З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Кодексу
N 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14,
N 15-16, N 17, ст.112 )
Про систему оподаткування
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 39, ст.510 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 1252-XII від 25.06.91, ВВР, 1991, N 39, ст.511 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2199-XII від 13.03.92, ВВР, 1992, N 23, ст.346
N 3180-XII від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277 )
( В редакції Закону
N 3904-XII від 02.02.94, ВВР, 1994, N 21, ст.130 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71 )
( В редакції Закону
N 77/97-ВР від 18.02.97,
ВВР, 1997, N 16, ст.119 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 221/97-ВР від 19.04.97, ВВР, 1997, N 22, ст. 159 -
термін дії Закону продовжено до 01.01.99 згідно із
Законом
N 724/97-ВР від 16.12.97;
термін дії Закону продовжено до 1 січня 2000 року
згідно із Законом
N 336-XIV від 22.12.98 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 19/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 20, ст.104
N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147
N 199/98-ВР від 05.03.98, ВВР, 1998, N 35, ст.239
N 285-XIV від 01.12.98, ВВР, 1999, N 2-3, ст.21
N 320-XIV від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39
N 333-XIV від 22.12.98, ВВР, 1999, N 7, ст.47
N 588-XIV від 09.04.99, ВВР, 1999, N 20-21, ст.192
N 643-XIV від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.215
N 784-XIV від 30.06.99, ВВР, 1999, N 42-43, ст.378
N 1213-XIV від 04.11.99, ВВР, 1999, N 51, ст.455
N 1375-XIV від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78
N 1523-III від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 20, ст.149
N 1770-III від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 36, ст.298
N 1805-III від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 39, ст.333
N 2515-III від 07.06.2001, ВВР, 2001, N 33, ст.179
N 2740-III від 20.09.2001, ВВР, 2002, N 5, ст.30
N 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
N 2922-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117
N 349-IV від 24.12.2002, ВВР, 2003, N 12, ст.88
N 429-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87
N 703-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 28, ст.216
- набуває чинності з 01.01.2004 року
N 849-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 33-34, ст.267
N 906-IV від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.319
N 1115-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.56
- набуває чинності з 01.01.2004 року
N 1271-IV від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.142
Кодексом
N 1618-IV від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 40-41, 42, ст.492
Законами
N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 2509-IV від 05.04.2005, ВВР, 2005, N 20, ст.278
N 2960-IV від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 2-3, ст.35
N 3456-IV від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234
N 1565-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.3 )
( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 5-рп/2010 від 16.02.2010 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 14-рп/2010 від 20.05.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2275-VI від 20.05.2010, ВВР, 2010, N 30, ст.398
N 2457-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 48, ст.564 )
( Дію Закону зупинено для сільськогосподарських
товаровиробників - учасників експерименту по
запровадженню єдиного податку на території
Глобинського району Полтавської області,
Старобешівського району Донецької області та
Ужгородського району Закарпатської області в
частині сплати податків, включених до складу
єдиного податку згідно із Законом
N 25/98-ВР від
15.01.98 )
( Дію Закону зупинено для сільськогосподарських
товаровиробників - платників фіксованого
сільськогосподарського податку у частині сплати
сум податків і зборів (обов'язкових платежів),
включених до складу фіксованого
сільськогосподарського податку згідно із Законом
N 320-XIV від 17.12.98 )
( Дію Закону зупинено у частині сплати податків і зборів,
включених до складу єдиного податку, передбаченого Законом
N 1375-XIV від 13.01.2000 на період проведення
експерименту для підприємств - учасників економічного
експерименту згідно із Законом
N 1375-XIV від 13.01.2000 )
Цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондівВстановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування місцевими податками і зборами, земельного податку та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Надання таких пільг не може порушувати принципи рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації відповідно до статті 3 цього Закону.
( Частина друга статті 1 в редакції Закону
N 2275-VIвід 20.05.2010 )
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.
( Частина третя статті 1 в редакції Закону
N 333-XIV від 22.12.98, із змінами, внесеними згідно із Законами
N 849-IV від 22.05.2003,
N 2505-IV від 25.03.2005 )
Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію встановлюються Кабінетом Міністрів України разом з Національною комісією регулювання електроенергетики України.
( Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом
N 849-IV від 22.05.2003 )
Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом
N 2505-IV від 25.03.2005 )
Встановлення і скасування спеціального збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, розмір та механізм справляння цього збору здійснюються відповідно до Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб".
( Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом
N 2740-III від 20.09.2001 )( Положення частини сьомої статті 1 втратило чинність стосовно надання Кабінету Міністрів України повноваження визначати розмір відрахувань та порядок перерахування коштів збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 14-рп/2010 від 20.05.2010 )
Розмір та механізм справляння збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".
( Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом
N 1565-VI від 17.11.2009 )( Текст частини див. в редакції Закону від 19.04.1997
N 221/97-ВР )
( Щодо терміну дії частини статті 1 Закону див. Закони
N 724/97-ВР від 16.12.97,
N 336-XIV від 22.12.98 )
Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.
( Частина статті 1 в редакції Закону
N 1523-III від 02.03.2000 )
Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.
Стаття 2. Поняття податку і збору (обов'язкового платежу) до бюджетів та до державних цільових фондів, системи оподаткуванняПід податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.
( Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 221/97-ВР від 19.04.97, термін дії Закону продовжено до 01.01.99 згідно із Законом
N 724/97-ВР від 16.12.97; термін дії Закону продовжено до 1 січня 2000 року згідно із Законом
N 336-XIV від 22.12.98; із змінами, внесеними згідно із Законами
N 19/98-ВР від 15.01.98,
N 2740-III від 20.09.2001,
N 429-IV від 16.01.2003 )
Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.
Стаття 3. Принципи побудови та призначення системи оподаткуванняПринципами побудови системи оподаткування є:
стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;
( Статтю 3 доповнено абзацом другим згідно із Законом
N 285-XIV від 01.12.98 )
стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;
рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;
стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;
рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;
компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;
єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).
Стаття 4. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів)Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Стаття 5. Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів)Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як платників податків, зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби здійснюються на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами державної податкової служби.
( Частина друга статті 5 в редакції Закону
N 3456-IV від 22.02.2006 )
Взяття на облік платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.
( Частина третя статті 5 в редакції Закону
N 3456-IV від 22.02.2006 )
Документ, що підтверджує взяття на облік в органі державної податкової служби, надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік.
( Частина четверта статті 5 в редакції Закону
N 3456-IV від 22.02.2006 )
Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) визначається центральним органом державної податкової служби України.
( Частина п'ята статті 5 в редакції Закону
N 3456-IV від 22.02.2006 )
Фінансові установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред'явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік в органі державної податкової служби.
( Частина статті 5 в редакції Закону
N 3456-IV від 22.02.2006 )
Фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку платника податків і зборів (обов'язкових платежів) - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до органу державної податкової служби, в якому обліковується платник податків, у триденний строк з дня відкриття/закриття рахунків (включаючи день відкриття/закриття).
( Частина статті 5 в редакції Закону
N 3456-IV від 22.02.2006 )
Норми частини сьомої цієї статті поширюються на банки лише в разі відкриття ними власних кореспондентських рахунків.
( Частина статті 5 в редакції Закону
N 3456-IV від 22.02.2006 )
Фінансові установи починають видаткові операції за рахунком платника податків - суб'єкта підприємницької діяльності (крім банку) з дати отримання фінансовою установою документально підтвердженого повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.
Форма і зміст повідомлень визначаються центральним органом державної податкової служби України.
( Стаття 5 в редакції Законів
N 2922-III від
10.01.2002,
N 906-IV від 05.06.2003 )
Стаття 6. Об'єкти оподаткуванняОб'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.
Стаття 7. Порядок встановлення податкових ставокСтавки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.