1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 9901/93/19

Провадження № 11-6заі20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Біляр Л. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1,

представник позивача - Оніщук С. П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року(судді Кравчук В. М., Берназюк Я. О., Гімон М. М., Стародуб О. П., Мороз Л. Л.) у справі № 9901/93/19 за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (правонаступник Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія)) про визнання протиправним і скасування рішення та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до КДКП, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 23 січня 2019 року № 12дп-19 "Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 ".

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог Конституції та законів України, за відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, є необґрунтованим, упередженим, нерозсудливим та непропорційним.

3. Позивач указав, що не погоджується з висновком КДКП щодо порушення ним вимог пункту 2 розділу VI Положення про порядок ведення Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року за № 680/28810; далі - Положення № 139, ЄРДР, ГПУ відповідно), оскільки недолік щодо невідображення у ЄРДР суми завданих збитків у кримінальному провадженні № 12018180150000054 допущений не ним, а слідчим. ОСОБА_1 не звернув уваги на вказаний факт, оскільки був переконаний у повноті відображення таких відомостей слідчим. До того ж цей недолік у найкоротші терміни був усунутий шляхом внесення Костопільським відділом поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області (далі - Костопільський ВП) відомостей до статистичної звітності.

4. На думку позивача, є помилковим висновок щодо порушення ним вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) в частині затвердження обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12018180150000054, який містив дані про відшкодування заподіяної злочином шкоди, що не відповідають дійсності. Вказана стаття КПК України встановлює обов`язкові вимоги до обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Зокрема, однією з таких вимог є відображення в акті відомостей щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Однак положення цієї статті КПК України не зобов`язують слідчого та/або прокурора зазначати в обвинувальному акті відомості про відшкодування чи невідшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Отже, зазначення таких відомостей в обвинувальному акті слідчим/прокурором допускається, але не є обов`язковим. Зазначення слідчим/прокурором у обвинувальному акті додаткових відомостей, відображення яких не вимагається положеннями статті 291 КПК України (розгорнуті анкетні дані обвинуваченого, відомості про судимості, дані про захисника, розмір відшкодованих збитків тощо), обумовлено судовою практикою у конкретному регіоні. Тому через необов`язковість зазначення таких відомостей їх помилковість не свідчить про порушення вимог статті 291 КПК України та про невідповідність акта вимогам цього Кодексу, відтак не може бути підставою для притягнення прокурора до відповідальності.

5. ОСОБА_1 указав, що не відповідають дійсності також твердження КДКП щодо порушення ним вимог наказів ГПУ в частині як невжиття заходів щодо відшкодування збитків у кримінальному провадженні № 12018180150000054, так і непередачі матеріалів для вжиття заходів цивільно-правового характеру. У цьому випадку постійним лісокористувачем, якому заподіяно шкоду незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев, є юридична особа - Спеціалізований виробничий сільськогосподарський кооператив "Селянський ліс" (далі - СВСК "Селянський ліс"), в інтересах якої прокурор позбавлений права звертатися з позовом до суду (стаття 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"; далі - Закон № 1697-VII). До того ж у своєму листі від 12 березня 2018 року № 31 СВСК "Селянський ліс" повідомив про відсутність претензій до свого колишнього працівника - обвинуваченого ОСОБА_2 . Крім цього, Господарський суд Рівненської області ухвалою від 26 грудня 2018 року у справі № 918/721/18, яка набрала законної сили, позов заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області до СВСК "Селянський ліс" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 387 тис. 281 грн 84 коп. залишив без розгляду. Суд виходив із того, що позов подано прокурором як особою, яка не має процесуальної дієздатності. У цьому випадку прокуратура неправильно визначила організацію, бездіяльність якої стала підставою для звернення з цим позовом та в інтересах якої необхідно подавати позов, так само як і не довела бездіяльності органу місцевого самоврядування, що наділяло б прокурора правом звернутися до суду із цим позовом. На думку позивача, він правомірно не втрутився у діяльність СВСК "Селянський ліс", який вправі самостійно вирішувати питання наявності/відсутності підстав звернення до суду з позовом про стягнення з працівника заподіяної шкоди, а відтак вчинив правильно.

6. На переконання позивача, не відповідають фактичним обставинам твердження КДКП про те, що саме через його бездіяльність особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, змогла уникнути цивільної відповідальності щодо відшкодовування державі завданих збитків, оскільки залишилось незрозумілим, хто, в чиїх інтересах та до якого суду мав пред`явити позов про стягнення збитків. При цьому саме роботодавець обвинуваченого - СВСК "Селянський ліс" як постійний лісокористувач вправі самостійно вирішувати питання наявності чи відсутності підстав звернення до суду з позовом про стягнення з працівника завданої матеріальної шкоди.

7. Крім того, на думку позивача, вказівка КДКП в оскаржуваному рішенні на нібито безпідставне неоскарження Незнамовим В. В. як прокурором у кримінальному провадженні № 12018180150000054 ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 564/213/18 про закриття кримінального провадження є протиправною в силу вимог частини першої статті 36 КПК України. При цьому відповідач не врахував, що регіональна прокуратура погодилась із законністю вказаної ухвали, що підтверджується довідкою про результати розгляду кримінального провадження. Тобто ухвала суду від 13 березня 2018 року ніким, у тому числі й регіональною прокуратурою, не оскаржена, а недолік, на який указано як на підставу оскарження ухвали суду в апеляційному порядку, суд, що постановив таку ухвалу, усунув самостійно шляхом постановлення 27 вересня 2018 року ухвали про виправлення описки.

8. ОСОБА_1 також указав на допущені регіональною прокуратурою порушення під час проведення службового розслідування, оскільки саме матеріали службового розслідування використані КДКП у ході дисциплінарного провадження. На порушення вимог пункту 1 розділу І, абзацу третього пункту 3 розділу V Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, затвердженої наказом ГПУ від 06 грудня 2017 року № 343 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 січня 2018 року за № 8/31460; далі - Інструкція № 343), виконувач обов`язків прокурора Рівненської області наказом від 10 вересня 2018 року № 66 призначив службове розслідування не стосовно конкретно визначеного прокурора, а за фактами можливих протиправних дій невизначених працівників органів Прокуратури Рівненської області. Позивача як особу, стосовно якої проводилося службове розслідування, про його проведення повідомлено лише 03 жовтня 2018 року, тобто з порушенням триденного строку. Такі порушення вимог Інструкції № 343 суттєво вплинули на результати службового розслідування, оскільки, по-перше, під дію наказу про проведення службового розслідування потрапили всі працівники органів Прокуратури Рівненської області. По-друге, через несвоєчасне повідомлення про початок службового розслідування (початок - 10 вересня 2018 року, повідомлення - 03 жовтня 2018 року, завершення - 22 жовтня 2018 року) позивач був позбавлений можливості своєчасно реалізувати права, визначені пунктом 6 розділу V Інструкції № 343, оскільки практично всі дії у службовому розслідуванні проведені до його повідомлення. Матеріали службового розслідування не містять рапорту голови комісії про необхідність продовження строку чи письмового наказу посадової особи, яка призначила службове розслідування, про його продовження. Крім того, члени комісії з проведення службового розслідування протиправно, з порушенням вимог статей 36, 107, 159 КПК України та пункту 4 розділу V Інструкції № 343 отримали доступ до матеріалів кримінального та наглядового проваджень та до звукозапису судового засідання у справі № 564/213/18. Проте КДКП усі вказані порушення комісії з проведення службового розслідування проігнорувала, доводів прокурора ОСОБА_1 не спростувала.

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 28 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовив.

10. Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської областіта будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 12018180150000054 за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України(далі - КК України), неналежно виконав службові обов`язки, а саме: на порушення вимог статті 291 КПК України затвердив обвинувальний акт, який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків; на порушення вимог пунктів 1, 2 розділу VІ Положення № 139 перед внесенням до ЄРДР даних про результати досудового розслідування не забезпечив належну перевірку правильності та повноти відомостей про завдані збитки в розмірі 387 тис. 281 грн 84 коп. та їх відшкодування; ознайомившись з ухвалою суду про закриття кримінального провадження та виявивши в мотивувальній частині ухвали зазначення про встановлений факт повного відшкодування збитків при фактичному їх невідшкодуванні, не подав на таке рішення апеляційну скаргу про виключення вказаного формулювання з ухвали суду, чим порушив вимоги пункту 25 наказу ГПУ від 19 грудня 2012 року № 4гн "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - наказ № 4гн); на порушення вимог пункту 1.4 наказу № 4гн не забезпечив своєчасного вжиття заходів щодо відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди; не передав матеріалів для вжиття заходів цивільно-правового характеру, чим порушив вимоги пункту 2 наказу ГПУ від 30 квітня 2016 року № 171 "Про удосконалення взаємодії структурних підрозділів з питань представництва інтересів держави в судах" (далі - наказ № 171).

11. За висновком суду першої інстанції, КДКП дійшла правильних висновків про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, оскільки ним допущено невиконання та неналежне виконання службових обов`язків.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

12. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що оскаржуване рішення прийнято судом за неповного дослідження доказів і з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

13. На думку скаржника, суд першої інстанції, акцентуючи увагу на необхідності безумовного виконання прокурором вимог Положення № 139, не врахував, що глава 8 розділу II цього Положення також наділяє реєстратора правом редагування (зміни) відомостей у разі виявлення неточностей, технічних помилок або неповноти даних, а відтак саме лише неповне відображення реєстратором даних у ЄРДР за умови подальшого усунення такого недоліку та неспричинення ним жодних негативних наслідків не свідчить про настання підстав для дисциплінарної відповідальності.

14. ОСОБА_1 також зазначив, що помилковим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, є висновок суду першої інстанції про те, що внаслідок затвердження позивачем обвинувального акта, який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної злочином шкоди, Костопільський районний суд Рівненської області ухвалою від 13 березня 2018 року звільнив обвинуваченого на підставі статті 48 КК України від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження № 12018180150000054 закрив, натомість підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності в цьому випадку стали не відомості обвинувального акта про відшкодування заподіяної злочином шкоди, а встановлення цим судом під час судового розгляду обставин, передбачених статтею 48 КК України, а саме того, що з моменту скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_2 перестав бути суспільно небезпечною особою, а вчинене діяння втратило суспільно небезпечний характер з огляду на те, що станом на день розгляду провадження обвинувачений був звільнений з посади майстра лісу, завдані збитки відшкодовані, що підтверджено відповідним листом лісокористувача - СВСК "Селянський ліс", і претензій до винної особи немає.

15. На переконання скаржника, суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 291 КПК України, норми якої не зобов`язують слідчого та/або прокурора зазначати в обвинувальному акті відомості про відшкодування/невідшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Однак суд першої інстанції, надаючи оцінку відповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12018180150000054 вимогам КПК України, не врахував, що жодна із посадових осіб, у тому числі й члени комісії з проведення службового розслідування та члени КДКП, не наділені правом надавати оцінку відповідності обвинувального акта вимогам КПК України. Таким правом наділені виключно суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні (стаття 314 КПК України) та суд апеляційної інстанції у разі оскарження ухвали про повернення обвинувального акта прокурору (стаття 392 КПК України).

16. Суд, погодившись із законністю притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності через неподання ним апеляційної скарги та позову, порушив також закріплений у пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII принцип незалежності прокурорів. Одночасно поза увагою суду першої інстанції залишився й той факт, що посадові особи Прокуратури Рівненської області, зокрема заступник прокурора області, який проводив службове розслідування, будучи наділеним відповідними повноваженнями (положення частини четвертої статті 36 КПК України), самостійно ухвалу суду про закриття кримінального провадження не оскаржив, погодився з її законністю, а також не вжив заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення збитків, хоча мав і продовжує мати таку можливість.

17. ОСОБА_1 також зазначив, що поза увагою суду першої інстанції залишилися численні та суттєві порушення, допущені регіональною прокуратурою під час проведення службового розслідування, оскільки саме матеріали службового розслідування використані відповідачем у ході дисциплінарного провадження. При цьому позивач на обґрунтування доводів апеляційної скарги щодо неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, наводить доводи, аналогічні доводам позовної заяви, та вказує на відсутність у рішенні суду оцінки його аргументів про численні порушення, допущені службовими особами Прокуратури Рівненської області.

18. На думку ОСОБА_1, суд першої інстанції не врахував, що його діями не завдано та не могло бути завдано жодних негативних наслідків правам та законним інтересам будь-яких інших осіб, авторитету органів прокуратури, оскільки, як він вказав у позовній заяві, провадження у справі № 564/213/18 судом було закрито, а пред`явлений місцевою прокуратурою за вказівкою регіональної прокуратури позов повернуто прокурору без розгляду.

19. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Рух апеляційної скарги

20. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 січня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, а ухвалою від 10 лютого 2020 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні.

Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги

21. 27 березня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.

22. На думку відповідача, доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що згідно зі статтею 291 КПК України слідчий (прокурор) не зобов`язаний в обвинувальному акті зазначати про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не ґрунтуються на нормах процесуального закону. Водночас суд першої інстанції надав правильну оцінку вказаним обставинам та застосував указану норму права. Встановлені під час дисциплінарного провадження КДКП факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішень Комісії в межах її компетенції щодо вирішення питання про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності та ніяк не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень, а відтак суд правильно відхилив доводи позивача про те, що КДКП надала юридичну оцінку обвинувальному акту щодо його відповідності вимогам КПК України, що є повноваженнями суду, до якого надійшов обвинувальний акт.

23. Відповідач зазначає, що доводи скаржника про те, що Костопільський районний суд Рівненської області ухвалою від 27 вересня 2018 року (через понад 6 місяців) самостійно вніс виправлення до абзацу двадцять першого мотивувальної частини ухвали цього ж суду від 13 березня 2018 року у справі № 564/213/18 у частині виключення інформації про повне відшкодування завданої шкоди, лише підтверджує неналежне виконання прокурором Незнамовим В. В. своїх обов`язків, а саме те, що за наявності підстав ним своєчасно не оскаржено ухвалу суду від 13 березня 2018 року. Оскільки подання апеляційної скарги на судове рішення у кримінальній справі є прямим процесуальним обов`язком прокурора у разі, якщо судове рішення ґрунтується на невстановлених обставинах, доводи апеляційної скарги про порушення КДКП принципу незалежності прокурора також не заслуговують на увагу.

24. На переконання відповідача, є безпідставними та не впливають на законність прийнятих КДКП та судом першої інстанції рішень посилання в апеляційній скарзі на те, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2018 року у справі № 918/721/18 залишено без розгляду позов заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області до СВСК "Селянський ліс" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 387 тис. 281 грн 84 коп., оскільки залишення господарським судом позову без розгляду не свідчить про те, що процесуальний керівник ОСОБА_1 не повинен був ужити заходів щодо відшкодування заподіяної державним інтересам шкоди, встановленої під час розслідування кримінального провадження. При цьому обов`язком прокурора як процесуального керівника у кримінальному провадженні є особиста перевірка правильності та повноти внесених відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, а доводи ОСОБА_1 про те, що вказане порушення допущено не ним, а слідчим, не відповідають фактичним обставинам справи.

25. У відповіді на відзив відповідача ОСОБА_1 виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

26. Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з викладених у ній підстав.

27. Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

28. Наказом керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області від 15 грудня 2015 року № 17 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області.

29. З ГПУ до прокурора Рівненської області надійшов лист від 05 вересня 2018 року № 25/2-33590-17, у якому йшлось про те, що Генеральною інспекцією ГПУ отримано інформацію про можливе використання начальником Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей на користь приватних інтересів обвинуваченого ОСОБА_2 . Запропоновано прокурору області призначити за вказаним фактом службове розслідування.

30. Наказом Прокуратури Рівненської області від 10 вересня 2018 року № 66 призначено службове розслідування за фактами можливих протиправних дій працівників органів Прокуратури Рівненської області під час організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання обвинувачення, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, у тому числі повноти відображення відомостей у ЄРДР у кримінальному провадженні № 12018180150000054. Доручено комісії провести службове розслідування у строк до 09 жовтня 2018 року та надати висновок для його затвердження.

31. Прокуратура Рівненської області листом від 10 вересня 2018 року № 11-590вих-18 повідомила начальника Генеральної інспекції ГПУ Уварова В. Г. про призначення службового розслідування.

32. Для належного проведення службового розслідування голова комісії - заступник прокурора області ОСОБА_3 звернувся з листом від 14 вересня 2018 року до Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області з проханням у строк до 18 вересня 2018 року надати до прокуратури області технічний носій інформації, на якому зафіксовано перебіг судового провадження у суді першої інстанції у кримінальному провадженні № 12018180150000054. 18 вересня 2018 року надано вказаний технічний носій інформації.

33. 05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 надав голові комісії пояснення, у яких, зокрема, зазначив, що при надходженні прокурору будь-якого кримінального провадження для затвердження обвинувального акта розділ (щодо шкоди) в системі заповнює слідчий. Знаючи про те, що збитки у кримінальному провадженні не відшкодовані, перевіряючи відповідний розділ у ЄРДР (картка форми 1.2), він не побачив відсутності відомостей про спричинену шкоду. Разом з тим він перевірив факт внесення до ЄРДР інформації про те, що шкода обвинуваченим не відшкодована і дійсно у картці форми 1.2 в системі ЄРДР такі відомості не були відображені. Відомості до обвинувального акта щодо відшкодування суми збитків були внесені помилково. Допускає, що слідчим допущено технічну помилку, а саме перед словом "відшкодовано" пропущено слово "не". Чи звернув на це увагу, підписуючи обвинувальний акт, пояснити не може. З ухвалою суду від 13 березня 2018 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за частиною другою статті 367 КК України ознайомився та погодився. Не пригадує, чи звертав увагу на формулювання суду, наявне в згаданій ухвалі про те, що завдані збитки повністю відшкодовані. Причиною непред`явлення позовної зави в інтересах СВСК "Селянський ліс" є те, що останнє не є державним підприємством. Крім того, за результатами розгляду судом указаного кримінального провадження матеріали для пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_2 поза межами кримінального провадження ним не скеровувались.

34. 05 жовтня 2018 року відбиралися також пояснення від заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_4, яка пояснила, що ОСОБА_1 на її запитання пояснив, що в обвинувальному акті дані про відшкодування шкоди в розмірі 387 тис. 281 грн 84 коп. зазначені помилково.

35. Слідчий слідчого відділу (далі - СВ) Костопільського ВП ОСОБА_5 пояснив, що не пригадує, чи вносив до ЄРДР відомості про шкоду, заподіяну злочином.

36. У висновку члена комісії ОСОБА_6 від 04 жовтня 2018 року, поданому голові комісії ОСОБА_3, зазначено, що у підготовчому судовому засіданні позиція прокурора ОСОБА_1, який не заперечував щодо задоволення клопотання сторони захисту, відповідає вимогам закону. Разом з тим прокурор, перевіривши судове рішення та виявивши в ньому посилання на докази, які не досліджувалися або не містяться в матеріалах кримінального провадження, а також дані, які неправильно (помилково) відображені у судовому рішенні, зобов`язаний був реагувати на таке рішення шляхом внесення апеляційної скарги з вимогою виключення цього доказу (документа) з мотивувальної частини рішення. Таким чином, прокурор ОСОБА_1, ознайомившись з ухвалою суду та виявивши в мотивувальній частині вказівку про "повне відшкодування збитків" при фактичному їх невідшкодуванні, зобов`язаний був відповідно до вимог пункту 25 наказу № 4гн подати на таке судове рішення апеляційну скаргу про виключення вказаного формулювання.

37. 22 жовтня 2018 року прокурор Рівненської області затвердив висновок за результатами службового розслідування за фактами можливих протиправних дій працівників органів Прокуратури Рівненської області під час організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання обвинувачення, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, у тому числі повноти відображення відомостей у ЄРДР у кримінальному провадженні № 12018180150000054.

38. У висновку службового розслідування від 22 жовтня 2018 року встановлені такі обставини.

38.1 06 вересня 2017 року СВ Костопільського ВП на підставі листа голови СВСК "Селянський ліс" ОСОБА_8 за фактом незаконної порубки невстановленими особами лісу на території Звіздівського лісництва внесено відповідні відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017180150000693 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 КК України.

38.2 В ході досудового розслідування вказаного провадження слідчим СВ Костопільського ВП установлено факт службової недбалості з боку майстра лісу СВСК "Селянський ліс" ОСОБА_2 та 27 січня 2018 року внесено відомості до ЄРДР і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018180150000054 за частиною другою статті 367 КК України.

38.3 Слідство встановило, що ОСОБА_2, працюючи на посаді майстра лісу СВСК "Селянський ліс", будучи працівником державної лісової охорони, несумлінно поставився до виконання своїх службових обов`язків щодо охорони лісу від незаконних порубок, які здійснено протягом липня 2017 року в його обході, зокрема незаконної порубки 425 дерев різних порід на загальну суму 387 тис. 261 грн 84 коп., що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

38.4 30 січня 2018 року начальник Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 погодив повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.

38.5 31 січня 2018 року процесуальний керівник ОСОБА_1 затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018180150000054 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, який супровідним листом від 31 січня 2018 року за № 35/4-145 вих-17 скеровано до Костопільського районного суду Рівненської області для розгляду по суті.

38.6 Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12018180150000054 через неналежне виконання службових обов`язків ОСОБА_2 заподіяно шкоду внаслідок незаконної порубки 425 дерев на загальну суму 387 тис. 261 грн 84 коп. Крім того, зазначено, що завдана кримінальним правопорушенням матеріальна шкода відшкодована.

38.7 Проте в матеріалах наглядового та кримінального проваджень підтверджуючих документів про відшкодування матеріальної шкоди в указаному розмірі немає.

38.8 На порушення вимог статті 291 КПК України ОСОБА_1, будучи процесуальним керівником, затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018180150000054, що містив дані, які не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної шкоди. При цьому на порушення вимог пункту 1.4 наказу № 4гн процесуальний керівник не забезпечив своєчасного вжиття заходів щодо відшкодування завданої шкоди.

38.9 19 березня 2018 року до прокуратури області зі Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області листом від 15 березня 2018 року за № 35/4-358 вих-18 надійшла довідка про результати судового розгляду кримінального провадження № 12018180150000054 відносно ОСОБА_2 за частиною другою статті 367 КК України, тобто із порушенням строку (через 6 днів після прийняття судового рішення), визначеного підпунктом 23.2 пункту 23 наказу ГПУ № 4гн.

38.10 Перевіркою правильності та повноти внесення відомостей про кримінальне правопорушення, правопорушника та наслідки розслідування (електронні картки форми № 1, 2, 1.1) порушень не виявлено. Разом з тим установлено, що в електронній картці форми 1.2 "Картка про заподіяні збитки, результати їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності" слідчим ОСОБА_10 не відображено даних про заподіяні та відшкодовані збитки, які зазначено в обвинувальному акті. Відтак процесуальний керівник ОСОБА_1 перед внесенням до ЄРДР даних про результати досудового розслідування не забезпечив належну перевірку правильності та повноти відомостей про заподіяні збитки та їх відшкодування, чим порушив пункт 2 розділу VI Положення № 139.

38.11 У звітність форми № 1-СЛ "Про роботу слідчих органів Національної поліції" Костопільського ВП за III квартал 2018 року внесено корегування, а саме включено до таблиці 12 відомості про установлені збитки в сумі 387 тис. грн, які заподіяні у кримінальному провадженні № 12018180150000054.

38.12 Під час службового розслідування вивчено судове рішення та технічний носій інформації (диск), на якому зафіксовано перебіг судового засідання у суді першої інстанції у кримінальному провадженні № 12018180150000054.

38.13 У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 13 березня 2018 року, брав участь прокурор ОСОБА_1, який висловив позицію щодо можливості призначення обвинувального акта до судового розгляду та надав суду матеріали кримінального провадження.

38.14 Захисник подав до суду клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі статті 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження, до якого було додано копію наказу голови кооперативу від 31 січня 2018 року № 10 про звільнення ОСОБА_2 з роботи, а також лист СВСК "Селянський ліс" від 12 березня 2018 року № 31 про відсутність у кооперативу претензій до ОСОБА_2 стосовно збитків, завданих незаконною порубкою лісу у виділі 6 кварталу 23 Звіздівського лісництва, скоєного невідомими особами в липні 2017 року.

38.15 Відповідно до дослідженого звукозапису судового засідання суд з`ясовував питання щодо відшкодування заподіяної шкоди, на яке один з учасників відповів про її відшкодування. Будь-яких заперечень від інших учасників, у тому числі прокурора ОСОБА_1, не надходило. Прокурор ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення поданого захисником клопотання. Інших доказів суд не досліджував.

38.16 Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у справі № 564/213/1 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі статті 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження № 12018180150000054 закрито. При цьому, як убачається з абзацу двадцять першого мотивувальної частини ухвали, суд керувався тим, що ОСОБА_2 звільнений з посади майстра лісу, що підтверджується наказом СВСК "Селянський ліс" від 31 січня 2018 року № 10, завдані збитки повністю відшкодовані і СВСК "Селянський ліс" претензій до нього не має, що підтверджено листом від 12 березня 2018 року. Тобто внаслідок зміни обстановки вчинене ОСОБА_2 діяння втратило характер суспільно небезпечного, а особа перестала бути суспільно небезпечною.

38.17 У подальшому ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2018 року у справі № 564/213/18 внесено виправлення до абзацу двадцять першого мотивувальної частини ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 13 березня 2018 року, відповідно до яких виключено вказівку про те, що завдані збитки повністю відшкодовані.

38.18 За таких обставин позиція прокурора ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні, який не заперечував щодо задоволення клопотання сторони захисту, відповідає вимогам закону.

38.19 Разом з тим прокурор, перевіривши судове рішення та виявивши в ньому посилання на докази, які не досліджувалися або не містяться в матеріалах кримінального провадження, а також дані, які помилково відображені у судовому рішенні, зобов`язаний був реагувати на таке рішення шляхом подання апеляційної скарги з вимогою виключення цього доказу (документа) з мотивувальної частини рішення. Таким чином, прокурор ОСОБА_1, ознайомившись з ухвалою суду від 13 березня 2018 року та виявивши в мотивувальній частині цієї ухвали вказівку про "повне відшкодування збитків" фактичному їх невідшкодуванні, зобов`язаний був відповідно до вимог пункту 25 наказу № 4гн подати на таке судове рішення апеляційну скаргу про виключення вказаного формулювання з ухвали суду.

38.20 З огляду на зазначені обставини в діях начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 установлено порушення пункту 2 розділу VI Положення № 139, оскільки він як процесуальний керівник перед внесенням до ЄРДР даних про результати досудового розслідування не забезпечив належну перевірку правильності та повноти відомостей про заподіяні збитки та їх відшкодування. Крім того, на порушення вимог статті 291 КПК України ОСОБА_1, будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 1201818015000І0054, затвердив обвинувальний акт, який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної злочином шкоди.

38.21 На порушення вимог пункту 25 наказу ГПУ № 4гн прокурор ОСОБА_1, ознайомившись з ухвалою суду та виявивши в її мотивувальній частині зазначення встановленого факту повного відшкодування збитків при фактичному їх невідшкодуванні, не подав на таке судове рішення апеляційну скаргу про виключення вказаного формулювання з ухвали суду.

38.22 Крім того, всупереч вимогам пункту 1.4 наказу № 4гн ОСОБА_1 як процесуальний керівник не забезпечив своєчасного вжиття заходів щодо відшкодування завданої шкоди.

38.23 Також ОСОБА_1 не дотримався вимог пункту 2 наказу ГПУ № 171 та пункту 6.2 наказу ГПУ від 28 травня 2018 року № 6гн "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень" (чинного на нас виникнення спірних правовідносин) у частині передачі матеріалів для вжиття заходів цивільно-правового характеру, оскільки Здолбунівською місцевою прокуратурою Рівненської області не вирішено питання про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення з СВСК "Селянський ліс" шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев, у сумі 387 тис. 261 грн 84 коп.

39. Відтак комісія з проведення службового розслідування дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 убачаються порушення вимог пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, тобто невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, що є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

40. 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 ознайомився з висновком службового розслідування, на який подав скаргу.

41. Прокуратура Рівненської області за результатами розгляду скарги на висновок службового розслідування листом від 09 листопада 2018 року повідомила ОСОБА_1, що підстав для скасування зазначеного висновку немає.

42. 30 жовтня 2018 року прокурор Рівненської області направив до КДКП дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

43. КДКП рішенням від 23 січня 2019 року № 12дп-19 за результатами розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 у дисциплінарному провадженні притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності та наклала на нього дисциплінарне стягнення у виді догани. Копію цього рішення ОСОБА_1 отримав 01 лютого 2019 року.

44. На підставі вказаного рішення КДКП прокурор Рівненської області 11 лютого 2019 року видав наказ № 156к про застосування до начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

45. Вважаючи рішення Комісії від 23 січня 2019 року № 12дп-19 протиправним, позивач оскаржив його до суду.


................
Перейти до повного тексту