П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/997/18
Провадження № 11-291заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
представниці відповідача - Рудак О. В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 9901/997/18 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2020 року (у складі колегії суддів Шарапи В. М., Бевзенка В. М., Шипуліної Т. М., Данилевич Н. А., Стеценка С. Г.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП) (в подальшому відповідача замінено процесуальним правонаступником - Третьою кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, яка, своєю чергою, замінена на Комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення КДКП від 07 листопада 2018 року № 501дп-18 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_1", яким вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
2. Позов обґрунтовано тим, що розгляд відповідачем висновку щодо наявності чи відсутності дисциплінарного проступку прокурора, складеного щодо позивачки, було здійснено з порушенням засад змагальності. На переконання ОСОБА_1, довідка прокурора про перегляд та відтворення стенограм електронних файлів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, покладена в основу оскаржуваного рішення, не могла слугувати доказом вчинення нею дисциплінарного проступку з огляду на приписи статей 99, 246, 257 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а членам КДКП не надавався допуск до державної таємниці, тому останні не мали права використовувати та розповсюджувати інформацію, отриману внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Окрім цього, на думку позивачки, прийняття оскаржуваного рішення свідчить про заздалегідь висловлену відповідачем позицію щодо наявності її вини у вчиненні кримінального правопорушення та порушення принципу презумпції невинуватості.
3. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2020 року замінено відповідача у справі - КДКП його процесуальним правонаступником - Третьою кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року замінено відповідача у справі - Третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг, його процесуальним правонаступником - Комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
5. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
6. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 03 вересня 2020 року звернулася до Великої Палати Верховного Суду через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. Посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити, а також стягнути на її користь судовий збір.
7. Ухвалою судді-доповідача Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржниці надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору або копію документа, який надає пільги щодо його сплати, та порушення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
8. На виконання вимог цієї ухвали скаржницею надіслано оригінал квитанції про сплату судового збору та подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 листопада 2020 року поновила ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, відкрила апеляційне провадження за її апеляційною скаргою та призначила справу до апеляційного розгляд в судовому засіданні.
10. 03 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява із проханням відкласти судове засідання.
11. 12 травня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від відповідача надійшли письмові пояснення.
12. 19 травня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява із проханням здійснювати розгляд справи без її участі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
13. ОСОБА_1 наказом прокурора Дніпропетровської області від 14 грудня 2015 року № 2600к призначена прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області з 15 грудня 2015 року.
14. 16 травня 2018 року до КДКП надійшла дисциплінарна скарга Прокуратури Дніпропетровської області в особі прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В. В. від 08 травня 2018 року щодо необхідності притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також за грубе порушення правил прокурорської етики.
15. Як зазначено у цій дисциплінарній скарзі, прокурор ОСОБА_1, на порушення вимог пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі - Кодекс), не уникла особистих зв`язків, що могли вплинути на неупередженість та об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати високе звання прокурора, та вступила у позаслужбові стосунки з обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_3 і неодноразово вела розмови щодо можливості зменшення йому обсягу обвинувачення, повернення вилученого у нього комп`ютера та висловлення позиції прокурора в судових дебатах щодо призначення останньому міри покарання, не пов`язаної з позбавленням волі, чим допустила дії, які зашкодили її репутації. Такими діями ОСОБА_1 вчинила дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, тобто вчинила дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та грубе порушення правил прокурорської етики.
16. Рішенням КДКП від 21 травня 2018 року № 11/2/4-841дс-167дп-18 відкрито дисциплінарне провадження щодо позивачки.
17. КДКП скеровано до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України лист від 23 травня 2018 року № 11/2/4-841дс-167дп-18-6810вих-18 з проханням надати інформацію про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003422 і за умови наявності згідно з вимогами статті 222 КПК України дозволу прокурора у кримінальному провадженні - надати копії матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, що підтверджують вступ прокурора ОСОБА_1 у позаслужбові стосунки з адвокатом Івріною І. Л. та обвинуваченим ОСОБА_3 .
18. У відповідь на цей запит Генеральна інспекція Генеральної прокуратури України листом від 30 травня 2018 року № 25/1/1-34483-17 повідомила КДКП, що в межах кримінального провадження № 42017000000003422 складений обвинувальний акт, який направлено до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська для розгляду. У відповіді зазначено, що до матеріалів кримінального провадження, які в силу вимог частини третьої статті 254 КПК України не можуть бути скопійовані, при потребі КДКП буде надано доступ.
19. Листом від 01 червня 2018 року № 11-787вих18 Прокуратура Дніпропетровської області направила до КДКП матеріали щодо прокурора ОСОБА_1 . Крім того, листом від 21 червня 2018 року № 11-22вих18/ДСК Прокуратура Дніпропетровської області направила до КДКП матеріали службового розслідування щодо прокурора ОСОБА_1, серед яких довідки від 12 квітня 2018 року про перегляд та відтворення стенограм електронних файлів проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю особи щодо ОСОБА_1 .
20. 20 червня 2018 року до КДКП надійшли пояснення прокурора ОСОБА_1 щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, поданій щодо неї.
21. За результатами перевірки обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Прокуратури Дніпропетровської області, членом КДКП Грушковським В. Ю. складений висновок від 16 липня 2018 року № 11/2/4-841дс-167дп-18 про наявність дисциплінарного проступку ОСОБА_1, яким запропоновано притягнути останню до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів прокуратури.
22. Листами від 07 вересня 2018 року № 11/2/1-9300вих-18, № 11/2/1-9301вих-18 КДКП повідомлено ОСОБА_1 та Прокуратуру Дніпропетровської області про розгляд висновку щодо наявності дисциплінарного проступку ОСОБА_1 на засіданні КДКП, яке відбудеться 02 жовтня 2018 року о 10 год 00 хв.
23. 28 вересня 2018 року на електронну адресу КДКП надійшла заява ОСОБА_1 про неможливість її участі у призначеному засіданні внаслідок погіршення стану здоров`я та необхідності його відкладення.
24. Листами від 24 жовтня 2018 року № 11/2/1-10975вих-18, № 11/2/1-10976вих-18 КДКП повідомлено ОСОБА_1 та Прокуратуру Дніпропетровської області про розгляд висновку щодо наявності дисциплінарного проступку ОСОБА_1 на засіданні КДКП, яке відбудеться 07 листопада 2018 року о 10 год 00 хв.
25. 06 листопада 2018 року на електронну адресу КДКП надійшла заява ОСОБА_1 про неможливість її участі у засіданні, призначеному на 07 листопада 2018 року о 10 год 00 хв, внаслідок погіршення стану здоров`я та необхідності його відкладення.
26. На засіданні КДКП 07 листопада 2018 року представником Прокуратури Дніпропетровської області надано Комісії довідки від 12 квітня 2018 року з інформацією, що отримана внаслідок здійснення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_1 .
27. Рішенням КДКП від 07 листопада 2018 року № 501дп-18 прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
28. Вважаючи рішення КДКП № 501дп-18 від 07 листопада 2018 року протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом.
Висновки суду першої інстанції
29. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуване рішення відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
30. Судом враховано, що позивачку було належним чином повідомлено про засідання щодо розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку; на засідання КДКП, призначене на 07 листопада 2018 року, позивачка не прибула повторно. А тому у відповідача були наявні підстави, визначені пунктом 3 частини третьої статті 47 Закону № 1697-VII, для розгляду висновку стосовно позивачки за її відсутності.
31. В суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження доводи позивачки про порушення відповідачем засад змагальності та ненадання належної оцінки її поясненням, оскільки пояснення, надані ОСОБА_1 під час перевірки у дисциплінарному провадженні, були розглянуті членами КДКП на засіданні 07 листопада 2018 року, і викладеним у ним доводам було надано відповідну оцінку.
32. Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду встановлено, що обставини вчинення позивачкою дисциплінарного проступку підтверджуються матеріалами службового розслідування, копією письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1, довідками прокурора відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 12 квітня 2018 року про перегляд та відтворення стенограм електронних файлів проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю особи відносно прокурора ОСОБА_1 .
33. З огляду на надання в порядку статті 222 КПК України дозволу на використання матеріалів кримінального провадження № 42017000000003422, розпочатого щодо ОСОБА_1, судом першої інстанції визнано правомірним використання під час здійснення дисциплінарного провадження довідок про перегляд та відтворення стенограм електронних файлів проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю особи щодо ОСОБА_1 від 12 квітня 2018 року. Судом враховано, що вказані довідки розглядалися відповідачем саме як докази у дисциплінарному провадженні, без здійснення перевірки їх відповідності вимогам КПК України.
34. Окрім цього, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду встановив, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідач, оцінюючи матеріали кримінального провадження № 42017000000003422, посилався лише на ті обставини, які могли свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь її вини, однак не стверджував про доведеність вини позивачки у вчиненні кримінального правопорушення.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
35. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що через неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, належним чином не проведено аналіз співвідношення дисциплінарної та кримінальної відповідальності. У той же час відповідачем надано оцінку діянню, фактичні обставини якого складають зміст пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, а застосування заходів дисциплінарної відповідальності за діяння, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, не відповідає принципам пропорційності та справедливості.
36. Окрім цього, скаржниця наголошує, що висновки суду про встановлення в діях ОСОБА_1 грубого порушення норм прокурорської етики, яке за своїм змістом збігається з ознаками кримінального правопорушення, та які обґрунтовано копіями матеріалів кримінального провадження на стадії розслідування, є передчасними, адже притягнення до дисциплінарної відповідальності особи не може передувати доведеності її винуватості вироком суду, який набрав законної сили, або іншому остаточному рішенню суду, яке ґрунтується на досліджених в належному процесуальному порядку доказах. Тому вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також не було доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими.
На переконання скаржниці, судом першої інстанції не взято до уваги те, що КДКП надала оцінку копіям процесуальних документів із матеріалів кримінальної справи в дисциплінарному провадженні до того часу, як така оцінка була здійснена судом у передбаченому КПК України порядку, а дисциплінарне провадження проводилося виключно на підставі матеріалів, зібраних під час досудового розслідування. ОСОБА_1 вважає, що таким чином відповідачем та судом першої інстанції щодо неї порушено презумпцію невинуватості.
37. На переконання скаржниці, витребування та отримання копій матеріалів кримінального провадження щодо неї було здійснено з численними порушеннями законодавства, що залишилося поза увагою суду першої інстанції та свідчить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Скаржниця наголошує, що судом не надано мотивованої оцінки її доводам про відсутність дозволу у прокурора ОСОБА_5 на використання матеріалів кримінального провадження щодо неї.
38. ОСОБА_1 також звертає увагу на те, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду не надано мотивованої оцінки та не спростовано її аргументи щодо відсутності в матеріалах дисциплінарного провадження доказів надання дозволу на використання матеріалів кримінального провадження № 42017000000003422 саме прокурору відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України, який безпосередньо складав довідки від 12 квітня 2018 року, не будучи при цьому працівником Прокуратури Дніпропетровської області.
На переконання скаржниці, вимоги статей 246, 254 КПК України ставлять під сумнів законність витребування та отримання копій матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_1, а КПК України не передбачено виготовлення такої форми документа, як довідка.
Окрім цього, скаржниця зауважує, що довідки від 12 квітня 2018 року є матеріалами службової перевірки і службовою інформацією, доступ до якої обмежений. Як наслідок, такий доказ в розумінні статті 74 КАС України є недопустимим та не міг використовуватися судом першої інстанції.
39. Також скаржниця звертає увагу на неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, через ненадання належної оцінки преюдиційним висновкам Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2020 року щодо недопустимості доказів. ОСОБА_1 вказує, що на ці докази послався у своїх довідках про перегляд електронних файлів прокурор ОСОБА_5, які, в свою чергу, були долучені до матеріалів службового розслідування як підтвердження її позаслужбового спілкування.
40. На переконання ОСОБА_1, суд першої інстанції послався на рішення Європейського суду з прав людини та Великої Плати Верховного Суду у правовідносинах, які не є подібними.
Позиція Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 .
41. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. Водночас у своїх письмових поясненнях відповідач зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 та відсутність підстав для її задоволення.
42. Відповідач вважає необґрунтованими посилання скаржниці на те, що інформація, отримана в результаті негласних слідчих (розшукових) дій, не може бути предметом доказу у дисциплінарному провадження, оскільки частина шоста статті 46 Закону № 1697-VII надає право члену комісії ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки.
На переконання відповідача, висновок, складений за результатами перевірки доводів дисциплінарної скарги, та оскаржуване рішення ґрунтуються на матеріалах, зібраних під час перевірки, матеріалах службового розслідування, поясненнях, а також окремих матеріалах кримінального провадження, використання яких відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та від 11 вересня 2018 року у справі № 9901/14/17, є правомірним.
43. Окрім цього, відповідач зауважує, що довідки від 12 квітня 2018 року були отримані КДКП в якості доказу на підтвердження наявності у діях скаржниці складу дисциплінарного проступку, а не наявності фактів та обставин, що мали значення для кримінального провадження № 42017000000003422. Тому такі довідки розглядалися КДКП саме як докази у дисциплінарному провадженні, без здійснення перевірки їх відповідності вимогам КПК України.
44. На думку відповідача, для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий проступок як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та/або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, КДКП має установити, зокрема факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила його репутації та авторитету прокуратури, викликала негативний суспільний резонанс. Водночас обов`язкова наявність судового рішення, яким би прокурора було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачає відповідні діяння, не є у мовою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Релевантні джерела права
45. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
46. Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
47. Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
48. Відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Згідно із частиною другою цієї статті притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.
49. Статтею 44 Закону № 1697-VII (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дисциплінарне провадження щодо прокурорів здійснюється КДКП.
50. Відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду КДКП дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до КДКП з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
51. Частинами четвертою та десятою статті 46 Закону № 1697-VII визначено, що після відкриття дисциплінарного провадження член КДКП проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена КДКП за результатами перевірки.
52. Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні КДКП. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання КДКП має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
53. Згідно із частиною третьою цієї статті висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з`явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає КДКП.
54. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні КДКП заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (частина п`ята статті 47 Закону № 1697-VII).
55. Частиною першою статті 48 Закону № 1697-VII встановлено, що КДКП приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення КДКП за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
56. Відповідно до частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
57. Згідно із частиною першою статті 50 Закону № 1697-VII прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
58. Відповідно до частини першої статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
59. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 6 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI) інформацією з обмеженим доступом є службова інформація.
60. Частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
61. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі (частини друга-третя статті 9 Закону № 2939-VI).
62. Відповідно до статті 19 Кодексу прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних.
63. Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Крім того, поза службою поводитися коректно і пристойно. При з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб (стаття 21 Кодексу).
64. Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов`язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов`язані завжди підтримувати честь та гідність професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів, а також правил і етичних норм своєї професії, постійно дотримуватись найвищих стандартів чесності та старанності.
65. Відповідно до пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема протиправні позаслужбові стосунки - використання прокурором своїх повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
66. Пунктом 1 розділу ІV Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 06 грудня 2017 року № 343 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 січня 2018 року за № 8/31460; далі - Інструкція), встановлено, що Генеральна інспекція Генеральної прокуратури України залучається, зокрема, до проведення службового розслідування, призначеного для перевірки інформації про вчинення прокурором дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
67. Згідно з пунктом 4 розділу V Інструкції голова та члени комісії з проведення службового розслідування мають право, зокрема, отримувати у встановленому законодавством порядку доступ до матеріалів кримінальних проваджень, розгляду звернень, інших документів і матеріалів, у тому числі з обмеженим доступом, або таких, що містять охоронювану законом таємницю, що пов`язані зі службовим розслідуванням, за потреби знімати з них копії, які долучаються до матеріалів службового розслідування.