1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 17 листопада 2004 р. N 1559
Київ
Про затвердження Програми забезпечення прав та інтересів громадян, які виїжджають за кордон для працевлаштування, та усиновлених іноземцями дітей на період до 2005 року
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Програму забезпечення прав та інтересів громадян, які виїжджають за кордон для працевлаштування, та усиновлених іноземцями дітей на період до 2005 року (далі - Програма), що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям інформувати щороку до 30 січня та 30 липня Міністерство праці та соціальної політики про стан виконання Програми.
3. Міністерству праці та соціальної політики:
здійснювати координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної із забезпеченням виконання заходів, передбачених Програмою;
інформувати Кабінет Міністрів України про стан виконання заходів, передбачених Програмою.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 26
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 листопада 2004 р. N 1559
ПРОГРАМА
забезпечення прав та інтересів громадян, які виїжджають за кордон для працевлаштування, та усиновлених іноземцями дітей на період до 2005 року
Незважаючи на досить високі темпи економічного зростання протягом останніх років, на внутрішньому ринку праці існує певна невідповідність попиту та пропонування робочої сили. Чисельність безробітних, визначена за методологією Міжнародної організації праці, становила в середньому за 2003 рік 2,1 млн. чол., або 9,1 відсотка економічно активного населення у віці 15-70 років.
Невідповідність попиту та пропонування робочої сили, вартості відтворення робочої сили та її ціни на внутрішньому ринку праці, що зумовлює бідність населення, стали поштовхом до виїзду громадян України за кордон для працевлаштування на ринках праці інших країн, де вищий рівень заробітної плати (далі - трудова міграція).
В умовах розширення Європейського Союзу (далі - ЄС) визначаються нові підходи до налагодження взаємодії ринків праці країн цього співтовариства та країн-сусідів. Національні ринки праці не є ізольованими чи замкненими системами, вони продовжують взаємодіяти і перебувають у стані постійної трансформації. Інтеграція як об'єктивний процес відбувається незалежно від наявності державних кордонів.
На сьогодні трудова міграція здійснюється шляхом:
запрошення українських фахівців безпосередньо іноземним роботодавцем;
використання послуг недержавних установ та організацій (юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців), які займаються посередництвом у працевлаштуванні громадян за кордоном, у тому числі туристичних агенцій;
самостійного пошуку робочого місця в іноземного роботодавця.
За експертними оцінками, за межами України нині працює понад 2 млн. громадян, з яких лише 2 відсотки працевлаштовано недержавними установами та організаціями (юридичними особами і фізичними особами - підприємцями) відповідно до ліцензії на посередництво у працевлаштуванні за кордоном. Це єдина в країні категорія трудових мігрантів, що легально отримали роботу, є соціально захищеною у трудових відносинах з іноземним роботодавцем.
У даний час в Україні зареєстровано 393 суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію Мінпраці на діяльність у сфері надання посередницьких послуг у працевлаштуванні за кордоном згідно з двосторонніми міжнародними договорами стосовно працевлаштування та відповідного соціального захисту працівників-мігрантів. Щороку вони надають зазначені послуги близько сорока тисячам громадян України.
Важелями непрямого впливу держави на працевлаштування громадян за кордоном є приєднання України до багатосторонніх міжнародних договорів, які врегульовують питання соціального захисту працівників-мігрантів, укладення двосторонніх міжнародних договорів у сфері трудової міграції. Сьогодні Україна є стороною договорів про взаємне працевлаштування та соціальний захист громадян з Республікою Білорусь, Республікою Вірменія, Соціалістичною Республікою В'єтнам, Латвійською Республікою, Литовською Республікою, Республікою Молдова, Республікою Польща, Російською Федерацією та Словацькою Республікою. У 2003 році ратифіковано Угоду між Україною та Португальською Республікою про тимчасову міграцію громадян України для роботи в Португальській Республіці, а у 2004 - Угоду між Україною та Великою Соціалістичною Народною Арабською Джамагирією про співпрацю у сфері праці та працевлаштування.
З огляду на те, що значна частина громадян України перебуває у трудових відносинах з роботодавцями європейських країн, важливим кроком стало підписання Україною 2 березня 2004 р. Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів 1977 року. Ратифікація зазначеної Конвенції сприятиме правовому та соціальному захисту громадян України, які працюють у країнах ЄС, відповідно до законодавства приймаючої сторони.
З метою врегулювання питань трудової міграції, зокрема до держав-учасниць СНД, опрацьовується проект відповідної Конвенції про правовий статус працівників-мігрантів та членів їх сімей.
У контексті опрацювання пакета міжнародних договорів щодо регламентування відносин у сфері трудової міграції, пов'язаної з вільним переміщенням та пересуванням громадян держав-учасниць Єдиного економічного простору, перспективним є розроблення проекту відповідної угоди.
З метою забезпечення гарантій соціального та правового захисту дітей, усиновлених іноземцями, заінтересовані державні органи здійснюють згідно з міжнародними двосторонніми договорами заходи, спрямовані на врегулювання питань усиновлення. Відповідні угоди укладено поки що з 8 державами, хоча на сьогодні іноземцями з 32 країн світу усиновлено близько 9,5 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що є громадянами України. З 2000 року спостерігається тенденція до зростання кількості усиновлених дітей. Так, у 2000 році іноземцями було усиновлено 2205 дітей, у 2001 - 2675, 2002 році - 2341 дитину. Серед країн, громадяни яких усиновлюють більшу частину українських дітей, переважають США та країни ЄС.
Перспективним напрямом захисту інтересів дітей, усиновлених іноземцями, зокрема з країн ЄС, повинна стати участь України у багатосторонньому врегулюванні питань міждержавного усиновлення, механізм якого передбачений Гаазькою конвенцією про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення 1993 року. Приєднання України до цієї Конвенції дасть змогу офіційно відстежувати становище усиновлених дітей і вживати заходів до забезпечення їх прав та інтересів. Водночас, враховуючи демографічну ситуацію, необхідно здійснювати активну політику сприяння усиновленню в самій Україні.
Мета Програми
Метою цієї Програми є проведення ефективної державної політики у сфері трудової міграції, забезпечення захисту прав та інтересів дітей, усиновлених іноземцями.
Основні напрями виконання Програми
Основними напрямами виконання Програми є:
приєднання України до міжнародних договорів, якими регулюються питання трудової міграції;
укладення двосторонніх міжнародних договорів щодо працевлаштування та соціального захисту громадян, які працюють за кордоном;
удосконалення організаційних засад у сфері надання посередницьких послуг у працевлаштуванні за кордоном;
запобігання нелегальній трудовій міграції та торгівлі людьми;
захист прав та інтересів громадян України, усиновлених іноземцями.
Виконання Програми
Програма виконується шляхом реалізації плану заходів щодо забезпечення прав та інтересів громадян, які виїжджають за кордон для працевлаштування, та усиновлених іноземцями дітей (додаток).
Додаток
до Програми
ПЛАН ЗАХОДІВ
щодо забезпечення прав та інтересів громадян, які виїжджають за кордон для працевлаштування, та усиновлених іноземцями дітей
Активізація внутрішнього ринку праці, зниження рівня бідності
Забезпечити повною мірою реалізацію Плану дій на 2004 рік щодо виконання Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки.
Мінпраці та інші заінтересовані
центральні органи виконавчої влади,
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська і
Севастопольська міські
держадміністрації.
До кінця 2004 року.
Забезпечити здійснення заходів щодо реалізації у 2004 році другого етапу Стратегії подолання бідності.
Мінекономіки та інші заінтересовані
центральні органи виконавчої
влади, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні,
Київська і Севастопольська міські
держадміністрації.
До кінця 2004 року.

................
Перейти до повного тексту