Відповідно до частин третьої та четвертої статті 18 Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок виготовлення, контролю якості та обігу біоімплантатів;

Порядок виготовлення, контролю якості та обігу ксеноімплантатів;

медико-біологічні вимоги до тварин, умови їх утримання, порядок вилучення у тварин анатомічних матеріалів для виготовлення ксеноімплантатів.

2. Установити, що біоімплантати, які пройшли державну реєстрацію як вироби медичного призначення, дозволені для застосування на території України до набрання чинності цією постановою.

3. Внести до переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 50, ст. 1550), зміну, що додається.

4. Ця постанова набирає чинності через два місяці з дня її опублікування.

1. Цей Порядок визначає механізм виготовлення, контролю якості та обігу біоімплантатів.

2. Цей Порядок розроблено з урахуванням Директиви 2004/23/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 31 березня 2004 р. про встановлення стандартів якості та безпеки для донорства, заготівлі, перевірки, оброблення, консервації, зберігання та розподілу людських тканин і клітин, Директиви Комісії 2006/17/ЄC від 8 лютого 2007 р., яка встановлює правила впровадження Директиви 2004/23/ЄC Європейського Парламенту та Ради щодо певних технічних вимог стосовно донорства, закупівель та тестування тканин і клітин людського походження, Директиви Комісії 2006/86/ЄC від 24 жовтня 2006 р., що впроваджує Директиву 2004/23/ЄC Європейського Парламенту та Ради стосовно вимог відстеження, повідомлення про серйозні побічні реакції та події і певні технічні вимоги до кодування, оброблення, зберігання, накопичення та розповсюдження тканин і клітин людського походження, Регламенту (ЄС) 2017/745 Європейського Парламенту та Ради від 5 квітня 2017 р. про медичні вироби, що вносить зміни до Директиви 2001/83/EC, постанови (ЄС) № 178/2002 та постанови (ЄС) № 1223/2009.

3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

алотрансплантати шкіри - продукти медичного призначення, виготовлені з анатомічного матеріалу людини у вигляді шкіри;

виготовлення біоімплантатів - операції, що складаються з обробки та консервування анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів, пакування готового біоімплантату, внаслідок яких біоімплантат стає доступним для застосування за призначенням;

виробник - юридична особа (резидент чи нерезидент України), що виготовляє біоімплантати або доручає їх виготовлення та здійснює розповсюдження біоімплантатів під своїм найменуванням чи торговельною маркою;

заклад, який надає анатомічні матеріали - заклад охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи або інший суб’єкт господарювання, який займається вилученням анатомічних матеріалів людини для подальшого виготовлення біоімплантатів;

застосування за призначенням - застосування біоімплантату відповідно до цілей, зазначених виробником у його маркуванні та/або інструкції із застосування;

зберігання - утримання анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів у відповідних контрольованих умовах, до моменту їх направлення виробнику біоімплантатів;

ідентифікація анатомічних матеріалів - присвоєння анатомічним матеріалам, призначеним для виготовлення біоімплантатів, унікального розпізнавального коду, який використовується для їх маркування та забезпечує можливість їх відстеження від моменту вилучення до моменту застосування за призначенням біоімплантату;

ідентифікація донора - надання донору унікального номера для забезпечення можливості простежуваності його анатомічних матеріалів, призначених для виготовлення біоімплантатів;

ідентифікація померлої особи - встановлення тотожності померлої людини її паспортним даним;

карантин - статус відібраних анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів, до винесення рішення про їх прийняття для виготовлення біоімплантатів чи відхилення;

консервування - застосування хімічних речовин та/або фізичних факторів впливу в процесі виготовлення біоімплантатів з метою запобігання або уповільнення їх біологічного або фізичного руйнування;

обробка - усі операції з анатомічними матеріалами людини, призначеними для виготовлення біоімплантатів, які пов’язані з підготовкою, маніпуляціями впливу хімічних речовин і фізичних факторів та зміною їх складу;

оцінка відповідності біоімплантатів - перевірка відповідності біоімплантатів вимогам якості та безпеки тестування, вилучення, зберігання та транспортування анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів, процесу їх виготовлення та виробника щодо його відповідності вимогам цього Порядку;

простежуваність - можливість відстежити та ідентифікувати анатомічні матеріали людини, призначені для виготовлення біоімплантатів, і виготовлені з них біоімплантати від моменту вилучення до моменту їх застосування за призначенням;

серйозна несприятлива подія (випадок) - будь-яка несприятлива подія, пов’язана з вилученням, обробкою, зберіганням та транспортуванням анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів, що може призвести до передачі інфекційних захворювань, смерті чи загрози для життя, інвалідності чи недієздатності пацієнтів або яка може спричинити чи продовжити їх госпіталізацію або захворювання;

серйозна побічна реакція - непередбачувана реакція у пацієнта, яка пов’язана із вилученням анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів, і застосуванням біоімплантатів за призначенням, що призводить до інфекційного захворювання, смерті чи загрози життю, інвалідності чи недієздатності пацієнтів або спричиняє чи продовжує їх госпіталізацію або захворювання;

система якості - система управління якістю, встановлена у закладі, який надає анатомічні матеріали, та у виробника біоімплантатів і охоплює всі види діяльності, які безпосередньо або опосередковано сприяють підвищенню якості і безпеки анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів, та виготовлених з них біоімплантатів;

стандартні операційні процедури - документально оформлені інструкції у письмовій формі, які описують кроки виконання кожного з етапів вилучення анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів, їх обробки, тестування, консервування, зберігання, надання для виготовлення біоімплантатів, технологічних процесів виготовлення біоімплантатів, включаючи матеріали і методи та очікуваний результат;

тестування - дослідження зразків сироватки та плазми крові донорів-трупів серологічними та молекулярно-генетичними методами на маркери гемотрансмісивних інфекцій з метою виключення їх наявності та забезпечення безпеки анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів, які були вилучені;

уповноважений представник - будь-яка юридична особа або фізична особа - підприємець, що є резидентом України, представництво іноземного суб’єкта господарювання, що має належним чином підтверджені повноваження від виробника вчиняти юридичні дії від його імені.

Для цілей цього Порядку терміни "введення в обіг", "надання на ринку", "розповсюдження", "розповсюджувач", "орган з оцінки відповідності", "ризик" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", терміни "користувач", "відкликання", "вилучення з обігу" - у значенні, наведеному в Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", термін "ветеринарне свідоцтво" - у значенні, наведеному в Законі України "Про ветеринарну медицину", інші терміни - у значенні, наведеному у Законі України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині".

4. Алотрансплантати шкіри як продукти медичного призначення є окремим видом біоімплантатів, виготовлення, контроль якості та обігу яких визначаються пунктами 26-32 цього Порядку.

5. Для виготовлення біоімплантатів використовуються анатомічні матеріали людини, отримані на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині" (далі - анатомічні матеріали).

6. Анатомічні матеріали повинні відповідати вимогам щодо якості та безпеки тестування, вилучення, зберігання та транспортування, визначеним у додатку 1.

7. Біоімплантати виготовляються:

1) з анатомічних матеріалів, які вилучені у донорів-трупів бригадою вилучення анатомічних матеріалів людини в закладах охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи та інших суб’єктів господарювання;

2) з фетальних матеріалів людини, плаценти та її оболонок, які отримані в закладах охорони здоров’я, що проводять операції штучного переривання вагітності (аборти), пологи та розродження;

3) з анатомічних матеріалів (крім органів), вилучених під час оперативних втручань, які проводяться за відповідними медичними показаннями, якщо на це було надано письмову згоду об’єктивно поінформованого пацієнта, якому виконується оперативне втручання, що не вважається донорством.

8. Біоімплантати як медичні вироби, призначені для інвазивного застосування, виготовляються з анатомічних матеріалів, які містять тканини або клітини, які є нежиттєздатними або стають нежиттєздатними.

Біоімплантати як продукти медичного призначення, призначені для інвазивного застосування, виготовляються з анатомічних матеріалів, які містять життєздатні тканини або клітини.

9. Виготовлення біоімплантатів з анатомічних матеріалів здійснюється виробниками, які є юридичними особами та резидентами чи нерезидентами України.

Виготовлення біоімплантатів за участю нерезидента України здійснюється відповідно до Митного кодексу України.

10. Якість, безпека та введення в обіг біоімплантатів повинні відповідати вимогам, що визначені у додатку 2.

11. Біоімплантати дозволені для введення в обіг тільки в разі відповідності вимогам цього Порядку.

12. Біоімплантати дозволені для введення в обіг:

1) якщо вони виготовлені з анатомічних матеріалів, які відповідають вимогам щодо якості та безпеки тестування, вилучення, зберігання та транспортування, визначеним у додатку 1;

2) якщо якість, безпека та введення в обіг біоімплантатів відповідають вимогам, визначеним у додатку 2;

13. Для підтвердження відповідності біоімплантату вимогам цього Порядку виробник повинен здійснити внутрішній контроль виробництва біоімплантатів відповідно до додатка 3 і скласти декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 4, що є необхідним для введення біоімплантату в обіг.

14. Клінічні дослідження біоімплантатів повинні проводитися відповідно до порядку, визначеного МОЗ.

15. Інформація, що повинна надаватися користувачеві або пацієнтові виробником біоімплантатів відповідно до пунктів 11-12 додатка 2, повинна бути викладена відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

16. Виробник, який є резидентом України та вводить в обіг біоімплантати згідно з пунктом 12 цього Порядку, зобов’язаний у письмовій формі повідомити Держлікслужбі своє найменування, місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних біоімплантатів.

Виробник, який є нерезидентом України та вводить в обіг біоімплантати, призначає уповноваженого представника. Уповноважений представник зобов’язаний у письмовій формі повідомити Держлікслужбі своє найменування, місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних біоімплантатів.

17. Держлікслужба на підставі отриманої від виробників або їх уповноважених представників інформації забезпечує ведення обліку виробників та уповноважених представників, відповідальних за введення в обіг біоімплантатів.

18. Ведення обліку, форми повідомлень, зазначених в цьому Порядку, перелік відомостей, які зберігаються, та режим доступу до них визначаються МОЗ.

19. Держлікслужба на відповідний запит повідомляє іншим органам виконавчої влади відомості, зазначені в пункті 16 цього Порядку, протягом п’яти робочих днів.

20. Контроль якості біоімплантатів як медичних виробів та продуктів медичного призначення здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням спеціальних вимог щодо здійснення державного ринкового нагляду і контролю біоімплантатів.

21. Заходами державного ринкового нагляду біоімплантатів є перевірки характеристик біоімплантатів, у тому числі відбір їх зразків для подальшого біологічного оцінювання.

Перевірки характеристик біоімплантатів проводяться у виробників, складських приміщеннях розповсюджувачів біоімплантатів та в закладах охорони здоров'я, які застосовують за призначенням біоімплантати. Планові перевірки характеристик біоімплантатів проводяться у складських приміщеннях розповсюджувачів біоімплантатів, а позапланові - у виробників, складських приміщеннях розповсюджувачів біоімплантатів та в закладах охорони здоров'я, які застосовують за призначенням біоімплантати.

22. Під час перевірки характеристик біоімплантатів перевірці підлягають такі документи:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до біоімплантату (включаючи інструкцію щодо застосування за призначенням);

3) загальний опис біоімплантатів, передбачений цим Порядком;

4) висновки біологічного оцінювання біоімплантатів, відібраних (узятих) у межах здійснення державного ринкового нагляду і контролю біоімплантатів;

5) документи, що дають змогу відстежити походження біоімплантатів та їх подальший обіг (товарно-супровідна документація) тощо.

23. Відбір зразків біоімплантатів для проведення їх біологічного оцінювання здійснюється у кількості двох екземплярів.

Біологічне оцінювання біоімплантатів проводиться з метою оцінки їх безпечності щодо здоров’я людини згідно з вимогами ДСТУ EN ISO 10993-1:2015 (EN ISO 10993-1:2009, IDT; ISO 10993-1:2009, IDT) "Біологічне оцінювання медичних виробів. Частина 1. Оцінювання і тестування в рамках процесу управління ризиками" і включає санітарно-хімічні та мікробіологічні дослідження, випробування на токсичність, подразнення, сенсибілізацію та біосумісність.

24. Контроль якості біоімплантатів як медичних виробів та продуктів медичного призначення здійснюється у розповсюджувачів біоімплантатів, а у разі наявності особливостей їх збереження (строк придатності до 45 діб, збереження у низькотемпературних умовах або в рідинному азоті) - у виробників біоімплантатів.

25. За результатами державного ринкового нагляду і контролю біоімплантатів орган державного ринкового нагляду має право запровадити обмежувальні (коригувальні) заходи, що включають:

1) обмеження надання на ринку біоімплантатів;

2) заборону надання на ринку біоімплантатів;

3) вилучення з обігу біоімплантатів;

4) відкликання біоімплантатів;

5) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів;

6) попередження користувачів про виявлену цим органом небезпеку, що становлять біоімплантати.

26. Алотрансплантати шкіри виготовляються з анатомічного матеріалу у вигляді шкіри, який вилучено у донорів-трупів бригадою вилучення анатомічних матеріалів людини в закладах охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи та інших суб’єктів господарювання.

27. Алотрансплантати шкіри виготовляються з анатомічного матеріалу, який відповідає вимогам щодо якості та безпеки тестування, вилучення, зберігання та транспортування, визначеним у додатку 1.

28. Виготовлення алотрансплантатів шкіри здійснюється закладами охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю "Комбустіологія".

29. Алотрансплантати шкіри виготовляються шляхом обробки та консервування анатомічного матеріалу у вигляді шкіри, стандартні операційні процедури щодо яких затверджуються керівником закладу охорони здоров’я, який має ліцензію.

30. Алотрансплантати шкіри використовуються в медичній практиці закладів охорони здоров’я, які мають ліцензію, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

31. Алотрансплантати шкіри не підлягають введенню в обіг.

32. Контроль якості алотрансплантатів шкіри здійснюється відповідно до стандартних операційних процедур, затверджених керівником закладу охорони здоров’я, який має ліцензію.

1. Ці вимоги поширюються на:

вимоги до критеріїв відбору донорів-трупів для вилучення анатомічних матеріалів;

вимоги до якості та безпеки тестування, вилучення, зберігання та транспортування анатомічних матеріалів;

вимоги до системи якості закладу, який надає анатомічні матеріали;

вимоги до інспекційних та контрольних заходів щодо закладу, який надає анатомічні матеріали;

вимоги щодо простежуваності анатомічних матеріалів від моменту вилучення до моменту їх застосування за призначенням;

вимоги до повідомлення про серйозні побічні реакції та відкликання анатомічних матеріалів у виробника біоімплантатів.

2. Критерії відбору донорів-трупів для вилучення анатомічних матеріалів базуються на аналізі ризику, пов’язаного із застосуванням за призначенням. Показники такого ризику повинні визначатися під час вивчення історії хвороби, іншої медичної документації, результатів співбесіди з близькими родичами, членами сім’ї або представником померлого, тестування, посмертного огляду, за результатами аутопсії та під час будь-якого іншого дослідження.

Донори-трупи повинні виключатися з донорства анатомічних матеріалів, якщо був виявлений будь-який з таких критеріїв:

причина смерті є невідомою та аутопсія (розтин) не надає інформації про причини смерті;

історія хвороби має невідому етіологію;

у разі наявності або попередньої історії злоякісної хвороби, але за винятком первинної базально-клітинної карциноми, карциноми шийки матки "in situ" та деяких первинних пухлин центральної нервової системи. Донори рогівки виключаються з донорства анатомічних матеріалів у разі діагностування в них ретинобластоми, злоякісних пухлин переднього сегмента ока, онкологічних захворювань крові та кровотворних органів;

у разі наявності ризиків передачі хвороби, спричиненої пріонами, таких як:

- наявний діагноз хвороби Крейтцфельдта-Якоба, або варіантної хвороби Крейтцфельдта-Якоба, або сімейний анамнез неятрогенної хвороби Крейтцфельдта-Якоба;

- швидко прогресуюча деменція або дегенеративна неврологічна хвороба, у тому числі невідомого походження;

- лікування в анамнезі або на даний момент гормонами, отриманими з гіпофіза людини (такі як гормони росту);

- лікування в анамнезі або на даний момент стовбуровими клітинами;

- застосування для лікування біоімплантатів, які були виготовлені, анатомічних матеріалів у вигляді рогівки, склери та твердої мозкової оболонки, а також якщо в анамнезі була виконана незадокументована нейрохірургічна операція (із застосуванням твердої мозкової оболонки);

системні інфекційні захворювання, включаючи бактеріальні, вірусні, грибкові або паразитні інфекції, або значна локальна інфекція в анатомічних матеріалах, які плануються для вилучення у донора-трупа. Донор-труп із бактеріальним зараженням може оцінюватися і розглядатися для донорства ока або його складових частин за умови використання культуральних технологій для уможливлення виявлення будь-якого бактеріального зараження анатомічних матеріалів;

наявність в анамнезі, клінічні або лабораторні дані щодо ВІЛ, гострого або хронічного гепатиту В (за винятком випадків доведеного імунного статусу людини), гепатиту С і лімфотропного Т-клітинного вірусу I/II, ризику передачі або даних щодо факторів ризику стосовно таких інфекцій;

наявність в анамнезі хронічної загальної аутоімунної хвороби;

ознаки того, що результати тестування зразків крові донора-трупа будуть недійсними через:

- розчинення крові згідно з технічними характеристиками, наведеними у пункті 3 цього додатка;

- лікування речовинами, що пригнічують імунну систему (імунодепресивні);

ознаки наявності будь-яких інших факторів ризику інфекційних захворювань за результатами їх оцінювання з урахуванням історії подорожей та місцезнаходження донора-трупа, а також локальної поширеності інфекційних хвороб;

наявність в організмі донора-трупа будь-яких фізичних ознак, які свідчать про ризик хвороби, здатної передаватися через анатомічні матеріали;

приймання або контактування із речовиною (такою як ціанід, свинець, ртуть, золото), яка може передаватися через анатомічні матеріали до пацієнта у дозах, що становлять загрозу його здоров’ю;

нещодавня вакцинація живими послабленими вірусами, якщо вважається, що існує ризик передачі;

наявність в анамнезі донора-трупа імплантації із застосуванням ксеноімплантатів.

Щодо донора-трупа віком до 18 років додатково враховуються:

будь-які діти, які були народжені матерями, інфікованими ВІЛ 1/2;

діти, молодші 18 місяців, які були народжені матерями, інфікованими ВІЛ 1/2, вірусним гепатитом В та С або лімфотропним Т-клітинним вірусом, або які мають ризик такої інфекції, і які годувалися грудьми своїх матерів протягом попередніх 12 місяців, не можуть вважатися донорами, незважаючи на результати тестування;

діти матерів, які мають ВІЛ 1/2, вірусні гепатити В та С або лімфотропний Т-клітинний вірус, або мають ризик таких інфекцій, які не годувалися грудьми своїх матерів протягом попередніх 12 місяців та стосовно яких результати тестування, медичний огляд і вивчення медичної документації не надають інформацію про інфекції ВІЛ 1/2, вірусні гепатити В та С або лімфотропний Т-клітинний вірус, можуть бути донорами.

3. Обов’язкове тестування донорів-трупів, у яких вилучаються анатомічні матеріали, включає:

виявлення серологічних маркерів ВІЛ, використовуючи медичні вироби для діагностики, що призначені для одночасного виявлення антитіл до ВІЛ 1/2 та антигену р24 ВІЛ-1 (комбіновані медичні вироби);

дослідження на наявність поверхневого антигену вірусу гепатиту В (HBsAg) методом ІФА або ІХЛ;

дослідження для виявлення сумарних антитіл до ядерного антигену вірусу гепатиту В (anti-HBc) методом ІФА або ІХЛ;

дослідження на наявність антитіл до вірусу гепатиту С (Anti-HCV) методом ІФА або ІХЛ;

виявлення маркерів сифілітичної інфекції за допомогою непрямих нетрепонемних тестів: РМП/РПР та їх аналогів та одним із трепонемних тестів: РПГА, ІФА, ІХЛ, ІБ.

У разі отримання сумнівних (граничних) або позитивних результатів тестування на зазначені гемотрансмісивні інфекції необхідно провести додаткове дослідження методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР), щоб визначити можливість використання анатомічних матеріалів:

серологічні маркери ВІЛ-інфекції - проводити виявлення нуклеїнових кислот ВІЛ 1/2;

серологічні маркери вірусного гепатиту В (HBsAg та anti-HBc) - проводити виявлення ДНК вірусу гепатиту В. У разі коли виявляються сумарні антитіла до ядерного антигену вірусу гепатиту В (anti-HBc), а тест на наявність поверхневого антигену вірусу гепатиту В (HBsAg) є негативним, або навпаки, необхідно також провести дослідження методом ПЛР для виявлення ДНК вірусу гепатиту;

сумарні антитіла до вірусу гепатиту С (Anti-HCV) - проводити виявлення РНК вірусу гепатиту С.

Тестування на антитіла до лімфотропного Т-клітинного вірусу повинне проводитися для донорів, які проживали або походили з регіонів світу з високим рівнем захворювання, або які мали статеві стосунки з партнерами з таких регіонів, або якщо батьки донора походять з таких регіонів.

Затверджений алгоритм тестів на сифіліс повинен застосовуватися з метою виключення присутності активної інфекції Treponema pallidum. Нереактивний тест, специфічний (трепонемний) або неспецифічний (нетрепонемний) тест може надати змогу вилучення анатомічних матеріалів. Якщо під час дослідження зразків крові методом ІФА або ІХЛ виявляються сумарні антитіла до Treponema pallidum, необхідно провести додаткове дослідження методом імуноблотингу для виявлення антитіл до специфічних білків збудника та виключення наявності антитіл до кардіоліпінів або дослідження методом ПЛР для виявлення Treponema pallidum. Донори, чиї зразки реагують на специфічний тест Treponema pallidum, потребують проходження ретельної оцінки ризику для визначення можливості використання анатомічних матеріалів.

Тестування донорів-трупів повинно проводитися кваліфікованими лабораторіями, які виконують відповідні тестування. Тип тестування та тест-системи повинні бути валідовані для проведення таких досліджень відповідно до законодавства.

Тестування проводяться на сироватці або плазмі крові донора.

Якщо потенційні донори перед смертю втратили кров і нещодавно отримали донорську кров, компоненти крові, колоїди або кристалоїди, тестування крові може бути недійсним через розчини крові у зразку. Оцінка ступеня розчинення крові повинна застосовуватися за таких обставин:

якщо кров, компоненти крові та/або колоїди були введені протягом 48 годин перед настанням смерті;

якщо кристалоїди були введені протягом години перед настанням смерті.

Заклад, який надає анатомічні матеріали від донорів-трупів, які мали розчинення крові, використовує валідовану методику розрахунку розчинення обсягу плазми крові та прийняття рішення щодо придатності зразків його крові для тестування.

Вилучення анатомічних матеріалів від донорів-трупів, в яких отримана плазма крові, розведена більш як на 50 відсотків, можливе тільки за умови, якщо методика тестування є валідованою для такої плазми та/або сироватки або є наявним зразок, взятий перед переливанням, що призвело до розведення.

У донорів-трупів зразки крові повинні збиратися перед самою смертю або, якщо таке неможливо, забір крові повинен відбуватися якомога швидше після смерті та у будь-якому разі тільки протягом 24 годин після смерті.

4. Заклад, який надає анатомічні матеріали від донора-трупа, повинен отримати інформацію від трансплант-координатора про наявність письмової згоди померлої особи за життя або від представника померлої особи, або від особи, яка зобов’язалася її поховати, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів, а також провести ідентифікацію померлої особи.

Для отримання інформації про медико-соціальні дані померлої особи використовуються різні джерела, включаючи співбесіду з родичами померлого або особами, які добре його знали за життя, а також:

медична картка донора;

співбесіда з сімейним лікарем;

співбесіда з лікуючим лікарем;

звіт за результатами патологоанатомічного або судово-медичного дослідження/експертизи.

Крім того, необхідно провести зовнішній огляд тіла померлого для виявлення ознак, яких може бути достатньо для його виключення як донора або які можуть оцінюватися з урахуванням медичної та особистої історії донора.

Кваліфікований медичний працівник повинен розглянути донорські записи і дані та провести оцінку на предмет його придатності для донорства, а також підписати їх.

Процедура вилучення анатомічних матеріалів повинна захищати ті їх властивості, які необхідні для їх застосування за призначенням, і в той самий час мінімізувати ризик мікробіологічного забруднення протягом процедури, особливо, якщо анатомічні матеріали не можуть бути стерилізовані пізніше фізичними або хімічними методами.

Місце доступу на тілі донора-трупа для вилучення анатомічних матеріалів повинно бути обмеженим. Використовується місце, яке обмежено за допомогою стерильних серветок. Персонал, який проводить вилучення анатомічних матеріалів, повинен бути одягнутий з урахуванням типу вилучення, що передбачено відповідною стандартною операційною процедурою, яка застосовується в закладі, який надає анатомічні матеріали.

Для донорів-трупів інтервал часу з моменту смерті до вилучення анатомічних матеріалів повинен визначатися стандартною операційною процедурою і фіксуватися у відповідній задокументованій формі, яка є складовою частиною стандартної операційної процедури для забезпечення збереження необхідних біологічних та/або фізичних властивостей анатомічних матеріалів.

Як тільки з тіла донора-трупа були вилучені анатомічні матеріали, тіло повинно бути відтворено з максимальним наближенням до свого оригінального анатомічного вигляду.

Для вилучення анатомічних матеріалів повинні використовуватися стерильні інструменти і прилади.

Якщо використовуються неодноразові інструменти, необхідно мати інструкції щодо їх чищення та стерилізації для видалення інфекційних часток, затверджені керівником закладу, який надає анатомічні матеріали.

Стосовно кожного донора-трупа ведеться реєстраційний облік, який включає:

ідентифікацію померлої особи (ім’я, прізвище і дата народження, якщо у донорстві беруть участь матір і дитина, ім’я, прізвище та дата народження матері, якщо відомо, дата народження дитини);

наявність згоди/дозволу на вилучення анатомічних матеріалів;

вік, стать, медико-соціальну історію;

результати медичної перевірки;

оцінку гемодилюції;

клінічні дані, результати тестування;

якщо було проведено аутопсію, результати повинні вноситися до донорської документації як звіт.

Заклад, який надає анатомічні матеріали, повинен оформити донорську документацію (звіт), яка обов’язково надається виробнику біоімплантатів. Така документація (звіт) повинна містити:

ідентифікацію, назву і адресу закладу, який надає анатомічні матеріали;

дані щодо ідентифікації померлої особи (включаючи яким чином і ким померла особа була ідентифікована);

опис та ідентифікацію вилучених анатомічних матеріалів (включаючи зразки для тестування);

ідентифікацію особи, яка несе відповідальність за процедуру вилучення анатомічних матеріалів, включаючи її підпис;

дату, час початку і завершення процедури вилучення анатомічних матеріалів, номер стандартної операційної процедури, яка використовувалась;

умови, за яких утримується тіло донора-трупа (охолоджене (або ні), час початку охолодження);

ідентифікацію/номери партій витратних матеріалів, реагентів та інших матеріалів, які застосовані під час вилучення та транспортування анатомічних матеріалів.

Звіт також повинен містити дату і час смерті донора-трупа.

Всі записи повинні бути чіткими і достовірними, мати захист від недозволеного внесення змін, зберігатися у такому стані протягом 30 років після клінічного застосування за призначенням біоімплантатів згідно із законодавством щодо захисту даних.

Вилучені анатомічні матеріали повинні бути упаковані таким чином, який мінімізує ризик зараження, та зберігатися за температур, за яких не змінюються всі необхідні характеристики і біологічні функції/властивості анатомічних матеріалів. Виробник біоімплантатів проводить валідацію температурних режимів транспортування анатомічних матеріалів на основі статистично оброблених показників досліджень. Пакування анатомічних матеріалів повинно запобігати зараженню персоналу, відповідального за їх пакування і транспортування.

Упаковані анатомічні матеріали повинні транспортуватись у спеціальних теплоізолюючих контейнерах, які забезпечують безпеку і якість анатомічних матеріалів, які містяться в ньому.

Будь-які супроводжуючі анатомічні матеріали або зразки крові для тестування повинні ретельно позначатися етикетками для забезпечення ототожнення із донором і повинні включати звіт про час і місце взяття зразків.

Виробник біоімплантатів під час отримання анатомічних матеріалів повинен здійснити вхідний задокументований контроль того, що анатомічні матеріали, включаючи умови транспортування, пакування, маркування, супровідні документи та зразки, відповідають вимогам, передбаченим цим додатком.