Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

З А К О Н У К Р А Ї Н И

( Закон втратив чинність на підставі Закону N 4452-VI від 23.02.2012, ВВР, 2012, N 50, ст.564 )

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 5, ст.30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 358-V від 16.11.2006, ВВР, 2007, N 2, ст.15 N 639-VI від 31.10.2008, ВВР, 2009, N 14, ст.181 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року N 1617-VI від 24.07.2009, ВВР, 2010, N 2-3, ст.11 N 2388-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.496 Кодексом N 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 ) ( У тексті Закону слова "банк - учасник (тимчасовий учасник) Фонду", "банки - учасники (тимчасові учасники) Фонду" в усіх відмінках замінено відповідно словами "учасник (тимчасовий учасник) Фонду" у відповідному відмінку згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

Цим Законом встановлюються засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів вкладникам учасників (тимчасових учасників) Фонду, а також регулюються відносини між Фондом, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:

вклад (депозит) - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які відповідно до законодавства України розміщені вкладником на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку на іменних рахунках у учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи залучені таким учасником у формі випуску (емісії) іменних ощадних (депозитних) сертифікатів і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Відповідно до цього Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує вклади, розміщені на рахунках, що не використовуються вкладником для здійснення підприємницької діяльності;

( Абзац другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

вкладник - фізична особа, яка має вклад у учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

недоступність вкладів - неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стаття 2. Учасники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є банки і філії іноземних банків, які включені до Державного реєстру банків, який веде Національний банк України, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. Участь у Фонді банків і філій іноземних банків є обов'язковою. Санаційний банк не є учасником Фонду.

( Частина перша статті 2 в редакції Закону N 358-V від 16.11.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1617-VI від 24.07.2009 )

Учасники Фонду зобов'язані сплачувати збори до Фонду.

Учасником Фонду є банк, який виконує встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та може виконувати свої зобов'язання перед вкладниками.

Учасники Фонду, які не виконують встановлених Національним банком України економічних нормативів щодо достатності капіталу, платоспроможності та/або яким за рішенням Національного банку України зупинено дію банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності, переводяться за рішенням адміністративної ради Фонду, прийнятим на підставі інформації Національного банку України, одержаної за результатами моніторингу діяльності банків, філій іноземних банків, до категорії тимчасових учасників Фонду.

( Частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

Після переведення до категорії тимчасових учасників Фонду банк, філія іноземного банку, вклади фізичних осіб до яких залучені до дня їх переведення до цієї категорії, зобов'язані сплачувати збори до Фонду до повного виконання зобов'язань перед вкладниками по виплаті їхніх вкладів та нарахованих відсотків.

( Частина п'ята статті 2 в редакції Закону N 358-V від 16.11.2006 )

У разі відкликання банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності адміністративна рада Фонду за поданням Національного банку України приймає рішення про виключення банку, філії іноземного банку з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду.

( Частина шоста статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

Виключення банку, філії іноземного банку з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду не позбавляє вкладників, вклади яких були залучені до дня виключення банку, філії з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду, права на відшкодування таких вкладів у разі настання їх недоступності відповідно до цього Закону.

( Частина сьома статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

Стаття 3. Гарантії за вкладом

Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду та санаційного банку відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 150 000 гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

( Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 358-V від 16.11.2006, N 639-VI від 31.10.2008 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року, N 1617-VI від 24.07.2009 )

У разі розміщення вкладником в одному учаснику (тимчасовому учаснику) Фонду кількох вкладів Фонд гарантує відшкодування коштів за такими вкладами, включаючи відсотки, у розмірі загальної суми вкладів за станом на день настання недоступності вкладів, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті.

Якщо вкладник має вклади у кількох учасниках (тимчасових учасниках) Фонду, які в подальшому реорганізувалися шляхом їх злиття, приєднання або перетворення в один банк - юридичну особу, Фонд гарантує відшкодування коштів за цими вкладами до закінчення строку дії договорів за цими вкладами на тих самих умовах, що й до реорганізації. Вклади, залучені після реорганізації учасників (тимчасових учасників) Фонду, гарантуються Фондом у загальній сумі, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті.

Вклади, розмір яких становить менше 1 гривні, не підлягають відшкодуванню.

Відшкодування вкладів в іноземній валюті відбувається у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів.

Стаття 4. Обмеження гарантії

Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами, розміщеними:

1) членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, іноземного банку, вклади яких у банку, філії іноземного банку є недоступними;

( Пункт 1 статті 4 в редакції Закону N 358-V від 16.11.2006 )

2) працівниками незалежних аудиторських фірм (аудиторами), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років;

3) акціонерами, частка яких перевищує 10 відсотків статутного капіталу банку;

4) третіми особами, які діють від імені вкладників, зазначених у пунктах 1, 2, 3 цієї статті;

5) вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану банку;

6) вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.

Стаття 5. Інформація для вкладників

Учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов'язані:

а) розміщувати у всіх приміщеннях, до яких мають доступ вкладники, інформацію про систему гарантування вкладів;

б) надавати інформацію про види вкладів, що підлягають гарантуванню Фондом, обсяги і порядок їх відшкодування.

Учасникам (тимчасовим учасникам) забороняється використовувати інформацію, що стосується гарантування вкладів, у рекламі з метою сприяння збільшенню загальної суми вкладів. Банк зобов'язаний обмежувати рекламу щодо гарантування вкладів з посиланням на участь у Фонді.

( Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

Фонд зобов'язаний двічі на рік за станом на 1 січня та 1 липня публікувати в офіційних засобах масової інформації реєстр учасників (тимчасових учасників) Фонду протягом одного місяця після настання зазначених строків.

Інформація про зміни в реєстрі учасників (тимчасових учасників) Фонду додатково публікується в офіційних засобах масової інформації протягом 14 календарних днів після внесення змін до реєстру.

Стаття 6. Надання інформації для Фонду

Фонд має право одержувати від Національного банку України інформацію, необхідну для виконання ним функцій, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов'язаний у тижневий строк інформувати Фонд про:

1) надання банку, філії іноземного банку банківської ліцензії на право здійснювати банківську діяльність;

( Пункт 1 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

2) застосування до банку, філії іноземного банку заходів впливу;

( Пункт 2 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

3) відкликання банківської ліцензії на право здійснювати банківську діяльність.

Учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов'язані подавати Фонду балансові звіти, аудиторські висновки, інші визначені Фондом форми звітності, документи та інформацію, що необхідні для виконання Фондом функцій, передбачених цим Законом.

Ліквідатор учасника (тимчасового учасника) Фонду зобов'язаний надати Фонду інформацію та передбачені законодавством документи, необхідні для виконання Фондом функцій щодо забезпечення відшкодування коштів вкладникам.

Для виконання власних функцій Фонд визначає обов'язкові форми звітності для учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Посадові особи Фонду зобов'язані додержувати вимог законодавства про збереження банківської таємниці щодо інформації, одержаної із зазначених у цій статті джерел.

Стаття 7. Надання інформації для Національного банку України

Фонд надає Національному банку України інформацію про виконання або порушення учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду вимог цього Закону.

Розділ II

ПРАВОВИЙ СТАТУС ФОНДУ ТА ЙОГО КЕРІВНІ ОРГАНИ

Стаття 8. Правовий статус Фонду

Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд є юридичною особою, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України.

Фонд має печатку із своїм найменуванням, веде облік і звітність відповідно до законодавства.

У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України, чинним законодавством та діє на підставі Положення про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, яке затверджується Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

Місцезнаходження Фонду - місто Київ.

Стаття 9. Нормативно-правові акти Фонду

Фонд видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

Нормативно-правові акти видаються у формі інструкцій, положень, правил, які затверджуються рішенням адміністративної ради Фонду.

Нормативно-правові акти Фонду, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

( Статтю 9 доповнено частиною згідно із Законом N 2388-VI від 01.07.2010 )

Нормативно-правові акти Фонду підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 10. Стандарти Фонду

З метою забезпечення захищеності вкладів фізичних осіб Фонд відповідно до визначеного ним порядку встановлює для учасників (тимчасових учасників) Фонду обов'язкові стандарти - вимоги до учасників щодо їх членства у Фонді, які встановлюються нормативно-правовими актами Фонду.

( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

Стаття 11. Звітність Фонду

Двічі на рік за станом на 1 січня та на 1 липня Фонд публікує в офіційних засобах масової інформації звіт про свою діяльність.

Один раз на рік діяльність Фонду перевіряється незалежною аудиторською фірмою, яка визначається згідно з рішенням його адміністративної ради.

Фонд подає річний звіт разом з аудиторським висновком Кабінету Міністрів України і Національному банку України до 1 липня року, наступного за звітним.

Річний звіт Фонду, достовірність якого має бути підтверджена незалежною аудиторською фірмою, підлягає опублікуванню в офіційних засобах масової інформації відповідно до законодавства.

Стаття 12. Керівні органи Фонду

Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Стаття 13. Адміністративна рада Фонду

Адміністративна рада Фонду діє у складі п'яти осіб, які є громадянами України, постійно проживають в Україні, мають вищу фінансово-економічну чи юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше ніж п'ять років.

Адміністративна рада формується шляхом делегування до її складу двох представників Кабінету Міністрів України, двох представників Національного банку України, одного представника асоціації банків.

Очолює адміністративну раду голова, який щорічно обирається адміністративною радою з числа її членів.

Члени адміністративної ради не можуть бути членами органів управління або акціонерами будь-якого банку.

Строк повноважень члена адміністративної ради становить чотири роки і може бути продовжено на наступний строк, але не більше ніж на два строки.

У разі закінчення строку повноважень члена адміністративної ради відповідний орган, зазначений у частині другій цієї статті, у місячний строк делегує до складу адміністративної ради нового представника або приймає рішення про продовження строку повноважень члена адміністративної ради з урахуванням частини п'ятої цієї статті.

Повноваження члена адміністративної ради припиняються за рішенням органу, який його делегував, у разі:

1) подання членом адміністративної ради письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

2) неможливості виконання обов'язків (у тому числі за станом здоров'я);

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

4) закінчення строку його повноважень;

5) його смерті або на підставі рішення суду про оголошення його померлим або визнання безвісно відсутнім.

Повноваження члена адміністративної ради може бути достроково припинено також з ініціативи органу, який делегував його до складу адміністративної ради, в разі прийняття відповідного рішення про це.

Орган, який делегував члена адміністративної ради, повноваження якого достроково припинено відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, делегує до складу адміністративної ради нового представника у місячний строк після прийняття рішення про дострокове припинення повноважень його попереднього представника.

Стаття 14. Повноваження адміністративної ради

Адміністративна рада координує роботу Фонду щодо захисту інтересів вкладників учасників (тимчасових учасників) Фонду, здійснює контроль і нагляд за діяльністю Фонду, приймає рішення в межах своїх повноважень і несе відповідальність за виконання покладених на Фонд завдань і здійснення ним своїх функцій.

Адміністративна рада:

1) затверджує регламент роботи адміністративної ради;

2) затверджує кошторис витрат Фонду;

3) затверджує організаційну структуру Фонду;

4) затверджує порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб;

5) затверджує стандарти Фонду;

6) затверджує нормативно-правові акти Фонду;

7) призначає на посади директора-розпорядника і членів виконавчої дирекції та приймає рішення про їх звільнення;

8) затверджує Положення про виконавчу дирекцію та порядок оплати праці її членів;

9) погоджує форми і розмір оплати праці працівників Фонду;

10) здійснює нагляд за діяльністю виконавчої дирекції;

11) розглядає і затверджує звіти виконавчої дирекції про діяльність Фонду за кожне півріччя;

12) вносить пропозиції Національному банку України щодо запобігання негативним явищам, які можуть загрожувати інтересам вкладників учасників (тимчасових учасників) Фонду;

13) приймає за погодженням із Національним банком України рішення щодо встановлення спеціального збору для сплати учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду;

14) приймає рішення щодо залучення кредитів Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів;

15) приймає рішення про затвердження строку інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України або вкладання на депозитні рахунки Національного банку України;

16) щорічно визначає аудиторську фірму, яка проводитиме аудит діяльності Фонду;

17) призначає в разі потреби позачергові аудиторські перевірки Фонду і визначає аудиторську фірму;

18) приймає рішення щодо збільшення розміру відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду;

19) приймає рішення про переведення учасника Фонду до категорії тимчасових учасників Фонду;

( Пункт 19 частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

20) приймає рішення про виключення банку, філії іноземного банку із числа учасників (тимчасових учасників) Фонду;

( Пункт 20 частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )

21) приймає рішення з інших питань, що належать до її компетенції відповідно до цього Закону.

Стаття 15. Рішення адміністративної ради

Рішення адміністративної ради приймаються на засіданнях простою більшістю голосів за умови участі в засіданні не менше чотирьох її членів. У разі рівного розподілу голосів голос голови адміністративної ради є вирішальним.

В окремих випадках, які визначаються регламентом роботи адміністративної ради, рішення адміністративної ради можуть прийматися шляхом письмового опитування її членів.

Рішення адміністративної ради, прийняті в межах її повноважень, передбачених цим Законом, є обов'язковими до виконання учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

Стаття 16. Порядок роботи адміністративної ради

Порядок роботи адміністративної ради визначається її регламентом.

Адміністративна рада проводить чергові засідання не рідше одного разу на квартал.

Адміністративна рада може проводити позачергові засідання за ініціативою її голови або на вимогу не менше ніж трьох її членів чи на вимогу виконавчої дирекції.

Стаття 17. Повноваження голови адміністративної ради

Голова адміністративної ради:

1) головує на засіданнях адміністративної ради;

2) підписує протоколи засідань адміністративної ради;

3) розподіляє обов'язки між членами адміністративної ради;

4) приймає рішення з питань діяльності Фонду, крім тих, які віднесені виключно до компетенції адміністративної ради та виконавчої дирекції згідно з цим Законом.

Стаття 18. Виконавча дирекція Фонду

Питання, що пов'язані з поточною діяльністю Фонду, вирішує виконавча дирекція, кількісний склад якої затверджується адміністративною радою.

Виконавчу дирекцію очолює директор-розпорядник Фонду. Директор-розпорядник Фонду та члени виконавчої дирекції призначаються на посади та звільняються з посад адміністративною радою.

Директором-розпорядником та членами виконавчої дирекції можуть бути громадяни України, які постійно проживають в Україні, мають вищу фінансово-економічну чи юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше ніж п'ять років.

Стаття 19. Повноваження виконавчої дирекції

Виконавча дирекція:

1) приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам у разі настання недоступності вкладів;

2) виконує всі процедури, пов'язані з виплатою відшкодування у разі настання недоступності вкладів;

3) складає кошторис витрат Фонду та подає його на затвердження адміністративній раді;

4) подає на затвердження адміністративній раді звіти про діяльність Фонду за кожне півріччя;

................

Перейти до повного тексту