки і надання аудиторських послуг, в яких міститься вся інформація, яку аудитор вважає важливою для правильного виконання перевірки, а також розкриваються використані процедури, тести, отримана інформація і висновки, до яких дійшов аудитор у результаті проведення аудиту;

21) суб’єкт аудиторської діяльності - аудиторська фірма або аудитор, що відповідає таким критеріям: провадить аудиторську діяльність як фізична особа - підприємець або провадить незалежну професійну діяльність; набув права на провадження аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених цим Законом; зареєстрований у Реєстрі як суб’єкт аудиторської діяльності;

22) спільне проведення аудиту фінансової звітності - проведення аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) двома або більше суб’єктами аудиторської діяльності, призначеними відповідно до цього Закону, відповідно до укладеного договору з визначенням розподілу завдань між такими суб’єктами аудиторської діяльності та наданням спільного аудиторського звіту.

2. Терміни "бухгалтерський облік", "фінансова звітність", "консолідована фінансова звітність", "користувачі фінансової звітності", "звіт про управління", "група", "велика група", "середня група", "національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку", "міжнародні стандарти фінансової звітності", "підприємства, що становлять суспільний інтерес", "великі підприємства", "середні підприємства", "малі підприємства" у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Інші терміни, що застосовуються в цьому Законі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами України.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Закону, для регулювання відносин у сфері аудиторської діяльності застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Закону.

1. Цей Закон поширюється на аудиторів, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та виду діяльності, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

2. Цей Закон не поширюється на діяльність органів державної влади, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення державного фінансового контролю, а також на діяльність з внутрішнього аудиту юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

3. Вимоги цього Закону щодо особливостей організації, проведення аудиту та надання інших аудиторських та неаудиторських послуг, встановлені до підприємств, що становлять суспільний інтерес, поширюються також на політичні партії, які отримують фінансування з державного бюджету, державні підприємства (крім тих, що відповідають критеріям малого підприємства та мікропідприємства), Національний банк України, банківські групи, небанківські фінансові групи.

1. Аудиторська діяльність регулюється цим Законом, іншими нормативно-правовими актами з питань аудиторської діяльності та міжнародними стандартами аудиту. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, застосовуються правила міжнародного договору.

Прийняття, набрання чинності, оскарження, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері аудиторської діяльності здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та цього Закону.

2. Кабінет Міністрів України може встановлювати особливості провадження аудиторської діяльності щодо певних завдань відповідно до міждержавних угод, укладених відповідно до законодавства від імені Уряду України з урядами інших держав.

3. Особливості проведення аудиту фінансової звітності Національного банку України, банків та інших учасників ринків фінансових послуг, державне регулювання яких здійснює Національний банк України, встановлюються цим Законом та іншими законами України.

1. Аудитор набуває права на провадження аудиторської діяльності після підтвердження кваліфікаційної придатності, набуття практичного досвіду в порядку, визначеному цим Законом, та реєстрації у Реєстрі. Аудитор має право провадити аудиторську діяльність одноосібно лише після реєстрації його у Реєстрі як суб’єкта аудиторської діяльності.

2. Аудитор провадить аудиторську діяльність у складі аудиторської фірми та/або як фізична особа - підприємець чи провадить незалежну професійну діяльність, за умови що така особа не є працівником аудиторської фірми.

4. Не може бути аудитором особа, яка має не погашену або не зняту в установленому порядку судимість або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також особа, реєстрація якої у Реєстрі протягом останнього року була скасована на підставі рішення, прийнятого у порядку, визначеному цим Законом.

5. Аудитору забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції щодо такої вигоди для себе чи інших осіб.

6. Аудитор іноземної держави може набути право на провадження аудиторської діяльності на території України в порядку, визначеному цим Законом, та за умови його відповідності вимогам, встановленим цим Законом.

7. Аудитор повинен мати добру репутацію.

8. Аудитор втрачає право на провадження аудиторської діяльності після скасування його реєстрації у Реєстрі з підстав, передбачених цим Законом. Така особа набуває права на провадження аудиторської діяльності лише після підтвердження кваліфікаційної придатності в порядку, визначеному цим Законом, та реєстрації в Реєстрі.

1. Аудиторська фірма набуває права на провадження аудиторської діяльності за умови відповідності вимогам цієї статті та в порядку, визначеному цим Законом.

Юридична особа, яка не відповідає вимогам цієї статті, не має права використовувати у своєму найменуванні термін "аудиторська фірма".

2. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами та/або аудиторськими фірмами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків. До розміру частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які є аудиторами та/або аудиторськими фірмами, не зараховується частка аудиторської фірми у власному статутному капіталі.

3. Посадовою особою, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво аудиторською фірмою, може бути лише аудитор.

Керівником аудиторської фірми не може бути аудитор, до якого протягом двох останніх років поспіль застосовувалися стягнення два і більше разів або накладалися адміністративні стягнення за порушення вимог цього Закону.

4. Керівник аудиторської фірми не може бути працівником іншої аудиторської фірми, крім аудиторських фірм, засновником (учасником) яких він є.

5. Аудиторська фірма іноземної держави може провадити аудиторську діяльність на території України, за умови її допуску до провадження аудиторської діяльності згідно з національним законодавством країни походження такої аудиторської фірми, якщо ключовий партнер цієї фірми, який проводитиме аудит юридичних осіб, представництва іноземного суб’єкта господарювання або іншого суб’єкта, зареєстрованого в Україні, відповідає вимогам цього Закону до аудитора, відповідності аудиторської фірми вимогам, визначеним цим Законом, а також після реєстрації її у Реєстрі.

6. Аудиторська фірма повинна мати добру репутацію. Реєстрація аудиторської фірми, яка втратила добру репутацію, у Реєстрі скасовується на підставі відповідного рішення, прийнятого у порядку, визначеному цим Законом.

7. У разі скасування реєстрації аудиторської фірми у Реєстрі на підставі рішення щодо видалення реєстрової інформації з Реєстру та скасування реєстрації у зв’язку з втратою нею доброї репутації або про застосування до аудиторської фірми стягнення у вигляді видалення реєстрової інформації з Реєстру та скасування реєстрації повторна реєстрація такої аудиторської фірми у Реєстрі можлива не раніше ніж через рік після прийняття такого рішення.

1. Аудиторські послуги можуть надаватися лише суб’єктом аудиторської діяльності, якому таке право надано в порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Суб’єкти аудиторської діяльності можуть надавати послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств (їх груп) або інших утворень без статусу юридичної особи та послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, лише після внесення інформації про такого суб’єкта аудиторської діяльності до відповідних розділів Реєстру.

Для надання суб’єктом аудиторської діяльності аудиторських послуг суб’єктам господарювання, утворенням без статусу юридичної особи, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом, у тому числі підприємствам, що становлять суспільний інтерес, або суб’єктам господарювання, утворенням без статусу юридичної особи, які відповідно до вимог законодавства зобов’язані оприлюднити та/або подати Національному банку України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, іншим органам державної влади або органам місцевого самоврядування звіт суб’єкта аудиторської діяльності за результатами виконання такого завдання, інформація про такого суб’єкта аудиторської діяльності має бути внесена до відповідного розділу Реєстру.

2. Суб’єкти аудиторської діяльності можуть надавати неаудиторські послуги, за умови що надання таких послуг не призводить до виникнення загроз щодо незалежності аудитора.

4. Цим Законом встановлюються обмеження на одночасне надання суб’єктами аудиторської діяльності підприємствам, що становлять суспільний інтерес, послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності та надання такими суб’єктами аудиторської діяльності та/або пов’язаними з ними особами таких неаудиторських послуг:

1) складання податкової звітності, розрахунку податків, інших обов’язкових зборів та платежів, представництва юридичних осіб у спорах із зазначених питань;

1-1) надання консультаційних послуг з питань оподаткування, а також, у разі, коли допомога суб’єкта аудиторської діяльності не вимагається законодавством, послуг з визначення державних дотацій та податкових пільг;

2) послуги, що передбачають участь у процесі прийняття управлінських рішень або виконання будь-яких функцій з управління підприємством, що становить суспільний інтерес, якому надаються послуги з обов’язкового аудиту;

3) ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;

4) розробка та впровадження процедур внутрішнього контролю або процедур з управління ризиками, що пов’язані з формуванням фінансової інформації, а також розробка та впровадження інформаційних систем, пов’язаних з фінансовою інформацією;

5) надання правової допомоги у формі: послуг юрисконсульта із забезпечення ведення господарської діяльності; ведення переговорів від імені юридичних осіб; представництва інтересів у суді;

6) кадрове забезпечення юридичних осіб у сфері бухгалтерського обліку, оподаткування та фінансів, у тому числі послуги з надання персоналу, що приймає управлінські рішення та відповідає за складання фінансової звітності;

7) послуги з оцінки, у тому числі виконані у зв’язку з наданням актуарних послуг чи послуг супроводу судового процесу;

8) послуги, пов’язані із залученням фінансування, розподілом прибутку, розробкою інвестиційної стратегії, окрім послуг з надання впевненості щодо фінансової інформації, зокрема проведення процедур, необхідних для підготовки, обговорення та випуску листів-підтверджень у зв’язку з емісією цінних паперів юридичних осіб;

9) послуги, пов’язані з функцією внутрішнього аудиту підприємства, що становить суспільний інтерес, якому надаються послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності;

10) послуги, пов’язані з просуванням акцій юридичної особи, якій надаються послуги з обов’язково аудиту, торгівля чи підписка на акції такої юридичної особи.

Суб’єкт аудиторської діяльності та/або пов’язані з ними особи, та/або учасник аудиторської мережі, до якої належить такий суб’єкт аудиторської діяльності, має право надавати послуги, передбачені пунктами 1- 1 та 7 частини четвертої цієї статті, у разі якщо:

а) такі послуги не впливають прямо або мають несуттєвий вплив окремо або в цілому на фінансову звітність, що підлягає аудиту;

б) оцінка впливу на фінансову звітність, що підлягає аудиту, належним чином задокументована та пояснена у додатковому звіті, що направляється аудиторському комітету замовника;

в) суб’єкт аудиторської діяльності дотримується принципів незалежності, встановлених цим Законом.

1. Аудиторські послуги надаються на підставі договору про надання аудиторських послуг, укладеного між суб’єктом аудиторської діяльності та замовником.

Неаудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до суб’єкта аудиторської діяльності.

2. У договорі про надання аудиторських послуг передбачаються предмет, обсяг аудиторських послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін та інші умови відповідно до вимог законодавства та міжнародних стандартів аудиту. Договором про надання аудиторських послуг може бути передбачено можливість застосування суб’єктом аудиторської діяльності при наданні аудиторських послуг (крім послуг з обов’язкового аудиту або послуг з виконання інших обов’язкових завдань) стандартів аудиту Великої Британії або Сполучених Штатів Америки.

Права та обов’язки суб’єкта аудиторської діяльності і замовника при наданні аудиторських послуг визначаються в договорі відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

3. Замовник має право вільного вибору суб’єкта аудиторської діяльності із дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

4. Посадові особи юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, зобов’язані створити для суб’єкта аудиторської діяльності належні умови для якісного надання аудиторських послуг відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Посадові особи юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, що надаються аудитору для надання аудиторських послуг.

5. Звіти за результатами надання аудиторських послуг оформляються відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.

Звіти за результатами виконання завдань з обов’язкового аудиту фінансової звітності та інших обов’язкових завдань складаються відповідно до вимог закону, нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності, міжнародних стандартів аудиту та оформлюються у письмовій формі (паперовій або електронній).

Аудиторський звіт в паперовій формі може бути підготовлений щодо фінансової звітності, складеної в паперовій формі. Аудиторський звіт в електронній формі, за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, складається щодо фінансової звітності, складеної в електронній формі.

6. Суб’єкт аудиторської діяльності, який виконує інше обов’язкове завдання, зобов’язаний забезпечити складання аудитором, який виконує таке завдання, робочих документів аудитора для кожного іншого обов’язкового завдання з урахуванням вимог до робочих документів, встановлених частиною четвертою статті 24 цього Закону.

1. Аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності зобов’язані при наданні аудиторських послуг забезпечити етичну професійну поведінку із дотриманням пріоритету суспільних інтересів, загальних норм моралі, принципів незалежності та об’єктивності, професійної компетентності, конфіденційності та професійної таємниці.

1. Аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності при наданні аудиторських послуг зобов’язані дотримуватися принципу професійного скептицизму, що передбачає допущення можливості суттєвого викривлення інформації, яка розкрита у фінансовій звітності, внаслідок виявлених при проведенні аудиту фактів чи поведінки, що вказують на порушення, у тому числі шахрайство або помилку, незважаючи на попередній досвід аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності щодо чесності та порядності посадових осіб юридичної особи та іншого утворення без статусу юридичної особи, фінансова звітність яких перевіряється.

2. Аудитор та суб’єкт аудиторської діяльності повинні критично та із сумнівом підходити до застосованих юридичною особою та іншим утворенням без статусу юридичної особи оцінок справедливої вартості, зменшення (відновлення) корисності активів, забезпечень (резервів) та майбутнього руху грошових коштів, що впливають на оцінку здатності юридичної особи продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

1. Аудитор та суб’єкт аудиторської діяльності мають право надавати послуги з аудиту, огляду фінансової звітності та виконувати інші завдання з надання впевненості, за умови що такий аудитор, суб’єкт аудиторської діяльності, його власники (засновники, учасники), посадові особи, ключові партнери з аудиту та залучені до надання таких послуг працівники незалежні від юридичної особи та іншого утворення без статусу юридичної особи, фінансова звітність яких підлягає перевірці, не брали участі у підготовці та прийнятті управлінських рішень такої юридичної особи та іншого утворення без статусу юридичної особи. Вимога щодо забезпечення незалежності поширюється на звітний період фінансової звітності, що підлягає перевірці, та період надання послуг з аудиту такої фінансової звітності.

2. Аудитор та суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язані вживати належних заходів для забезпечення незалежності під час надання аудиторських послуг у випадках, передбачених міжнародними стандартами аудиту, зокрема, недопущення існуючого або потенційного конфлікту інтересів, а також впливу договірних або інших відносин, у яких беруть участь аудитор, суб’єкт аудиторської діяльності, аудиторська мережа, власники (засновники, учасники), посадові особи і працівники суб’єкта аудиторської діяльності, інші особи, залучені до надання аудиторських послуг, та пов’язані особи суб’єкта аудиторської діяльності.

3. Аудитор та суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язані утриматися від надання аудиторських послуг у разі загрози моральним принципам, майновим інтересам, захисту особистості та сімейних відносин, примушення до вчинення певних дій внаслідок фінансових, особистих, договірних, трудових та інших відносин між аудитором, суб’єктом аудиторської діяльності, його пов’язаними особами, його аудиторською мережею та іншою особою, здатною вплинути на результат аудиторських послуг, та юридичними особами, іншими утвореннями без статусу юридичної особи, яким надаються аудиторські послуги, внаслідок чого об’єктивна, раціональна та обізнана третя сторона, беручи до уваги застосовані запобіжні заходи, може дійти висновку, що незалежність аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності не дотримана.

4. Забороняється надання аудиторських послуг, у разі якщо аудитор, суб’єкт аудиторської діяльності, його ключові партнери з аудиту, його власники (засновники, учасники), посадові особи та залучені до надання аудиторських послуг особи, включаючи працівників суб’єкта аудиторської діяльності та інших осіб, а також близькі родичі та члени сім’ї зазначених осіб:

1) є власниками фінансових інструментів, емітованих юридичною особою, фінансова звітність якої підлягає перевірці або мають суттєвий та прямий інтерес в отриманні вигоди від юридичної особи, утворення без статусу юридичної особи, яким надаються аудиторські послуги, або юридичної особи, пов’язаної з такою юридичною особою спільною власністю, контролем та управлінням, крім тих, що належать такій юридичній особі опосередковано через інститути спільного інвестування;

2) беруть участь в операціях з фінансовими інструментами, емітованими, гарантованими або іншим чином підтримуваними юридичною особою, якій надаються аудиторські послуги, крім операцій в межах інститутів спільного інвестування;

3) перебували протягом періодів, зазначених у частині першій цієї статті, у трудових, договірних або інших відносинах з юридичною особою, якій надаються аудиторські послуги, що можуть призвести до конфлікту інтересів.

5. Аудитор та суб’єкт аудиторської діяльності забезпечують документування в робочих документах аудитора всіх суттєвих загроз їх незалежності, а також запобіжних заходів, вжитих для зменшення таких загроз.

6. Аудитор та суб’єкт аудиторської діяльності не мають права вимагати або приймати гроші або негрошові подарунки від юридичної особи та іншого утворення без статусу юридичної особи, яким надаються аудиторські послуги, або пов’язаної особи, крім випадків та в розмірі, дозволених законодавством.

7. У разі реорганізації юридичної особи протягом звітного періоду, за який складено фінансову звітність, що підлягає аудиту, аудитор та суб’єкт аудиторської діяльності мають оцінити вплив цієї операції на їх незалежність та переконатися у можливості проведення аудиту після дати реорганізації. У разі виявлення загроз незалежності аудитор та суб’єкт аудиторської діяльності протягом трьох місяців мають вжити заходів з метою їх усунення або відмовитися від надання послуг з аудиту фінансової звітності.

8. Аудитор, ключовий партнер з аудиту, посадові особи та особи, які залучалися до надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, включаючи працівників суб’єкта аудиторської діяльності та інших залучених осіб, протягом щонайменше одного року, а у разі проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, - протягом щонайменше двох років після надання відповідних послуг не мають права:

1) обіймати керівні посади в органі управління юридичної особи, якій надавалися послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності;

2) призначатися членом аудиторського комітету юридичної особи, якій надавалися послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності, або у разі відсутності такого комітету - членом органу, що виконує відповідні функції;

3) призначатися (бути обраним) членом адміністративного або наглядового органу юридичної особи, якій надавалися послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності.

1. Згідно з принципом конфіденційності та професійної таємниці аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності зобов’язані зберігати конфіденційність інформації, отриманої під час надання аудиторських послуг, не розголошувати відомостей, до яких вони мають доступ під час надання аудиторських послуг, і не використовувати їх у власних інтересах або в інтересах третіх осіб. Принцип конфіденційності та професійної таємниці не повинен перешкоджати реалізації положень цього Закону. Строк зобов’язань щодо збереження конфіденційності інформації, а також випадки, в яких аудитори та/або суб’єкти аудиторської діяльності мають право передавати третім особам отриману під час надання послуг інформацію, можуть бути визначені договором. Не є порушенням принципу конфіденційності та професійної таємниці надання аудитором або суб’єктом аудиторської діяльності держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

2. У разі заміни юридичною особою суб’єкта аудиторської діяльності з надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності такий суб’єкт аудиторської діяльності має надати суб’єкту аудиторської діяльності, з яким укладено договір про надання відповідних послуг, доступ до відповідної інформації щодо такої юридичної особи та останнього аудиту її фінансової звітності.

3. У разі якщо суб’єкт аудиторської діяльності надає аудиторські послуги дочірньому підприємству групи, материнська компанія якої є нерезидентом, принцип конфіденційності та професійної таємниці не повинен перешкоджати передачі суб’єктом аудиторської діяльності відповідної документації, у тому числі іншої інформації, що містить банківську таємницю та персональні дані, стосовно виконаної роботи з аудиту фінансової звітності аудитору групи, якщо така документація необхідна для надання аудиторських послуг.

4. Суб’єкт аудиторської діяльності, який надає послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності юридичній особі, якою емітовано цінні папери в іншій державі або яка є дочірнім підприємством групи, що зобов’язана публікувати консолідовану фінансову звітність в іншій державі, може передавати наявні робочі документи з аудиту фінансової звітності або інші документи щодо такої юридичної особи компетентним органам відповідних держав у разі дотримання законодавства України.

5. Передача інформації аудитору групи, що знаходиться в іншій державі, має здійснюватися із дотриманням законодавства щодо захисту персональних даних.

6. Аудитор та аудиторська фірма не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо вони діяли в межах виконання Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

7. Аудитор та аудиторська фірма не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації про професійного учасника ринків капіталу або емітента, цінні папери якого допущені до торгів на регульованому фондовому ринку або щодо цінних паперів якого здійснено публічну пропозицію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам.

8. Робочі документи аудитора є власністю суб’єкта аудиторської діяльності. Доступ до робочих документів аудитора, а також до відомостей, що становлять професійну таємницю, можливий лише на підставі рішення суду, крім випадків проведення контролю якості аудиторських послуг уповноваженим відповідно до цього Закону органом, дисциплінарного провадження, в інших випадках, визначених законом, і добровільної згоди суб’єкта аудиторської діяльності.

1. Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів, власникам (засновникам, учасникам) суб’єкта аудиторської діяльності, а також його пов’язаним особам забороняється втручатися в аудиторську діяльність аудитора у спосіб, що порушує його незалежність та загрожує об’єктивності його думки.

1. Аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності провадять аудиторську діяльність відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

2. При провадженні аудиторської діяльності застосовуються міжнародні стандарти аудиту, оприлюднені державною мовою на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, який забезпечує їх актуалізацію. При цьому центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, має право визначати дату, з якої застосовуватимуться міжнародні стандарти аудиту.

1. Аудиторський звіт передбачає надання впевненості користувачам шляхом висловлення незалежної думки аудитора про відповідність в усіх суттєвих аспектах фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

2. Аудиторський звіт підписує аудитор, який провадить аудиторську діяльність як фізична особа - підприємець, або провадить незалежну професійну діяльність у разі проведення ним аудиту одноосібно, або, щонайменше, як ключовий партнер у разі проведення аудиту аудиторською фірмою. У разі спільного проведення аудиту фінансової звітності аудиторський звіт підписується кожним аудитором, який провадить аудиторську діяльність як фізична особа - підприємець, або провадить незалежну професійну діяльність у разі проведення ним аудиту одноосібно, а від аудиторських фірм, щонайменше, їх ключовими партнерами. Особа, яка підписала аудиторський звіт, зазначає дату підписання.

3. В аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту, щонайменше, має наводитися така інформація:

1) повне найменування юридичної особи; склад фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності, звітний період та дата, на яку вона складена; також зазначається - відповідно до яких стандартів складено фінансову звітність або консолідовану фінансову звітність (міжнародних стандартів фінансової звітності або національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правил);

2) твердження про застосування міжнародних стандартів аудиту;

3) чітко висловлена думка аудитора немодифікована або модифікована (думка із застереженням, негативна) або відмова від висловлення думки, про те, чи розкриває фінансова звітність або консолідована фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах достовірно та об’єктивно фінансову інформацію згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та відповідає вимогам законодавства з питань її складання. Якщо суб’єкт аудиторської діяльності не може висловити аудиторську думку, звіт повинен містити відмову від висловлення думки;

4) окремі питання, на які суб’єкт аудиторської діяльності вважає за доцільне звернути увагу, але які не вплинули на висловлену думку аудитора;

5) про узгодженість фінансової інформації у звіті про управління (консолідованому звіті про управління), який складається відповідно до законодавства, з фінансовою звітністю (консолідованою фінансовою звітністю) за звітний період та/або з іншою інформацією, отриманою аудитором під час аудиту, а за наявності суттєвих викривлень у звіті про управління наводиться опис таких викривлень та їх характер;

6) суттєву невизначеність, яка може ставити під сумнів здатність продовження діяльності юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, на безперервній основі у разі наявності такої невизначеності;

7) основні відомості про суб’єкта аудиторської діяльності, що провів аудит (повне найменування, місцезнаходження, інформація про реєстрацію у Реєстрі).

4. В аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту підприємства, що становить суспільний інтерес, додатково до інформації, зазначеної у частині третій цієї статті, має наводитися така інформація:

1) найменування органу, який призначив суб’єкта аудиторської діяльності на проведення обов’язкового аудиту;

2) дата призначення суб’єкта аудиторської діяльності та загальна тривалість виконання аудиторських завдань без перерв з урахуванням продовження повноважень, які мали місце, та повторних призначень для надання послуг з обов’язкового аудиту;

3) аудиторські оцінки, що включають, зокрема:

а) опис та оцінку найбільш значущих ризиків суттєвого викривлення інформації у фінансовій звітності (консолідованій фінансовій звітності), що перевіряється, у тому числі внаслідок шахрайства;

б) чітке посилання на відповідну статтю або інше розкриття інформації у фінансовій звітності (консолідованій фінансовій звітності) для кожного опису та оцінки найбільш значущих ризиків у звітності, що перевіряється;

в) стислий опис заходів, вжитих аудитором для врегулювання таких ризиків;

г) якщо це доречно, основні застереження щодо таких ризиків;

4) пояснення щодо того, якою мірою вважалось можливим виявити порушення, включаючи шахрайство, під час обов’язкового аудиту;

5) підтвердження того, що думка аудитора, наведена в аудиторському звіті, узгоджується з додатковим звітом для аудиторського комітету;

6) твердження про ненадання неаудиторських послуг, визначених статтею 6 цього Закону, і про незалежність ключового партнера з аудиту та суб’єкта аудиторської діяльності від юридичної особи під час проведення аудиту;

7) інформація про інші надані аудитором або суб’єктом аудиторської діяльності юридичній особі або контрольованим нею суб’єктам господарювання послуги, крім послуг з обов’язкового аудиту, що не розкрита у звіті про управління або у фінансовій звітності;

8) пояснення щодо обсягу аудиту та властивих для аудиту обмежень.

В аудиторському звіті, за виключенням підтвердження, наданого відповідно до пункту 5 цієї частини, не має бути будь-яких посилань на додатковий звіт для аудиторського комітету.

Суб’єкту аудиторської діяльності забороняється в аудиторському звіті використовувати згадування про Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та/або Національний банк України, та/або Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку у будь-який спосіб, який би вказував чи наводив на думку, що цей аудиторський звіт схвалений або затверджений такими органами.

Зміст аудиторського звіту має бути зрозумілим та не викликати двозначності розуміння.

5. У разі проведення обов’язкового аудиту декількома суб’єктами аудиторської діяльності (спільне проведення аудиту) вони повинні дійти згоди щодо результатів обов’язкового аудиту і надати спільний аудиторський звіт. У разі неузгодження позицій кожен суб’єкт аудиторської діяльності повинен навести свою думку в окремому пункті аудиторського звіту із відповідним обґрунтуванням.

6. Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть встановити додаткові вимоги до інформації, що має обов’язково міститися в аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту або звіті щодо огляду проміжної фінансової інформації, а також встановити відповідно до законодавства вимоги стосовно додаткових звітів суб’єктів аудиторської діяльності щодо юридичних осіб, які підлягають регулюванню.

Аудиторський звіт, підготовлений за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності), складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами і яка подається в єдиному електронному форматі, надається разом з фінансовою звітністю (консолідованою фінансовою звітністю) згідно із законодавством в єдиному електронному форматі.

7. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та/або Аудиторська палата України, та/або Національний банк України, та/або Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку при виконанні повноважень, визначених законом, не можуть впливати на зміст складеного суб’єктом аудиторської діяльності аудиторського звіту за результатами обов’язкового аудиту конкретної фінансової звітності (крім випадків реалізації повноважень із забезпечення якості аудиторських послуг відповідно до вимог цього Закону). Не є впливом на зміст аудиторського звіту реалізація Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку повноважень, передбачених частиною шостою цієї статті.

1. Усі аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності підлягають суспільному нагляду.

2. Відповідальним за здійснення суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в Україні є Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

3. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю складається з Ради нагляду за аудиторською діяльністю (далі - Рада нагляду) та Інспекції із забезпечення якості (далі - Інспекція).

4. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю забезпечує здійснення нагляду і несе відповідальність за нагляд за:

1) реєстрацією аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

2) впровадженням міжнародних стандартів аудиту;

3) контролем за атестацією аудиторів та безперервним навчанням аудиторів;

4) контролем якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності, або які повідомили про намір здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності;

5) дисциплінарними провадженнями щодо аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності;

6) застосуванням стягнень.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю оформлює матеріали про адміністративні правопорушення (у тому числі за зверненням користувачів фінансової звітності), пов’язані з порушенням законодавства в частині ненадання інформації до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю у випадках, передбачених цим Законом, за нестворення аудиторського комітету або непокладання відповідних функції на орган (підрозділ) у випадках та порядку, визначених цим Законом (якщо адміністративні або інші стягнення не накладаються відповідно до іншого закону), за порушення, визначеного цим Законом, порядку призначення суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, та за неоприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом (крім вчинення порушення порядку оприлюднення фінансової звітності банками, небанківськими фінансовими установами та емітентами, цінні папери яких допущені до торгів на регульованих ринках капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, або професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків, оформлення матеріалів щодо яких здійснює відповідний уповноважений орган). Документальне оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, зазначені у цьому абзаці, здійснюється у порядку, визначеному Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

5. Аудиторській палаті України, за умови що її організаційна структура унеможливлює виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів або втручання її органів управління у виконання делегованих повноважень, що може вплинути на об’єктивність або неупередженість рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, делегуються такі повноваження:

3) контроль якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності, крім аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, проведення інших перевірок, передбачених цим Законом;

4) здійснення дисциплінарних проваджень щодо суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності, крім суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, та аудиторів, крім випадків, визначених цим Законом.

6. Аудиторській палаті України та/або професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів, за умови що їх організаційна структура унеможливлює виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів або втручання їх органів управління на виконання делегованих повноважень та які відповідають встановленим вимогам, за рішенням Ради нагляду можуть бути делеговані такі повноваження:

1) контроль якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності, проведення інших перевірок, передбачених цим Законом;

2) контроль за безперервним професійним навчанням аудиторів.

Вимоги до професійних організацій аудиторів та бухгалтерів та порядок делегування таких повноважень затверджуються Радою нагляду.

7. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю здійснює нагляд за виконанням Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів делегованих повноважень.

Для здійснення такого нагляду Аудиторська палата України та професійні організації аудиторів та бухгалтерів, яким були делеговані певні повноваження, подають до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю звіти про виконання делегованих повноважень за формою, затвердженою Радою нагляду. Радою нагляду та Інспекцією може аналізуватися інша інформація з відкритих джерел про діяльність Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів.

У разі виникнення у Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів, якій були делеговані певні повноваження, реального чи потенційного конфлікту інтересів під час виконання делегованих повноважень або втручання її органів управління на виконання делегованих повноважень, Аудиторська палата України, така професійна організація або інша особа, якій стало відомо про такі обставини, зобов’язана негайно повідомити про це Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

8. У разі систематичного (два і більше разів) протягом двох років невиконання Аудиторською палатою України або професійною організацією аудиторів та бухгалтерів, якій делеговані певні повноваження, рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів при виконанні ними делегованих повноважень, втручання їх органів управління на виконання делегованих повноважень, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, допущення Аудиторською палатою України систематичних порушень вимог пунктів 2-7 частини шостої та частини сьомої статті 47 цього Закону або встановлення невідповідності професійної організації встановленим вимогам Рада нагляду приймає рішення про відкликання таких делегованих повноважень. У такому разі повторне делегування повноважень Аудиторській палаті Україні або професійній організації аудиторів та бухгалтерів можливе не раніше ніж через рік після прийняття Радою нагляду рішення про відкликання делегованих повноважень.

Радою нагляду може бути прийнято рішення про дострокове повторне делегування повноважень Аудиторській палаті Україні або професійній організації аудиторів та бухгалтерів після усунення виявлених недоліків.

9. Для здійснення нагляду Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має право:

1) отримувати інформацію про аудитора (суб’єкта аудиторської діяльності) та/або пов’язаних з ним осіб, яка стосується виконання таким аудитором (суб’єктом аудиторської діяльності) своїх професійних обов’язків та/або дотримання вимог цього Закону;

2) отримувати від юридичних та фізичних осіб інформацію стосовно аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності, пов’язану з виконанням аудитором (суб’єктом аудиторської діяльності) професійних обов’язків, оприлюдненням фінансової звітності разом з аудиторським звітом, а також щодо виконання Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів делегованих повноважень;

3) проводити перевірки аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності відповідно до вимог цього Закону;

4) направляти матеріали про виявлені правопорушення до правоохоронних органів;

5) залучати інспекторів та експертів до проведення перевірок та здійснення дисциплінарного провадження;

6) накладати стягнення на аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

7) отримувати від Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, яким делеговані певні повноваження, звіти про виконання ними делегованих повноважень та проводити перевірки Аудиторської палати України і таких професійних організацій аудиторів та бухгалтерів з метою забезпечення дотримання ними вимог законодавства при виконанні делегованих повноважень;

8) розглядати та переглядати рішення, прийняті Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів, в межах виконання ними делегованих повноважень;

9) надавати обґрунтовані рекомендації щодо дій, які необхідно здійснити Аудиторській палаті України та професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів для належного виконання повноважень, делегованих їм у порядку та на умовах, визначених цим Законом;

10) отримувати інформацію про аудиторські комітети, утворені підприємствами, що становлять суспільний інтерес, або призначені ними органи (підрозділи), на які покладено відповідні функції, а також їх звіти;

11) надавати підприємствам, що становлять суспільний інтерес, рекомендації щодо забезпечення діяльності аудиторських комітетів або призначених органів (підрозділів), на які покладено відповідні функції, відповідно до вимог цього Закону;

12) вносити пропозиції органам державної влади щодо формування та реалізації державної політики у сфері аудиторської діяльності та брати участь у проведенні експертизи законопроектів і нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності;

13) здійснювати міжнародне співробітництво в межах повноважень, визначених цим Законом.

Аудитори, суб’єкти аудиторської діяльності та інші юридичні особи і фізичні особи зобов’язані надати на запит Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю інформацію, зазначену у пунктах 1, 2, 7, 10 цієї частини, та копії документів не пізніше 20 робочих днів з дня отримання запиту.

Ненадання або несвоєчасне надання інформації без поважних причин, неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, відмова у наданні інформації на запит зазначеними особами тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Законом.

Листування Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю з аудиторами або суб’єктами аудиторської діяльності здійснюється в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг через електронний кабінет. У разі надсилання Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю аудитору або суб’єкту аудиторської діяльності документа до його електронного кабінету такому аудитору або суб’єкту аудиторської діяльності на його електронну адресу, оприлюднену у Реєстрі, надсилається відповідне повідомлення.

Документ, надісланий Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю аудитору або суб’єкту аудиторської діяльності до його електронного кабінету, вважається врученим такому аудитору або суб’єкту аудиторської діяльності належним чином, якщо він сформований з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг і є доступним у електронному кабінеті;

10. Члени Ради нагляду та працівники Інспекції повинні дотримуватися режиму конфіденційності щодо інформації, яка їм може стати відомою у процесі виконання обов’язків, передбачених цим Законом.

11. На членів Ради нагляду поширюється законодавство у сфері запобігання корупції.

12. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має бути незалежним від суб’єктів аудиторської діяльності.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов’язані забезпечити взаємодію для реалізації положень цього Закону.

13. У разі якщо Радою нагляду залучаються експерти для виконання окремих завдань, то вони не можуть брати участі у прийнятті будь-яких рішень. Залучені експерти не повинні мати реального чи потенційного конфлікту інтересів стосовно аудитора (суб’єкта аудиторської діяльності), щодо якого проводиться дисциплінарне провадження або перевірка, до якої залучається експерт.

14. Для забезпечення фінансування діяльності Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, зобов’язані сплачувати такі внески на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю:

1) фіксований внесок, розмір якого становить:

три мінімальні заробітні плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, з кожного аудиторського звіту, підготовленого суб’єктом аудиторської діяльності за результатами надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємству, що становить суспільний інтерес;

0,3 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, з кожного аудиторського звіту, підготовленого суб’єктом аудиторської діяльності за результатами надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, крім обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес;

2) внесок у відсотках суми винагороди (без урахування податку на додану вартість) за договорами з надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності або інших обов’язкових завдань, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України за поданням в установленому законодавством порядку Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, але не може бути більшим 2 відсотків суми такої винагороди.

Для забезпечення фінансування діяльності Аудиторської палати України суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності (крім суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес), зобов’язані сплачувати такі внески на користь Аудиторської палати України:

1) фіксований внесок, розмір якого становить 0,3 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, з кожного аудиторського звіту, підготовленого суб’єктом аудиторської діяльності за результатами надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності;

2) внесок у відсотках суми винагороди (без урахування податку на додану вартість) за договорами з надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності або інших обов’язкових завдань, розмір якого визначається Аудиторською палатою України, але не може бути більшим за розмір внеску, що сплачується на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю суб’єктами аудиторської діяльності, які надають послуги з обов’язкового аудиту підприємствам, що становлять суспільний інтерес.

Сплата внесків, передбачених абзацами третім, четвертим та сьомим цієї частини, має бути здійснена суб’єктом аудиторської діяльності не пізніше останнього дня місяця, наступного за місяцем, в якому було складено (датовано) аудиторський звіт.

Сплата внесків, передбачених абзацами п’ятим та восьмим цієї частини, має бути здійснена суб’єктом аудиторської діяльності не пізніше останнього дня місяця, наступного за кварталом, в якому було складено (датовано) звіт суб’єкта аудиторської діяльності.

У разі відкликання повноважень, делегованих Аудиторській палаті України відповідно до абзацу першого частини п’ятої цієї статті, суб’єкти аудиторської діяльності з дати набрання чинності відповідним рішенням Ради нагляду сплачують внески, передбачені цією частиною, на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Витрати Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю здійснюються у межах кошторису, затвердженого Радою нагляду.

Кошторис Аудиторської палати України в частині фінансування делегованих повноважень затверджує Рада нагляду.

15. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю є юридичною особою публічного права, яка не має на меті отримання прибутку. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю є державною установою, що виконує функції із суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, встановлені цим Законом. Статут Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

За рішенням Кабінету Міністрів України може бути:

1) сформований статутний капітал Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України;

2) надане Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю майно, що є державною власністю, на праві господарського відання, в користування чи управління.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має право отримувати від урядів іноземних держав, їх агентств та установ, а також міжнародних фінансових організацій технічну допомогу у формі цільових грантів чи в інший спосіб на підставі відповідного договору. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю забезпечує окремий облік такої допомоги та на офіційному веб-сайті оприлюднює інформацію щодо розміру та напрямів використання такої допомоги у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому на праві власності майном.

Джерелами формування майна та коштів Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю можуть бути:

а) грошові внески до статутного капіталу;

б) внески суб’єктів аудиторської діяльності відповідно до цього Закону;

в) кошти, залучені на безповоротній основі (крім коштів від суб’єктів аудиторської діяльності), у тому числі кошти, отримані від урядів іноземних держав, їх агентств та установ, а також міжнародних фінансових організацій;

г) майно, придбане в установленому законодавством порядку;

ґ) інші джерела, не заборонені законодавством.

Майно, що є державною власністю і надане Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю на праві господарського відання в користування чи управління, включається до його активів, але не може бути відчужене у будь-який спосіб без рішення Кабінету Міністрів України. Списання та передача державного майна здійснюються відповідно до законодавства. Зазначене у цьому абзаці майно не включається до статутного капіталу Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю зобов’язаний вести бухгалтерський облік, подавати та оприлюднювати фінансову звітність, складену за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Річна фінансова звітність Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю підлягає обов’язковій перевірці незалежним суб’єктом аудиторської діяльності, відбір якого здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Вимоги до незалежного суб’єкта аудиторської діяльності визначає Кабінет Міністрів України.

У разі ліквідації Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю всі кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, спрямовуються до Державного бюджету України.

16. Органи державної влади та інші суб’єкти не мають права втручатися в діяльність Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю з виконання ним своїх повноважень, визначених цим Законом. Рішення Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю не зупиняє їх дії.

17. Організаційно-технічне та методичне забезпечення діяльності Ради нагляду забезпечує Інспекція.

1. Рада нагляду є вищим органом управління Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю і складається з дев’яти осіб, по два представники від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, Національного банку України, одного представника від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і трьох осіб з числа непрактикуючих осіб. Виконавчий директор Інспекції входить до Ради нагляду за посадою.

Три особи з числа непрактикуючих осіб обираються за відкритим конкурсом із прозорою процедурою номінаційним комітетом, що формується шляхом делегування по одному представнику від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Аудиторської палати України, двох представників Національного банку України та трьох представників професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які мають у своєму складі повноправними членами не менше 10 відсотків загальної кількості аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року.

Кандидатури для обрання членами Ради нагляду з числа непрактикуючих осіб пропонуються Аудиторською палатою України, професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів, а також шляхом самовисування.

Кожна професійна організація аудиторів та бухгалтерів, яка має у своєму складі повноправними членами не менше 10 відсотків загальної кількості аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року, може делегувати не більше одного представника. У разі якщо загальна кількість делегованих представників більше трьох, то до номінаційного комітету обираються представники лише тих трьох професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які мають у своєму складі повноправними членами більшу кількість аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року.

Для кандидатів у члени Ради нагляду з числа непрактикуючих осіб є обов’язковим досвід роботи у сфері аудиту, бухгалтерського обліку, права, але не менше 10 років, та бездоганна ділова репутація.

Не можуть бути обраними до складу Ради нагляду особи, які протягом останніх трьох років до дати проведення конкурсу виконували повноваження члена Ради Аудиторської палати України або були посадовими особами професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які виконували делеговані повноваження.

За рішенням Ради нагляду особам з числа непрактикуючих осіб за рахунок Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю можуть бути оплачені витрати часу для виконання завдань, визначених Радою нагляду (крім участі у засіданнях Ради нагляду), відшкодовані транспортні витрати та витрати на проживання, пов’язані з участю у роботі Ради нагляду та виконанням її завдань.

Склад Ради нагляду затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, за поданням відповідних органів та за результатами конкурсу. Членами Ради нагляду можуть бути тільки непрактикуючі особи, які мають знання та/або досвід роботи у сфері бухгалтерського обліку, аудиту, права. Члени Ради нагляду призначаються строком на 5 років. Одна особа не може бути призначена до складу Ради нагляду більше двох строків поспіль.

Голова Аудиторської палати України та представники професійних організацій аудиторів та бухгалтерів можуть брати участь у засіданнях Ради нагляду під час розгляду питань виконання Аудиторською палатою України або такими професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів делегованих їм повноважень.

2. Голова Ради нагляду обирається з числа членів Ради нагляду простою більшістю голосів.

3. Засідання Ради нагляду відбуваються не рідше ніж один раз на два місяці.

4. До повноважень Ради нагляду належать:

1) затвердження публічного звіту діяльності Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;

2) схвалення Статуту Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та проектів нормативно-правових актів з регулювання аудиторської діяльності;

3) нагляд за діяльністю Аудиторської палати України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів у частині виконання ними делегованих повноважень та участь членів Ради нагляду у роботі органів управління Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів у межах такого нагляду;

4) прийняття рішень про призначення перевірки виконання Аудиторською палатою України та/або професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів делегованих повноважень;

5) затвердження та надання Аудиторській палаті України та професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів рекомендацій щодо усунення виявлених порушень у їх діяльності при виконанні ними делегованих повноважень;

6) перегляд рішень Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, прийнятих ними в межах виконання делегованих повноважень, скасування повністю або частково протиправних рішень Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, а також вчинення інших дій щодо їх перегляду відповідно до закону;

7) нагляд за діяльністю Інспекції;

8) проведення конкурсу та за його результатами призначення Виконавчого директора Інспекції;

9) прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи щодо аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

10) прийняття рішень про застосування стягнень до аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

11) затвердження порядку документального оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;

12) затвердження форм заяв, які подаються аудиторами та суб’єктами аудиторської діяльності для їх реєстрації у Реєстрі, внесення до Реєстру інформації (змін до неї) та видалення реєстрової інформації з Реєстру, форм звітів про виконання делегованих повноважень Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів, форм та порядку подання суб’єктами аудиторської діяльності до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю інформації про результати їх діяльності у випадках, передбачених цим Законом;

13) отримання інформації від Інспекції, Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів з питань, віднесених до компетенції Ради нагляду;

14) затвердження графіка перевірок з контролю якості аудиторських послуг, що плануються до проведення Інспекцією разом з Аудиторською палатою України;

15) залучення експертів;

16) передача матеріалів до правоохоронних органів;

17) затвердження кошторису Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та схвалення звіту про його виконання;

18) затвердження кошторису Аудиторської палати України в частині фінансування виконання нею делегованих повноважень;

19) нагляд за діяльністю комісії з атестації, скасування повністю або частково протиправних рішень комісії з атестації, а також вчинення інших дій щодо їх перегляду відповідно до закону;

20) надання підприємствам, що становлять суспільний інтерес, рекомендацій щодо забезпечення діяльності аудиторських комітетів або призначених органів (підрозділів), на які покладено відповідні функції, згідно з вимогами цього Закону;

21) визначення порядку делегування повноважень Аудиторській палаті України та професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів і нагляду за виконанням таких повноважень;

22) прийняття рішень про делегування Аудиторській палаті України або професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів повноваження з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності, або повноважень з контролю за безперервним професійним навчанням аудиторів, встановлення вимог до таких професійних організацій та прийняття рішень про відкликання повноважень, делегованих відповідно до частини п’ятої цієї статті;

23) за поданням Інспекції прийняття рішення про проведення перевірок (крім контролю якості аудиторських послуг) суб’єктів аудиторської діяльності щодо дотриманням ними вимог цього Закону, нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності, прийнятих відповідно до цього Закону, та міжнародних стандартів аудиту, визначення предмета таких перевірок та кількості суб’єктів аудиторської діяльності, які будуть включені до перевірки.

5. Повноваження Ради нагляду визначаються цим Законом та Статутом Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в межах повноважень, визначених законом.

1. Інспекцію очолює Виконавчий директор, який призначається Радою нагляду строком на п’ять років та який працює в Органі суспільного нагляду за аудиторською діяльністю за основним місцем роботи згідно з трудовим договором. Від імені Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю трудовий договір з Виконавчим директором підписується Головою Ради нагляду.

Виконавчим директором має бути непрактикуюча особа, яка має досвід роботи у сфері аудиту, бухгалтерського обліку, права не менше десяти років, бездоганну ділову репутацію, не має конфлікту інтересів. Під час формування умов конкурсу з відбору кандидатури на посаду Виконавчого директора Радою нагляду можуть бути встановлені додаткові вимоги до кандидатів на цю посаду.

Виконавчий директор має право без довіреності діяти від імені Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти від його імені правочини, видавати накази та надавати розпорядження.

Виконавчий директор призначає та звільняє своїх заступників за погодженням з Радою нагляду, а також інспекторів та інших працівників Інспекції відповідно до трудового законодавства.

Заступником Виконавчого директора може бути непрактикуюча особа, яка має досвід роботи у сфері аудиту, бухгалтерського обліку, права, державної служби не менше семи років, бездоганну ділову репутацію, не має конфлікту інтересів.

Виконавчий директор згідно з укладеним трудовим договором несе персональну відповідальність за використання майна та коштів Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю і створення належних умов для діяльності Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Виконавчий директор може бути звільнений достроково у разі: відставки; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; набрання чинності обвинувальним вироком суду; накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією; усунення з посади рішенням Ради нагляду за грубе порушення вимог цього Закону та Статуту Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

2. До повноважень Інспекції належать:

1) проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності;

2) підготовка проекту публічного звіту за результатами здійснення суспільного нагляду та проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та оприлюднення звіту, затвердженого Радою нагляду;

3) за дорученням Ради нагляду здійснення перевірки, підготовка та надання Раді нагляду проектів рекомендацій для удосконалення реалізації Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів делегованих повноважень;

4) за дорученням Ради нагляду проведення перевірок відомостей, що містять ознаки професійного проступку аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, та реалізація стягнень;

5) методологічне забезпечення професійної кваліфікації;

6) забезпечення функціонування Реєстру відповідно до вимог закону;

7) контроль за безперервним професійним навчанням аудиторів, крім тих, контроль за безперервним професійним навчанням яких делеговано Аудиторській палаті України та/або професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів;

8) підготовка та надання Раді нагляду проектів рекомендацій для удосконалення діяльності аудиторських комітетів та органів (підрозділів), на які покладено відповідні функції;

9) документальне оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;

10) забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;

11) забезпечення міжнародного співробітництва в межах повноважень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, визначених цим Законом.

3. Діяльність Інспекції провадиться відповідно до законодавства та Статуту Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. Повноваження Інспекції визначаються цим Законом та Статутом Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в межах повноважень, визначених законом.

4. На посадових осіб та інспекторів Інспекції поширюється законодавство у сфері запобігання корупції.

1. Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в обов’язковому порядку щонайменше оприлюднюється:

1) щорічна програма діяльності;

2) щорічний план-графік перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок;

3) щорічний звіт про діяльність та результати системи забезпечення якості, який має містити, у тому числі, інформацію про проведені перевірки, надані рекомендації, перевірку їх виконання, вжиті заходи та накладені стягнення щодо аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, інформацію про виконання щорічної програми, основні показники виконання кошторису Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та ресурси, залучені для виконання передбачених цим Законом функцій;

4) інформація про накладені стягнення на аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності відповідно до вимог цього Закону;

5) інформація про делегування повноважень та про їх відкликання;

6) щорічна інформація про стан аудиторської діяльності в Україні.

2. Інформація, зазначена у пунктах 1, 3, 4, 5, 6 частини першої цієї статті, оприлюднюється відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Інформація, зазначена у пункті 2 частини першої цієї статті, оприлюднюється Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та Аудиторською палатою України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі у формі відкритих даних.

1. Аудитором може бути визнана фізична особа, яка:

1) має вищу освіту;

2) підтвердила високий рівень теоретичних знань та професійну компетентність шляхом успішного складення відповідних іспитів;

3) пройшла практичну підготовку із провадження аудиторської діяльності.

2. Теоретичні знання підтверджуються за такими напрямами:

1) стандарти професійної етики та професійна незалежність;

2) міжнародні стандарти аудиту;

3) законодавчі засади аудиторської діяльності та методика проведення аудиту (професійні навички);

4) управління ризиками та внутрішній контроль;

5) фінансовий аналіз;

6) управлінський облік;

7) міжнародні стандарти фінансової звітності;

8) теорія бухгалтерського обліку та законодавчі засади ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

9) податкове законодавство та законодавство про єдиний соціальний внесок;

10) господарське, цивільне та трудове законодавство;

11) корпоративне законодавство та законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

12) інформаційні технології та комп’ютерні системи;

13) фінанси підприємств;

14) економіка підприємства та статистика.

3. Професійна компетентність підтверджується шляхом складання кваліфікаційного іспиту, який має засвідчити здатність особи застосовувати теоретичні знання на практиці.

4. Особам, які під час навчання у закладах вищої освіти вивчали предмети за напрямами, зазначеними у частині другій цієї статті, протягом мінімальної кількості годин, визначеної комісією з атестації згідно із затвердженим Порядком, та успішно склали іспит, за рішенням комісії з атестації можуть бути зараховані теоретичні знання з відповідних предметів.

Особам, які склали відповідні теоретичні іспити за напрямами, зазначеними у цій статті, в професійних організаціях, які є дійсними членами Міжнародної федерації бухгалтерів та кваліфікація яких визнається органами, уповноваженими на здійснення суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, як професійна кваліфікація аудитора, за рішенням комісії з атестації зараховуються теоретичні знання відповідно до Порядку зарахування теоретичних знань.

5. Особи, які включені до публічних реєстрів аудиторів країн - членів Європейського Союзу, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Австралії, Нової Зеландії та Японії та допущені до проведення обов’язкового аудиту, які мають намір працювати в Україні, повинні скласти спеціальний іспит з підтвердження теоретичних знань з питань законодавства України у сфері аудиторської діяльності і бухгалтерського обліку, податкового законодавства та законодавства про єдиний соціальний внесок, трудового, цивільного, господарського законодавства, у тому числі корпоративного, та законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

6. Особа, яка має вищу освіту та практичний досвід роботи у сфері бухгалтерського обліку, ревізії, права, фінансів, банківської справи, економіки або аудиту не менше 15 років, може бути атестована за результатами кваліфікаційного іспиту.

Особа, яка має вищу освіту, досвід роботи у вищезазначених сферах не менше 7 років, може бути атестована за результатами кваліфікаційного іспиту у разі набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності у спосіб, визначений Порядком набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності, або складання теоретичних іспитів за напрямами: міжнародні стандарти аудиту, міжнародні стандарти фінансової звітності, управління ризиками та внутрішній контроль. Аудитор, атестований за результатами складання кваліфікаційного іспиту та теоретичних іспитів за вищезазначеними напрямами, не може бути призначений ключовим партнером з обов’язкових завдань протягом трьох років після початку провадження аудиторської діяльності.

7. Кваліфікаційний іспит та іспити з теоретичних знань проводяться незалежними центрами оцінювання знань, акредитованими комісією з атестації.

Підготовку до складання іспитів відповідно до програм, затверджених комісією з атестації, можуть проводити заклади вищої освіти та інші юридичні особи, професійні організації аудиторів та бухгалтерів. Кандидат в аудитори може самостійно підготуватися до складання іспитів.

Підготовку екзаменаційних завдань, рішень цих завдань та критеріїв їх оцінювання забезпечують визначені за рішенням комісії з атестації укладачі.

На підставі такого рішення між укладачем та Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в особі Виконавчого директора укладається строковий трудовий договір (контракт) з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.

8. Атестація аудиторів здійснюється комісією з атестації.

Комісія з атестації складається з дев’яти осіб та формується шляхом делегування до її складу:

1) однієї особи від закладів вищої освіти за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері вищої освіти;

2) двох осіб - представників професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які мають у своєму складі повноправними членами не менше 10 відсотків загальної кількості аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року;

3) однієї особи від Аудиторської палати України;

4) по одній особі від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку, та двох осіб від Національного банку України.

До комісії з атестації можуть бути делеговані представники професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, яка мають у своєму складі повноправними членами не менше 10 відсотків загальної кількості аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року. Якщо професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які відповідають зазначеному критерію, більше двох, то в першу чергу з їх числа до комісії з атестації включаються представники професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які є членами Міжнародної федерації бухгалтерів. При цьому перевага надається тим професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів, які мають у своєму складі повноправними членами найбільшу кількість аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року. У разі якщо професійні організації аудиторів та бухгалтерів, які є членами Міжнародної федерації бухгалтерів, серед тих професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які відповідають зазначеному критерію, відсутні, або їх менше ніж дві, то до комісії з атестації включаються представники тих професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які відповідають зазначеному критерію та мають у своєму складі повноправними членами більшу кількість аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року.

Професійні організації аудиторів та бухгалтерів обирають представників до комісії з атестації шляхом рейтингового голосування у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

Голова комісії з атестації обирається з числа її членів простою більшістю голосів від загальної кількості членів комісії з атестації. Персональний склад комісії з атестації затверджує керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Строк повноважень членів комісії з атестації становить три роки. Положення про комісію з атестації погоджується Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Організаційне, матеріально-технічне та методичне забезпечення діяльності комісії з атестації здійснюється Інспекцією.

9. До компетенції комісії з атестації належать:

1) організація розробки та подання на схвалення до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю проектів Порядку складання іспитів при атестації аудиторів, Порядку набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності, Порядку безперервного професійного навчання аудиторів, Порядку зарахування теоретичних знань, інших нормативно-правових актів з питань атестації та професійного навчання аудиторів;

2) затвердження програм іспитів для кандидатів в аудитори в обсязі, не меншому ніж обсяги навчальних програм закладів вищої освіти IV рівня акредитації;

3) організація проведення іспитів;

4) затвердження результатів іспитів;

5) прийняття рішень про зарахування іспиту у випадках, передбачених цим Законом;

6) розгляд апеляцій на результати іспитів;

7) акредитація незалежних центрів оцінювання, визначення укладачів екзаменаційних завдань та осіб з перевірки екзаменаційних робіт;

8) формування вимог до юридичних осіб, що можуть проводити безперервне професійне навчання аудиторів;

9) прийняття рішення про визнання кваліфікаційної придатності особи до провадження аудиторської діяльності;

10) прийняття рішення про розподіл коштів, які надійшли за складання іспитів відповідно до затвердженого порядку;

11) встановлення компетенції за результатами складання окремих теоретичних іспитів.

Протиправні рішення комісії з атестації, її дії або бездіяльність, що обмежують чи порушують права юридичних або фізичних осіб, можуть бути оскаржені до Ради нагляду. Рішення Ради нагляду, прийняті за результатами такого оскарження, можуть бути оскаржені до суду.

10. Порядок складання іспитів при атестації аудиторів (у тому числі методика оцінювання кваліфікаційних іспитів, порядок розподілу коштів, які надійшли за складання іспитів), Порядок зарахування теоретичних знань, Порядок набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності та Порядок безперервного професійного навчання аудиторів розробляються комісією з атестації та подаються на схвалення до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, який після схвалення передає їх для затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

11. Іспити проводяться у письмовій або електронній формі з дотриманням анонімності та конфіденційності.

12. За складання кожного теоретичного або кваліфікаційного іспиту справляється плата у розмірі, визначеному комісією з атестації, але не більше однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Зазначені кошти зараховуються на спеціальний рахунок Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та розподіляються Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю відповідно до затвердженого порядку та затвердженого комісією з атестації кошторису між незалежними центрами оцінювання знань, особами з перевірки екзаменаційних робіт та іншими особами, залученими до процесу організації та складання іспитів. У разі зарахування іспиту плата не справляється.

Такі кошти можуть використовуватись також для часткового покриття витрат Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, пов’язаних з оплатою праці укладачів, а також організаційним, матеріально-технічним та методичним забезпеченням діяльності комісії з атестації.

13. Свідоцтво про складання іспитів з теоретичних знань та кваліфікаційного іспиту видається Інспекцією на підставі рішення комісії з атестації.

Свідоцтво є чинним протягом п’яти років з дня складення кваліфікаційного іспиту.

Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до Ради нагляду. Рішення Ради нагляду, прийняті за результатами такого оскарження, можуть бути оскаржені до суду.

14. Особа, яка має намір бути аудитором, повинна набути практичного досвіду аудиторської діяльності шляхом працевлаштування/стажування у суб’єкта аудиторської діяльності не менше трьох років у будь-який період незалежно від дати отримання свідоцтва про складання іспитів з теоретичних знань та кваліфікаційного іспиту. Вимоги до суб’єктів аудиторської діяльності, у яких особа, яка має намір бути аудитором, проходить стажування, встановлюються Порядком набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності.

15. У разі наявності чинного свідоцтва про складання іспитів з теоретичних знань та кваліфікаційного іспиту і позитивної характеристики за результатами набуття практичного досвіду у суб’єкта аудиторської діяльності комісія з атестації приймає рішення про визнання кваліфікаційної придатності особи до провадження аудиторської діяльності.

16. Аудитор повинен дотримуватися вимог щодо безперервного професійного навчання.

Аудитори зобов’язані щорічно до 1 липня року, наступного за звітним календарним роком, подавати через електронний кабінет інформацію про проходження безперервного професійного навчання за формою і в порядку, визначеними Радою нагляду, для автоматичного внесення її до Реєстру. У разі неподання аудитором через електронний кабінет такої інформації або непроходження безперервного професійного навчання упродовж року Інспекцією виноситься припис щодо необхідності термінового усунення порушення вимог цього Закону щодо безперервного професійного навчання та/або неприпустимості повторення такого порушення. У разі невиконання аудитором припису протягом двох місяців після його винесення або допущення аудитором повторного порушення вимог цього Закону щодо безперервного професійного навчання протягом двох років рішенням Ради нагляду до аудитора застосовується стягнення у вигляді попередження.

Непроходження аудитором протягом двох років поспіль безперервного професійного навчання або неподання протягом двох років поспіль для автоматичного внесення до Реєстру відповідної інформації є підставою для прийняття Радою нагляду рішення щодо видалення реєстрової інформації з Реєстру та скасування реєстрації.

17. Порядок безперервного професійного навчання аудиторів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Основними видами безперервного професійного навчання аудиторів є освітні, короткострокові та інші заходи, передбачені затвердженим Порядком, в яких аудитори беруть участь з метою дотримання вимог цього Закону щодо безперервного професійного навчання, а також забезпечення свого професійного розвитку, підтримання на високому рівні та удосконалення практичних навичок з аудиту і набуття нових теоретичних знань за напрямами, визначеними частиною другою цієї статті.

18. Освітні заходи можуть проводити:

1) юридичні особи, які відповідають вимогам, встановленим комісією з атестації;

2) аудиторські фірми, що розробили власні програми безперервного професійного навчання, які визнані професійними організаціями - членами Міжнародної федерації бухгалтерів;

3) професійні організації аудиторів та бухгалтерів.

Інформація про осіб, які проводять освітні заходи, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю на підставі заяви таких осіб та відповідного рішення комісії з атестації.

1. Суб’єкти аудиторської діяльності можуть надавати аудиторські послуги лише після реєстрації у Реєстрі.

2. Ведення Реєстру здійснюється в електронному вигляді відповідно до вимог Закону України "Про публічні електронні реєстри" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Держателем та адміністратором Реєстру є Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, який забезпечує створення, функціонування та ведення Реєстру, а також здійснює його адміністрування.

Нормативно-правове регулювання питань ведення Реєстру, зокрема затвердження Порядку ведення Реєстру, та інші повноваження держателя Реєстру згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про публічні електронні реєстри" здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Реєстраційні дії, передбачені цим Законом та Законом України "Про публічні електронні реєстри", здійснюють публічні реєстратори. Публічним реєстратором може бути громадянин України, який є непрактикуючою особою, має вищу освіту та перебуває у трудових відносинах з Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

3. Реєстр є публічним, оприлюднюється і підтримується в актуальному стані у мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. Реєстрова інформація (крім інформації, що належить до інформації з обмеженим доступом, та інформації, що не підлягає оприлюдненню відповідно до вимог цього Закону) є відкритою і загальнодоступною з можливістю безоплатного цілодобового вільного доступу та копіювання та оприлюднюється відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" у формі відкритих даних.

4. Реєстровий номер аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності є індивідуальним і не може передаватися іншим аудиторам і суб’єктам аудиторської діяльності.

5. З метою ведення Реєстру дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

6. У Реєстрі обов’язково міститься контактна інформація про Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, осіб, яким делеговано повноваження у порядку та на умовах, визначених цим Законом, та професійні організації аудиторів та бухгалтерів.

7. Реєстр ведеться державною мовою з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність та електронну взаємодію з іншими публічними електронними реєстрами, інформаційними системами та мережами, що становлять державні інформаційні ресурси.

8. Плата за внесення інформації до Реєстру не справляється.

1. Реєстр складається з таких розділів:

1) аудитори;

2) суб’єкти аудиторської діяльності;

3) суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності;

4) суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

2. Реєстр повинен містити такі реєстрові дані про аудитора:

1) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) аудитора, країна громадянства;

2) реєстровий номер у Реєстрі;

3) номери реєстрації у публічних реєстрах аудиторів та інформація про членство в професійних організаціях аудиторів та/або бухгалтерів інших країн (за наявності) із зазначенням країни та найменування органу реєстрації;

4) дата та номер рішення комісії з атестації про визнання кваліфікаційної придатності особи до провадження аудиторської діяльності або номер сертифіката аудитора, отриманого до дати введення в дію цього Закону;

5) контактна інформація аудитора (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з аудитором (не оприлюднюється), номери телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки (за наявності);

6) найменування та реєстрові номери суб’єктів аудиторської діяльності, у складі яких аудитор здійснює аудиторську діяльність або з якими його пов’язують відносини партнерства, участі тощо, а також найменування та країна резиденства іноземних аудиторських фірм, у складі яких аудитор здійснює аудиторську діяльність (за наявності), із зазначенням коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи;

7) інформація про застосовані до аудитора стягнення та накладення адміністративних стягнень за порушення вимог цього Закону (не оприлюднюється у випадках, передбачених абзацом другим частини сьомої статті 42 або абзацом другим частини другої статті 44 цього Закону);

8) інформація про повноправне членство аудитора в одній з професійних організацій аудиторів та бухгалтерів (за наявності);

9) інформація про проходження безперервного професійного навчання.

3. Реєстр повинен містити такі реєстрові дані про суб’єктів аудиторської діяльності:

1) найменування, організаційно-правова форма для юридичних осіб та прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) аудитора, який одноосібно провадить аудиторську діяльність, із зазначенням форми її здійснення (фізична особа - підприємець чи провадження незалежної професійної діяльності);

2) реєстровий номер у Реєстрі;

3) ідентифікаційний код аудиторської фірми (для аудиторів, які одноосібно провадять аудиторську діяльність, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (не оприлюднюється) (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган та мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

4) місцезнаходження аудиторської фірми та контактна інформація (номери телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки за наявності);

5) контактна інформація аудитора, який одноосібно провадить аудиторську діяльність (номери телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки за наявності);

6) перелік засновників (учасників) аудиторської фірми, у тому числі прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, найменування, країна резидентства, місцезнаходження, ідентифікаційний код (не оприлюднюється), якщо засновником є юридична особа - частки кожного із засновників (учасників) у статутному капіталі, контактна інформація щодо кожної особи (номери телефонів, електронна адреса);

7) інформація про органи управління аудиторської фірми, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління аудиторської фірми, дата їх обрання (призначення), реєстрові номери (за наявності), контактна інформація щодо кожної особи (номери телефонів, електронні адреси), обраної (призначеної) до органів управління;

8) кількість аудиторів, які є працівниками суб’єкта аудиторської діяльності, із зазначенням їх реєстрових номерів у Реєстрі;

9) дані про відокремлені підрозділи аудиторської фірми, у тому числі місцезнаходження, контактна інформація (номери телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки за наявності);

10) номери реєстрації у публічних реєстрах аудиторських фірм в інших країнах (за наявності) із зазначенням країни та найменування органу реєстрації;

11) дата і номер чинного рішення про проходження перевірки системи контролю якості аудиторських послуг (за наявності);

12) інформація про застосовані до суб’єкта аудиторської діяльності відповідно до вимог цього Закону стягнення (не оприлюднюється у випадках, передбачених абзацом другим частини сьомої статті 42 або абзацом другим частини другої статті 44 цього Закону);

13) інформація про аудиторську мережу (у разі членства суб’єкта аудиторської діяльності в аудиторській мережі).

4. У відповідних розділах Реєстру містяться реєстрові дані про суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності та обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, а також виконувати інші обов’язкові завдання, а саме:

1) найменування, ідентифікаційний код суб’єкта аудиторської діяльності, реєстровий номер у Реєстрі;

2) перелік аудиторів, які є працівниками, партнерами, учасниками із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), реєстрового номера у Реєстрі;

4) дата і номер чинного рішення про проходження перевірки з контролю якості аудиторських послуг;

5) реквізити договору страхування відповідальності суб’єкта аудиторської діяльності перед третіми особами, який провадить обов’язковий аудит фінансової звітності, строк дії такого договору, відомості про страховика та страхову суму.

5. До розділу "Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності" Реєстру вноситься інформація про суб’єктів аудиторської діяльності, які мають досвід здійснення аудиторської діяльності не менше одного року, що підтверджується внесеною про них інформацією до розділу "Cуб’єкти аудиторської діяльності" Реєстру, та пройшли перевірку з контролю якості аудиторських послуг, а також відповідають вимогам, встановленим цим Законом до суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності.

До розділу "Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес" Реєстру вноситься інформація про суб’єктів аудиторської діяльності, які мають досвід надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності не менше одного року, що підтверджується внесеною про них інформацією до розділу "Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності" Реєстру та пройшли перевірку з контролю якості аудиторських послуг, а також відповідають вимогам, встановленим цим Законом до суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

У разі видалення реєстрової інформації про суб’єкта аудиторської діяльності з розділу "Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності" Реєстру та/або розділу "Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес" Реєстру, крім випадків зазначених у пунктах 2 та 3 частини чотирнадцятої статті 22 цього Закону, повторне внесення інформації про такого суб’єкта аудиторської діяльності до відповідних розділів Реєстру можливе не раніше ніж через рік після дати видалення реєстрової інформації з відповідних розділів Реєстру.

1. Інформація про аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності, яка має міститись у Реєстрі згідно з вимогами цього Закону, подається аудиторами та суб’єктами аудиторської діяльності до Інспекції за формою, затвердженою Радою нагляду, через електронний кабінет.

Під час першого подання інформації для внесення до Реєстру фізичні особи, щодо яких комісія з атестації відповідно до статті 19 цього Закону прийняла рішення про визнання кваліфікаційної придатності до провадження аудиторської діяльності, та юридичні особи, які відповідають вимогам статті 5 цього Закону, повинні пройти електронну ідентифікацію в електронному кабінеті. Перше внесення до Реєстру інформації про таких осіб здійснюється шляхом реєстрації їх у Реєстрі як аудиторів або суб’єктів аудиторської діяльності.

Документи для підтвердження інформації, поданої аудитором та суб’єктом аудиторської діяльності для її внесення до Реєстру, не подаються, а зберігаються в аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності і надаються у разі її перевірки.

Забороняється вимагати надання інформації, не передбаченої цим Законом.

Реєстраційні дії щодо реєстрації аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності, внесення інформації про них до Реєстру (змін до неї) вчиняються публічним реєстратором не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дати надходження до Інспекції відповідної заяви.

2. Аудитор протягом 30 календарних днів, а суб’єкт аудиторської діяльності протягом 10 календарних днів з того дня, коли відбулись зміни у реєстровій інформації (крім інформації про проходження аудитором безперервного професійного навчання), зобов’язані подати відповідну інформацію (зміни) до Інспекції для її внесення до Реєстру.

У разі втрати чинності рішення про проходження суб’єктом аудиторської діяльності перевірки з контролю якості аудиторських послуг реєстрова інформація про такого суб’єкта аудиторської діяльності видаляється публічним реєстратором з відповідних розділів Реєстру.

3. Заява аудитора або посадової особи, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво аудиторською фірмою (або особи, уповноваженої керівником аудиторської фірми), яка подається для реєстрації аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності у Реєстрі, внесення до Реєстру інформації (змін до реєстрової інформації) або видалення реєстрової інформації про аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з Реєстру, підписується шляхом накладання електронного підпису з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". У цій заяві обов’язково міститься декларація заявника про достовірність інформації, яка подається до Реєстру, та усвідомлення відповідальності за подання недостовірної інформації або приховування інформації, яка підлягає внесенню до Реєстру відповідно до вимог цього Закону.

4. Документ, що містить інформацію про аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності для її внесення до Реєстру, складається державною мовою, створюється в електронній формі та подається аудиторами та суб’єктами аудиторської діяльності через електронний кабінет. Такий документ вважається одержаним з часу надходження заявникові відповідного повідомлення в електронній формі від публічного реєстратора, який автоматично після отримання від заявника документа надсилає йому електронне повідомлення з підтвердженням факту одержання документа.

5. Публічний реєстратор протягом трьох робочих днів після подання аудитором або суб’єктом аудиторської діяльності інформації для її внесення до Реєстру здійснює перевірку такої інформації на предмет повноти та її відповідності реєстровій інформації про аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, що міститься в публічних електронних реєстрах. Підставою для відмови у здійсненні реєстраційних дій є невідповідність інформації, поданої аудитором або суб’єктом аудиторської діяльності для її внесення до Реєстру, реєстровій інформації про аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, що міститься в публічних електронних реєстрах або виявлення недоліків в оформленні або відсутності окремої інформації про аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності, яка має міститись у Реєстрі згідно з вимогами цього Закону. Якщо недоліків не виявлено, відповідна інформація вноситься до Реєстру.

6. Аудитор або суб’єкт аудиторської діяльності в режимі реального часу через електронний кабінет отримує інформацію про хід та результати внесення до Реєстру поданої ним інформації.

7. Повнота, достовірність та своєчасність подання інформації для внесення до Реєстру перевіряється, зокрема під час проведення перевірки контролю якості аудиторських послуг суб’єкта аудиторської діяльності.

8. У разі виявлення фактів, що дають обґрунтовані підстави вважати, що інформація про аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності, внесена до Реєстру, є недостовірною, Інспекція має право вимагати роз’яснення або здійснити перевірку повноти, достовірності та своєчасності подання інформації для внесення до Реєстру.

Для отримання роз’яснень або здійснення перевірки Інспекція має право вимагати від аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності надання необхідної інформації та документів. Аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності зобов’язані не пізніше 20 робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію та копії документів. Ненадання або несвоєчасне надання інформації без поважних причин, неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, відмова у наданні інформації зазначеними особами тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

9. У разі встановлення факту несуттєвого порушення вимог цього Закону щодо повноти, достовірності та своєчасності подання інформації про аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності для внесення до Реєстру Інспекцією виноситься аудитору або суб’єкту аудиторської діяльності припис щодо необхідності усунення встановлених порушень та/або неприпустимості їх повторень.

У разі неусунення аудитором або суб’єктом аудиторської діяльності несуттєвого порушення вимог цього Закону щодо повноти, достовірності та своєчасності подання інформації для внесення до Реєстру протягом двох місяців після винесення припису або допущення аудитором або суб’єктом аудиторської діяльності повторного порушення вимог цього Закону щодо повноти, достовірності та своєчасності подання інформації протягом двох років поспіль рішенням Ради нагляду до аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності застосовується стягнення у вигляді попередження.

У разі встановлення факту суттєвого порушення вимог цього Закону щодо повноти, достовірності та своєчасності подання інформації про аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності для внесення до Реєстру або неусунення аудитором або суб’єктом аудиторської діяльності несуттєвого порушення вимог цього Закону щодо повноти, достовірності та своєчасності подання інформації для внесення до Реєстру протягом трьох місяців після застосування стягнення у вигляді попередження рішенням Ради нагляду до аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності застосовується стягнення у вигляді видалення реєстрової інформації про аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з Реєстру та скасування його реєстрації.

Суттєвим порушенням вважається умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації, яка підлягає оприлюдненню у Реєстрі відповідно до вимог цього Закону, що призвело до введення в оману замовника аудиторських послуг та/або інших користувачів реєстрової інформації щодо відповідності аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності вимогам для проведення обов’язкового аудиту або обов’язкового аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес.

10. Інспекція зобов’язана вести справи на кожного аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності, в яких зберігається уся інформація, яка ними подавалась для внесення до Реєстру. Після скасування реєстрації аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності у Реєстрі його справа зберігається не менше ніж 10 років.

11. У разі якщо аудитор або суб’єкт аудиторської діяльності систематично (два і більше разів) не сплачує або несвоєчасно сплачує внески, передбачені частиною чотирнадцятою статті 15 цього Закону, та інші внески або платежі, рішення про сплату яких прийнято з’їздом аудиторів України відповідно до статті 48 цього Закону, Рада нагляду за поданням Інспекції щодо суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, або Рада Аудиторської палати України щодо аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (крім тих, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес) застосовують стягнення, передбачені частиною шостою статті 42 цього Закону. Зазначені рішення можуть бути оскаржені до суду.

12. Не підлягають реєстрації у Реєстрі фізичні особи, щодо яких комісія з атестації відповідно до статті 19 цього Закону прийняла рішення про визнання кваліфікаційної придатності до провадження аудиторської діяльності, а також реєстрація у Реєстрі аудиторів, інформація про яких внесена до Реєстру, підлягає скасуванню, якщо такі фізичні особи або аудитори відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

1) є громадянами країни, що здійснює збройну агресію проти України;

2) перебувають у публічних реєстрах аудиторів та/або є членами професійних організацій аудиторів та/або бухгалтерів країни, що здійснює збройну агресію проти України;

3) здійснюють аудиторську діяльність у складі аудиторських фірм, зареєстрованих на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, засновниками (учасниками, акціонерами) та/або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є громадяни країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або суб’єкти господарювання, зареєстровані на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або які прямо чи опосередковано володіють частками в статутному капіталі та/або правом голосу в таких аудиторських фірмах незалежно від формального володіння чи входження до їх органів управління.

Скасування реєстрації таких аудиторів у Реєстрі здійснюється за рішенням Ради нагляду, прийнятим за поданням Аудиторської палати України або Інспекції.

13. Не підлягають реєстрації в Реєстрі юридичні особи, а також реєстрація у Реєстрі суб’єктів аудиторської діяльності, інформація про яких внесена до Реєстру, підлягає скасуванню, якщо такі суб’єкти аудиторської діяльності відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

1) мають у складі засновників (учасників, акціонерів) громадян країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або суб’єктів аудиторської діяльності, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є громадяни країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або суб’єктів господарювання, зареєстрованих на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або осіб, які перебувають в публічних реєстрах аудиторів та/або є членами професійних організацій аудиторів та/або бухгалтерів країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або у яких країні, що здійснює збройну агресію проти України, прямо або опосередковано належить частка в статутному капіталі;

2) є учасниками аудиторської мережі, зареєстрованої на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, якщо така аудиторська мережа не повідомила у письмовій формі Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю про початок процесу втрати статусу учасника відповідної аудиторської мережі аудиторською фірмою, що зареєстрована на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, та не завершила цей процес до 31 грудня 2022 року.

Скасування реєстрації таких суб’єктів аудиторської діяльності з Реєстру здійснюється за рішенням Ради нагляду, прийнятим за поданням Інспекції.

14. Підставами для видалення публічним реєстратором реєстрової інформації про суб’єкта аудиторської діяльності з розділу "Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності" Реєстру та/або розділу "Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес" Реєстру є:

1) особиста заява суб’єкта аудиторської діяльності про видалення реєстрової інформації з відповідного розділу Реєстру;

2) рішення Ради нагляду або Ради Аудиторської палати України про застосування до суб’єкта аудиторської діяльності за вчинення професійного проступку стягнення у вигляді зупинення права на надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності або обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес;

3) втрата чинності рішення про проходження суб’єктом аудиторської діяльності перевірки з контролю якості аудиторських послуг;

4) недотримання суб’єктом аудиторської діяльності вимог пункту 4 частини першої статті 23 або вимог статті 43 цього Закону.

У разі видалення реєстрової інформації про суб’єкта аудиторської діяльності з відповідних розділів Реєстру із зазначених у цій частині підстав суб’єкту аудиторської діяльності до електронного кабінету надсилається відповідне офіційне сповіщення.

1. Підставами для скасування реєстрації аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності у Реєстрі є:

1) особиста заява аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності про видалення реєстрової інформації з Реєстру та скасування реєстрації;

2) рішення Ради нагляду щодо видалення реєстрової інформації про аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з Реєстру та скасування реєстрації, прийняте за поданням Інспекції або Аудиторської палати України у разі:

а) невідповідності правового статусу юридичної особи вимогам статті 5 цього Закону;

б) втрати аудитором або аудиторською фірмою доброї репутації;

в) відповідності аудитора або аудиторської фірми хоча б одному з критеріїв, зазначених у частинах дванадцятій або тринадцятій статті 22 цього Закону;

г) наявності у аудитора не погашеної чи не знятої в установленому порядку судимості або накладання протягом останнього року адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

3) рішення Ради нагляду або Ради Аудиторської палати України про застосування до аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності стягнення за вчинення професійного проступку у вигляді видалення реєстрової інформації з Реєстру та скасування реєстрації;

4) внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, реєстрова інформація про яку міститься в Реєстрі;

5) смерть аудитора, оголошення його померлим чи безвісно відсутнім у порядку, встановленому законом.

У випадках, зазначених у пунктах 2 та 3 цієї частини, аудитору та суб’єкту аудиторської діяльності до електронного кабінету надсилається офіційне сповіщення про видалення реєстрової інформації з Реєстру та скасування реєстрації.

2. У разі скасування реєстрації суб’єкта аудиторської діяльності у Реєстрі рішення про проходження таким суб’єктом аудиторської діяльності перевірки з контролю якості аудиторських послуг втрачає чинність.

1. Суб’єкт аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності має забезпечити:

1) незалежність та об’єктивність аудиторів та ключового партнера при наданні аудиторських послуг, зокрема шляхом впровадження відповідних політики та процедур, а також наявність системи контролю за їх виконанням;

2) запровадження системи внутрішнього контролю якості (системи управління якістю), процедур реєстрації та обліку фактів, інформація про які підлягає фіксації та розкриттю відповідно до цього Закону, механізмів внутрішнього контролю, застосування методики оцінки ризиків, заходів та засобів для захисту систем обробки інформації. Такі механізми внутрішнього контролю якості мають забезпечити виконання рішень та дотримання процедур на всіх рівнях суб’єкта аудиторської діяльності;

3) можливість інформування уповноваженої особи суб’єкта аудиторської діяльності про факти порушень вимог цього Закону його працівниками;

4) достатній рівень кваліфікації та досвіду аудиторів і персоналу, який залучається до надання послуг відповідно до міжнародних стандартів аудиту. У суб’єкті аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту за основним місцем роботи має працювати не менше трьох аудиторів. У суб’єкті аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, за основним місцем роботи на умовах нормальної тривалості робочого часу не менше 40 годин на тиждень (крім працівників, яким законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу) має працювати не менше п’яти аудиторів, які залучаються до виконання завдань, із загальної чисельності штатних кваліфікованих працівників, не менше 10 осіб, з яких щонайменше дві особи мають підтвердити кваліфікацію відповідно до статті 19 цього Закону або скласти іспит за напрямом, зазначеним у пункті 7 частини 2 статті 19 цього Закону, або мати чинні сертифікати (дипломи) професійних організацій, що підтверджують високий рівень знань з міжнародних стандартів фінансової звітності.

Перелік професійних організацій, сертифікат (диплом) яких свідчить про високий рівень відповідних знань, затверджується Радою нагляду та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації";

5) достатній рівень забезпеченості працівниками за основним місцем роботи для виконання завдань з обов’язкового аудиту фінансової звітності. У разі залучення до надання цих послуг аудиторів та інших працівників, які не є працівниками за основним місцем роботи суб’єкта аудиторської діяльності, суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний вжити заходів для недопущення зниження якості внутрішнього контролю. Участь працівників суб’єкта аудиторської діяльності, які працюють не за основним місцем роботи, у виконанні завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності не впливає на обсяг відповідальності суб’єкта аудиторської діяльності, яка на нього покладається відповідно до законодавства та договору, укладеного з юридичною особою, якій надаються відповідні послуги;

6) запровадження організаційних та адміністративних механізмів для попередження, ідентифікації, усунення або управління і розкриття будь-яких ризиків та загроз своїй незалежності;

7) запровадження внутрішньої політики та процедур виконання завдань з обов’язкового аудиту фінансової звітності, що також мають передбачати обов’язковість інструктажу, нагляду та перевірки роботи аудиторів та інших працівників, вимог до створення і обсягу робочих документів аудитора;

8) запровадження системи внутрішнього контролю якості аудиторських послуг (системи управління якістю). Відповідальність за організацію і ефективне функціонування системи внутрішнього контролю якості (системи управління якістю) несе керівник суб’єкта аудиторської діяльності, при цьому ним може бути призначена відповідальна особа лише з числа аудиторів, яка є працівником суб’єкта аудиторської діяльності за основним місцем роботи;

9) використання вищезазначених внутрішніх процедур, систем, механізмів та ресурсів для забезпечення системного та регулярного надання послуг з обов’язкового аудиту;

10) запровадження механізмів реєстрації та розв’язання нестандартних ситуацій, що мають або можуть мати суттєві наслідки для неупередженості діяльності аудиторів та ключових партнерів, пов’язаної з наданням послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності;

11) застосовування політики оплати праці персоналу, залученого до виконання завдань з обов’язкового аудиту, що передбачала б стимули для забезпечення якості робіт. При цьому винагорода, отримана суб’єктом аудиторської діяльності від юридичної особи за послуги, не пов’язані з обов’язковим аудитом фінансової звітності, не може будь-яким способом враховуватися при визначенні обсягу оплати праці аудиторам та іншим працівникам, залученим до виконання завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності цієї юридичної особи;

12) постійний моніторинг, оцінювання відповідності та ефективності системи внутрішнього контролю якості (системи управління якістю), у тому числі щорічна оцінка системи внутрішнього контролю якості (системи управління якістю) та вжиття відповідних заходів для усунення будь-яких недоліків. Суб’єкт аудиторської діяльності може залучати для незалежного оцінювання системи внутрішнього контролю якості (системи управління якістю) професійні організації аудиторів та бухгалтерів. Суб’єкт аудиторської діяльності має зберігати інформацію про результати оцінки ефективності системи внутрішнього контролю якості (системи управління якістю) та вжиті заходи протягом семи років.

2. Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності, зобов’язані постійно забезпечувати належну якість аудиторських послуг шляхом розроблення та упровадження відповідно до міжнародних стандартів аудиту і цього Закону політик і процедур, які складають систему внутрішнього контролю якості (систему управління якістю), та проходити перевірки з контролю якості аудиторських послуг у передбачені цим Законом строки.

Політика та процедури, які складають систему внутрішнього контролю якості (систему управління якістю), повинні бути документально оформлені, а працівники суб’єкта аудиторської діяльності повинні бути ознайомленими з ними.