Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

ЗАКОН УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 46, ст.411) ( Вводиться в дію Постановою ВР № 239/94-ВР від 10.11.94, ВВР, 1994, № 46, ст.412 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 607/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, № 6, ст.49 № 350/97-ВР від 17.06.97, ВВР, 1997, № 34, ст.214 № 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, № 10, ст. 36 № 783-XIV від 30.06.99, ВВР, 1999, № 34, ст.274 № 1988-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, № 46, ст.398 № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.184 № 1026-V від 16.05.2007, ВВР, 2007, № 34, ст.444 № 509-VI від 16.09.2008, ВВР, 2008, № 48, ст.358 ) ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 4-рп/2009 від 03.02.2009 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 1704-VI від 05.11.2009, ВВР, 2010, № 5, ст.41 ) ( В редакції Закону № 4220-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 29, ст.345 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 48, ст.682 № 5496-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, № 1, ст.4 № 222-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 23, ст.158 № 320-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 28, ст.236 № 1791-VIII від 20.12.2016, ВВР, 2017, № 4, ст.42 № 1817-VIII від 17.01.2017, ВВР, 2017, № 9, ст.68 № 199-IX від 17.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.377 ) ( У тексті Закону слова "Державна архітектурно-будівельна інспекція України або її територіальні органи" та "Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012 )

Цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стаття 1. Загальні положення

1. Правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

2. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Стаття 2. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

1. Суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва:

( Абзац перший частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5496-VI від 20.11.2012, № 1817-VIII від 17.01.2017 )

проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

2. Суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

3) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

4) експлуатація або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо:

об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

5) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

6) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі п’ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

7) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5496-VI від 20.11.2012, № 320-VIII від 09.04.2015; в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 )

3. Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

( Пункт 1 частини третьої статті 2 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 )

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

( Пункт 1 частини третьої статті 2 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 )

3) виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт:

на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

( Пункт 3 частини третьої статті 2 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 )

4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

( Пункт 4 частини третьої статті 2 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 ) ( Пункт 5 частини третьої статті 2 виключено на підставі Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 )

6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

................

Перейти до повного тексту