Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):

1) у статті 65:

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) виконавчий орган (одноосібний чи колегіальний) підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді (у разі її утворення). Керівник підприємства (одноосібний виконавчий орган), головний бухгалтер, голова та члени наглядової ради (у разі її утворення), голова та члени колегіального виконавчого органу підприємства є посадовими особами такого підприємства. Статутом підприємства посадовими особами підприємства можуть бути визнані й інші особи. Посадові особи підприємства мають обов’язки перед підприємством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління підприємством (фідуціарні обов’язки)";

доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

"11. У підприємствах, у яких утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до застосовного законодавства, за рішенням уповноваженого органу управління може бути створена однорівнева структура управління відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про акціонерні товариства". У разі створення однорівневої структури управління до ради директорів застосовуються усі положення цього Кодексу щодо наглядової ради, а до невиконавчого члена ради директорів - усі положення цього Кодексу щодо члена наглядової ради";

2) частину четверту статті 67 викласти в такій редакції:

"4. Державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов’язаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов’язаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України";

3) абзац перший частини восьмої статті 73 викласти в такій редакції:

"8. Річна фінансова звітність державного унітарного підприємства підлягає обов’язковій перевірці суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до законодавства";

4) статтю 75 викласти в такій редакції:

"Стаття 75. Особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств

1. Державне комерційне підприємство (крім банків) зобов’язане розробляти та затверджувати стратегічний план розвитку, а також складати і виконувати річний фінансовий план, інвестиційні плани на рік та на середньострокову перспективу (три - п’ять років) відповідно до закону та у строки, встановлені цією статтею.

2. Фінансовий план державного комерційного підприємства та інвестиційний план на рік підлягають затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому (крім підприємств електроенергетики, діяльність яких регулюється шляхом затвердження ліцензійних умов Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, фінансові плани яких затверджуються до 31 грудня), якщо інше не встановлено законом, та можуть переглядатися протягом усього планового періоду.

Стратегічний план розвитку, інвестиційний план на рік та інвестиційний план на середньострокову перспективу, фінансовий план державного комерційного підприємства затверджуються наглядовою радою. Протягом п’яти робочих днів після затвердження фінансового плану наглядова рада подає фінансовий план та зведені основні фінансові показники державного комерційного підприємства до органу, до сфери управління якого належить таке підприємство, а також до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку та строки, передбачені законодавством. Стратегічний план розвитку після його затвердження підлягає оприлюдненню на веб-сайті державного комерційного підприємства та на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, а також розміщується для ознайомлення із забезпеченням постійного вільного доступу у повному обсязі, крім інформації, віднесеної відповідно до законодавства до інформації з обмеженим доступом.

Фінансовий план, стратегічний план розвитку, інвестиційний план на середньострокову перспективу державного комерційного підприємства, яке є суб’єктом природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, включає окремі фінансові показники, а саме коефіцієнти рентабельності, ліквідності та платоспроможності, а також обсяги виплат на користь держави, бюджетного фінансування та квазіфіскальних операцій, що визначені у листах очікування власника, після їх погодження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, в окремих випадках - за додатковою участю Кабінету Міністрів України, на основі пропозицій загальних зборів такого господарського товариства, у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Державні комерційні підприємства електроенергетики, діяльність яких регулюється шляхом затвердження ліцензійних умов Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щороку складають фінансовий план з урахуванням затвердженої цією комісією структури тарифів на електричну та теплову енергію. Фінансові плани таких державних комерційних підприємств електроенергетики підлягають затвердженню до 31 грудня року, що передує плановому.

За несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану та звіту про його виконання посадові особи державного комерційного підприємства несуть відповідальність, установлену законом.

3. Органи, до сфери управління яких входять державні комерційні підприємства, подають до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, до 1 вересня року, що передує плановому, зведені показники фінансових планів та фінансові плани у розрізі окремих державних комерційних підприємств, що входять до сфери їх управління.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, затверджує типову форму подання даних та методичні рекомендації щодо розроблення фінансового плану державного комерційного підприємства.

5. Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майно державного комерційного підприємства, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право виключно шляхом продажу на електронному аукціоні. Якщо ринкова вартість майна, що належить до основних фондів та підлягає відчуженню, становить від 10 відсотків до 25 відсотків вартості активів державного комерційного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, відчуження здійснюється шляхом продажу на електронному аукціоні за рішенням наглядової ради такого державного комерційного підприємства. Якщо ринкова вартість майна, що належить до основних фондів та підлягає відчуженню, становить менше 10 відсотків вартості активів державного комерційного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, відчуження здійснюється згідно із законом за рішенням виконавчого органу такого державного комерційного підприємства.

Відчуження здійснюється шляхом продажу на електронному аукціоні за рішенням органу, до сфери управління якого належить державне комерційне підприємство, якщо ринкова вартість майна, що підлягає відчуженню, становить 25 і більше відсотків вартості активів державного комерційного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності.

Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту, які є державною власністю, здійснюється за умови додаткового погодження у встановленому порядку з Фондом державного майна України.

6. Кошти, одержані від продажу майнових об’єктів, що належать до основних фондів державного комерційного підприємства, використовуються відповідно до затвердженого фінансового плану, якщо інше не передбачено законом.

Кошти, одержані від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, якщо інше не встановлено законом, зараховуються до загального фонду державного бюджету.

7. Списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть проводитися за рішенням наглядової ради такого державного комерційного підприємства, якщо ринкова вартість основних фондів становить від 10 відсотків до 25 відсотків вартості активів державного комерційного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності. Якщо ринкова вартість основних фондів становить менше 10 відсотків вартості активів державного комерційного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, їх списання та прискорена амортизація здійснюються за рішенням виконавчого органу державного комерційного підприємства.

Cписання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства здійснюються за рішенням органу, до сфери управління якого належить державне комерційне підприємство, якщо ринкова вартість основних фондів становить 25 і більше відсотків вартості активів державного комерційного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності.

8. Державні комерційні підприємства можуть утворювати за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов’язаних з їх діяльністю.

Порядок використання коштів таких фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.

9. Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

10. У складі фінансового плану затверджується прогнозований фінансовий результат, включаючи прогнозований розрахунок частини чистого прибутку (доходу), а також прогнозовані суми податків і зборів, що підлягають сплаті до державного бюджету, що визначаються на основі прогнозованого рівня прибутку з урахуванням оцінювання ризиків діяльності державного комерційного підприємства та листа очікувань власника.

11. Органи, до сфери управління яких належать державні комерційні підприємства, до 15 липня року, що передує плановому, подають до Кабінету Міністрів України та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, інформацію про прогнозні обсяги чистого фінансового результату та прогнозні обсяги перерахування частини чистого прибутку в середньостроковій перспективі державних комерційних підприємств для їх урахування при формуванні державного бюджету.

12. У разі зміни керівника державного комерційного підприємства наглядова рада має право ініціювати проведення незалежного аудиту або державного фінансового аудиту діяльності підприємства в порядку, передбаченому законом.

13. Інші особливості господарської та соціальної діяльності державних комерційних підприємств визначаються законом";

5) абзац третій частини другої статті 77 виключити;

6) абзац третій частини десятої статті 78 виключити;

7) статтю 89 викласти в такій редакції:

"Стаття 89. Управління господарським товариством

1. Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначаються залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються законами України.

2. Посадові особи несуть цивільно-правову, адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність за шкоду та збитки, завдані ними господарському товариству, у порядку та у випадках, передбачених законом.

3. Господарське товариство (крім банку), у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, зобов’язане розробляти та затверджувати стратегічний план розвитку, а також складати і виконувати річний фінансовий план, інвестиційний план та інвестиційний план на середньострокову перспективу (три - п’ять років) відповідно до закону у порядку та строки, визначені статтями 75 і 89 цього Кодексу. Фінансовий та інвестиційний плани, стратегічний план розвитку затверджуються наглядовою радою, якщо утворення наглядової ради є обов’язковим відповідно до закону та/або передбачено статутом.

Фінансовий та інвестиційний плани, стратегічний план розвитку затверджуються наглядовою радою, якщо утворення наглядової ради є обов’язковим відповідно до закону та/або передбачено статутом. Фінансовий план, стратегічний план розвитку та інвестиційний план на середньострокову перспективу господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, яке є суб’єктом природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, включає окремі фінансові показники, а саме коефіцієнти рентабельності, ліквідності та платоспроможності, а також обсяги виплат на користь держави, бюджетного фінансування та квазіфіскальних операцій, що визначені у листі очікувань власника, після їх погодження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, в окремих випадках - за додатковою участю Кабінету Міністрів України, на основі пропозицій загальних зборів такого господарського товариства, у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Господарське товариство (крім банку), у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, яке відповідно до закону зобов’язане складати та подавати консолідовану фінансову звітність, на кожний наступний рік складає і виконує консолідований фінансовий план, який включає показники дочірніх підприємств та господарських товариств, що входять до його консолідованої фінансової звітності. Консолідований фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які провадять господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, складають фінансовий план з урахуванням затвердженої цією комісією структури тарифів на електричну та теплову енергію. Фінансові плани таких господарських товариств підлягають затвердженню до 31 грудня року, що передує плановому.

Фінансові плани господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що провадять діяльність у оборонно-промисловому комплексі, затверджуються відповідно до Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

4. Органи, до сфери управління яких належать господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до 15 липня року, що передує плановому, подають до Кабінету Міністрів України та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, інформацію про прогнозні обсяги чистого фінансового результату та прогнозні обсяги перерахування частини чистого прибутку в середньостроковій перспективі для їх урахування при формуванні державного бюджету";

8) у статті 90:

у частині другій слова "ревізійною комісією (ревізором)" замінити словами "підрозділом внутрішнього аудиту (внутрішнім аудитором)", а слово "аудиторами" - словами "суб’єктами аудиторської діяльності";

у частині третій:

в абзаці першому слова "аудитором (аудиторською організацією)" замінити словами "суб’єктом аудиторської діяльності";

в абзаці другому:

у першому реченні слова "може підлягати обов’язковій перевірці незалежним аудитором" замінити словами "підлягає обов’язковій перевірці суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до закону";

друге речення виключити;

9) у частині першій статті 141 слова "державних підприємств" замінити словами "державних унітарних підприємств", а слово "паї" виключити;

10) частину другу статті 388 виключити.

2. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

1) частину третю статті 92 викласти в такій редакції:

"3. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов’язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов’язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов’язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників).

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження";

2) статтю 759 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна";

3) частину другу статті 777 доповнити словами "крім випадків, якщо предметом договору найму (оренди) є державне або комунальне майно";

4) у частині другій статті 793 слова "за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п’ять років" замінити словами "на строк більше п’яти років".

3. Частину першу статті 8 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 1997 р., № 11, ст. 89; 2011 р., № 43, ст. 443) викласти в такій редакції:

"Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, а також шляхом оподаткування доходів працівників".

4. Розділ VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами) доповнити пунктом 19 такого змісту:

"19. Установити, що на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, з метою вжиття заходів для реалізації повноважень, визначених Законом України "Про санкції", щодо виявлення і розшуку активів фізичних та юридичних осіб, зазначених у відповідних рішеннях Ради національної безпеки і оборони України та до яких застосовано санкцію у виді блокування активів відповідно до Закону України "Про санкції" (далі - особа, до якої застосовано санкції), а також активів, щодо яких особа, до якої застосовано санкції, може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, має право на запит цього органу отримувати інформацію, що становить банківську таємницю, від:

1) Національного банку України - щодо найменування та коду банку:

у якому відкрито рахунки, на яких обліковуються кошти особи, до якої застосовано санкції;

клієнтом якого є особа, до якої застосовано санкції;

клієнтом якого є юридична особа, кінцевим бенефіціарним власником якої/власником істотної участі в якій є особа, до якої застосовано санкції, та/або щодо якої особа, до якої застосовано санкції, може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження нею;

2) банку - щодо банківських рахунків/електронних гаманців клієнтів, операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме: відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та щодо конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про наявність рахунків/електронних гаманців, рахунків умовного зберігання (ескроу), рахунків, відкритих клієнтом банку на ім’я третіх осіб, рахунків, відкритих третіми особами на ім’я клієнта банку, рахунків у банківських металах, номери рахунків/електронних гаманців, залишок коштів/електронних грошей, банківських металів, операції списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; для юридичних осіб - нерезидентів - повне найменування, країна реєстрації), номер рахунку/електронного гаманця контрагента, код банку контрагента, наявність коштів на рахунках умовного зберігання (ескроу), призначених для перерахування клієнту банку, наявність договорів про зберігання цінностей або надання клієнту в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, перелік рухомого майна, що перебуває на зберіганні та/або в заставі банку як заклад, інформацію стосовно осіб, які мають право розпоряджатися рахунками клієнтів (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), документи, що підтверджують повноваження представника)".

5. У Законі України "Про управління об’єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., № 46, ст. 456 із наступними змінами):

1) частину другу статті 3 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Дія цього Закону не поширюється на управління банками, що здійснюється відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", крім випадків, прямо встановлених у цьому абзаці. Дія положень абзаців другого і четвертого частини другої та частини восьмої статті 11-2, абзацу другого частини першої, частин третьої і четвертої статті 14 цього Закону поширюється на управління банками, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, крім державних банків, управління якими здійснюється відповідно до статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

У зв’язку з цим абзаци п’ятий і шостий вважати відповідно абзацами шостим і сьомим;

2) у частині другій статті 5:

пункти 6, 17-1 виключити;

доповнити пунктом 17-4 такого змісту:

"17-4) затверджує Політику державної власності";

у пункті 18:

у підпункті "в" після слів "та їх об’єднаннями" доповнити словами "(у межах державної дивідендної політики)", а слова і цифри "господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним" виключити;

доповнити підпунктом "в-1" такого змісту:

"в-1) розстрочення платежу із сплати господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, дивідендів до державного бюджету (у межах державної дивідендної політики)";

підпункти "г" і "ґ" викласти в такій редакції:

"г) конкурсного відбору керівників державних унітарних підприємств, голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у яких утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також у яких утворення наглядової ради не передбачено статутом, з дотриманням принципів колективної придатності, різноманітності складу, рівності вимог, професійності, відкритості та прозорості;

ґ) оплати праці і винагороди керівників державних унітарних підприємств, голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (для акціонерних товариств - з урахуванням статті 39 Закону України "Про акціонерні товариства"), у яких утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також у яких утворення наглядової ради не передбачено статутом";

підпункт "і" виключити;

підпункт "л" викласти в такій редакції:

"л) укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у яких утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також у яких утворення наглядової ради не передбачено статутом, договорів про спільну діяльність та управління майном";

доповнити підпунктами "р-1" і "р-2" такого змісту:

"р-1) щорічного погодження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, в окремих випадках - за додатковою участю Кабінету Міністрів України, пропозицій органів управління державних унітарних підприємств, загальних зборів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які є суб’єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, щодо окремих фінансових показників, а саме коефіцієнтів рентабельності, ліквідності та платоспроможності, а також обсягів виплат на користь держави, бюджетного фінансування та квазіфіскальних операцій, які включатимуться до листа очікувань власника, а також фінансових, стратегічних та інвестиційних планів таких підприємств та господарських товариств;

р-2) погодження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності у межах облікових політик державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які є суб’єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень";

підпункти "с", "х" і "ц" виключити;

доповнити підпунктами "ц-1", "ц-2" і "ц-3" такого змісту:

"ц-1) звітування наглядової ради перед уповноваженим органом управління державного унітарного підприємства, загальними зборами господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (для акціонерних товариств - з урахуванням статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства"), про виконання стратегічного плану розвитку, про досягнення коротко- та середньострокових фінансових, операційних і нефінансових цілей його діяльності, визначених у листі очікувань власника;

ц-2) оцінювання діяльності наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, відповідно до статті 11-7 цього Закону (для акціонерних товариств - з урахуванням статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства");

ц-3) оцінки досягнення державним унітарним підприємством, господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, поставлених цілей діяльності, визначених у листі очікувань власника";

підпункт "ч" викласти в такій редакції:

"ч) формування та ведення реєстру укладених контрактів з керівниками державних унітарних підприємств, головами виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі";

пункт 18-1 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"оцінювання фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки";

пункт 20 виключити;

доповнити пунктами 22-1і 22-2такого змісту:

"22-1) затверджує типовий статут державного унітарного підприємства;

22-2) затверджує вимоги до звіту про роботу наглядової ради унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (для акціонерних товариств - з урахуванням статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства")";

3) у частині першій статті 5-2:

абзац п’ятий пункту 4 виключити;

доповнити пунктом 4-1 такого змісту:

"4-1) розробляє методичні рекомендації щодо підготовки листа очікувань власника";

у пункті 7-1 слова "суб’єктів господарювання державного сектору економіки" замінити словами "державних унітарних підприємств, головами виконавчих органів господарських товариств";

4) у частині першій статті 6:

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств та голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням вимог, передбачених контрактом, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом";

пункт 4-1 доповнити словами "у порядку, встановленому законом";

пункти 5, 6 і 8 викласти в такій редакції:

"5) на підставі Політики державної власності та після консультацій з наглядовою радою щороку затверджують лист очікувань власника, що містить коротко- та середньострокові фінансові, операційні і нефінансові цілі діяльності державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що визначаються з урахуванням стратегічних планів розвитку таких підприємств, господарських товариств, та які підлягають оприлюдненню;

6) затверджують стратегічний план розвитку, річний фінансовий план, річний інвестиційний план, інвестиційний план на середньострокову перспективу (три - п’ять років) державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, управління корпоративними правами або контроль за діяльністю яких вони здійснюють, та здійснюють контроль за їх виконанням у встановленому порядку у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом";

"8) забезпечують проведення суб’єктом аудиторської діяльності щорічних незалежних перевірок фінансової звітності державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом. У разі зміни керівника державного унітарного підприємства або голови виконавчого органу господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, уповноважений орган управління державного унітарного підприємства або загальні збори господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, мають право ініціювати проведення незалежного аудиту або державного фінансового аудиту діяльності зазначених суб’єктів господарювання у порядку, передбаченому законом, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом";

пункт 8-1 виключити;

пункти 14-1, 20 і 21 викласти в такій редакції:

"14-1) визначають кандидатури осіб, які представляють інтереси держави на загальних зборах (далі - представники держави), у наглядових радах господарських товариств, функції з управління корпоративними правами держави в яких вони здійснюють, та в наглядових радах державних унітарних підприємств, забезпечують їх обрання (призначення) у наглядових радах державних унітарних підприємств, а в господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - забезпечують подання пропозицій щодо кандидатів у члени наглядової ради згідно із законом, видають представникам держави довіреність на представництво інтересів держави у загальних зборах таких господарських товариств, а за необхідності також укладають договори доручення з представниками держави на загальних зборах";

"20) погоджують державним унітарним підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, договори про спільну діяльність та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов таких договорів у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом";

"21) організовують і проводять конкурси з визначення керівників державних унітарних підприємств, голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом";

пункт 22 після слова "державними" доповнити словом "унітарними", а слова "господарськими структурами" виключити;

пункти 25 і 26 викласти в такій редакції:

"25) забезпечують проведення інвентаризації майна державних унітарних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

26) забезпечують проведення екологічного аудиту державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у тому числі тих, що передаються в оренду, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом";

доповнити пунктом 37-1 такого змісту:

"37-1) здійснюють оцінювання фіскальних ризиків суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери їх управління, відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України";

5) у частині першій статті 7:

підпункт "ї" пункту 1 викласти в такій редакції:

"ї) погоджує державним унітарним підприємствам, установам, організаціям, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність та управління майном, зміни до них у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом";

підпункт "ї" пункту 3 викласти в такій редакції:

"ї) здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками державних унітарних підприємств, головами виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які перебувають у сфері його управління, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом";

6) у частині першій статті 9:

пункти 1, 1-1 і 3 викласти в такій редакції:

"1) укладають контракти з керівниками державних підприємств, головами виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

1-1) подають до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, інформацію про укладені контракти з керівниками державних унітарних підприємств, головами виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у тому числі якщо повноваження з призначення та звільнення таких керівників і голів виконавчих органів згідно із законом та/або статутом належать до компетенції наглядової ради";

"3) забезпечують розроблення і затверджують річні фінансові плани, інвестиційні плани та інвестиційні плани на середньострокову перспективу (три - п’ять років) державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом";

доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6) здійснюють інші функції та повноваження, передбачені законом і статутом державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі";

7) у статті 11:

у частині першій:

абзац перший після слів "акціонерних товариств" доповнити цифрами і словами "100 відсотків акцій яких належать державі";

абзац другий виключити;

доповнити абзацом третім такого змісту:

"Розпоряджатися майном, що належить до основних фондів, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, має право лише на конкурентних та прозорих засадах, якщо інше не встановлено законом";

частини третю, п’яту і дев’яту викласти в такій редакції:

"3. Суб’єкти управління об’єктами державної власності здійснюють управління корпоративними правами держави у господарських товариствах, функції з управління якими вони здійснюють, у державних унітарних підприємствах шляхом призначення представників держави для участі у загальних зборах господарського товариства, призначення (обрання) членів наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, єдиним акціонером (учасником) якого є держава. У разі якщо держава не є єдиним акціонером (учасником) господарського товариства, відповідний суб’єкт управління об’єктами державної власності подає пропозиції щодо кандидатів у члени наглядової ради загальним зборам акціонерів (учасників) у порядку, передбаченому законом.

Представники держави на загальних зборах (крім випадків, передбачених законом) та в наглядовій раді самостійно приймають рішення з питань порядку денного на засіданнях.

Голосування на загальних зборах з питань про вчинення значних господарських зобов’язань, предметом яких є майно, роботи або послуги, ринкова вартість яких становить 25 і більше відсотків вартості активів господарського товариства, акціонером (учасником) якого є держава, за даними останньої річної фінансової звітності цього господарського товариства, здійснюється представником держави виключно на підставі довіреності із завданням на голосування з цього питання, виданої суб’єктом управління об’єктами державної власності";

"5. Рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом.

Наглядові ради господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, до 15 березня наступного за звітним року відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, надають акціонеру пропозиції щодо визначення розміру частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році.

Загальні збори акціонерів (учасників) господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, затверджують розмір частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році, відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують до державного бюджету дивіденди не пізніше 1 липня року, що настає за звітним. Вимога щодо терміну сплати дивідендів не застосовується у випадках, передбачених абзацом п’ятим цієї частини, та у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення платежу із сплати господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, дивідендів до державного бюджету.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, за рішенням загальних зборів, що ухвалюється не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним, здійснюють розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитором. У такому разі сплата дивідендів до державного бюджету здійснюється не пізніше 30 липня року, що настає за звітним, безпосередньо зазначеними господарськими товариствами з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до консолідованої фінансової звітності господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі.

Дочірні підприємства та господарські товариства, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, включені до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства, здійснюють розподіл прибутку за рішенням вищого органу, а в разі прийняття рішення про спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів - сплачують дивіденди безпосередньо господарському товариству.

На суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, податкові органи нараховують пеню, яка сплачується до загального фонду державного бюджету, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, з дня, наступного після настання строку платежу, по день сплати.

Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку приймає рішення про розстрочення платежу із сплати господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, дивідендів, які підлягають сплаті до державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення такого платежу господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди до державного бюджету до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу. У разі несвоєчасної сплати господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, платежу із сплати дивідендів, щодо якого прийнято рішення про розстрочення, на несвоєчасно сплачену суму кожного платежу нараховується пеня в порядку, передбаченому абзацом сьомим цієї частини.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, один раз на рік подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.

Платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку несуть відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до податкового органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Господарським товариствам енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України";

"9. Державне майно, яке перебуває на балансі державних унітарних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що не підлягають приватизації, яке не входить до складу єдиного майнового комплексу, що забезпечує основні види діяльності таких державних унітарних підприємств, установ, організацій, господарських товариств та більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше його використання не планується, може бути відчужено на конкурентних засадах згідно із законом шляхом його приватизації.

Господарські товариства, єдиним акціонером (учасником) яких є держава, а також їхні дочірні підприємства та господарські товариства, більше 50 відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, єдиним акціонером (учасником) якого є держава, та господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, розпоряджаються державним майном, що обліковується у них на балансі, в межах повноважень, визначених законом та/або договором з відповідним суб’єктом управління таким майном.

Майно, внесене до статутного капіталу господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, а також майно, внесене до статутного капіталу його дочірнього підприємства або господарського товариства, більше 50 відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, єдиним акціонером (учасником) якого є держава, чи набуте зазначеним господарським товариством або дочірнім підприємством у процесі господарської діяльності, є власністю такого господарського товариства або дочірнього підприємства відповідно, крім випадків, визначених законом.

Відчуження, обтяження, передача у користування, у тому числі застава, іпотека, оренда, лізинг майна, що є власністю господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, здійснюється з урахуванням обмежень, установлених його статутом та законодавством.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави та які є засновниками (учасниками, акціонерами) інших юридичних осіб, реалізують свої права засновника, учасника або акціонера таких юридичних осіб самостійно через органи управління таких юридичних осіб згідно з вимогами закону та статуту";

у частині п’ятнадцятій слова "У засіданні наглядової ради господарської організації" замінити словами "За запрошенням наглядової ради у засіданні наглядової ради господарської організації", а після слів "корпоративні права держави" доповнити словами "державного унітарного підприємства, з питань, що мають або можуть мати вплив на трудові відносини, права та обов’язки трудового колективу";

8) у статті 11-1:

у назві слова "державними підприємствами" замінити словами "державними унітарними підприємствами";

у частині другій:

в абзаці першому слова "державних підприємств енергетичної галузі" замінити словами "державних унітарних підприємств енергетичної галузі";

в абзаці другому слова "Державними підприємствами електроенергетичної галузі" замінити словами "Державними унітарними підприємствами електроенергетичної галузі";

в абзаці третьому слова "державних підприємств енергетичної галузі" замінити словами "державних унітарних підприємств енергетичної галузі", а слова "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії" та "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств - учасників Державного концерну "Укроборонпром" виключити;

9) у статті 11-2:

частини першу, другу і четверту викласти в такій редакції:

"1. Обрання дворівневої структури управління та утворення наглядової ради є обов’язковими для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у разі якщо вони відповідають критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України у Політиці державної власності або встановленим законом.

Застосування дворівневої структури управління та утворення наглядової ради з дотриманням вимог закону щодо незалежності її членів є обов’язковими для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, якщо утворення наглядової ради є обов’язковим відповідно до закону або якщо після завершення приватизації у статутному капіталі господарського товариства залишатиметься державна частка. У такому разі наглядова рада утворюється протягом трьох місяців з моменту передачі державним органам приватизації функцій з управління пакетами акцій (частками), щодо яких прийнято рішення про приватизацію, а якщо на день набрання чинності цим Законом державні органи приватизації вже здійснюють функції з управління пакетами акцій (частками) - протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

У державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у яких утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до статті 11-2 цього Закону та інших законів, за рішенням уповноваженого органу управління державного унітарного підприємства, загальних зборів господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, може бути застосована однорівнева структура управління відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства". У такому разі до ради директорів входять і виконавчі, і невиконавчі директори, а більшість у кількісному складі ради директорів становлять незалежні невиконавчі директори.

У разі застосування однорівневої структури управління до ради директорів застосовні усі положення цього Закону щодо наглядової ради, а до невиконавчого члена ради директорів - усі положення цього Закону щодо члена наглядової ради.

Компетенція наглядової ради, її кількісний склад, порядок скликання, проведення засідань, прийняття рішень та інші питання внутрішньої організації діяльності наглядової ради визначаються законом, статутом та положенням про наглядову раду. Положення про наглядову раду державного унітарного підприємства затверджується уповноваженим органом управління. Положення про наглядову раду господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджується загальними зборами господарського товариства.

Уповноважений орган управління державного унітарного підприємства, загальні збори господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, можуть вирішувати будь-які питання щодо діяльності державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, крім питань, вирішення яких згідно із законом та/або статутом належить до виключної компетенції наглядової ради.

Якщо наглядову раду державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не утворено (не передбачено статутом) та її утворення не є обов’язковим відповідно до закону, до моменту утворення наглядової ради у встановленому законом порядку повноваження, якими наділена наглядова рада згідно із законом та/або статутом, здійснюють уповноважений орган управління державного унітарного підприємства, загальні збори господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, крім повноважень з підготовки та проведення загальних зборів, які здійснює виконавчий орган, якщо інше не встановлено статутом господарського товариства.

Якщо кількість членів наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, повноваження яких дійсні, становить половину її кількісного складу, встановленого статутом, або менше, така наглядова рада є неправомочною і не може приймати рішення, крім рішень наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, з питань скликання загальних зборів товариства для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування - для обрання всього складу наглядової ради.

Якщо наглядова рада державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, є неправомочною, орган управління державного унітарного підприємства, загальні збори господарського товариства зобов’язані прийняти рішення про обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування - про обрання всього складу наглядової ради протягом трьох місяців з дня втрати правомочності наглядовою радою.

Наглядова рада має право прийняти рішення про передачу для вирішення уповноваженим органом управління державного унітарного підприємства, включення до порядку денного загальних зборів господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, будь-якого питання, віднесеного до її виключної компетенції законом або статутом.

2. Кількісний склад наглядової ради державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначається статутом та не може становити менше п’яти та більше дев’яти осіб.

До складу наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради.

Кандидати на посаду члена наглядової ради державного унітарного підприємства добираються та призначаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Добір кандидатів на посаду члена наглядової ради здійснюється з дотриманням принципів колективної придатності, різноманітності складу, рівності вимог, професійності, відкритості і прозорості та розпочинається не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень відповідного члена наглядової ради (якщо у зазначений строк не прийнято рішення про продовження строку його повноважень) або не пізніше 10 днів з дня дострокового припинення повноважень.

Кандидатури осіб, які пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності, що здійснює управління корпоративними правами держави в господарському товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до обрання членами наглядової ради господарського товариства, добираються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Добір кандидатів на посаду члена наглядової ради здійснюється з дотриманням принципів колективної придатності, різноманітності складу, рівності вимог, професійності, відкритості і прозорості та розпочинається не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень відповідного члена наглядової ради (якщо у зазначений строк не прийнято рішення про продовження строку його повноважень) або не пізніше 10 днів з дня дострокового припинення повноважень. Члени наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, обираються (призначаються) згідно із Законом України "Про акціонерні товариства", іншими законами, що регулюють діяльність таких господарських товариств.

Кваліфікаційні вимоги до члена наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджує Кабінет Міністрів України. Додаткові кваліфікаційні вимоги до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, можуть бути визначені статутом, положенням про наглядову раду та/або положенням про принципи формування наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Строк повноважень члена наглядової ради становить три роки. Уповноважений орган управління державного унітарного підприємства, загальні збори акціонерів (учасників) господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджують умови цивільно-правових договорів та визначають особу, яка уповноважується на підписання таких договорів з членами наглядової ради. Цивільно-правовий договір, укладений з членом наглядової ради, є оплатним, якщо інше не передбачено законом.

Суб’єкт управління об’єктами державної власності, загальні збори господарського товариства можуть прийняти рішення про призначення на новий строк членів наглядової ради державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які відповідають вимогам, визначеним цим Законом";

"4. Керівникам державних унітарних підприємств та членам колегіального виконавчого органу (особі, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, забороняється суміщати таку діяльність з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю, крім отримання авторської винагороди, наукової та викладацької діяльності та/або випадків схвалення такої діяльності наглядовою радою такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, керівником чи членом колегіального виконавчого органу (особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) якого є відповідна особа, а в разі відсутності наглядової ради - відповідним суб’єктом управління об’єктами державної власності (для державного унітарного підприємства) чи загальними зборами товариства (для господарського товариства).